Особливості розвитку та сучасний стан економіки Канади

Державна митна служба України

Академія митної служби України

Кафедра міжнародної економіки

 
КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни «Міжнародна економіка»

на тему:

« Особливості розвитку та сучасний стан економіки Канади »

Виконав:

студент 2-го курсу економічного факультету гр. ЕМ-06-2

Сидоров В.С..

Науковий керівник:

доцент кафедри  Міжнародної економіки

Головков В.П.

Дніпропетровськ, 2012

ЗМІСТ

Вступ_________________________________________________________3

1. Історико-географічний аспект економічного зростання Канади_______5
1. Історичний аспект економічного розвитку Канади______________5
2. Вплив географічного положення на розвиток господарського комплекса Канади__________________________________________________11
2. Сучасний стан економіки Канади та особливості її розвитку ____ 16
1. Особливості сучасного стану економіки Канади_____________16
2. Зовнішньоекономічні зв’язки_______________________________27
3. Взаємоперетинання капіталів і взаємодія національних економічних інтересів між США та Канадою______________________________________32

Загальні висновки____________________________________________37

Список використаної літератури _______________________________41

ВСТУП

       Вибір теми курсової роботи обумовлений необхідністю виходу економіки України із кризи, використовуючи досвід різних країн. Тому особливості розвитку економіки Канади є досить цікавим об'єктом досліджень.

  Досвід Канади й інших економічно розвинених країн може бути досить корисний для виходу економіки України із кризи. Поєднання високорозвинутого виробництва з елементами залежності від іноземного (в основному «штатівського») капіталу неоднозначне сприймається не тільки в Україні, а й у світі, зваблює аналітиків до поглибленого вивчення специфіки економіки Канади.

       Якщо дослідженню економіки США присвячено досить багато праць, то опису моделі економічного розвитку Канади приділено порівняно мало уваги в пресі й наукових дослідженнях.

        Тим часом, Всесвітній банк ставить Канаду на друге місце після Австралії в списку самих багатих країн миру, а ООН вважає, що рівень життя в Канаді є найвищим у світі. Такого високого темпу розвитку Канада домоглася в роки Другої світової війни й утримує його дотепер.

         Серед "китів" канадського процвітання найчастіше називають багатство природних ресурсів, ефективну економічну систему й законодавство, успадковане від Великобританії. Це є так, зважаючи на високий рівень добробуту народів цієї "країни двох націй" (англо-і франко-канадської), а також декількох десятків етнічних меншин. Серед останніх можна виділити українців, яких у Канаді понад 1 млн чоловік.

       У курсовій роботі зроблена спроба проаналізувати досвід економічного розвитку Канади й виробити деякі пропозиції для економіки України. Для цього минулого досліджені умови розвитку продуктивних сил Канади, роль держави в побудові економічної політики країни, різні погляди канадських економістів на необхідні перетворення. У роботі використані праці й монографії, статті з періодичних видань і статистичні дані.

    Метою роботи є дослідження економічного зростання Канади в довгостроковому періоді як результат процесу розширеного відтворення й економічного розвитку суспільства.

    Одним з головних завдань роботи було дослідження саме цієї проблеми, оскільки вона є дуже важливою. Завдання дослідження полягають у наступному:

- дати характеристику географіного положення Канади та значення його значення в галузях господарства країни;

- дослідити закономірности розвитку Канади в сучасних умовах;

- розглянути характеристику економічних стосунків США та Канади;

- визначити чинникі які забезпечують економічне зростання Канади;

- оцінити історичне  значення феномена господарського  розвитка Канади;

- вивчити тенденцію розвитку провідних галузей господарства Канади;

- виявити можливості використання канадського досвіда в умовах економічного зростання сучасної економіки України.

Об’єктом дослідження  є господарський комплекс Канади.

Предметом є дослідження особливостей та закономірностей господарства Канади. Особлива увага приділяється методам дослідження: історичний, описовий, порівняльно-історичний, індуктивний, дедуктивний, статистичний, порівняльний, статистичний, аналізу, абстрагування та синтезу.

         Україна повинна обирати свій особливий шлях подальшого розвитку. Яким він буде – залежить від багатьох чинників. Для вирішення цієї проблеми корисним є аналіз практичного досвіду інших країн, таких як Канада та стосунки з ними.

Розділ 1. Історико-географічний аспект економічного зростання Канади

1. Історичний аспект економічного розвитку Канади

       Сучасна  Канада - одна з найрозвинутіших  країн з ринковою економікою, яка замикає "велику сімку"  за обсягом ВНП, хоча й поступається  перед аналогічними показниками  таких країн, як Індія чи  Бразилія. Проте за рівнем ефективності виробництва та стандартів життя вона йде слідом за США. Самі канадці називають свою країну "неамериканською Америкою", а себе - "більше європейцями, ніж американцями". Про статистику Канади висловлюються цілком визначено, заявляючи, що це "американські показники", поділені на 10, а якщо на душу населення, то майже в усьому - "так на так", крім мінералів, лісу та пшениці, яких у Канаді більше. Поєднання високорозвинутого виробництва з елементами залежності від іноземного (в основному "штатівського") капіталу неоднозначне сприймається не тільки в Україні, а й у світі, зваблює аналітиків до поглибленого вивчення специфіки економіки Канади.

      Історія Канади бере свій початок з підстави французької колонії, що одержала назву Нова Франція, у районі нинішнього Монреаля. В 1535 р. Жак Картьє, французький мореплавець, відкрив і вперше досліджував цю територію. Потім за право володіння колонією розгорілося протиборство між Францією й Великобританією. Поступово Англія зломила опір французьких переселенців і встановила свій протекторат над всією територією сучасної Канади.

        Відповідно до Паризького договору 1736 р. всі французькі територій у Північній Америці до сходу від Міссісіпі переходили на користь англійців. В 1759 р. французи програли англійцям битву на Абрахамской рівнині (у районі сучасного Квебека), у результаті чого франкоговорящие жителі Канади виявилися під керуванням Британської корони. Проте, Квебеку була надана автономія згідно Квебекскому акту 1774 р., що гарантував збереження французьких законів і релігійних воль на території провінції.

           1 липня 1867 р., була створена федерація,  іменована Домініон Канада, у  яку входили Квебек, Онтаріо, Нова  Шотландія й Нью-Брансуик.

         Канада - країна емігрантів. Перші переселенці прибували сюди із Франції, Англії, Шотландії, Ірландії. Під час Війни за незалежність і Громадянську війну в США в Канаду в пошуках укриття перебиралися біженці, що осідали потім тут назавжди. У період після закінчення Другої світової війни була характерна імміграція із Центральної й Східної Європи, У цей час значне число переселенців прибуває з Південно-Східної Азії, особливо з Китаю, є й численна російськомовна колонія, що істотно збільшила свою чисельність після розпаду СРСР і початку системної кризи в сучасній Росії. Канада, що випробовує дефіцит власних трудових ресурсів для розвитку країни, вкрай зацікавлена в залученні висококваліфікованих робітників-емігрантів з наступною їхньою асиміляцією.

          Сплеск економічного розвитку Канади із середини XIX століття пов'язаний з розвитком торгівлі з її північним сусідом. В 1854 р. Канада й США уклали договір про взаємну волю в торгівлі - своєрідний прообраз сучасної Північноамериканської Зони Вільної Торгівлі (NAFTA). СШ робили й продовжують впливати на економіку Канади, що не випадково, тому що Канада - сусід і головний торговельний партнер США. Канада входить у цей час в одне інтеграційне угруповання зі США -NAFTA. Канада також входить у Більшу сімку, причому була прийнята в цю організацію в 1976 р. на настійну вимогу США на противагу зміцнення позицій у Сімці європейських країн. По силі ж своїй економіці Канада займає в Сімці останнє місце: її ВВП приблизно вдвічі менше, ніж ВВП Великобританії або Франції. В 1998 р. ВВП Канади, розрахований по паритеті купівельної спроможності, склав 688,3 млрд. дол₄ (близько 22 400 дол. на душу населення). Однак відмінна риса Канади серед шести інших розвинених країн миру - більша інтефированність у процеси міжнародного поділу праці й міжнародної торгівлі. Так, наприкінці 1990-х р. 37% ВВП Канади було створено завдяки участі країни в міжнародній торгівлі.

  З моменту своєї підстави Канада розвивалася по образі й подобі провідних світових держав. З появою капіталізму країна кленового аркуша пішла по капиталістичному шляху розвитку.

    На першій зустрічі економічних супердержав у Рамбуйє (Франція) поряд з Великобританією, Францією й Німеччиною Європу представляла також Італія. У відповідь на таку позицію європейських країн США виступили за запрошення в «елітний» клуб Канади. Пропозицію США підтримала Японія, що й вирішило долю членства Канади в Сімці. Канада відрізняється сильною власною позицією , вона завжди прагне проводити зовнішню політику, що відрізняється від інших супердержав. Так, Канада-Свідомо відмовилася від входження в «ядерний клуб», хоча вже після Другої світової війни мала технологію виробництва атомної зброї.

    Свою особливість в канадській економіці накладає тут відбиток більших розмірів країни й необхідності стимулювання освоєння нових територій. Якщо в США, наприклад, залізниці будували приватні підприємці, то в Канаді саме держава прокладала магістралі в глибину території, а вже потім на освоєні місця приходив приватний бізнес. Дотепер соціальна інфраструктура, гарантируемая канадським урядом всім своїм громадянам (охорона здоров'я, утворення), несоизмеримо більша, ніж у США. Ще одна відмінність канадського капіталізму полягає в його більшій орієнтації на систему мирохозяйственных зв'язків, що можна пояснити ресурсною спеціалізацією економіки й порівняно невеликим населенням країни. Ще історично перспективи процвітання Канади зв'язувалися з такими факторами як найбагатші природні ресурси й значний приплив іммігрантів із країн Європи.

   Американський капіталізм, проте, зробив досить значний вплив на розвиток Канади. По-перше, американський капітал сприяв розвитку канадської промисловості, фінансуючи канадських підприємців. Маючи значні природні багатства, спочатку Канада зазнавала труднощів з ресурсами капіталу, а американські виробники мали потребу в сировину. По-друге, американський ринок завжди був основним ринком збуту канадських товарів, тому що власний внутрішній ринок у країні кленового аркуша досить вузький (населення США майже в 10 разів більше, ніж населення Канади). І в третіх, США служать для Канади, як втім, і для іншого миру, кузнею технологій У результаті збігу інтересів канадських і американських підприємців, їхньої взаємодоповнюваності, канадська й американська індустрії ще з минулого століття перебувають у партнерських відносинах, а позиції американських ТНК у Канаді досить сильні. Крім того, на канадську модель капіталізму вплинули й Великобританія, і Франція, з якими Канада завжди підтримувала стабільні торгово-економічні відносини.

  На специфіку сучасного економічного розвитку Канади вплинуло й те, що країна в силу свого географічного положення не була утягнена у світові війни. Проте військове виробництво в період Другої світової війни сприяло значному піднесенню канадської промисловості в цей період часу. Зокрема, Канада поставляла зброю й продовольство по ленд-лізі в країни антигітлерівської коаліції.

   Початок 1990-х рр. було для канадської економіки не занадто вдалим. В 1990-91 гг. відбувся спад, темпи росту ВВП склали в 1990 р. - 0,2%, а в 1991 р.- 1,7%- Пожвавлення почалося з 1992 р. і аж до 1995 р. було досить повільним. Рушійної силоміць підйому канадської  економіки стала зовнішня торгівля в рамках NAFTA, однак стійкого росту попиту на внутрішньому ринку не спостерігалося. Тільки з 1997 р. намітилося розширення внутрішнього попиту.

   В 1993 р. консерваторів поміняє ліберальна партія на чолі з Жаном Кретьеном, що став прем'єр-міністром країни, а в 1997 р. на загальних парламентських виборах перемогу знову беруть ліберали. Уряд Ж. Кретьена вносить корективи в економічний курс країни, у результаті чого після ряду нестабільного років економіка починає йти в гору. Намітилась навіть фінансова стабілізація, значне поліпшення положення в сфері державних фінансів, хоча відношення дефіциту державного бюджету до ВВП досягало 6%, а тільки федеральний державний борг відповідав 500 млрд. дол. (понад 70% річного ВВП). Ріст ділової активності також стримували високі процентні ставки.

      З 1994 р. ліберальний уряд втілює в життя довгострокову програму ліквідації бюджетного дефіциту, значно скорочуючи державні витрати й зберігаючи стабільні ставки податків, установлені ще в ході реформи 1988 р. Уже в наступному році бюджетний дефіцит уперше за 20 років скорочується, а в 1998 р. повністю ліквідується. Канаді першої із країн Великої сімки вдалося впоратися з дефіцитом федерального бюджету. Одночасно відбувається оздоровлення фінансів провінцій. Навіть при тім, що федеральні трансферти регіонам збереглися, сім з десяти провінцій ліквідували дефіцити своїх бюджетів. У цей час очікується, що фіскальний дивіденд (перевищення надходжень над витратами) буде використаний урядом для подальшого скорочення рівня оподатковування й ліквідації державного боргу.

     Інша особливість Канади - розвиток економіки «вглиб», освоєння власних територій. Економічний ріст Канади, починаючи з 1950-х рр., зв'язаний, не тільки зі збільшенням зовнішнього, але також і внутрішнього попиту на канадську продукцію. Попит на внутрішньому ринку зростав, в основному, за рахунок іммігрантів, а висококваліфіковані фахівці, що переїжджають у Канаду на постійне місце проживання, з високим рівнем доходів не тільки вирішували проблему дефіциту трудових ресурсів, але й стимулювали попит. Науково-технічна база Канади також досить сильна. Канада в післявоєнний період досить довго поряд зі США лідирувала у світовому НТП, випереджаючи Європу і Японію. Багато помітних відкриттів, наприклад, винахід інсуліну, минулого зроблені канадськими вченим.

  Уже в XIX ст. структура канадської економіки,  по ствердженню історика Р. Райєрсон, різко відрізнялася від американської, бо промисловий капітал метрополії затримував розвиток колонії. У подальшому зростання концентрації виробництва і капіталу відбувається передусім у тих галузях, де ключові позиції мали й мають міжнародні ТНК (автомобілебудівній, кольоровій і чорній металургії та ін.). Щодо канадського корпоративного капіталу, то він зберігає провідні позиції у кредитно-фінансовій сфері, торгівлі, транспорті тощо. Національна компанія "Кенедієн Пасіфік" має лідируючі позиції у сфері залізничного транспорту, а "Белл Кенада" - в електротехнічній і почасти в електронній. Оновлення основного капіталу в традиційних галузях економіки супроводжується інтенсивним створенням нових галузей промисловості, зокрема авіаційної. Цікаво, що продуктивність праці в цілому складає 95% від рівня США, а в деревообробній та целюлозно-паперовій - перевищує рівень могутнього сусіда. Вузькість внутрішнього канадського ринку зумовлювала створення іноземними фірмами, зокрема американськими, міні-аналогів, точних копій головних заводів у США, але в 10- 15 разів менших за потужністю. Згодом виявилась неефективність таких заводів, на яких продуктивність праці приблизно на 30% менша, ніж на американських.

        Епоха 1990-х рр. стала періодом  глибоких змін у канадській  економіці. Економіка Канади, як відомо, являє собою економіку відкритого типу й сильно орієнтована на зовнішні ринки. Канада випробувала на собі вплив процесів глобалізації у світовій економіці, особливо інтеграцію в Північноамериканському регіоні. В 1994 р. до угоди про вільну торгівлю між США й Канадою приєдналася Мексика, у такий спосіб утворилася Північноамериканська Зона Вільної Торгівлі (NAFTA). NAFTA , поставила нові умови перед економічним розвитком Канади: по-перше, зняті бар'єри для конкуренції іноземних виробників зі США й Мексики на канадському ринку; по-друге, канадським виробникам відкрилися широкі можливості виходу на ринки США й Мексики.

2. Вплив географічного положення на розвиток господарського комплекса Канади

       Канада - друга після Росії країна миру по величині території (близько 10 млн. кв. км), і третя країна (після РФ і Китаю) по розмірі суши. Незважаючи на свої більші розміри, країна не занадто перенаселена, її населення становить близько 30 млн. чоловік ( 30-е місце у світі), що говорить про низьку щільність населення. Канада - одна із самих малонаселених країн у світі. Проте, інтелектуальний потенціал жителів Канади дуже високий: по індексі людського розвитку Канада перебуває на першої місці у світі, випереджаючи й США, і Японію.

        Близько 80% громадян Канади проживає в містах. Понад половину населення - англомовні й франкомовні канадці, у країні рівноправно діють дві державні мови - англійська й французький, а сама Канада підтримує тісні зв'язки з батьківщиною своїх перших переселенців -Великобританією й Францією.

      Канада - країна, розташована в тих же кліматичних поясах, що й наш сусід Росія. Значну частину території займають тундра й тайга - малопридатні для життя людей території. Проте, земель, придатних для ведення сільського господарства, у провінціях, що граничать зі Сполученими Штатами, цілком достатньо (близько 16% території, половина з яких обробляється).

         Канада має у своєму розпорядженні  величезні природні багатства.  Третина території країни (близько 3,5 млн. кв. км) покрито лісами. По запасах деревини Канада стоїть на третім місці у світі (після Росії й Бразилії), але по кількості деревини на душу населення виходить на першу позицію. Найбільшу цінність мають хвойні породи. Різноманітний тваринний мир країни, господарське значення грають коштовні хутрові породи звірів. Незлічимі гідроресурси країни кленового аркуша. Тут перебуває майже 15% світових запасів прісної води, а потенційні резерви гідроелектроенергії становлять 65 млн. кіловат, що ставить Канаду на третє місце у світі після США й Бразилії. Разом з тим близько 20% енергії виробляється на атомних електростанціях. Корисні копалини Канади представляють практично всю таблицю Менделєєва. Особливу значимість мають: кольорові, рідкі й благородні метали, залізні руди, уран, нафта, природний газ, кам'яне вугілля, калійні солі.

          Без необхідного рівня кваліфікації  і його відповідності потребам  канадської економіки в іноземних  фахівцях стати громадянином  Канади досить непросто, навіть  виявившись на її території. Роман «На висотах твоїх» знаменитого американського письменника Артура Хейли захоплююче описує халепи одного малограмотного африканця, волею долі оказавшегося в Канаді. До справи про розгляд клопотання на громадянство був притягнутий навіть сам прем'єр-міністр Канади, і однаково пішов відмову.

         Через наявність незлічимих запасів  корисних копалин Канада більшою  мірою, чим інші провідні країни  миру, орієнтована у своєму розвитку  на факторну стадію. Відповідно, особливу значимість для економіки грали й продовжують грати галузі промисловості, пов'язані з видобутком і переробкою сировини. Історично в країні розвивалися деревообробна промисловість, видобуток хутра, виробництво зерна, металургія й суднобудування. Значний поштовх промисловому розвитку країни дало будівництво залізниць, що зв'язала центри видобутку й обробки сировинних ресурсів. Після будівлі залізничних магістралей стали розвиватися галузі легкої й харчової, металообробної промисловості, почався бурхливий ріст міст (особливо Торонто, Гамильтона, Лондона).

   Одним із чинників  економічного зростання будь-якої  країни є формування ринку  робочої сили. Малочисельність всього населення, нерівномірність його розподілу по величезній території Канади історично вплинули на формування цього ринку. За рахунок іммігрантів у 60-ті роки поповнювалось 35 - 40% ринку робочої сили, 70-ті - 25%, 80-ті - початок 90-х - 20-25%. Наприкінці XX ст. кількість представників лише кольорових рас у населенні Канади за прогнозами сягне 25%. Суперечність подібного формування полягає в тому, що, з одного боку, наявним є більш високий рівень освіти й кваліфікації переселенців, з іншого - загострюється проблема безробіття. Водночас гостро постає питання нестачі кваліфікованої робочої сили у багатьох галузях обробної промисловості, що змушує роботодавців збільшувати витрати на внутрішньофірмову профосвіту.

       Рівень витрат на НДДКР у ВНП Канади майже в два рази менший, ніж у США, Японії, ФРН. Маючи відносно невисокий рівень розвитку фундаментальних наукових досліджень, Канада використовує відлагоджений механізм прикладних досліджень і їх впровадження. Рівень технічного оснащення та ефективності виробництва у деревообробній промисловості, чорній металургії, ядерній енергетиці, будівництві в умовах Півночі дуже високий у Канаді. Країна є єдиною в світі, яка у промислових масштабах використовує альтернативну енергетичну технологію, що полягає в екстракції нафти з бітумінозних порід (запаси бітуму в Канаді унікальні). Згідно з оцінкою XI Світової енергетичної конференції, наприкінці XX ст. канадська економіка зможе задовольнити за рахунок синтетичної нафти від 1/3 до 1/2 своїх внутрішніх потреб у рідкому паливі. З точки зору співвідношення матеріального виробництва і сфери послуг економіка Канади є "міні-дублікатом" економіки США (питома вага населення, зайнятого у сфері послуг, становить 69%, а в сільському господарстві - всього 3,5%). За високою часткою сфери послуг у ВНП, на відміну від США, приховується симптом того факту, що відбувається недовикористання природних резервів економічного зростання. Створення при активній участі іноземного капіталу гірничовидобувної, а з початку 60-х років - нафтогазової промисловості суперечить нездійсненності наступного кроку: створенню на цій основі розгалуженого високоефективного обробного сектора. Більш ніж скромний для розвинутої країни внесок обробної промисловості у ВНП (близько 20%) не може бути показником "постіндустріального" характеру господарської структури Канади, а є відображенням "гіпертрофії третинного сектора економіки".

    У Канаді приблизно 80% робочих місць забезпечує малий бізнес, а серед правових форм його організації чільне місце мають акціонерні підприємства. Щодо малих підприємств, то вони є приватними компаніями з числом зайнятих менше 50 чоловік; 8-12% з них щорічно банкрутують. На відміну від США, у Канаді яскраво виражені диспропорції національної економіки з точки зору вкладу окремих провінцій у її економічний потенціал. Наприклад, вклад провінції Онтаріо оцінюється в 40%; до того ж, Онтаріо і Квебек дають 77% обробної промисловості країни, а Манітоба, Альберта й Саскачеван - більше половини сільськогосподарської продукції і основну частину зернових.

      Площа сільськогосподарських угідь - 66 млн га - це всього 7% території країни; з них 12 млн га відведено під пшеницю. У Канаді нараховується близько 313 тис. ферм, на яких працюють менше 490 тис. чоловік. Незважаючи на порівняно низьку врожайність зернових (близько 22 ц/га; пшениця - приблизно 18 ц/га; для порівняння: у США - відповідно 43 ц/га і 26 ц/га), у Канаді щорічно вирощують до 50 млн т зерна, що забезпечує 1/5 частину всього світового експорту пшениці. Протягом останніх 40- 45 років кількість ферм зменшилась на 1/2, а частка сільського ЕАН - впала з 21% до 3,5%. Середня величина ферми - 143,2 га - має тенденцію до зростання.

    Наведені тенденції не дають вичерпного уявлення про складну й багатогранну картину сучасного розвитку економіки Канади, проте дають змогу розглянути жорстку прив'язку канадської економіки до ринку США, її підпорядкований стан у північноамериканській індустріальній системі.

ВИСНОВКИ

ВИСНОВКИ

Можна виділити три фактори, з якими історично  був зв'язан економічний розвиток Канади:

1.Виняткові природні ресурси, завдяки яким Канада розташовує всім необхідним для організації виробництва в будь-якій галузі економіки.

2.Демографічні фактори й соціально-психологічні особливості, які виражаються в постійному припливі в країну висококваліфікованих кадрів, інтелектуального потенціалу ззовні й орієнтації на модель розвитку США, для яких Канада є «молодшим братом».

3.Іноземний капітал, що представляє насамперед США (особливо сильний зв'язок економіки Канади з американською економікою), Великобританію й Францію й складовий до третини всіх капіталовкладень у канадську промисловість.

          На специфіку сучасного економічного розвитку Канади вплинуло й те, що країна, у силу свого географічного положення, не була утягнена у Світові війни. Проте військове виробництво в роки другої Світової війни сприяло значному піднесенню канадської промисловості в цей період часу. Зокрема, Канада поставляла зброю й продовольство по ленд-лізі в країни антигітлерівської коаліції. Інша особливість Канади - розвиток економіки "углиб", освоєння власних територій. Економічний ріст Канади з 1950-х років зв'язаний не тільки зі збільшенням зовнішнього, але й внутрішнього попиту на канадську продукцію. Попит на внутрішньому ринку зростав за рахунок іммігрантів, а висококваліфіковані фахівці, що переїжджають на постійне місце проживання, з високим рівнем доходів не тільки вирішили проблему дефіциту трудових ресурсів, але й стимулювали попит.

Розділ 2. Сучасний стан економіки Канади та особливості її розвитку

2.1. Особливості сучасного  стану економіки Канади

   Структура канадської економіки наступна: частка сільського господарства у ВВП - 3,1%, промисловості - 30,7% (у тому числі обробної промисловості - 22,1%), а на частку сфери нематеріального виробництва доводиться 66,2% ВВП.

       Сільськогосподарське виробництво переважає в континентальній частині країни, у провінціях Саскачеван, Манитоба й Онтаріо. Основу становлять зернові культури - пшениця, кукурудза. Цікаво, що певну частину фермерів становлять вихідці з колишнього СРСР - канадці українського походження. У провінціях Британська Колумбія, Нова Шотландія, Ньюфаунленд велике народногосподарське значення має рибальство й видобуток морепродуктів.

Площа сільськогосподарських  угідь—66 млн га—це всього 7 % території  країни; з них 12 млн га відведено  під пшеницю. У Канаді нараховується близько 313 тис ферм, на яких працюють менше 490 тис. чоловік. Незважаючи на порівняно низьку врожайність зернових (близько 22 ц/га; пшениця—приблизно 18 ц/га; для порівняння: у США— відповідно 43 ц/га і 26 ц/га), у Канаді щорічно вирощують до 50 млн т зерна, що забезпечує 1/5 частину всього світового експорту пшениці. Протягом останніх 40—45 років кількість ферм зменшилась на 1/2, а частка сільського ЕАН— впала з 21 % до 3,5 %. Середня величина ферми— 143,2 га — має тенденцію до зростання.

      У промисловості зовсім недавно пріоритет мали т.зв. «ресурсні» галузі: нафтова, газова й лісова промисловість. У цей час через падіння світових цін на сировинні товари й зниження попиту на них на перший план у промисловому розвитку виходять наступні наукомісткі галузі:

• виробництво електронного й електротехнічного встаткування;
• виробництво засобів телекомунікацій;
• фармацевтична промисловість;
• виробництво промислового встаткування;
• індустрія нових конструкційних матеріалів (полімери, пластмаси й синтетичні матеріали).

     Зростають також обсяги виробництва автомобілів (автомобільна промисловість Канади базується на основі закордонних філій і дочірніх компаній американських і японських фірм), матеріалів для будівельної промисловості, набирає обороти хімічна промисловість. Провідною галуззю економіки є й транспортне машинобудування: випуск будівельних машин (екскаваторів, машин для прокладки тунелів), авіатехніки.

          Прикладом високотехнологічної фірми-світового лідера транспортного машинобудування може служити корпорація Bombardier Inc., що випускає не тільки знамениті снегоходы й водні мотоцикли, але й середнємагістральні авіалайнери Canadair Regional Jet (CRJ), особливо популярні в Північній Америці і Європі на лініях з невеликим пасажиропотоком, а також літаки бізнесу-класу. Крім того, аерокосмічна промисловість Канади робить літаки De Havilland (DH8), Larjet, Short Brothers.