Нова економічна модель розвитку США на межі ХХ і ХХІ ст

 

ЗМІСТ

ВСТУП ............................................................................................................ 3

РОЗДІЛ 1. Загальна характеристика моделі соціально-економічного

розвитку США

1.1.Особливості природо-ресурсного потенціалу США.......................... 5

1.2. Структура і особливості економіки США.........................................8

1.3. Місце та роль США у системі світового господарства....................15

ВИСНОВКИ…………………………………………………………………….. 21

РОЗДІЛ 2. «Нова економіка» як модель розвитку США

2.1. Суть та характерні  риси американської моделі 

«Нової економіки»……………………………………………………………… 22

2.2. Наслідки впровадження «Нової економічної моделі»……………. 28

ВИСНОВКИ.......................................................................................................... 31

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ............................. 33

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

США – високорозвинена постіндустріальна країна, держава-гігант, провідна економічна і військова держава світу. Вона займає 3-є місце в світі за площею і чисельністю населення. США мають високорозвинену і диверсифіковану промисловість, основними галузями якої є загальне, транспортне і електротехнічне машинобудування, видобуток корисних копалин, хімічна та харчова промисловість, виробництво металовиробів тощо

Актуальність  теми. Останні десятиріччя лідером у світовій економіці залишаються США. Вже на початку 20 століття США виділилася як найпотужніша в політичному та економічному плані країна. І незважаючи на те, що економічна складова їх лідерства вже не настільки значна, як раніше американська економіка все ж є головним стабілізатором і локомотивом світової економіки. На сучасному етапі лідерство США у світовій економіці забезпечується головним чином їх перевагою над іншими країнами за масштабами та багатством ринку, ступеня розвитку ринкових структур, рівнем науково-технічного потенціалу, могутньої і розгалуженої системі світогосподарських зв'язків з іншими країнами по лінії торгівлі, інвестицій і банківського капіталу.

Неординарно висока ємність внутрішнього ринку забезпечує США унікальне місце у світовій економіці. Найвищий рівень ВНП у світі означає, що США витрачають більше будь-якої іншої країни на поточне споживання та інвестиції. При цьому фактором, що характеризує споживчий попит у США, є загальний високий рівень доходів щодо інших країн і великий прошарок середнього класу, орієнтованого на високі стандарти споживання. Зараз США є безумовним лідером не тільки у військовій та економічній, але і в науковій і культурній сферах. Добре це чи погано, але американський спосіб життя стає зразком для наслідування всьому світу. Велика американська мрія захоплює молодь у різних кінцях світу, а англійська мова фактично стала світовою. Тому дана тема є досить актуальною і своєчасною. Ступінь вивчення досить висока, багато авторів займалися вивченням моделі розвитку економіки США, тому що вона має досить великий вплив на економіку інших країн.

Об`єкт дослідження. Об`єктом дослідження даної курсової роботи є економіка США,  її структура та історія розвитку економічної політики.

Предмет дослідження. Предметом дослідження є «Нова економічна модель» США

Мета дослідження. Метою дослідження є розкриття моделі організації економіки США на перетині ХХ і ХХІ ст.

Завдання дослідження. Основними завданнями дослідження є:

1) визначити особливості розвитку США, місце США у світовому господарстві, ЗЕД і діяльність США;

2) охарактеризувати модель «Нової економіки» США

Методологія дослідження. Методологічною основою роботи є принцип об`єктивізму. Присутнє намагання уникати односторонніх, поверхово аргументованих оцінок і способом уникнення цих упередженостей є використання таких методів дослідження як аналітичний та індукційний.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ І

Загальна характеристика моделі соціально-економічного розвитку США

 

1.1.Особливості природо-ресурсного потенціалу США

 

США - третя за величиною країна в світі. Її площа 9,826 млн. кв. км, а населення - близько 308 млн. чол., за чим також посідає третє місце в світі. [1]. Вона простягається від берегів Атлантичного океану до узбережжя Тихого океану і перетинає вісім часових поясів. Держава складається з п'ятдесяти двох штатів, два з яких ізольовані від інших: це Аляска, що лежить на північний захід від Канади, і Гаваї - ланцюг тропічних островів у Тихому океані. Країна простирається від снігових просторів Аляски і випалених пустель південного заходу до широких рівнин Середнього Заходу і субтропічних лісів південно-сходу. 

Населення на 72% - біле, 12% становлять афроамериканці. Близько 30 млн. населення зберегло рідну мову і використовують його поряд з американським. [3, с.374]

Клімат континентальних  Сполучених Штатів Америки переважно помірний, на Гаваях — м'яким з найбільшою кількістю опадів у світі, а на Алясці — суворим і холодним з постійним сніговим покривом. Південна частина Флориди і Гаваї розташовані у тропічній зоні. Південна частина тихоокеанського узбережжя має середземноморський клімат: тепле і сухе літо і холодна дощова зима. Кордильєри характеризуються екстремальними кліматичні умови з дуже холодними зимами і дуже теплим літом. [2]

Кліматичні  умови сприяють розвитку сільського господарства, воно є найефективнішим у світі. США має в своєму розпорядженні більше ніж 100 видами корисних копалин. З природних ресурсів найбільшу частку в обсязі продукції видобувної промисловості у вартісному вираженні складають енергоресурси (90%). Країна добре забезпечена енергоносіями - нафтою, вугіллям, газом, ураном, гідроресурсами, - хоча й імпортує їх, консервуючи частина власних родовищ. Близько 75% видобутку металів припадає на залізну руду й мідь. Разом з тим близько 50% потреб економіки в мінеральній сировині задовольняється за рахунок імпорту. Зокрема, США не має в своєму розпорядженні запасами таких стратегічних металів як хром, марганець, вольфрам і кобальт. [4] 

Вугленосні  провінції (Східна, Внутрішня, Південна, на півночі Великих рівнин, в Скелястих  горах, Тихоокеанська) займають 10% території США (достовірні запаси - 1,6 трлн.т - третє місце в світі після Китаю та Росії). У Східній провінції розташовані Аппалачських і Пенсільванський басейни. У Внутрішній провінції - Іллінойський та Західний. На півночі Великих рівнин знаходиться найбільший буровугільний басейн Форт-Юніон. У Скелястих горах виділяється басейн Юніта (у штатах Юта і Колорадо). Є великі запаси вугілля на Алясці.

США багаті нафтою і природним газом (доведені розвідані  запаси - 4,6 мрлд.т і 5,6 трлн.м³ відповідно). З видобутку цих ресурсів країна займає друге місце в світі. Найбільші нафтогазоносні родовища зосереджені на Алясці (найбільше - Прадхо-Бей), на півдні країни (в штатах Техас і Луїзіана), а також на Тихоокеанському узбережжі (в штаті Каліфорнія).

Запаси залізної руди знаходяться в районі оз. Верхнє (штати Мічиган і Міннесота), однак вміст заліза в цих рудах невисока. Значні ресурси молібдену і вольфраму в родовищах Гірських штатів. Основні родовища міді розташовані на захід від Міссісіпі в штатах Арізона, Юта, Нью-Мексико, Монтана. Цинкові руди зустрічаються в родовищах штатів Теннессі і Нью-Джерсі. За запасами свинцю США входять до групи світових лідерів (поряд з Австралією та Канадою). Свинцево-цинкові руди сконцентровані в штатах Айдахо, Юта, Монтана, Міссурі.

Дорогоцінні метали (золото, срібло, метали платинової групи) зустрічаються в багатьох областях Кордильєр. За запасами урану США  знаходяться на одному з перших місць  у світі.

Багата країна і нерудних сировиною. Є великі запаси фосфоритів у Флориді, Північній Кароліні, Айдахо. У Примексиканській низовини знаходяться родовища сірки. [5] 

Американська  система цивілізаційних цінностей  і потужні, стійкі формальні інститути  виявилися ідеальним середовищем  для економічного розвитку, заснованого  на знаннях та інноваціях. Людина відчуває себе центром політичної та економічної системи, права і власність якого надійно захищені. Це краще за все відповідає вимогам інноваційного типу економічного зростання.

Велика американська мрія спонукала і спонукає мільйони американців до дії, до дерзання. Їм з дитинства відомо, що "мрії збуваються, коли бажання стає дією". Вони відчувають себе учасниками перегонів за багатством, що живуть в постійно мінливому світі. Цей світ наполегливо вимагає нових ідей, нових підходів, лідерів, винаходів, систем навчання і маркетингу, нових книг і сценаріїв для телебачення та кіно. І в цьому стані потреб у всіх нових і кращих речах перемагає той, у кого є певна мета і пекуче бажання успіху. Справжніми лідерами цього світу завжди ставали люди, які перетворювали це бажання в хмарочоси, міста, фабрики, аеродроми і різного роду зручності, які роблять життя більш комфортним. Духом дерзань американська цивілізація зобов'язана своєю життєздатністю, що допомагає виявляти та розвивати таланти. Томас Едісон мріяв про електричній лампочці. Він відразу ж приступив до дослідів і не відступився від свого, незважаючи на тисячі невдач, поки його мрія не набула реальних обрисів. Велан мріяв про мережу тютюнових магазинів, і зараз магазини його компанії в Америці - на кожному розі. Брати Райт мріяли про літальному апараті. Сьогодні кожен може переконатися, здоровою чи була їхня мрія. Звичайно, економічна ефективність зажадала від американців від чого відмовитися в духовній сфері. Прагматичний американець не схильний до поглибленим роздумів про сенс життя, про вічні питаннях, смерті та буття. На поширену думку, американська духовна культура не так глибока і багата, як європейська. Вона надмірно технократично і орієнтована на споживання. Американці спокійно ставляться до таких тверджень. Безсумнівно, сучасний світ іде їх шляхом.  
Їх цивілізаційні ресурси виявилися найбільш придатними для використання в сучасних умовах, коли економіка пішла постіндустріального шляху розвитку і різко зросла роль самостійної, творчої особистості. Це кількісно виразилося в тому, що темпи зростання продуктивності праці в США з початку 90-х років зросли майже вдвічі, в той час як в інших країнах вони сповільнилися  

Таблиця 1.1  
Темпи зростання продуктивності праці (%)

Країни

1977-1995 р.р.

1997-2000 - р.р.

США  
Японія  
Німеччина  
Франція  
Великобританія

1,4  
2,0  
1,9  
1,6  
1,9

2,2  
2,0  
1,8  
1,8  
1,5


[6, ст. 450] 

 

 

1.2. Структура  і особливості економіки США

 

Структура економіки  США відрізняється своєю яскраво  вираженою постіндустріальністю. У сфері сільського господарства створюється 2% ВВП, промисловість дає 23% ВВП, а найбільша частка ВВП припадає на нематеріальне виробництво: сфера послуг дає 75% ВВП країни. Серед розвинених країн світу США практично не мають конкурентів своєму передовому постіндустріального розвитку. Більша, ніж у США, частка сфери послуг у структурі виробництва ВВП спостерігається тільки в Нідерландах (78%), Ізраїлі (81%) і Гонконгу (83%), які через наявних певних конкурентних переваг спеціалізуються в системі міжнародного поділу праці на послугах. Однак вищезгадані країни не можуть скласти США помітну конкуренцію на світовому ринку послуг через свої невеликі розміри.[7, ст.94]

Сільське господарство Сполучених Штатів примітно розвитком  в ньому аграрно-промислового комплексу (АПК), що відображає ефективне поєднання науки, сільського господарства, транспорту і переробляють сільськогосподарську сировину галузей промисловості. АПК являє собою єдиний технологічний ланцюжок, що починається в наукових лабораторіях створенням нових сортів рослин, потім йде процес виробництва в полі під постійним комп'ютерним контролем, збирання врожаю і його транспортування для наступного зберігання та переробки, а завершує цикл збут продукції через торговельну мережу. АПК виробляє продукції на 1 трлн. дол. Американський фермер знаходиться в центрі обслуговуючої сфери і забезпечує її системи. Меліорацією, хімічним обслуговуванням, ремонтом техніки, збутом займаються спеціалізовані організації. Всупереч загальнопоширеним думкам, в США великий відсоток збиткових ферм (близько 800 тис. ферм з 1900 тис.). Основу сільського господарства США складають 70 тис. великих ферм, що дають 67% всієї товарної продукції. Обсяг реалізації 1,5 млн. малих ферм складає тільки 15%.  Американський АПК свого часу послужив прикладом для створення щось подібного в 1980-х рр. в СРСР, але вітчизняний досвід функціонування АПК не вдався. У США ж саме наявність АПК сприяє високій конкурентоспроможності американського сільського господарства.

В кінці 90-х рр. сільське господарство США переживає кризу, пов'язану з низькими цінами на продукцію і, відповідно, низькими доходами фермерів. У 2000 р. ціни на більшість сільськогосподарських товарів продовжує знижуватися. Головна причина їх зниження - збільшуються запаси зернових внаслідок високого врожаю цих культур четвертий рік поспіль. Однією з причин падіння цін на зернові є також зростаюча стурбованість споживачів широким використанням генної інженерії в процесі вирощування цих культур.

Основними культурами для сільського господарства США є практично всі відомі види рослин (пшениця, кукурудза, фрукти, овочі, бавовна і т.д.), розвинене і тваринництво, особливо птахівництво. США є найбільшим у світі експортером зерна. [7, ст.94]

Американська  промисловість вирізняється пріоритетом  наукомістких галузей, що створюють продукцію на базі найпередовіших технологій. Інвестиції в сферу виробництва стали одним із двигунів економічного підйому в США в 1990-і рр.. Капіталовкладення відповідають близько 11% ВВП. Понад половини всіх інвестицій у промисловість становить придбання комп'ютерів і засобів інформатики. На базі впровадження передових технологій у процес виробництва відбулося значне скорочення витрат, відзначалося зростання продуктивності праці. Хоча за даними Міжнародної організації праці продуктивність в американській індустрії найвища в світі, але за темпами росту продуктивності праці в промисловості США поки відстають від передових європейських країн і Японії. Якщо зростання продуктивності праці за 1989-98 рр.. у Німеччині склав 2,6%, в Японії - 1,3%, то в США всього 0,8%.

У США розвинений весь спектр галузей промисловості, починаючи з традиційних (добувна, металургійна, нафтохімічна і т.п.), закінчуючи найсучаснішими (аерокосмічна, мікроелектроніка, виробництво нових  матеріалів і т.д.). Найбільше значення має виробництво засобів телекомунікацій, транспортних засобів, сучасного промислового устаткування і споживчих товарів тривалого користування. Найвищі доходи (зростання прибутку в середині 1990-рр. До 70% на рік) приносять електронна й електротехнічна промисловість. [7, ст.94-95]

Харчова промисловість  дає близько 60% ВВП АПК і займає третє місце серед галузей  американської промисловості. Американці витрачають лише 15% своїх доходів  на продовольчі товари. З кожних 15 дол, що витрачаються на продукти харчування, лише 8 дол припадає на їжу, яку необхідно готувати в домашніх умовах. Така ситуація стимулює розвиток ресторанного бізнесу, доходи якого в 2000 році досягли 365 млрд. дол [8, с.185] 

Непогано йдуть  справи у традиційних галузях  промисловості. Доходи автомобільних компаній США в 2000 р. дещо знизилися. Продажі автомобілів після зростання в 1999 р. на 7% в 2000 р. скоротилися 4% - до 16,1 млн. машин, що, однак, є одним з найвищих показників за всю історію автомобільної промисловості США. Стимулом до розвитку автомобільної промисловості США стало збільшення кількості нових моделей, що розробляються автомобілебудівниками. 

Тривалий економічний  підйом у США буде сприяти збереженню високого внутрішнього попиту на продукцію  металургійної промисловості, хоча темпи приросту доходів у цій галузі 2000 р. декілька сповільнилися і склали 3,2%. Частка імпорту в загальному обсязі споживання продукції металургійної промисловості в США зменшилася у 2000 р. до 21% завдяки введенню торгових бар'єрів, які призупинили ввезення дешевої іноземної сталі в країну. [9, c. 472] 

У 1999 р. внаслідок  злиття кількох великих алюмінієвих  компаній і стабільного економічного зростання в США ціни на алюміній підвищилися. Це сприятливо відбилося  на розвитку металургійної промисловості США в 2000 р. Негативну роль відіграють підвищення вартості робочої сили цієї галузі, зростання цін на металевий лом і досить низький рівень компаній. 

Високі ціни на нафту були дуже сприятливі для  зростання енергетичної промисловості  США в 2000 р. Доходи нафтових компаній зросли майже на 20%. Стимулом до розвитку енергетичної промисловості США служить також зростаюча кількість злиттів і придбань компаній, що діють в цьому секторі економіки. Основною причиною прискорення процесу об'єднання енергетичних компаній в 1999р., на думку експертів, послужили низькі ціни на нафту в 1998 р. Освіта великих корпорацій сприяло різкому скороченню витрат енергетичних компаній. Злиття фірм полегшує диверсифікованих їх діяльності, сприяє підвищенню ефективності. Негативним фактором для розвитку енергетичної галузі США буде триваючий відтік інвестицій і переміщення виробництва американськими енергетичними компаніями за межі країни. [10, с.457]

 Обсяг виробництва комп'ютерів 2000 досяг 266 млрд. дол (для порівняння: у 1995 р. - 85,7 млрд.). Продаж комп'ютерів в 2000 р. збільшився на 19%. Попит на мікропроцесори підвищився на 14,4% (у 1999 р. - на 14,8%). Однак у зв'язку з триваючим зниженням цін на комп'ютери доходи від їх продажу скоротилися на 100 млн. дол Багатокомп'ютерні компанії збільшили свій прибуток за рахунок розширення спектру послуг, що надаються покупцям. Доходи американських фірм, що діють в цій галузі, в 2000 р. зросли на 8,1%. 

Обсяг виробництва  програмного забезпечення в 2000 р. збільшився до 129,6 млрд. дол Темпи приросту продажів цієї продукції в 2000 р. прискорити до 20% проти 12,2% у 1999 р.. Запланований широкомасштабний запуск у виробництво програми "Windows 2000", за підрахунками експертів, призвів до підвищення доходів найбільшої компанії галузі - "Microsoft" на 20,5%.

У телекомунікаційній галузі загострюється боротьба між  компаніями, які здійснюють місцевий і міжміський зв'язок. У результаті вартість місцевих телефонних переговорів  знизиться приблизно на 20%. Темпи  приросту американського сектора телекомунікаційних послуг в 2000 р. становить 9%. Обсяг наданих послуг досяг 250 млрд. дол Розширився спектр послуг. Мобільні телефони все частіше використовуються для передачі інформації з Інтернету, що компенсує зменшення прибутків телекомунікаційних компаній внаслідок зниження вартості міжміських переговорів. 

Зайнятість в області збільшилася до 11,1 млн. чол. (0,93 млн. у 1995 р.), продуктивність праці зросла до 281,74 тис. дол на одного зайнятого (195,23 тис. в 1995 р.). Доходи телекомунікаційних компаній США в 2000 р. збільшилися на 4,8%. 

Останні роки швидко розвиваються фармацевтична промисловість  та медичні фірми. Охорона здоров'я в цілому стало найбільшою галуззю економіки з ВВП, що перевищує 1 трлн. дол Доходи американських медичних фірм в 2000 р. зросли в середньому на 5,9%, а фармацевтичних - на 6,9%. На становищі у фармацевтичній промисловості негативно відібивається заміна багатьох лікарських засобів більш дешевими генетично розробленими аналогами. [11, c.159] 

Сфера послуг, основна  галузь американської економіки, розвинена практично в усіх напрямках. Це традиційні туризм, банківська справа і торгівля, медицина, освіта. Останнім часом особливий пріоритет одержав розвиток консалтингових, маркетингових і управлінських послуг, а також нові швидкопрогресуючий інформаційні технології. Сфера послуг забезпечує переважна більшість робочих місць в економіці, дає 80% усього приросту зайнятості в країні. Одночасно зі зростанням числа зайнятих у сфері нематеріального виробництва відбувається вивільнення високооплачуваних робочих місць в промисловості через підвищення продуктивності праці, автоматизації та механізації робочих місць.

Велике значення для економіки мають транспортні  послуги. У США розвинуті всі  види транспорту, країна має прекрасну  сучасної транспортної інфраструктурою. У сфері перевезень вантажів домінує залізничний транспорт , А в пасажирських перевезеннях найбільше значення мають автомобільний і повітряний транспорт.

 

Таблиця 1.2.

Питома вага окремих видів транспорту в загальному вантажообігу американської економіки в 1996 р.,%

Залізні дороги

Автотранспорт

Внутрішній водний транспорт

Морський транспорт

Повітряний транспорт

Трубопровідний

33,5

22,1

11,2

18,3

0,4

14,5


[7, ст.95]

 

Туризм - важлива складова сфера послуг. Завдяки поліпшенню становища в економіці багатьох країн Європи та Азії доходи туристського бізнесу США в 2000 р. зросли на 7,9%. Обсяг авіаперевезень туристів збільшився на 4%, в результаті прибутку найбільших американських авіакомпаній підвищилися на 13% - до 4,8 млрд. дол 

Положення в банківському секторі США досить сприятливо. Тривалий економічний підйом у 1999 р. сприяла  різкому підвищенню попиту (на 7%) на банківські кредити, як з боку американських  компаній, так і з боку приватних  осіб. Завдяки збільшенню попиту на кредити, а також розширенню діяльності банків за рахунок надання клієнтам нових видів послуг доходи банківського сектора США в 1999 р., за оцінкою експертів "Credit Suisse Ferst Boston", досягли 70 млрд. дол, що на 12% перевищує аналогічний показник 1998 р. Після низки обвалів на ринку акцій, починаючи з квітня 2000 р., положення банківського сектора США погіршився.  Кількість клієнтів фондових фірм, що обслуговуються через електронну мережу, в 2000 р., збільшилася до 15 млн. В даний час на частку таких клієнтів доводиться близько 20% щоденного обсягу торгів на американських фондових біржах.

Доходи страхового сектора  економіки США в 2000 р. зросли лише 5%. Розмір страхової премії збільшився менше ніж на 1%. Доходи компаній, що займаються страхуванням життя, в 2000 р. не підвищувалися. Страховий сектор США, вважають експерти, потребує радикальної перебудови. Американські страхові компанії, вважають, що вони повинні активніше використовувати можливості Інтернету. Багато страхових фірми витрачають великі суми на нові технології для того, щоб почати обслуговувати клієнтів через комп'ютерну мережу. Це дозволяє страховим компаніям знизити витрати, розширити діяльність, збільшивши кількість послуг. [9, c.143 -144] 

 

1.3. Місце та роль США  у системі світового господарства

 

Сполучені Штати  є найбільшим у світі експортером  товарів (13% світового експорту) і  послуг (18% світового експорту). Сприятливим  експортним позиціям країни сприяло  поліпшення економічної кон'юнктури  в розвинених країнах світу у другій половині 1990-х рр.., А також прискорення інвестиційних процесів в швидкозростаючих економіках Південно-Східної Азії та Латинської Америки. Експорт товарів і послуг створює близько 11-12% ВВП США.

Випереджаючими темпами  розвивається експорт напівпровідників і телекомунікаційного устаткування, транспортних засобів (автомобілів і авіалайнерів), енергетичного устаткування і двигунів, вимірювальних і наукових приладів. Після світової валютно-фінансової кризи кілька скоротилися поставки авіаційної техніки та хімічної продукції споживачам в Азії та Латинській Америці. Взагалі, вплив кризи 1997-98 рр.. в азіатському регіоні на американський експорт і економічне зростання можна інтерпретувати таким чином. Експорт до країн азіатського регіону складав до недавнього часу третина всього американського експорту (33%). У 1998 р. експорт до країн Азії скоротився на 13%.

В експорті послуг переважають  фінансові, управлінські, транспортні, медичні, освітні та консалтингові  послуги.

Значний стимул до зростання  американського експорту дало входження Мексики в NAFTA в 1994 р. Після цього негайно збільшився експорт інвестиційних та споживчих товарів в Мексику. У прикордонних з США районах Мексики на базі прямих інвестицій американських ТНК створена потужна виробнича база з виготовлення готових товарів з імпортних комплектуючих з подальшим їх експортом в США (так звана maquailadora industry). Американські ТНК користуються низькими витратами праці в Мексиці, але це призводить до зростання взаємної торгівлі між Мексикою та США. Відразу ж після утворення NAFTA експорт до Мексики і Канади дав половину всього приросту американського експорту.

Основними партнерами США  з експорту є Канада (23% експорту США), Японія (10,3%), Мексика (10,1%), Великобританія (5,2%), Німеччина (3,7%), Південна Корея (3 , 4%) і Тайвань (3,2%).

Імпорт має для американської  економіки ще більш важливе значення, ніж експорт. З імпортом пов'язано 13% виробництва ВВП, а на частку США  припадає 17% світового імпорту товарів  і 12,5% світового імпорту послуг. В  імпорті товарів також як і  в експорті переважає високотехнологічне обладнання (комп'ютери і периферія, засоби телекомунікацій, промислове обладнання), одяг і побутова електроніка, транспортні засоби. Машини та обладнання дають дві третини приросту імпорту США, на частку автомобілів і товарів споживчого призначення припадає чверть приросту. У зв'язку зі значним зміцненням курсу американського долара по відношенню до провідних світових експортерів товарів в кінці 1990-х рр.. в США широкою рікою хлинув потік відносно дешевої і конкурентоспроможної продукції з Європи, Південно-Східної Азії та Латинської Америки. До 40% дефіциту торгового балансу США припадає на Японію, стільки ж на інші країни регіону ПСА. Чимала частка імпорту пов'язана з внутрішньофірмовими поставками зарубіжних філій і дочірніх компаній американських корпорацій, що використовують переваги міжнародної спеціалізації.

Якщо у позиціях постачальників інвестиційних товарів  як або помітних змін в 1990-х рр.. не спостерігалося, то серед країн-експортерів споживчих товарів на ринок США такі зміни відбулися. Китай та інші швидкозростаючі економіки Південно-Східної Азії значно потіснили Японію на ринку побутової техніки і захопили досить велику частку ринку одягу і взуття. Втім, більшість товарів, що надходять з цих країн, проводиться структурними підрозділами провідних західних ТНК, що представляють Європу і ту ж саму Японію.

Основними країнами-експортерами товарів на американський ринок  є Канада (19% імпорту США), Японія (17,4%), Мексика (7,3%), Китай (5,6%), Німеччина (4,6%), Тайвань (3,9%) і Великобританія (3,6%).

Зовнішня торгівля надає неоднозначний вплив на економічне зростання Сполучених Штатів. Експорт товарів і послуг в 1998 р. склав 916 млрд. дол, а імпорт - 1106,1 млрд. дол (докладніше див Додатки 9 та 10). Таким чином, дефіцит торгового балансу в 1998 р. дорівнював 190,1 млрд. дол Дефіцит же платіжного балансу по поточних рахунках становив у 1998 р. 233,4 млрд. дол За 12 місяців з березня 1988 по березень 1999 негативне сальдо торгового балансу збільшилося до 267,8 млрд. дол Здавалося б, що несприятлива ситуація з платіжним балансів незмінно повинна відбитися на показниках економічного зростання країни. Проте США витягують з цієї ситуації переваги у вигляді притоку в країну іноземних капіталів і технологій, а також конкурентоспроможних інвестиційних та споживчих товарів, що працює саме на підтримку економічного зростання.

Що стосується руху капіталу, то в 1994 р. активна позиція  США вперше змінилася пасивної: доходи іноземних інвесторів у США перевищили доходи американських інвесторів за кордоном. Така ситуація дещо погіршує зовнішні фінансові позиції США. Пасив балансу зарубіжних активів і зобов'язань США сягає 11% величини ВВП країни. Тим не менш, не будемо забувати, що за межами США з повоєнних часів на базі американських зарубіжних інвестицій функціонує досить потужна друга економіка. Міжнародні фінансові потоки в даний час настільки переплелися, що неможливо чітко відрізнити частку капіталу, реально контрольованого американськими інвесторами, від іншого капіталу. Серед інвестицій в американську економіку чимало і перехресних, які здійснюються підконтрольними зарубіжними підрозділами американських ТНК[7, ст.95-97]

 

 

 

1981

1990

2000

2001

2002

2003

Експорт

237,0

387,4

772,0

718,7

681,8

713,1

Імпорт

265,0

98,4

1224,4

1145,9

1164,7

1260,7

Сальдо

28,0

111,0

452,4

427,2

482,9

547,5




Таблиця 1.3.1. Показники вартості зовнішньої торгівлі США (млрд. дол)

 

 

 

[12]

Таблица 1.3.2. Показники зовнішньої торгівлі США з деякими партнерами (млрд. дол)

 

 

2000

2001

2002

2003

2004

2005

Експорт США (всього)

772,0

718,7

681,8

713,1

807,5

883,5

Зона євро

115,8

111,0

103,7

109,9

124,8

133,4

Японія

63,5

55,9

49,7

50,2

52,3

53,4

Китай

16,1

19,1

22,0

28,3

34,6

40,0

Імпорт США (всього)

1224,4

1145,9

1164,7

1260,7

1472,9

1645,0

Зона євро

164,0

166,2

172,5

187,6

209,4

226,4

Японія

146,5

126,5

121,4

118,0

129,8

137,7

Китай

100,0

102,3

125,2

152,4

196,7

237,3

Сальдо торговельного балансу

-452,4

-427,2

-482,9

-547,6

-665,4

-761,6

Зона євро

-48,2

-55,1

-68,7

-77,7

-84,6

-93,0

Японія

-83,0

-70,6

-71,8

-67,8

-77,5

-84,3

Китай

-83,9

-83,2

-103,1

-124,1

-162,0

-197,3

Нова економічна модель розвитку США на межі ХХ і ХХІ ст