Облік необоротних активів



Міністерство  освіти і науки України

Академія муніципального управління

 

Кафедра обліку і аудиту

КУРСОВА РОБОТА

 

з «Бухгалтерського обліку»

 

на тему:

 

« Облік необоротних активів»

 

 

 

Студентa 2 курсу,   групи ОА-21

Денного відділення напрям підготовки 6.030509

«Облік і аудит»

Лойко Максима Миколайовича

______________________

(підпис)

Керівник:  

Стрибуль Оксана Вікторівна

 

______________________


(підпис)


 

Київ 2013

 

ЗМІСТ

 

ВСТУП…………………………………………………………………………….…..4

РОЗДІЛ 1 ОБЛІК НЕОБОРОТНИХ АКТИВІВ…………………………………..…6

    1. Нормативне регулювання обліку необоротних активів………………..…..…..6
    2. Визнання та класифікація необоротних активів…………………….………….8
    3. Документування операцій з обліку необоротних активів……….……………13
    4. Синтетичний та аналітичний облік необоротних активів……………..….…..17

РОЗДІЛ 2 ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА РОБОТИ…………………………........……28

ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ……………………………………………….......…..39

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ…………………………………….…41

ДОДАТКИ………………………………………………………………….……...…43

 

ВСТУП

 

 

На сучасному етапі  розвитку продуктивних сил основні засоби (необоротні активи) , як і раніше, залишаються чи не найголовнішим фактором виробництва. Від рівня технічної озброєності залежать і якість продукції, і продуктивність праці, і навіть показники рентабельності. Сьогодні будь-яке виробниче підприємство використовує досить широку номенклатуру основних засобів. Розвиток основних засобів як знарядь праці, засобів виробництва, призвів до необхідності класифікації їх за спільними ознаками. Основні засоби вимагають чіткого і точного обліку, причому відображаються вони не лише у бухгалтерських реєстрах, а й у фінансовій звітності.

Актуальність  даної теми курсової роботи є те, що облік необоротних активів та малоцінних й швидкозношуваних предметів – це важливі питання в бухгалтерському обліку. Вивчення цих питань дає змогу краще прослідкувати господарські процеси, які відбуваються на підприємствах.

Необоротні активи являють собою сукупність матеріально-речових і нематеріальних цінностей та об’єктів, які належать установі, забезпечуючи її функціонування, і мають очікуваний термін корисної дії чи експлуатації понад один рік. До складу необоротних активів належать земельні ділянки, капітальні витрати на поліпшення земель, будинки, споруди, частини будинків, які на правах власності належать установі, передавальні пристрої, робочі, силові машини й обладнання, транспортні засоби, інструменти, прилади, столовий, кухонний та господарський інвентар, обчислювальна техніка, робоча та продуктивна худоба, багаторічні насадження, музейні цінності, експонати зоопарків, виставок, бібліотечні фонди, знаряддя риболовлі, спеціальні інструменти та спеціальні пристосування, білизна, постільні речі, одяг та взуття, тимчасові нетитульні споруди, природні ресурси, інвентарна тара, матеріали довготривалого використання для наукових цілей, авторські та суміжні з ними права, права користування природними ресурсами, майном, об’єктами промислової власності, інші матеріальні та нематеріальні активи довготривалого використання.

Метою курсової роботи є вивчення законодавчої та нормативної бази, що існує в Україні та стосується питань необоротних активів, дослідження організаційно–економічної характеристики та фінансово–господарських показників діяльності підприємств, аналізу ефективності використання основних засобів та методів нарахування амортизації.

Завданням курсової роботи є визначення та класифікація необоротних активів, документування операцій з обліку необоротних активів, синтетичний та аналітичний облік необоротних активів.

 

РОЗДІЛ 1

ОБЛІК НЕОБОРОТНИХ  АКТИВІВ

 

 

    1. Нормативне регулювання обліку необоротних активів

 

Будь-яка діяльність підприємства повинна здійснюватись відповідно до чинного законодавства України. Це ж саме стосується і організації  бухгалтерського обліку.

Бухгалтерський облік  – це процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень.

 

Таблиця 1.1

 

Облік необоротних активів  ведеться за допомогою нормативно-правових документів які наведенні в таблиці 1.1

№

Найменування документа

Зміст документа

1

2

3

 

1

 

Закон України  «Про бухгалтерський облік та фінансову  звітність України»

 

Цей Закон  визначає правові засади регулювання,  організації,  ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні.

 

2

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби"

 

Визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про основні засоби, інші необоротні матеріальні активи та незавершені капітальні інвестиції в необоротні матеріальні активи (далі - основні засоби), а також розкриття інформації про них у фінансовій звітності.

 

3

 

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 8 «Нематеріальні активи»

 

Визначає методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про нематеріальні активи і незавершені капітальні інвестиції в нематеріальні активи та розкриття інформації про них у фінансовій звітності.


 

Продовження таблиці 1.1

1

2

3

 

4

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 30 "Біологічні активи"

 

Визначає методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про біологічні активи і  про одержані в процесі їх біологічних  перетворень додаткові біологічні активи й сільськогосподарську продукцію  та розкриття інформації про них у фінансовій звітності.

 

5

 

Інструкція про застосування Плану  рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських  операцій підприємств і організацій

 

Інструкція встановлює призначення  і порядок ведення рахунків бухгалтерського обліку для узагальнення методом подвійного запису інформації про наявність і рух активів, капіталу, зобов’язань та факти фінансово-господарської діяльності підприємств, організацій та інших юридичних осіб (крім банків, бюджетних установ та підприємств, які відповідно до законодавства складають фінансову звітність за міжнародними стандартами фінансової звітності) незалежно від форм власності, організаційно-правових форм і видів діяльності, а також виділених на окремий баланс філій, відділень та інших відособлених підрозділів юридичних осіб (далі — підприємства). Ведення позабалансових рахунків здійснюється за простою системою (без застосування методу подвійного запису).


 

Положення (стандартів) бухгалтерського  обліку – це нормативно-правові акти, що регулюють ведення обліку окремих його об’єктів, зокрема: основних засобів, запасів, нематеріальних активів, витрат, доходів, зобов’язань, дебіторської заборгованості, фінансових інвестицій тощо. В Національних П(С)БО дотримано вимоги міжнародних стандартів бухгалтерського обліку (МСБО) з урахуванням економічних, правових, податкових особливостей та традицій нашої держави.

Структура стандарту визначається обсягом та змістом питань, які  він розглядає. Проте кожен стандарт включає: загальні положення, які пояснюють його мету, сферу застосування та містять визначення всіх основних термінів, які використовуються в стандарті, порядок оцінки та деталізації інформації відповідних об’єктів у фінансовій звітності.

Отже, при організації обліку на підприємстві необхідно керуватись нормативними документами, основним з яких є Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Саме він регулює ведення обліку та відображення результатів господарської діяльності у фінансовій звітності.

 

 

1.2. Визнання та класифікація необоротних активів

 

Необоротні активи - це матеріальні і нематеріальні ресурси, що належать установі і забезпечують її функціонування і термін корисної експлуатації яких, як очікується, становить більше одного року.

Необоротні активи відображають у балансі за статтями:

  • нематеріальні активи – вартість прав користування природними ресурсами, промисловими зразками, знаками для товарів і послуг, місцем на товарній і фондовій біржі, вартість програмного забезпечення обчислювальної техніки, об'єктів промислової та інтелектуальної власності, ноу-хау, гудвілу, прав користування будинками, спорудами, внесених вкладів у статутний фонд, а також придбаних у процесі діяльності підприємства, вартість прав на здійснення окремих видів діяльності й оренду будівель (споруд, помешкань);
  • незавершене будівництво – вартість незавершеного будівництва (включаючи устаткування для монтажу), що здійснюється для власних потреб підприємства, а також авансові платежі для фінансування такого будівництва;
  • основні засоби – вартість власних і одержаних на умовах фінансового лізингу об'єктів і орендованих цілісних майнових комплексів, що належать до складу основних засобів згідно з відповідними положеннями (стандартами). У цій статті також наводиться вартість інших необоротних матеріальних активів;
  • довгострокові фінансові інвестиції – фінансові інвестиції на період понад один рік, а також усі інвестиції, що не можуть бути вільно реалізовані в будь-який момент. У цій статті виокремлюють фінансові інвестиції, які згідно з відповідними положеннями (стандартами) обліковують методом участі в капіталі;
  • довгострокова дебіторська заборгованість, яка включає заборгованість фізичних і юридичних осіб, що не виникає в процесі нормального операційного циклу і буде погашена після 12 місяців від дати балансу;
  • відстрочені податкові активи – сума податку на прибуток, що підлягає відшкодуванню в наступних періодах внаслідок тимчасової різниці між обліковою і податковою базами оцінки;
  • інші необоротні активи – наводяться суми необоротних активів, що не можуть бути включені до наведених вище статей розділу "Необоротні активи".

Таким чином, термін корисної експлуатації є основним визначальним критерієм віднесення матеріальних і нематеріальних ресурсів до складу необоротних активів. Більшість установ самостійно визначає термін корисної експлуатації необоротних активів. Відбувається це, як правило, у момент їхнього придбання (зарахування на баланс) і надалі не переглядається.

Визначення терміну  корисної експлуатації здійснюється комісією, створеною за наказом керівника, з урахуванням технічних характеристик об’єкта, зазначених у його паспорті практики використання аналогічних об’єктів, передбачуваної інтенсивності експлуатації об’єкта в даній устінові й інших факторів.

Визначившись  з тим чи є той чи інший об’єкт необоротним активом, переходимо до складу необоротних активів.

До складу необоротних активів входять:

- земельні ділянки

- капітальні  витрати на поліпшення земель

- будинки, споруди

- передавальні  пристрої

- робочі силові машини і обладнання

- транспортні  засоби

- інструменти,  прилади

- столовий, кухонний  і господарський інвентар

- обислювальна  техніка

- робоча та  продуктивна худоба

- багаторічні  насадження

- музейні цінності

- експонати зоопарків,  виставок

- бібліотечні  фонди

- знаряддя лову

- спеціальні  інструменти і спеціальні пристосування

- білизна, постільні  речі, одяг і взуття

- тимчасові не  титульні споруди

- природні ресурси

- інвентарна  тара

- матеріали довготривалого  використання для наукових цілей

- авторські і  суміжні з ними права

- права користування  природними ресурсами, майном, об’єктами  промислової власності

- інші матеріальні та нематеріальні активи довготривалого використання.

Усі вони розділені  на три групи:

- основні засоби

- інші необоротні  матеріальні активи

- нематеріальні активи.

Склад необоротних  активів (назва і кількість групи) цілком збігається з переліком рахунків 1 класу Плану рахунків (рахунок 10,11,12). Відсутня тільки група, яка б відповідала 13 рахунку «Знос», але це і зрозуміло. Адже рахунок 13 не призначений для відображення матеріальних чи нематеріальних ресурсів, тих що відносяться до необоротних активів, він відображає їхню суму зносу, причому по кожній групі окремо .

Як визначається належність матеріального чи нематеріального  ресурсу до необоротних активів ми з’ясували- по терміну експлуатації. А як визначити, до якої групи повинен бути віднесений конкретний необоротний актив? По перше, необхідно оцінити – чи є актив матеріальним. Якщо ні маси, ні об’єму актив не має ( нова технологія, літературний твір і т.п., причому маса паперу (дискети), що містить опис, текст не враховується, оскільки це не сам актив, а носій на якому нематеріальний актив розміщений.), то це нематеріальний актив і він відноситься до третьої групи і відповідно до 12 рахунку. Якщо актив має масу і обсяг, то він матеріальний. Залишається тільки визначити, чи відноситься він до основних засобів чи до інших необортних матеріальних активів. Для цього скористаємося критерієм, зазначеним у пункті 4 Інструкції №64:

 Оскільки  кожному  об’єкту основних засобів присвоюється інвентарний номер,то їх прийнято називати  інвентарим  об’єктом.

  До  основних засобів відносяться необоротні активи,що мають матеріальну форму і вартість  яких становить  більше 2500 гривень за одиницю (комплект).

Необоротні активи, вартість яких менше 2500 гривень за одиницю (комплект) не відносяться до першої групи (основних засобів) і не відображаються на рахунку 10. Однак це правило, яке має виключення. Незалежно від вартості:

а) до основних засобів  не відносяться 

- знаряддя лову (трали, неводи, сіті і т.д.);

- бензомоторні  пили, сучко різи, троси для сплаву;

- сезонні дороги, тимчасові відгалуження лісовозних  доріг і тимчасові будівлі  у лісі зі строком експлуатації  до двох років (пересувні будиночки,  котлопункти, пилко заточувальні майстрені, бензозаправки і т.д.);

- спеціальні  інструменти і спеціальні пристосування  (для серійного і масового виробництва  певних виробів або для виготовлення  індивідуальних замовень);

- спеціальний  одяг, спеціальне взуття, постільні  речі, формений одяг призначений для видачі працівникам установи;

- тимчасові нетитуьні  споруди, пристосування і пристрої, витрати на зведення яких включаються  до собівартості будівельно-монтажних  робіт;

- тара для  зберігання товарно-нематеріальни  цінностей на складах або для здійснення техноогачних процесів;

- предмети, призначені  для видачі напрокат;

- молодняк тварин  на відгодівлі, птиця, кролі, хутрові  звірі, сім’ї бджіл.

б) до основних засобів відносяться:

- сільськогосподарські  машини і знаряддя;

- будівельний механізований інструмент;

- робочі і  продуктивні тварини;

- усі види  засобів пересування, призначені  для переміщення людей і вантажів;

- документація  з типового проектування, а так  само сценічно-постановочні засоби  вартістю понад 10 гривень за  одиницю (декорації, меблі і реквізит, бутафорія, театральні і національні костюми, головні убори, білизна, взуття, перуки);

Всі інші необоротні активи, що не увійшли ні до складу нематеріальних активів, ні до скаду основних засобів  можна сміливо відносити до складу другої групи (інші необоротні матеріальні активи) і відповідно відображати на рахунку 11.

Необоротні активи, що входять до кожної з трьох груп, дуже різноманітні по своєму призначенню, способу використання, термінам служби і т.д. Це вимагає здійснення наступної,ще більше детальної їхньої класифікації (угрупування). Поділ основних засобів, інших необоротних матеріальних активів і нематеріаьних активів на підгрупи здійснено в повній відповідальності з Планом рахунків, тобто для кожної окремої підгрупі відповідає свій субрахунок 10,11 і 12 рахунків.

При зміні матеріально  відповідальної особи та у випадках, передбачених чинним законодавством України (стихійне лихо, крадіжка тощо), здійснюється інвентаризація необоротних активів, які перебувають на зберіганні, відповідно до Інструкції з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно- матеріальних цінностей, грошових коштів і документів, розрахунків та інших статей балансу, затвердженої наказом Головного управління Днржавного казначейства України від 30.10.98 №90 і зареєстрованої в Міністертсві юстиції України 16.11.98 за №728/3168 (із змінами). За результатами інвентаризації складається акт приймання-здавання, який затверджується керівником установи.

Дата попередньої  інвентаризації необорних активів – дата (будь-яке число місяця), на яку проводиться інвентаризація необоротних активів з метою складання їх основного переліку для проведення експортної оцінки, з метою підготовки передавального балансу. Попердня інвентаризація проводиться до дати оцінки. Дата інвентаризації – дата, на яку проводиться інвентаризація майна підприємства. Дата інвентаризації збігається з датою оцінки.

 

 

    1.  Документування операцій з обліку необоротних активів

 

Для первинного обліку всіх видів основних засобів (далі — ОЗ), а також для групового обліку однотипних об’єктів ОЗ, що надійшли в експлуатацію в одному календарному місяці та мають одне й те саме виробничо-господарське призначення, технічну характеристику й вартість застосовують інвентарну картку обліку основних засобів. Інвентарну картку ведуть у бухгалтерії на кожний об’єкт або групу об’єктів. При груповому обліку до неї записують окремі об’єкти ОЗ за позиціями. Форму заповнюють в одному примірнику на підставі «Акта (накладної) приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів» (форма ОЗ-1), технічної та іншої документації. Підставою для відміток про вибуття об’єктів ОЗ при переданні їх іншому підприємству (організації), а також про переміщення в середині підприємства служить «Акт (накладна) приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів» (форма № ОЗ-1); при списанні об’єкта ОЗ внаслідок старіння та зносу – «Акт на списання основних засобів» (форма № ОЗ-3). Записи про закінчені роботи з добудування, дообладнання, реконструкції та модернізації, ремонту об’єкта ведуть у картці на підставі «Акта приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих і модернізованих об’єктів» (форма №ОЗ-2). У розділі «Коротка індивідуальна характеристика об’єкта» записують тільки основні якісні та кількісні показники об’єкта ОЗ, зазначають найважливіші прибудови, пристосування та пристрої до об’єкта. Причому обмежуються двома-трьома найважливішими якісними показниками, бажано виключаючи дублювання даних з технічної та іншої документації на цей об’єкт. У випадку групового обліку ОЗ коротку індивідуальну характеристику в інвентарній картці дають не за кожним об’єктом окремо, а в цілому за всією групою. Якщо у результаті реконструкції (модернізації), добування та дообладнання значно змінилися якісні та кількісні показники в характеристиці об’єкта, у попередній інвентарній картці неможливо відобразити всі показники, що характеризують реконструйований (модернізований, дообладнаний) об’єкт в цілому, її заміняють на нову. Стару інвентарну картку зберігають, як довідковий документ. Після заповнення інвентарної картки основних засобів її необхідно зареєструвати в Описі інвентарних карток з обліку основних засобів. Опис в одному примірнику складає бухгалтерія підприємства за кожною класифікаційною групою (видом) основних засобів. Вибуття об’єкта основних засобів зазначають в інвентарній картці основних засобів, яку вилучають із картотеки. Цю інформацію обов’язково відображають у графі «Відмітка про вибуття» форми № ОЗ-7. Акт списання основних засобів (форма № ОЗ-3) не поширюється на списання автотранспортних засобів. Для них затверджена інша форма акта, а саме – Акт на списання автотранспортних засобів ( форма № ОЗ-4). Як і при списанні будь-якого іншого об’єкта ОЗ, рішення про списання об’єкта автотранспорту приймає комісія, яку призначає керівник підприємства. Акт № ОЗ-4 складають у двох примірниках: перший передають до бухгалтерії, другий залишається в особи і є підставою для здавання на склад матеріальних цінностей і металобрухту, що залишився в результаті списання. Картку обліку руху основних засобів (форма № ОЗ-8) застосовують для обліку руху об’єктів основних засобів у разі, коли облікову документацію обробляють вручну. Підставою для її заповнення є дані інвентарних карток за відповідними класифікаційними групами ОЗ. Після заповнення картку обліку руху обов’язково звіряють з даними синтетичного обліку. Форму (№ ОЗ-9) використовують для обліку кожного окремого об’єкта основних засобів за місцем їх знаходження (експлуатації) та за матеріально відповідальними особами. Дані цього списку мають бути тотожні записам в інвентарних картках обліку основних засобів (форма ОЗ-6), які веде бухгалтерія підприємства. Відомість нарахування амортизації відноситься до групувальних та накопичувальних відомостей, являє собою відомість розрахунку балансової вартості об’єктів ОЗ і визначення суми амортизаційних відрахувань по кожному з них. Інформація про господарські операції підприємства за звітний період з облікових регістрів переноситься у згрупованому вигляді до Головної книги та бухгалтерських звітів. Аналогічному документуванню підлягають операції з нематеріальними активами та іншими необоротними матеріальними активами. Картка обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів (форма №МШ-2) застосовується для обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів, виданих під розписку працівнику для тривалого користування. Заповнюється в одному примірнику на кожного, хто одержав ці предмети. Акт вибуття малоцінних та швидкозношуваних предметів (форма №МШ-4) застосовується для оформлення поломки та втрати предметів. Його складають в одному примірнику на одного або декількох працівників. При втраті МНМА з вини працівника акт складають у двох примірниках (один залишається у матеріально відповідальної особи, а другий передають в бухгалтерію для утримання у встановленому порядку вартості втраченого предмета). Особова картка обліку спецодягу, спецвзуття та запобіжних засобів (форма №МШ-6) застосовується для обліку спецодягу, спецвзуття та запобіжних засобів, які видаються працівникам підприємства в індивідуальне користування за встановленими нормами. Картка в одному примірнику зберігається у матеріально відповідальної особи. У випадку втрати взятих предметів спецодягу або запобіжних засобів в особовій картці за формою №МШ-6 в рядку загубленого предмета в розділі «Повернено» робиться запис «Акт вибуття №___ і дата». Акт на списання малоцінних та швидкозношуваних предметів (форма №МШ-8) застосовується для оформлення списаних морально застарілих, зношених і непридатних для подальшого використання спецодягу, спецвзуття та інших МНМА і здавання їх матеріально відповідальній особі для утилю. Акт складається в одному примірнику комісією на підставі разових актів вибуття (форма №МШ-4) здавання цих предметів до утилю акт разом із розпискою матеріально відповідальної особи здають до бухгалтерії. На різні види малоцінних предметів акти на списання складаються окремо. Одиницею обліку бібліотечного фонду є примірник – кожна окрема одиниця книги, що надходить на підприємство. Підприємство зобов’язане вести сумарні та індивідуальний облік книг, що надходять до бібліотечного фонду і вибувають в установлених одиницях обліку. Формою сумарного обліку є книга або журнал, що містить відомості про надходження та вибуття з фонду. Підставою для внесення періодичних видань до книги сумарного обліку є акт, який складається в міру завершення надходження періодичних видань протягом року. Вибуття окремих одиниць відображаються у книзі сумарного обліку на основі акта про виключення окремої одиниці з бібліотечного фонду. Основним нормативним документом на території України, що визначає умови видачі користування і повернення предметів прокату, є Порядок надання у тимчасове користування громадянам предметів культурно-побутового призначення та господарського споживання, затвердженого наказом Українського союзу об’єднань підприємств і організацій побутового обслуговування населення від 16 грудня 1999року № 46. Згідно Порядку надання у тимчасове користування предметів покату громадянам оформлюється договором (замовлення-зобов’язання) за формою ПО-П, яка є документом суворої звітності. Ця форма обов’язкова до використання всіма суб’єктами господарювання, які надають побутові послуги населенню на території України. В ній зазначаються дані про отримання предметів на прокат, їх стан, кількість і вартість. Обов’язково вносяться паспортні дані замовника, який своїм підписом затверджує знання правил щодо користування, збереження, отримання предметів та їх повернення у справному вигляді. Форма ПО-П2 (квитанція, копія квитанції) заповнюється аналогічно замовленню-зобов’язань. Вона призначена для приймання грошових коштів за прокат, за продовження строку прокату, за несвоєчасне повернення предметів прокату.

 

 

    1. Синтетичний та аналітичний облік необоротних активів

 

На підприємствах аналітичний  облік необоротних активів залежить від облікової групи, тому розглянемо кожну з них.

Для обліку і узагальнення інформації про наявність і рух  власних або отриманих на умовах фінансового лізингу об'єктів  і орендованих цілісних майнових комплексів, які віднесені до основних засобів, Інструкцією № 291 призначений рахунок 10 "Основні засоби".

За дебетом рахунку 10 відображаються:

- надходження (придбаних,  створених, безоплатно отриманих)  основних засобів, що враховуються  на балансі підприємства за  первісною вартістю;

- сума витрат, пов'язаних з поліпшенням об'єкту (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція і т. ін.), яке приводить до збільшення майбутніх економічних вигод, попередньо очікуваних від використання об'єкту;

- сума дооцінки вартості  об'єкту основних засобів.

За кредитом рахунку 10 відображаються:

- вибуття основних  засобів в результаті продажу,  безвідплатної передачі або невідповідності  критеріям визнання активом;

- часткова ліквідація  об'єкта основних засобів;

- сума зниження ціни  основних засобів.

Інструкцією № 291 для кожної групи основних засобів, приведених в П(С)БО 7, передбачені окремі субрахунки рахунку 10 "Основні засоби".

Наведемо їх перелік  з описом призначення:

100 "Інвестиційна нерухомість"

101 "Земельні ділянки" - ведеться облік вартості земельних ділянок;

102 "Капітальні витрати  на поліпшення земель" - ведеться  облік капітальних вкладень щодо  поліпшення земель (меліоративні, осушні, іригаційні та інші роботи);

103 "Будівлі та споруди" - ведеться облік наявності і  руху будівель, споруд, їх структурних компонентів і передавальних пристроїв, а також житлових будівель;

104 "Машини та обладнання" - ведеться облік машин і устаткування;

105 "Транспортні засоби" - ведеться облік транспортних  засобів;

106 "Інструменти, пристосування  та інвентар" - ведеться облік інструментів, приладів і інвентарю;

107 "Тварини" - ведеться  облік дорослих тварин, не призначених  для сільськогосподарського використання;

108 "Багаторічні насадження" - ведеться облік багаторічних  насаджень;

109 "Інші основні  засоби" - ведеться облік основних засобів, не включених до інших субрахунків рахунку 10 "Основних засобів".

Аналітичний облік основних засобів ведеться за кожним об'єктом  окремо.

Для обліку і узагальнення інформації про наявність і рух  інших необоротних матеріальних активів, не відображених у складі об'єктів обліку на рахунку 10 "Основні засоби", Інструкцією № 291 передбачений рахунок 11 "Інші необоротні матеріальні активи".

За дебетом рахунку 11 відображаються:

- надходження (придбаних,  створених, безоплатно отриманих  інших необоротних матеріальних активів на підприємство (за первинною вартістю));

- сума витрат, пов'язана  з поліпшенням об'єкту (реконструкція,  модернізація), яке приводить до  збільшення майбутніх економічних  вигод, спочатку очікуваних від  використання об'єкту;

- сума дооцінки вартості об'єкта необоротних матеріальних активів.

За кредитом даного рахунку  відображаються:

- вибуття інших необоротних  матеріальних активів в результаті  продажу, безвідплатної передачі  або невідповідності критеріям  визнання активом;

- часткова ліквідація об'єкта інших необоротних матеріальних активів;

- сума зниження ціни  об'єкта інших необоротних матеріальних  активів.

Інструкцією № 291 для  кожної групи інших необоротних  матеріальних активів, вказаних в П(С)БО 7, передбачені окремі субрахунки рахунку 11 "Інші необоротні матеріальні активи".

Приведемо їх перелік  з описом призначення:

111 "Бібліотечні фонди" - ведеться  облік наявності і руху бібліотечних  фондів;

112 "Малоцінні необоротні матеріальні  активи" - відображається вартість  предметів, термін корисного використання яких більший за один рік, зокрема спеціальних інструментів і пристосувань, вартість яких погашається нарахуванням зносу за встановленою підприємством ставкою (нормою) з урахуванням очікуваного способу використання таких об'єктів, а також вартість інших предметів, що за вартісною ознакою підприємством віднесені до малоцінних необоротних матеріальних активів;

113 "Тимчасові (нетитульні) споруди" - ведеться облік експлуатаційних  тимчасових (нетитульних) споруд;

114 "Природні ресурси" - ведеться облік наявності і руху придбаних природних ресурсів для подальшого видобутку (нафти, газу і т. ін.);

115 "Інвентарна тара" - ведеться  облік наявності і руху інвентарної  тари;

116 "Предмети прокату" - ведеться  облік наявності та руху активів,  призначених до видачі напрокат;

117 "Інші необоротні  матеріальні активи" - ведеться  облік наявності та руху інших  необоротних матеріальних активів,  що не знайшли відображення  на інших субрахунках рахунку  11. На цьому субрахунку, зокрема,  орендар відображає вартість  завершених капітальних інвестицій в об'єкти операційної оренди (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція і т. ін.).

Аналітичний облік необоротних  матеріальних активів ведеться за кожним об'єктом даних активів. Підприємства, що нараховують амортизацію бібліотечних фондів і малоцінних необоротних матеріальних активів в першому місяці використання вказаних об'єктів у розмірі 100 % їх вартості, аналітичний облік цих об'єктів можуть вести із забезпеченням інформації про загальну кількість об'єктів і їх загальної вартості в розрізі класифікаційних підгруп, які підприємство вводить самостійно. Вартість об'єкту таких підгруп при його вибутті визначається діленням вартості відповідної підгрупи, що враховується на субрахунках 111 і 112, на кількість об'єктів, що входять до складу відповідної підгрупи, з відображенням за кредитом субрахунків 111 і 112 в кореспонденції з дебетом субрахунку 132.

Інструкцією № 291 для  кожної групи нематеріальних активів, визначених п.5 П(С)БО 8, передбачений окремий  субрахунок рахунку 12 "Нематеріальні активи".

Співвідношення між  групами нематеріальних активів, визначених в П(С)БО 8, і субрахунками рахунку 12 наведено в табл. 1.2.

Таблиця 1.2

Зміст інформації, що узагальнюється на субрахунках рахунку 12 «Нематеріальні активи» загального плану рахунків бухгалтерського обліку

Субрахунок рахунку 12 «Нематеріальні активи»

Група нематеріальних активів

 

121 «Права користування природними ресурсами»

 

Право користування надрами, іншими ресурсами  природного середовища, геологічною  і іншою інформацією про природнє середовище і т.ін.

 

122 «Права користування майном»

 

Право користування земельною ділянкою, право користування будівею, право  на оренду приміщень і т.ін.

 

123 «Права та знаки для товарів  і послуг»

 

Товарні знаки, торгові марки, фірмові назви і т.ін.

 

124 «Права на об’єкти промислової  власності»

 

Право на винаходи, корисні моделі, промислові зразки, сорти рослин, породи тварин, «ноу-хау», захист від недобросовісної  конкуренції і т.ін.

 

125 «Авторські і суміжні з  ними права»

 

Право на літературні і музичні твори, програми для ЕОМ, бази даних і т.ін.

 

127 «Інші нематеріальні активи»  Право на здійснення діяльності, використання економічних і інших  привілеїв і тому подібне

 

Право на здійснення діяльності, використання економічних та інших привілеїв і т.ін.

Облік необоротних активів 📙 Курсовая → 🆔 144648

Облік необоротних активів 📙 Курсовая → 🆔 144648