Комплексна ситема безпеки комерціної діяльносі підприємства

2

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Національний авіаційний університет

Кафедра економіки

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни:
“Комплексна ситема безпеки комерціної діяльносі підприємства”

                                                                                                                   Виконала студентка:                                                       

______________________________

(група, курс, факультет)

______________________________

(прізвище, ім'я, по батькові)

______________________________

(номер залікової книжки)

                                                                    Прийняв:                                                                     

______________________________

(посада, прізвище, ініціали)

Київ 2012

2

Зміст

Вступ……………………………………………………………………..……4

І Розділ: Теоретична частина…………………………………………….…5

1.1Основні напрямки забезпечення безпеки підприємницької діяльності..5

1.2 Система забезпечення фізичної безпеки на підприємстві…………….10

ІІ Розділ: «Аналіз рівню економічної безпеки комерційної діяльності підприємства»…………………………………………………………….…….14

2.1 Загальні відомості про підприємство ТОВ «Торговий Дім «Новотроїцький»»………………………………………………………………14

2.2 Оцінка рівня економічної безпеки підприємства ТОВ «Торговий Дім «Новотроїцький»»………………………………………………………………17

Висновок…………………………………………………………………….24

Використана література…………………………………………………….26

Додатки………………………………………………………………………27

Вступ

Надійне забезпечення захисту в сучасних умовах - проблема для всіх організацій незалежно від форм власності, виду діяльності. Ринкова економіка, жорстка конкуренція в ній є базовим джерелом виникнення ризиків, загроз, небезпек, непередбачуваних ситуацій. Саме таке становище сучасності вимагає відповіді на поставлені питання: як уникнути впливу негативних внутрішніх і зовнішніх факторів, що зробити для того, щоб цей вплив був мінімальним, як ефективно управляти підприємством у таких ситуаціях, як досягнути безпеки у бізнесі. 

Дослідження закордонного досвіду свідчить, що в іноземних державах щоразу нові вимоги з боку суспільства до забезпечення правопорядку впливають на організацію правоохоронної діяльності. У багатьох країнах дедалі більше орієнтуються не лише на державні силові органи, а й на широке використання для правоохоронних цілей суб'єктів недержавної системи безпеки (приватних детективних і охоронних служб). Світовий досвід переконує, що не всі види правоохоронних функцій у належному обсязі можуть виконувати державні органи. Внаслідок цього за кордоном значного поширення набули адвокатські контори, приватні розшукові, детективні бюро тощо.

Деякі розвинуті держави вже пройшли значно більший шлях розбудови систем економічної безпеки ніж Україна. Вони мають вже чітко визначені нормативно-правові основи для створення і діяльності систем безпеки підприємств.

Метою моєї курсової роботи було визначення основних напрямів забезпечення безпеки підприємницької діяльності та визначення системи забезпечення фізичної безпеки на підприємстві.

Об’єктом курсової роботи було підприємство «Торговий Дім «Новотроїцький»», за даними якого була проведена оцінка економічної безпеки підприємства.

До недавнього часу проблеми економічної безпеки були у центрі уваги переважно західних спеціалістів. Українські і російські спеціалісти звернулись до них порівняно недавно. Питанням забезпечення економічної безпеки присвятили свої роботи Колосов А.В., Абалкін Л., Архіпов А., Брендіков М.А., Барановський О.І., Драга А.А., Забродський В., Капустин Н., Сухорукова Т., Крисін А., Ляшенко О.М., Пономарьов В.П., Полушкин О.А., Мунтіян В.І., Олєйніков Є.А., Пастернак-Таранушенко Г., Тамбовцев В.Л., Шаліков В., Одінцов А.О., Гусін В.С., Демін В.А., Грунін О.А., Шульц В.Л. та інші. 

І  Розділ: Теоретична частина

1.1Основні напрямки забезпечення безпеки підприємницької діяльності

Безпека підприємництва є однією із складових частин економічної безпеки держави. Остання складається з багатьох напрямів організаційно-управлінської діяльності держави, в тому числі і зі створення сприятливого клімату для розвитку підприємницької діяльності, і на цій основі забезпечення різноманітних потреб суспільства, різних верств населення та окремого громадянина. Найпершою потребою особи, різних груп населення та суспільства в плані економічної безпеки є захист від кримінальних економічних посягань на їх свободу, майно та інтереси.

Безпека підприємництва – це сукупність організаційно-правових, режимно-охоронних, технічних, технологічних, економічних, фінансових, інформаційно-аналітичних та інших методів, спрямованих на усунення потенційних загроз та створення умов для забезпечення ефективного функціонування суб’єктів підприємницької діяльності відповідно до їх цілей та завдань.

За джерелом походження загрози безпеці підприємництва можна поділити на внутрішні та зовнішні.

До зовнішніх загроз у сфері підприємницької діяльності можна віднести:

- роботу спеціальних служб іноземних держав щодо здобуття інформації про економічні процеси у сфері підприємництва з метою здійснення антиконкурентних заходів;

- роботу служб безпеки суб’єктів підприємницької діяльності, як вітчизняних так і зарубіжних, з метою подавлення конкурентів, заволодіння ринками збуту чи майном конкурентів;

- протиправну діяльність організованих злочинних формувань та окремих осіб з метою заволодіння майном суб’єктів підприємницької діяльності.
 

До внутрішніх загроз безпеці підприємництва слід віднести:

- протиправні чи інші негативні дії персоналу суб’єкта підприємницької діяльності, що загрожують функціонуванню та розвитку підприємництва;

      - порушення встановленого режиму захисту інформації з обмеженим доступом для сторонніх осіб;

- порушення порядку використання технічних засобів;

- інші порушення правил режиму безпеки, діловодства тощо, які створюють передумови для реалізації протиправних цілей злочинних елементів чи інших зацікавлених фігурантів;

- низький рівень кадрового, організаційно-правового, інформаційно-аналітичного забезпечення управління потенційними ризиками як у контексті внутрішніх, так і зовнішніх загроз.

За напрямами роботи ризик потенційних загроз можна умовно поділити ще на дві великі групи – економічні та режимно-охоронні. Розподіл загроз у сфері підприємницької діяльності за джерелами походження та напрямами роботи визначає їх джерела, потужність загроз, а також робить притаманні їм системи та методи своєчасного виявлення, попередження та усунення.[4]

Аналіз категорії економічної безпеки стосовно умов розвинутих країн і України, показує, що наша держава стикається з цілою низкою загроз, не властивих першим. В розумінні українських законодавців, «загрози національної безпеки – це наявні і потенційно можливі явища і чинники, що створюють небезпеку життєво важливим національним інтересам України». Таке формулювання закріплено Законом України «Про основи національної безпеки України» від 19.06.03. Очевидно, що загрози економічної безпеки держави також підпадають під це визначення. До таких загроз можна віднести необхідність інтеграції у систему міжнародних інститутів, що вже склалася; складнощі з ідентифікацією положення системи, пов'язані з ассиметричністю інформаційного простору, і, як наслідок, неможливість ухвалення оптимальних управлінських рішень. 

Ринкові відносини вносять істотний елемент невизначеності і ризику в діяльність організації і її керівництва. Якісний рівень менеджменту, високий професіоналізм персоналу, а також можливий збіг обставин в процесі розробки і ухвалення управлінських рішень визначальним чином впливають на наслідки ризику в діяльності організації. Не піднімаючи питання про конкретний вид ризику і його класифікаційної приналежності, доцільно звернути увагу на те, що з ризиком пов'язані як прогресивний напрям розвитку, так і регресивний, здатний привести до розвитку важких кризових ситуацій для організації, які загрожують її безпеці і подальшій діяльності. 

В цих умовах виключно важливе значення набуває достовірність і повнота інформації про чинники внутрішнього і зовнішнього середовища, що роблять істотний вплив на життєдіяльність організації. Чим вище рівень достовірності і повноти інформації, тим менше ступінь невизначеності і ризику, тим більше безпека організації як системи. 

Використання методів при управлінні економічною безпекою на мікроекономічному рівні передбачють напрямки: 

   проведення аналізу реальних і потенційних умов в яких відбувається сучасна підприємницька діяльність; 

   виявлення факторів, що впливають на ефективність забезпечення безпеки підприємства, їх оцінка; 

   визначення цілей, які необхідно досягнути в процесі забезпечення безпеки; 

   характеристика суб'єкта і об'єкта захисту; 

   планування заходів по усуненню і локалізації загроз; 

   вибір засобів для забезпечення безпеки; 

   дослідження методів забезпечення безпеки; 

   визначення специфіки організації і управління процесом забезпечення безпеки; 

   реалізація заходів по усуненню загроз і небезпек. 

На макрорівні з позицій системності сучасними науковцями-дослідниками визначаються напрямки забезпечення безпеки підприємницькій діяльності в Україні, а саме: 

   аналіз і прогнозування основних умов проведення бізнесу в Україні на сучасному етапі; 

   недоброякісна конкуренція як найбільш впливовий фактор впливу на формування ринкових відносин; 

   визначення мети процесу забезпечення безпеки; 

   об'єкти діяльності по забезпеченню безпеки; 

   суб'єкти діяльності по забезпеченню безпеки; 

   засоби і методи діяльності по забезпеченню безпеки; 

   роль і місце системи забезпечення безпеки в системі діяльності підприємств. 

Козаченко Г.В., Пономарьов В.П., Ляшенко О.М. у монографії «Економічна безпека підприємства: сутність та механізм забезпечення» [4], проблему економічної безпеки підприємства пропонували вирішувати виходячи з передумови, що ступінь надійності всієї системи збереження інформації визначається рівнем безпеки найслабкішої її ланки, якою вважається персонал організації. 

Пономарьов В.П. у дисертації «Формування механізму забезпечення економічної безпеки підприємства» розробив концепцію формування механізму забезпечення економічної безпеки підприємства, що передбачає, як основу механізму, систему пріоритетних інтересів підприємства, враховує вимоги до системи управління підприємством і основні задачі, розв'язувані із метою забезпечення його економічної безпеки. 

Кузенко Т.Б. у монографії розглядає поняття «економічна безпека підприємства» як стан ефективного використання ресурсів та існуючих ринкових можливостей підприємства, що дає змогу запобігати внутрішнім і зовнішнім загрозам, забезпечувати тривале виживання та стійкий розвиток на ринку відповідно до обраної ним місії. 

В своїй науковій роботі Бондаренко О.М «Оцінка економічної безпеки авіакомпанії» розробила модель на базі системи показників економічної безпеки авіакомпаній, яка дозволяє обґрунтувати прийняття управлінського рішення по підвищенню рівня безпечного функціонування авіапідприємств. 

1.2 Система забезпечення фізичної безпеки на підприємстві

Сучасне підприємство можна розглядати, як складну систему, у якій взаємодіють матеріально – речовинна, інтелектуально – інноваційна та людська складова розвитку власної діяльності. Ефективне їхнє використання забезпечує режим економічної безпеки – це стабільне функціонування фірми, її динамічний науково-технічний і соціальний розвиток, запобігання внутрішнім і зовнішнім негативним впливам . Одною з найголовніших складових економічної безпеки підприємства, установи, організації вважається кадрова безпека. Співробітники впливають на всі аспекти життєдіяльності фірми, вони невід’ємно пов'язані з її ефективною діяльністю.

Погіршується в країні криміногенна обстановка і нездатність правоохоронних органів захистити комерційні структури, що є головним об'єктом шантажу, вимагання, розбою, крадіжок і інших протиправних діянь, змушують підприємців вирішувати проблему охорони життя і здоров'я персоналу своїх підприємств власними силами і коштами. 

Один з варіантів - залучення співробітників спеціалізованих приватних охоронних агентств. Однак висока вартість подібних послуг і мала зацікавленість найманих охоронців, крім матеріальної сторони договірних відносин, роблять більш доцільним створення на підприємстві служби власної безпеки зі спеціальним структурним підрозділом фізичної охорони. 

Фізична охорона на підприємстві здійснюється за двома напрямками: 

   охорона об'єктів, будівель, споруд, приміщень комунікацій, інтелектуальних, матеріальних і фінансових цінностей; 

   охорона керівників і персоналу підприємства. 

На підрозділ фізичної охорони персоналу традиційно покладаються такі функції: 

- запобігання фізичного та іншого насильства з боку злочинних груп і елементів відносно співробітників підприємства, його ділових партнерів з числа російських і закордонних бізнесменів, тобто захист їхнього життя і здоров'я; 

- попередження злочинних посягань на власність осіб, що охороняються; 

- усунення або ослаблення причин і обставин, внаслідок яких може виникнути загроза життю і власності громадян; 

- локалізація шкідливих наслідків протиправних дій відносно осіб, що охороняються; 

- забезпечення пропускного режиму; 

- недопущення витоку інформації про охоронюваних осіб; 

- отримання і аналіз упереджувальної інформації про загрози ззовні життю і здоров'ю охоронюваних лип. 

Від фізичного впливу з боку «професійно» підготовлених  кримінальних елементів захиститися складно. Тому головне завдання охоронця - передбачити і запобігти загрозі життя особи, що охороняється, перетворити конфліктну ситуацію в безконфліктну. Для охоронця головне - не стільки відбити напад, скільки його не допустити, майстерно вивести охороняється з небезпечної ситуації, не піддавшись на різного роду провокації. При цьому значну роль у роботі охоронця відіграє психологічний фактор, тобто його уміння справляти враження, ніби-то об'єкт захисту абсолютно недоступний для зазіхань. 

Фахівці вважають, що повного захисту від дій терористів гарантувати не може жодна служба, оскільки існує чимало об'єктивних причин, через які ефективність роботи охоронця і служб безпеки може бути зведена до нуля. 
Жоден серйозний фахівець ніколи нікому стовідсоткової гарантії у цій сфері послуг не дає. Навіть потужна охоронна урядова служба, що має на озброєнні найсучаснішу техніку, не завжди в змозі спрацювати надійно.

На думку професіоналів, охорона однієї особи силами 200 осіб, з яких 40 працює «у відкриту», а решта «під прикриттям», може забезпечити лише 90% захисту охороняється від замаху. Природно, що один-два охоронці можуть захистити лише від спонтанно виниклої загрози - випадкових сутичок у ресторанах, казино і на вулиці. 

Спочатку слід визнати, що переваги нападника безперечні. По-перше, раптовість. По-друге, можливість стріляти з відносно великої відстані, що дозволяє кілеру втекти з місця злочину. У тому випадку, якщо кілер застосовує автоматична зброя з близької відстані, перевага знову на його боці - скорострільність автомата вище, ніж у «ПМ» і мисливських рушниць, якими озброєні приватні охоронні фірми і служби безпеки комерційних структур. 

Загальновідомо, що розробити єдину універсальну систему охорони, яку можна було б ефективно застосовувати у всіх ситуаціях, неможливо. Проте існує ряд усталених правил і рекомендацій, дотримання яких у залежності від конкретних обставин дозволяє виробити необхідну тактику захисту. 

Обов'язкова умова при організації роботи підрозділу фізичної охорони-ретельний підбір і постійний склад співробітників, що входять в особисту охорону. Заміна будь-кого з них повинна в обов'язковому порядку узгоджуватися з керівником підприємства. Як правило, таких співробітників набирають по американськійсистемі, що включає в себе тест з 500 питань. Основний акцент при цьому робиться на інтелект, психіку, емоційно-вольову сферу, чесність і порядність, 

Крім того, що співробітники охорони повинні мати відповідні ліцензії, хорошу професійну підготовку і практичний досвід у цій сфері діяльності, бажано, щоб вони володіли такими якостями: 

- навички миттєвої оцінки ситуації, збору інформації та її аналізу, визначення виду і характеру загрози; 

- здатність оперативно приймати грамотні рішення; 

- розташовує до спілкування зовнішній вигляд; 

- ініціативність; 

- вміння вирішувати конфліктні ситуації; 

- надійність у роботі; 

- здатність правильно реагувати на критику; 

- контактність; 

- ввічливість і знання правил хорошого тону; 

- високі морально-етичні принципи, в тому числі в сімейних відносинах; 

- обов'язковість у дотриманні законів; 

- психологічна сумісність з охоронюваною особою і членами його сім'ї; 

- готовність йти на ризик. 

До факторів, що знижують ефективність фізичної охорони, відноситься плинність кадрів з числа досвідчених охоронців, що включає в себе і переманювання особливо цінних фахівців. «Перекупники», як правило, готові відшкодувати всі витрати на навчання та ліцензування, тільки б дістати справжнього професіонала. Важливим фактом також є наявність в особистому житті охоронця невирішених проблем, а також схильність до пияцтва, яка, як показує практика, майже невикорінна. 

ІІ Розділ: «Аналіз рівню економічної безпеки комерційної діяльності підприємства

2.1 Загальні відомості про підприємство ТОВ «Торговий Дім «Новотроїцький»»

Форма власності - приватна; організаційно-правова форма господарювання – без управління.

Основний вид діяльності - виробництво та реалізація меблів.

ТОВ «Торговий Дім «Новотроїцький» створений в 2001 роцi. Найбiльшого свого розвитку та найвищих виробничих показникiв пiдприємство досягло в кiнцi 2006 року. За перші 5 рокiв на пiдприємствi розвинулись два основнi види виробництва: виробництво корпусних меблiв та виробництво офісних. За останнi три роки пiдприємство багато працювало над тим, щоб свою продукцiю експортувати за кордон. Експорт меблiв в далеке зарубiжжя впроваджується дуже повiльно, а ось по офісних меблях - налагодження експортного обороту проходило значно швидше. В 2008 роцi експорт склав бiльше 56 % загального обсягу їх виробництва.

Інформація про організаційну структуру. Товариство є самостiйним господарюючим суб'єктом з правами юридичної особи, має розрахунковий, валютний та iншi рахунки в банках, круглу печатку, кутовi штампи, бланки зi своїм повним найменуванням, фiрмовий знак (логотип) та iншi реквiзити, встановленi для пiдприємства. Державної частки в статутному фондi товариства немає. Товариство несе вiдповiдальнiсть за свої зобов'язання своїм майном в розмiрi статутного фонду. Дочiрнiх пiдприємств, фiлiй, представництв немає.

Інформація про основні види продукції або послуг. В 2010 р. ТОВ «Торговий Дім «Новотроїцький» здiйснювало такi основнi види дiяльностi: - виробництво євровiкон - це нове направленняв дiяльностi товариства, яке розпочалося в кiнцi 2007 р. i яке повнiстю вiдповiдає мiжнародним стандартам; - виробництво меблiв, в т. ч. корпуснi меблi для житла на замовлення та офiснi меблi.

Виробництво меблiв та євровiкон залежить вiд сезонних змiн. Найбiльша кiлькiсть замовлень припадає на 2-й та 4-й квартал року. У 1-му та 3-му кварталi обсяги виробництва, а вiдповiдно й фiнансовi надходження, рiзко зменшуються. Основними ринками збуту продукцiї ТОВ «Торговий Дім «Новотроїцький» в 2010 р. були м. Київ, Київська обл., Крим та iншi областi України. У 2010 р. у невеликих кiлькостях продукцiя експортувалася у Францiю та Данiю. Основнi замовники (покупцi): по євровiкнах - будiвельнi пiдряднi органiзацiї та фiзичнi особи; по меблях - державнi та недержавнi установи, торгiвельнi структури та фiзичнi особи. Для збуту своєї продукцiї підприємство користується послугами дилерських структур та приватних пiдприємцiв. Постачальниками сировини є пiдприємства України, Польщi, Нiмеччини, Угорщини, Данiї, Iталiї якi пропонують великий вибiр та гнучку систему цiноутворення на свою продукцiю. Виробництво меблiв та євровiкон за новими технологiями широко увiйшло в українськi галузi меблевого та деревообробного виробництва. Ця продукцiя витiсняє дешевi неякiснi аналоги, вона знайшла свого покупця i продовжує з успiхом завойовувати ринок. Для виробництва всiєї продукцiї пiдприємство використовує сучасне iталiйське та нiмецьке обладнання та технологiї, технiчна база пiдприємства постiйно обновлюється новим обланням, iнструментами, комп'ютерною технiкою i т.д. Високоякiсне техологiчне обладнання європейських країн (Iталiї, Нiмеччини) дало можливiсть окремим пiдприємствам цих галузей вийти на високий рiвень якостi та обсягiв виробництва. Продукцiя ТОВ «Торговий Дім «Новотроїцький» розрахована на покупця середнього достатку, яка вже знайшла своїх споживачiв на ринку. Основними конкурентами ТОВ є "МЕРКС", який реалiзує свою продукцiю по всiх областях України, зокрема й у м. Києвi. Вiдмiннiстю продукцiї ТОВ вiд основних конкурентiв є iндивiдуальнiсть та висока якiсть виконання.

Інформація щодо істотних проблем, які впливають на діяльність підприємства. Найбiльшi проблеми, якi виникли в дiяльностi товариства за 2008-2010 рр., були пов'язанi з:

   зниження платоспроможностi.

   полiтична нестабiльнiсть в країнi, яка значно унеможливлює реалiзацiю продукцiї по тендерним контрактам. Зовньошньоекономiчна дiяльнiсть також погiршується.

   високi ставки податкiв.

   постiйне зростання цiн на енергоносiї, сировину, матерiали, комплектуючi, комунальнi послуги, на роботи та послуги.

2.2  Оцінка рівня економічної безпеки підприємства ТОВ «Торговий Дім «Новотроїцький»»

Аналіз фінансової стабільності, що здійснюється шляхом розрахунку таких показників:

Коефіцієнт автономії відображає забезпеченість підприємства власними фінансовими ресурсами і ступінь незалежності від кредиторів та інвесторів. Розраховується за формулою(1):

                                  Ка=Вк/А,                                         (1)

   де Ко – сума власного капіталу,

            А – підсумок активів підприємства.

                        Ка=4784,7/9345,9 = 0,52

Коефіцієнт автономії більше 0,5, отже він спрямований в бік зростання. Це свідчить про те, що підприємство більш ніж на половину залежить від власних коштів.

              Коефіцієнт фінансової залежності підприємства розраховується за формулою (2):

                                Кфз=Б/Вк,                                        (2)

де Б – баланс підприємства

                     Кфз=9345,9/4784,7 = 0, 48

Коефіцієнт фінансової залежності є оберненою величиною до коефіцієнта автономії і в сумі вони повинні становить 1. Чим вищий цей показник. Тим краще для підприємства.

              Коефіцієнт фінансового ризику показує скільки коштів припадає на одиницю власних:

                               Кфр = ЗК/ВК,                                    (3)

де ЗК - залучені кошти.

                    Кфр = 4560,3/4784,7 = 0,95

Коефіцієнт фінансового ризику показує на скільки підприємство залежить від залучених коштів. Чим більше значення цього показника, тим більше підприємство залежить від зовнішніх інвесторів.