Маркшейдерське забезпечення робіт при рекультивації порушених земель при розробці родовища корисних копалин на ПАТ «Південний ГЗК»

 

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДВНЗ «КРИВОРІЗЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

КАФЕДРА МАРКШЕЙДЕРІЇ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Курсовий проект

з дисципліни Маркшейдерська справа

на тему: Маркшейдерське забезпечення робіт при

рекультивації порушених земель при розробці

родовища корисних копалин на ПАТ «Південний ГЗК»

 

 

 

 

 

 

 

 

Виконала:                                                                                             Перевірив:

ст.гр. ГГ-10-1                                                                      доцент, канд.техн.наук

Даценко Марина Вадимівна                                      Шолох Микола Васильович

 

 

 

 

 

 

 

 

м. Кривий Ріг

2013 рік 
Вступ

           На гірничо-видобувному виробництві однією з найактуальніших проблем є проблема контролю за зсувами бортів, укосів, відвалів. Для успішного її вирішення необхідно засвоїти методи управління станом масиву гірських порід.

В задачу маркшейдерської служби гірничого підприємства разом з дотриманням проектних рішень входить розробка заходів по безпечному веденню гірничих робіт поряд з небезпечними зонами і розробка заходів охорони споруд, природних об’єктів і гірничих виробок від шкідливого впливу гірничих розробок. Маркшейдерська служба кар’єрів зобов’язана стежити за профілем і належним станом дренажних і водовідливних канав, а також за плануванням прибортової полоси земної поверхні і площадок укосів, які забезпечують стік ґрунтових, дощових і талих вод.

Управління станом масиву неможливе без спостережень і контролю за зсувами укосів і зміною інженерно-геологічних умов бортів кар’єрів або відвалу, без прогнозу стійкості укосів в термін існування кар’єру. На основі цих даних відстежується зміна інтенсивності геомеханічних процесів, які впливають на стан масиву.

Всі сучасні кар’єри побудовані на основі глибокої інженерно-геологічної вивченості родовищ з використанням результатів розрахунків стійкості укосів і бортів. Необхідність застосування результатів розрахунків виникла одночасно з розвитком відкритого способу розробки. Сьогоднішні умови праці вимагають від маркшейдера значних практичних навичок і знань, які дещо спрощують і полегшують його роботу.

Питання зсуву гірських порід на відкритих розробках, спостереження за ними і обробка є безпосередньою і найважливішою функцією маркшейдерської служби. Гірнича наука, в тому числі її розділ, який стосується контролю за зсувними процесами, складається в даний момент вже на тому рівні, коли маркшейдер може на основі наукового передбачення встановити джерело майбутніх зсувів і запропонувати заходи по їх запобіганню в тих випадках, коли зсув можна знешкодити, тобто провести заходи, в результаті яких він не спричинить аварійних або збиткових в матеріальному відношенні наслідків.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Реферат

У складі Південного промвузла в теперішній час діють два крупних  гірничо-збагачувальних комбінати: Південний (ПГЗК) та Новокриворізький (НКГЗК).

Сировинною  базою   Південного   ГЗКа   є   неокислені   (магнетитові) кварцити   скелевацького   магнетитового  родовища.   Родовище  детально розвідане, запаси залізничних кварцитів затверджені ГКЗ до відмітки -540 м і числяться на балансі підприємства.

В теперішній час Криворізьким ГКЗ виконується геологічний звіт про детальну розвідку Східно-Валявського родовища залізничних кварцитів. В результаті детальної розвідки східної частини Валявського родовища загальні запаси по родовищу складають 2,1 млрд. т. окислених.

Крім не окислених кварцитів, ПГЗК відпрацьовує окислені (мартитові) кварцити, які служать сировиною для будуючогося Криворізького гірничо-збагачувального комбінату окислених руд (ГЗКОРа).

Поширення сировинної бази можливо за рахунок малорудних кварцитів першого,  другого   і  третього   залізистих  горизонтів   з  складом   заліза магнетитового 18—22%, вивчених на стадії пошукових робіт. Крім цього, у перспективі,  можливе   відпрацювання  малорудних   кварцитів  першого-четвертого залізистих горизонтів на дільниці "Шимановський кар 'єр ".

У ГЗО доцільності розробки малорудних кварцитів Лихмановської та основної синкліналей Кривбасу були намічені чотири етапи відробки малорудних кварцитів Південної групи родовищ Кривбассу:

1 етап - залучення  видобутку детально розвіданих 
кварцитів Шимановського родовища (427млн. тонн);

2 етап  - відпрацювання малорудних кварцитів до заходу та 
сходу від кар 'єру ПГЗКа (540 млн. тонн);

3. етап  -  відпрацювання  запасів запасів, розташованих 
   північніше Шимановського кар 'єру на захід від кар 'єру НКГЗКа (1600 
   млн. тонн);
4. етап  - відпрацювання запасів малорудних кварцитів 
   південніше кар 'єру ПГЗКа (585 млн. тонн).

Загальна кількість запасів Південної групи родовищ Кривбассу складає 12,9 млрд. тонн в тому числі:

• не окислених кварцитів 9,5 млрд. тонн
• окислених кварцитів 3,4 млрд. тонн.

 

 

 

 

 

 

 

 

Зміст

 

Розділ 1. Геолого-геоморфологічна та гідрогеологічна характеристика родовища.

1. Геологічне положення та економіка району.
2. Геологічна характеристика родовища.
1. Загальні відомості.
2. Геологічна будова ділянки «Скелеватське - Магнетитове»
3. Гідрогеологічна характеристика родовища
4. Тектоніка родовища
5. Фізичні властивості порід та руд родовища

 

Розділ 2. Сучасний стан гірничих робіт

   2.1 Загальні відомості.

   2.2 Параметри постійних бортів кар'єру

   2.3.Основні гірничо - технічні показники робочої зони кар'єру

 

Розділ 3.Економічна та екологічна оцінка

    3.1. Екологія.

    3.2. Техніко-економічні показники

 

Розділ 4 .Задачі маркшейдерської служби при обслуговуванні гірничо-маркшейдерських робіт у блоці.

    4.1 Загальні відомості

4.2  Утворення опірного та височенного обґрунтування на дільниці у блоці.

     4.3 Об′єкти поточних зйомочних робіт.

     4.4 Розбивка та зйомка транспортних шляхів.

     4.5 Розбивка траншей

     4.6 Тахеометрична зйомка гірничих робіт.

4.7  Обслуговування буро-вибухових робіт на дільниці

4.8 Облік добутих та вскришних робіт.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ 5. Організація маркшейдерських робіт

5.1 Структура маркшейдерської  служби

5.2 Число співробітників  маркшейдерського відділу

5.3 Перелік маркшейдерських  геодезичних приладів

    5.4 Приміщення маркшейдерського відділу та його устаткування

    5.5 Маркшейдерська документація

 

Розділ 6. Маркшейдерське забезпечення робіт при рекультивації порушених земель при розробці корисних копалин на ПАТ «Південний ГЗК»

     6.1 Загальні відомості.

    6.2 Гірничотехнічна рекультивація.

    6.3. Напрями використання порушених земель.

 

Розділ 7. Вимоги до техніки безпеки при маркшейдерських роботах

7.1 Вимоги до техніки  безпеки при зйомці кар'єру

7.2 Вимоги до техніки безпеки при обслуговуванні БВР.

7.3 Вимоги до техніки  безпеки при проведенні замірів  гірничих виробок на кар 'єрі.

     7.4   Вимоги  до  техніки  безпеки  при  зйомці  зон

обвалення  на  поверхні

 

Висновки.

 

Список використаних літературних джерел

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ 1. ГЕОЛОГО-ГЕОМОРФОЛОГІЧНА ТА ГІДРОГЕОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОДОВИЩА.

 

 

1. Географічне положення та економіка району

 

Скелевацьке - Магнетитове родовище залізистих роговиків, розташовано на правому березі річки Інгулець, в 11-12 км до півдня від центру міста Кривого Рогу, Дніпропетровської області. Родовище приурочено до Західно-Інгулецької синкліналі, розташованої в південній частині Криворізької синкліналі.

Північний кордон родовища прийнятий умовним, він проходить по лінії розвіданого профілю XI, який одночасно служить південним кордоном Валявкинському родовищу залізистих роговиків.

З заходу родовище обмежене зоною Західно-Тарапаківського розлому, на сході кордон майже всюди проходить по річці Інгулець, південним кордоном виступає природне виклинювання порід в районі південного замикання Західно-Інгулецької синкліналі.

Діючий кар 'єр ПГЗКа з 'єднаний залізничною віткою широкої колії зі станціями "Червона" і "Шимановський", крім залізниці існують автомобільний та конвеєрний транспорти.

При приуроченню до долини основних водяних артерій, Криворізький басейн поділяється на три райони: Жовторіченський, Саксаганський та Інгулецький. Скелевацько-Магнетитове родовище розташоване в Інгулецькому районі.

 

1.2 Геологічна характеристика  родовища:

 

1.2.1 Загальні відомості.

  

    «Скелеватське-Магнетитове» родовище залізистих кварцитів, що є сировинною базою  ПГЗКа, розташовано на правом березі р.Інгулець, в 11-12км до півдня м.Кривого Рогу Дніпропетровської області.

    Кар'єр  ПГЗКа з'єднаний залізничною гілкою широкої колії зі станціями Кривий Ріг і Шмаково. Житлове селище з'єднане з містом асфальтованою дорогою,  трамвайною й тролейбусною лініями.

    Поверхня  родовища представлена рівнинним  степом з помітним ухилом до  півдня й сходу до р.Інгулець, є самою великою водною артерією Криворізького басейну.

    Клімат  Криворіжжя – континентальний. Середньорічна  температура повітря + 8,2о.  Зима короткочасна, із частими відлигами. Максимальна глибина промерзання ґрунту 0,58 - 0,64м. Середньорічна кількість опадів - 400 - 500мм. У районі панують східні, північно-східні й північні вітри, швидкість яких досягає 5 м/сек. Іноді вони переходять в урагани зі швидкістю 20,4 м/сек.

     Родовище «Скелеватське-Магнетитове» присвячено до замикання Западно-Інгулецької мульди і являє собою ассиметричну синклінальну складку з падінням західного крила на схід під кутом 60-80о, східного крила на захід – під кутом 40-60о, зануренням – 18-20о.

     Залізисті кварцити і вміщуючі їх породи родовища характеризируются інтенсивною складчастістю більш високих порядків.

     На  родовищі спостерігаються  тектонічні порушення – Тарапаківське в західній частині і Єкатерининське в центральній частині. Падіння розламів західне під кутом 63-70о.

       Наявність великих тектонічних порушень обумовило різке розходження структур східного й західного крил синклінальної складки, наявність

 зон брекчировання, ділянок масивної структури й зон складних структурних блоків, що примикають до тектонічних порушень.

     Східна частина родовища характеризується  наявністю дрібних ізоклінальних  складок і відзначається підвищеною  тріщинуватістю порід. У західному  крилі спостерігається тонка мікроскладчатість на тлі великих уламків структур, значна монолітність роговиків, інтенсивно окварцованних, у межах ІV профілю й 600м у межах VІІІ профілю. Потужність горизонту 200-280м. По проведених роботах складений звіт.

 

1.2.2 Геологічна будова ділянки

«Скелеватське - Магнетитове»

 

    Родовище  «Скелеватське - Магнетитове» перебуває в південній частині замикання основної Криворізької синкліналі (Західно – Ингулецкої мульда) і Саксаганської звиті, Криворізька серія порід, а також третинного й четвертинного відкладення.

    Скелеватська звита представлена аркозами, филлитами й тальковими сланцями.

    Саксаганськя звита представлена 5 залізистими й 5 сланцевими горизонтами, що взаємно перешаровуються один з одним.

    Кар'єром  ПГЗКа розкриті четвертий сланцевий (PRІ SX4s), четвертий залізистий (PRІ SX4f), п'ятий сланцевий (PRІ SX5s), п'ятий й шостий залізисті горизонти (PRІ SX5-6f).

 

 

Четвертий сланцевий горизонт (PRІ SX4s).

 

    Породи  четвертого сланцевого горизонту представлені кварц - хлоритовими сланцями із прослоями безрудних і карбонатних кварцитів. Сланці становлять 60 - 65 % всієї маси порід.

    Мінеральний слад сланців : хлорит, біотит, куммінгтоніт, кварц, карбонати, у меншій кількості присутні магнетит, граніт, рідко рутил, циркон, турмалін. Для сланців характерна наявність великих   (0,1 - 0,3мм) порфиробластів магнетита октаедричної форми.

    Роговикові  прошарки складаються із кварцу, карбонатів, у меншій кількості присутні магнетит, рідше - хлорит. У верхній частині горизонту кількість магнетиту збільшується, чітко виділяються магнетитові слойки. Структура роговикових прошарків гранобластова, торцева.

    Карбонатні  прошарки містять дрібнозернистий, рівномірно розподілений карбонат у кількості 80 % від загального обсягу мінералів у шарі. 

    Хлорит  часто просочений дисперсною  органічною речовиною - графітом .

    У  ділянках тектонічних рухів в  окремих прошарках сланцевої товщі відзначаються ділянки хлорито - амфіболових сланців. Амфіболи в них, в основному, представлені куммінгтонітом.                                                               

    Спостерігається  поділ шарів тріщинами кліважу  на пластини, розміром від 3 до 10-12см, що мають форму друзок. Коефіцієнт міцності по шкалі професора Протодьяконова порід ІV сланцевого горизонту - 10 - 14 балів.

    Середні  показники вмісту PRІ SX4s, Fe заг. – 23,0 %, Fe – 20,0 %, O2 – 35,5 %, CO2 – 6,0 %, Fe магн. - 5,0 %.

 

 

Четвертий залізистий горизонт (PRІ SX4f).

 

    Є  основною продуктивною товщею  родовища. Горизонтальна потужність ІV залізистого горизонту в східній частині родовища коливається від 300 до 500м, у західній частині коливається від 300 до 800 м. Істинна (нормальна) потужність ІV залізистого горизонту становить 240м.

    ІV залізистий горизонт характеризується неоднорідністю мінерального складу й текстурно – структурних особливостей по простяганню, вкрест простягання й на глибину. По речовинному складу, структурно – текстурним особливостям, що визначають збагачуємість, серед залізистих кварцитів PRІ SX4f виділяються наступні різновиди :

    1. Силікат-магнетит-карбонатні кварцити  лежачого боку. Потужність зазначеного  різновиду коливається від 10 до 25м. Кварцити широкошаруватої  і грубошаруватої текстури. Рудні й змішані прошарки мають підлегле значення. Переважають нерудні прошарки, що становлять 60-70% і представлені кварцовим, кварц – карбонатним,  силікат - карбонатним матеріалом.         
    Зрідка попадаються сланцеві прошарки, потужністю 2-4мм, що складаються з біотиту з густою вкрапленністю дрібних зерен магнетиту,  розміром від 0,01 до 0,04мм.     

    Зазначений  мінералогічний різновид характеризується  порівняно невисоким змістом  заліза в концентраті 66,2%, низьким  виходом концентрату - 24,5 %. Залізо, зв'язане  у формі магнетиту, коливається  в межах 10 - 16 %.

    2. Карбонат – магнетитові й силікат  – карбонат – магнетитові  кварцити лежачого і висячого боку горизонту PRІ SX4f.

    Різновид  характеризується середньо - і широко - шаруватою текстурою. Сумарна потужність рудних шарів вар’ює від 45 до 55 %, становить у середньому 46,0 %. Склад рудних прошарків - магнетит (70 - 80 %), карбонати типу пистомезита, сідероплезита, кварц.

    Структурний  тип зрощень магнетиту, в основному, стрічковий, полиэдрично - зростковий. Форма зерен магнетиту - полиэдрична. У рудно - роговикових прошарках, що мають обмежене поширення, магнетит утворює зернистий - вкраплений характер виділення.

    Для  кварцитів різновиду характерні  середні показники : Fe у концентраті - 65,7 %, вихід концентрату 42,6 %.

     3. Магнетитові кварцити широко - , середньо - і тонкошаруватої текстури. Переважають середньо - і тонкошаруваті різниці. Сумарна потужність рудних прошарків становить 54,3 %, рудно - роговикових - 15,4 %, роговикових - 30,3 %.

     Мінеральний склад магнетитових кварцитів - магнетит - 40,5 %, гематит - 4 %, силікати - 3,5 %, залізисті карбонати - 5,9 %, незалізисті карбонати - 5,0 %, кварц - 41,1 %, мінерали - домішки - 0,1%.

  Показники збагачення : залізо в концентраті - 65,2 %, вихід концентрату - 48,3 %.

     4. Гематит - магнетитові кварцити  становлять центральну частину четвертого залізистого горизонту. Кварцити сіросмугасті, тонкошаруваті, ділянками мікроскладчасті. Сумарна потужність рудних (магнетитових) прошарків становить 48 %, кварцево - гематитових 33 %, нерудних - 19 %. Мінеральний склад : магнетит - 39,8 %, силікати - 2 %, залізисті карбонати - 4,1 %, кварц - 39,6 %, мінерали - домішки - 6,2 %.

     Магнетит у рудних прошарках утворює полиэдрично - зростковий і суцільний тип агрегації. У магнетиті рудних шарів іноді спостерігається включення гематиту у вигляді окремих плям. Рудно - роговикові прошарки складаються з дрібнотаблитчастого гематиту, дрібнозернистого кварцу з домішкою карбонатів (в основному, типу пистомезита й доломіту).

 Показники збагачення - залізо в концентраті - 65,3 %, вихід концентрату - 47,5 %.

     5. Слабко окислені, напів окислені й окислені різниці - ІV залізистого горизонту просторово присвячені до ділянок поширення зони окислення лінійного й майданного характеру які спостерігаються на уступах гірничих робіт +42, +30, +15, 0, -15. Вміст Fe магн. дозволяє використати їх як сировину для збагачувальної фабрики.

     Конфігурація зони окислення в просторі має складну геометричну неправильну форму, оконтурения її проводиться по дуже густій мережі експлуатаційного геологічного випробування.

     До групи окислених кварцитів відносять руди зі вмістом заліза, пов'язаного з магнетитом до 10 %. При вмісті заліза, пов'язаного з магнетитом від 10 до 25 %, руди умовно відносять до напів окислених, а при вмісті від 25 до 28 % - до слабко окислених різниць.

     У слабко окислених, напів окислених кварцитах міцність руди різко знижується.

 

 

П'ятий сланцевий горизонт (PRІ SX5s)

 

        Складений безрудними роговиками, що перешаровуються зі сланцевими прошарками кварц - хлоритового, хлорит - біотитового, хлорит - амфіболітового складу.

     Сланцеві прошарки у середньому становлять 74,5 %, роговикові - 25,5 % всієї потужності горизонту. Усередині горизонту в центральній частині родовища виділяються пачки кварцитів, потужністю до 8м. Потужність п'ятого сланцевого горизонту зменшується з 60м на сході до 14м на заході.

 

П'ятий – Шостий залізистий горизонт (PRІ SX5-6f)

 

     Представлений, в основному, мартитовими, мартит - гематитовими й гематит - мартитовими кварцитами. У лежачому боці п'ятого залізистого горизонту виділяється перехідна товща порід, складена мартитовими, мартит - магнетитовими, силікат - магнетитовими кварцитами середньо - і грубошаруватими із прошарками кварц - хлорит - амфіболових сленцен.

     Потужність горизонту не витримана, коливається від 0,0 до 230м (проф. ХІІ). У західному крилі синклиналі породи горизонту PRІ SX5f простежуються від замикання профілю ХІ, далі на північ вони виклинцьовуються.

     У замку синклиналі потужність їх змінюється від 40 до 140м, у східному крилі - від 60 до 220м. Максимальна глибина залягання порід горизонту коливається від 185м (проф. ІV) до 735м (профіль ХV - ХІ).

     Середній вміст Fe = 38,2 %.

 

П'ятий залізистий горизонт (PRІ SX5f)

 

     Складений сіро - синє - смугастими мартитовими, мартит - гематитовими, гематит - мартитовими джеспілітами. Перехід до порід, що підстилають, V сланцевий горизонт поступовий, через грубосмугасті, окислені або слабко окислені малорудні кварцити, що мають потужність 5 - 23м.

     Істинна потужність V залізистого  горизонту становить 50 - 300м.

     VІ залізистий горизонт представлений червоно - і сіро - смугастими джеспілітами мартит - гематитового складу й кварцитами гематит - мартитовими, мартитовими, мартит - залізно - слюдковими. Максимальна глибина залягання порід становить 225м і має поширення в північній частині родовища.

     VІ сланцевий горизонт перекриває товщу порід V залізистого горизонту, розповсюджений у північній частині родовища. Простежується горизонт не повсюдно, місцями виклинцьовується. Істинна потужність змінюється від 3 до 40м. Товща К26с представлена гематит – гематитовими й малорудними мартит – гематит – гематитовими кварцитами.

     На розмитій поверхні докембрійських порід горизонтально залягають осадові кайнозойські утворення, представлені відкладеннями неогенового й четвертинного віків. Потужність цих відкладень від 3 до 50м.

     Неогенові відкладення представлені  глинами сіро - зеленими, бурувато - сірими, жовто - бурими, червоно - бурими, кварцовими пісками у вигляді окремих лінз, вапняками.

     Четвертинні відкладення плащеподібно покривають нижлежачі неогенові відкладення або при відсутності останніх, кристалічні породи. У межах родовища четвертинні відкладення характеризуються наявністю буровато - жовтих, палево - жовтих, жевто - бурих і темно - бурих суглинок. Потужність ліссовидної товщі змінюється від 1 до 25м.

 

 

1.2.3 Гідрогеологічна характеристика родовища

 

     Як відзначалося вище, у структурному  відношенні ділянка Скелеватсько - Магенетитового родовища представляє південну (замкову) частину Західно - Інгулецькой мульди. Родовище складене двома комплексами порід - пухкими відкладеннями третинного й четвертинного віку й кристалічних утворень Криворізької серії.

    Третинні  й четвертинні відкладення в  межах родовища безводні. Обводненими  є тріщинуваті породи кристалічного  комплексу.

     Як у роговикових, так й у сланцях переважають тріщини розривів і розламів, ширини яких нерідко досягають декількох сантиметрів. Великий розвиток мають тріщини волосного типу й тріщини кліважу течії (у сланцях).

     Залежно від інтенсивності тріщинуватості й литологічного складу породи Криворізької серії мають різну водопроникність і водообільність.

     У товщі порід Криворізької  серії виділяється три типи  вод.

     Перший тип присвячений до  верхньої тріщинуватої зони, так званій зоні аерації, створеної процесами вивітрювання.

     Другий етап розповсюджений у  зоні активної циркуляції.

     Води першої й другої зон  дренуються місцевою гідрографічною  мережею.

     Третій тип вод пов'язаний з нижлежачею зоною масивних вод або зоною гідроцементації. Циркуляція води відбувається по тріщинах нашарування.

     Потужність і поширення зон  перебуває в прямій залежності від літологічного складу порід і тектонічних порушень.

     У сланцях : зона аерації коливається від 2 до 4м, у джеспілітах близько 4м. У зонах тектонічних порушень зона аерації опускається до 9-10м.

     Найбільш водоносними є джеспіліти, що відрізняються великою пористістю й тріщинуватістю. Коефіцієнт фільтрації джеспілітів близько 2,8 м/добу.

     Коефіцієнт фільтрації залізистих  роговиків змінюється від 0,004 до 0,256 м/добу. Сланці відрізняються високою водоупорністю й навіть при малій потужності служать надійним протифільтраційним екраном.

     У межах проективного кар'єру  води третинних і четвертинних відкладень дреновані глибоко, що урізається долиною р.Інгулець.

     Рівень тріщинних вод має ухил до р.Інгулець.

     Між підземними водами, присвяченими  до метаморфічної товщі й поверхневими  водами  р.Інгулець існує гідравлічний зв'язок. Тому при відпрацьовуванні роговиків, розташованих нижче рівня  р.Інгулець

/ меженний  рівень дорівнює +28м /, відбувається інфільтрація вод ріки в діючий кар'єр. З огляду на цю обставину, а також те, що на ділянці можуть бути зустрінуті тріщинуваті зони, заповнені водою, необхідно проводити регулярні гідрогеологічні спостереження.

     Відпрацьовування роговиків у  східному крилі до ХІ профілю  буде можлива тільки у випадку  віднесення русла  р.Інгулець.

     У цей час приплив води в кар'єр становить 350-400 м3/годину.

 

 

1.2.4 Тектоніка родовища

 

Західно-Інгулецька синкліналь уявляє собою відкриту складку, складену осадочно-метаморфічними породами Криворізької серії. Падіння крил складки різноманітне: східного крила 30-50º - на півдні та 70-75º - на півночі дільниці; західного крила 55-60º, занурюванням 18-20º.

В районі родовища Західна - Інгулецька синкліналь ускладнена трьома зонами тектонічних порушень надвигового типу з падінням площин недвигу на захід під кутом 50 - 60°, Тарапаківського, Валявського, Скелеватського.

Промислова зацікавленість на родовищі представляють залізисті роговики горизонту К42ж.

Вміщаючими породами є сланці на кварцитах із сланцями у висячих та лежачих боках прослоюються приконтактні пачки магнетито - силікатна -карбонатних та магнетито - силікатних роговиків, так називається оторочка перехідних пачок, потужністю від 5 до 18 м.

Залізисті роговики К42ж залягають у ядрі синклінальної складки безпосередньо під сланцевим горизонтом, в крилах складки під товщею кайнозойських відкладень, в крилах складки представлених лессовидними суглинками, пісками та вапняковими ракушняками.

1.2.5 Фізичні властивості порід та руд родовища

 

Родовище „Скелеватсько-магнетитове" приурочено до замикання Західна - Інгулецької мульди та представляє собою асиметричну складку з падінням західного крила на схід під кутом 60 - 80°, східного крила на захід під кутом 40 - 60°, поглибленням 18 - 20°.

Коефіцієнт міцності за шкалою професора Протодьякова порід IV сланцевого горизонтів 10 - 14 балів. Четвертий залізистий горизонт є основною продуктивною товщею родовища. Горизонтальна потужність в східній частині родовища від 300 до 800 м. Дійсна потужність складає 240 м.

На п 'ятому - шостому залізистих горизонтах в теперішній час значна частина кварцитів відпрацьована повністю. Дійсна потужність змінюється від 30 -40 м до 170 м. Середній зміст заліза - 39,1 %.

Експлуатаційна розвідка Скелеватсько - магнетитового родовища проводилась за системою розвідувальних профілів, орієнтованих в хрест простягання продуктивної товщі порід та розташованих за простяганням на відстані 50 - 100 м. Відстань між: свердловинами в профілі, забезпечує складання перекритого геологічного розрізу в межах не більш двох уступів, складає 30 - 50 м. Відстань між: свердловинами, у дільницях розповсюдження зони окислення може бути зменшено до 25 м.