Нормована годівля свиней

 

 

    

 

Курсова робота на тему:

Нормована годівля свиней

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Зміст

Вступ ………………………………………………………………………………..

1. Огляд літератури ………………………………………………………………..

1.1 Особливості годівля свиней на промислових комплексах , індивідуальних і фермерських господарствах……………………………………………………...

2. Кормова база …………………………………………………………………….

2.1 Характеристика кормової  бази свиней ……………………………………….

2.2Розрахунок енергетичної  поживності кормів в енергетичних  кормових одиницях (ЕКО)…………………………………………………………………….

2.3характкристика комбікормів  , які використовуються в годівлі свиней…….................................................................................................................

3. Нормування годівлі  різних статево вікових груп  свиней …………………….

3.1годівля кнурів плідників  (теоретичні основи годівлі ,склад  і поживність 1 кг комбікорму , його  структура і аналіз )

3.2годівля свиноматок холостих і першого періоду поросності(теоретичні основи годівлі , склад і поживність 1 кг комбікорму , його структуру і аналіз).

3.3Годівля свиноматок  другого періоду поросності і  підсисних (теоретичні основи  годівлі , склад і поживність 1 кг комбікорму, його структура  і аналіз).

3.4Годівля поросят-сисунів  (теоретичні основи годівлі , склад  і поживність 1 кг комбікорму , його структура і аналіз )…………………………………………

3.5Годівля поросят живою  масою 20-40 кг (теоретичні основи годівлі , склад і поживність 1 кг комбікорму , його структура і аналіз)………………………….

3.6Годівля молодняку свиней  на відгодівлі живою масою  40-70кг (теоретичні основи годівлі ,склад і поживність 1 кг комбікорму , його структура і аналіз ).

3.8Годівля ремонтного  молодняку свиней (теоретичні основи )

Висновки………………………………………………………………………….

Список рекомендованої літератури ……………………………………………..

 

 

 

Вступ

       Основою розвитку тваринництва і підвищення його продуктивності є організація повноцінної годівлі  створення стабільної кормової бази  науково обґрунтованої системи оптимізації структури виробництва кормів і поліпшення їх я кості кормів.

        Повноцінна (збалансована за вмістом енергії  , поживних ,мінеральних і біологічно  активних речовин) годівля дозволяє  реалізувати генетично зумовлений рівень продуктивності тварин і є надійною основою профілактики захворювань обміну речовин і ефективного його лікування .

        Повноцінна  годівля сільськогосподарських  тварин повинна бути нормованою . Тільки за такою умовою вони здатні на максимальну продуктивність при позитивному балансі поживних речовин в організмі і мінімальних витратах кормів. Одержання високої продуктивності при найменших витратах кормів – основа раціональної годівлі тварин .

        Правильно  організувати годівлю сільськогосподарських  тварин можна лише після врахування  деталізованої потреби всіх вікових  і виробничих груп в енергії  , поживних , мінеральних , та біологічно  активних речовинах , знаючи склад і поживну цінність кормів .

        Наукові  досягнення з годівлі с.-г. тварин , які впроваджуються у виробництво – необхідна умова розвитку тваринництва і підвищення рівня виробництва повноцінних продуктів харчування і сировини для промисловості .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.Огляд літератури

1.1 Особливості годівля свиней на промислових комплексах , індивідуальних і фермерських господарствах

 

  Правильна організація відгодівлі свиней сприяє збільшенню виробництва свинини, зниженню її собівартості та підвищенню продуктивності праці в галузі.

   Досвід кращих господарств показує, що високі виробничі показники забезпечує утримання тварин великими групами. Якщо при звичайному клітковому утриманні (до 20 голів у групі) один працівник може обслуговувати 100–150 голів тварин на відгодівлі, то при утриманні великими групами — до 1200 голів. Це пояснюється тим, що всі виробничі процеси, пов'язані з обслуговуванням великої групи тварин, можна комплексно механізувати.

   Не менш ефективною є відгодівля свиней при табірному утриманні з випасанням на посівах багаторічних трав. Табір обладнують легкими пересувними навісами, встановлюють годівниці з металевих чи дерев'яних корит, самонапувалки. Площу пасовища розбивають на загінки і огороджують електропастухом. Загінки випасають почергово. Високі прирости бувають при поїданні тваринами свіжої картоплі, топінамбура під час випасання. Посіви цих культур розміщують навколо ферм.

   При табірному утриманні тварин зменшується потреба в капітальних приміщеннях (поголів'я, відгодоване у таборах, реалізують до початку зимового періоду), затрати праці і собівартість виробленої продукції.

Широке впровадження промислового схрещування свиней, за якого свиноматок осіменяють спермою від двох кнурів-плідників, не тільки підвищує плодючість маток, а і дає змогу отримати молодняк при відлученні від матки масою до 20 кг.

У деяких кращих колективах загальний період відгодівлі свиней поділяють на два періоди з певними особливостями організації виробничого процесу: дорощування і власне відгодівлі (або заключний період). Дорощування тварин починають з 3–4 до 5–6 міс. У цей час свиням згодовують більшу кількість соковитих кормів, які за поживністю становлять до 40% раціону, привчаючи тварин до поїданя об'ємних кормів. Власне відгодівля (заключний період) триває 2–3 міс. У раціоні в цей час переважають концентровані корми (до 70% загальної його поживності). За такої організації відгодівлі молодняку свиней значно зростають кінцеві виробничі результати. Зокрема, витрати кормів з розрахунку на 1 кг приросту зменшуються до 4,5–5 корм. од., у тому числі використання концентрованих (найбільш дорогих) не перевищує 1,5–2 кг.

   Практика показує, що м'ясна і беконна відгодівля свиней вигідніша за сальну і м'ясосальну. Якщо при відгодівлі до сальної і м'ясосальної кондицій на 1 кг приросту витрачається 7–8 корм. од., то при м'ясній і беконній навіть за звичайних умов — 6–7 корм. од. Особливо важливо при цьому зменшувати витрати концентрованих кормів. Крім того, сальна відгодівля триває більше року, а на м'ясо і бекон — 7–8 місяців і менше. При цьому зменшується потреба у приміщеннях, обслуговуючих працівниках, значно підвищується продуктивність праці.                                 

    В умовах промислової технології виробництва свинини посилюється дія чинників зовнішнього середовища на організм свиней, і вони змушені пристосовуватися до мінливих умов існування, відбувається це не безслідно, а відображається на продуктивності тварин.

Рух (моціон) тварин безумовно  позитивно впливає на фізіологічний  стан свиней: підвищує загальний тонус, підсилює обмін речовин, приводячи  до загальному оздоровленню і підвищенню продуктивності тварин. В умовах промислового комплексу найбільш оптимальний  варіант утримання свиноматок з наданням моціону в підсисний період, так як такий зміст не тільки сприяє підвищенню відтворювальних функцій тварин, але і є цілком прийнятним з технологічної точки зору. Важливо пам'ятати, що найбільш гостро реагують на безвигульне зміст молоді свинки в період вирощування: затримка статевої охоти значний прохолости і втрата молочності у свинок, збільшення числа мертвонароджених і слабких поросят.

   Висновок свиней в літні табори дає можливість провести якісний санітарний ремонт в зимових приміщеннях, здійснити їх дворазову дезінфекцію (після виведення тварин і перед введенням) і просушити. При такій системі утримання відпадає необхідність у додатковому введенні в раціон ряду мінеральних добавок, мікроелементів і вітамінів.

Племінна робота має величезне  значення в свинарстві. При неправильному відборі та підборі свиней, при односторонньому відборі тварин тільки за продуктивністю, без урахування конституції, відбувається ослаблення потомства, зниження його резистентності і як результат - втрата продуктивних якостей. Бонітування свиней важливий етап у племінній роботі, за результатами якої для кнурів і маток встановлюють чотири класи: еліта-рекорд, еліта, перший і другий. У нинішній час необхідно займатися аналізом показників стада і розподілом тварин по виробничим групам для отримання гідної продукції, що займає провідну роль у м'ясному виробництві.

     Годування окремих статевовікових і виробничих груп свиней має свої особливості, годівля організовано правильно, якщо воно економічно і при ньому досягаються такі цілі, як отримання продукції необхідної якості і збереження здоров'я тварин. Збалансоване, повноцінне годування характеризується підвищеною оплатою корму продукцією (зниженою витратою кормів на виробництво одиниці продукції), що зумовлено підвищеним рівнем продуктивності та меншою часткою витрати кормів при перетворенні речовин їжі в продукцію.

Розведення свиней дозволяє в досить короткий період виробляти  велику кількість високоякісного м'яса.( http://ua-referat.com)

     Широке впровадження промислового схрещування свиней, за якого свиноматок осіменяють спермою від двох кнурів-плідників, не тільки підвищує плодючість маток, а і дає змогу отримати молодняк при відлученні від матки масою до 20 кг.

    У деяких кращих колективах загальний період відгодівлі свиней поділяють на два періоди з певними особливостями організації виробничого процесу: дорощування і власне відгодівлі (або заключний період). Дорощування тварин починають з 3–4 до 5–6 міс. У цей час свиням згодовують більшу кількість соковитих кормів, які за поживністю становлять до 40% раціону, привчаючи тварин до поїданя об'ємних кормів. Власне відгодівля (заключний період) триває 2–3 міс. У раціоні в цей час переважають концентровані корми (до 70% загальної його поживності). За такої організації відгодівлі молодняку свиней значно зростають кінцеві виробничі результати. Зокрема, витрати кормів з розрахунку на 1 кг приросту зменшуються до 4,5–5 корм. од., у тому числі використання концентрованих (найбільш дорогих) не перевищує 1,5–2 кг.

   Практика показує, що м'ясна і беконна відгодівля свиней вигідніша за сальну і м'ясосальну. Якщо при відгодівлі до сальної і м'ясосальної кондицій на 1 кг приросту витрачається 7–8 корм. од., то при м'ясній і беконній навіть за звичайних умов — 6–7 корм. од. Особливо важливо при цьому зменшувати витрати концентрованих кормів. Крім того, сальна відгодівля триває більше року, а на м'ясо і бекон — 7–8 місяців і менше. При цьому зменшується потреба у приміщеннях, обслуговуючих працівниках, значно підвищується продуктивність праці Годівля свиней(www.allbest.ru)

 

Годівля свиней

   Годівля свиней — одна з передумов досягнення високих показників м’ясної продуктивності. Важливим фактором є годівля тварин відповідно до потреби. Вміст енергії та білка в раціоні суттєво впливає на м’ясну продуктивність. Згодовування кормів із високим вмістом енергії, особливо на заключній стадії відгодівлі, призводить до великих відкладень жиру. Тому раціонально складати раціони щоденної годівлі на заключній стадії відгодівлі на рівні 35 МДж метаболічної енергії (МЕ). Вміст енергії у звичних сумішах кормів (ССМ, зернові, соєвий шрот, ферменти) становить близько 13 МДж МЕ.

Свині потребують не сирого протеїну, а амінокислот, це найменші складові білків. У природному протеїні міститься 20 амінокислот. Усі амінокислоти поділяються на замінні та незамінні. Якщо бракує будь-якої з незамінних амінокислот, синтез протеїну уповільнюється. У відгодівлі свиней це проявляється у вигляді зменшення м’ясної продуктивності та зниження питомої ваги м’яса.

    Для забезпечення тварин амінокислотами вагоме значення мають лізин, метіонін, цистин, треонін і триптофан. Горох, ріпаковий шрот чи кукурудза мають порівняно низький вміст триптофану, натомість пшениця або соєвий шрот забезпечені ним краще. На заключній стадії відгодівлі можливо дещо зменшити кількість лізину, це не вплине на питому вагу м’яса. Наскільки оптимальним є забезпечення тварин на відгодівлі білком, можна легко визначити із м'ясо-сальних показників туш.

    Сира клітковина є важливим елементом у кормовому раціоні свиней на відгодівлі через її дієтичну дію. Годівля кормами, збагаченими клітковиною, прискорює процес травлення, що запобігає розвитку кишкової палички. Утворюється менше токсичних продуктів розкладу або ж вони швидше виводяться з організму разом із калом. Важко досягти відповідного вмісту енергії та білка разом із оптимальним вмістом клітковини. Але іноді її низький вміст є причиною випадків канібалізму, захворювань кишечнику або виразки шлунка.

    Пшеничні висівки несуть загрозу зараження мікотоксинами. Корм для свиней повинен мати відповідну структуру і не бути дуже дрібним. Мінеральні елементи також повинні надходити з кормами. Залежно від їх вмісту в організмі вони поділяються на макро- та мікроелементи. Для життя людей і тварин важливі 30 мінеральних елементів, зокрема кальцій (Ca), фосфор (P), магній (Mg), цинк (Zn), мідь (Cu), селен (Se).

    Кальцій необхідний для формування кісткової тканини. Вміст кальцію в раціоні має бути щонайменше 8 г/кг на початковій стадії відгодівлі та 7 г/кг на заключній стадії. Внаслідок перенасичення організму кальцієм зростає рівень рН, що перешкоджає перетравленню білка і може спричиняти захворювання шлунково-кишкового тракту. Кальцій додають до раціону разом із сумішшю мінеральних речовин чи концентратом. Головним джерелом кальцію є кормове вапно, іншими джерелами — моно- та дифосфат кальцію. Перенасичення одним із цих макроелементів перешкоджає засвоєнню іншого елемента.

    Фосфор відіграє важливу роль в обміні речовин і для формування кісткової тканини. Переважна частина фосфору в рослинних кормах міститься у формі фітати.

    Магній бере участь у багатьох обмінних процесах організму. З економічних причин до мінеральних сумішей як джерело магнію включають оксид магнію. На стадії дорощування та початковій стадії відгодівлі слід забезпечити наявність фосфату магнію. Поряд із кращою доступністю він не зв’язує кислоту, отже, не справляє негативного впливу на процес травлення.

    Короткочасне підвищення доз магнію справляє заспокійливу дію. Таким чином у групах можна вирішити проблеми підвищеної агресивності.

Цинк та мідь мають фармакологічні властивості. Великі дози оксиду цинку застосовують у лікуванні проносів; мідь підвищує рівень споживання корму.

У раціонах для свиней на відгодівлі важливі вітаміни А, В, D та Е. Вітамін А відповідальний за імунний статус організму; вітамін D сприяє кращому засвоєнню кальцію та фосфору; вітамін Е необхідний у стресових ситуаціях. Надлишок вітаміну В справляє на свиней заспокійливу дію.

Існує зв'язок між тим, наскільки  відлучені поросята здатні досягати високих приростів уже в перший тиждень після відлучення, та вагою свиней на час забою. Цей фактор є вирішальним. Тож необхідно, щоб поросята після відлучення якомога швидше починали споживати, крім молока, інші корми

(www.allbest.ru)

 

Нові підходи в годівлі свиней

   Відомо, що запорукою ефективного свинарства, яке передбачає швидке отримання значних об’ємів продукції, а відповідно і високих прибутків, самого лише формування стада з елітних високопродуктивних свиней недостатньо. Ключову роль у вирощуванні свиней відіграє раціональна і збалансована годівля, що передбачає не лише правильне складання раціонів і створення ефективної кормової бази, але й використання сучасних високоефективних систем годівлі.

Вивчення аспектів годівлі свиней дає можливість різко підвищити їх продуктивність, зокрема молодняку на відгодівлі завдяки науково обґрунтованому балансуванню раціонів за вмістом енергії і кількістю поживних та біологічно активних речовин. Проте навіть оптимально високий рівень енергії поряд із балансуванням раціону за біологічно повноцінним протеїном за рахунок незамінних амінокислот (лізин, метіонін, цистин, триптофан, треонін) макро- і мікроелементами та біологічно активними речовинами також не забезпечує стовідсоткової реалізації відгодівельної програми, якщо господарник не приділяє належної уваги системам годівлі. Що таке система годівлі в сучасному розумінні? Це комплекс відповідних технологій, які можуть бути реалізовані за наявності відповідного обладнання і дотримання відповідних методик в контексті обраного типу годівлі.

    На сьогодні виділяють два основні типи годівлі свиней: рідкий і сухий.

   Суха годівля. Донедавна більшість свинарських ферм віддавали перевагу саме методу сухої годівлі. Вважалося, що такий тип годівлі пов'язаний з нижчими витратами на установку і обслуговування устаткування, і забезпечує кращий санітарно-гігієнічний стан ферми. Таке твердження справедливе лише стосовно годівлі гранульованими комбікормами. Сучасне устаткування для сухої кормораздачі через годівниці, суміщені з поїлками, порівняно легко обслуговувати, знижуються втрати корму і його забруднення. Можливий будь-який режим дозування, але більш виправданим є вільний доступ свиней до корму. Годівниці всіх провідних виробників оснащуються ніпелями напування або сосковими поїлками. З їх допомогою свині можуть самостійно визначати, корм якої консистенції споживати. При сухому типі годівлі можливе застосування системи фазового годування, проте не в такому об'ємі, як при використанні систем рідкого годування. Це пов'язано з обмеженою різноманітністю готових раціонів і технічними можливостями устаткування(www.allbest.ru)

   Вивчення аспектів годівлі свиней дає можливість різко підвищити їх продуктивність, зокрема молодняку на відгодівлі завдяки науково обґрунтованому балансуванню раціонів за вмістом енергії і кількістю поживних та біологічно активних речовин. Проте навіть оптимально високий рівень енергії поряд із балансуванням раціону за біологічно повноцінним протеїном за рахунок незамінних амінокислот (лізин, метіонін, цистин, триптофан, треонін) макро- і мікроелементами та біологічно активними речовинами також не забезпечує стовідсоткової реалізації відгодівельної програми, якщо господарник не приділяє належної уваги системам годівлі. Що таке система годівлі в сучасному розумінні? Це комплекс відповідних технологій, які можуть бути реалізовані за наявності відповідного обладнання і дотримання відповідних методик в контексті обраного типу годівлі.

На сьогодні виділяють  два основні типи годівлі свиней: рідкий і сухий.

 

Суха годівля

  Донедавна більшість свинарських ферм віддавали перевагу саме методу сухої годівлі. Вважалося, що такий тип годівлі пов'язаний з нижчими витратами на установку і обслуговування устаткування, і забезпечує кращий санітарно-гігієнічний стан ферми. Таке твердження справедливе лише стосовно годівлі гранульованими комбікормами. Сучасне устаткування для сухої кормораздачі через годівниці, суміщені з поїлками, порівняно легко обслуговувати, знижуються втрати корму і його забруднення. Можливий будь-який режим дозування, але більш виправданим є вільний доступ свиней до корму. Годівниці всіх провідних виробників оснащуються ніпелями напування або сосковими поїлками. З їх допомогою свині можуть самостійно визначати, корм якої консистенції споживати. При сухому типі годівлі можливе застосування системи фазового годування, проте не в такому об'ємі, як при використанні систем рідкого годування. Це пов'язано з обмеженою різноманітністю готових раціонів і технічними можливостями устаткування.

 

  Рідка годівля

  Рідка годівля свиней існує з давніх часів, оскільки харчові відходи традиційно складали основу раціону свиней ще за епохи дрібномасштабного виробництва продукції свинарства. Різке збільшення поголів’я свиней та перехід до крупних свинокомплексів обумовив потребу у постійному надходженні великих об'ємів кормів, що призвело до розвитку технології отримання сублімованих раціонів. На фоні розробки сухих комбікормів з’являлось дедалі більше автоматизованих систем сухої годівлі, які в 70-80-х роках ХХ століття здавалися єдиним шляхом ефективного підвищення виробництва свинини. Невідомо у якому напрямку йшов би розвиток системи сухої годівлі свиней в подальшому, якби не різкий стрибок цін на зернові наприкінці 80-х – на початку 90-х років. Після короткотривалої стабілізації в середині 2000-х років, уже в 2007 р. динаміка росту світових цін на зерно знову стала позитивною, а скорочення посівних площ під зернові та збільшення попиту на продовольство на фоні світової фінансової кризи змусило виробників знизити витрати на корми та знаходити нові засоби підвищення продуктивності тварин. Так відбулося відродження інтересу до рідкої годівлі свиней.

    Отже, які тенденції в годівлі свиней превалюють на сьогодні? Лідером в рідкій відгодівлі свиней серед європейських країн є Ірландія (90% поголів’я), на другому місці – Німеччина, Данія і Голландія (до 50% поголів'я_. Сполучені Штати і Канада залишаються прихильниками сухої годівлі, тоді як на південному заході США протягом останніх декількох років почали освоювати системи рідкої годівлі, які вже охопили 20% поголів'я свиней.

 Що нам дає рідка годівля?

  Слід відзначити, що якщо переваги і недоліки сухої годівлі є більш зрозумілими для українського виробника, то стосовно рідкої відчувається певний дефіцит інформації.

    Отже, серед основних переваг рідкої годівлі слід відзначити можливість використання дешевих відходів харчової промисловості. Враховуючи те, що 70% витрат під час виробництва свинини пов'язано з кормами, включення дешевих продуктів до складу повноцінних і збалансованих раціонів свиней значно знижує собівартість продукції. Для годування свиней використовуються відходи молочної, пивоварної, цукрової, мукомельної промисловості, а також виробництва рослинних масел, хлібобулочних і кондитерських виробів. Звичайно ж, заборонені до використання харчові залишки з приватних будинків, безпеку яких важко проконтролювати.

   Серед інших переваг слід відзначити:

- значно вищий рівень  поїдання рідкого корму, порівняно  із сухими (на 5% і більше);

- зниження коефіцієнту  конверсії (до 10%);

- збільшення приростів  живої маси до 6 %;

- швидше досягнення забійної  живої маси.

   Для поросят після відлучення рідкий корм більшою мірою відповідає їх фізіологічним потребам, ніж сухий. Більш того, компоненти, що входять до складу рідкого раціону (зерна злакових, молочні продукти) містять молочнокислі бактерії, які ферментують кормову суміш, знижуючи її pH, і тим самим забезпечують консервуючий ефект. Молочна кислота перешкоджає розмноженню патогенної мікрофлори в кормі. Так, дослідження на 320 фермах в Голландії показали, що випадки субклінічного сальмонельозу серед поросят, які вирощуються на рідкому кормі, зустрічаються в 10 разів рідше, ніж серед поросят, яким дають сухий корм, а частота спалахів колібактеріозу знижується на 25 %!

   Ферментовані корми сприяють кращій перетравлюваності поживних речовин, їх засвоюваності, а значить і збільшенню приростів.

На багатьох фермах практикується  метод контрольованої ферментації  кормів шляхом додавання в корм молочної кислоти і доведенням pH до значення 4,8. Фермери не зважають на високу вартість молочної кислоти, так як результат її додавання багатократно перевищує додаткові витрати.

Рідка годівля вважається особливо ефективною при відгодівлі свиней, адже саме на цю категорію поголів’я  припадає основна витрата кормів, а це означає, що зберігається значний  потенціал в економії витрат за рахунок удосконалення технології годівлі. Сучасні автоматизовані системи рідкої годівлі, які в даний час широко використовуються в європейських країнах, дозволяють з мінімальними витратами праці забезпечити підготовку і високоточну дозовану роздачу корму тваринам.

До недоліків рідкої годівлі  відносять наступне: зниження собівартості продукції можливе за рахунок  використання харчових відходів, необхідні великі первинні інвестиції та кваліфікований персонал для управління процесами, так як при порушенні технології на одному з етапів ризик втрат може бути високим.

 

Приклади з ферми

   Розглянемо досвід впровадження системи рідкої годівлі на прикладі фермерського господарства (дві ферми) із загальною кількістю свиней 6500 голів (2 свинарські ферми, що належать одному власнику: одна на 1800 свиноматок, друга спеціалізується на дорощуванні і відгодівлі, на ній утримувалось 2700 поросят живою масою від 6 до 30 кг на дорощуванні і 2000 свиней на відгодівлі). Ферми оснащені системами рідкої годівлі виробництва фірми WEDA, одна з яких включає установку для виробництва заздалегідь замішеного корму. Ця нова система має вбудовану спіраль в кормопроводі, завдяки якій неможливе осідання корму і цінних мінеральних речовин в трубі, а також лампи ультрафіолетового випромінювання, які запобігають росту грибків в ємкостях змішувачів. Установки оснащені засобами контролю pH.

Завдяки можливостям системи  фермер активно застосовує для годівлі  всіх груп поголів’я три види субпродуктів: картопляні відходи, сироватку з 10%-м вмістом сухої речовини і сироватку з 25%-м вмістом сухої речовини.

Поросята отримують корм у будь-який час, оскільки замішування  і роздача контролюються сенсорною технікою. Електричні сенсорні зонди постійно заміряють наявність корму в годівниці. Вони мають зв'язок з системою управління і періодично передають йому результати виміру, а він, у свою чергу, подає команду на замішування корму, але тільки для тих годівниць, які у момент моніторингу були порожні. Таким чином, поросята отримують корм близько 10-12 разів на день. Апетит у них дуже хороший, оскільки кормова суміш завжди свіжа і тепла, тому що замішується з теплою водою. Позитивний результат видно з приростів живої маси, які у поросят на фермі складають близько 450-480 г на добу, а відхід на цьому етапі становить лише 1-1,5%.

На ділянках дорощування  кормова суміш проштовхується по трубах за допомогою води. У системах рідкої годівлі деяких виробників спостерігається неточне розділення води і корму, і через таке змішування зон даремно витрачається значна кількість корму. В системі WEDA запроваджене чисте відокремлення корму від середовища (води), що дає змогу знизити витрату кормів.

    Щоб уникнути осадження кормової суміші в трубопроводі при подачі, труби мають всередині особливу спіралевидну будову. Важкі частки корму потрапляють на ребро спіралі і з наступною хвилею, яка йде із швидкістю біля 2 м/с, підхоплюються і подаються далі. Для запобігання росту цвілевих грибів всередині кормозамішуючих баків вбудовано лампи ультрафіолетового випромінювання (40 Вт). Ці лампи працюють цілодобово, забезпечуючи стерилізацію поверхонь баків.

З метою забезпечення точності дозування система оснащена перетворювачем частот для відцентрового кормового насосу на 4 кВт. Він дозволяє регулювати швидкість руху кормового потоку. Це означає, що роздача кормів відбувається з максимальною точністю, і що в установці не відбувається несподіваних зупинок кормової маси, як це спостерігається в тих випадках, коли корм подається за допомогою повітря.

  Точність роздачі рідкого корму підтримується за допомогою витратоміра, який регулює витрати води. Так, наприклад, вода, використовувана для подачі невеликих порцій корму, застосовується для промивки кормопровода. «Перевиробництва» використаної води і переповнювання бака використаної води не відбувається.

Важливе значення підтримання  високої якості рідкого корму  має контроль pH – він дозволяє проводити кормову суміш з певним рівнем кислотності. Так, на ділянках дорощування і у поросят після відлучення цей показник повинен становити близько 4,8. Якщо він знаходиться у межах 4,5 – 5,0, це дуже позитивно позначається на здоров'ї дорослих свиней.

Нормована годівля свиней