Ирина Эланс

Автор который поможет с любыми образовательными и учебными заданиями

Мистецтво рекламної фотографії

ЗМІСТ

ВСТУП………………………………………………………………………5

РОЗДІЛ 1. ШЛЯХ В ФОТОМИСТЕЦТВО……………………………….7

Історія виникнення фотографії…………………………………….7
Вдосконалення вчень про фотографію……………………………10
Історія рекламної фотографії ...............……………………………13

РОЗДІЛ 2. МИСТЕЦТВО РЕКЛАМНОЇ ФОТОГРАФІЇ ТА ЙОГО ЗОБРАЖУВАЛЬНІ ЗАСОБИ………………………………………………15

2.1. Жанри рекламної фотографії………………………………………..15

2.2. Рекламна фотографія на сучасному етапі………………………….20

2.3. Специфіка художнього образу та художнього стилю у фотографії…21

2.4. Зображувальні особливості і засоби в рекламній фотографіці……34

РОЗДІЛ 3. КОНЦЕПЦІЯ РІШЕННЯ КУРСОВОГО ПРОЕКТУ…………39

3.1. Обгрунтування візуалізації авторської ідеї фотоплакатів…………39

3.2. Використання типографіки в рекламних плакатах…………………40

3.3. Зображувальне рішення теми…………………………………………40

ВИСНОВОК………………………………………………………………….42

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………………43

ДОДАТКИ……………………………………………………………………44

ВСТУП

Мистецтво фотографії та рекламної у тому числі - це гімн. Форми його різні і різноманітні, починаючи від «розмови» жестів, осіб, поз і кінчаючи відомостями, які нам охоче «повідомляють» костюми, макіяж і манера поведінки наших співрозмовників. Як і будь-який інший вид творчості, мистецтво фотографії дивним чином зливає воєдино процес нашого сприйняття дійсності і спосіб вираження цього сприйняття зовні. Незалежно від того, як зроблено даний знімок, тобто, чи вдалося фотографу відобразити якусь сценку «прихованою камерою», або відображений на знімку сюжет був продуманий і заздалегідь зрежисований, він, як правило, являє собою завершену в смисловому плані фразу. Його творець намагається донести до нас певну думку, ставлення, настрій.

Об'єкт дослідження: фотографія.

Предмет дослідження: історія виникнення фотографії та шляхи розвитку рекламної фотографії.

Мета:на основі зібраної інформації створення фотореклами, створити серію фотоплакатів для волейбольного клубу “ВоліЛенд”

Завдання:

Зібрати аналоги.
Ознайомитись з історією виникнення фотографії та шляхамирозвитку рекламної фотографії в Україні.
Дізнатись основні жанри рекламної фотографії.
Розглянути специфіку художнього образу та художнього стилю у фотографії.
Дізнатись про зображувальні особливості і засоби в рекламній фотографіці.
Продумати майбутній вигляд фотоплакатів.
Виконати серію фотоплакатів.

В цій курсовій роботі використовувались книги, методичні

посібники, періодичні видання тощо.

Курсова робота складається зі вступу, трьох розділів,висновку, списку використаної літератури, додатків та практичної частини.

РОЗДІЛ 1. ШЛЯХ В ФОТОМИСТЕЦТВО

1.1 Історія виникнення фотографії

Фотографія ) - одержання та збереження статичного зображення на світлочутливому матеріалі (фотоплівці або фотографічної матриці) за допомогою фотокамери.Також фотографією або фотознімком, або просто знімком називають кінцеве зображення, отримане в результаті фотографічного процесу і розглядається людиною безпосередньо (мається на увазі як кадр проявленої плівки, так і зображення в електронному або друкованому вигляді). Хімічна передісторія фотографії починається в глибокій старовині. Люди завжди знали, що від сонячних променів темніє людська шкіра, іскряться опали і аметисти, псується смак пива. Оптична історія фотографії налічує приблизно тисячу років. Найпершу камеру-обскуру можна назвати «кімнатою, частина якої освітлена сонцем». Арабська математик і вчений X століття Альгазена з Басри, який писав про основні принципи оптики і вивчав поведінку світла, зауважив природний феномен перевернутого зображення. Він бачив це перевернуте зображення на білих стінах затемнених кімнат або наметів, поставлених на сонячних берегах Перської затоки, - зображення проходило через невеликий круглий отвір в стіні, у відкритому запоні намети або драпірування. Альгазена користувався камерою-обскура для спостережень за затемненнями сонця, знаючи, що шкідливо дивитися на сонце неозброєним оком. Першою людиною, хто довів, що світло, а не тепло робить срібну сіль темною, був Йоганн Гейнріх Шульце (1687-1744), фізик, професор Гальського університету в Німеччині. У 1725 році, намагаючись приготувати речовину, що світиться, він випадково змішав крейду з азотною кислотою, в якій містилося трохи розчиненого срібла. Він звернув увагу на те, що коли сонячне світло потрапляло на білу суміш, то вона ставала темною, тоді як суміш, захищена від сонячних променів, абсолютно не змінювалася. Потім він провів декілька експериментів з буквами і фігурами, які вирізав з паперу і накладав на пляшку з приготованим розчином, - виходили фотографічні відбитки на посрібленому крейді. Професор Шульце опублікував отримані дані в 1727 році, але у нього не було й думки постаратися зробити знайдені подібним чином зображення постійними. Він збовтував розчин у пляшці, і зображення пропадало. Цей експеримент, тим не менш, дав поштовх цілій серії спостережень, відкриттів і винаходів в хімії, які через трохи більше століття привели до винаходу фотографії. Перше закріплене зображення було зроблено в 1822 році французом Жозефом Нісефор Ньєпс, але воно не збереглося до наших днів. Тому першої в історії фотографією вважається знімок «вид з вікна», отриманий Ньепсом в 1826 році за допомогою камери-обскури на олов'яної платівці, покритої тонким шаром асфальту (д. А1). Експозиція тривала вісім годин при яскравому сонячному світлі. Перевагою методу Ньепса було те, що зображення виходило рельєфним (після протруювання асфальту), і його легко можна було розмножити в будь-якому числі примірників.У 1839 році француз Луї-Жак Манде Дагер опублікував спосіб одержання зображення на мідній пластині, покритої сріблом. Після тридцятихвилинного експонування Дагер переніс пластину в темну кімнату і якийсь час тримав її над парами нагрітої ртуті. В якості закріплювача зображення Дагерр використав кухонну сіль. Знімок вийшов досить високої якості - добре пророблені деталі як у світлі, так і в тінях, однак копіювання знімка було неможливо. Свій спосіб одержання фотографічного зображення Дагерр назвав дагеротипія.Практично в той же самий час англієць Вільям Генрі Фокс Тальбот винайшов спосіб отримання негативного фотографічного зображення, який назвав калотипією. В якості носія зображення Тальбот використав папір, просочений хлористим сріблом. Ця технологія поєднувала в собі високу якість і можливість копіювання знімків (позитиви друкувалися на аналогічній папері). Експозиція тривала близько години, на знімку - гратчасте вікно будинку Тальбота.Крім того, в 1833 р. метод отримання фотографії за допомогою нітрату срібла опублікував франко-бразильський винахідник і художник Еркюль Флоранс. Свій метод вона не запатентував і надалі не претендував на першість.

1.2. Вдосконалення вчень про фотографію

Ще в 350-му році до нашої ери. відомий давньогрецький філософ, вчений і науковець Арістотель в своїй роботі зазначив, що світло проникаючи в темну кімнату через невеликий отвір у вікониці, утворює на протилежній стіні зображення яке розташоване на вулиці перед віконцем. При цьому масштаб зображення більше, в залежності від відстані між вікном і стіною. Даний ефект використовували для різних дослідів.

Феодали у середні віки будували у свої замках темну кімнати, в стінах яких робили дирки (отвори). Величина отвору вимірюється з відстанню до протилежної стіни. Закони оптики кажуть все, що відбувається на вулиці можна спостерігати на стінах, правда, догори ногами, залишаючись зовсім непоміченим.

Незабаром камеру зменшили до розмірів малої коробки (скриньки) та доповнили збільшувальним склом, що і було першим фотооб'єктивом. Опис камери найбільш раннього періоду належить Леонардо да Вінчі.

У 1568 р. венеціанець Барбаро вперше дав опис камери з плосковипуклою лінзою, що дозволяє збільшити отвір для входження в камеру більшої кількості променів світла і підсилити яскравість зображення, що отримується з її допомогою.

Велика заслуга в модифікації оптичної системи камери належить відомому німецькому астроному Кеплеру. У 1611 р. Кеплеру створив оптичну систему, що складається з увігнутої і опуклої лінзи, яка дозволила збільшити кут обзору камери.

Працювати над закріпленням світлового зображення в камері-обскура науковці-винахідники стали тільки на початку XIX століття. Нижче перелічені вчені досягли найбільших результатів: Жозеф Нісефор Ньєпс (геліографія), Луї Жак Манда Дагер (Дагеротипія) і Вільям Генрі Фокс Тальбот (калотіпія). Їх прийнято вважати винахідниками фотографії.

У фотопавільйонах відвідувач підіймався на високий поміст, під саму стелю, і сідав в спеціальне крісло, позаду якого був укріплений спеціальний утримувач для голови. Видима камера знаходилася навпроти на спеціальній полиці. Час експонування спочатку тривало 10-15 хвилин, і людина яку вотографували мала сидіти нерухомо.

У 1841 р. німецькою оптичною фірмою "Фойхтлендер" був випущений світлосильний об'єктив, виконаний за розрахунками професора математики Віденського університету Петцваля.

Професіонали та любителі вишукували способи підвищення світлочутливості самостійно виготовлених фотопластин. Незабаром було знайдено засіб, що дозволив скоротити час експонування в 4 раза, тобто до 30 секунд в похмурий час дня і до 10 з в сонячну погоду.

У павільйоні розташовувалося кілька камер, розрахованих на зйомку портретів різних розмірів - від мініатюрних, які вставляли в медальйони, до наближених сьогоденню.

У 1887 р. Г.Гудвин запатентував спосіб виготовлення прозорої гнучкої плівки з нітрату целюлози. У 1889 р. американська компанія "Істмен Кодак" почала масове виробництво прозорої гнучкої плівки. З цього часу фотографія стає доступною для фотолюбителів.

У 1904 р. з'явилися перші платівки для кольорових фотографій, випущені фірмою "Люм'єр". Зображення виходило на склі, і його можна було переглядати на світлі. У 1907 р. брати Люм'єр налагодили масове виробництво платівок і назвали їх автохром ними.

20 серпня 1861 англійська фотограф Т. Сеттон запатентував перший однооб'єктивний дзеркальний фотоапарат. Він мав вигляд великого ящика з світлозахисною кришкою зверху, що служила шахтою для спостереження.

У 1914 р. в Німеччині О. Барнак створив малоформатних камеру, яка зробила революцію в фотографії. З 1924 р. фірма Leitiz Company почала випускати цю камеру під назвою LEICA. Незабаром до цієї камири було розроблено різні додаткові частини, які давали можливість самостійно модифікувати камеру (змінні об'єктиви з різним фокусною відстанню).

У 1932 р. AO Ikon Zeiss AG випустило аналогічну Contax. Вона мала вбудований видошукач, поєднаний з фокусним механізмом.

Перша 35-мм дзеркальні однооб'єктивні камери KINE EXAKTA MODEL ONE були випущені в Німеччині в 1936 р. У 1949 р. фірма Zeiss випустила 35-мм дзеркальну фотокамеру Contax S, у видошукачі якої була встановлена пентапризма для перетворення зображень.

З 60-х рр.. стали широко впроваджуватися вбудовані у фотоапарат експонометри. Введення чутливого фоторезистора на зворотному боці дзеркала, яке відкрило шлях для промислового виробництва фотоапаратів системи TTL.

У 70-і рр.. був розроблений електронний затвор, мікропроцесор для автоматичного керування експонометром, вбудована спалах, перша багаторежимний апарат, моторний привід і різні змінні об'єктиви.

У 80-і рр.. з'явилися автофокус, багатопрограмний для управління експонуванням, цифрова індикація за допомогою рідкокристалічних дисплеїв на панелі фотоапарата.

На початку 90-х рр.. була розроблена автофокусуюча система, сконструйовані прості і надійні в роботі об'єктиви із змінною фокусною відстанню (зуми). В даний час вже є новий стандарт фотографічної системи APS і побутових цифрових фотокамер.

В останні 10-20 років був здійснений різкий стрибок в галузі фототехніки, і фотоапарати масового випуску XXI століття почали дуже відрізнятися від моделей, що випускаються в 50-і роки. Розвиток фототехніки іде за двома основними напрямками.

Перше, що існує з часу винаходу фотографії - це розширення технічних можливостей зйомки. Звичайно, нам, людям ХХІ століття, пощастило більше, ніж суспільству ХІХ століття, яке витрачало по 2 години на пекучому сонці в нерухомій позі для того, щоб зробити знімок. А зараз величезну фотолабораторію успішно заміняє один компактний пристрій, який за лічені секунди виконує весь цикл виготовлення фотознімків. Бо з того часу, коли винайшли фотографію, люди різних часів вдосконалювали її і вносили свої ідеї. З предмету розкоші мистецтво фотографії поступово перетворилось на доступний засіб збереження миттєвостей із життя.

1.3. Історія рекламної фотографії

Перші рекламні фотографії, на думку американських істориків, з'явилися ще в ХІХ-му столітті. Правда вони були чорно-білими і були не так вишукані, як сьогодні. За такий великий проміжок часу поняття «рекламна фотографія» чітко сформувалося окремої гілкою і встигло увібрати в себе цілий звід практичних порад з техніки рекламної фотозйомки та ефективності її створення.Тим не менш, інформації у вільному доступі (книги, інтернет) з теми «рекламне фото» практично немає, а доступні матеріали, найчастіше, суперечливі по відношенню один до одного. Існує як мінімум три групи зі своєрідними точками зору: фотографи, рекламісти і замовники. Тому варто розглядати рекламні фото відразу в трьох позначених площинах (д. Б)

В Україну фотографію принесли в 1840-их pp. чужоземні фотографи, учасники щорічних міжнародних Київських ярмарків — «Контрактів», які часто залишалися на Україні; першими фотографами-поселенцями були французи «Жак» і Шарль-Поль Гербст. У 1860 — 90-их pp. відкрилися фотостудії професіоналів в Одесі, Харкові, Полтаві та ін. більших містах. До 1914 в самому Києві працювало бл. 70 комерційних фотографів (д. В).

Фотографію викладають на кінооператорському факультеті Київського Театрального Інституту ім. Карпенка-Карого; техніку фотографії — також у Львівському Поліграфічному Інституті. Для потреб побуту влаштовуються періодично в більших містах курси фотографії, які випускають фотографів-техніків. При Міністерстві культури у Києві існує експериментальна фотостудія. Виробництво фотоматеріалів — кіноплівки і великоформатні фотоплівки виробляються в м. Шостка, Сумської області, фотографічний папір на фотофабриках в Києві і в Переяславі-Хмельницькому. Фотоапаратура виробляється в Києві (камера для 35 мм. плівки «Киев», яка копіювала спочатку німецький "Контакс" ) і біля Харкова («ФЭД», яка копіювала спочатку камеру "Лейка"). У Києві виробляють ще дзеркальну однооб'єктивну камеру «Киев-88» (6x6 см) і виробляли камери «Киев-Вега» (для плівки 16мм), "Киев-35" (для плівки 35мм). Фотозбільшувачі виробляються у Дніпропетровському, освітлювальна апаратура у Києві (фабрика «КИНАП») та в Одесі, де також виробляють кіноапаратуру.

На данный момент в Україні діє "Національна спілка фотохудожників України" (НСФХУ). Вона була заснована ще в грудні 1989 в м. Київ. На сьогодні НСФХУ перетворилась у велику й поважну організацію фотомитців, що має свої творчі осередки в усіх обласних центрах України та АР Крим.

РОЗДІЛ 2. МИСТЕЦТВО РЕКЛАМНОЇ ФОТОГРАФІЇ ТА ЙОГО ЗОБРАЖУВАЛЬНІ ЗАСОБИ

2.1. Жанри рекламної фотографії

Рекламна фотографія - один з видів «Комерційної фотографії» і включає в себе практично всі жанри.

Діловий портрет є невід'ємним атрибутом іміджу сучасного бізнесмена, високопоставленого чиновника або навіть менеджера середньої ланки. Де б ви не використовували подібні фотографії (офіційний сайт компанії, передвиборча компанія або сторінка організації на Facebook) вони можуть значною мірою вплинути (в кращу сторону :) на рішення виборця, ділового партнера і т.д.

Фотозйомка ділового портрета, хоча і відноситься до портретній зйомці має свої нюанси, наприклад в діловому портреті часто необхідно передати кілька "посилів" це і серйозність намірів і в теж час людини необхідно показати максимально з відкритою та привітною боку, щоб сформувати відповідне амплуа, все це повинен врахувати фотограф в подібного роду фотозйомці.

Зйомка ділового портрета може відбуватися як в студії так і на виїзді - в офісі компанії. Зйомка в студії дозволить максимально використовувати студійне освітлення, нейтральний фон дасть можливість зробити заміну фону за бажанням клієнта (український пейзаж, ділова обстановка і т.д.) Зйомка портрета в офісі дозволить максимально повно використовувати навколишнє оточення - інтер'єр, меблі та ділові аксесуари.

Каталожна фотографія(фотозйомка для каталогів), хоча і є одним з напрямків рекламної зйомки, сильно відрізняється від інших напрямів професійного фотографування. Оскільки мова йде про створення фотографій для каталогу продукції, треба враховувати, що всі фотографії мають бути витримані в єдиному стилі, відповідати концепції і загальному стилю рекламованої компанії.

Професійна фотозйомка товарів для рекламних каталогів та буклетів - серйозна і відповідальна робота. При каталожної фотозйомці, фотограф не тільки має показати красу і достоїнства товару, але і добитися ідеальної якості кожного знімка - каталожна фотозйомка висуває серйозні вимоги і до художньої складової роботи фотографа, і до технічної, оскільки підготовка для друку рекламної продукції в друкарні має чіткі вимоги, які повинні бути виконані.

Рівень конкуренції на ринку мінливий. Враховуючи цей факт, компанії використовують будь-які рекламні можливості для завоювання уваги споживачів. Найбільш ефективним і поширеним інструментом є використання якісних презентаційних та рекламних каталогів, створення яких не можливо без якісної фотозйомки. Оскільки каталожна фотозйомка є одним із різновидів рекламної фотозйомки, потрібно пам'ятати і про витриманості загального рекламного стилю, про гармонійність різних елементів рекламної кампанії.

Фотозйомка продукції для каталогів або сайтів припускає створення великої кількості знімків, виконаних в одному стилі. При фотографуванні каталогів схожої продукції, наприклад, весільних суконь, вечірніх нарядів, взуття, аксесуарів і тому подібного найчастіше використовуються "зафіксовані" умови зйомки. Особливістю каталожної зйомки є правильна розстановка акцентів на особливостях предмета зйомки, підкреслення за допомогою освітлення і ракурсу родзинок продукції.

Іміджева фотографія - піджанр фотографії, що припускає формування і підтримку корпоративного іміджу компанії образотворчими засобами фотографії. Часто розглядається як частина рекламної фотографіі. Іміджева фотографія розвинулася на основі традиції мальовничих парадних (репрезентативних) портретів. Значення її росло в міру зростання впливу ЗМІ та розвитку рекламних технологій. Іміджева фотореклама спрямована на сприяння у формуванні іміджу людини, товару, послуги або організації. За даними дослідження А. Мерабіана, люди більше вірять візуальному образу, запам'ятовують саме його. Візуальний аспект іміджу на 55 відсотків впливає на результати спілкування. Тому до фотографій, застосовуваним для формування та підтримки іміджу, пред'являються особливі вимоги. Зображення повинно мати чудову якість, підкреслювати статус і корпоративну приналежність. Фотографії, виконані у формі ділового портрета, є візитною карткою фірми і використовуються для візиток, в прес-релізах про компанію, розміщуються на сайті, включаючи портретну галерею компаніі. Условно можна виділити два основних види ділового портрета: студійний і на робочому місці.

Студійний портрет - часто робиться погруднє, іноді на весь зріст, на нейтральному світлому фоні. Поза повинна бути природна, виражати спокій і впевненість. Найбільш підходящі ракурси - «з лиця», в три чверті повороту направо або наліво.

Діловий портрет – портрет на робочому місці відрізняється більшою виразністю, так як портретованого оточують предмети його безпосередньої діяльності. І хоча діловий портрет не сильно відрізняється від звичайних портретів, він все ж більш регламентований. Такий портрет прийнято виконувати крупним планом. Головні відмінні риси - строгість, обов'язкове дотримання правил ділового етикету в одязі та зачісці.

Груповий портрет - на груповому портреті зазвичай зображений колектив організації або учасники ділових зустрічей, переговорів. Для групового портрета характерна розстановка або посадка рядами, часто зображено рукостискання ділових партнерів. Такі портрети розміщуються на сайтах організації, в прес-релізах, а також при оформленні інтер'єру офісу.

Фоторепортаж - у іміджевої фотографії, крім портретних та групових зйомок застосовуються прийоми фоторепортажу.

Це включає в себе зйомку подій, урочистостей, переговорів, виробничих процесів. Репортаж не має суворих регламентів, його головним завданням є документальне відображення того, що відбувається. На репортажних фотознімках, як правило, зображено процес, дійові особи не позують перед камерою. Публікація таких фотографій викликає довіру споживачів. Тому такі фотографії найчастіше застосовуються для цілей піару.

Такі знімки поміщаються в прес-релізи, розсилаються в засоби масової комунікації, а також в новинні розділи на сайтах компаній, в звіти про проведення будь-яких заходів або про хід виконання завдань.

Предметна фотографія - жанр фотографії, що використовується в рекламі для демонстрації зовнішніх характеристик рекламованого продукту - його дизайну, конструкції і значущих елементів. Виходячи з завдання, проводиться фотозйомка товару, предметів або асортиментних груп, об'єднаних в кадрі загальною композицією. Досягаються максимально виграшні ракурси, переконливо «говорять» про важливі функціональні властивості товару і його відмінності від конкурентної продукції.

Фото рекламованих об'єктів потрібні для буклетів, сайтів інтернет-магазинів, для періодичних видань, а також для каталогів і художніх альбомів, листівок, постерів і плакатів і т. д. У багатьох випадках фотографія в буклеті, каталозі, на плакаті є для клієнта або покупця єдиною можливістю оцінити всі достоїнства зображуваного предмета. Саме на підставі фотографії він робить для себе певні висновки, які в подальшому впливають на його рішення про покупку.

При необхідності використовується додаткове обладнання та спеціальні пристосування - предметний стіл, макрооб'єктив, поляризаційні фільтри, безтіньовий куб, різні джерела світла і кольорові фони. При зйомці фотограф обов'язково повинен прибрати відблиски і зайві відображення, підкреслити обсяг, глибину і фактуру предметів.

Специфічним напрямом в предметній фотозйомці є фудстайлінг. Фудстилісти - фахівці в області рекламної фотографії, здатні піднести продукти харчування в найвигіднішому світлі. При цьому найчастіше малопривабливі натуральні продукти замінюються на пластикові і воскові муляжі, обробляються спеціальними складами для додання соковитості і блиску, рідини замінюються на схожі зовні, але більш відповідні фотографу за своїми якостями.

Інтер'єрна фотографія - різновид архітектурної фотографії, зйомка приміщень, меблів та аксессуарів. Приміняється організаціями, у сфері дизайну інтер'єрів, виробництва меблів та аксесуарів, а також підприємствами сфери послуг. Для інтер'єрної фотографії створюється сюжетний фоторяд, здатний передати особливості планування та дизайну, функціональної та естетичної організації внутрішнього простору офісів, будівель і споруд.

Основна технічна проблема в інтер'єрної фотографії - надзвичайно широкий діапазон яскравості об'єктів, від яскраво освітлених віконних прорізів і джерел світла в кадрі, до глибоких тіней.

У зв'язку з цим інтер'єрна фотозйомка має дві основні методології - з підсвічуванням додатковими джерелами світла (зазвичай поєднується із заміною штатних джерел світла більш слабкими), або із застосуванням технологій HDRI. І та і інша методика дозволяють виявити деталі в тінях, що дуже важливо для інтер'єрів з високою контрастністю.

Перша методика відрізняється більшою трудомісткістю і високою вартістю, оскільки для кожного кадру потрібна індивідуальна схема, для створення якої доводиться переміщати студійне світло в просторі інтер'єру.

Друга методика дає можливості працювати швидше в день фотозйомки, але передбачає відсутність у кадрі рухомих об'єктів і значний час наступної обробки.

Для інтер'єрної фотозйомки використовуються ширококутні об'єктиви, а також об'єктиви «риб'яче око», з кутом зору 180 градусів. Такі об'єктиви спотворюють простір, тому зображенню потрібна додаткова комп'ютерна обробка.

Архітектурна зйомка застосовується організаціями, що здійснюють будівництво будівель, ремонт і оформлення фасадів, а також іншими організаціями для формування або підтримання іміджу.

При створенні знімка необхідно враховувати пору року і доби, погодні явища. У процесі створення архітектурної фотографії виникають проблеми з дісторсіонним спотворенням будівель. Для мінімізації спотворення необхідно видалення від об'єкта зйомки, рівне двом висот об'єкта, що рідко здійсненно в міських умовах Можливо також застосування спеціального штифт-об'єктива. Також існує варіант корекції дисторсії програмними методами.

2.2. Рекламна фотографія на сучасному етапі

Значення фотореклами дуже велике. Особливо, коли необхідно відобразити мить і відобразити його на електронному або паперовому носії.

Наприклад, в процесі зйомок постановочного рекламного відео ролика, коли Пек-шот повинен бути "перенесений" на зовнішню або друковану рекламу, послуги фотографа не замінні, адже єдина стилістика рекламної продукції - це класичний грамотний хід. Якщо не зробити рекламні фотографії відразу, то потім важко домогтися ідентичності кольору, освітленості, образу, дизайну. Все добре вчасно - це девіз професійних фотографів. Мінімум обробки фотографій в комп'ютері і максимум можливостей гри світла і тіні - ось деякі зі стандартних завдань, які ставлять перед собою фотографи. Безсумнівно, що сама композиція, стиль і образ повинні бути затверджені Замовником до початку робіт. Для цього робляться превьюшки, ескізи, розкадрування і т.п., щоб чітко уявляти собі "картинку на виході".

Раніше була епоха широкоформатних креативних слайдів, які сканували на барабанному сканері з високим дозволом і потім обробляли за допомогою графічних програм.

В даний час високі технології цифрової фотографії дозволяють виводити картинку відразу на комп'ютер, що шалено зручно, тому відразу видно, що виходить і є можливість скорегувати зйомку. Рекламна фотографія (особливо, що називається «елітна», авторська) стає все вільніше. Зараз це особливий вид функціонального мистецтва. Загальна втома від яскравих, глянцевих, ідеальних образів дозволяє авторам йти в кітч і мінімалізм.

2.3. Специфіка художнього образу та художнього стилю у фотографії

Під час зародження фотографії в естетиці панувала думка про те, що мистецтвом може бути лише рукотворне твір. Зображення ж дійсності, отримане за допомогою технічних фізико-хімічних методів, не могло навіть претендувати на подібний статус. І хоча вже перші фотографи, які тяжіли до художності зображення, виявляли чималу композиційну винахідливість для відображення реальності (часом змінюючи її до невпізнання), в систему суспільних цінностей і пріоритетів в ролі однієї з муз фотографія довго не вписувалася. Втім, всі сучасні види "технічних мистецтв" - фотографія, кіно, телебачення - пережили таку еволюцію: на початку свого існування були свого роду забавними атракціонами, потім технічними засобами передачі інформації і лише в процесі створення нового мистецтв, мови в рамках цих інформативно-комунікаційних систем стався перехід до комунікативно-художнім функцій. Це не означає, однак, що проблема взаємовідношення фотографії і мистецтва не обговорювалася.

Французький фівопісец Деларош (1797 - 1856), підкреслюючи можливості, що відкриваються фотографією, писав: "Живопис померла з цього дня". На противагу цьому один німецький журнал стверджував протилежне: "... Відкриття фотографії має високе значення для науки і дуже обмежений для мистецтва". У 1913 р. ризький журнал по практичної та художньої фотографії "Промені" ("Старі") опублікував спец. статтю "фотографія і мистецтво", обговорюється питання про те, чи є фотографія мистецтвом або ж тільки практичним, прикладним умінням, в якому основну роль грає володіння технікою. Автор цієї статті дійшов висновку, що питання про те, чи є фотографія мистецтвом, матиме силу до тих пір, поки буде існувати фотографія.

Питання про технічну сторону не новий для мистецтва, тільки в фотографії він проявився з історично нової сторони. Володіння фототехнікою, оволодіння майстерністю тут виглядають більш легким завданням, ніж, наприклад, оволодіння технікою гри на музичному інструменті. Ця легкість і вводить в оману критиків фотографії як мистецтва. Художник Деларош побачив у новому явище його художні особливості і його могутній художній потенціал.

Мистецтво рекламної фотографії 📙 Курсовая → 🆔 131560