Лінгвістичні особливості роману Дена Брауна "Код да Вінчі"

 

 

 

 

 

 

 

 

КУРСОВА РОБОТА

Лінгвістичні особливості роману Дена Брауна "Код да Вінчі"

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. Лінгвостилістична специфіка відтворення англомовної детективної прози українською та російською мовами

2.1 Лінгвостилістичні засоби англомовної  детективної прози та особливості їх перекладу (на матеріалі творчості Д. Брауна)

2.2 Аналіз сучасних перекладів  роману Д. Брауна «Код да Вінчі» українською та російською мовами

РОЗДІЛ 2. Лексико-стилістичні особливості роману Дена Брауна  «Код да Вінчі»

2.1  «Стилістичні особливості  роману  Дена Брауна « Код  да Вінчі »

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

Актуальність дослідження. Сучасний етап розвитку стилістики супроводжується постійним поглибленням наших знань про навколишній світ та про людину, характеризується інтеграцією наук. Цей процес ставить перед науковцями нові завдання. У великій кількості сучасних досліджень увага зосереджується на процесах, пов’язаних з реалізацією мовних знаків у мовленнєвому акті, на психологічних аспектах формування висловлювання та тексту. У зв’язку з цим з’являються нові підходи до таких, здавалося б, давно вивчених та описаних явищ, як тропи, а зокрема метафори. Це підтверджується значною кількістю робіт у цьому напрямку, які з’явились останнім часом.

Сучасні моделі вивчення тропів базуються на спільній методологічній вимозі - аналізі мовних явищ в усіх їх системних зв’язках.

Іншою характерною рисою сучасної лінгвістики є погляд на тропи не лише як на стилістичні прикраси твору, але і як на важливий механізм пізнання людиною дійсності [5, c.48].

Дослідження різних видах дискурсу є досить актуальними в останні десятиліття. Тропи розглядаються як механізм творчого мислення, інструмент мислення і пізнання, підкреслюється роль тропів у культурній революції. Разом з тим проблема семантичної класифікації тропів залишається певною мірою відкритою. Одна з найбільш чітких класифікацій розроблена у роботах Ю.М. Скребнєва та О.М. Мороховського. Вона включає розподіл тропів на дві групи - тропи кількості та тропи якості. Кількісними тропами є гіпербола та мейози, до основних тропів якості належать метафора, метонімія та іронія. Такий підхід не викликає особливих заперечень, за винятком порівняння, статус якого і місце у класифікації чітко не визначено, та тропів кількості, які часто важко відрізнити від метафори, порівняння або епітета.

Актуальність дослідження у сучасній лінгвістиці підтверджується великою кількістю робіт як українських, так і зарубіжних науковців, присвячених цій проблемі (Н.Д. Арутюнова, В.Г. Гак, В.Н. Вовк, Х.Д. Лееметес, В.П. Сасіна, Дж. Бекмен, Д. Девідсон, А. Вежбицька). Проте аналіз досліджень щодо цієї проблеми виявляє наявність різних, часто протилежних поглядів на вказане явище.

В даний час англомовна література займає особливе місце в світовому просторі. Вивчення лінгвістики, що використовуються в текстах сучасної англійської літератури, набуває особливого значення, так як їх застосування додає творам яскраву емоційну забарвленість. Завдяки тропам посилюється естетичний аспект мови, оскільки з їх допомогою, «як за допомогою різних відтінків кольорів, мова твору доповнюється чуттєво-інтуїтивним описом світу та життя».

Об'єктом дослідження є лінгвістика - троп, що полягає у перенесенні назви з одних предметів, явищ, дій, ознак на інші на основі подібності між ними.

Предмет дослідження - є семантичні особливості використання лінгвістики у романі Дена Брауна «Код Да Вінчі».

Мета дослідження - дослідити місце використання тропів в англомовній літературі; теоретичне і практичне обґрунтування питання про види та функції лінгвістики у романі.

Відповідно до проблеми, мети, об'єкта, предмета були сформульовані завдання дослідження:

Розглянути загальну характеристику художнього стилю;

Вивчити особливості лінгвістикияк стилістичного прийому;

Проаналізувати функції лінгвістики у романі Д.Брауна «Код Да Вінчі».

Теоретико-методологічною основою дослідження є: роботи вітчизняних і зарубіжних вчених у галузі стилістики (Д. Принс, Апресян Ю.Д, Аскольдів С.А, Бахтін М.М, Васильєва Н.В., Вежбицька А., Верещагін Є.М., Костомаров В.Г.), лінгвістики тексту та теорії дискурсу (Р. Барт, І. Р. Гальперін, Т. ван Дейк, В. І. Карасик, М. Л. Макаров, Н. Н. Миронова, Т. М. Ніколаєва, А. Ф. Татусева, М. Пеше, П. Серіо, Г. Г. Слишкін, З. Я. Тураєва,),

Матеріалом даної роботи слугував роман американського письменника Д.Брауна «Код Да Вінчі».

Основними методами дослідження були: теоретичний аналіз лінгвістичної літератури з проблеми, спостереження; описовий аналіз (прийоми спостереження, узагальнення, типологізації аналізованого матеріалу).

Наукову новизну роботи ми вбачаємо в комплексному описі використання тропів у англомовній літературі як складного дискурсивного явища і лінгвокультурного феномена; виявленні особливостей епітетів в даному тексті.

Теоретичне значення роботи полягає в тому, що матеріали нашого дослідження вносять внесок у розробку питань про епітети, як стилістичні прийоми, а також особливості їх функціонування.

Практичне значення виконаної роботи полягає в тому, що її результати можуть знайти відображення у вузівських курсах загального і приватного мовознавства, стилістики англійської мови, інтерпретації англомовного тексту.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 1 Лінгвостилістична специфіка відтворення англомовної детективної прози українською та російською мовами

 «Сучасні проблеми лінгвостилістики та теорії перекладу» міститься теоретичний огляд порушуваного в дисертації кола проблем, пов'язаних з мовностилістичним аналізом художніх творів, визначенням жанрових форм сучасних художніх творів, адекватністю перекладу.

Зокрема, у фокусі уваги перебуває визначення предмета мовностилістичні аналізу, яке найбільше відповідає завданням і цілям проведеного дослідження. Грунтуючись на положеннях, висунутих в ряді робіт з лінгвостилістиці і лінгвопоетіке (Ахманова О.С., Виноградов В.В., Гальперін І.Р., Задорнова В.Я., Липгарт А.А. та ін.), Стосовно до творів сучасної художньої літератури, предмет мовностилістичних аналізу слід розуміти як сукупність використаних в художньому творі мовних засобів, за допомогою яких письменник забезпечує те вплив на читача, яке необхідно йому для втілення його ідейно-художнього задуму.

Іншим центром зосередження уваги в першому розділі служать питання теорії перекладу і його зв'язки зі стилістикою. Основним поняттям в виконуваному дослідженні служить адекватність перекладу, яка полягає в точної і повної передачі особливостей і змісту першотвору, його мовної форми з урахуванням всіх особливостей структури, стилю, лексики та граматики, а також в бездоганній правильності мови, на який робиться переклад (Нелюбин Л .л.). З цього випливає, що переклад, який прагне до тотожності з текстом оригіналу, полегшує розуміння останнього і дозволяє читачеві тексту перекладу максимально наблизитися до оригінального тексту (Копанев В.Н).

Встановлення жанрової форми розглянутих романів спирається на положення, згідно з яким «жанр тексту - це клас вербальних текстів, що виділяються на основі спільності структури, меж варіативності і використання в однотипних комунікативних контекстах» [Нелюбин Л.Л. 2008, с. 53].

Жанрову форму романів Дена Брауна критики поміщають в один ряд з такими формами, як thrillers, spy stories, crypto stories, mystery-detective fiction stories, conspiracy fiction crypto stories і навіть thrillers for intellectual readers. Множинне визначення жанру досліджуваних творів можна пояснити тим, що Ден Браун з'єднує одразу кілька жанрових форм і стилів в своїх творах.

У даній главі міститься короткий теоретичний опис основних мовних засобів, що мають стилеобразующую функцію в досліджуваних романах. Дані кошти поділяються на лексичні, синтаксичні, графічні та інтонаційно-просодические кошти. Предметом теоретичного огляду стали основні лексичні (терміни, скорочення, оніми, реалії, іншомовні вкраплення, звукоизобразительная лексика) і синтаксичні засоби створення стилістичного ефекту (транспозиція синтаксичних структур, повтори, неповна пропозиція, парцеляція, ретардация, переривання висловлення).

Стилістичний потенціал термінів досить добре описаний в літературі. Незважаючи на те, що основна сфера вживання термінів - наукова проза, вони використовуються і в художніх творах, де з їх допомогою створюються певний колорит і образ героїв або явища.

Значно менша увага в літературі приділяється стилістичному потенціалу скорочень. Як вказується в літературі, аббревиация може являти собою не тільки компрессівних словотвір, але й експресивне і, отже, може бути використана в тексті для створення того чи іншого стилістичного ефекту (Нургалеева Т.Г.)

Аналіз мови і стилю художнього твору вимагає вивчення онимов, чия організуюча роль в структурі художнього тексту зумовлена їх системною характеристикою. Оніми відіграють конструктивну роль у передачі людських відносин, відтінків інтимності, офіційності, вікових оцінок та інших модальних характеристик (Михайлов В.Н.)

Реалії в рамках лінгвістичного дослідження прийнято розуміти як «особливі референти - елементи об'єктивної реальності, відбиті у свідомості, тобто предмети думки, з якими пов'язане дане мовне вираз »[Конецкая В.П. 1980, с. 463]. В теорії та практиці перекладу реалії зазвичай співвідносять з безеквівалентной лексикою.

Іншомовні вкраплення зазвичай розглядаються як мовні явища, для передачі яких в тексті не задіяні графічні і фонетичні засоби мови, на якому цей текст написаний (КРИСІН Л.П.) В літературі вказується, що іншомовні вкраплення вводяться автором для надання тексту автентичності, для створення певного колориту і атмосфери (Влахов С.І., Флорин С.П.)

Звукоизобразительная лексика володіє значним коннотатівним і стилістичним потенціалом. Відносяться до неї слова використовуються як засіб створення художнього образу, додання експресивності мовним відрізкам, а також як засіб суб'єктивного вираження ставлення мовця до змісту або адресата мови (Горбаневськая Г.В., Горохова Л.А.)

Теоретичний огляд синтаксичних стилістичних засобів зосереджений на наступних структурах.

Як наголошується в літературі, транспозиція синтаксичних структур може виконувати функції Емфатичний виділення висловлювання, залучення уваги співрозмовника, висловлення різних ступенів впевненості (Арнольд І.В.)

Повтори класифікуються за композиційним принципом і виконуваної в тексті функції. Як прийом, повтор є «типізований узагальненням наявного в мові засоби вираження збудженого стану» [Гальперін І.Р. 1958, с. 258]. Даний прийом може використовуватися також для додання мовному твору певного ритму (Матвєєва Н.А., Сергєєва Ю.А.)

Неповна пропозиція характеризує структурний тип пропозиції, переважно властивий усного мовлення (Гальперін І.Р.) Парцеляція в роботі розуміється як «стилістичний прийом (в іншій інтерпретації - стилістична фігура), що складається в такому розчленуванні єдиної синтаксичної структури пропозиції, при якому вона втілюється не в одному, а в декількох інтонаційно-смислових мовних одиницях, або фразах »[Стилістичний словник 2003, с. 279].

Ретардація служить уповільнення розповіді, вона відтягує завершення ідеї або думки. Як стилістичний прийом, уповільнення використовується в крупних відрізках висловлювання, в складних синтаксичних цілих, в абзацах і навіть в цілих творах. Ретардація спонукає читача до уважного читання. (Гальперін І.Р.) Переривання висловлювання ділиться на замовчування і психофізичне припинення фонації. Воно може виконувати різні функції в художньому тексті, у тому числі служити способом відображення сильного напливу почуттів, що заважає закінчити промову, або небажання продовжити думку (Гальперін І.Р.) Графічним відображенням умовчання або свідомого припинення фонації служить три крапки.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2.1 Лінгвостилістичні засоби  англомовної детективної прози та особливості їх перекладу (на матеріалі творчості Д. Брауна)

Розвиток сучасної літературної художньої творчості пов'язаний зі зміною сформованих жанрів і створенням нових. Вітчизняні та зарубіжні критики [12; 42; 55; 62; 66] відзначають появу значної кількості якісних творів, розрахованих на масового читача. Романи Д. Брауна користуються величезною популярністю в усьому світі, випускаються великими тиражами і, без сумніву, можуть бути віднесені до творів для широкого загалу.

Подібні твори поступово стають предметом лінгвостилістичного аналізу, що призводить до постановки нових завдань перед стилістикою, фундаментальні основи якої склалися в другій половині XX століття. Не менші завдання постають у зв'язку із зазначеними змінами перед практиками й теоретиками перекладу. Типи текстів визначають підхід та вимоги до перекладу, впливають на вибір прийомів перекладу та визначення ступеню еквівалентності перекладу оригіналу. Цілі й завдання перекладу, як відомо, залежать від жанру оригіналу. Як стверджує О. Федоров, закономірності перекладу твору кожного з жанрів мають свої відмінності [59, с. 339]. В умовах розвитку нових жанрів від перекладу вимагається не тільки точність і збереження авторського задуму, але й здатність так само активно захоплювати й утримувати увагу читача, як це відбувається в оригінальних творах.

В творах Д. Брауна, які аналізуються в нашому дослідженні, найчастіше зустрічаються такі лексичні стилеутворюючі засоби, як терміни, абревіатури, антропоніми, топоніми, реалії, звукозображувальна лексика й іншомовні вкраплення.

Терміни, наприклад, зосереджені в тих главах романів, в яких герої безпосередньо стикаються зі світом науки чи мистецтва. В романі «Янголи і демони» Д. Браун користується термінами, запозиченими з фізики, астрономії, математики, медицини, фармакології, поліграфії, історії та релігії, магії. В романі «Код да Вінчі» - це біблійні, історичні, релігійні, математичні, лінгвістичні терміни, а також терміни, які відносяться до шифрування. На думку А. Горбунової, основна функція термінів у досліджуваних текстах - створити певну атмосферу й переконати читача в достовірності й науковості висловлюваних фактів [21, с. 25].

Г. Косов не лише дає російський еквівалент термінів, але й пояснює у виносках важливі для розуміння змісту роману терміни. Має місце також їх частковий лексичний і словотворчий аналіз. Наприклад, theo-physicist** - ** Здесь следует иметь в виду, что это придуманное автором понятие содержит в себе производное от греческого слова theos - Бог, входящее составной частью во многие известные термины, имеющие отношение к религии («Ангелы и демоны») [67]. Для російського перекладу роману «Код да Вінчі» і перекладу А. Кам'янець такий спосіб знайомства читачів з термінами не є характерним.

Досить часто Д. Браун розкриває значення термінів у самому тексті, що значно полегшує завдання перекладача і забезпечує адекватний переклад. Наприклад, The cryptex. A portable container that could safeguard letters, maps, diagrams, anything at all. Once information was sealed inside the cryptex, only the individual with the proper password could access it [72]. - Криптекс. Це був портативний сейф, у якому можна було сховати листи, карти, схеми - все, що завгодно. Інформацію, замкнену всередині криптекса, міг дістати лише той, хто знав відповідний пароль [68]. - Криптекс. Портативный контейнер, способный защитить письма, карты, диаграммы, да что угодно, от постороннего глаза. Информацией, содержавшейся в криптексе, мог воспользоваться лишь человек, знавший пароль доступа [69].

Певні труднощі представляє переклад розлогих лінгвістичних пояснень словотвірного та етимологічного характеру, коли в них включені латинські слова. Щоб не порушити семантику всього фрагмента, обидва перекладачі зберігають і латинське, і англійське слово. Наприклад, Nowadays the term pagan had become almost synonymous with devil worship - a gross misconception. The word's roots actually reached back to the Latin paganus, meaning country-dwellers. … In fact, so strong was the Church's fear of those who lived in the rural villes that the once innocuous word for `villager' - villain - came to mean a wicked soul [71]. - Сьогодні слово «поганець» стало майже синонімом поклоніння дияволові, а це зовсім неправильно. Насправді це слово походить від латинського paganus, що означає «мешканці сільської місцевості». … Християнська Церква так сильно боялася цих багатобожників, що колись безневинне слово «селянин» - французькою vilain - набуло значення «негідник» [70]. - Ведь в наши дни «язычник», или «языческий», стало почти синонимом поклонения дьяволу, что совершенно неверно. Корни этого слова восходят к латинскому pagan, что означает «обитатели сельской местности». … И Христианская церковь настолько боялась этих многобожников, живших в деревнях, «villes», что производное «villain», то есть «живущий в деревне», стало означать «злодей» [67].

Складність перекладу може становити полісемія терміну і наявність у нього нетермінологічного значення [56, с. 79]. Використання останнього в перекладі може ускладнити читацьке розуміння. Наприклад, And Mr. Langdon's refusal to speak publicly about his unusual role in last year's Vatican conclave certainly wins him points on our intrigue-o-meter' [72]. - А відмова месьє Ленґдона розповісти пресі про свою незвичну роль у минулорічному конклаві у Ватикані, безперечно, додає йому балів [68]. - Отказ мистера Лэнгдона рассказать средствам массовой информации о своей необычной роли в прошлогоднем совещании в Ватикане определенно помог ему набрать очки в борьбе за вхождение в первую десятку интриганов [69]. Читач російського перекладу може не зрозуміти, яке саме совещание проходило в Ватикані, в той час як в українському варіанті такої проблеми не виникає.

Для того щоб уникнути подібної складності, російський перекладач «Ангелів і демонів» вибирає з нетермінологічних значень те, яке, на його думку, найбільше відповідає контексту, й користується лексико-синтаксичною трансформацією (в даному випадку генералізацією [51]). В свою чергу А. Кам'янець елімінує цей термін, щоб полегшити сприйняття тексту. Наприклад, As the claustrophobic panic closed in, Langdon was overcome by images of the sarcophagus shrinking around him. Squeezed by delirium, he fought the illusion with every logical shred of intellect he had [71]. - Ленгдона охопив панічний страх, і йому почало здаватися, що саркофаг стискається навколо нього. Він відчайдушно боровся з цим відчуттям, чіпляючись за рештки здорового глузду [70]. - По мере того, как усиливался приступ клаустрофобии, Лэнгдону начинало казаться, что стены каменной гробницы стали сужаться. Чтобы окончательно не поддаться панике, он попытался прогнать это ощущение, пустив в ход последние остатки разума [67].

Скорочення, що зустрічаються в досліджуваних романах Дена Брауна, представляють собою ініціальні скорочення [4, с. 174]. А. Горбунова об'єднує абревіатури в текстах романів «Код да Вінчі» та «Янголи і демони» тематично в три групи: 1) назви організацій, відомств, структурних підрозділів тощо; 2) назви приладів, пристроїв та механізмів; 3) назви методів і прийомів.

За ступенем поширеності скорочення можна розділити на: а) абревіатури, що мають міжнародне вживання, наприклад, BBC, CNN, CIA, PS тощо; б) абревіатури, ймовірно відомі багатьом читачам - Haz-Mat, LED, LHC, MP3, GPS тощо; в) абревіатури, які знайомі тільки фахівцям - DEA, HSCT, CPR, CERN, IMSS [21, с. 58]. Абревіатури з групи «A» зазвичай транслітеруються або транскрибуються перекладачами. Скорочення з другої групи, на думку О. Бєлякової, передаються абревіатурою в тому випадку, якщо в тексті роману автор дає повну назву [6, с. 37]. Наприклад, Oddly, the elevator showed only two stops. GROUND LEVEL and LHC. Large Hadron Collider [71]. - Дивно, на ньому було тільки дві зупинки: ПЕРШИЙ ПОВЕРХ і ВАК. Великий адронний колайдер [70]. - К его изумлению, на ней было всего две кнопки: «ПЕРВЫЙ ЭТАЖ» и «БАК». Большой адроновый коллайдер [67]. У інших випадках перекладачі користуються трансформаціями, розкриваючи сенс абревіатур. Наприклад, The technician followed his commander's gaze. Ever so faintly, printed next to the LED was an acronym [71]. - Охоронець простежив за його поглядом. Поряд із дисплеєм ледь помітно блищала якась абревіатура [70]. - Техник проследил за взглядом начальника и тоже заметил на основании сосуда, совсем рядом с дисплеем, четыре буквы [67].

Такі скорочення, як MP3, GPS, AKG служать в романах засобом локалізації в часі, тобто створюють атмосферу сучасного технологічного суспільства [21, с. 79]. Обидва перекладача вилучають подібні скорочення, що зберігає семантику контексту в цілому, але порушує авторський задум. Наприклад, college kids sleeping on backpacks and zoning out to their portable MP3 players … [72] - …група підлітків із затуманеними поглядами, вони куняють на своїх рюкзаках під музику з плеєрів [68]. - … группа сонных юнцов, учащихся какого-то коллежа - одни вповалку спят на рюкзаках, другие слушают музыку по плейерам [69].

Переклад скорочень із групи «В» пов'язаний з вилученнями - We have radioactive isotope scanners, olfactory filters designed by the American DEA to detect the finest chemical signatures of combustibles and toxins [71]. - У нас є сканери радіоактивних ізотопів, фільтри запахів, що виявляють навіть найслабкіший хімічний слід вибухових речовин і токсинів [70]. - В нашем распоряжении имеются сканеры радиоактивных изотопов, приборы, которые по тончайшему запаху могут мгновенно расшифровать химический состав любых веществ, включая токсины [67] - і описовим перекладом - A ghastly, failed attempt to administer CPR [71]. - Жалюгідна спроба зробити штучне дихання [70]. - Затем камера сосредоточилась на отчаянных попытках Виттории сделать искусственное дыхание методом «изо рта в рот» [67].

Абревіатури в романах представляють собою ініціальні скорочення, включаючи буквенно-цифрові (DCI, DCII). Також мають місце скорочення, утворені шляхом усічення, наприклад lab (<laboratory), prep (<preparatory), varsity (<university). Перекладачі зазвичай або використовують повний словниковий еквівалент (lab - лабораторія), або опускають скорочення (prep school - школа) [9, с. 31]. В разі опущення скорочення varsity, має місце часткове порушення адекватності перекладу: A varsity diver in prep school and college, Langdon still had the body of a swimmer, a toned, six-foot physique… [71] - У школі й коледжі Ленґдон захоплювався стрибками у воду і дотепер перебував у чудовій фізичній формі…. [70] - Занимавшийся прыжками в воду в школе и колледже, Лэнгдон сохранил телосложение пловца - шесть футов тренированных мышц [67]. Оскільки varsity означає університетська спортивна збірна, читачі текстів як українською, так і російською мовою позбавляються повноти відомостей про персонажа.

Найбільшу складність для перекладачів представляє мовна гра, заснована на використанні скорочень. Їм складно зберегти мовну гру, тому, як зазначає Н. Гарбовський, вони вдаються або до пояснення в посиланні або до прийому компенсації [18, с. 271]:

Halfway to the bottom, a young man jogged by. His T-shirt proclaimed the message: NO GUT, NO GLORY!

Langdon looked at him mystified. `Gut?'

`General Unified Theory, ' Kohler quipped. `The theory of everything' [71].

Десь на півдорозі назустріч їм пробіг молодий чоловік у футболці з написом: N0 GUT, N0 GLORY!

Спантеличений, Ленґдон подивився йому вслід.

- Gut?*

- Теорія Великого Об'єднання ** - насмішкувато відповів Колер. - Теорія всього.

*(Нутрощі, кишки (англ.)

**Grand Unification Theory (англ.) [70].

- Где-то на полпути им навстречу  трусцой пробежал озабоченного  вида юноша. На груди его футболки  красовалась надпись «ВСУНТЕ - ВОТ  ПУТЬ К ПОБЕДЕ!».

- Всунте? - со всем сарказмом, на  который был способен, хмыкнул  Лэнгдон.

- Решили, что он малограмотный  озорник? - вроде бы даже оживился  Колер. - ВСУНТЕ расшифровывается  как всеобщая унифицированная  теория. Теория всего [67].

Звуконаслідувальні одиниці романів «Янголи і демони» і «Код да Вінчі» утворюють дві групи: слова, що імітують звуки, джерелом яких є людина, й слова, що позначають звук, джерелом яких служать предмети, виготовлені з металу або дерева. До другої групи можна включити слова, що позначають різні рухи, які супроводжуються певними звуками [20, с. 74].

Перша група складає більше половини всіх використаних у романі звуконаслідувальних слів. Основними способами перекладу служать такі:

1. Перекладач обирає еквівалент, який повністю відповідає англійському  слову за основними психоакустичними  параметрами: Fache's tone lowered to a guttural rumble[72]. - Фаш загарчав від люті [68]. - Фаш уже просто рычал («Код да Винчи»).

2. Еквівалент може частково збігатися  з означуваними психоакустичними  характеристикам: `An accident, ' Langdon stammered, looking at Fache with a strange expression [72]. - Нещастя, - затинаючись, вимовив Ленґдон з дивним виразом на обличчі [68]. - Несчастный случай, пробормотал Лэнгдон со странным выражением лица [69].

3. Еквівалент може відноситися  до іншої лексико-тематичної групи. В останньому випадку емоційна  характеристика контексту може  змінюватися. Наприклад, «For the love of God!» Vetra screamed. But it was too late. - «Заради усього святого!» - благала Ветра. Та було пізно. - О Господи! - взмолился Ветра. - Ради всего святого… Слишком поздно. [67]. Вибір еквівалента з іншої лексико-семантичної групи може змінювати характеристику поведінки героя: New York editor Jonas Faukman had just climbed into bed for the night when the telephone rang. A little late for callers, he grumbled, picking up the receiver [72]. - Нью-йоркський редактор Джонас Фокман щойно ліг спати, як задзвонив телефон. «Трохи запізно для дзвінків», - подумав він і взяв слухавку [68]. - Нью-йоркский редактор Джонас Фаукман только что улегся спать, когда зазвонил телефон. «Что-то поздновато для звонков», подумал он и снял трубку [69].

Локалізація дії в національно-географічному просторі здійснюється в романах за допомогою антропонімів, топонімів, назв організацій, споруд, реалій та іншомовних вкраплень.

Групу антропонімів становлять власні імена персонажів і видатних людей, які, на думку Д. Єрмоловича, в тексті перекладу або транслітеруються, або транскрибуються [25, с. 47]. Російський перекладач «Янголів і демонів» іноді вставляє додаткові імена, наприклад: The Vatican Museum housed over 60,000 priceless pieces in 1,407 rooms - Michelangelo, da Vinci, Bernini, Botticelli [71]. - 1400 залов и 20 двориков-музеев Ватикана хранили более 60000 произведений искусства. Среди них творения древних мастеров, работы Джованни Беллини, Микеланджело, Леонардо да Винчи, Боттичелли, скульптуры Бернини [67]. Натомість український перекладач, навпаки, випускає окремі власні назви, що згадуються в оригіналі: У музеї Ватикану в тисяча чотирьохсот семи залах зберігається понад шістдесят тисяч безцінних шедеврів - Мікеланджело, да Вінчі, Боттічеллі [70]. Подібне варто розглядати як порушення адекватності перекладу.

У цю ж групу антропонімів входить прізвисько le Taureau, яке перекладачі зберігають, оскільки далі в оригіналі подано його англійський еквівалент, який піддається перекладу: `We call him le Taureau.' Langdon glanced over at him, wondering if every Frenchman had a mysterious animal epithet. `You call your captain the Bull?' [72] - Ми кличемо його «le Taureau»*. Ленґдон подивився на нього здивовано, замислившись, чи кожен француз має якесь загадкове прізвисько, пов'язане з твариною.

- Ви називаєте свого капітана  Биком? (* Le Taureau (фр.) - бик.) [68]. - «Но мы  называем его le Taureau». Лэнгдон удивленно поднял на него глаза: «Вы называете своего капитана Быком?» Что за странное пристрастие у этих французов - давать людям звериные прозвища! [69]. Як бачимо, А. Кам'янець додає посилання з поясненням.

У перекладі топонімів, назв споруд та організацій перекладачі використовують транскрибування (Ля Бурже), іншомовне вкраплення (La Pyramide) і дослівний переклад (музей д'Орсе). А. Кам'янець та Г. Косов довільно супроводжують назви функціональних місць і споруд посиланнями-поясненнями.

Перекладачі обох досліджуваних романів забезпечують переклади реалій виносками-поясненнями, а деколи навіть поміщають до виноски розгорнуту інформацію енциклопедичного характеру, що дозволяє читачеві краще зрозуміти описані події. При перекладі реалій також використовується описовий метод, наприклад, full-length mirror - дзеркало, що займало всю протилежну стіну («Код да Вінчі»); a scone - ячменная лепешка («Код да Винчі»). Перед перекладачами не стоїть завдання користуватися виносками-поясненнями в тому випадку, якщо Д. Браун включає пояснення реалій безпосередньо до тексту романів.

Іншомовні вкраплення в переважній більшості випадків перекладачі зберігають і додають виноску-переклад або пояснення. Іншомовні вкраплення - етикетні форми звертання (signore, scusi тощо) - зберігаються перекладачами без пояснень. Перекладач зберігає іншомовне вкраплення з тексту оригіналу без перекладу або пояснення також у тому випадку, якщо герої роману або самі пояснюють сенс іноземних слів, або надають їх переклад [21, с. 89]. Іноді Д. Браун не одразу надає персонажам можливості адекватно виразити сенс іншомовних вкраплень англійською мовою. Це відбувається в тому випадку, коли автор намагається ускладнити шлях до розгадки певної таємниці. Неясність сенсу, заплутаність міркувань змушують російського перекладача звернутися до виноски і дати пояснення - історичну довідку. Натомість, у тому ж випадку український перекладач не вважає за необхідне роз'яснити відповідне поняття, хоч і зберігає іншомовне вкраплення. Наприклад, `The president was Franklin D. Roosevelt. Wallace simply told him Novus Ordo Seculorum meant New Deal' [71]. - Цим президентом був Франклін Рузвельт. Воллес просто сказав йому, що Novus Ordo Seclorum означає новий курс [70]. - Президентом в то время был Франклин Делано Рузвельт, и Уоллес сказал ему, что слова «Novus Ordo Seculorum»означают не что иное, как «Новый курс»*. *Новый курс - экономическая политика президента Ф.Д. Рузвельта, направленная на смягчение последствий экономического кризиса 1930-х гг. [67].

Лінгвістичні особливості роману Дена Брауна "Код да Вінчі"