Охорона праці, техніка безпеки та пожежна профілактика на державному підприємстві “Полярон”

Annotation

This graduation work is devoted to an urgent problem of the improvement production – economic activity of the industrial establishment in condition of the market.

In theoretical part literary sources is determined the essences of the finances as component part production relations of the market economic, peculiarities of the production – financial activity, forming and employment financial sources of the enterprise.

In analytical part is made analysis production – economic and financial activity of the enterprise and are substantiated direction of theirs improvement.

Bu the determined directions are worked up proper measures witch are accepted to adoption on state enterprise " Poieron".

ЗМІСТ

Вступ______________________________________________________

Розділ 1.  Теоретичні основи організації виробничо-фінансової діяльності підприємства___________________________________________

1.1. Сутність фінансів підприємства  як складової виробничих відносин  ринкової економіки_______________________________________

1.2. Особливості  виробничо-фінансової  діяльності підприємства в умовах  ринку_____________________________________________________

1.3. Процес формування та використання  фінансових ресурсів на підприємстві_____________________________________________________

Розділ 2. Аналізування виробничо-господарської та діючої організації фінансової діяльності державного підприємства “Полярон”____

2.1. Організаційно-економічна характеристика  державного підприємства “Полярон”___________________________________________

2.2. Результати аналізування виробничо-господарської  та фінансової діяльності підприємства  за 2001-2002 роки____________________________

2.3. Оцінка діючої системи управління  фінансовою діяльністю підприємства_____________________________________________________

2.4. Обґрунтування основних напрямів  удосконалення виробничо-фінансової  діяльності підприємства__________________________________

Розділ 3. Розроблення пропозицій щодо удосконалення виробничо-фінансової діяльності державного підприємства “Полярон”______________

3.1. Рекомендації щодо удосконалення  системи управління фінансовими  ресурсами підприємства________________________________

3.1.1. Пропонована організаційна структура  управління фінансового відділу  підприємства______________________________________________

3.1.2. Формування організаційної схеми  та розподілу функцій фінансового  менеджменту__________________________________________

3.2. Пропозиції щодо оновлення товарного  асортименту державного підприємства  “Полярон”___________________________________________

3.2.1. Характеристика інноваційної продукції____________________

3.2.2. Визначення конкурентоспроможності  нової продукції________

3.2.3. Фінансовий план впровадження  в серійне виробництво інноваційної  продукції_____________________________________________

3.3. Економічна оцінка проектних  рішень________________________

Розділ 4. Охорона праці, техніка безпеки та пожежна профілактика на державному підприємстві “Полярон”______________________________

4.1. Вступ___________________________________________________

4.2. Аналіз умов праці________________________________________

4.3. Вибір і обґрунтування заходів  для створення нормативних умов  праці____________________________________________________________

4.3.1. Вимоги до системи вентиляції____________________________

4.3.2. Нормування природного освітлення_______________________

4.3.3. Нормування штучного освітлення_________________________

4.4. Пожежна профілактика____________________________________

Висновки та пропозиції_______________________________________

Література__________________________________________________

Додатки____________________________________________________

ВСТУП

Система господарювання, орієнтована на економічну самостійність підприємств, активне використання ринкових регуляторів виробництва, висуває ряд принципово нових вимог до підприємств: досконале знання внутрішнього та зовнішнього середовища, умов формування взаємовідносин підприємства з усіма контрагентами ринку, оцінки закономірностей комунікативності в системі організації та управління виробництвом.

Оптимальне управління як динамічний процес пошуку найефективніших зв'язків з оточуючим середовищем є поєднання досвіду, інтуїції, логічного мислення з методами управління, які базуються на різноманітній аналітичній інформації.

Важливим джерелом інформаційного забезпечення процесу управління є дослідження фінансової діяльності підприємства. Отже, вдосконалення фінансів в промисловості на сучасному етапі розвитку економіки набуває особливого значення. Процес формування нового господарського механізму передбачає корінні зміни планування на всіх рівнях управління національним господарством на основі натурального підходу, підсилення ролі фінансів, кредиту та грошей. Фінанси та кредит повинні стати вихідною базою плану і системи управління, заснованої на нормативних зв'язках між державою та підприємством (податкове регулювання).

Тому керівники повинні постійно контролювати операції підприємства, знати, наскільки ефективно і з якими прибутками воно працює. Один із інструментів визначення ефективності діяльності підприємства – фінансовий менеджмент, який формує базу планування й контролю в системі управління.

Метою даного дипломного проекту є удосконалення виробничо-фінансової діяльності державного підприємства "Полярон".

Для обґрунтування прогресивних напрямів приведення виробничо-фінансового механізму підприємства до ринкових умов господарювання в роботі проведено теоретичні дослідження сутності, особливостей виробничо-фінансової діяльності підприємства в умовах ринку, методів формування та використання фінансових ресурсів підприємства; аналіз фінансових результатів діяльності державного підприємства "Полярон", на основі яких розроблено відповідні заходи.

Запропоновані заходи, спрямовані на удосконалення виробничо-фінансової діяльності, прийняті до впровадження на державному підприємстві "Полярон".

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ОРГАНІЗАЦІЇ ВИРОБНИЧО-ФІНАНСОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

1.1. Сутність фінансів підприємства  як складової виробничих відносин  ринкової економіки

Будь-яка система господарювання, що базується на товарно-грошовому обміні, потребує певної системи економічних відносин з приводу використання грошей у сфері розподілу матеріальних і духовних благ суспільства. В умовах товарно-грошових відносин відсутні прямі, натурально-речові форми розподілу виробленого продукту. Задоволення потреб відтворення відбувається за допомогою грошей, шляхом створення системи цільових грошових фондів у відповідних ланках народногосподарського механізму.

Такою системою є фінанси. Під фінансами розуміють певні економічні відносини, за допомогою яких у грошовій формі, шляхом формування й використання спеціальних (централізованих і децентралізованих) цільових фондів у суспільстві здійснюються процеси розподілу й перерозподілу національного багатства, сукупного суспільного продукту національного доходу з метою досягнень завдань соціально-економічного розвитку.

У соціально орієнтованій ринковій економіці, розбудову якої сьогодні здійснює Україна, спектр виробничих відносин, що відображається у фінансах, виходить за межі розподілу лише як фази суспільного відтворення. Він охоплює розподіл відповідної частини національного багатства між відносно відокремленими державними підприємствами, установами, організаціями. Що стосується юридичних осіб недержавних форм власності, а також фізичних осіб, то між ними розподілена та частина національного багатства, що є приватною (груповою та особистою) власністю.

Всі ці відносини пов'язані зі створенням і використанням статутних фондів підприємств різних форм власності, інших грошових фондів, які перебувають у їхньому розпорядженні, особистих фондів громадян, які включають і заощадження.

Фінансові відносини, далі, охоплюють усі фази процесу відтворення, тобто виробництво, розподіл, обмін і споживання. Природно, що друга фаза суспільного відтворення найбільше насичена відносинами розподілу.

На інших фазах суспільного відтворення також виникають розподільні, а отже і фінансові, відносини. Це теоретичне положення, яке протягом десятиліть панування командно-адміністративної системи в нашій країні нехтувалось й практично не реалізовувалося, дуже важливе для з'ясування ролі фінансів у виробничій сфері.

Вже на стадії виробництва кошти, які є власністю підприємства, або належать йому на правах повного господарського відання, мають бути розподілені для створення фондів основних засобів і фондів оборотних засобів. Цей розподіл підприємство повинно зробити таким чином, щоб були створені найсприятливіші умови для ефективного господарювання. Фонд основних засобів у свою чергу розподіляється на кошти, які вкладаються в спорудження будівель, тобто пасивну частину, і такі, що використовуються на придбання і монтаж машин та устаткування, тобто вкладаються у активну частину основних засобів.

При авансуванні у виробництво коштів, які є фондами оборотних засобів, вони мають розподілятися таким чином, щоби одна їх частина використовувалась на створення необхідних запасів предметів праці (оборотних засобів), а друга перебувала в розпорядженні підприємства для обслуговування його діяльності в сфері обігу, тобто в запасах готової продукції та в розрахунках (засоби обігу). Оптимальність розподілу основних і оборотних коштів між відповідними елементами основних і оборотних засобів, безперечно, має неабиякий вплив на ефективність виробництва. Здійснюється цей розподіл через певні фінансові відносини.

На інших стадіях суспільного відтворення також мають місце розподільні, а, отже й фінансові, відносини.

На стадії обміну здійснення актів купівлі-продажу саме по собі не належить до фінансових відносин, бо ці відносини не охоплюють еквівалентні обмінні операції.

На стадії споживання перерозподільні відносини й відповідні їм фонди грошових коштів можуть виникати у зв'язку з відкладенням попиту, розривом між платоспроможним попитом і пропозицією товарів і послуг, а також з інших причин.

Фінансова система України, як будь-якої іншої держави з ринковими умовами функціонування економіки, поєднує в собі централізовані (державні) фінанси та фінанси підприємств – децентралізовані.

Значної актуальності в економіці України набула проблема взаємозв'язку фінансової стабілізації з розвитком національного виробництва. Розв'язання поставленої проблеми невіддільне від наукового аналізу структурних взаємозв'язків між складовими елементами вітчизняної фінансової системи і виробничим процесом, дослідження суперечностей між економічними інтересами головних суб'єктів фінансової та виробничої систем, пошуку дієвих інструментів фінансового стимулювання господарської діяльності товаровиробників.

1.2. Особливості виробничо-фінансової діяльності підприємства в умовах ринку

Фінанси підприємства – це відносини розподілу, безпосередньо пов'язані з формуванням і використанням грошових доходів і фондів.

Використання фінансів дає змогу промисловим підприємствам забезпечувати вирішення виробничих і соціально-економічних проблем свого функціонування. При цьому сфера фінансових відносин підприємств включає в себе відносини:

• між підприємством і його засновниками (власниками) з приводу формування статутного фонду;
• між підприємством і державою у межах законодавства про оподаткування, соціальне страхування, формування позабюджетних державних коштів, а в окремих випадках – з приводу одержання державних асигнувань;
• між підприємством і банками з приводу одержання та повернення кредитів, а також сплати процентів за користування ними;
• між підприємством і його постачальниками та покупцями з приводу виконання договорів, угод, контрактів;
• усередині підприємства – з приводу розподілу прибутку, коштів на формування фондів основних і оборотних засобів;
• між підприємством і його працівниками з приводу створення та використання фондів оплати праці, матеріального заохочення та ін.

Фінанси мають для підприємства виняткове значення. Кожне підприємство потребує коштів для діяльності та розвитку. Отже, менеджер має вивчити діяльність підприємства в комплексі, а також виконувати такі функції:

• забезпечувати стабільне фінансування виробництва, тобто управляти грошовими потоками;
• виділяти кошти для оплати довгострокового виробництва, тобто фінансувати інвестиції та економічне зростання;
• забезпечувати підприємство фінансами за найвигіднішими цінами, щоби не збільшувати без потреби витрати підприємства.

З технічного та стратегічного погляду фінанси відіграють різну роль у діяльності підприємства. Найважливіші фінансові проблеми пов'язані з господарським циклом, тобто із поточними та довгостроковими операціями. Кожне виробничо-фінансове рішення аналізується – встановлюється діагноз ефективності формування та використання фінансових ресурсів.

1.3. Процес формування  та використання фінансових ресурсів на підприємстві

Для вирішення проблеми фінансування та використання фінансових ресурсів підприємств потрібна довгострокова та виважена стратегія держави щодо розвитку підприємництва та його ролі у піднесенні національної економіки.

Фінансову діяльність підприємства можна відобразити такими складовими: ресурси → витрати → доходи → фінансовий результат. За цією схемою окремі підприємства вступають у взаємопов’язані відносини з іншими суб’єктами господарської діяльності з метою виконання соціально-економічних функцій та отримання кінцевого фінансового результату. Функціонування підприємства передбачає використання й відтворення матеріальних, трудових і фінансових ресурсів (рис. 1.1.).

Використовувані ресурси, формуючи ресурсний потенціал окремого підприємства, є часткою ресурсного потенціалу народного господарства в цілому чи окремих його галузей. Отже, ресурсне забезпечення окремих підприємств залежить від ресурсного насичення у країні в цілому.

Для основної частки суб’єктів господарської діяльності постає проблема формування сприятливого інвестиційного клімату чи пошуку внутрішніх джерел самофінансування. До джерел власного інвестування можна віднести частину прибутку підприємства, амортизаційний фонд, резервні фонди. Амортизаційний фонд – важливе джерело підтримки діючого виробництва в умовах незначної рентабельності господарювання.

Структурна перебудова і ринкова трансформація народного господарства передбачають зростання нетрадиційних джерел інвестування (гроші від приватизації, іноземні інвестиції, ресурси фондових ринків, заощадження населення тощо).

Ефективне формування та використання ресурсів підприємства викликає потребу оцінки ефективності фінансових проектів на рівні окремих підприємств. При оцінці ефективності ресурсів важливо оцінити терміни та обсяги вкладених фінансових ресурсів і отриманого прибутку. Процес вкладання капіталу передбачає вкладення певної суми ресурсів і отримання прибутку.

Водночас ефективність фінансування підприємства визначається структурою джерел формування ресурсів, що залежить від форми власності, виду діяльності, територіального розміщення та інших факторів впливу. Очевидно, зростання частки власних ресурсів щодо позичених і залучених дає змогу зробити висновок про зростання ефективності фінансування підприємства (рис. 1.2.).

Організація та планування виробництва в плані формування фінансових ресурсів і обсягу випуску продукції базується на двох моментах. Перший – включає в себе визначення обсягу випуску готової продукції і відповідно до цього, визначення обсягу фінансових ресурсів, необхідних для забезпечення випуску. Другий полягає у розгляді можливостей підприємства, виходячи з наявного обсягу фінансових ресурсів.

Для безперервності виробничого процесу (ефективного функціонування) необхідно, щоби на всіх стадіях виробництва фінансових ресурсів було достатнім. Таким чином, як фактори впливу на ефективність виступають складові фінансових ресурсів і джерел їх фінансування, які забезпечують ту чи іншу стадію виробничого процесу, і які повинні бути в необхідному обсязі. Однак, в силу того, що вони є складовими, будь-яке збільшення одних з метою створення страхового запасу, веде до зменшення інших. Тому при прагненні до зростання ефективності виробництва необхідно вирішити питання про оптимальне співвідношення фінансових ресурсів таким чином, щоби з однієї сторони, всі ресурси були залучені в господарський оборот, а з іншої, забезпечувався випуск продукції в необхідному обсязі.

З метою удосконалення виробничо-фінансової діяльності на державному підприємстві “Полярон” необхідно оцінити сучасний стан його розвитку та розробити комплекс рекомендацій щодо її покращання.

Рис. 1.1. Джерела ресурсного забезпечення підприємства

Рис. 1.2. Фактори впливу на ефективність використання фінансових ресурсів підприємства

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗУВАННЯ ВИРОБНИЧО-ГОСПОДАРСЬКОЇ ТА ДІЮЧОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ФІНАНСОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ДЕРЖАВНОГО ПІДПРИЄМСТВА “ПОЛЯРОН”

2.1. Організаційно-економічна характеристика державного підприємства “Полярон”

Завод “Полярон” є державним підприємством (ДП), що базується на державній власності, безпосередньо підпорядкований Мінпромполітики України і діє на підставі Закону України “Про підприємства в Україні”, чинного законодавства.

У склад заводу входять: відокремлений підрозділ – Електротехнічний завод “ЗЕТ” (м. Старий Самбір Львівської обл..), “ЗЛЕТ”, “Інсстмаш”, “Ливконт”, “ЛЕВП”, спеціалізовані виробництва: цехи, відділи та дільниці.

У ДП “Полярон” сполучається три типи виробництва:

• масове (інтегральне виробництво);
• серійне (виробництво генераторних ламп);
• дрібносерійне (виробництво квантової електроніки).

Предметом діяльності заводу є виробництво виробів мікроелектроніки, квантової електроніки, електронно-вакуумних приладів, товарів культурно-побутового призначення та іншої продукції відповідно до потреб споживчого ринку. Найбільшу вагу підприємство приділяє випуску виробів комутаційної техніки, серед яких вакуумні вимикачі і контактори призначені для включення та виключення споживчої електроенергії в системах дистанційного управління електроприводами змінного струму.

У таблиці 2.1. наведені дані, які характеризують структуру товарного асортименту ДП “Полярон”.

Таблиця 2.1.

Характеристика структури товарного асортименту державного підприємства “Полярон” станом на 01.01.2003р.

Ефективність діяльності підприємства визначається організаційною структурою управління, яка наведена на рис. 2.1. Як видно з наведеної схеми управління заводом здійснюється на основі поєднання принципів самоврядування трудового колективу і прав власника щодо господарського використання свого майна. Завод самостійно визначає структуру управління, встановлює штат. Завод очолює директор, який призначається і звільняється з посади на контрактній основі власником майна або уповноваженим органом. Директор самостійно вирішує питання діяльності заводу в межах наданих йому повноважень. Заступники директора, керівники та спеціалісти підрозділів апарату управління та структурних підрозділів, а також майстри та старші майстри призначаються і звільняються з посади наказом директора або на контрактній основі. Компетенція заступників директора та інших керівних працівників заводу, а також порядок підпису документів, які виходять з заводу, встановлюються аератором. Трудовий колектив заводу становлять всі громадяни, які своєю працею беруть участь в його діяльності на підставі трудового договору, а також інших форм, що регулюють трудові відносини працівника з заводом.

Основними споживачами продукції заводу є сільські електричні мережі, промислові об’єкти, зокрема Торезький електромеханічний завод, Константинівський завод низьковольтної апаратури, Донецьке об’єднання вибухозахищеного обладнання, Укрсвітло, Укрліфт та інші. Фактично підприємство є монополістом по випуску даної продукції. На цей напрямок підприємство покладає великі надії, так як продукція цього напрямку має постійного споживача.

На ДП приділяється велика увага удосконаленню наявної номенклатури комутаційної техніки, а також розробці нових типонайменувань асортименту (табл.. 2.2.).

Таблиця 2.2.

Програма оновлення продукції державного підприємства “Полярон” на 2003-2004 р.р.

Продукція державного підприємства “Полярон” є унікальною і користується широким попитом як у країнах СНД, так і в країнах дального зарубіжжя.

Незважаючи на те, що багато виробів-аналогів, зокрема електронних ламп, на даний час освоєно в Росії (м. Рязань), продукція ДП “Полярон” є конкурентоспроможною за ціною, що для багатьох споживачів є переважаючим при укладенні угод на поставку продукції. Продукція ДП “Полярон” – генераторні і модуляторні лампи – забезпечують більшість радіопередавальних та телевізійних центрів та комплектацією спецобладнання ВПК країн СНД.

2.2. Результати аналізування виробничо-господарської  та фінансової діяльності підприємства  за 2001-2002 роки 

Фактичний випуск продукції в 2002 році на ВО “Полярон” склав 3376,0 тис. грн., що у порівнянні з 2001 роком більше на 97,2 тис. грн. Темп росту випуску продукції становить 103,0 %.

Структура випуску продукції в 2002 році порівняно з 2001 роком значно не змінилась. Спостерігається спад випуску електровакуумних виробів на 14,4%, що викликано зменшенням ринкового попиту.

Дані про рух основних засобів на підприємстві наведені в табл.. 2.3.

Таблиця 2.3.

Аналіз руху основних фондів підприємства за 2002 рік