Міліція як суб’єкт системи правоохоронних органів держави
ЗМІСТ
ВСТУП…………………………………………………………………
РОЗДІЛ 1. МІЛІЦІЯ ЯК СУБ’ЄКТ СИСТЕМИ ПРАВООХОРОННИХ ОРГАНІВ ДЕРЖАВИ
- Поняття, завдання та структура міліції……………………………….6
1.2 Характеристика обов’язків, які виконує міліція……………………11
1.3 Головні функції міліції як
суб’єкта правоохоронних
РОЗДІЛ 2. КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ ДІЯЛЬНОСТІ МІЛІЦІЇ В УМОВАХ ФОРМУВАННЯ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА……….19
РОЗДІЛ 3. ПОКРАЩЕННЯ ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ МІЛІЦІЇ В СИСТЕМІ ПРАВООХОРОННИХ ОРГАНІВ ДЕРЖАВИ
3.1 Сутність та сучасний стан нормативно-правової бази діяльності системи МВС України, шляхи її удосконалення……………………………....28
3.2 Аналіз правового і
ВИСНОВКИ…………………………………………………………
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ….46
ВСТУП
Актуальність теми дослідження. Подальший розвиток демократії, якість охорони, захисту та забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів громадян безпосередньо пов’язані з підвищенням ефективності діяльності правоохоронних органів, серед яких міліція займає провідне місце, оскільки виконує найбільший обсяг завдань та повноважень щодо охорони громадського порядку, забезпечення громадської безпеки та протидії правопорушенням. Національна правоохоронна система, невід’ємним суб’єктом якої є органи міліції, вже не один рік функціонує в умовах постійного реформування, наслідками якого стали зміна її організаційно-штатної структури, зменшення мілітаризованості та дещо більша відкритість для населення. Проте таке реформування не вирішило основного завдання, а саме переорієнтації діяльності правоохоронних органів у цілому та міліції зокрема із каральної у соціально-обслуговуючу (сервісну), основним об’єктом охорони та захисту якої повинні стати права, свободи і законні інтереси фізичних осіб та права і законні інтереси юридичних осіб. Правоохоронна система України сьогодні не здатна ефективно виконувати покладені на неї державою функції та завдання і ще не позбулася таких негативних наслідків радянської правоохоронної системи, як надмірна централізація, мілітаризація, бюрократизм і карально-репресивний характер службової діяльності. Усі ці вади характерні й для сучасної міліції, свідченням чого є численні нарікання на її діяльність з боку населення та громадських організацій, у тому числі й правозахисних. Крім того, кардинального перегляду потребує перелік завдань, функцій та повноважень міліції, а її структура, форми та напрямки взаємодії і координації з іншими правоохоронними органами, методика оцінювання якості правоохоронної діяльності міліції – удосконалення. Більш дієвим повинен стати цивільний контроль за її діяльністю.
З іншого боку, потребує суттєвої переорієнтації та інтенсифікації діяльність держави щодо належного матеріально-фінансового забезпечення правоохоронної діяльності міліції, адекватного соціально-правового захисту їх працівників, що є важливою і необхідною умовою та гарантією ефективного виконання правоохоронних завдань і функцій.
Мета курсової роботи полягає у тому, щоб на основі аналізу системи адміністративно-правового регулювання та практики його реалізації визначити місце, призначення та подальші напрями і перспективи діяльності міліції в системі правоохоронних органів держави.
Для досягнення поставленої мети в дисертації необхідно вирішити такі основні завдання:
- сформулювати поняття та принципи організації і функціонування системи правоохоронних органів держави;
- з’ясувати особливості адміністративно-правового статусу міліції;
- розглянути проблемні питання організації діяльності міліції як державного органу виконавчої влади;
- розв’язати проблемні питання взаємодії міліції з іншими правоохоронними органами держави, з органами місцевого самоврядування та громадськими організаціями, засобами масової інформації, визначити перспективні її форми та можливі напрямки координації;
- з’ясувати сутність та значення цивільного контролю за діяльністю міліції як правоохоронного органу держави, надати пропозиції щодо підвищення його дієвості;
- сформулювати пропозиції та рекомендації, спрямовані на удосконалення адміністративно-правових та організаційних засад функціонування міліції в системі правоохоронних органів держави.
Об’єктом дослідження є суспільні відносини, які виникають під час правоохоронної та внутрішньо-організаційної діяльності міліції.
Предмет дослідження становлять теоретико-методологічні положення, нормативні основи та організаційні засади становлення, розвитку і функціонування міліції, як суб’єкту системи правоохоронних органів держави.
Методи дослідження. Методологічною основою дослідження стали сучасні загальні та спеціальні методи наукового пізнання. Їх застосування обумовлюється системним підходом, що дає можливість досліджувати проблеми в єдності їх соціального змісту і юридичної форми. Порівняльно–правовий метод використано для дослідження суб’єктного складу системи правоохоронних органів держави, характеристики правових засад діяльності міліції в системі правоохоронних органів. Системно-структурний метод використано для уточнення сутності правоохоронної функції держави та системи суб’єктів її реалізації, визначення системи принципів організації й функціонування правоохоронних органів держави, характеристики взаємодії міліції з іншими правоохоронними органами держави, з органами місцевого самоврядування та громадськими організаціями, засобами масової інформації. Статистичний і документальний аналіз та метод соціологічного опитування застосовувались для визначення недоліків правового та організаційного забезпечення діяльності міліції.
Слід зазначити, що загальні проблеми становлення, розвитку та функціонування правоохоронних органів України у цілому й міліції зокрема досліджували такі вітчизняні науковці, як В.Б. Авер’янов, І.В. Арістова, М.І. Ануфрієв, О.М. Бандурка, В.Т. Білоус, Ю.П. Битяк, І.Л. Бородін, І.П. Голосніченко, В.Л. Грохольський, В.С. Гуславський, В.С. Журавський, Р.А. Калюжний, В.В. Коваленко, Т.О. Коломоєць, В.К. Колпаков, Я.Ю. Кондратьєв, В.В. Конопльов, О.Л. Копиленко, О.В. Кузьменко, К.Б. Левченко, Н.П. Матюхіна, О.В. Негодченко, В.І. Олефір, Н.М. Оніщенко, О.І. Остапенко, В.П. Пєтков, С.В. Пєтков, В.М. Плішкін, Г.О. Пономаренко, Т.О. Проценко, С.Т. Стеценко, О.О. Теличкін, О.Г. Фролова, В.К. Шкарупа, Х.П. Ярмакі, О.Н. Ярмиш та ін.
РОЗДІЛ 1. МІЛІЦІЯ ЯК СУБ’ЄКТ СИСТЕМИ ПРАВООХОРОННИХ ОРГАНІВ ДЕРЖАВИ
- Поняття, завдання та структура міліції
Держава – це складна система, якій притаманні властивості пристосування до мінливих умов зовнішнього і внутрішнього середовища і здатності до самоуправління та саморегуляції свого розвитку. Вплив держави будується на ієрархічній структурі державних органів, зокрема спеціальних правоохоронних, регулюється прямими взаємозв'язками з керованою системою, здійсненням контролю за виконанням поставлених завдань.
Наявність державних правоохоронних
органів є найбільш чітким проявом
державної організації
Одне з центральних місць у системі правоохоронних органів України посідає спеціальний правоохоронний орган - міліція.
Завдання і обов'язки, покладені
державою на міліцію, виконують різні
апарати загальної (територіальної),
транспортної і спеціальної міліції,
які в організаційному
Згідно із Законом України "Про міліцію" міліція України — це державний озброєний орган виконавчої влади, який захищає життя, здоров'я, права і свободи громадян, власність, природне середовище, інтереси суспільства і держави від протиправних посягань[2].
Правовою основою діяльності міліції є Конституція України, Закон України "Про міліцію", інші законодавчі акти держави, постанови Верховної Ради України, Укази Президента України, постанови Кабінету Міністрів України, нормативні акти Міністерства внутрішніх справ України.
Діяльність міліції будується на принципах законності, гласності, гуманізму, поваги до особи, соціальної справедливості, взаємодії з трудовими колективами, громадськими організаціями і населенням. Вона інформує органи влади і управління, населення, засоби масової інформації про свою діяльність, стан громадського порядку та заходи щодо його зміцнення. За узгодженням з міліцією засоби масової інформації можуть акредитувати своїх журналістів при її органах. Не підлягають розголошенню відомості, які являють собою державну або службову таємницю.
У підрозділах міліції не допускається
діяльність політичних партій, рухів
та інших громадських об'єднань,
які переслідують політичну мету.
При виконанні службових обов'
Основними завданнями міліції є забезпечення особистої безпеки громадян, захист їх прав і свобод, законних інтересів; попередження правопорушень і їх припинення; охорона та забезпечення громадського порядку; виявлення і розкриття злочинів, розшук осіб, які їх вчинили; забезпечення безпеки дорожнього руху; захист власності від злочинних посягань; виконання кримінальних покарань та адміністративних стягнень; участь у поданні соціальної, правової допомоги громадянам, сприяння в межах своєї компетенції державним органам, підприємствам і організаціям у виконанні покладених на них законом обов'язків [7, с. 35-36].
Міліція виконує свої завдання неупереджено,
у точній відповідності з законом.
Ніякі виняткові обставини або
вказівки посадових осіб не можуть
бути підставою для будь-яких незаконних
дій або бездіяльності міліції.
Для забезпечення громадського порядку
співробітники міліції зобов'язані вживати
заходів незалежно від свого підпорядкування
[9,
с. 480].
Співробітник міліції повинен поважати гідність особи і виявляти до неї гуманне ставлення, захищати права людини незалежно від її соціального походження, майнового та іншого становища, расової і національної належності, громадянства, віку, мови та освіти, відношення до релігії, статі, політичних та інших переконань. У взаємовідносинах з громадянами він повинен виявляти високу культуру і такт, не розголошувати відомостей, які стосуються особистого життя, принижують честь і гідність, якщо виконання обов'язків не вимагає іншого.
Міліція тимчасово, у межах чинного законодавства, обмежує права і свободи громадян, якщо без цього не можуть бути виконані покладені на неї обов'язки, й зобов'язана дати їм пояснення з цього приводу.
До виконання завдань з
Міліція належить до системи Міністерства внутрішніх справ України і є складовою частиною апарату державного управління. Разом з тим міліція — надзвичайний орган управління. Вона не тільки організує, але й безпосередньо практично здійснює охорону громадського порядку і боротьбу із злочинністю. Правове положення міліції , форми і методи практичного здійснення завдань щодо охорони правопорядку зумовлені її призначенням:
- її апарати, служби і
- її співробітники згідно з законом можуть застосовувати спеціальні засоби фізичного впливу і вогнепальну зброю;
- дисципліна в міліції і
Права і обов'язки, організація
роботи та структура підрозділів
міліції визначаються положеннями,
які затверджуються Міністром внутрішніх
справ України. Наприклад, положення
про Головне управління охорони
громадського порядку, Головне управління
Державної автомобільної
Міліція України складається з підрозділів:
- кримінальної міліції;
- міліції громадської безпеки;
- транспортної міліції;
- державної автомобільної інспекції;
- міліції охорони;
- спеціальної міліції [9, с. 480].
До кримінальної міліції належать служби карного розшуку, по боротьбі з організованою злочинністю, кримінального пошуку, боротьби з економічною злочинністю, слідчої роботи і дізнання.
Міліцію громадської безпеки складають служби охорони громадського порядку (патрульно-постової служби міліції, приймальники-розподільники для затриманих за бродяжництво, медичні витверезники, приймальники-розподільники для неповнолітніх, охорони, утримання і конвоювання затриманих та взятих під варту осіб, спецприймальники, підрозділи міліції швидкого реагування "Беркут") паспортної, реєстраційної та міграційної роботи, дозвільної системи, дільничних інспекторів міліції, забезпечення карантинних і ветеринарно-санітарних заходів при проведенні боротьби з епізоотією.
Завдання, що стоять перед міліцією
громадської безпеки, мають досить
широкий діапазон і є одним
з найбільш об'ємних напрямів роботи
міліції. Це адміністративна діяльність,
яка полягає в захисті прав
і свобод людини і громадянина, забезпеченні
громадського порядку, спокою та безпеки,
попередженні і припиненні правопорушень
у містах та інших населених пунктах
держави, а також боротьба зі злочинністю,
здійснення провадження в справах
про адміністративні
До транспортної міліції належать відповідні підрозділи, які забезпечують охорону громадського порядку і боротьбу із злочинністю на залізничному, водному та повітряному транспорті.
Державна автомобільна інспекція являє собою сукупність підрозділів дорожньо-патрульної служби, дорожнього нагляду, реєстраційно-екзаменаційної роботи, технічного нагляду, розшуку транспортних засобів, пропаганди та агітації з безпеки руху [7, с. 39-41].
Міліція охорони складається з підрозділів, які забезпечують на договірних засадах охорону усіх видів власності, об'єктів майна та вантажів, фізичних осіб, грошових коштів (управління, відділи охорони при територіальних органах внутрішніх справ, які мають у своєму складі окремі дивізіони, роти, взводи, спеціальні підрозділи міліції охорони "Титан").
До спеціальної міліції
Для забезпечення громадського порядку
на об'єктах і територіях, які
мають особливе народногосподарське
значення або постраждали від
стихійного лиха, екологічного забруднення,
катастрофи. Міністерство внутрішніх
справ України з дозволу
1.2 Характеристика обов’язків, які виконує міліція
Відповідно до поставлених перед міліцією завдань вона виконує різноманітні за своїм характером і змістом обов'язки, які можуть бути поділені на чотири основні групи [23, с. 11-12]:
1) охорона громадського порядку;
2) боротьба із злочинністю;
3) охорона власності і фізичних осіб;
4) попередження правопорушень.
При охороні громадського порядку
міліція здійснює широкий комплекс
заходів, спрямованих на попередження
і припинення правопорушень на вулицях,
площах, у парках, на транспортних магістралях,
вокзалах, пристанях, в аеропортах та
інших громадських місцях; здійснює
адміністративний нагляд за виконанням
посадовими особами і громадянами
рішень органів державної влади
та державного управління з питань
охорони громадського порядку, виявляє
при цьому правопорушників і
забезпечує притягнення винуватців
до відповідальності; у межах своїх
повноважень сприяє народним депутатам,
представникам органів
Законодавством України
У питаннях забезпечення боротьби із
злочинністю і громадського порядку
на працівників міліції покладений
обов'язок виявляти, попереджувати, припиняти
та розкривати злочини, використовувати
з цією метою оперативно-розшукові
і профілактичні заходи; приймати,
а також реєструвати заяви
і повідомлення про злочини та
адміністративні
З метою забезпечення громадської
безпеки міліція зобов'язана
У сфері боротьби із злочинністю міліція забезпечує прийом, реєстрацію, облік і вирішення заяв, повідомлень про скоєні і ті, що готуються, злочини, а також іншої інформації про події і факти, які мають відношення до боротьби із злочинністю. Вона проводить роботу по попередженню злочинів і вживає необхідних заходів щодо їх припинення, а також оперативно-розшукові та інші передбачені законом заходи з метою розкриття злочинів і виявлення осіб, що їх вчинили; порушує кримінальні справи, здійснює невідкладні слідчі дії для установлення і закріплення слідів злочину; провадить у межах своєї компетенції дізнання по кримінальних справах; охороняє та конвоює затриманих і взятих під варту, виконує вироки судів відносно осіб, засуджених до позбавлення волі умовно з відстрочкою, а також до виправних робіт; у передбачених законом випадках здійснює адміністративний нагляд за особами, які відбули покарання.
У сфері охорони власності
Охорону найбільш важливих та інших об'єктів різних форм власності (державної, колективної, кооперативної, громадської і особистої), а також фізичних осіб на договірних засадах виконують підрозділи Державної служби охорони при органах внутрішніх справ. Окремі підприємства, споруди та інші найважливіші об'єкти (установ Національного банку України, державні архіви, музеї, водосховища з питною водою, гідровузли і водозабірні станції, метрополітен) охороняються спеціальними підрозділами міліції також на основі договорів, які укладаються з відповідними відомствами (юридичними особами). Взаємодіючи з іншими службами міліції, підрозділи охорони виконують також обов'язки по охороні громадського порядку і боротьбі із злочинністю в місцях охорони об'єктів. Дедалі більшого поширення у діяльності служби охорони набувають пункти централізованої охорони, які забезпечують збереження майна або об'єктів від злочинних посягань за допомогою технічних засобів [23, с. 11-12].
Великий обсяг обов'язків виконують
дільничні інспектори міліції. Вони
безпосередньо попереджують правопорушення,
ведуть боротьбу із злочинністю, здійснюють
нагляд за додержанням актів, які
регулюють громадський порядок,
вживають заходів щодо охорони державної
та особистої власності, забезпечують
паспортний режим і виконання
правил дозвільної системи, здійснюють
нагляд за безпекою дорожнього руху. Це
визначає першорядну роль дільничних
інспекторів у практичному
Обов'язки міліції при виконанні
охоронної функції полягають
у тому, що вона має охороняти
на договірних засадах майно громадян,
колективне і державне майно, а також
майно іноземних держав, міжнародних
організацій, іноземних юридичних
осіб та громадян, осіб без громадянства;
забезпечувати захист фізичних осіб,
охорону свідків, потерпілих та інших
осіб за їх зверненням, якщо їх життя, здоров'я
і майно знаходяться в
Інші обов'язки міліції полягають
у сприянні забезпеченню відповідно
до законодавства режиму воєнного або
надзвичайного стану в разі їх
оголошення на всій території України
або в окремій місцевості; здійсненні
приводу до відповідних державних
органів або установ згідно з
чинним законодавством та з санкції
прокурора громадян, які ухиляються
від призову на військову службу;
поданні у межах наданих прав
допомоги народним депутатам, представникам
державних органів і
1.3 Головні функції міліції як суб’єкта правоохоронних органів
Міліція виконує адміністративну, профілактичну, оперативно-розшукову, кримінально-процесуальну, виконавчу та охоронну (на договірних засадах) функції.
Виконуючи адміністративні функції,
міліція зобов'язана припиняти
адміністративні правопорушення і
здійснювати провадження у
Реалізуючи профілактичні
Попередження правопорушень (профілактична
діяльність) — важливий напрям роботи
міліції, пов'язаної з попередженням
злочинів та інших правопорушень, виявленням
причин і умов, що сприяють їх скоєнню.
На цій основі здійснюються заходи
профілактичного характеру
Міліція проводить серед населення
правову пропаганду, використовуючи
засоби масової інформації (радіо, телебачення,
пресу, кіно). Багато в чому успіх
профілактичної роботи міліцейських служб
залежить від зв'язку з громадськістю,
взаємодії з правоохоронними
та іншими державними органами, глибокого
аналізу причин правопорушень, цілеспрямованої
роботи і правильного використання
сил і засобів. Значна частка у
загальному змісті виконуваних міліцією
обов'язків належить патрульно-постовій
службі, наряди якої попереджують і
припиняють злочини та інші правопорушення,
охороняють державне майно і особисту
власність. Важливу роль в охороні
громадського порядку, боротьбі із злочинністю
відіграють спеціальні установи міліції
(медичні витверезники, спеціальні
приймальники для заарештованих
в адміністративному порядку, приймальники-розподільники
для осіб, затриманих за бродяжництво,
ізолятори тимчасового

- Міндеттемелер аудиті
- Міндеттемелер аудиті
- Міндеттемелердің арнайы аудиті
- Міндеттемелердің арнайы аудиті
- Міндеттемелердің арнайы аудиті
- Міндеттемелер есебі
- Міндеттемелер есебі
- Мікропрограмний автомат
- Мікропроцесорна система управління резервуаром для проявки фотоплівки
- Мікропроцесорний контролер керування на базі К1821ВМ85А
- Мікропроцесорні та програмні засоби автоматизації
- Мікропроцесорні та програмні засоби автоматизації
- Мікросистема та її основні характеристики
- Мікрофлора ротової порожнини людини