Ведение бухгалтерского учета на предприятии. 2

Зміст 

Вступ……………………………………………………………………….............3

1. Ведення  бухгалтерського обліку на підприємстві.…………………….…….5

1.1. Визначення  та загальний опис, принципи бухгалтерського  обліку………………………………………………………........………….….…..5

1.2. Етапи  організації та форми обліку………………………….....…....….……6

1.3. Організація  бухгалтерського обліку на підприємстві……....…….........….9

2. Державне  управління обліком і звітністю  в Україні………………………..19

3. Основні  передумови раціональної організації  бухгалтерського обліку……………………………………………………………………………..24

Висновки…………………………………………………………………………30

Література………………………………………………………………………..32

     ВСТУП 

     Бухгалтерський  облік – це складний механізм, призначення  якого надавати та забезпечувати  інформацією внутрішніх і зовнішніх  користувачів з метою здійснення ефективного й оперативного управління суб’єктом господарювання в сучасних умовах. Саме для цього бухгалтерський облік повинен вирішувати поставлені завдання, і, відповідно, бути організований  згідно вимог чинного законодавства  та умов конкретної господарюючої одиниці. Без належної організації бухгалтерського  обліку неможливо досягнути позитивних результатів діяльності, оскільки вона є одним з найвідповідальніших  етапів створення підприємства, а  також запорукою рентабельності в майбутньому.

     Відповідно  до законодавства України, фінансова, податкова, статистична й інші види звітності базуються на даних  бухгалтерського обліку. Варто зауважити, що в процесі управління суб’єктом  господарювання організація бухгалтерського  обліку є невід’ємною складовою, сутність якої координувати певні дії  окремих елементів системи бухгалтерського  обліку і досягнути взаємної відповідності  функціонування її окремих частин. Організація бухгалтерського обліку покликана забезпечити раціональну  та об’єктивну обробку інформації, оптимальний розподіл між персоналом бухгалтерської служби облікових робіт, чітко визначити обов’язки кожного  облікового працівника в рамках наукової організації праці. У цілому організація  бухгалтерського обліку залежить від  кадрового, інформаційного, методичного, технічного, програмного та матеріального  забезпечення облікового процесу.

     На  організацію бухгалтерського обліку господарюючого суб’єкта впливає значна кількість факторів, зокрема –  засади організації діяльності, форма  власності, вид та рід діяльності, галузь ринкової економіки, користувачі  облікової інформації, кваліфікаційний  рівень облікових працівників, обсяги діяльності підприємства, система оподаткування, система нормативного регулювання  та ін.

     Метою даної роботи являється дослідження  організації та порядку ведення  бухгалтерського обліку на підприємствах, в рамках чинного законодавства  України; виявити існуючі проблеми та шляхи їх подолання; пошук способів для раціоналізації ведення бухгалтерського  обліку.

      1. Бухгалтерський  облік на підприємстві  

     1.1. Визначення та загальний опис, принципи бухгалтерського обліку.

     Згідно  з Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність  в Україні», бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень. Метою ведення бухгалтерського  обліку і складання фінансової звітності  є надання користувачам для прийняття  рішень повної, правдивої та неупередженої  інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства. Виходячи з цього, об'єктами бухгалтерського обліку на промисловому підприємстві є: майно, зобов'язання продавця, господарські операції, здійснювані  підприємством в процесі своєї  діяльності.

     Бухгалтерський  облік та фінансова звітність  ґрунтуються на таких основних принципах:

     - обачність — застосування в  бухгалтерському обліку методів  оцінки, які повинні запобігати  заниженню оцінки зобов'язань  та витрат і завищенню оцінки  активів і доходів підприємства;

     - повне висвітлення - фінансова  звітність повинна містити всю  інформацію про фактичні та  потенційні наслідки господарських  операцій та подій, здатних  вплинути на рішення, що приймаються  на її основі;

     - автономність — кожне підприємство  розглядається як юридична особа,  відокремлена від її власників,  у зв'язку з чим особисте  майно та зобов'язання власників  не повинні відображатися у  фінансовій звітності підприємства;

     - послідовність — постійне (із  року в рік) застосування підприємством  обраної облікової політики. Зміна  облікової політики можлива лише  у випадках, передбачених національними  положеннями (стандартами) бухгалтерського  обліку, і повинна бути обґрунтована  та розкрита у фінансовій звітності;

     - безперервність — оцінка активів  та зобов'язань підприємства здійснюється  виходячи з припущення, що його  діяльність буде тривати далі;

     - нарахування та відповідність  доходів і витрат - для визначення  фінансового результату звітного  періоду необхідно порівняти  доходи звітного періоду з  витратами, що були здійснені  для отримання цих доходів.  При цьому доходи і витрати  відображаються в бухгалтерському  обліку та фінансовій звітності  в момент їх виникнення, незалежно  від дати надходження або сплати  грошових коштів;

     - превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно  до їх сутності, а не лише  виходячи з юридичної форми;

     - історична (фактична) собівартість - пріоритетною є оцінка активів  підприємства, виходячи з витрат  на їх виробництво та придбання;

     - єдиний грошовий вимірник —  вимірювання та узагальнення  всіх господарських операцій  підприємства у його фінансовій  звітності здійснюються в єдиній  грошовій одиниці;

     - періодичність — можливість розподілу  діяльності підприємства на певні  періоди часу з метою складання  фінансової звітності. 

     1.2. Етапи організації та форми  обліку.

     Організація бухгалтерського обліку складається  з трьох взаємопов'язаних станів.

     На  першому, методичному, етапі організації  бухгалтерського обліку здійснюється вибір системи певних способів та прийомів, на яких базуються документування, інвентаризація, використання синтетичних  та аналітичних рахунків, застосування методу подвійного запису, оцінка майна  та зобов'язань, калькулювання, бухгалтерський баланс та звітність. На цьому етапі  здійснюється вибір конкретного  застосування елементів методу бухгалтерського  обліку:

• проводиться комплекс заходів, що забезпечують організацію первинного документування: вибір об'єктів первинного документування та носіїв первинної інформації, складання переліку форм первинних документів, їх проектування, встановлення порядку та процедур здійснення записів в первинних документах;
• встановлення строків та порядку проведення інвентаризації;
• вибір методу оцінки активів підприємства;
• вибір номенклатури статей витрат, способу калькулювання собівартості;
• вибір номенклатури рахунків (робочого плану рахунків) бухгалтерського обліку і розробка структури субрахунків та аналітичних рахунків;
• вибір і затвердження переліку типових бухгалтерських проводок;
• визначення переліку та розробки форм внутрішньої звітності і порядку їх заповнення.

     Другий  стан організації бухгалтерського  обліку, технічний, - це вибір форми  обліку, що найбільше відповідає галузі та розміру даного підприємства.

     Він полягає:

     - у виборі способу обробки облікових  даних - безкомп'ютерного та комп'ютеризованого; 

     - розробці переліку і форм облікових  реєстрів;

     - встановленні порядку здійснення  записів і переносу даних в  реєстри.

     Якщо під час першого та другого етапів здійснюється організація ведення облікових записів, то третій етап полягає в організації роботи обліковою апарату, або іншими словами - це організація управління в бухгалтерії. Він включає:

     - встановлення найбільш економної  і найбільш зручної загальної  системи обліку (облік централізований або децентралізований);

     - визначення оптимальної структури  обліковою апарату (розподіл облікової  праці за ділянками обліку);

     - встановлення норм праці та  часу, необхідного для виконання  робіт і визначення оптимальної чисельності бухгалтерів;

     - набір кадрів та їх навчання;

     - організація робочих місць бухгалтерів;

     - раціональне розміщення облікового  апарату (розташування поруч з  оперативними підрозділами, працівниками, які часто взаємодіють з бухгалтерією  тощо);

     - встановлення належних інформаційних  зв'язків між окремими частинами  бухгалтерії та між бухгалтерією  і оперативними підрозділами  підприємства, а також із зовнішнім  середовищем (встановлення належного  діловодства та документообігу);

     - організація матеріального, інформаційного  і технічного забезпечення облікових  працівників;

     - мотивація працівників бухгалтерії  (оплата праці, інші види стимулювання);

     - встановлення правильного і точного  обліку роботи працівників та  контроль за виконанням ними  своїх функцій;

     - організація архіву бухгалтерських  документів;

     - організація безпеки та захисту  облікової інформації.

     Для забезпечення ведення бухгалтерського  обліку підприємство самостійно обирає форми його організації:

     - введення до штату підприємства  посади бухгалтера або створення  бухгалтерської служби на чолі  з головним бухгалтером;

     - користування послугами спеціаліста  з бухгалтерського обліку, зареєстрованого  як підприємець, який здійснює  підприємницьку діяльність без  створення юридичної особи;

     - ведення на договірних засадах  бухгалтерського обліку централізованою  бухгалтерією або аудиторською  фірмою;

     - самостійне ведення бухгалтерського  обліку та складання звітності  безпосередньо власником або  керівником підприємства. Ця форма  організації бухгалтерського обліку  не може застосовуватися на  підприємствах, звітність яких  повинна оприлюднюватися. 

     1.3. Організація бухгалтерського обліку  на підприємстві.

     Бухгалтерський  облік на підприємстві ведеться безперервно  з дня реєстрації підприємства до його ліквідації.

     Процес  реєстрації, накопичення, узагальнення та збереження інформації про діяльність підприємства ведеться безперервно  від створення юридичної особи  і до дати припинення юридичної особи.

     Відповідно  до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність  в Україні» питання організації  бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства  та установчих документів.

     Відповідальність  за організацію бухгалтерського  обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, реєстрів і звітності протягом встановленого терміну, несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів.

     Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку затверджено Наказом Міністерством  фінансів України № 88 від 24 травня 1995 р. (зареєстровано в Міністерстві юстиції України № 168/704 від 5 червня 1995 р.), визначає порядок створення, прийняття і відображення в бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових реєстрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об’єднаннями і госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності.

     Центральне  місце серед документації на будь-якому  підприємстві займають первинні документи, — це письмові свідчення, які фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи  адміністрації (власника) на їх проведення. Відповідальність за несвоєчасне складання  первинних документів і реєстрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи. Відповідальність за своєчасне і якісне складання документів, передачу їх у встановлені графіком документообігу терміни для відображення у бухгалтерському обліку, за достовірність даних, наведених у документах, несуть особи, які склали і підписали ці документи.

     Керівник  підприємства (власник підприємства або уповноважений ним орган) несе відповідальність як за організацію  бухгалтерського обліку, так і  за збереження відповідної документації протягом встановлених законодавством строків.

     Таблиця 1.

     Терміни зберігання документів бухгалтерського  обліку та звітності 

     Підприємство  вживає всіх необхідних заходів для  запобігання несанкціонованому  та непомітному виправленню записів  у первинних документах і реєстрах бухгалтерського обліку та забезпечує їх належне зберігання протягом встановленого строку.

     Документообіг – це рух документів від моменту  їх складання (або отримання від  інших підприємств, організацій) до використання в бухгалтерських записах  і наступної передачі в архів.

     Основні етапи документообігу:

• складання та оформлення документа;
• прийняття документа бухгалтерією (обліковим апаратом);
• рух документа по відділам та робочим місцям бухгалтерії, його обробка і використання для облікових записів;
• передача документа на засоби обчислювальної техніки і повернення назад;
• передача документа в архів.

     Документообіг на кожному підприємстві встановлюється головним бухгалтером і являється  обов’язковим для всіх працівників підприємства.

     Порядок документообігу залежить від характеру  та особливостей господарських операцій та їх облікового оформлення, а також  від структури підприємства та його облікового апарату (бухгалтерії).

     Для кожного виду або роду документів (Накладних, Вимог, Рахунків-фактур та ін.) розробляється особлива схема  документообігу в формі графіка  руху документів. У графіку документообігу вказується призначення документа, хто і коли його складає, хто підписує, які показники контролює, коли і кому передає, наступне використання документа. Графік документообороту затверджується головним бухгалтером, який і здійснює контроль за його дотриманням.

     Графік  документообігу на підприємстві, в  установі, повинен забезпечити оптимальну кількість підрозділів та виконавців, через які проходить кожен  первинний документ, виявити мінімальний  строк його знаходження в підрозділі, а також сприяти поліпшенню облікової  роботи, посиленню контрольних функцій  бухгалтерського обліку, підвищенню рівня його механізації та автоматизації.

     Контроль  за дотриманням графіка документообігу здійснюється головним бухгалтером. Вимоги головного бухгалтера відносно порядку  надання в бухгалтерію або  на обчислювальний прилад необхідних документів та відомостей являються  обов’язковими для всіх підрозділів та служб підприємства.

     Керівник  підприємства має право обрати одну з дозволених форм організації ведення  бухгалтерського обліку. Незалежно  від обраної форми ведення  бухгалтерського обліку, відповідальність за його організацію, ведення і зберігання документації залишається на керівнику  підприємства. Керівник підприємства (власник чи уповноважений орган) несе відповідальність за те, що бухгалтерський облік повинен забезпечити складання  фінансової звітності, в якій вся  інформація є вільною від упередженості, повною з усіх суттєвих аспектів та доречною для потреб користувачів.

     Форма бухгалтерського обліку, як визначена  система реєстрів бухгалтерського  обліку, порядку та способу реєстрації та узагальнення інформації в них, визначається самостійно з дотриманням єдиних основ обліку та з урахуванням  особливостей своєї діяльності та технології обробки облікових даних.

     В Україні традиційними являються  такі форми бухгалтерського обліку: Меморіально-ордерна, Журнально-ордерна, Спрощена форма бухгалтерського  обліку та Журнальна. Підприємствам, що зайняті у матеріальній сфері виробництва, рекомендується використовувати реєстри, передбачені журнально-ордерною формою бухгалтерського обліку. Підприємства торгівлі, громадського харчування і постачальницько-збутових видів діяльності можуть використовувати реєстри спрощеної форми.

     Важливою  передумовою раціональної організації  обліку на підприємстві є правильна  розстановка кадрів на окремих ділянках облікового процесу, встановлення такої  структури апарату бухгалтерії, яка якнайбільше відповідала  б конкретним умовам роботи підприємства.

     Бухгалтерія підприємства може мати такі відділи (сектори):

     - фінансово-розрахунковий - здійснює  облік коштів у касі і банку,  розрахункових і кредитних операцій, а також підзвітних сум. Якщо  на підприємстві не відокремлено  фінансову службу, ця група забезпечує  також фінансове планування, контролює  додержання платіжної дисципліни;

     - праці і заробітної плати (оплати  праці) - здійснює облік виробітку  і розрахунків по заробітній  платі з робітниками і службовцями,  облік розрахунків з депонентами,  фінансовими органами по податках, утриманих із заробітної плати  робітників і службовців, органами  соціального страхування, а також  складає звітність про використання  фонду заробітної плати; 

     - матеріального обліку - веде облік  матеріальних цінностей, придбання  і витрачання їх, здійснює облік  розрахунків з постачальниками  і підрядчиками, контролює стан  складського обліку, бере участь  в інвентаризації цих цінностей,  складає встановлену звітність;  виробництва і калькуляції - здійснює  облік затрат на виробництво,  складає калькуляції собівартості  продукції (робіт і послуг), виявляє  результати роботи окремих виробничих  підрозділів і підприємств в цілому, бере участь в інвентаризації незавершеного виробництва, складає звітність про виконання плану виробництва і собівартості продукції;

     - готової продукції та її реалізації - обліковує надходження з виробництва  готової продукції на склади  підприємства, а відвантаження і  реалізацію, веде розрахунки з  покупцями, а також складає  звітність про виконання плану  реалізації;

     - зведено-балансовий - здійснює облік  решти господарських операцій (облік  доходів, фінансових результатів,  внутрішньовідомчих розрахунків  тощо), веде узагальнюючі і облікові реєстри, складає баланс та інші форми звітності з основної діяльності підприємства, організовує бухгалтерський архів.

     Структура облікового апарату тісно пов'язана  з розподілом обов'язків між конкретними  обліковими працівниками. Функції кожного  облікового працівника, його обов'язки, відповідальність і права визначаються службовими характеристиками та посадовими інструкціями.

     Завдання та обов'язки головного бухгалтера:

• забезпечує ведення бухгалтерського обліку, дотримуючись єдиних методологічних засад, з урахуванням особливостей діяльності підприємства і технології оброблення облікових даних;
• організує роботу бухгалтерської служби, контроль за відображенням на рахунках бухгалтерського обліку всіх господарських операцій;
• вимагає від підрозділів, служб та працівників забезпечення неухильного дотримання порядку оформлення та подання до обліку первинних документів;
• забезпечує складання на основі даних бухгалтерського обліку фінансової звітності підприємства, підписання її та подання в установлені строки користувачам;
• здійснює заходи щодо надання повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан, результати діяльності та рух коштів підприємства;
• бере участь у підготовці та поданні інших видів періодичної звітності, які передбачають підпис головного бухгалтера, до органів вищого рівня у відповідності з нормативними актами, затвердженими формами та інструкціями;
• за погодженням з власником (керівником) підприємства забезпечує перерахування податків та зборів, передбачених законодавством, проводить розрахунки з іншими кредиторами відповідно до договірних зобов'язань;
• здійснює контроль за веденням касових операцій, раціональним та ефективним використанням матеріальних, трудових та фінансових ресурсів;
• бере участь у проведенні інвентаризаційної роботи на підприємстві, оформленні матеріалів, пов'язаних з нестачею та відшкодуванням втрат від нестачі, крадіжки і псування активів підприємства;
• забезпечує перевірку стану бухгалтерського обліку у філіях, представництвах, відділеннях та інших відокремлених підрозділах;
• організує роботу з підготовки пропозицій для власника (керівника) підприємства.

     Права головного бухгалтера:

• діяти від імені бухгалтерії підприємства, представляти інтереси підприємства у взаємовідносинах зі структурними підрозділами та іншими організаціями з господарсько-фінансових та інших питань;
• в межах своєї компетенції підписувати та візувати документи;
• вносити на розгляд керівника підприємства пропозиції по вдосконаленню роботи, пов'язаної з обов'язками; про притягнення до матеріальної та дисциплінарної відповідальності посадових осіб за результатами перевірок; про заохочення працівників, що відзначилися;
• в межах своєї компетенції повідомляти керівнику підприємства про всі виявлені недоліки в діяльності підприємства та вносити пропозиції щодо їх усунення;
• вимагати та отримувати у керівників структурних підрозділів та фахівців інформацію та документи, необхідні для виконання його посадових обов'язків;
• залучати фахівців усіх структурних підрозділів до виконання покладених на нього завдань;
• вимагати від керівника підприємства (інших керівників) сприяння у виконанні обов'язків і реалізації прав.

     Завдання  та обов'язки касира:

• здійснює операції, пов’язані з прийманням та видачею готівкових грошових коштів через касу підприємства, зберігає всі прийняті цінності;
• одержує в установах банку готівку, здійснює записи в касовій книзі операцій одержання і видачі готівки за кожним прибутковим касовим ордером і видатковим документом в день їх надходження або видачі;
• перевіряє наявність і достовірність підпису головного бухгалтера, а на видаткових документах — дозвіл керівника або уповноважених ним осіб, наявність всіх інших реквізитів на прибуткових касових ордерах та видаткових документах, а також зазначених у цих документах додатків (заяви, накладні, рахунки, довідки та ін.). Повертає документи в бухгалтерію для відповідного оформлення, у випадку недодержання хоча б однієї з перелічених вимог;
• підписує прибуткові касові ордери та видаткові документи відразу після одержання або видачі по них готівки, а на доданих до них документах ставить штамп «Сплачено»;
• видає квитанцію особі, яка здала готівку в касу. Ставить штамп «Депоновано» або робить відповідний запис в платіжній відомості біля прізвищ осіб, яким не здійснені в установлений термін виплати, пов’язані з оплатою праці, складає реєстр депонованих сум, в платіжній відомості вказує фактично виплачену суму і суму, яка підлягає депонуванню, звіряє ці суми з загальним підсумком по платіжній відомісті та ставить свій підпис;
• виписує видатковий касовий ордер на фактично видану по платіжній відомісті суму, передає його для реєстрації;
• щоденно в кінці робочого дня виводить залишок грошових коштів у касі підприємства та передає у бухгалтерію підприємства звіт касира (копію записів в касовій книзі) разом з прибутковими касовими ордерами і видатковими документами під розпис особи, яка здійснює контроль за веденням касових операцій;
• виконує інші обов’язки зі збереження в касі грошових документів, цінних паперів тощо.