Методика розвитку креативного письма на старшому ступені навчання іноземної мови у середній загальноосвітній школі

ПЛАН

ВСТУП

Процеси інтеграції України до європейського та світового освітнього простору визначають потреби у застосуванні в навчально-виховному процесі закладів освіти сучасних педагогічних технологій, спрямованих на вдосконалення якості та оновлення змісту, форм і методів організації навчально-виховного процесу. Забезпечення можливостей постійного самовдосконалення особистості є головною метою Державної національної програми «Освіта. Україна ХХІ століття».

Сьогодні, у час розширення сфер міжнародного співробітництва України й зростання потреби в безпосередніх письмових контактах із зарубіжними колегами та партнерами, писемне мовлення знову стає одним із найактуальніших засобів спілкування, а тому розвитку умінь та навичок письма іноземною мовою повинна приділятись велика увага.

Оскільки звичайні завдання не викликають особливого інтересу з боку учнів, то доцільним є використання на уроках іноземної мови креативного письма, яке дозволяє учням проявити свої творчі здібності, самовиразитись, отримати задоволення від діяльності на уроці.

Актуальність  дослідження зумовлена по-перше, тим, що креативне письмо є важливим засобом підвищення навчальної мотивації учнів і розвитку їхнього писемного мовлення, по-друге, тим, що дана тема недостатньо розроблена в методиці викладання іноземної мови в середній загальноосвітній школі.

Об’єкт  дослідження – процес розвитку навичок креативного письма на старшому ступені навчання іноземної мови у середній загальноосвітній школі.

Предмет дослідження – зміст і комплекс вправ для розвитку навичок креативного письма на старшому ступені навчання іноземної мови у середній загальноосвітній школі.

 Мета дослідження полягає в розробці методики розвитку креативного письма на старшому ступені навчання іноземної мови в середній загальноосвітній школі.

Завдання  дослідження:

• вивчити й узагальнити представлені у сучасній методиці викладання іноземних мов дослідження даної теми;
• розкрити поняття «креативне письмо»;
• визначити психофізіологічні особливості учнів старшого ступеня навчання іноземної мови у середній загальноосвітній школі;
• уточнити особливості розвитку навичок креативного письма на старшому ступені навчання;
• навести приклади практичних завдань для розвитку навичок креативного письма;
• розробити план-конспект уроку в 10 класі за темою «Friendship»  для розвитку навичок креативного письма.

Методи  дослідження:

• узагальнення досвіду викладання англійської мови в середніх загальноосвітніх закладах України;
• опрацювання наукових джерел з методики навчання іноземної мови та суміжних з нею наук;
• аналіз та узагальнення літератури.

Структура роботи: робота складається зі вступу, теоретичної частини з трьома підрозділами, практичної частини з двома підрозділами, висновків, списку використаної літератури та додатків.

РОЗДІЛ І

ТЕОРЕТИЧНІ  ОСНОВИ ВИКОРИСТАННЯ КРЕАТИВНОГО ПИСЬМА НА СТАРШОМУ СТУПЕНІ НАВЧАННЯ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ У СЕРЕДНІЙ ЗАГАЛЬНООСВІТНІЙ ШКОЛІ

1. Сутність та зміст поняття «креативне письмо»

Письмо розглядається як графічна фіксація мовлення, точніше - тексту мовлення, при якому написання - процес такої фіксації, письмовий текст - її результат. Письмо є системою письмових засобів та правил їх використання.

В сучасній методичній літературі розрізняють письмо та писемне мовлення. Писемне мовлення — письмо в широкому розумінні терміна - це специфічний код мовленнєвої діяльності, кодування інформації з урахуванням графічного способу зв'язку.

У психології та фізіології письмо визнають найскладнішим видом мовленнєвої діяльності, до якої залучаються всі мовленнєві аналізатори. Матеріальну базу письма складають орфографічні та графічні навички. Як і говоріння, письмо є експресивним продуктивним видом мовленнєвої комунікації.

Вміти писати — це графічно правильно зображати літери алфавіту, трансформувати в букви звуки та звукосполучення, асоціюючи при цьому звуковий, графічний та кінестетичний образи слова з його значенням; орфографічно правильно писати слова, словосполучення, ставити знаки пунктуації; оперувати мовними структурами; вміти формулювати свої думки в письмовій формі [16,с.256].

Процес навчання письма полегшується тим, що той, хто пише, не відчуває браку часу, а це дозволяє ґрунтовніше продумувати зміст і форму майбутнього висловлювання, чіткіше здійснювати як попередній синтез, так і ретроспективний аналіз написаного. Можливість відшукати в пам'яті необхідні мовні засоби для точного і яснішого вираження думки, можливість використати словник та інші довідники додають тому, хто пише, більшої впевненості.

В результаті регулярного  тренування в писемному висловлюванні  учні поступово набувають досвіду, процес вибору слів, структур проходить швидше; навички письма стають стійкішими. Вміння писемного висловлювання своїх та чужих думок важливе не тільки саме по собі, але і як засіб підвищення рівня володіння усним мовленням. Відомо, що усне повідомлення стає більш ґрунтовним, логічним, коли воно підготовлене письмом. У свою чергу усне зовнішнє і особливо писемне мовлення стає передумовою розвитку внутрішнього мовлення [17].

Як уже згадувалось  вище, в методичній літературі вживається термін "письмо" у вузькому значенні і це означає техніку використання графічної та орфографічної систем даної мови, а також термін "письмо" в широкому значенні, тобто писемне мовлення - вміння викладати думки у письмовій формі.

Розподіл в сучасній методичній літературі письма і писемного мовлення пов'язаний з особливостями механізмів, що мають у своєму складі дві ланки: складання слів із літер і складання писемних висловлювань із слів і словосполучень. В основі першого лежить володіння графікою та орфографією, доведених до рівня навички. Основою другого є мовленнєве вміння вираження думки за допомогою мовного коду.

У класній роботі письмо - найбільш економний, надійний, ефективний і масовий спосіб контролю знань і рівня володіння мовою [16,с.258].

В шкільних програмах з іноземних мов письмо визначається частіше як засіб, а не мета навчання. На різних ступенях навчання іноземних мов роль письма змінюється. Так, на початковому ступені реалізується мета оволодіння технікою письма, формування навичок, пов'язаних із засвоєнням звуко-буквених відповідностей. Вказані уміння необхідні для розвитку вмінь читання та усного мовлення. На середньому ступені основним є навчання орфографії у зв'язку з накопиченням нового мовного матеріалу. Одночасно розвивається писемне мовлення як засіб, що сприяє формуванню вмінь та навичок мовлення усного. На старшому ступені, який нас і цікавить, набуті раніше навички письма удосконалюються поряд з удосконаленням усного мовлення. Певне місце займає також робота, спрямована на засвоєння орфографії нових мовних одиниць. Крім того, писемне мовлення виконує ще одну важливу роль — воно стає допоміжним засобом у самостійній роботі учнів над мовою, зокрема у вигляді складання анотацій та планів до прочитаних текстів. Навчаючись письма, учні старшого ступеня навчання повинні оволодіти вмінням складати план, тези до усного повідомлення, писати анотацію та резюме прочитаного, складати реферат, а також робити письмові повідомлення в межах вимог до монологічного мовлення у 5-11 класах.

Діюча на сьогоднішній день шкільна програма підкреслює, що письмо є метою і важливим засобом навчання іноземної мови [15,с.46].

Креативне письмо – це письмо нетрадиційних жанрів, особливий  тип твору, який передбачає нестандартність  мислення автора. В рамках навчання іноземної мови у середній загальній школі, креативне письмо – це вид навчального письма, коли учні пишуть щось з опорою виключно на власну фантазію, уяву та життєвий досвід - наприклад, оповідання, вірші, п’єси, нариси. Така робота ведеться з максимальним використанням творчості, власної фантазії автора тексту. Тим самим створюються найкращі умови для його особистісного самовираження та самоствердження. Крім того, робота над написанням креативного тексту дає можливість розвитку рефлексивних умінь учнів, уміння бачити себе «зі сторони», самостійно оцінювати свої можливості, якість вивчення пройденого мовного та мовленнєвого матеріалу.

Особливостями вправ  та шляхів навчання креативного письма є, по-перше, високий рівень автономії учнів, оскільки без неї неможлива справжня творча діяльність, на чому й базується креативне письмо. По-друге, такий необхідний елемент як змагання серед учнів, яке заохочує до спроб максимально ефективно виразити себе як особистість. Це значно підвищує мотивацію діяльності. Можливе лише мінімальне керування вчителя. На початковому етапі можливі композиційні або структурні, жанрові опори написання креативного письма.

Зміст роботи з написання  учнями креативних текстів орієнтовано на розвиток мотивації учнів до вивчення іноземної мови та формування умінь у всіх видах мовленнєвої діяльності, розвиток загально навчальних умінь і навичок. Креативне письмо є важливим засобом оптимізації та інтенсифікації навчання іноземних мов. Робота з творчим письмом має величезний вплив на розвиток особистості учнів взагалі: їхнє мислення, творчі підходи до виконання завдань, фантазії. Написання креативних текстів дає можливість отримання учнями досвіду навчальної, пізнавальної, практичної та творчої діяльності [11].

2. Психофізіологічні особливості школярів старшого ступеня

навчання іноземної мови у середній загальноосвітній школі

Вікові психологічні особливості учнів є суттєвим фактором успішності навчання іноземної мови, оскільки здійснення учнями іншомовної мовленнєвої діяльності залежить від їх особистісних характеристик. Для середніх загальноосвітніх шкіл цей факт відіграє важливу роль. Вікові психологічні  особливості учнів можна віднести до систематичних і передбачуваних  чинників, які підлягають урахуванню у процесі навчання [10].

Під віковими особливостями в психології розуміють специфічні якості особистості індивіда, його психіки, які закономірно змінюються у процесі зміни вікових стадій розвитку. Кожній віковій групі школярів властиві свої психологічні особливості, які по-різному впливають на успішність навчальної діяльності.

Старший ступінь є  завершальним у процесі оволодіння учнями іншомовним мовленням. Рівень навичок та умінь усного і писемного мовлення, досягнутий на середньому рівні, має бути підтриманий. Велика увага на старшому етапі навчання приділяється завершенню формування активного словника школяра та продовжується робота з формування рецептивного словника.

Специфіка старшого ступеня навчання іноземної мови визначається також віковими характеристиками учнів, урахування яких має велике значення для досягнення цілей, передбачених програмою для 10-11 класів.

Старшокласник поєднує в собі риси підлітка та ознаки юнацького віку. В

ньому діалектично поєднуються  ще не втрачена дитячість із проявами дорослості. У старшокласника вже складаються певні принципи поведінки, формується образ власного "я", свої ціннісні орієнтації. Чітко проявляється диференціація інтересів. Ставлення до дисциплін стає більш вибірковим. Оскільки в учнів з особливою силою проявляється прагнення до самоствердження, самовираження, до можливості відстоювати свої погляди та переконання, то комунікативна спрямованість навчання іноземної мови і створення сприятливого психологічного клімату для спілкування є тими факторами, які на цьому ступені мають особливу значущість. У зв'язку з цим дуже важливо відбирати для уроків такий матеріал, який носить проблемний характер, стимулює обмін думками, спонукає до роздумів.

Різноманітність інтересів, формування профорієнтації роблять необхідним подальше посилення індивідуалізації навчання іноземної мови. Підвищення ж почуття відповідальності, свідомого ставлення до навчання відкриває великі можливості для організації самостійної роботи, для стимулювання потреби у самоосвіті. Самостійна робота над мовою повинна готувати учнів до самостійного "доучування" та удосконалення володіння іноземною мовою, а саме: розвивати в них уміння працювати з довідковою літературою, іноземним текстом, технічними засобами тощо [13,с.34].

   Як відмічають психологи, старшокласникам властиве переважно довільне запам'ятовування, яке є ефективним у тому випадку, якщо вони усвідомлюють, навіщо необхідно запам'ятовувати той чи інший матеріал. Запам'ятовуванню сприяє усвідомлення характерних особливостей матеріалу, співвіднесення та смислове групування об'єктів запам'ятовування і, головне, опора на інтенсивну розумову роботу, яка забезпечується проблемною організацією всієї пізнавально-комунікативної діяльності школярів.

Для старшокласника є  характерним більш високий рівень комунікативного розвитку: вони досконаліше володіють морфологічними та синтаксичними аспектами мовлення, зв'язністю, логічністю та послідовністю висловлювання. У мовленні старшокласників проявляються вміння аналізувати, робити висновки, прогнозувати. Усі ці особливості необхідно враховувати у процесі навчання іноземної мови.

Щодо засвоєння іншомовної лексики, формування і розширення потенціального словника учнів, то це відбувається найбільш вдало в тому випадку, коли в них виробляються узагальнені способи орієнтиру у смисловій структурі слова. Це дає можливість самостійно здогадуватись про значення невідомих слів на основі аналізу їх форми і контекстних зв'язків з іншими словами.

Але звичайно самостійність  не виникає тому, що учень залишається наодинці з собою. Вона є результатом цілеспрямованої взаємодії, коли учень проходить крізь певну рівневу систему навчання. У формуванні узагальнених способів орієнтиру у змістовній частині слова - це навчання аналізу основних змістоформуючих елементів слова і його системному співставленню з іншими словами (у парадигматичних і синтагматичних рядах). Парадигматична систематизація пропонує аналіз синонімів слова, його антонімів, омонімів, тематичних груп, особливостей словотворення. Синтагматична - підбір слів, що вступають у різноманітні сполучення  із даним (ключовим) словом, а також мовленнєвих кліше, контекстів, ситуацій. У старших класах систематизація лексики тісно пов'язана із повторенням матеріалу і забезпечує включення нових знань у вже засвоєну систему [7,с.102].

Певну своєрідність має у старших класах проблема оцінювання знань з іноземної мови та ставлення учнів до оцінки. Зміст оцінки змінюється протягом шкільного віку і пов'язаний із віковими змінами у загальній мотивації учня.

Старшокласнику, який прагне до самопізнання, визначення своїх можливостей, імпонує оцінка справедлива і об'єктивна, що відображає дійсний рівень його досягнень. Учень прагне до знань, а не до оцінки.

Однак слід зазначити, що є й інша тенденція, яка притаманна головним чином випускникам. У їхньому ставленні до оцінок проявляється відомий практицизм, який викликається тривогою за кінцеві показники успішності. Невдачі, нездійснені сподівання на гарну оцінку сприймаються багатьма драматично і нерідко призводять до зривів і навіть до спроб здійснити тиск на вчителя.

У той же час не можна не зазначити, що обмежена кількість уроків іноземної мови в старших класах ускладнює об'єктивну оцінку знань учнів. У зв'язку з цим вчителю необхідно постійно шукати такі форми організації роботи, при яких кожен учень міг би отримати якомога більше оцінок за різні види діяльності і міг би скласти об'єктивну картину своїх досягнень. Оцінювання має бути інтенсивним, різноманітним, обґрунтованим. Добре, коли учень чує на уроці багато оцінювальних суджень вчителя, коли він не скупиться на похвали, порівняння попередніх і теперішніх досягнень. Бажано доводити до відома учнів критерії оцінки їх роботи (якісні, кількісні, часові), які могли б полегшити їхній самоконтроль, самоперевірку і самооцінку під час самостійної роботи [12,с.97].

3. Особливості розвитку навичок креативного письма

На сучасному етапі існує велика кількість технологій, завданням яких є розвиток творчих здібностей учнів. Рівень розвитку творчих здібностей залежить від змісту i методів навчання в школі. Величезне значення для розвитку творчих здібностей відіграють рівень розвитку уваги, пам'яті, уяви. Саме ці якості, за даними психологів, є основою розвитку продуктивного мислення, творчих здібностей учнів i підвищують творчо-пошукову активність. Тому методика навчання писемного мовлення має бути зорієнтованою на діяльність, тобто необхідно залучати учнів до процесу навчання, пропонувати такі вправи i завдання, які потребують для їх виконання здійснення активних практичних дій. Методика має також бути особистісно зорієнтованою: не тільки озброювати школярів певними знаннями, але й розвивати їх творчість, здатність навчатися самостійно, формувати вміння самоаналізу. Серед технологій розвитку творчих здібностей учнів особливе місце посідає технологія креативного письма.

Креативне письмо – це письмо, яке передбачає нестандартність мислення автора [10].

Згідно Програми для  загальноосвітніх навчальних закладів (англійська мова) на кінець навчання у середній школі учні повинні вміти: заповнити анкету, чітко i докладно написати твip/нарис/есе, листи (офіційні та особисті), дотримуючись стилю висловлювання обсягом не менше 22 речень.

Вищевказана програма ставить завдання сформувати в учнів наступні навички писемного мовлення:

- без використання опори написати повідомлення за вивченою темою та на запропоновану тему, обґрунтовуючи власні думки;

- скласти план тексту;

- зробити нотатки;

- написати повідомлення, висловлюючи власне ставлення до проблеми;

- передати свої міркування з широкого кола питань, використовуючи різноманітні мовні засоби [18,с.5].

Для реалізації цих завдань на уроках іноземної мови у середній загальній школі необхідно розвивати в учнів навички креативного письма. Для цього викладач повинен:

1) На piвні мотивації i задуму навчити школярів використовувати piзнi прийоми для генерації цілей. Важливо навчити їх:

- викликати вже наявну інформацію з пам'яті, знаходити інформацію ззовні, не боятися висувати помилкові чи на перший погляд малозначні ідеї, робити начерки для прогнозування загальної ідеї майбутнього тексту;

- класифікувати ідеї, групувати їх, відбирати цікаві i важливі, виключати незначні, повторювані, що не стосуються даної теми, визначити релевантні ідеї для подальшого розвитку, розвиток перспективних ідей;

- вибрати послідовність викладу з урахуванням майбутнього реципієнта і визначитися з типом тексту, якщо такий не заданий; будувати план перед початком листа, тому що тексти, написані за планом мають внутрішню логічну i мовну єдність.

2) На piвні зовнішньої реалізації навчити учнів:

- написати першу чернетку;

- писати вступ i висновок;

- писати тексти заданого формату;

- використовувати приклади, ілюстрації, для розкриття ідеї.

3) На piвнi зіставлення реалізації з задумом навчити учнів:

- розвивати план у пpoцeci листа: конкретизувати i поглиблювати, чи розширювати, скорочувати, використовувати інверсію. При необхідності проводити корінну реконструкцію;

- підбирати лексику i граматичні структури для більш точного вираження своїх думок;

- використовувати внутрішньотекстові i міжтекстові механізми значеннєвого зв'язку [15,с.76].

Як основний критерій креативності часто розглядають оригінальність мислення - здатність давати відповіді, що далеко відхиляються від звичайних. Оригінальність виражає ступінь несхожості, нестандартності, несподіванки пропонованого рішення серед інших нестандартних рішень. Оригінальність народжується з подолання "правильного", очевидного, загальноприйнятого. Креативний характер мислення виявляється в таких його якостях як гнучкість, оригінальність, швидкість, глибина мислення (відсутність скутості, відсутність стереотипності), рухливість [7,с.54].

Як основний критерій креативності часто розглядають оригінальність мислення - здатність давати відповіді, що далеко відхиляються від звичайних. Оригінальність виражає ступінь несхожості, нестандартності, несподіванки пропонованого рішення серед інших нестандартних рішень. Оригінальність народжується з подолання "правильного", очевидного, загальноприйнятого. Креативний характер мислення виявляється в таких його якостях як гнучкість, оригінальність, швидкість, глибина мислення (відсутність скутості, відсутність стереотипності), рухливість [7,с.54].

Креативне письмо надає можливість свободи творчості, реалізації нестандартних  ідей, думок, почуттів. Завданням автора креативного твору є показати власне бачення світу, суб’єктивність відчуттів, унікальність мислення [6].

Креативність у писемному мовленні виявляється у тому, як у мовних одиницях відбивається суб'єктивне ставлення людини до явищ об'єктивної дійсності, як автор структурує повідомлення, добирає лексичні одиниці i граматичні структури із усього наявного мовного арсеналу, вибирає моделі розгортання смислового змісту тексту i розв'язує проблему семантичного наповнення i композиційного оформлення [14].

Проте, вищезазначене потребує не тільки розвитку уяви, фантазії, творчих  здібностей, а також постійної роботи з формування комунікативної компетенції учнів, компоненти якої виокремлено у Загальноєвропейських рекомендаціях з мовної освіти. Згідно цього документа, до складу комунікативної компетенції відносять лінгвістичну, соціолінгвістичну та прагматичну компетенції. Говорячи про розвиток навичок креативного письма, особливу увагу необхідно приділити розвитку лінгвістичної компетенції, яка поєднує орфографічну, лексичну та граматичну компетенції.

Письмо як один з продуктивних видів  мовленнєвої діяльності (поряд із говорінням), представляє собою особливу складність. Тому успішне оволодіння навичками креативного письма передбачає удосконалення орфографічних, графічних та пунктуаційних навичок, умінь продукції та перцепції символів, з яких складається письмовий текст. Лексична компетенція у письмі пов’язана із розвитком репродуктивних навичок, а саме: виклик із довготривалої пам’яті, сполучення з іншими лексичними одиницями, вміння використовувати лексичні одиниці відповідно до комунікативної мети. Граматична компетенція у креативному письмі передбачає вдосконалення репродуктивних і продуктивних навичок, а саме, вибір граматичної форми та оформлення її за нормами англійської мови, вміння граматично правильного оформлення письмового висловлювання під час його продукування.

Під час навчання креативного письма на уроках іноземної мови особливу увагу необхідно приділяти розвитку вмінь учнів структурувати й аналізувати інформацію, ідеї, думки, відчуття. Із цією метою рекомендується використання на заняттях з іноземної мови таких форм роботи як «Brainstorming», «Mind-map», «Clustering», «Spider Map», «Cycle», «Chain of Events» та інші.

Такі форми роботи допомагають  виявити внутрішні зв’язки між  зафіксованими асоціаціями, структурувати  ідеї, підготувати базу для подальшої роботи зі створення креативного тексту. Характерною рисою більшості з вищеозначених графічних організаторів є можливість їх використання як у роботі в групі, так і під час самостійної роботи учнів.

Особливого значення у розвитку навичок креативного письма набуває особистість того, хто навчається. До особистісних якостей, необхідних для успішного оволодіння видом мовленнєвої діяльності, що розглядається, відносяться такі: креативність, уява, проникливість, інтуїція, зосередженість на собі (інтровертність), наївність або відкритість до вражень, вразливість, висока мотивація та пристрасть до роботи, наполегливість, здібність швидко відновлювати фізичні та душевні сили, здатність до ризику, самодисципліна. Цей список не можна вважати повним, але людина, яка є успішною у креативному письмі, володіє цими якостями у великий мірі. Саме тому, завданням викладача є своєчасно діагностувати наявність тих чи інших особистісних якостей у школяра і в процесі поетапної роботи розвивати й удосконалювати їх одночасно із розвитком мовленнєвих умінь і навичок.

Практикою доведено, що оволодіння навичками креативного письма потребує розвитку й удосконалення багатьох складових. Робота викладача повинна  бути спрямована на формування іншомовної комунікативної компетенції школярів, удосконалення творчих здібностей та вмінь опрацювання інформації (структурування й аналіз), розвиток особистісних якостей тих, хто навчається. Поетапна робота з формування навичок креативного письма в учнів старшого ступеня навчання іноземної мови у середній загальній школі стимулює розвиток мовленнєвої діяльності, підвищує мотивацію до творчої діяльності [6].

РОЗДІЛ ІІ

МЕТОДИКА РОЗВИТКУ КРЕАТИВНОГО ПИСЬМА НА СТАРШОМУ СТУПЕНІ  НАВЧАННЯ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ У СЕРЕДНІЙ ЗАГАЛЬНООСВІТНІЙ ШКОЛІ

          2.1. Приклади завдань з розвитку креативного письма на старшому     ступені навчання іноземної мови у середній загальноосвітній школі

Креативне письмо робить слова та ідеї незабутніми. Творчо використовуючи іноземну мову, учні перетворюють її на власну, а творчі завдання допомагають відчути впевненість у своїх вміннях.