Основи облику пидзвитних коштив

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Курсова робота

З дисципліни: “Бухгалтерський облік II”

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Зміст

План

Вступ

I. Теоретична частина

1. Теоретичні основи обліку підзвітних коштів

1.1 Сутність розрахунків  з підзвітними особами та завдання  їх обліку

1.2 Характеристика рахунку 372

2. Організація обліку розрахунків з підзвітними особами

2.1 Порядок видачі готівки  під звіт

2.2 Документальне оформлення господарських операцій з обліку розрахунків з підзвітними особами

II. Практична частина

 Висновок

Список використаної літератури

 Додатки

 

 

 

 

 

 

 

ПЛАН

 

Вступ

I. Теоретична частина

1. Теоретичні основи обліку підзвітних коштів

1.1 Сутність розрахунків з підзвітними  особами та завдання їх обліку

1.2 Характеристика рахунку 372

2. Організація обліку розрахунків з підзвітними особами

2.1 Порядок видачі готівки під звіт

2.2 Документальне оформлення господарських операцій з обліку розрахунків з підзвітними особами

II. Практична частина

 Висновок

Список використаної літератури

 Додатки

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Теоретична частина

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Теоретичні основи обліку підзвітних коштів

1.1 Сутність розрахунків  з підзвітними особами та завдання їх обліку

З каси підприємства, згідно діючого  положення, можуть видаватись готівкові  кошти для розрахункових операцій на місці придбання товарно-матеріальних цінностей (на ринку, підприємствах роздрібної торгівлі), а також для витрат по службових відрядженнях, інших потреб (пересилка службової кореспонденції, придбання господарського знаряддя та інше).

Переважно, готівкові  кошти видаються працівнику підприємства на основі розпорядження керівника підприємства (або в службові обов'язки працівника входить робота по закупівлі товарно-матеріальних цінностей – тоді розпорядження не потребується, але з таким працівником заключають договір про його повну матеріальну відповідальність). Працівник, що отримав готівкові кошти підприємства, називається в бухгалтерській практиці підзвітною особою, так як він зобов'язаний прозвітуватись про цільове використання грошових коштів, або повернути їх в касу підприємства (організації). Суми, отримані підзвітною особою, називають авансовими сумами, а звіт працівника називають – авансовий звіт. Авансовим звітом буде вважатись документ, що підтверджує витрати працівника (так як до нього додаються підтверджуючі документи: чеки, білети, квитанції, закупівельні акти), обов'язковим реквізитом його є підпис керівника підприємства: ”доцільність витрат підтверджую” і підпис, або “бухгалтерії оплатити” .

Складає авансовий звіт підзвітна особа, вказує дату і підписується в ньому.

Завдання бухгалтера — контролювати цільове використання підзвітних сум.

З цією метою він встановлює строки подання авансових звітів, називає  перелік документів, які працівник  повинен пред'явити, і контролює  правильність наданих документів на предмет їх юридичної сили (печатки, підписи і таке інше).

Якщо всі додані документи є достовірними, суму “списують” з підзвіту, так як працівник вже не повинен повертати готівкові гроші видані йому в підзвіт. Таким чином, підприємство вже вступає з працівником в розрахункові операції, при веденні яких може бути дебіторська і кредиторська заборгованість на момент закриття бухгалтерських рахунків. Дебіторська заборгованість буде відображати наявність боргу працівника по отриманим ним коштам, в свою чергу, якщо сам працівник на виробничі цілі використав власні кошти, то підприємство до моменту їх відшкодування буде мети кредиторську заборгованість. Як і будь-яка інша заборгованість ця відшкодовується шляхом повернення готівкових коштів (за письмовою заявою працівника чи даних авансових звітів).

Службове відрядження  — це поїздка працівника за розпорядженням керівника підприємства на певний строк  для виконання службового доручення  поза місцем постійної роботи . Якщо працівника відряджено до іншого міста, то йому видається відрядне посвідчення, яке він зобов'язаний пред'явити при поверненні. На практиці трапляються випадки, коли для переїздів використовується транспорт підприємства або особистий транспорт, тоді необхідно надати водіїв дорожніми листами. Відрядженому працівнику видається грошовий аванс (відшкодовуються витрати) на оплату: з добових, з проїзду, з найму житла.

За відрядженим  працівником зберігається місце  роботи (посада) та середній заробіток  за час відрядження, в тому числі  й за час перебування в дорозі. Середній заробіток за час перебування працівника у відрядженні зберігається на всі робочі дні тижня за графіком, установленим за місцем постійної роботи. За бажанням відрядженого працівника йому надсилають поштовим переказом заробітну плату за місцем відрядження за рахунок підприємства, що його відрядило.

На час відрядження  особи, яка працює за сумісництвом. Середній заробіток зберігається на тому підприємстві, що її відрядило. У  разі скерування працівника у відрядження  одночасно з основної роботи й  роботи за сумісництвом середній заробіток зберігається за ним на обох посадах, а видатки для відшкодування витрат на відрядження розподіляються між підприємствами, що відрядили працівника, за згодою між ними.

На працівника, який перебуває у відрядженні, поширюється  режим робочого часу того підприємства, до якого він відряджений. Замість днів відпочинку, не використаних за час відрядження, інші дні відпочинку після повернення з відрядження не надаються (крім випадків передбачених чинним законодавством).

Строк відрядження  визначається керівником або його заступником, але не може перевищувати 30 календарних днів.

Термін відрядження  працівників для виконання в  межах України монтажних, налагоджувальних і будівельних робіт не повинен  перевищувати терміну будівництва  об'єктів.

 

 

                    

 

 

 

 

 

 

1.2 Характеристика рахунку  372

Якщо працівник спеціально відряджений  для роботи у вихідні, або святкові й не робочі дні, то, відповідно до статей 72 та 107 (додаток №4)Кодексу законів про працю, такому працівнику надається інший день відпочинку або здійснюється оплата в подвійному розмірі таким чином:

1) працівникам з відрядною оплатою  праці — за подвійними відрядними  розцінками ;

2) працівникам, праця яких оплачується  за годинними або денними ставками  — у розмірі подвійної годинної  або денної ставки;

3) працівникам, які одержують  місячний оклад, — у розмірі  одинарної годинної або денної  ставки понад оклад, якщо робота  у святковий і неробочий день  проводиться у межах місячної  норми робочого часу, і в розмірі  подвійної годинної або денної  ставки понад оклад, якщо робота проводиться понад місячну норму.

Якщо працівник відбуває у відрядження  у вихідний день, то йому після повернення з відрядження в установленому  порядку надається інший день відпочинку (компенсація подвійною  оплатою Кодексом законів про працю або інструкцією про службові відрядження не передбачена).

Добові витрати (видатки на харчування та фінансування інших особистих  потреб фізичної особи) є окремим  видом витрат, що не потребують спеціального документального підтвердження.

Розрахунок добових проводиться з фактичного часу перебування працівника у відрядженні, що визначається за позначками відряджуючої та приймаючої сторін у посвідченні про відрядження. Якщо працівника відряджено до різних населених пунктів, то позначки про день прибуття й день вибуття проставляються в кожному пункті.

Необхідно звернути особливу увагу, що інструкцією передбачено, що якщо в посвідченні про відрядження відсутні позначки, то добові не виплачуються.

Днем вибуття у відрядження  вважається день відправлення поїзда, літака, автобуса або іншого транспортного засобу з місця постійної роботи відрядженого працівника, а днем прибуття із відрядження – день прибуття транспортного засобу до місця постійної роботи відрядженого працівника. При відправленні транспортного засобу до 24–ї години включно днем вибуття у відрядження вважається поточна доба, аз 0–ї години і пізніше – наступна доба. Якщо станція пристань аеропорт розташовані за межами населеного пункту, де працює відряджений, до строку відрядження зараховується час, який потрібний для проїзду до станції, пристані, аеропорту. Аналогічно визначається день прибуття відрядженого працівника до місця постійної роботи.

Враховуючи сказане вище, нараховуються  добові витрати, які підприємство відшкодовує  відрядженому працівнику. Згідно постанови Кабінету міністрів України для працівників підприємств, закладів та організацій всіх форм власності (крім державних службовців, а також осіб, направлених у відрядження підприємствами, закладами і організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються за рахунок бюджетів)), встановлені наступні граничні норми добових витрат:

 

 

 

 

 

Відшкодування добових  витрат в межах України і за кордоном в залежності від наявності  у рахунках готелів витрат на харчування

№	Наявність у рахунках готелів витрат на харчування	В межах України сума добових, грн.	За кордоном сума добових, грн.
1	Харчування не включене	30	252
2	Одноразове харчування	24	224
3	Дворазове харчування	18	154
4	Триразове харчування	12	98

 

Щодо відшкодування побутових  послуг, які надаються в готелях (прання, чистка, ремонт і гладка одягу, взуття або білизни), згідно п.6 постанови Кабінету Міністрів України, для державних службовців або працівників підприємств (організацій), що фінансуються з бюджету (повністю або частково), вони відшкодовуються, але не більше ніж 10% норм добових витрат для країни, в яку відряджено працівника, визначених в додатку до вище згаданої постанови, за всі дні проживання.

Підприємству потрібно врахувати  обмеження видачі готівкових коштів. Підприємства можуть здійснювати видачу готівкових грошових коштів на господарські потреби з каси за рахунок залишку виручки в касі за відсутності податкової заборгованості.

Отже, готівкові розрахунки підприємств  та індивідуальних підприємців між  собою, а також з громадянами можуть проводитись як за рахунок коштів, одержаних із кас банків, так і за рахунок виручки, отриманої від реалізації товарів (робіт, послуг), та інших касових надходжень (виторгу), за винятком підприємств та приватних підприємців, які мають податкову заборгованість і повинні здійснювати виплати, пов'язані з оплатою праці, виключно

за рахунок коштів, отриманих  в установах банку. Проте необхідно  пам'ятати, що сума платежу готівкою одного підприємства (приватного підприємця) іншому підприємству (приватному підприємцю) не повинна перевищувати 3 тис. грн. протягом дня за одним або кількома платіжними документами. При цьому кількість підприємств (індивідуальних підприємців), з якими проводяться розрахунки протягом дня не обмежується. Платежі підприємства (приватного підприємця) іншому підприємству (приватному підприємцю) понад установлену граничну суму (3 тис. грн.) проводять виключно в безготівковій формі.

При веденні розрахунків через  підзвітних осіб, або відрядженнях необхідно враховувати всі вищезгадані нюанси законодавства для уникнення штрафних та інших санкцій з боку контролюючих організацій.

По дебету рахунка 37 субрахунка 372 «Розрахунки з підзвітними особами» відображаються суми, видані (перераховані) під звіт, а також, відшкодування перевитрат ,тобто погашення кредиторської заборгованості. Запис роблять на підставі видаткових касових ордерів, кредитуючи рахунок 30 «Каса».

По кредиту  субрахунка 372 відображають списання підзвітних сум, яке може відбуватися шляхом повернення грошей в касу, віднесення на витрати виробництва, оприбуткування придбаних матеріальних цінностей. Через підзвітних осіб здійснюються найрізноманітніші платежі, тому витрачені підзвітні суми, списані з кредиту субрахунка 372 знайдуть відображення по дебету відповідних рахунків:

20 «Виробничі запаси»;

21 «Поточні біологічні активи»;

22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети» – з придбання запасів ;

15 «Капітальні інвестиції»;

23 «Виробництво»;

24 «Брак у виробництві»;

91 «Загальновиробничі витрати»;

92 «Адміністративні витрати»;

94 «Інші витрати операційної діяльності»;

30 «Каса»;

31 «Рахунки в банках» – з повернення підзвітних сум до каси підприємства і на рахунки в банках;

33 «Інші кошти» – з придбання різних грошових документів (марки, путівки та ін.);

66 «Розрахунки з оплати праці» – з утримання перевитрат авансів понад установлені норми і неповернутого залишку коштів;

63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками»;

68 «Розрахунки за іншими операціями» – з оплати різних послуг грошовими коштами і чеками постачальникам та іншим організаціям;

99 " Надзвичайні витрати " –  з виплат, пов’язаних із запобіганням  або ліквідацією стихійного лиха, техногенних катастроф і аварій.

Для відображення розрахунків з  підзвітними особами в реєстрах журнально - ордерної форми обліку призначено журнал – ордер № 7.

У ньому поєднано синтетичний і аналітичний облік. Запис роблять за кожною виданою в підзвіт сумою лінійно-позиційним методом, тобто проти кожної суми по рядку відображають інформацію згідно з авансовими звітами та визначають залишок на кінець місяця. Таким чином, журнал ордер № 7 побудований за формою оборотної відомості, в якій зазначаються вступний і кінцевий залишки, та обороти за дебетом і кредитом, що розшифровуються по кореспондуючих рахунках.

При відкритті журналу-ордеру з попереднього реєстру записують перехідні залишки на початок місяця із зазначенням дати виникнення дебіторської заборгованості.

При записах операцій поточного  місяця на окремому рядку відображають дату і суму виданого авансу, відшкодування  перевитрат проти виданого авансу відшкодовану або утриману суму невикористаного авансу і суми витрат по поданому і затвердженому авансовому звіті.

У випадках, коли підзвітній особі, що перебуває у тривалому відрядженні, направляють додатковий аванс, або  один й той самий працівник повторно за місяць одержує аванс, то суму і дату видачі (перерахування) авансу відображають у вільних графах.

При поданні одним працівником  за поточний місяць двох або більше авансових звітів відповідні суми відображають записом в одній графі по одному й тому ж рядку.

З метою одержання підсумкових (синтетичних) даних по субрахунку 372 суми витрат по авансових звітах і  повернення невикористаних коштів показують  в журналі-ордері № 7 в кореспонденції з дебетом відповідних рахунків.

Якщо підзвітна особа відповідає за реалізацію продукції або матеріалів, то отриману від реалізації виручку, відображають по дебету субрахунка 372.

Після закінчення записів всіх операцій по розрахунках з підзвітними  особами за звітний місяць у журналі-ордері № 7 підраховують підсумки по всіх графах і кредитові обороти переносять у Головну книгу.

 

2. Організація обліку розрахунків з підзвітними особами

2.1 Порядок видачі готівки  під звіт

Розрахунки із залученням підзвітних осіб здійснюються в певній послідовності  й передбачають шість основних операцій:

1.Отримання завдання від керівника.

2.Отримання грошового авансу  до оплати витрат.

3.Скерування працівника на інше  підприємство.

4.Оформлення документів на отримані  цінності, роботу і послуги на  іншому підприємстві.

5.Передача отриманих цінностей  матеріально відповідальним особам  свого підприємства.

6. Складання документів для отримання грошових коштів, проведення повного розрахунку в бухгалтерії.

Починаючи з другого етапу, розрахунки з підзвітною особою обов’язково  відображаються в бухгалтерському  обліку.

При видачі готівкових грошових коштів виникає дебіторська заборгованість підзвітної особи перед підприємством. Яка погашається після:

1. подання підзвітною особою  авансового звіту з додатком  документів, що підтверджують зроблені  витрати, визнання вказаних витрат  і затвердження авансового звіту  керівником підприємства.

2. або поверхня залишку невикористаних підзвітною особою коштів у касу підприємства.

3. або утримання залишку не використаних підзвітною особою грошових коштів з його заробітної плати.

Оперативний облік отримання і  повернення готівкових грошових коштів ведеться в Журналі контролю.

Щомісячні обороти і заборгованість за розрахунками з підзвітними особами  в бухгалтерському обліку при  журнально-ордерній формі обліку відображається в журналі-ордері №7.

Остаточний розрахунок підзвітної особи за одержаними грошовими коштами  закінчується складанням нею авансового звіту.

Третій етап відносин (див. послідовність операцій на початку) передбачає виконання дій, які є предметом залучення підзвітної особи до вирішення завдань підприємства.

Партнерами підприємства за участю підзвітної особи можуть бути як юридичні, так і фізичні особи. У цій же послідовності розглянемо виконання операцій за участю підзвітної особи. Виходячи із суті операції на підприємство-продавець можуть бути скеровані кілька працівників підприємства – покупця: підзвітної особа для здійснення грошових розрахунків, матеріально відповідальна особа з довіреністю на отримання цінностей, водій (або водій-експедитор) автотранспорту для перевезення цінностей. Кожен з цих працівників виконує функцій, зафіксовані в його посадових обов'язках або передбачені розпорядженням керівника. Ці посадові обов'язки за розпорядженням керівника можуть бути покладені на одного або кількох працівників з наділенням їх відповідними обов'язками і повноваженнями.

Обмежимося розглядом першого  з названих вище працівників—підзвітної особи підприємства.

Найчастіше трапляється варіант, коли підзвітною особою, на яку покладається обов'язок регулярної закупівлі цінностей, є працівник, з яким укладено договір  про повну матеріальну відповідальність (постачальник, експедитор тощо).

На підприємствах можливі варіанти залучення для разових доручень як підзвітної особи працівника, з  яким на момент залучення договору про матеріальну відповідальність не було. Вважається, що у таких випадках інтереси підприємства обмежені.

Однією з умов збереження майна  підприємства є наявність чітко  сформульованих обов'язків у встановленні відносин з підзвітною особою і фіксація відповідальності перед підприємством  у відповідних внутрішніх документах підприємства та перевірка чіткого  виконання нею встановлених завдань. Це може бути забезпечено, якщо з таким працівником укладено договір про його матеріальну відповідальність.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2.2 Порядок документального  оформлення підзвітних сум

Оплата готівкою передбачає, що підприємство-продавець повинно представити підприємству-платнику платіжний документ, який підтверджує виплату готівкою, – товарний чек, рахунок – фактуру, акт виконаних робіт, акт наданих послуг тощо, податкову накладну (якщо продавець є платником ПДВ). Обов'язок подання таких документів і отриманих цінностей (результату наданих послуг) на своє підприємство при здійсненні оплати лягає на підзвітну особу . На працівника – підзвітну особу покладається також відповідальність за збереження виданої йому готівки, придбаних цінностей і здійснення розрахунку з продавцем.

Якщо на підзвітну особу покладено  обов'язок отримання цінностей, а  в неї довіреності для отримання  таких цінностей: оплата передбачених до продажу цінностей зроблена негайно, всі документи на оплату представленні  покупцю, тому дублювати повноваження такої особи для отримання цінностей довіреністю нема потреби.

Якщо після оплати придбаних  цінностей відбувається затримка з  їх отриманням (негабаритний вантаж, трудності  з доставкою, затримка оформлення документів тощо), всі процедури здійснює наступного дня та ж підзвітна особа. Передачу обов'язків з подання звіту і розрахунків з підприємством підзвітної особи іншому працівнику не передбачено. Також недопустимі перенесення термінів отримання вантажів та інші винятки з правил.

Розглянуто варіант операцій, коли придбання цінностей через підзвітну  особу супроводить рухом готівки.

Підставою для здійснення операцій з придбання цінностей і оплати послуг між юридичними особами, як правило, є договір у письмовій або  усній формі, в якому може бути передбачено, що розрахунки між партнерами здійснюється готівковими грошовими коштами, тобто можливе здійснення розрахунків через підзвітну особу підприємства.

Регламентація форми ділових відносин між сторонами передбачена нормами  господарського законодавства України. Відповідно до Цивільного кодексу (далі ЦК), домовленості про операції між сторонами можуть укладатися як в усній так і в письмовій формі. Договір між сторонами вважається укладеним, якщо угода між ними укладена за всіма суттєвими умовами. Підтвердженням такої угоди може бути як один документ (договір, контракт, угода тощо), так і обмін листами, телеграмами, телефонограмами, іншими документами, підписаними документами, підписаними уповноваженими представниками сторін. Таким чином, для забезпечення правової бази відносин між партнерами не обов'язкова наявність повної письмової форми договору; обов'язкова наявність підтверджених сторонами документів про угоду найважливіших питань. Дотримання передбаченої форми відносин між підприємствами необхідне передусім для встановлення ділових відносин. Наявність такої форми необхідна також і для підтвердження правової основи віднесення витрат на відрядження до підприємства – партнера до складу витрат.

При придбанні запасів і товарно-матеріальних цінностей (ТМЦ) у юридичної особи через підзвітну особу підприємства, скерованій на підприємство – продавець, підзвітній особі можуть бути видані документи про наявність ділових відносин між сторонами – договори, контракти, копія рахунка – фактури продавця тощо.

На підприємстві – продавці підзвітній особі пред'являється цінності і  оформляються документи на відвантаження  цих цінностей покупцю:

1. Накладна на відпуск товарно-матеріальних  цінностей (форма M –20)

2. Податкова накладна.

3. Якщо використовується транспорт, заповняється товарно-транспортна накладна (форма 1–ТН)

4. До переліку документів входить  також акт купівлі – продажу цінностей. Необхідність складання такого первинного документа зумовлена тим, що деякі умови купівлі і продажу товару не передбачені реквізитами наведених вище документів і їх буде доречно відобразити в акті .Ці умови стосуються якості товару, умови доставки, передпродажного, після продажного, гарантійного обслуговування та інших умов.

У касу продавця підзвітна особа  вносить готівку, внесок оформляється прибутковим касовим ордером, в ордері вказується прізвище, ім'я і по батькові підзвітної особи, а також назва організації, яку ця особа представляє; квитанція до прибуткового касового ордера залишається у довіреної особи.

У бухгалтерії підприємства продавця оформляється накладна, податкова накладна на підприємство – покупець.

Придбання цінностей в магазині, або в іншій точці стаціонарної торгівлі супроводиться отриманням підзвітною особою касового чека, товарного  чека, інших документів про оплату цінностей. У бухгалтерії (якщо цю функцію не довірено продавцю (касиру) магазину) виписується накладна, податкова накладна, інші документи про передачу цінностей і наявність розрахунків з ПДВ . У цих документах вказується найменування організації – покупця і її реквізити зазначити також, що податкова накладна при купівлі не випускається, якщо обсяг разового продажу товарів (робіт, послуг) не перевищує 20 грн. (п.7.2.6 Закону про ПДВ(додаток №3) в такому випадку достатньо лише чека, товарного чека, або іншого засвічую чого оплату цінностей документа.

Якщо підзвітна особа для  придбання цінностей відряджається  в інший населений пункт, вона оформляє документи, що підтверджують  її перебування у відрядженні, а  також переміщення цінностей: відрядне посвідчення з відмітками, проїзні документи працівника (наприклад квиток), оплата (страховка) багажу та про інші понесені витрати, документи про наявність ділових відносин між партнерами тощо. Після виконання доручення і повернення на підприємство, яке скерувало підзвітну особу, вона складає авансовий звіт про витрачені кошти. Існує також практика деяких підприємств де складаються два окремі авансові звіти: за відрядженням і придбанням цінностей.

Врегулювання заборгованості, що виникла  між підприємством – відрядником і підзвітною особою я розгляну пізніше.

При отриманні запасів матеріально відповідальна особа підприємства на документі постачальника або на акті про приймання запасів повинна розписатися про їх Отримання і прийняття на відповідальне зберігання. Цей порядок може бути чинним і для комерційних організацій.

Отримані підзвітною особою цінності доставляються на підприємство і  здаються нею на склад або на зберігання матеріально відповідальній особі. Ця операція оформлюється записами в  Журналі обліку вантажів, що надійшли (форма М–1), складанням прибуткового ордера (форма М–4). Комірник при прийманні отриманих від підзвітної особи цінностей на супровідних документах — накладних, актах тощо, долучених до авансового звіту підзвітної особи, — проставляє відмітки про приймання з посиланням на номер прибуткового ордера. У будь-якому випадку факт приймання на підприємство придбаних підзвітною особою цінностей повинен оформлятися документом, який для підприємства має юридичну силу. При здаванні цінностей на склад або за відсутності на підприємстві складу потрібно скласти відповідний документ, наприклад, акт приймання цінностей, що складається органом підприємства, який має відповідні повноваження. Такі повноваження можуть бути покладені на спеціальну комісію з приймання (оцінки) цінностей, на постійно діючу інвентаризаційну комісію або інший орган підприємства. Встановлений порядок і повноваження відповідального органу можуть бути передбачені як окремим розпорядженням керівника стосовно розрахунків з підзвітними особами, так і в наказі про облікову політику підприємства. Наявність такого акта або відмітка комірника про прийняття цінностей на склад дає підставу бухгалтерії прийняти авансовий звіт від підзвітної особи.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ii. Практична частина

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Задача 1

  Дані про розрахунки  з підзвітними особами по відрядженнях :

 

№	Прізвище, ініціали	Термін відряджен-ня	Авансовий звіт		Видача авансів фактично		Остаточні розрахунки з підзвітними  особами
			Да- та	Сума	Да- та	Сума	Здано до каси		Одержано з каси
							Дата	Сума	Дата	Сума
1	Петренко К.І.	3.04-8.04	10.04	130,50	2.04	92,50	-	-	18.04	37,5
2	Кудін В.О.	15.04-26.04	05.05	184,00	10.04	94,00	-	-	15.04	110,00
3	Дуб Д.	5.04-10.04	14.04	110,00	-	-	-	-	18.04	110,00
4	Шаров В.Т.	5.04-10.04	19.04	140,00	03.04	280,00	20.04	140,00	-	-
5	Ясень А.І.	8.01-11.04	22.04	130,00	02.04	250,00	29.04	120,00	-	-