Мікроекономіка Украини

Курсова робота з предмету

„Мікроекономіка”

ЗМІСТ

ЗМІСТ

ВСТУП

ВИХІДНІ ДАНІ

ПОСТАНОВКА ЗАДАЧІ

МЕТОДИКА ВИКОНАННЯ РОЗРАХУНКІВ

ВИСНОВКИ

ВИКОРИСТАНА  ЛІТЕРАТУРА

ВСТУП

На сучасному етапі ринкових відносин підприємство повинно орієнтуватись на ринкову кон’юнктуру і постійно досліджувати ринок, таким чином будуючи свою діяльність, що ґрунтується на виробничій програмі. Розглянемо фірму, що є недосконалим конкурентом. При недосконалій конкуренції окремі продавці володіють контролем над ціною продукції в певній мірі. Тому фірма, яка є недосконалим конкурентом, не зможе впливати на кон’юнктуру  ринку значною мірою. Це пояснюється тим, що для збільшення доходу необхідно збільшити обсяг продажу, але це може призвести до перенасичення ринку  даним запропонованим товаром і відповідно зниженням цін.

В даній роботі розробляється виробнича  програма і необхідні економічні ресурси, тому необхідним буде проведення розрахунків основних економічних показників фірми. Першим пунктом є розгляд кривої виробничих можливостей і знаходження правильної комбінації випуску товарів, які фірма може виробляти. Другий крок-крива попиту, аналіз еластичності попиту, знаходження валового і граничного доходів при різних об’ємах виробництва. Наступним пунктом буде розрахунок заробітної плати робітників фірми, витрат на робочу силу та визначення об’єму виробництва.

Далі визначимо витрати на засоби виробництва, а потім вирахуємо валові та граничні витрати. На кінець  порахуємо  майбутній прибуток фірми і знайдемо оптимальний об’єм виробництва, які визначають максимальний прибуток.

ВИХІДНІ ДАНІ

Таблиця 1

Таблиця 2

Таблиця 3

ПОСТАНОВКА ЗАДАЧІ

У даній курсовій роботі об’єднані у логічній послідовності основні кроки фірми при розробці виробничої програми та необхідних економічних ресурсів в умовах її орієнтації на ринкову кон’юнктуру.

На ринку діє акціонерне підприємство, яке випускає однорідну продукцію. Враховуючи діючу кон’юнктуру, визначимо:

      Виробничі можливості фірми;

      Оптимальний об’єм випуску продукції;

      Ціну продукції, що випускається;

      Витрати на засоби виробництва;

      Кількість найманих робітників;

      Заробітну плату;

      Прибуток.

МЕТОДИКА ВИКОНАННЯ РОЗРАХУНКІВ

1.     Визначення виробничих можливостей фірми.

Нехай фірма Х має можливості випускати товари А і В.

Обмеженість ресурсів та їх рідкісність зумовлює необхідність виробу. Зростання виробництва товару А означає зменшення виробництва товару В. Альтернативна вартість обмежених ресурсів графічно зображується у вигляді кривої виробничих можливостей.

1.1             Побудова графіка виробничих можливостей фірми Х (додаток 1).

Необхідні дані для побудови графіку наведені в таблиці 1.(Вихідні дані).

Для побудови графіка кожна пара даних з таблиці зображається як окрема точка на площині.

Виробництво товару А відкладемо на горизонтальній осі, товару В – на вертикальній осі.

Нехай фірма Х зараз виробляє максимальну кількість товару В і нуль одиниць товару А. Використовуючи криву виробничих можливостей, визначимо альтернативну вартість зростання виробництва товару А за рахунок втрати певної кількості одиниць товару В.

1.2                   Альтернативною вартістю зростання виробництва товару А від можливості К до можливості L є втрата 300-250=50 одиниць товару В.

1.3 Альтернативною вартістю зростання виробництва товару А від можливості К до можливості М є втрата 300-195=105 одиниць товару В.

1.4 Альтернативною вартістю зростання виробництва товару А від можливості М до можливості N є втрата 195-140=55 одиниць товару В.

1.5 Альтернативною вартістю зростання виробництва товару А від можливості N до можливості W є втрата 140-0=140 одиниць товару В.

2.     Розрахунок нахилу кривої виробничих можливостей.

              Нахил кривої виробничих можливостей показує зміну однієї змінної, що відбувається внаслідок зміни іншої – це зміна змінної У (товар В) до зміни змінної Х (товар А). Якщо має нахил, позитивний, то дві змінні перебувають у прямій залежності, тобто вони зростають або спадають разом. Якщо графік має негативний нахил, тоді між двома змінними існує обернена залежність.

2.1.                       Розрахунок нахилу кривої для кожної комбінації можливостей: KL,LM,MN,NW,KM,KN,KW,LN,LW,MW за допомогою використання графіка виробничої можливості.

2.2 Нахил кривої – це  відношення зміни величини товару В до зміни величини товару А. Негативний нахил означає, що якщо виробництво товару В збільшується, то виробництво товару А зменшується і навпаки, отже між змінними існує обернена залежність. Обмеженість ресурсів не дає можливості виробляти більше, ніж фірма має у наявності ресурси.

3. Зміщення кривої виробничих можливостей під впливом факторів.

3.1 Нехай фірма Х придбала обладнання завдяки якому:

3.1.1 Виробництво товару А збільшилось у 3 рази;

3.1.2 Виробництво товару В збільшилось у 2 рази;

3.1.3 Виробництво товару А збільшилось у 1,5 раз одночасно з збільшенням виробництва товару В – у 2,5 раз.

Зобразимо це на графіку (додатки 2 – 4 ).

4. Визначення залежності ціни та валового доходу від об’єму виробництва

              Припустимо, що фірма Х вирішила випускати тільки товар А. Фірма є недосконалим конкурентом, тобто має значну частку виробництва в галузі і може впливати на ціни. Тому при рості випуску продукції фірми відбувається перенасичення ринку товарами, зменшення попиту і відповідно ціни. В таких умовах збільшення виробництва понад відповідний рівень призведе до падіння прибутку.

              Для прийняття рішення про найбільш вигідний план випуску продукції необхідно:

              4.1 Побудувати графік функції попиту споживачів на продукцію фірми (додаток 5). Він відображає зв’язок між величиною попиту і ціною певного товару за інших однакових умов. Кількість і ціна товару перебувають в оберненій залежності.

              Ціну товару відкладемо по вертикальній осі, а величину попиту – по горизонтальній осі. Кожну пару чисел (ціна, об’єм товару) з таблиці 2 вихідних даних зобразимо як точку на площині. З’єднавши ці точки, отримаємо криву попиту. Негативний нахил попиту відображає закон спадного попиту.

4.1.1 Встановлення ціни вище графіку попиту, може призвести до падіння попиту і зниження прибутку фірми, отже фірмі невигідно встановлювати ціну вище графіка попиту.

              4.2 Визначимо еластичність попиту споживачів на продукцію фірми Х стосовно кожного можливого змінення ціни за допомогою коефіцієнта еластичності попиту. Цінова еластичність попиту – це ціни за інших незмінних умов.               Отже, цінова еластичність (Ed) – це відношення відсотка зміни величини попиту до відсотка зміни ціни.

Коефіцієнт еластичності можна обчислити за формулою:

Ed = відсоток величини попиту / відсоток зміни ціни. 

Для спрощення розрахунків рекомендується користуватись введеною формулою для визначення  коефіцієнта еластичності:

Ed = (Зміна кількості / (Сума об’ємів / 2)) / (Зміна ціни / (Сума цін / 2)).

              Розрахунок оформлено в таблицю 1. Вигляд – нахил – кривої попиту не дає змоги судити про еластичність попиту. Нахил попиту пологий чи крутий визначається зміною ціни і величини попиту, тоді, коли еластичність залежить від їх відносних чи процентних змін. Крива попиту – пряма, це означає її постійний нахил на всьому проміжку.   

Таблиця 1

4.3 Розрахунок валового доходу фірми Х.

Валовий дохід – це дохід від реалізації продукції без урахувань витрат. Розрахуємо валовий дохід (ВД) фірми Х за формулою:

ВД = Р х V,

де : Р – ціна за одиницю продукції при кожному об’єму випуску, V – кількість (об’єм) продукції.

1.      ВД1=  50 х 190 =   9500

2.      ВД2= 100 х 170 = 17500

3.      ВД3= 150 х 150 = 22500

4.      ВД4= 200 х 130 = 26000

5.      ВД5= 250 х 110 = 27500

6.      ВД6= 300 х 90  = 27000

7.      ВД7= 350 х 70   = 24500

8.      ВД8= 400 х 50   = 20000

4.4 Розрахуємо граничний дохід (ГД).

Граничний дохід – це дохід від продажу додаткової одиниці продукції (приріст валового доходу).

ГД = ВД 2 – ВД 1

1. ГД1              -

2. ГД2 =17000-95000=7500

3. ГД3 =22500-17000=5500

4. ГД4 =26000-22500=4000

5. ГД5 =27500-26000=1500

6. ГД6 =27000-27500= -500

7. ГД7 =24500-27000=-2500

8. ГД8 =20000-24500=-4500

Отримані результати розрахунків запишемо в таблицю 2.

Таблиця 2

4.5 Побудуємо графік залежності валового доходу від об’єму виробництва (додаток 6.). Знайдемо на графіку найбільш прибутковий об’єм випуску продукції.

Якщо попит еластичний, ціна і валовий дохід змінюються в різні боки, якщо попит нееластичний, ціна і валовий дохід змінюються в один бік, а якщо на ділянці присутня одинична еластичність, то при зміні ціни виручка не змінюється.

5. Визначення чисельності робітників , доходу, який отримує фірма завдяки одному робітнику, середньої зарплати та витрат на робочу силу для різних об’ємів виробництва (вихідні дані таблиця 3).

5.1 Розрахуємо чисельність робітників.

Чисельність робітників(Ч.) можна розрахувати, виходячи з продуктивності праці (ПП) та об’єму продукції, що випускається (V) за формулою:

Ч = V / ПП

Для спрощення розрахунку припустимо, що  кожен робітник у середньому випускає 1одиницю продукції незалежно від об’єму виробництва, тобто гранична продуктивність праці буде дорівнювати середній продуктивності (ПП = 1од./чол.)

1.      Ч1 =   50:1 = 50

2.      Ч2 = 100:1 = 100

3.      Ч3 = 150:1 = 150

4.      Ч4 = 200:1 = 200

5.      Ч5 = 250:1 = 250

6.      Ч6 = 300:1 = 300

7.      Ч7 = 350:1 = 350

8.      Ч8 = 400:1 = 400

5.2 Розрахунок доходу, який отримує фірма завдяки праці одного робітника.

Дохід (Д), який отримує фірма завдяки праці одного робітника, – це виражений у грошовій формі додатковий дохід від продажу цього додаткового продукту, виготовленого одним ново- найманим робітником.

Д = ціна продажу * ПП

1.      Д1=190 х 1 = 190

2.      Д2=170 х 1 = 170

3.      Д3=150 х 1 = 150

4.      Д4=130 х 1 = 130

5.      Д5=110 х 1 = 110

6.      Д6=  90 х 1 = 90

7.      Д7=  70 х 1 =  70

8.      Д8=  50 х 1 = 50

5.3 Розрахунок середньої зарплати (ЗП) в залежності від кількості найманих робітників.

В умовах, коли фірма є недосконалим конкурентом, збільшення виробництва призвде до збільшення попиту та ціни на робочу силу (заробітної плати). При наймі кожних нових п’ятдесяти робітників середня заробітна плата збільшуватиметься на 5 грн.

Заробітна плата розраховується на основі даних таблиці 3.

5.4 Розрахунок витрат на робочу силу.

Витрати на робочу силу (ВРС) розраховуються, виходячи з середньої заробітної плати одного робітника (ЗП) та кількості робітників, які працюють на виробництві (Ч);

ВРС = ЗП х Ч

1.      ВРС1=  50 х 100 = 5000

2.      ВРС2=100 х 105 = 10500

3.      ВРС3=150 х 110 = 16500

4.      ВРС4=200 х 115 = 23000

5.      ВРС5250 х 120 = 30000

6.      ВРС6=300 х 125 = 37500

7.      ВРС7=350 х 130 = 45500

8.      ВРС8=400 х 135 = 54000

Отримані дані в пунктах 5.1 – 5.4 занесемо в таблицю 3.

Таблиця 3.

5.5 Побудуємо графіки: залежності доходу, який отримує фірма завдяки одному робітнику, від об’єму продукції, що випускається, та залежності зарплати від об’єму продукції, що випускається (додаток 7).

5.6 При об’ємі, що складає 230 одиниці продукції фірма припинить наймати робітників тому, що при подальшому наймі дохід, що приносить кожен робітник фірмі, буде менший ніж його заробітна плата. Середня зарплата на підприємстві при цьому об’ємі складатиме 118 грн.

6. Рахунок витрат на засоби виробництва ВЗВ

6.1 Використовуючи вихідні дані таблиці 3, розрахуємо витрати на засоби виробництва за формулою:

ПВЗВ = ВЗВ2-ВЗВ1

1.                       –

2.        880-750=130

3.      1020-880=140

4.      1230-1020=210

5.      1430-1230=200

6.      1600-1430=170

7.      1850-1600=250

8.      1900-1850= 50

Оформимо розрахунки в таблицю 4.

Таблиця 4.