Опис організаційно-економічної сутності задачі

13

16

27

28

29

31

ЗМІСТ

 
ВСТУП

У наш час використання баз даних набуло дуже широкого значення майже у всіх сферах людської діяльності. Бази даних стали основою інформаційних систем і в корені змінили методи роботи багатьох організацій. Зокрема, останніми роками розвиток технології баз даних привів до створення вельми потужних і зручних в експлуатації систем. Перевагою баз даних є зручне зберігання та пошук інформації.

Найпоширеніший підхід до зберігання даних на сьогодні — використовувати реляційну базу даних. В обраній сфері використання баз даних є дуже ефективним, оскільки усі розрахунки автоматизуються, що зменшує ризик помилки за людським фактором та спрощує роботу економістів та бухгалтерів підприємства.

Актуальність обраної теми полягає у тому, що автоматизація нарахування дивідендів дозволяє зменшити ризик помилки та час на розрахування дивідендів для кожного акціонера, а також вирішує проблему звітності, оскільки потрібну інформацію для звіту можна отримати в потрібному вигляді, у формі таблиці, в самих СКБД. Зберігання усіх даних у базі спрощує пошук потрібної інформації для співробітників підприємства, оскільки кожен співробітник, за потреби, може отримати потрібні йому дані, не виходячи зі свого кабінету, що економить час та прискорює роботу підприємства.

Мета роботи: розробити базу даних для автоматизованого вирішення комплексу функціональних задач «Облік наявності і руху акцій власної емісії на акціонерному товаристві і розрахунок дивідендів акціонерам»

Розробка бази даних проводилась на трьох різних СКБД, а саме: Microsoft Access, MySQL, SQL Server

РОЗДІЛ 1. 
ДОСЛІДЖЕННЯ ПРЕДМЕТНОЇ ОБЛАСТІ

1.1 Опис організаційно-економічної сутності задачі

Завданням даної курсової роботи є автоматизація процесу розрахунку дивідендів для акціонерів підприємства. Саме розробка такої БД допоможе економістам підприємства максимально оперативно виконувати поставлені перед ними завдання стосовно розрахунку коштів. Крім того, автоматизація процесу ведення обліку нарахування дозволить швидко отримувати необхідну інформацію про нарахування, призначення дивідендів, акціонерів, та кількість акцій у кожного акціонера. Однією із головних позитивних сторін процесу автоматизації для підприємства є той факт, що значною мірою збільшиться швидкість і доступність у користуванні інформацією, що в свою чергу, дозволить акціонерам, економістам, власникам підприємства вчасно отримати необхідну інформацію.

Кожного разу, після видачі коштів на дивіденди для членів акціонерного товариства, економіст має дізнатися, яку кількість акцій має кожний акціонер на час видачі коштів та розрахувати, яку суму має йому сплатити підприємство. Цей процес займає достатньо велику кількість часу, адже як розрахунок суми, яку потрібно нарахувати кожному, так і знайти інформацію, яка кількість акцій у кожного з членів акціонерного товариства достатньо витратний. Наша система передбачає спрощення всього процесу роботи.

Досліджувана в роботі автоматизована система обробки економічної інформації з розрахунку прибутку від підприємства передбачає виконання наступних задач:

1. Облік дивідендів які видаються підприємством.

Вирішення задачі обліку містить у собі дані які характеризують кожну видачу дивідендів, а саме: призначення дивідендів, дата видачи, номер видачі та валюта, в якій видали дивіденди.

2. Облік та нарахування дивідендів акціонерам.

Вирішення задачі обліку нарахування дивідендів акціонерам підприємства, передбачає отримання такої інформації:

- ФІО акціонера;

- кількість акцій;

- вид акцій;

- кількість нарахованих коштів;

- валюта, в  якій нараховуються кошти;

- дата нарахування.

3. Інформація про акціонерів підприємства.

Вирішення задачі отримання інформації про акціонерів дозволяє отримувати наступні дані:

- ФІО акціонера;

- контактний телефон

- кількість акцій на даний момент часу;

- вид акцій;

- місце проживання.

Задачі, на вирішення яких спрямоване проектування бази даних «Облік наявності і руху акцій власної емісії на акціонерному товаристві і розрахунок дивідендів акціонерам» представлено у таблиці 1.1.

Таблиця 1.1

Задачі проектування бази даних

Закінчення табл. 1.1

1.2. Опис  системи вхідної, нормативно-довідкової, допоміжної  
та вихідної інформації

Вивчивши і проаналізувавши нормативно-довідкову документацію, можемо надати перелік та властивості вхідних, довідкових, допоміжних та вихідних документів, які використовуються в роботі у вигляді таблиці 1.2

Таблиця 1.2.

Опис документообігу

Проаналізувавши всі необхідні документи ми можемо виділити реквізити документів, яку потрібно зберігати чи розраховувати у базі даних. Перелік реквізитів надано в таблиці 1.3

Таблиця 1.3

Таблиця реквізитів документів

Продовження табл.1.3.

Закінчення табл.1.3.

Зібравши потрібні дані та маючи їх в наявності, головним завданням стало розробити та реалізувати реляційну базу даних, що забезпечить зберігання, накопичення й представлення усієї інформації для вирішення поставлених задач.

Для розрблення та реалізуваня бази даних було обрано програму  ERWin Data Modeler, оскільки вона дозволяє за розробленою фізичною моделью створити аналог у всіх трьох СКБД за допогою інструментарию Forward Engineering, яка генерую скрипт, виконавший якій можна отримати аналог фізичної моделі в кожній СКБД, що є дуже зручним, оскільки не потрібно створювати власноруч таблиці та звязки між ними окремо в кожній СКБД. ERWin також дозволяє створити логічну модель, яка ілюструє схему бази даних на природній мові та є зрозумілою для не спеціалістів в галузі розробки баз даних. Це є дуже зручним, оскільки дає можливість консультуватися з безпосередніми користувачами СКБД, яка буде отримана, вони можуть вносити корективи та знайти помилки, оскільки є кращими спеціалістами у галузі, для якої розробляється СКБД. 
РОЗДІЛ 2.  
СТВОРЕННЯ ПРОЕКТУ БАЗИ ДАНИХ

2.1. Створення та опис інфологічної моделі бази даних.

В цьому підрозділі будуть визначенні функціональних залежностей та склад реквізитів інформаційної бази, опис процедури нормалізації.

Мета інфологічного моделювання – забезпечення найбільш природних для людини заходів збору й представлення тієї інформації, яку потрібно зберігати в створеній базі даних. Саме тому інфологічну модель даних намагаються побудувати по аналогії з природною мовою.

До інфологічної моделі висуваються наступні вимоги:

1. Однозначність;

2. Достатність інформації;

3. Гнучкість (для можливих майбутніх змін);

4. Зрозумілість.

Головними елементами інфологічних моделей є сутності, зв’язки між ними та їх властивості (атрибути).

Для того, щоб побудувати інфологічну модель, необхідно згрупувати дані за визначеними напрямками, кожний з яких описує одну з її складових. При цьому відношення в отриманих таблицях повинні бути нормалізовані, тобто мати ефективну структуру, і не містити аномалій модифікації. Процес нормалізації представляє собою послідовний перехід від одної нормальної форми до іншої, що має вищий ступінь, який супроводжується покращенням внутрішньої структури інфологічної моделі при кожному наступному переході.

Загальна інформація щодо встановлених інформаційних об’єктів наведено в таблиці 2.1. Вона містить такі властивості об’єктів: найменування об’єкту, спосіб звертання до екземплярів, структурна активність, кількість екземплярів. 
Таблиця 2.1.

Опис характеристик об’єктів

Складові елементи інформаційних об’єктів є реквізитами документів, які були наведені в таблиці 1.2. Ці елементи будуть зберігатися в комп’ютерній базі даних. Окрім складових елементів також потрібно привести деякі властивості інформаційних об’єктів.

Опис складових елементів інформаційних об’єктів даної СКБД було наведено в таблиці 2.2.

Таблиця 2.2

Опис складових елементів інформаційних об’єктів

Продовження табл 2.2

Закінчення табл. 2.2

Важливим етапом для створення проекту бази є також опис структурних зв’язків між об’єктами, переліз цих зв’язків наведено у таблиці 2.3.

Таблиця 2.3

Опис структурних зв’язків

Після аналізу отриманої інформації перейдемо до наступного етапу створення проекту бази даних, в якому побудуємо діаграму «Сутність-зв'язок» скориставшись CASE-засобом CA ERWin. На основі побудованої діаграми в подальшому будуть створюватись фізичні моделі баз даних в обраних СКБД.  
2.2. Побудова та опис діаграми «Сутніть–зв’язок».

На основі отриманої інфологічної моделі побудуємо діаграму «Сутніть –зв’язок». Кожний елемент моделі відповідає окремій сутності, отже діаграма буде містити десять сутностей: «Акціонер», «Місто», «Регіон», «Країна», «Акції», «Види акцій», «Емісія», «Видача дивідендів», «Призначення», «Валюта». Кожна з даних сутностей має певний набір атрибутів, що відбивають деякі її властивості, а також ключ – атрибут, що є унікальним для кожної сутності.