Інфляція як макроекономічне явище, її сутність і причини

46

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ім. Вадима Гетьмана

Кафедра психології і педагогіки

Курсова робота з «Методики викладання економіки»

на тему:

«Інфляція як макроекономічне явище, її сутність і причини»

з курсу «Основи економіки»

Виконала

студентка 3 курсу

ФЕФ, спец. 6508

8 група

____________

Науковий керівник

кандидат педагогічних наук, доцент

Медвідь Л.А.

Київ 2010

Зміст

Вступ. Власна концепція економічної освіти в Україні_____________________3

1.     Психологічні особливості старшокласників та їх вплив на вибір форм і методів навчання__________________________________________________8

2.     Розробка тематичного плану з курсу «Основи економіки» для 11-го класу

2.1                Мета і задачі економічної освіти_________________________________14

2.2                Обґрунтування бюджету часу___________________________________16

3.     Науково-методична розробка з теми «Інфляція як макроекономічне явище, її сутність і причини»_______________________________________21

3.1                Місце теми в програмі та її актуальність__________________________22

3.2                Методична розробка уроку засвоєння нових знань__________________22

3.3                Методична розробка комбінованого уроку________________________29

3.4                Методична розробка уроку контролю знань_______________________35

4.     Методи і критерії оцінювання за 12-ти бальною системою____________39

Висновки__________________________________________________________42

Список використаної літератури_______________________________________44

Додатки___________________________________________________________45

Вступ

Розуміння змісту економічних явищ потрібне кожній людині не менше, ніж знання з хімії чи фізики, географії чи біології. Людина живе у світі економічних явищ: вона купує і продає, отримує доходи і сплачує податки, керує і підпорядковується  управлінським рішенням, споживає  і  заощаджує,  наймається на роботу й розпочинає свою справу. Зрозуміло, що ліпше, коли  людина  чинить  ці  дії  свідомо,  раціонально  використовуючи власні сили та інші  ресурси  (землю,  устаткування,  гроші  тощо), обирає із багатьох можливих рішень найдоцільніше. Усе це і спонукає до вивчення основ економічної науки.

Економічна наука вивчає, як  люди  (суспільство),  використовуючи  обмежені  виробничі  ресурси, можуть досягти створення різноманітних речей і послуг, забезпечуючи при  цьому  найповніше  задоволення  потреб.

Економіка, про яку б конкретну країну не йшлося, являє собою таку сферу життя суспільства, яка охоплює виробництво продуктів і послуг, обмін ними, розподіл створених у суспільстві благ і споживання.

Інфляція є основною проблемою в багатьох країнах, що розвиваються, та існує вже тривалий час. Дж. М. Кейнс вперше проаналізував інфляцію як елемент макроекономічної теорії. На початок 90-х років XX ст. не було жодної постсоціалістичної країни, яка б не відчула руйнівного впливу інфляції. Вона не обійшла й Україну.

Інфляція – (від лат. Inflatio – надуття) – знецінення грошей, зниження їх купівельної спроможності. Це відбувається внаслідок переповнення сфери обігу надмірною масою грошей при відсутності адекватного збільшення товарної маси чи поліпшення її якості. Знецінення грошей відбувається тому, що в обігу їх стає більше, ніж потрібно.

Метою даної курсової робити є розробка вдалого уроку для засвоєння учнями 10-11 класів теми «Інфляція як макроекономічне явище, її сутність і причини».

Власна концепція розвитку економічної освіти

Концепція економічної освіти – це система поглядів на сучасну і майбутню економічну освіту. Як відомо, освіта має випереджати розвиток економіки, з одного боку, а з другого – саме розвиток економіки вимагає розвитку системи освіти. Зараз в Україні існують різні форми здобування економічної освіти.

Я вважаю що економіку необхідно починати вивчати школярам. коли вони тільки починають розпоряджатися грошима, у них виникає розумний підхід до формування потреб та вони можуть розуміти основні поняття з економіки.

При розробці власної концепції розвитку економічної освіти я обрала базовою лінійно-циклічну концепцію Харківського державного педагогічного університету ім. Г. Сковороди:

нульовий рівень — 1—4 (1—3) класи;

перший рівень — 4—7 класи;

другий рівень — 8—9 класи;

третій рівень — 10—11 класи.

На нульовому рівні економіка вивчається в початкових класах. Діти отримують початкові уявлення про навколишнє економічне середовище, у них починає формуватися економічна культура. Школярі вивчають основні економічні поняття, з якими стикаються у повсякденному житті; навчаються робити вибір та оцінювати його наслідки для себе і для своєї родини, друзів; формування почуття відповідальності за прийняті рішення.

Перший рівень передбачає послідовне розширення кругозору учнів, подальше вивчення економічних понять; нагромадження нового досвіду у прийнятті зважених економічних рішень у процесі вибору; висвітлення взаємозв'язків, що існують у ринковій економіці між людиною (дитиною), сім'єю, державою; формування первинних уявлень про родинну; засвоєння елементів національної економіки.

Другий рівень охоплює вивчення ключових економічних законів та концепцій, розуміння основних впливів економічного середовища на діяльність підприємця, набуття вмінь та навичок застосування здобутих знань для аналізу різноманітних подій економічного життя засвоєння основ підприємницької діяльності, малого бізнесу.

Третій рівень є завершальним у формуванні економічної освіти на загальноосвітньому рівні. Економічна освіта в 10—11 класах повинна забезпечити поглиблене засвоєння комплексу універсальних економічних категорій і законів, набуття досвіду роботи зі спеціальною економічною літературою, навичок робити економічно обґрунтовані висновки.

Я вважаю, що вивчити економіку зі всіх сторін за 11 класів неможливо, недарма існує концепція неперервної економічної освіти. В сучасному світі, де швидко змінюються економічні умови, необхідно починати вивчати економіку з початкових класів. На протязі всього навчання в школі потрібно примножувати свої знання з економіки. При закінченні школи учні будуть володіти основними знаннями з економіки, що допоможе їм у майбутньому розуміти сучасний світ, можливо навіть прийняти рішення щодо майбутньої професії.

Виходячи з цього моя власна концепція розроблена мною має такий вигляд:

В початковій школі (1-4 класи) діти отримують початкові уявлення про навколишнє економічне середовище, усвідомлюють які потреби є життєво необхідними та у них формується первинна економічна культура та грамотність. Це все вони отримують через емоційно-естетичне сприйняття. На цьому етапі вивчення економіки може здійснюватися на окремих уроках та інтегровано.

Перший рівень (5-7 класи). З переходом до нового рівню відбувається послідовне розширення кругозору учнів та вивчення нових економічних понять. На цьому рівні доцільно почати формування первинних уявлень про родинну економіку, вивчати економічні умови регіону, в якому проживає дитина, та знайомитись з елементами національної економіки. Для цього викладачі використовують теорію ігор та розглядають економіку через життєві ситуації.

На другому рівні (8-9 класи) школярі мають закріпити вивчений матеріал, який вони вивчали з 1 класу. Також доцільним на цьому рівні є більш детальне вивчення окремих тем ( наприклад, «Попит і пропозиція», «Потреби») та визначення взаємозв’язків між основними категоріями економіки.

Третій рівень (10-11 класи) є завершальним у формуванні економічної освіти на загальноосвітньому рівні. Учні повторюють і поглиблюють вивчений матеріал, розглядають категорії та закони, які через їхню складність не аналізувалися на попередніх етапах. Детально вивчається національна економіка, основи менеджменту та елементи маркетингу. Економіку розглядають на мікро-, мезо- та макрорівні.

Викладач має сформувати у учнів не тільки теоретичні знання, а й практичні навички. Чим більше школярі будуть вирішувати практичні завдання, тим краще вони засвоять матеріал.

Дана курсова робота складається з таких основних розділів:

Вступ. Власна концепція економічної освіти в Україні.

1.                            Психологічні особливості старшокласників та їх вплив на вибір форм і методів навчання.

2.                            Розробка тематичного плану з курсу «Основи економіки» для1-го класу

2.1 Мета і задачі економічної освіти.

2.2 Обґрунтування бюджету часу.

3.                            Науково-методична розробка з теми «Інфляція як макроекономічне явище, її сутність і причини»

3.1 Місце теми в програмі та її актуальність

3.2 Методична розробка уроку засвоєння нових знань

3.3 Методична розробка комбінованого уроку

3.4 Методична розробка уроку контролю знань

4.                            Методи і критерії оцінювання за 12-ти бальною системою

Висновки

Список використаної літератури

Додатки

Мета написання курсової роботи:

      доведення актуальності вивчення економіки та проблем виникнення інфляції в сучасному світі;

      розробка тематичного плану для учнів 11-х класів з дисципліни «Основи економіки» на тему «Інфляція як макроекономічне явище, її сутність і причини» ;

      розробка теми навчального плану з дисципліни «Основи економіки» на тему «Інфляція як макроекономічне явище, її сутність і причини» ;

      розробка трьох типів уроку для засвоєння учнями 11 класу теми «Інфляція як макроекономічне явище, її сутність і причини»;

      розробка концепції неперервної економічної освіти.

1. Психологічні особливості старшокласників та їх вплив на вибір форм і методів навчання

Від психологічних особливостей учнів залежить розуміння, сприйняття та засвоєння нового матеріалу. В кожної віковій групі вони різні. Для посилення розуміння, сприйняття та засвоєння нового матеріалу необхідно чітко знати і враховувати ці особливості.

Юність – завершальний етап формування особистості. Старший школяр стоїть на порозі виходу у самостійне життя. Важливі завдання юнацького віку – вибір професії, підготовка до трудової діяльності та підготовка до вступу у шлюб та створення власної сім’ї. Перед старшим шкільним віком постає необхідність самовизначення. Старші школярі дивляться на теперішнє уже з позиції майбутнього.

Старший шкільний вік – початкова стадія фізичної зрілості і одночасно стадія статевого дозрівання. Старшокласники готові до фізичних та розумових навантажень. Фізичний розвиток сприяє формуванню навичок і вмінь у праці, спорті, відкриває можливості для вибору професії. Ранній юнацький вік має вирішальне значення в розвитку особистості, накладаючи відбиток на подальший життєвий шлях. Адже здійснений у юнацтві життєвий вибір буде визначати в подальшому успішність життєвого шляху особистості в цілому.

В ранній юності значно зменшується гострота міжособистісних конфліктів. Покращується загальне фізичне і емоційне самопочуття дітей, зростає їхня контактність та комунікативність. Відзначається більше витримки у поведінці. Усе це засвідчує, що криза підліткового віку або пройшла, або ж їде на спад. Одночасно відбувається стабілізація внутрішнього світу, що виявляється у зниженні рівня тривожності, нормалізації самооцінки. Юнаки та дівчата намагаються досягти автономії.

Характеристика учбово-професійної діяльності старшокласників

Учбово-професійна діяльність є основним видом діяльності старшого школяра. Нова соціальна позиція старшокласника змінює для нього і значущість учіння, його завдань та цілей. Старші школярі оцінюють навчальний процес з точки зору того, що він дає для їх майбутнього. У них, в порівнянні з підлітками, зростає інтерес до учіння. Це пов’язано з тим, що утворюється нова мотиваційна структура учіння, відбуваються зрушення у мотиваційній сфері їх діяльності.

Мотиваційна сфера учіння включає в себе:

- мотиви пов’язані із самовизначенням і підготовкою до самостійного життя;

- широкі соціальні мотиви (прагнення стати повноцінним членом суспільства);

-    інтерес до змісту і процесу навчання.

  Старшокласники добре розуміють значення навчання для майбутньої трудової діяльності, для продовження навчання у вищих навчальних закладах, здобуття спеціальності, для життя. У старших школярів виникає прагнення пізнати невідоме, зазирнути в майбутнє . Учні посильно вивчають і виявляють прагнення до самостійності. Але це прагнення за умови неправильного виховання може виявитись у викривлених формах - негативному ставленні до доручень, порад учителів і батьків, невмотивованих вчинках.

Розвиток когнітивної сфери старшокласника

У цьому віці спостеріга­ється розвиток обсягу уваги, підви­щення стійкості уваги та розвиток здатності до переключення та роз­поділу уваги. Іноді у старших школярів від­мічається погіршення результатів навчальної діяльності. Це відбува­ється тому, що розумові здібності школяра на відміну від здібностей підлітка, набувають нової якості: вони стають опосередкованими. Це відбувається за­вдяки розвитку понятійного, мов­но-логічного, абстрактного мис­лення. Старшокласник може оперувати поняттями, міркувати про власти­вості та якості предметів, висувати гіпотези, планувати дослідницьку діяльність та засвоювати великі ма­сиви інформації.

Причини неуважності старшокласника полягають у суперечливості само­го вікового періоду: він зда­тен придумати спосіб запам'ятову­вання нової формули, тобто керу­вати своєю пам'яттю, може вису­нути гіпотезу, тобто спрямувати, регулювати процес свого мислен­ня тощо, але йому дуже важко керувати своєю особистістю, яка ще не сформована остаточно.

Усі інтимні переживання школяра тією чи іншою мірою пов'язані з пошуком себе, з пізнанням своїх здібностей та можливостей, з праг­ненням дізнатися, як оцінюють його оточуючі, з постійним пере­биранням на себе різних дорослих ролей та гострою необхідністю у формуванні власного образу «Я».

Вирішальна зміна в понятті пам'ять та мислення відбувається в старшому віці.

Навчання старшокласників спрямоване на ро­зуміння навчального матеріалу. Пам'ять  у них роз­вивається в напрямі інтелектуалі­зації. В 11-му класі школярі починають вивчати більше нових предметів та готуються до здачі випускних екзаменів. Зростає кількість учнів, які використовують прийоми опосеред­кованого запам'ятовування, збіль­шується обсяг таких прийомів, їх використання стає все більш сві­домим, цілеспрямованим. Центральне місце посі­дає аналіз змісту матеріалу, його своєрідності та внутрішньої логі­ки. Деякі школярі виявляють гнуч­кість у виборі шляхів заучування, інші намагаються структурувати та логічно обробити навчальний ма­теріал. Уміння логічно обробити матеріал часто розвивається сти­хійно. Учні, які погано запам'ято­вують, не вміють зосередитися на роботі — інтелектуально пасивні, їхня мнемічна діяльність виріз­няється стереотипністю, способи обробки матеріалу одноманітні, мислення нібито не бере участі у запам'ятовуванні.

В старших класах йде подаль­ший розвиток їхнього мислення. Це відбувається тому, що школярі намагаються зрозуміти та усвідоми­ти новий матеріал.

Особливості розумової діяльності у старшокласників

Старшокласник міркує поняттями, використовують різноманітні мислительні операції, логічно запам’ятовують, проте в останніх є помітні зрушення.

За весь час навчання в школі в старшокласників відпрацьовується вміння побу­дувати проблемну ситуацію: від­окремити проблему, критерії опти­мального рішення, відділити головне від другорядного, ранжувати предмети і об'єкти за ступе­нем важливості. Розвиток уміння формулювати і виражати думку своїми словами підвищує успіш­ність, надає знанням глибини, спо­нукає подальший розвиток інтелек­ту та здібностей підлітка.

Загальні розумові здібності у молодої людини віком 15-16 років уже сформувалися і тому не спостерігається такого швидкого їх росту, як у дитинстві. Та вони продовжують удосконалюватись. Важливим аспектом психічного розвитку в ранньому юнацькому віці є інтенсивне інтелектуальне дозрівання, у якому провідну роль відіграє мислення.

Це відображається у наступних позитивних якісних змінах:

1. Учні переходять до вищих рівнів абстрагуючого і узагальнюючого мислення (більш усвідомлено і міцно оволодівають логічними операціями).

2. Знання перетворюються в систему знань, які є основою формування світогляду та переконань; мислення стає системним.

3. Наявна потреба в науковому обґрунтуванні та доведенні положень, думок, висновків з опорою на логічні докази. Зростає роль наукових гіпотез, пошукових міркувань. Особливістю розвитку логічного мислення є його дедуктивно-гіпотетичний спосіб.

4. Процес міркування стає економнішим і продуктивнішим (краще контролюється процес міркування, здійснюється перехід від розгорнених до згорнених його форм).

5. Збагачується фонд міцно закріплених умінь та навичок мислительної діяльності, способів і прийомів розумової роботи, за допомогою яких набуваються знання.

6. Формується індивідуальний стиль розумової діяльності.

На початку навчання в випускних класах спостерігається спад успішності, який пов’язаний з труднощами в оволодінні науковими теоріями через недостатній розвиток абстрактного мислення.  

Оволодіння складними інтелектуальними операціями, збагачення понятійного апарату роблять розумову діяльність юнаків і дівчат більш стійкою і ефективною, наближеною у цьому відношенні до діяльності дорослого.

Розвиток активного, самостійного, творчого мислення є основною особливістю цього віку. У старшокласників удосконалюється розвиток таких мислительних операцій як порівняння та узагальнення, удосконалюється вміння використовувати раціональні прийоми запам’ятовування.

Змінюється змістовний бік пізнавальної діяльності - старших школярів приваблює вже сам процес аналізу, способи доведень не менше, ніж конкретні дані. Їм подобається вибирати між кількома точками зору, обґрунтовувати правильність свого вибору та захищати свою позицію.

Отже, юність – це вік, коли дитина на роздоріжжі. В цей період вона має обрати свою майбутню професію, що може визначити все її подальше життя. Викладач має допомогти зробити цей нелегкий вибір.

Активні методи навчання для старшокласників

Використання методів активного навчання є вкрай важливим тому, що вони мають великий вплив на учіння, засвоєння навчальної інформації та вироблення особистісних якостей.

Педагог має керуватися принципом: що буде корисним і цікавим учням у майбутньому? Між викладачем та учнем має бути взаємодія. Для цього мають  посилитися роль учня та збільшитися його самостійна робота. Для покращення засвоєння нових знань викладач має спрощувати інформацію, щоб учням було легше розібратися в темі, та використовувати різні типи уроків.

Педагог має використовувати різноманітні прийоми активізації навчально-пізнавальної діяльності учнів, засоби навчання.

Викладач має використовувати такі організаційні заходи:

      міні-лекції, для подання навчальної інформації та встановлення прямого зв’язку між учнями;

      малі групи ( групи психічного комфорту) на яких кожен учасник відіграє свою особливу роль і певними своїми якостями доповнює інших;

      дискусії, тобто колективне обговорення спірного питання, що допоможе поглибити знання учнів, виявити заплутані питання, розвивати у них вміння аргументовано  обстоювати свою думку та зважено вислуховувати думки опонентів;

      метод «мозкової атаки», що використовується для розвитку творчих здібностей та розв’язання складних проблем;

      аналіз конкретних ситуацій для формування вмінь слухачів аналізувати ситуацію, робити висновки, приймати рішення;

      дидактичні ігри – метод імітації, який допоможе приймати управлінські рішення;

      презентації, що навчить їх представляти свої досягнення та результати роботи.

Для навчання старшокласників необхідно максимально враховувати їхні психологічні особливості. Викладач має допомогти учню в становленні його особистості. Також вчитель має враховувати зміну інтересів школярів. Педагог має знайти ту струнку в душі кожного учня, за допомогою якої він зможе йому допомогти. Викладач має розуміти учнів, навчити їх правильно аналізувати, вести дискусії та шукати шляхи вирішення різних проблем. Я вважаю що для цього необхідно змінити курс дисципліни, так щоб були враховані всі ці методи активізації навчання.

2. Розробка тематичного плану з курсу «Основи економіки» для 11-го класу

2.1 Мета і задачі економічної освіти

Економічна освіта стала потребою сьогодення. Вона покликана сформувати в громадян України не тільки знання, діловитість, підприємництво, а й найголовніше – економічну культуру. Економічна освіта сприяє розвитку економічного мислення на основі глибокого розуміння економічних процесів, що дає змогу аналізувати факти і явища економічного життя, фактори та способи вирішення економічних завдань, установлювати зв’язки й відношення між ними. Саме вона уможливлює створення та функціонування ефективного ринкового простору, який є важливою складовою суспільного життя країни.

Економічна освіта – це підготовка фахівців для економічних служб, підприємств і спеціальних економічних організацій (фінансових, банківських, статистичних, аудиторських, маркетингових та ін.), а також формування необхідного мінімуму професійних економічних знань у спеціалістів різних галузей економіки і широкого кола працівників підприємницьких структур.

Економічна освіта на  сучасному етапі розвитку України визначається завданнями переходу до демократичної і правової держави, ринкової економіки, необхідності наближення й до світових тенденцій  економічного і суспільного розвитку. Розвиток освіти відбувається в контексті загального процесу  трансформації  різних сторін суспільного життя, у тісному взаємозв'язку з перебудовою в інших сферах,  одночасно виступаючи для них джерелом  забезпечення необхідним кадровим ресурсом.

Метою економічної освіти є розвиток і використання економічних знань для формування творчої особистості, підвищення якості життя  українського  народу і прогресивного   розвитку суспільства.

Метою розвитку  системи  економічної  освіти є інтенсивне накопичення соціально-економічних знань і оптимізація їх використання як головного потенційно необмеженого ресурсу розвитку українського суспільства і його соціально орієнтованої економіки.

Завдання економічної освіти:

-         створення умов для самореалізації особи як економічно активного члена суспільства,здатного свідомо долучатися до економічного життя країни;

-         задоволення потреб суспільства і держави у фахівцях економічного профілю, здатних практично реалізувати стратегію сталого економічного, соціального і духовного  розвитку  України, для забезпечення високого рівня життя народу;

-         забезпечення мобільності студентів та викладачів;

-         інтеграція вітчизняної вищої  професійної економічної освіти  у  європейський  освітній простір;

-         упровадження європейської системи заліку знань, розвиток критеріїв і методології  оцінки  якості  викладання;

-         забезпечення приєднання до Болонського  процесу,  у тому числі за рахунок узгодження змісту навчання, розвитку співробітництва навчальних закладів, схем мобільності, інтеграції програм навчання, технологій тренінгу і  наукових  досліджень;

-         розроблення  системи зіставлення кваліфікації вітчизняних фахівців відповідних освітньо-кваліфікаційних рівнів та кваліфікації фахівців європейських країн;

Я вважаю , що для школярів вивчення економіки є неменше важливим чим вивчення географії, хімії, фізики. Здобуваючи економічну освіту вони можуть розвивати свої здібностей до самореалізації, самоосвіти, саморозвитку особистості. У них формується економічне мислення та економічний світогляд. Навіть якщо випускник далі не буде навчатися у економічному ВНЗ, знання з економіки йому необхідні для вірного ведення домашнього господарства та розуміння економічних процесів, що відбуваються в економіці країни.

При вивченні курсу «Основи економіки» в школі учні можуть отримати  базові знання з економіки, матимуть навички щодо вирішення важливих економічних проблем. Також за допомогою цієї дисципліни учні можуть отримати профорієнтацію, тому, на мою думку, вивчення економіки в школі є обов’язковим.

2.2 Обґрунтування бюджету часу

Під час обґрунтування бюджету часу потрібно звернути увагу на концепцію економічної освіти в навчальному закладі та кількість годин, що відведені на вивчення дисципліни. Курс «Основи економіки» в усіх суспільно-гуманітарних класах є обов’язковим згідно листа Міністерства освіти і науки України від 12.07.2002. В багатьох навчальних закладах вивчення економіки відбувається в 10-11 класах, але деякі школи намагаються збільшити кількість годин з вивчення економіки і тому запроваджують дисципліну з 4-го класу.

В суспільно-гуманітарних класах розділи (теми) програми розподіляються в такий спосіб: