Облік нематеріальних активів. 4

Міністерство аграрної політики та продовольства України

Полтавська державна аграрна академія

Факультет обліку та фінансів

Кафедра бухгалтерського обліку

К у р с о в а  р о б о т а

з дисципліни «Бухгалтерський облік»

на тему:

Облік нематеріальних активів

Виконав студент 3 курсу 1 групи

ОКР «Бакалавр» напряму підготовки «облік і аудит»

Дзюбич Євген Юрійович

Полтава – 2014

ЗМІСТ

Вступ

Актуальність теми. Якісні, нові вимоги до підвищення ефективності обліку і відображення у звітності фінансових і виробничих активів підприємств визначають всебічне осмислення і введення в практику обліку нового виду активів - нематеріальних активів. В реальному житті зустрічатися з ними доводиться все частіше: в результаті повсякденного використання комп'ютерних програм, розвитку науки і техніки виникає необхідність у правовому оформленні та правильному відображенні в обліку прав на корисні моделі, промислові зразки, знаки для товарів та послуг.

Більшість елементів, пов'язаних з обліком нематеріальних активів недостатньо законодавчо врегульовані, у зв'язку з чим у бухгалтерів-практиків виникає багато питань. На сьогодні методика і принципи побудови обліку нематеріальних активів є об'єктом пильного вивчення світової економічної науки і практики. Дані питання неодноразово розглядалися на сесії Міжнародної групи експертів ООН з міжнародних стандартів обліку і звітності, і продовжують постійно розроблятися економістами всіх розвинених країн.

Повсякденне використання комп’ютерних програм, інтелектуальної праці (власності), розвиток науки і техніки зумовлюють потребу правового оформлення та відображення в бухгалтерському обліку цих процесів.

Інтелектуальна власність є відносно новим об'єктом бухгалтерського обліку, що зумовлено нематеріальною природою, особливостями правової охорони та відображенням її у складі активів. Значна частина об'єктів інтелектуальної власності тільки починає бути учасниками господарського обороту, що вимагає постійного перегляду та вдосконалення методики бухгалтерського обліку з метою врахування всієї різноманітності й різнорідності об'єктів

Нематеріальні активи підприємства являють собою частину загального капіталу підприємства. На протязі всього часу діяльності підприємства нематеріальні активи частково відносяться до собівартості продукції. Але їх особливість полягає в тому, що вони можуть на кінець строку визначеного корисного використання:

- стати не придатними до подальшого використання (100% зносу);

- бути придатними до подальшого використання (їх необхідно проіндексувати і далі використовувати в виробничій діяльності або реалізувати);

- стати більш цінними, ніж їх первинна вартість (необхідна оцінка вартості).

На сьогоднішній день значна увага приділяється використанню об'єктів нематеріальних активів у господарській діяльності підприємства як потенційного джерела отримання економічних вигод.

З огляду на це актуальною постає проблема удосконалення відображення нематеріальних активів в бухгалтерському обліку, як в одному із основних джерел інформації, що використовується при управлінні сучасним підприємством.

Мета та завдання дослідження. Метою курсової роботи є дослідження та обґрунтування теоретичних положень щодо здійснення та вдосконалення обліку нематеріальних активів на підприємстві. Для досягнення поставленої мети визначені наступні завдання:

- розглянути питання аналітичного та синтетичного обліку нематеріальних активів згідно з П(с)БО, документальне оформлення операцій з їх руху та використання на підприємстві;

- дослідити економічну характеристику категорії «нематеріальні активи», а також загальні принципи побудови їх обліку на підприємстві;

- вивчити види нематеріальних активів згідно з різноманітними підходами до їх класифікації;

- розглянути питання щодо оцінки та переоцінки нематеріальних активів;

- розглянути питання щодо інвентаризації нематеріальних активів.

Предмет і об’єкт дослідження. Об'єктом дослідження при написанні курсової роботи є облікові процедури відображення господарських операцій щодо наявності і руху нематеріальних активів на підприємстві.

Предметом дослідження є система теоретичних, методичних та практичних аспектів, що стосуються обліку наявності та руху нематеріальних активів. Джерела, які були використані при написанні курсової роботи: первинні та зведені документи, регістри бухгалтерського обліку, річні звіти підприємств, а також наукова та методична література з даної теми.

Розділ 1

Економічний зміст нематеріальних активів, Нормативне регулювання та завдання їх обліку

Цінність нематеріальних активів для розвитку підприємств та організацій доводить тенденція переважання ринкової вартості останніх над балансовою. Так наприклад, в бухгалтерському обліку шведської фірми «Scandia FSA» відображено не більше 15 % від її ринкової вартості, а з погляду матеріальних активів така компанія, як «Visa Intenational» взагалі не існує, хоча і здійснює операції по всьому світу на суму близько 300 млрд дол. щорічно [3].

Саме нематеріальні активи, які не входять до складу основних і оборотних коштів підприємства, складають на сьогодні левову частку ринкової вартості великих західних компаній. За період з 1979 року по 2009 рік частка нематеріальних активів у ринковій капіталізації компаній "розвинених" ринків зросла з 20% до 74% (рис. 1.1).

Рис. 1.1. Структура капіталізації найбільших компаній «розвинених ринків»

У нашій країні подібних оцінок не проводилося, проте якщо взяти до уваги, що в Україні обсяг операцій на ринку технологій складає 25-30 млн. доларів США, а у Великобританії цей показник вимірюється мільярдами доларів, то стає цілком очевидним то й факт, що в нашій країні частка нематеріальних активів у капіталізації компаній набагато менша.

За оцінками експертів розмір нематеріальних активів не залучених до господарського обороту у промисловій галузі в середньому складає 50 % від вартості нематеріальних активів, а у високотехнологічних галузях промислового виробництва цей показник досягає близько 70-80 %.

Не дивлячись на те, що обсяги капітальних інвестиції суб’єктів господарювання у формування нематеріальних активів в нашій країні протягом останнього десятиліття мають тенденцію до зростання (рис. 1.2), і у 2012 році вони перевищували аналогічний показник 2002 року практично в 2 рази, їх частка в структурі капітальних інвестиції за видами активів залишається мізерною і не перевищує навіть 4 % (за винятком 2002 року – 9,1%).

Рис. 1.2. Обсяги капітальних інвестиції у нематеріальні активи

Крім того слід відзначити, що якщо обсяги інвестицій у програмне забезпечення та формування баз даних діяльності суб’єктів господарювання щорічно в Україні зростають, то інвестиції у створення об’єктів інтелектуальної власності у 2012 році порівняно з 2011 роком скоротилися на 10,8 % (Рис. 1.3).

Рис. 1.3. Обсяги капітальних інвестиції за видами активів

Серед причин відсутності значущого впливу нематеріальних цінностей на фінансово-господарську діяльність вітчизняних підприємств варто виділити, перш за все, використання в практиці господарювання скоріш правового, ніж економічного, тлумачення сутності нематеріальних активів та тотальну недооцінку їх ролі та значення для стратегічного розвитку підприємства вітчизняним менеджментом. Крім того слід констатувати відсутність ефективного механізму управління нематеріальними активами на рівні останніх та дієвого нормативно-правового забезпечення цієї сфери на рівні держави.

Бухгалтерський облік нематеріальних активів ведуть щодо кожного об'єкта за такими групами:

- права користування природними ресурсами (право користування надрами, іншими ресурсами природного середовища, геологічною та іншою інформацією про природне середовище тощо);

- права користування майном (право користування земельною  ділянкою, право користування будівлею, право на оренду приміщень  тощо);

- права на знаки для товарів і послуг (товарні знаки, торгові марки, фірмові назви тощо);

- права на об'єкти промислової  власності (право на винаходи, корисні  моделі, промислові зразки, сорт  рослин, породи тварин, ноу-хау, захист  від недобросовісної конкуренції  тощо);

- авторські й суміжні  з ними права (право на літературні  й музичні твори, програми для  ЕОМ, бази даних тощо);

- інші нематеріальні активи (право на провадження діяльності, використання економічних та інших привілеїв тощо);

Придбаний або отриманий нематеріальний актив відображається в балансі, якщо існує імовірність одержання майбутніх економічних вигод, пов'язаних з його використанням, і його вартість може бути достовірно визначена.

Нематеріальний актив, отриманий в результаті розробки, слід відображати в балансі за умов, якщо підприємство має:

- намір, технічну можливість  і ресурси для доведення нематеріального  активу до стану, в якому він  придатний для реалізації або  використання;

- можливість отримання  майбутніх економічних вигод  від реалізації або використання  нематеріального активу;

- інформацію для достовірного визначення витрат, пов'язаних з розробкою нематеріального активу.

Якщо нематеріальний актив не відповідає вказаним критеріям, то витрати, пов'язані з його придбанням чи створенням, визнаються витратами того звітного періоду, протягом якого вони були здійснені без визнання таких витрат у майбутньому нематеріальним активом [7, с. 232].

Не визнаються активом, а підлягають відображенню у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені:

- витрати на дослідження;

- витрати на підготовку  і перепідготовку кадрів;

- витрати на рекламу  та просування продукції на  ринку;

- витрати на створення, реорганізацію та переміщення  підприємства або його частини;

- витрати на підвищення  ділової репутації підприємства (гудвіл вартість видань.

Придбані (створені) нематеріальні активи зараховують на баланс підприємства за первинною вартістю. Первинна вартість придбаного нематеріального активу складається з ціни (вартості) придбання (крім отриманих торговельних знижок), мита, непрямих податків, що не підлягають відшкодуванню, та інших витрат, безпосередньо пов'язаних з його придбанням та доведенням до стану, в якому він придатний для використання за призначенням. Витрати на сплату відсотків за кредит не включаються до первинної вартості нематеріальних активів, придбаних (створених) повністю або частково за рахунок кредиту банку.

Первісна вартість нематеріального активу, створеного підприємством, включає прямі витрати на оплату праці, прямі матеріальні витрати, інші витрати, безпосередньо пов'язані із створенням цього нематеріального активу та приведенням його до стану придатності для використання за призначенням (оплата реєстрації юридичного права, амортизація патентів, ліцензій тощо).

Первісна вартість нематеріальних активів збільшується на суму витрат, пов'язаних з удосконаленням цих нематеріальних активів і підвищенням їх можливостей та строку використання, які сприятимуть збільшенню первинно очікуваних майбутніх економічних вигод. Витрати, що здійснюються для підтримання об'єкта в придатному для використання стані та одержання первинно визначеного розміру майбутніх економічних вигод від його використання, включаються до складу витрат звітного періоду [8, с. 108].

Нарахування амортизації нематеріальних активів здійснюється протягом строку їх корисного використання, який встановлюється підприємством при визнанні цього об'єкта активом (при зарахуванні на баланс), але не більше 20 років.

При визначенні строку корисного використання об'єкта нематеріальних активів слід ураховувати:

- строки корисного використання  подібних активів;

- моральний знос, що передбачається;

- правові або інші подібні  обмеження щодо строків його  використання та інші фактори.

Метод амортизації нематеріального активу обирається підприємством самостійно, виходячи з умов отримання майбутніх економічних вигод. Якщо такі умови визначити неможливо, то амортизація нараховується із застосуванням прямолінійного методу. Нематеріальний актив списується з балансу в разі його вибуття або внаслідок продажу, безоплатної передачі або неможливості отримання підприємством надалі економічних вигод від його використання [5, с. 18].

До затвердження стандартів бухгалтерського обліку нормативні акти з бухгалтерського обліку обмежувались невичерпними переліками видів нематеріальних активів без визначення їх загального поняття. За визначенням, що наведене у пункті 4 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 8, нематеріальний актив – це немонетарний актив, який не має матеріальної форми, може бути ідентифікований (відокремлений від підприємства) та утримується підприємством з метою використання протягом періоду більше одного року (або одного операційного циклу, якщо він перевищує один рік) для виробництва, торгівлі, в адміністративних цілях чи надання в оренду іншим особам. Інакше кажучи, термін “нематеріальні активи” охоплює будь-які безтілесні об'єкти цивільного обігу, що можуть бути капіталізовані підприємством, організацією, установою.

В свою чергу в П(С)БО 19 подано визначення терміну «немонетарні активи». Немонетарні активи – активи, крім грошових коштів, їх еквівалентів та дебіторської заборгованості у фіксованій (або визначеній) сумі грошей. нематеріальний актив облік амортизація

Вперше можливість внесення об'єктів нематеріальних активів в рахунок внеску в статутний капітал радянських організацій з'явилася з затвердженням Указу Радміну РРФСР від 25.12.1990 601 «Про затвердження Положення про акціонерні товариства», де було вказано, що внеском учасника товариства можуть бути будівлі, споруди, устаткування та інші матеріальні цінності, цінні папери, права користування землею, водою і іншими природними ресурсами, будівлями, спорудами і устаткуванням, а також інші майнові права (зокрема на інтелектуальну власність), грошові кошти в радянських рублях і в іноземній валюті [3].

Нематеріальні активи – це доступ до прав власності автора, які захищено правами, «що самі по собі і є нематеріальними активами». Нематеріальні ресурси – це складова частина потенціалу підприємства, здатна забезпечувати економічну користь протягом відносно тривалого періоду. Відмінними рисами цих ресурсів є брак матеріальної основи здобування доходів та невизначеність розмірів майбутнього прибутку від їхнього використання.

Поняття «нематеріальні ресурси» використовується для характеристики сукупності об’єктів інтелектуальної власності. В свою чергу об’єкти інтелектуальної власності – це права, які захищені патентами, свідоцтвами, ліцензіями, авторським та суміжними правами.

Нематеріальні активи – це категорія, яка виникає внаслідок володіння правами на об’єкти інтелектуальної власності або обмежені природні ресурси, що використовуються в господарській діяльності для отримання прибутку, а їх вартість частинами переноситься на виробничий продукт чи надані послуги.

Терміноголічний аналіз понятійного апарату нематеріальних активів наведено у додатку А.

Особливість нематеріальних активів, що складається у відсутності у них фізичних якостей, тому їх важко оцінити. Це пов'язано з тим, що нематеріальні активи є дуже специфічною категорією, яку досить складно оцінити у зв'язку з тим, що не завжди:

- розробка нематеріального  активу закінчується позитивним  результатом, внаслідок чого при  його створенні досить складно  виокремити понесені затрати;

- можливо знайти подібний  аналог нематеріального активу  для визначення його вартості  за ринковим методом;

- можна достовірно визначити  вартість майбутніх доходів, які  можна одержати від використання  цього нематеріального активу.

Більш детально розглянемо проблеми обліку нематеріальних активів, які висвітлювали саме національні дослідники у вигляді табл. 1.1 (додаток Б).

Таблиця 1.1

Огляд навчальної літератури та наукових видань з проблемних питань обліку нематеріальних активів

Метою державного регулювання бухгалтерського обліку та фінансової звітності в Україні є:

- створення єдиних правил  ведення бухгалтерського обліку  та складання фінансової звітності, які є обов'язковими для всіх підприємств та гарантують і захищають інтереси користувачів;

- удосконалення бухгалтерського  обліку та фінансової звітності

Під обліковим законодавством розуміють сукупність правових актів та окремих обліково-правових норм, які регулюють бухгалтерський облік. Система такого законодавства поділяється на закони та підзаконні акти. Нормативне регулювання організації обліку нематеріальних активів здійснюється за допомогою таких документів, як Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» [17], Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку П(С) БО 8 «Нематеріальні активи» [30] та Інструкцією про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку [19].

Основним нормативним актом з бухгалтерського обліку є Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Закон закріплює методологічні основи збирання, реєстрації й узагальнення інформації, що здійснюється шляхом суцільного, безперервного документування всіх господарських операцій. Нормативними актами Міністерства фінансів, які регламентують бухгалтерський облік, є національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку [2, с. 123].

Згідно Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку 38 (МСБО 38) нематеріальні активи – це немонетарний актив, який не має фізичної субстанції та може бути ідентифікований [7].

Нормативні акти з обліку нематеріальних активів представлено в табл. 1.2.

Таблиця 1.2

Характеристика діючої нормативно-правової бази

з обліку нематеріальних активів

Отже, можна зробити висновок, що правова база України щодо нематеріальних активів знаходиться у стадії становлення. Чинне облікове законодавство значно звужує склад нематеріальних активів, оскільки незрозуміло, як обліковувати та до складу яких активів відносити окремі об'єкти (наприклад, об'єкти інтелектуальної власності). Категорія нематеріальних активів потребує подальших глибоких та всебічних досліджень, адже вони стали одним з принципово важливих об'єктів обліку вітчизняних підприємств. Незважаючи на інтеграцію світової економіки, сьогодні зберігаються національні відмінності в обліку нематеріальних активів. Тому нагальною потребою є реформування бухгалтерського обліку та створення відповідної нормативної бази [25, с. 82] 
Розділ 2

Облік нематеріальних активів

2.1. Документування операцій з обліку нематеріальних активів

Обов'язковою підставою відображення в бухгалтерському обліку будь-якого об'єкту нематеріальних активів на підприємстві слугують правильно оформлені первинні документи. Для документування операцій з обліку нематеріальних активів використовуються типові форми документів.

Таблиця 2.1

Типові форми документів

Основною ознакою нематеріального активу є відсутність матеріальної форми об'єкта, проте повинні бути документи, які підтверджують існування цього об'єкта та права підприємства на його використання (табл. 2.2.).

Таблиця 2.2

Документування операцій з нематеріальними активами

2.2. Синтетичний  та аналітичний облік нематеріальних  активів

Бухгалтерський облік наявності та руху нематеріальних активів, прийнятих на баланс, ведеться на інвентарному балансовому рахунку 12 «Нематеріальні активи».