Курсова робота 

     з дисципліни

     “Економіка підприємства”

 

  Зміст 

Вступ

Основні виробничі фонди підприємства, характеристика, структура, ефективність їх використання. Розрахунок амортизаційних відрахувань у бухгалтерському та податковому обліку.

Оборотні кошти підприємства, характеристика та ефективність їх використання

Класифікація витрат підприємства на постійні та змінні. Визначення критичного обсягу продукції

Основні техніко-економічні показники діяльності підприємства

Висновок

Література

 

      1. ВСТУП 

     На сучасному етапі розвитку суспільство для забезпечення нормального рівня своєї життєдіяльності займається безліччю видів конкретної праці. З цією метою люди створюють певні організації, тобто організаційні формування, які спільно виконують ту чи іншу місію (досягнення певної мети чи цілі) і діють на основі певних правил і процедур(законів та законодавчих актів).

     Головною діючою особою економічних відносин на ринку виступає підприємство; саме підприємство здійснює виробничу, науково-технічну, комерційну діяльність з метою одержання прибутку і задоволення суспільної потреби в товарах, роботах і послугах.  

     Економічний розвиток потребує від підприємства підвищення ефективності виробництва, конкурентноздатності продукції і послуг на основі впровадження досягнень науково-технічного прогресу, ефективних форм господарювання і управління виробництвом, активізації підприємництва і т.п. Важлива роль у реалізації цієї задачі приділяється аналізу кожного фактора як внутрішнього так і зовнішнього середовища. З його допомогою виробляються стратегія і тактика розвитку підприємства, обґрунтовуються плани й управлінські рішення, здійснюється контроль за їхнім виконанням, виявляються резерви підвищення ефективності виробництва, оцінюються результати діяльності підприємства, його підрозділів і робітників.

     Оцінка і дослідження вказаних факторів є дуже важливою, тому проводиться на підприємстві регулярно. Щоб досягти певних цілей підприємство аналізує свою діяльність по різним системам техніко-економічних показників, які в сукупності дають загальну характеристику становища справ на даному етапі за аналізуємий період.

     Виконання даної курсової роботи дає можливість самостійно оцінити діяльність підприємства, а, отже, зрозуміти основні принципи його розвитку. У ході виконання роботи ми повинні закріпити основні положення економіки підприємства.

 

      2. Основні виробничі фонди підприємства, характеристика, структура, ефективність їх використання. Розрахунок амортизаційних відрахувань у бухгалтерському та податковому обліку 

     Основні фонди підприємства - це засоби праці які мають вартість, функціонують у виробничому процесі тривалий час, не змінюючи при цьому своїх форм і розмірів, а свою вартість переносять на вартість готової продукції поступово, шляхом амортизаційних відрахувань.

     Основні фонди підприємства поділяються на:

     виробничі (функціонують у сфері матеріального виробництва підприємства)

     невиробничі (фонди невиробничої сфери підприємства)

     В залежності від функцій, що виконують засоби праці у виробничому процесі, вони класифікуються за виробничим призначенням на такі групи:

      1) будівлі;

      2) споруди;

      3) передавальні пристрої;

      4) машини i обладнання;

      5) транспортні засоби;

      6) інструмент;

      7) виробничий інвентар;

      8) господарський інвентар.

     Виробнича структура основних фондів -- це спiввiдношення різних груп основних фондів в iх загальній вартості. Часто цю структуру розглядають як спiввiдношення активної i пасивної частини основних фондів. Прогресивною є така структура основних фондів, де доля активної частини зростає.

     Галузева структура основних фондів характеризується спiввiдношенням питомої ваги основних фондів різних галузей до їх загальної вартості.

     Вікова структура основних фондів -- це спiввiдношення різних вікових груп основних фондів в їх загальній вартості.

     Облік основних фондів здійснюється в натуральній i вартiснiй формі.

     1. Натуральні показники (площа, потужність обладнання, кількість одиниць обладнання тощо) використовуються при визначенні виробничої потужності, розробці балансів обладнання, удосконалення складу основних фондів i тд.

     2. Вартісна форма обліку необхідна для визначення розмірів амортизації, калькулювання собівартості продукції. 

     Вихідні дані структури основних фондів.

       

     Поступило ОФ= 1680+1850+1210+1170+1290+740=7940 грн.

     Вибуло ОФ=4500+1500+1000+940=7940 грн.

     Розрахунок технологічної структури основних фондів на початок і на кінець року

 

     Класифікація основних фондів відповідно до податкового обліку:

     -- Перша група -- будівлі, споруди, їх структурні компоненти та передавальні пристрої, в тому числі житлові будинки та їх частини.

     -- Друга група -- автомобільний транспорт, вузли та запчастини до нього, меблі, побутові електронні, оптичні, електромеханічні прилади та інструменти, включаючи електронно-обчислювальні машини, інші машини для автоматизованої обробки інформації, інформаційні системи, телефони, мікрофони та рації, інше конторське (офісне) обладнання, устаткування та прилади до них;

     -- Третя група -- будь-які iншi основні фонди, не включені до першої, другої та четвертої груп.

     -- Четверта група -- електронно-обчислювальні машини, iншi машини для автоматичного оброблення інформації, їх програмне забезпечення, пов'язані з ним засоби зчитування або друку iнформацiї, iншi iнформацiйнi системи, телефони (в тому числі стiльниковi), мікрофони i рацii, вартість яких перевищує вартість малоцінних товарів (предметів)

            

     Технологічна структура основних фондів відповідно до податкового обліку

            

     Визначення показників, які характеризують рух основних виробничих фондів.

     

      - вартість основних фондів, що надійшли протягом звітного року.

      - вартість основних фондів на кінець звітного року.

       

     

      - вартість основних фондів, що вибули протягом звітного року.

      - вартість основних фондів на початок звітного року.

       

     К_надх = 2,7%

     К_виб = 2,7%

     Проаналізувавши отримані результати можна сказати, що частина основних фондів які надійшли на кінець звітного року склала 2,7%, а частина основних фондів, які вибули на кінець звітного року, склала 2,7%. З цього можна зробити висновок, що основних фондів надійшло стільки ж, скільки й вибуло. 

     Визначення середньорічної вартості основних виробничих фондів

     Для визначення середньорічної вартості основних виробничих фондів будемо використовувати наступні формули: 

     

      (грн), де  

      - вартість основних виробничих фондів на початок року;

      - вартість основних виробничих фондів, які надійшли;

      - вартість основних виробничих фондів, які вибули;

      - кількість місяців у році, на протязі яких основні виробничі фонди, що надійшли на підприємство, функціонують у виробництві, не враховуючи місяця надходження;

      - кількість місяців у році, які залишились до кінця року з моменту вибуття основних виробничих фондів, не враховуючи місяця вибуття.

     ОФ=290970+(1680*2+1850*7+1210*9+1170*4+1290*1+740*7)/12-(4500*6+1500*5+1000*10+940*4)/12=290144,1 (грн)

     Для характеристики використання основних виробничих фондів розраховуються наступні показники: фондомісткості, фондовіддачі, фондоозброєності праці.

     Фондовіддача - характеризує рiчний випуск продукцiї з одиницi вартостi основних фондiв і розраховується за такою формулою:

      , де

     V_прод. - обсяг виробленої продукції у вартісному вираженні.

     Фондомісткість - представляє собою показник зворотнiй фондовiддачi, за допомогою якого можна визначити величину основних фондiв, яка припадає на одиницю вартостi випуску вiдповiдного виду продукцiї i розраховується за такою формулою: 

       

      Фондорентабельність показує, скільки прибутку отримано з кожної гривні основних фондів.

     Фондоозброєність праці відображає вартість основних виробничих фондів, які приходяться на одного робітника

     

      - середньорічна вартість основних фондів.

      - середньоспискова чисельність робочих.

     Вихідні дані для розрахунку основних показників використання основних виробничих фондів. 

       

       

     Визначення амортизаційних відрахувань.

     Амортизація -- це процес поступового перенесення вартості основних фондів на виготовлену продукцію (надані послуги) або на витрати підприємства протягом терміну їх використання. Об'єктом амортизації є вартість основних фондів (крім землі). Амортизації підлягає первісна або переоцінена вартість основних фондів за вирахуванням їх ліквідаційної вартості.

     Прямолінійний метод. Суть цього методу полягає в тому, що амортизована сума переноситься на амортизацію рівномірно протягом строку корисної експлуатації активу:

     

     Цей метод є найбільш прийнятним для списання основних засобів, що не підвладні впливу інших чинників, крім строку корисного використання. До таких основних засобів, зокрема, належать будівлі та споруди, загально-виробниче устаткування та ін.

     Таким чином, при застосуванні прямолінійного методу амортизована вартість об'єкта рівномірно списується (розподіляється) протягом строку його корисного використання. Цей метод заснований на припущенні, що сума нарахованої амортизації залежить від строку (тривалості) експлуатації об'єкта основних засобів.

     При застосуванні цього методу:

• річна сума амортизації однакова протягом усіх років експлуатації об'єкта;
• сума зносу накопичується рівномірно;
• залишкова вартість об'єкта основних засобів рівно мірно зменшується до досягнення ліквідаційної вартості.

      ,

     де С_а - амортизаційна вартіст;

     Т - кількість років корисного використання об'єкту;

     Т=7

     С_А=С_П-С_Л

     С_П- первинна вартість об'єкту;

     С_П=18943 грн.

     С_Л- ліквідаційна вартість об'єкту;

     С_Л=1136,58 грн.

     С_А=18943-1136,58=17806,42 грн. 

       

       

     Метод зменшення залишкової вартості (залишку). Цей метод передбачає визначення річної суми амортизації множенням річної норми амортизації на залишкову вартість об'єкта на початок звітного року (або первісну вартість на дату початку нарахування амортизації). Річну норму амортизації (у відсотках) обчислюють як різниця між одиницею і результатом кореня ступеня кількості років корисного використання об'єкта з результату від ділення ліквідаційної вартості об'єкта на його первісну вартість.

     Суму амортизації за рік визначають за формулою: 

     

     Норма амортизації визначається в цьому випадку так само, як і в попередньому, в момент придбання об'єкта, її обчислюють за формулою: 

       

     де -- норма амортизації у відсотках, T-- кількість років корисного використання об'єкта.

     Норма амортизації за цього методу значно вища, ніж за прямолінійного; значення норми залишається незмінним протягом усього терміну використання об'єкта. База для нарахування амортизації постійно (з року в рік) змінюється. Це забезпечує швидку (прискорену) амортизацію об'єкта протягом перших років його експлуатації.

     За цього методу залишкова вартість ніколи не дорівнюватиме нулю. Метод зменшення залишкової вартості ґрунтується на припущенні, що новий об'єкт основних засобів дасть найбільшу віддачу в перший рік його експлуатації. Відтак його віддача (продуктивність, потужність) з року в рік зменшуватиметься. Таким чином, протягом першого року експлуатації об'єкта буде отримано більше економічних вигод, ніж у кожному наступному.

     Отже, економічне обґрунтування цього методу -- нарахування більшої суми амортизації за перший рік використання об'єкта і поступове її зменшення в майбутньому.

     Оскільки при застосуванні цього методу суму амортизації нараховують нерівномірно, так само нерівномірно накопичується сума зносу і зменшується залишкова вартість. Останнього року експлуатації об'єкта залишкова вартість наближається до ліквідаційної вартості.

     Методом зменшення залишкової вартості доцільно обчислювати амортизацію об'єктів, що піддаються швидкому моральному старінню, через що термін їхнього корисного використання можна визначити лише приблизно. До таких об'єктів належать використовувані в адміністративних цілях транспортні засоби, прилади, засоби зв'язку, меблі, комп'ютери. 

 

     

 

      Різновидом методу зменшення залишкової вартості є метод прискореного зменшення залишкової вартості. Згідно з ним річна сума амортизації визначається як добуток залишкової вартості об'єкта на початок звітного року або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації та подвоєної річної норми амортизації, обчисленої, виходячи з терміну корисного використання об'єкта.

      Розрахунок прискореної амортизації здійснюють за формулами: 

     При застосуванні методу прискореного зменшення залишкової вартості річна норма амортизації являє собою фіксовану (у відсотках) величину і застосовується до залишкової вартості об'єктів основних засобів. При цьому першого року експлуатації об'єкта 03 нараховується найбільша сума амортизації, відтак вона щороку зменшується.