Інвестиційна діяльність підприємства і заходи щодо її удосконалення (на прикладі ТОВ з обмеженою відповідальністю «ВіК LTD

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Національний  університет харчових технологій 
 
 
 
 

                                                 Кафедра економіки і права 
 
 

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни «Економіка підприємство»

на тему: “Інвестиційна діяльність підприємства і заходи щодо її удосконалення (на прикладі ТОВ з обмеженою відповідальністю «ВіК LTD»)” 
 
 
 
 

                                                                                             Виконала:

                                                                                                           студентка ЕіМ-3-6

                                                                                                  Корєнєва А.О.

                                                                                                            Науковий керівник:

                                                                                                     Гомонець О.В. 

Київ-2009 
 
 

ЗМІСТ 

Вступ ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... 3

РОЗДІЛ 1. Теоретичні основи інвестиційної діяльності. ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... 6

1.1. Поняття і економічна сутність інвестицій.

1.2. Форми сучасного інвестування.

1.3. Методи оцінки інвестиційної діяльності.

РОЗДІЛ 2. Аналіз інвестиційних ресурсів та господарської діяльності ТОВ “ВіК LTD”. ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ..23

2.1. Організаційно-правовий статус, мета і предмет діяльності підприємства.

2.2. Аналіз фінансово-господарської діяльності піприємства.

2.3. Оцінка реального інвестування у виробництво ТОВ “ВіК LTD”.

РОЗДІЛ 3.Обгрунтування інвестиційної діяльності та заходи щодо її удосконалення. ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ..39

3.1. Стратегія  щодо покращення інвестиційної діяльності на Україні.

3.2. Оцінка  ефективності інвестування, використовуючи точку беззбитковості, на підприємстві “ВіК LTD”.

Висновки. ...  ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .... ... ... .... ... ... ... 55

Список  використаної літератури. ... ... ... ... ... ... ... .... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .. 59

Додатки ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ...63 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

                                                             ВСТУП 

    На  сучасному перехідному періоді  при різноманітті складних кризових економічних процесів і взаємовідносин між підприємствами, фінансовими  інститутами, державами на внутрішньому і зовнішньому ринках гострою  проблемою є ефективне вкладення (інвестування) капіталу з метою його збільшення. Дослідження проблем інвестування економіки завжди перебувало в центрі уваги економічної науки. Сьогодні від ефективністі інвестиційної політики залежать стан виробництва, технічний рівень основних фондів підприємств народного господарства, можливості структурної перебудови економіки, розв’язування соціальних і екологічних проблем, все це і підкреслює актуальність обраної теми. Інвестиції є основою для розвитку підприємств, окремих галузей і економіки в цілому.

      З часів проголошення незалежності економіка України перебуває не на найкращому рівні. Причини цього переважно ті самі, як і в інших “молодих державах”, тобто в країнах перехідної економіки, коли відбувається зміна командної економіки на ринкову. Однієї з найбільш гострих проблем сучасної України залишається досягнення стабільного економічного росту. У числі факторів, що роблять безпосередній вплив на динаміку економічного розвитку, безсумнівно, належить інвестиційній сфері.

    Предметом даного курсового проекту виступає комплекс факторів, які утворюють інвестиційне середовище в Україні і впливають на можливості зовнішнього фінансування ринкової трансформації її економіки.

    Інвестиції  торкаються самих глибинних основ господарської діяльності, визначаючи процес економічного росту в цілому. У сучасній ситуації інвестиції виступають найважливішим засобом забезпечення умов виходу України зі стану хронічної економічної кризи, здійснення структурних зрушень у народному господарстві, упровадження сучасних досягнень технічного прогресу, підвищення якісних показників господарської  діяльності на мікро- і макрорівнях. Активізація інвестиційного процесу є одним з найбільш діючих механізмів подальших соціально - економічних перетворень.

      В умовах ринкової економіки можливостей  для інвестування досить багато. Разом з тим будь-яке підприємство має обмежені вільні фінансові ресурси, доступні для інвестування. Тому встає задача оптимізації інвестиційного портфеля.

      Дуже істотним є фактор ризику. Інвестиційна діяльність завжди відбувається в умовах невизначеності, ступінь якої може значно мінятися. Так, у момент придбання нових основних засобів ніколи не можна точно пророчити економічний ефект цієї операції. Тому нерідко рішення приймаються на інтуїтивній основі.

      Інвестиційна  діяльність тією чи іншою мірою властива будь-якому підприємству. Прийняття  інвестиційного рішення неможливе без урахування таких факторів: вид інвестиції, вартість інвестиційного проекту, альтернатива доступних проектів, обмеження фінансових ресурсів,доступних для інвестування, ризик, пов’язаний з прийняттям того чи іншого рішення, тощо.

      Прийняття рішень інвестиційного характеру, як і  будь-який інший вид управлінської  діяльності, ґрунтується на використанні різних формалізованих і неформалізованих методів. Ступінь їхнього сполучення визначається різними обставинами, у тому числі і тим з них, наскільки менеджер знайомий з наявним апаратом, застосовним у тім чи іншому конкретному випадку. В українській і закордонній практиці відомий цілий ряд формалізованих методів, розрахунки за допомогою яких можуть бути основою для прийняття рішень в області інвестиційної політики. Якогось універсального методу, придатного для усіх випадків життя, не існує. Імовірно, керування все-таки  в більшому ступені є мистецтвом, ніж наукою. Проте, маючи деякі оцінки, отримані формалізованими методами, нехай навіть певною мірою  умовні, легше приймати остаточні рішення. Отже, метою дослідження є розглянути особливості управління інвестиційною діяльністю, розробити інвестиційну стратегію на прикладі діючого підприємства.

      Завданням проекту є зробити загальний аналіз господарських процесів на підприємстві, проаналізувати інвестиційне середовище, дослідити та розглянути нові інвестиційні проекти.

        Предметом дослідження виступає ТОВ з обмеженою відповідальністю “ ВіК LTD”.

      Інформаційна  основа: законодавчі акти, які регулюють процес інвестування в Україну, статистична інформація Держкомстату України, інформація періодичних видань з проблематики даної курсової роботи. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

РОЗДІЛ 1. Теоретичні основи інвестиційної діяльності.

1. Поняття і економічна сутність інвестицій.

      Інвестиції - відносно новий для нашої економіки  термін. У рамках централізованої  планової системи використовувалося  поняття "капітальні вкладення". Поняття "інвестиції" ширше, ніж поняття "капітальні вкладення". Інвестиції містять у собі як реальні, так і портфельні інвестиції, тобто вкладення в цінні папери й активи інших підприємств. 

      Сучасний  економічний словник визначає інвестиції як довгострокові вкладення приватного чи державного капіталу у власній  країні чи за рубежем з метою одержання доходу в підприємства різних галузей, підприємницькі проекти, соціально - економічні програми, інноваційні проекти. Інвестиції дають віддачу через значний термін після вкладення.

      Слово "інвестиція" походить від латинського "invest", що означає вкладати. В даний час значення інвестицій в економіці підприємства досить високе. Для того щоб підприємство могло успішно функціонувати, підвищувати якість продукції, знижувати витрати виробництва і підвищувати конкурентноздатність своєї продукції, воно повинно направляти фінансові ресурси на поточні витрати і на інвестиції.

      Інвестиції  забезпечують динамічний розвиток підприємства і дозволяють вирішувати такі  задачі, як розширення власної підприємницької діяльності за рахунок нагромадження фінансових і матеріальних ресурсів; придбання нових підприємств; диверсифікованість діяльності внаслідок освоєння нових областей бізнесу. Отже, нині інвестиції, перш за все, - це вкладання капіталу з метою його подальшого збільшення. Приріст капіталу в неодержання процентів від банківських вкладень капіталу.

      Інвестування  (інвестиційний процес) - це процес простого чи розширеного відтворення засобів виробництва. Це зв'язано з тим, що основні фонди підприємства піддаються зносу, машини й устаткування старіють фізично і морально і повинні замінятися. Вирішення задач максимізації прибутку підприємств у довгостроковому періоді зв'язано з залученням у виробництво новітньої техніки і технології, проведенням технічного, переозброєння і реконструкції.

    Джерелом  приросту капіталу і головним мотивом  інвестування  є одержуваний прибуток. Обидва процеси – вкладання капіталів і одержання прибутку відбуваються в певному поточному часі, а саме: може бути послідовне вкладення капіталу, а потім одержання прибутку; паралельне вкладення капіталу й одержання прибутку; інтервальне вкладення капіталу, а потім через деякий час одержання прибутку. У першому випадку прибуток буде одержано негайно після завершення інвестування в повному обсязі, у другому – одержання прибутку можливе до повного завершення процесу інвестування, у третьому – між періодом інвестування та одержанням прибутку минає певний час, тривалість якого залежить від форми інвестування та особливостей інвестиційного проекту.

    Інвестиційний процес являє собою складний комплекс робіт, що включає наступні основні  фази: 

• визначення об'єкта інвестування
• фінансування капіталовкладень
• контроль над їхнім виконанням.

      Промислове  підприємство робить інвестиції, з  метою  збереження чи збільшення свого прибутку. При інвестуванні підприємство повинне вирішити,  чи буде за визначений час маса прибутку, принесена інвестиціями, більше вартості відповідних витрат. Альтернативною вартістю інвестування буде ринковий відсоток з капіталу, узятий по сумі засобів, необхідних для придбання нового капіталу.

      У системі забезпечення  ефективного  функціонування підпрємства інвестиції грають важливу роль. Про це дає  уявлення рис. 1.1.

                                                         Рис.1.1. Роль інвестицій  в забезпеченні

                                                       ефективного функціонування  підприємства. 

      З наведеної схеми видно, що інвестиції є найважливішою умовою рішення практично всіх стратегічних і значної частини поточних задач розвитку і забезпечнення ефективної діяльності підприємства.

      Інвестиції, у першу чергу реальні інвестиції, грають винятково важливу роль в  економіці країни і будь-якого  підприємства, тому що вони виступають основою для:

• систематичного відновлення основних  виробничих фондів підприємства і здійснення політики розширеного відтворення;
• прискорення  НТП і поліпшення якості продукції;
• структурної перебудови суспільного виробництва і збалансованого розвитку всіх галузей народного господарства;
• створення необхідної сировинної бази промисловості;
• вирішення чи пом'якшення проблеми безробіття;
• і т.д.

      Таким чином, інвестиції потрібні для оздоровлення економіки країни і на цій основі вирішення багатьох соціальних проблем, насамперед - підйому життєвого рівня населення.   Тому на сучасному етапі розвитку економіки України виникла об’єктивна необхіднісь активізації інвестиційної діяльності. На думку більшості фахівців, інвестиційна діяльність стала визначальним сектором всієї економічної політики країни. Вона стає основною ланкою, проголошеної в 2003 році урядом України інноваційної моделі розвитку країни. Без неї неможливо подолати загальноекономічну кризу і вийти на рівень економічного зростання, забезпечити приріст соціального ефекту, збалансованості макроструктури.

      Але нажаль, під час  теперішньої економічної  кризи інвестиційна діяльність в  Україні значно знизилася. Попит  на інвестиції падав значно швидше чим виробництво валового продукту. Однієї з причин цього, було те що інфляція значно знецінювала інвестиційні засоби. Протягом останніх років, незважаючи на певне уповільнення темпів інфляції, зменшується частина довгострокових кредитів, наданих суб'єктам господарювання усіх форм власності в загальному обсязі кредитів в економіці країни.

      Пріоритетними напрямками для залучення і підтримки  стратегічних інвесторів можуть бути визначені ті, де Україна має традиційні виробництва, володіє необхідним ресурсним  потенціалом і формує значну потребу  ринку у відповідній продукції, а саме: виробництво легкових і вантажних автомобілів; тракторо- і комбайнобудування; авіа- і ракетобудування; суднобудування; замкнутий цикл виробництва палива для АЕС; розвиток енергогенерируючих потужностей; нафтогазовидобуток, зокрема на Чорноморському шельфі; упровадження енергозберігаючих технологій; переробка сільгосппродукції; транспортна інфраструктура.

      Значне  поліпшення інвестиційного клімату  стає однієї з найважливіших задач  економічної політики уряду. В умовах обмеженості бюджетних ресурсів державі необхідно не тільки створити всі умови, що полегшують приплив приватних інвестицій  у реальний сектор, але і зробити вкладення у вітчизняну економіку  однієї з найбільш вигідних форм використання вільних фінансових ресурсів приватних інвесторів.

      Інвестиційний клімат - економічні, політичні, фінансові умови, що роблять вплив на приплив внутрішніх і зовнішніх інвестицій в економіку країни.

      Інвестиційний клімат - це ґрунт для інвестицій, що характеризується цілим набором  факторів. Це і макроекономічна ситуація ( збалансованість бюджету, рівень інфляції, платіжний баланс із позитивним сальдо, розумний рівень державного боргу, солідний розмір золото - валютних резервів), і політична стабільність і передбачуваність. Немаловажні для інвесторів і такі фактори, як захищеність прав власності, рівень корпоративного керування, масштаби злочинності і корупції.

      Негативний  вплив на інвестиційні процеси в  Україні роблять невирішені проблеми в кредитно - грошовій сфері ( висока вартість кредиту, низький рівень капіталізації банківської системи і т.д.); недостатній платоспроможний попит населення; високе податкове навантаження на реальний сектор економіки; недостача коштів  в оборотних активах підприємств; необхідність обслуговування значного зовнішнього боргу; відтік капіталу за рубіж;  відсутність контролю над застосуванням законодавчої бази і її недосконалість; недостатньо пророблена процедура банкрутства й ін. 

2. Форми сучасного інвестування.

    Закон України «Про інвестиційну діяльність» визначає інвестиції як усі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об’єкти підприємницької діяльності та іншої діяльності, в результаті якої створюється прибуток (дохід) або досягається соціальний ефект. Такими цінностями можуть бути:

• кошти, цільові банківські вклади, паї, акції та інші цінні папери;
• рухоме та нерухоме майно;
• майнові права, що випливають з авторських прав, досвіду та інтелектуальних цінностей;
• права користування землею, водою;
• сукупність технічних та економічних знань у формі документації, навичок, досвіду, ноу-хау.

    Здійснювані  підприємствами інвестиції характеризуються  багатьма видами. В економічній теорії і господарській практиці, що пов’язана з інвестиційним процесом підприємств, застосовується більше ста термінів, що характеризують різні типи інвестицій. У зв’язку з цим, в цілях забезпечення ефективного і цілеспрямованого управління інвестиціями підприємства необхідно виконати класифікацію інвестицій за різними ознаками.

    По  об'єкту вкладення капіталу:

      Інвестування  може здійснюватися в двох формах: безпосереднє вкладення засобів  у  створення нових виробничих потужностей, для придбання нового обладнання, ліцензій, нерухомості і приміщення, у цінні папери. У першому випадку мова йде про так називане реальне інвестування (real іnvestment), у другому - про "портфельне інвестування" (portfolіo іnvestment).

      Також можна говорити про виробничі  інвестиції, що направляються на нове будівництво, реконструкцію, розширення і технічне переозброєння діючих підприємств, і інтелектуальних, вкладених у створення інтелектуального, духовного продукту.

      Сучасний  економічний словник дає наступні визначення:

      Інвестиції  прямі - 1. вкладення безпосередньо в матеріальне виробництво і збут визначеного виду продукції; 2. вкладення, у тому числі в статутний капітал, що забезпечують володіння контрольним пакетом акцій компанії.

      Інвестиції  портфельні (непрямі) - 1. інвестиції фінансові, формовані у виді портфеля цінних паперів; 2. невеликі по розмірі інвестиції, що не можуть забезпечити їхнім власникам контроль над підприємством.

      Відповідно, виділяють фінансові і не фінансові інвестиції.

      Фінансові інвестиції – вкладення коштів в різні фінансові інструменти: фондові (інвестиційні) цінні папери, спеціальні (цільові) банківські вклади, депозити, паї та ін.

      Не  фінансові інвестиції – не грошові інвестиції у формі вкладень прав, ліцензій, ноу-хау, майна в проект, у підприємство, у справу, в приріст запасів товарно-матеріальних цінностей та інші об’єкти інвестування, що пов’язані із здійсненням операційної діяльності підприємства або поліпшення умов праці і побуту персоналу.

    Останнім  часом в економічній літературі визначилась нова – інноваційна  форма інвестицій (вкладення в  нововведення). В принципі при стабільній економіці всі інвестицій повинні  бути водночас інноваціями.

    За  умов криз можливі інвестиції на підтримку  діючих технічно відсталих виробничих фондів. Інноваційна форма здебільшого  складається з інтелектуальних  інвестицій.

    Інтелектуальні  інвестиції – це вкладення в об’єкти інтелектуальної власності, що випливають з авторського права, винахідницького і патентного права, права на промисові зразки і корисні моделі.

    По  суб'єкту інвестування:

• Приватні інвестиції характеризують вкладення засобів фізичних осіб і підприємницьких організацій недержавних форм власності.
• Державні інвестиції - це вкладення засобів державних підприємств, а також засобів державного бюджету різних його рівнів і державних позабюджетних фондів.

    По  періоду інвестування:

• Короткострокові інвестиції характеризують вкладення капіталу на період до одного року. Як правило, фінансові інвестиції фірми є короткостроковими.
• Довгострокові інвестиції являють собою вкладення коштів  у реалізацію проектів, що будуть забезпечувати одержання фірмою вигод протягом  періоду, що перевищує один рік. Відповідно до  цього основною формою довгострокових інвестицій фірми є її капітальні вкладення у відтворення основних засобів.

    З погляду  спрямованості дій:

• Інвестиції на підставі проекту (початкові інвестиції), чи нетто-інвестиції.
• Інвестиції на розширення (екстенсивні інвестиції), що направляються на збільшення виробничого потенціалу.
• Реінвестиції, тобто зв'язування знову вільних інвестиційних засобів за допомогою направлення їх на  придбання чи виготовлення нових засобів виробництва з метою підтримки структури основних фондів підприємства. До таким можна віднести:

• інвестиції на заміну, у результаті яких наявні об'єкти   заміняються новими;

• інвестиції на раціоналізацію, що направляються на модернізацію технологічного  чи устаткування процесів;
• інвестиції на зміну програми випуску;
• інвестиції на диверсифікацію, пов'язані зі зміною номенклатури продукції, створенням нових видів продукції та організацією нових ринків збуту;
• інвестиції на забезпечення виживання  підприємства в перспективі, що направляються на НДДКР, підготовку кадрів, рекламу, охорони навколишнього середовища.

• Брутто-інвестиції, що складаються з нетто-інвестицій і реінвестицій.

    За  відтворювальною спрямованістю  виділяють валові, реінноваційні і чисті інвестиції:

    Валові інвестиції характеризують загальний обсяг капіталу, що інвестується у відтворювання основних засобів і нематеріальних активів в певному періоді. В економічній теорії поняття валових інвестицій пов’язують, як правило, з вкладенням капіталу в реальний сектор економіки.

    Реінноваційні інвестиції характеризують обсяг капіталу, що інвестується в просте відтворення основних засобів і нематеріальних активів, що амортизуються.

    Чисті інвестиції характеризують обсяг капіталу, що інвестується в розширене відтворення основних засобів і нематеріальних активів. В кількісному виразі чисті інвестиції є сумою валових інвестицій, зменшеною на суму амортизаційних відрахувань по всіх видах капітальних активів підприємства, що амортизуються, в певному періоді.

    За  ступенем залежності від доходів:

    Виробничі інвестиції прямо корелюють з динамікою обсягу чистого доходу (прибутку) через механізм його розподілу на споживання  і заощадження.

    Автономні інвестиції характеризуються вкладенням капіталу, не пов’язаних з формуванням і розподілом чистого доходу (прибутку).

   Крім  цього, окремо виділяють венчурні інвестиції й ануітет.

   Венчурні  інвестиції - це ризикові вкладення. Вони являють собою вкладення в акції нових підприємств чи підприємств, що здійснюють свою діяльність у нових сферах бізнесу і зв'язаних з великим рівнем ризику. Венчурні інвестиції направляються в не зв'язані між собою проекти, що мають високий ступінь ризику, у розрахунку на швидку окупність вкладених коштів. Ризикове вкладення капіталу обумовлене необхідністю фінансування дрібних інноваційних фірм в областях нових технологій.

  Ануітет - інвестиції, що приносять вкладнику визначений доход через регулярні проміжки часу. В основному - це вкладення засобів у страхові і пенсійні фонди.

      Основу  інвестиційної діяльності підприємства складає реальне інвестування. У сучасних умовах господарювання  дана форма інвестування для багатьох фірм є єдиним напрямком інвестиційної діяльності. Це зв'язано з тим, що реальні інвестиції виступають основною формою реалізації економічного розвитку підприємства, тому що дана форма інвестування дозволяє їм освоювати нові товарні ринки і забезпечувати постійне збільшення своєї ринкової вартості.          

    Підготовка  й аналіз інвестицій у реальні  активи істотно залежать від того, якого роду це інвестиції, тобто  яку задачу ставить перед собою підприємство в процесі інвестування. З цих позицій усі можливі реальні інвестиції зводяться в наступні основні групи: 

• обов'язкові інвестиції (чи інвестиції заради задоволення вимог державних органів керування) - це інвестиції, необхідні для того, щоб підприємницька фірма могла і далі продовжувати свою діяльність. У цю групу  включаються інвестиції, ціль яких - організація екологічної безпеки діяльності  фірми чи поліпшення умов праці працівників фірми до рівня державних вимог і т.п.;

• інвестиції  в підвищення ефективності діяльності фірми, їхньою метою є насамперед  створення умов для зниження витрат фірми за рахунок зміни устаткування, удосконалювання застосовуваних технологій, поліпшення організації праці і керування. Здійснення даних інвестицій необхідно підприємницькій фірмі для того, щоб вистояти в конкурентній боротьбі;   
• інвестиції в розширення виробництва, основна мета такого інвестування - розширення можливостей випуску товарів для раніше сформованих ринків у рамках вже існуючих виробництв;
• інвестиції в створення нових виробництв, у результаті здійснення таких інвестицій створюються зовсім нові підприємства, що будуть випускати товари, що раніше не виготовлялися фірмою  чи робити новий тип послуг або дозволяти фірмі вийти на нові для неї ринки з товарами чи послугами які уже випускаються.

  У процесі функціонування підприємницької фірми вибір конкретної форми реального інвестування визначається багатьма факторами: по-перше, задачами галузевої, товарної і регіональної диверсифікованості діяльності фірми; по-друге, можливостями впровадження нових технологій на фірмі; по-третє, наявністю власних інвестиційних ресурсів і (чи) можливістю залучення позикових ресурсів.