Лінгвокультурні особливості компаративних фразеологічних одиниць

ЗМІСТ

ВСТУП…………………………………………………………………………...3

РОЗДІЛ  1.

Поняття фразеологічного  порівняння і його категоріальні ознаки......6

    1.1. Морфолого-семантичні особливості КФО……………………………...6

    1.2. Шляхи утворення КФО……………..……………………………………7

    1.3. Структурно-семантичні видозміни КФО ……………………………10

    1.4. Ад’єктивні компаративні одиниці……………………………………12

    1.5. Дієслівні компаративні одиниці………………………………………...18

РОЗДІЛ  2.

Лінгвокультурні особливості компаративних фразеологічних одиниць………………………………………………………………….……….20

    2.1. КФО у британській лінгвокультурі……………………………………..20

    2.2. КФО в американській лінгвокультурі…..………………………………21

    2.3. КФО в австралійській лінгвокультурі…………………………………...24

ВИСНОВКИ……………………………………………………………………..29

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ………………………………………………………31

СПИСОК  ДЖЕРЕЛ ІЛЮСТАТИВНОГО  МАТЕРІАЛУ…………………34

СПИСОК ЛЕКСИКОГРАФІЧНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………..35 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

ВСТУП

      Фразеологія є одним з яскравих та дієвих засобів  мови. Метафоричність, емоційність, експресивність – всі ці якості фразеологізмів надають мові образності та виразності, адже фразеологізми не лише відображають уявлення народу про світ та їх специфічні ментальні особливості, а й усю складність і багатогранність мови. Компаративні фразеологічні одиниці (КФО) спрямовані на пізнання людиною предметів та явищ навколишнього світу. На тлі підвищеного інтересу лінгвістів до аналізу глибинних зв’язків між фразеологією і національним менталітетом компаративні фразеологізми привертають увагу сучасних дослідників, адже, за влучним виразом В.А.Маслової, “у порівняннях втілюється народний менталітет і духовна культура народів” [Маслова 2001, с.191], і мова є не лише інструментом комунікації, а ще й засобом категоризації позамовної діяльності людини.

     Різним  аспектам вивчення природи порівняльних фразеологічних одиниць англійської мови присвятили свої роботи такі вітчизняні та зарубіжні науковці, як Ш.Баллі, М. Гавриш, О.Кунін, Н.Амосова, З.Загірова, В.Лебединська, С.Георгієва, Д.Мальцева, С.Денисенко, К.Мізін, В.Віноградова. Віддаючи належне дослідницькій праці зарубіжних та вітчизняних філологів, слід зауважити, що існує необхідність подальшої розробки типології компаративних фразеологізмів, оскільки склад стійких сполук постійно поповнюється через такі потужні джерела, як художня література, преса, телебачення, де фразеологізми надзвичайно поширені.

     Зазначені чинники визначають вибір теми даної курсової роботи, її значення у контексті сучасної лінгвістичної парадигми філологічної науки.

     Актуальність  обраної теми дослідження обумовлена потребою подальшого вивчення фразеологічних одиниць, зокрема специфіки структурного та семантичного складу фразеологізмів сучасної англійської мови, особливостей їх актуалізації в англомовній літературі.

     Об'єктом  дослідження є англомовні компаративні фразеологічні одиниці як особливі мовні утворення.

     Предметом дослідження є структурно-семантичні та лінгвокультурні особливості фразеологічних порівнянь.

     Метою роботи є вивчення структурного та семантичного складу компаративних фразеологізмів, що передбачає виконання наступних  завдань:

1. визначити морфолого-семантичні особливості КФО;
2. з’ясувати їх національно-культурну специфіку у регіональних  варіантах англійської мови (британському, американському та австралійському).

     Теоретичне  значення. Структурно-семантичне дослідження КФО передбачає встановлення їх семантичних, синтаксичних та прагматичних особливостей як одиниць вторинної номінації. Лінгвокультурний аспект дослідження полягає в аналізі національно-культурних складників образності, у формуванні яких беруть участь КФО. Залучення лінгвокультурного аспекту зумовлено також притаманною фразеологічним порівнянням антропоцентричністю, що передбачає переміщення інтересів дослідника з об’єктів пізнання на суб’єкт пізнання.

     Практичне значення роботи полягає в тому, що результати дослідження можуть бути використані на практичних заняттях з англійської мови, семінарських заняттях з лексикології, стилістики, теорії та практики перекладу, у спецкурсах з лінгвокультурології і лінгвокрїнознавства.

     Наукова новизна дослідження полягає в тому, що структурно-семантичне вивчення ФО поєднується з лінгвокультурним аналізом регіональних варіацій КФО.

     Матеріал  дослідження. Дослідження базується на матеріалі узуальних фразеологічних порівнянь. Джерелом фактичного матеріалу слугували лексикографічні джерела, а саме корпус ФО зі словників Д.І.Квеселевича, О.В. Куніна, К.Г. Баранцева, а також приклади, що ілюструють функціонування КФО у текстуальному оточенні.

     Методи  та методика дослідження зумовлюються визначеною метою, завданнями й об’єктом дослідження. Індуктивний та описово-аналітичний методи використано для накопичення, систематизації й аналізу мовного матеріалу; метод фразеологічного аналізу – для виявлення фразеологічності словосполучення. Методика дослідження полягає у вибірці КФО з текстів англомовної прози та співставлення з відповідними ФО із фразеографічних джерел, залучаючи аналіз словникових дефініцій, аналіз лінгвокультурної складової КФО тощо.

     Структура   роботи.   Робота  складається  зі   вступу,   двох  розділів, загальних висновків, списку використаних джерел та літератури. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

РОЗДІЛ 1.

Поняття фразеологічного  порівняння і його категоріальні ознаки 

     1.1. Морфолого-семантичні ознаки  КФО.

     З давніх часів порівняння розглядалося як мисленнєвий процес освоєння й  осмислення світу людиною. Інтерес до порівняння зумовлений його неоднорідною суттю й неоднозначним розумінням цього явища. Одним з перших на стійкі порівняння звернув увагу В.В.Виноградов як на особливий тип фразеологічних конструкцій, в яких внутрішня умовність фрази визначається традиційною національною специфічністю образу, його влучністю, побутовим реалізмом та експресивною забарвленістю [Виноградов 1977, с.310]. 

     Дотепер не існує єдиного підходу до тлумачення поняття порівняння, яке розуміється у вузькому й широкому смислах. У вузькому значенні порівняння є образним уподібненням двох несхожих об’єктів, що належать до двох різних класів. Тобто, порівняння у вузькому смислі є граматично оформленим образним зіставленням на підставі уявної подібності.

     У широкому розумінні порівняння традиційно відноситься до мисленнєвої операції, результатом якої є прийом художнього порівняння (simile) або логічне порівняння (comparison), тобто розуміється в мовознавстві як явище не лише мови, а й думки.

     Отже, у порівнянні пов’язані екстралінгвальні чинники і його мовне оформлення – тобто мовні  засоби вираження порівняльних відношень. Мовна особистість засобами порівняння проводить категоризацію позамовної дійсності.

     Компаративні  фразеологізми являють собою  своєрідні стійкі порівняння. Вони, як правило, побудовані за такою схемою:

     назва якості /дії  +  сполучник +  метафоричний інтенсифікатор

     названої  якості чи дії

     Першу позицію в даній схемі найчастіше займають прикметники або дієслова, які вживаються в своїх звичних  значеннях і співвідносяться з конкретним об’єктом думки, котрий характеризується двічі. По-перше, іменується притаманна їм якість, або здійснювана ними дія чи стан, прикметники або дієслова. По-друге, притаманна їм характеристика посилюється метафоричним інтенсифікатором, який або збільшує ступінь названої якості, або вказує на посилення інтенсивності дії. Саме тому, фразеологічність такого звороту міститься в стійкості порівняння: певні якості та дії можуть посилюватися за допомогою метафор.

     До  фразеологічних порівнянь відносяться такі, в основу яких покладено часткове переосмислення. Як слушно зауважує В.М. Мокієнко, в порівняннях зміст фразеологізму виражений майже експліцитно [Мокиенко 1989, с.287]. В таких фразеологізмах перший значущий компонент, як правило, вживається у своєму буквальному значенні, у фразеологічних порівняннях можна виділити безпосереднє значення кожного компонента.

     Також КФО одиниці визначаються як аналітичні за формою мовні утворення, яким притаманна релевантна ознака фразеологічності як специфічного різновиду семантичного перетворення. Окрім цього, вони виявляють інваріантні ознаки ФО, що уможливлює їх належність до фразеології англійської мови. По-перше, визначаються такі межі обсягу КФО:

     1) нижня межа – двослівне словосполучення; 

     2) верхня межа – складне речення.

     По-друге, у компаративних фразеологізмах певні властивості чи предмети позначаються за допомогою порівняльної групи або порівняльного підрядного речення, що вводяться сполучниками as/like.

     По-третє, характерною для КФО є фіксована сполучуваність порівняльної частини з певним колом слів – прикметниками, віддієслівними прикметниками, іменниками й дієсловами – та двосторонній зв’язок, що зумовлює їхні різні синтаксичні функції в реченні. З одного боку, вони завжди виявляють зв’язок із присудком речення, а з іншого – з яким-небудь іншим членом речення (підметом, додатком тощо).

     По-четверте, образи-еталони, які вважаються категоріальною ознакою КФО, є образною формою вираження властивостей людини/предмета певною реалією, значущою з погляду повсякденно-культурного досвіду [Ужченко 2000, c.18], вибір яких залежить від національної психології, специфіки асоціативного мислення [Ляшенко 1997, с.227], тому в образній структурі компаративних ФО яскраво виражена національна мовна картина світу.

     По-п’яте, релевантним для фразеологічних порівнянь є виконання емоційно-експресивної й інтенсифікуючої функцій та функція створення комічного ефекту. Вони підсилюють висловлення, підвищують його експресивність. Експресія КФО виникає внаслідок того, що в них взаємодіють два плани – номінація та компаративність, тобто в порівнянні перетинаються елементи пізнання й експресії. 

     1.2. Шляхи утворення порівняльних ФО.

     Шляхами утворення КФО є первинний  фразотвір, власне виникнення КФО, та вторинний, їх структурно-семантичний розвиток внаслідок функціонування в мовленні. К.І. Мізін вважає, що шляхи утворення КФО доцільно досліджувати на тлі актуалізації ознак в образах-еталонах цих одиниць [Мізін 2009, с.239].

     Такий підхід дозволяє для більш повного  виявлення значеннєвих відтінків фразеологічних порівнянь простежити транспозиції сем компонентів порівняльних зворотів у процесі компаративації, оскільки фактично акт пізнання починається з порівняння об’єктів, виділення в них певних ознак і групування їх згідно цих ознак [Гак 1995, с.117]. Вибір того чи іншого образу-еталона, який покладеного в основу образно-мотиваційної структури певного фразеологічного порівняння при його творенні, мотивується тим, яка з ознак обирається в його образі-еталоні. Такий вибір ознак допомагає встановити перерозподіл сем у процесі компаративації досліджуваних одиниць, а також виявити зміни семантики їх мотиваційної бази в мовленнєвій реалізації.

     З огляду на це, виокремлюються такі різновиди  ознак образів-еталонів компаративних  фразеологізмів [Дмитриева 1999, с.177], в основу яких покладено ступінь мотивованості образної структури останніх:

     1) мотивовані:

• визначальні – ці ознаки безпосередньо відображені у визначенні образу-еталона;
• характерні – ті, що не відображені у визначенні образу-еталона, але входять периферійною семою до його навколоядерної значеннєвої зони. Вони поділяються на:

        а) постійні – ознаки, які завжди  присутні у значенні як невід’ємна  властивість образу-еталона; 

       б) ймовірнісні – такі ознаки  не входять до складу значення образу-еталона та не включені до обов’язкових ознак нашої уяви про типовий предмет подібного роду, але за певних умов існує можливість появи ймовірнісної ознаки;

1. немотивовані – предмет не може мати цих ознак, вони виходять за межі значення еталона.

     Актуалізацію  ознак образу-еталона КФО можливо розглядати в ракурсі участі сенсорних ознак людської психіки, які поділяються відповідно до  органів перцепції на

     1) зорові порівняння, напр.: as red as a beet – досл. та перен. “червоний як буряк”; 

     2) смакові порівняння, напр.: as sweet as sugar (досл. солодкий як цукор) – “дуже милий, улесливий”;   

     3) дотикові порівняння, напр.: as cool as ice (досл. холодний як лід) – “черствий, нечуттєвий”.

     Унаслідок повної неучасті перцептивних ознак  у формуванні образів-еталонів КФО утворюються психологічні порівняння, які складають найоб’ємнішу групу цих одиниць [Мізін 2003, c.77]. Вони виникають у результаті того, що зовнішня подібність порівнюваних предметів відходить на задній план, а внутрішня подібність актуалізується, напр.: as black as coal (досл. чорний як вугілля) – “дуже чорний (брудний)”.

     Первинний фразотвір КФО становить собою  складний процес, суть якого полягає  в переміщенні сем імплікаційної  зони в ядерну зону компонентів, які  стали основою для утворення тієї чи іншої ФО. Умовою компаративації вважається наявність спільної семи, тому сема, актуалізуючись, основи порівняння, утворюючи основне значення цієї одиниці. Відносну прозорість мотивації останньої створює конотація першого ступеня (К1). К1 утворюють семи, які пов’язані з денотативними семами абстрактної об’єктивації похідної одиниці мотивованим зв’язком асоціативно-образного типу [Добрыднева 2000, с.224].

     Результатами  асоціативно-образного відображення світу є, окрім К1, номінативно-похідні  семи конотації другого ступеня (К2), що виникають внаслідок складної фразотворчої взаємодії імплікаційних зон компонентів, та семи конотації третього ступеня (К3), які повністю втрачають денотативну співвіднесеність із словами-прототипами. Одиниці з конотацією другого ступеня можуть бути визначені як знаки немотивованого типу, оскільки семи К2 відрізняються від К1 відсутністю мотивованого зв’язку з денотативними семами. Фразеологічні порівняння з семами К3 мають немотивоване значення й відзначаються затемненою образністю.

     Актуалізація  визначальних перцептивних ознак свідчить про конотацію К1, визначальних (психологічних) та характерних постійних і ймовірнісних (перцептивних) – про конотацію  К2, характерних ймовірнісних (психологічних) та немотивованих (перцептивних і психологічних) – про конотацію К3.        

     З огляду на внутрішньомовні зміни, виокремлюються

       1) лексико-семантичні,

       2) структурно-синтаксичні,

       3) лексико-граматичні шляхи первинного фразотворення КФО.

     Серед лексико-семантичних шляхів первинного фразотвору КФО особливою продуктивністю відзначається їх виникнення внаслідок функціонування в дискурсивному просторі [Алефиренко 2005, с.326]. У змісті дискурсивних порівняльних фразеологізмів віддзеркалено цілі комунікативно-прагматичні ситуації, зумовлені мовленнєво-розумовою базою дискурсу. До того ж, лінгвальні пресуппозиції (соціолінгвальні фонові знання) як складники дискурсивного простору часто спричиняють утворення фразеологізмів, напр.: to have as many lives as a cat – “надзвичайно життєздатний”. Пресуппозицією цього прикладу є складений у англійському етносоціумі стереотип щодо котів.

     Під час вторинного фразотвору відбувається вторинна транспозиція ФО [Гаврись 1980, с.140], формотворчою базою для якої виступає їхня варіативність. Шляхи вторинного фразотвору зумовлюються типом і характером змін, які залежать від різної активності плану вираження й плану змісту фразеологізмів [Гамзюк 2000, с.256]. 

     1.3. Структурно-семантичні видозміни КФО.

     Основною  закономірністю семантичних видозмін є посилення узагальнено-метафоричного значення, що можна простежити на прикладі полісемії. Взагалі, аналіз полісемічних КФО показав загальну тенденцію семантичних процесів до генералізації. Лише в небагатьох випадках спостерігається спеціалізація на основі метафоризації з ефектом пейоративності. Меліоративність зустрічається набагато рідше. Отже, можна стверджувати, що тенденцією до позначення КФО, яка ґрунтується на вторинній метафоризації, виступає негативне називання процесів (дій, предметів). Цей факт підтверджує виявлену фразеологами специфічність фразеологічної семантики – її пейоративну домінанту [Мокиенко 1989, с.287].

     Структурно-синтаксичні  шляхи вторинного фразотвору зумовлюють виникнення варіантів. Варіантні видозміни відносяться до найбільш характерних виявів системності ФО. Проведений аналіз виокремлених у роботі видів варіантів усталених порівнянь англійської мови – формальних і лексичних – показав, що основними механізмами структурних видозмін порівняльних фразеологізмів на базі цих же одиниць є варіювання означеного/неозначеного артиклів, однини й множини іменників, субституція прийменників та часових форм дієслова.

     Варіативність є наслідком вторинної фразеологізації  КФО. Система узусно зафіксованих семантичних  змін є причиною виникнення полісемії, синонімії, антонімії й омонімії [Гаврись 1980, с.140].

     Синонімія КФО англійської мови – широко розповсюджене явище. Розвитку синонімічних зв’язків сприяє сполучення основи порівняння з різними еталонами, що визначають одну і ту ж саму якість, властивість або одне й теж саме явище дійсності. Синонімія маніфестується в оновленні/зміні образу, утворенні відтінків значення та посиленні емотивно-експресивного компонента значення. Особливо поширеним є вживання більш експресивних конституентів компаративних ФО, що використовуються для підсилення вираження думки, замість менш експресивних.

     Дослідження усталених порівнянь підтвердило  тісний зв’язок фразеологічної антонімії  з синонімією та полісемією, оскільки антоніми входять до синонімічних рядів, а багатозначні КФО можуть входити до різних антонімічних рядів. Це показує системність парадигматичних відносин у компаративних фразеологізмів німецької мови.

     Передумовою структурно-семантичних шляхів вторинної  фразеологізації КФО (субституції  фразеологічних конституентів; розширення структури базового фразеологізму; скорочення структури базового сталого словосполучення) є слівний характер їх конституентів і дискретність форми й семантики цих одиниць. Наслідком – інтенсифікація експресивно-емотивного компонента значення, що часто супроводжується зміною образності.

     До  структурно-семантичних шляхів вторинного фразотвору компаративних ФО належить дефразеологізація, що зумовлюється процесом універбації [Гатауллін 2001, c.41], за допомогою якої утворюються нові номінативні одиниці (переважно ад’єктивні композити) з прозорою словотвірною структурою та зв’язаними мотивованими значеннями.

     Аналіз  процесу дефразеологізації порівняльних ФО сприяв виявленню еволюційної  моделі метафори та символу (аналогічно до еволюційної моделі паремій знак – образ – символ: образ-еталон → КФО → метафора, гіпотетичним продовженням якої може бути модель: образ-еталон → КФО → метафора → символ.

     Можна виділити два різновиди КФ: ад'єктивні та дієслівні. Більш поширеними є ад'єктивні фразеологізми, наприклад: as strong as a horsе –сильний, як бик, deaf as a post – глухий, як пень, poor as a church mouse – бідний, як церковна миша, (as) soft as butter – м’який, поступливий.  До дієслівних КФ належать фразеологізми типу to die like flies – мерти, як мухи, to agree like cats and dogs – жити, як кішка з собакою, to sell like hot cakes – добре продаватися, to run like a dear – бігати, як угорілий, to fit like a glove – пасувати, to sweat like a pig – потіти, як порося, to drink like a fish - пити великими ковтками, to work like a horse – працювати, як віл. 

     1.4.  Ад’єктивні компаративні одиниці.

     У семантичному відношенні для ад’єктивних  порівнянь характерна двуплановість  значення: одне порівнюється з іншим. Перший компонент ад’єктивних порівнянь  зазвичай вживається в своєму основному, буквальному значенні. Функція другого компонента завжди посилююча, оскільки він виражає ступінь ознаки, вираженої першим компонентом. Перший компонент називається основою порівняння, а другий – об’єктом порівняння, сполучник as – зв’язкою. Суб’єкт порівняння  є змінним елементом, зумовленим контекстом:

     Розглянемо  фразеологізм (as) good as gold – гарна, благородна, золота (людина) у контекстуальному оточенні:

     Gertrude Morel was very ill when the boy was born. Morel was  good  to her, as good as gold [Lawrence, c.516].

     У наведеному прикладі Morel є суб’єктом порівняння, good – основою порівняння, gold – об’єктом порівняння, as – зв’язкою.

     Ад’єктивні  порівняння тому й виникають у  мові через необхідність передачі додаткової інформації в порівнянні з інформацією, яку передає перший компонент порівняння.

       Існують звороти, які вживаються  лише з прикметниками в ступені  порівняння:  more dead than alive – ледве живий.

     Порівняння  – це зазвичай ФО з яскраво вираженим оцінним значенням, як позитивним, так і негативним: (as) fierce as a tiger, (as) pretty as a picture, (as) vain as a peacock. Характер оцінки залежить від семантики першого компоненту. Іноді вирішальну роль відіграє семантика другого компонента, наприклад: (as) fat as a pig – товстий, жирний, (as)  fat  as butter – пухкенький.

     Ад’єктивні  порівняння є двокомпонентними. В  якості другого компонента може, так  як і в дієслівних компаративних  фразеологізмах, виступати лексема  або поєднання лексем: (as) different as chalk from  cheese – зовсім не схожі; (as) plain as the  nose  on  your  face – зрозуміло, ясно, як Божий день; (as) welcome as flowers in May – бажаний, довгоочікуваний.

     Ад’єктивні  компаративні ФО позначають різноманітні якості як людей, так і предметів, явищ. Приклади порівнянь, які відносяться до дюдей:  (as)  cool  as  a cucumber – абсолютно спокійний, врівноважений;  (as)  merry  as  a  grig  - веселий, життєрадісний;  (as)  brown  as  a  berry  -   дуже засмаглий; (as) true as steel – відданий душею і тілом;  (as)  ugly  as  sin  -  потворний; (as) vain as a peacock - гордовитий, пихатий, як павич; (as) wise as Solomon - мудрий як Соломон; (as) yellow as  a  guinea - жовтий як лимон.

     Зазвичай  порівняння моносемантичні, але зустрічаються  приклади полісемантичних порівнянь. В порівняннях цього типу другий компонент  виконує  не лише підсилювальну функцію, але і є диференціатором  значення. Розглянемо це на прикладах.

     Так, зворот (as) weak as water означає:

           1) слабкий, недужий: Sir, I am just getting well of a fever, and I am as weak as water [Reade, c.415].

           2) безвольний, слабохарактерний:  You're  very  fond  of swearing and blistering and threatening, but when  it  comes  to  the  point you're as weak as water [Lawrence, c.516].

     У порівняння  (as)  sober  as  a  judge  також два фразеосемантичних варіанта, які характеризують людину з різних сторін: 1)  абсолютно тверезий; 2)  той хто має адекватні судження.

     Деякі КФО використовуються для опису зовнішності людини, наприклад, (as) pale as ashes - сильно зблідлий

     Presently Montanelli rose and came back with lips as pale as ashes [Voynich, c.326].

     Компаративна  ФО  може позначати  як якість  предмета, так і людини, наприклад, (as) hard as a bone:

            1) твердий як камінь: Owing to the intense cold the  ground  was  as hard as a bone.

            2) безсердечний: It's not much use your expecting  any generosity or kindliness from him. He's as hard as a bone in  anything  that concerns his own interests.

           (аs) sharp as a needle:

           1) гострий як ніж: How the boys admired that knife, the vicious  shape of it and its shininess, the point was as sharp as a needle [J. Steinbeck 1996, c.276].

           2) спостережливий, проникливий: I know a solicitor here  -  he's  a patient of mine - of the name of Gooch, a fat fellow but sharp as  a  needle.

     Аналогічну  семантичну  структуру  мають  і деякі  інші ад’єктивні порівняння: (as) light as a  feather  -  легкий,  як пір’їнка; as like as two peas -  схожі як дві краплі води; (as) slippery as an  eel  -  слизький,  як  вугор; (as) tough  as old boots – 1) жорсткий, як підошва (про страву); 2) дуже витрималий.

     Деякі компаративні ФО іноді не відносяться  ані до людини, ні до предмета, а до певних висловлювань серед них, наприклад, (as) certain as death – невідворотно, як смерть;

     (as) clear as mud -  1) темна справа: The matter is rather complicated; but I hope I've  made  it  clear  to you. About as clear as mud so far! Suppose you start  all  over  again  from the beginning.

           2) ясно, як Божий день: She was trying to hook young Bob for that sprig of a girl  -  it  was clear as mud [Galsworthy, c.317].