Види бюджетів України

МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

КРИМСЬКИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ  ІНСТИТУТ

ДВНЗ «КИЇВСКИЙ  НАЦІЙОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ  ІМЕНІ ВАДИМА ГЕТЬМАНА»

ФІНАНСОВО –  ОБЛІКОВИЙ ФАКУЛЬТЕТ

Кафедра «Фінанси»

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни «Фінанси»

Тема: Види бюджетів України

Виконав:

Науковий керівник:

м. Сімферополь, 2012

Зміст:

Вступ…………………………………………………………………………….....3

РОЗДІЛ 1. Державний бюджет...............................................................................5

1.1 Особливості,  функції і завдання державного бюджету.......................5

1.2 Доходи і видатки державного бюджету України…………...............11

Висновки……………………..……………………………………………19

РОЗДІЛ 2. Місцеві бюджети……........................................................................21

2.1 Структура місцевих бюджетів України……......................................21

2.2 Надходження та витрати місцевих бюджетів України......................25

Висновки……………………..……………………………………………30

Висновки……….………………………………………………………………...32

Список літератури……………………………………………………………….35

Вступ

Провідне місце  в системі регулювання економіки  держави, створення сприятливого фінансового  середовища для швидкого розвитку ринкових відносин, забезпечення макроекономічної рівноваги в економіці належить бюджету. Він є невід'ємною частиною ринкових відносин і одночасно важливим інструментом реалізації державної політики. Бюджет як одна з ланок фінансової системи відображає виробничі відносини, відтворює відносини розподілу і перерозподілу, опосередковує рух грошової маси.

Бюджету належить важлива роль у фінансовій системі  держави. Через бюджет здійснюється фінансування заходів економічного і соціального розвитку, що мають  загальнодержавне значення, а також  стосуються міждержавних відносин. З  його допомогою перерозподіляється частина фінансових ресурсів між адміністративно-територіальними одиницями України з метою вдосконалення структури суспільного виробництва і забезпечення соціальних гарантій населенню. Бюджет є важливим інструментом держави, через який забезпечується контроль за станом виробництва в цілому.

Бюджет - план формування та використання фінансових ресурсів для забезпечення завдань і функцій, які здійснюються органами державної  влади, органами влади Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування протягом бюджетного періоду.

Бюджетна система  України складається з державного бюджету та місцевих бюджетів. Серед  місцевих бюджетів виділяють:

Бюджетами місцевого  самоврядування визнаються бюджети  територіальних громад сіл, селищ, міст та їх об'єднань;

Місцевими бюджетами  визнаються бюджет Автономної Республіки Крим, обласні, районні бюджети, бюджети  районів у містах та бюджети місцевого  самоврядування.

Державний бюджет України і місцеві бюджети  є самостійними. Держава коштами  державного бюджету не несе відповідальності за бюджетні зобов'язання органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування. Органи влади Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування засобами відповідних бюджетів не несуть відповідальності за бюджетні зобов'язання одне одного, а також за бюджетні зобов'язання держави. Самостійність бюджетів забезпечується закріпленням за ними відповідних джерел доходів, правом відповідних органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування на визначення напрямів використання коштів відповідно до законодавства України, правом Верховної Ради Автономної Республіки Крим та відповідних рад самостійно і незалежно одне від одного розглядати та затверджувати відповідні бюджети.

Метою даної курсової роботи є узагальнення, розширення теоретичних та практичних основ про види бюджетів України та їх місце і роль в бюджетній системі країни.

Об’єктом дослідження курсової роботи є бюджет України.

Предметом дослідження є державний бюджет та місцеві бюджети України.

Мета курсової роботи передбачає дослідити  особливості, функції, завдання, доходи та видатки державного та місцевих бюджетів України.

Дана курсова робота складається  зі вступу, двох розділів, висновків та списку літератури.

Розділ 1. Державний бюджет

1. Особливості, функції і завдання державного бюджету

Державний бюджет є провідною ланкою державних  фінансів і важливою фінансовою категорією, яка має свою історію розвитку.

Державний бюджет є основним фінансовим документом держави.

Державний бюджет - план формування та використання фінансових ресурсів на поточний рік для забезпечення завдань і функцій, які здійснюються органами державної влади.

За матеріальним складом державний бюджет - це централізований фонд фінансових ресурсів держави, а за соціально економічний суті - це основний засіб перерозподілу національного доходу. Сутність державного бюджету реалізується через такі основні функції: розподільну і контрольну.

Зміст розподільної функції виражається в розподілі ВВП, який є основним джерелом формування державного бюджету. Державний бюджет використовується для міжгалузевого і територіального перерозподілу фінансових ресурсів з урахуванням рівня розвитку економіки і культури на всій території.

Бюджетні відносини виникають за наступними напрямками грошових відносин:

- Між державою  та підприємствами різних форм  власності, організаціями та установами;

- Державою і  громадськими організаціями;

- Державою і  населенням;

- Іншими державами  та міжнародними організаціями;

- Державою і  регіонами.

Будучи економічною  формою існування реальних, об'єктивно  обумовлених розподільних відносин, виконуючи специфічне суспільне  призначення - по задоволенню потреб суспільства і його державно-територіальних структур, бюджет може розглядатися в якості самостійної економічної категорії. Ця категорія, будучи частиною фінансів, характеризується тими ж рисами, які притаманні фінансами в цілому, але одночасно має на відміну від інших сфер і ланок фінансових відносин свої особливості. До числа особливостей бюджету відносяться:

1. Державний  бюджет є особливою економічною  формою перерозподільних відносин, пов'язаних з відокремленням частини  національного доходу в руках  держави та її використанням  з метою задоволення потреб  та окремих державно-територіальних формувань;

2. За допомогою  бюджету відбувається перерозподіл  національного доходу, рідше - національного  багатства між галузями економіки,  територіями країни, сферами суспільної  діяльності;

3. Пропорції  бюджетного перерозподілу вартості в більшій мірі, ніж в інших ланок фінансів, визначаються потребами розширеного відтворення в цілому і завданнями, що стоять перед суспільством на кожному історичному етапі його розвитку;

4. Область розподілу  займає центральне місце в  складі державних фінансів, що обумовлено ключовим положенням бюджету у порівнянні з іншими ланками.

Економічна  сутність державного бюджету характеризується рисами, специфіка яких не виходить за рамки загальних з фінансами  властивостей, тобто спосіб вираження  економічної сутності через відповідні функції у фінансів в цілому і у їхніх ланок однотипні. Отже, державний бюджет, як і вся система фінансів, виконує розподільну і контрольну функції. Разом з тим, оскільки бюджет є особливою категорією по відношенню до категорії «фінанси», то йому властиве виконання також наступних основних функцій:

1. Перерозподіл  національного доходу;

2. Фінансове  забезпечення соціальної політики;

3. Регулювання  і стимулювання економіки;

4. Контроль формування  і використання централізованого  фонду грошових коштів.

У цих функціях отримує безпосереднє вираження  економічна сутність державного бюджету  як інструмента вартісного розподілу  валового внутрішнього продукту і національного  доходу. Завдяки розподільчій функції  відбувається централізація коштів в масштабі держави і їх використання на задоволення загальнодержавних потреб. Контрольна функція дозволяє судити про те, наскільки своєчасно і повно фінансові ресурси надходять в розпорядження держави, як складаються пропорції в розподілі централізованих коштів, ощадливо і ефективно чи вони використовуються.

Розподільча і  контрольна функції державного бюджету  здійснюються не ізольовано, а в  єдності, одночасно, оскільки в них  знаходять відображення всі сторони  бюджетних відносин.

Зміст розподільної функції визначається процесом перерозподілу фінансових ресурсів між галузями економіки, територіями країни, сферами суспільної діяльності - виробничої та невиробничої, секторами економіки. Жодна з вартісних розподільних категорій не здійснює такого багатоаспектного перерозподілу грошових коштів як бюджет, і на таких різних рівнях управління економікою.

Міжгалузевий  перерозподіл базується, з одного боку, на податках і платежах, що вносяться  до бюджету юридичними і фізичними  особами, а з іншого - на фінансуванні за рахунок бюджетних коштів різних інвестиційних програм, оборотних коштів, операційних та інших витрат. Міжтериторіальний перерозподіл відбувається шляхом закріплення податків і доходів за відповідними органами державної влади, а так само за допомогою різних форм бюджетного регулювання. Це дозволяє сформувати в кожній адміністративно-територіальній одиниці такої бюджетний фонд, який забезпечує її розвиток у відповідності з планом соціально-економічного розвитку країни.

Перерозподіл  коштів між виробничою і невиробничою сферами здійснюється за допомогою вилучення частини фінансових ресурсів у підприємств матеріального виробництва. А потім здійснюється бюджетне фінансування організацій невиробничої сфери, причому фінансування відіграє величезну роль у формуванні кінцевої структури використання національного доходу. Державний бюджет виступає важливим інструментом перерозподілу державного доходу між секторами економіки. Звичайно, в даний час переважна частина коштів надходить в централізований фонд з державного сектора, однак для фінансового забезпечення загальнодержавних потреб залучаються також кошти приватних підприємців та інших суб'єктів недержавної сфери економіки.

Широке використання розподільної функції для перерозподілу  вже розподіленого вартості внутрішнього продукту призводить до того, що через державний бюджет може багаторазово перерозподілятися одна і та ж частина національного доходу. Зміна взаємовідносин підприємств з бюджетом, коли потоки грошових коштів перетікають в бюджет і назад, міняє взаємозв'язку, визначає ступінь впливу бюджету на економіку не стільки кількісними пропорціями, скільки їх впливом на процеси її функціонування і на зростання фінансових ресурсів країни. Тому розподільна функція бюджету знаходить широке використання в регулюванні вартісної структури економіки, вдосконаленні галузевих і територіальних пропорцій, розчуленні інтеграційних процесів не тільки всередині держави, але і на міждержавному рівні.

Межі дії  розподільної функції визначаються тим, що у відносини з бюджетом вступають всі учасники суспільного виробництва, всі галузі економіки. Основним об'єктом бюджетного розподілу виступає додатковий продукт (чистий дохід), однак це не виключає можливості перерозподілу через бюджет і частини необхідного продукту, наприклад, податкових платежів працівників матеріального виробництва, їх використання.

До особливостей розподільчої функції бюджету відносяться  так само багатогранність її впливу на суспільне виробництво та високий  ступінь дієвості в досягненні конкретних результатів. Бюджетне фінансування широко використовується державою для регулювання вартісних пропорцій в економіці, для забезпечення збалансованості розподілу фінансових ресурсів. Розподільча функція бюджету дозволяє спрямовувати кошти на вирішальні ділянки економічного і соціального розвитку; вона сприяє досягненню високих темпів зростання економіки і підвищення його ефективності. Розподільча функція бюджету досить широко використовується для регулювання вартісної структури економіки, вдосконалення галузевих і територіальних пропорцій, посилення інтеграційних процесів, в тому числі на міждержавному рівні.

Основу контрольної  функції складає рух бюджетних  ресурсів, яке відбивається у відповідних  показниках бюджетних надходжень і  витратних призначень. Несвоєчасне  або неповне внесення податків і платежів до бюджету свідчить, наприклад, про уповільнення темпів розвитку окремих галузей економіки. Якщо передбачені бюджетні асигнування використовуються в неповному обсязі, то має місце не зовсім благополучна економічна кон'юнктура в галузях економіки та сферах діяльності. Сигналізуючи про тих чи інших неполадках в економіці, бюджетні показники одночасно служать підставою для вироблення або прийняття конкретних заходів, спрямованих на ліквідацію виявлених недоліків, усунення порушень фінансової дисципліни.

Контрольна  функція бюджету відрізняється  надзвичайно широкими межами дії  і носить всеосяжний характер. Вона поширюється на всі підрозділи економіки, на всіх учасників суспільного виробництва. Хоча в бюджеті концентруються далеко не всі фінансові ресурси країни, це не заважає контрольної функції «посилати сигнали» про загальний фінансовому стану економіки.

У сучасних умовах поступово змінюється контрольна функція  бюджету, оскільки вона отримує все  більше можливостей для реалізації своїх завдань на базі широкого використання інформації, автоматизованих систем, фінансових розрахунків, організації обчислювальних центрів, впровадження та більш повного використання персональних комп'ютерів.

Функції державного бюджету об'єктивні, як об'єктивна  і сама ця категорія. Функції бюджету потрібно розглядати з точки зору його внутрішньої потенційної здатності, які можуть проявити себе в певній сфері суспільних відносин лише за обов'язкової участі людини. Тому прояв властивих бюджету властивостей, його використання як інструменту розподілу та контролю можливо тільки в процесі людської діяльності, що знаходить своє втілення в створюваному державою бюджетному механізмі.

Бюджетний механізм, будучи реальним втіленням бюджетної  політики, відображає конкретну націленість бюджетних відносин на розв'язання економічних і соціальних завдань. При цьому необхідно правильне розуміння співвідношення між об'єктивною і суб'єктивною сторонами функціонування бюджету, оскільки об'єктивний характер бюджету, властиві йому функції дозволяють визначити його місце в системі відносин і залежність від рівня розвитку економіки.

Таким чином, функції  бюджету, точніше сказати, функції  бюджетно-податкової політики в узагальненому  вигляді зводяться до наступних:

а) надання неринкових послуг (послуги суспільного характеру: освіта, охорона здоров'я, оборона та ін);

б) перерозподіл доходів (податки, трансферти, субсидії, кредити та ін);

в) державне регулювання (антимонопольне регулювання, зайнятості та ін);

г) здійснення державного контролю (зовнішній контроль, внутрішній контроль).

1.2. Доходи і видатки державного бюджету України

Доходи державного бюджету є фінансовою базою діяльності держави. Їх склад, форми мобілізації  залежать від системи і методів  господарювання, а також від економічних  завдань, які вирішує суспільство в той чи інший період.

Склад доходів  державного бюджету визначається Бюджетним  кодексом України та законами про  державний бюджет на відповідний  бюджетний рік. Починаючи з 2000 року державний бюджет поділено на дві  складові частини: загальний фонд та спеціальний фонд, що має забезпечити прозору та реальну систему оцінки усіх джерел доходів і визначених пріоритетів їх витрачання.

Доходи загального фонду державного бюджету (загальні доходи) призначені для забезпечення фінансовими ресурсами загальних видатків і не спрямовуються на конкретну мету.

Доходи спеціального фонду державного бюджету (спеціальні доходи) включають доходи, призначені на конкретну мету.

До доходів  загального фонду державного бюджету зараховуються у повному обсязі:

• податок на додану вартість;
• акцизний збір;
• ввізне мито;
• платежі за спеціальне використання лісових ресурсів державного значення;
• збір за спеціальне використання водних ресурсів загальнодержавного значення та збір за користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту;
• платежі за користування надрами загальнодержавного значення;
• плата за ліцензії на певні види господарської діяльності, крім тих, що видаються Радою Міністрів Автономної Республіки Крим, виконавчими органами місцевих рад та місцевими органами виконавчої влади;
• державне мито в частині, що відповідно до закону зараховується до державного бюджету;
• адміністративні штрафи та інші грошові стягнення, крім адміністративних штрафів, що накладаються виконавчими органами відповідних рад, районними державними адміністраціями або утвореними в установленому порядку адміністративними комісіями;
• кошти від реалізації майна, конфіскованого за рішенням суду, скарбів, майна, одержаного державою в порядку спадкоємства чи дарування, безхазяйного майна;
• податок на прибуток підприємств (крім податку на прибуток підприємств комунальної власності, 50 відсотків податку на прибуток підприємств, що сплачується платниками за місцезнаходженням у місті Києві та податку на прибуток підприємств, визначеного відповідним пунктом Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств");
• суми перевищення розрахункової величини фонду оплати праці на підприємствах монополістах;
• частина надходжень, визначена законом про державний бюджет, від продажу земельних ділянок несільськогосподарського призначення, що перебувають у державній власності, до розмежування земель державної та комунальної власності;
• кошти, що надійдуть в рахунок сплати реструктуризованої податкової заборгованості;
• кошти, отримані за вчинення консульських дій на території України, та частина коштів, встановлених законом про державний бюджет за вчинення консульських дій за межами України;
• надходження від перевищення валових доходів над видатками Національного банку України;
• дивіденди (дохід), нараховані на акції (частки, паї) господарських товариств, які є у державній власності, крім підприємств паливно-енергетичного комплексу;
• рентна плата за нафту, що видобувається в Україні;
• збори, що стягуються Державною автомобільною інспекцією України;
• плата за оренду цілісних майнових комплексів;
• митні збори;
• єдиний збір, що справляється у пунктах пропуску через державний кордон України;
• збір за використання радіочастотного ресурсу;
• плата за користування позиками, наданими за рахунок коштів, залучених державою;
• інші доходи, що зараховуються до загального фонду державного бюджету в розмірах, встановлених законодавством. До доходів спеціального фонду державного бюджету належать:
• частина податку на прибуток підприємств, визначена відповідно до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств";
• збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету;
• надходження коштів від збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства;
• відсотки за користування державним пільговим кредитом, наданим індивідуальним сільським забудовникам;
• відсотки за користування пільговим довгостроковим державним кредитом, наданим молодим сім'ям та одиноким молодим громадянам на будівництво (реконструкцію) житла;
• надходження коштів від реалізації надлишкового озброєння, військової та спеціальної техніки, іншого майна Збройних сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів;
• рентна плата за природний газ, що видобувається в Україні;
• відрахування від плати за транзит природного газу через територію України;
• надходження до страхового фонду безпеки авіації;
• частина надходжень до Державного спеціалізованого фонду фінансування загальнодержавних витрат на авіаційну діяльність та участь України у міжнародних авіаційних організаціях, встановлена законом про державний бюджет на поточний рік;
• власні надходження бюджетних установ, які утримуються за рахунок коштів Державного бюджету України (в тому числі надходження від платних послуг, що надаються бюджетними установами, кошти на виконання окремих доручень, благодійні внески);
• збори на обов'язкове пенсійне страхування, що відповідно до закону сплачуються з купівлі-продажу валют, торгівлі ювелірними виробами із золота (крім обручок), платини і дорогоцінного каміння та при відчуженні легкових автомобілів, з виробництва та імпорту тютюнових виробів, з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, послуг стільникового рухомого зв'язку (додаткові збори на виплату пенсій), у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України;
• надходження від реалізації матеріальних цінностей державного резерву;
• надходження до Фонду України соціального захисту інвалідів;
• збір за забруднення навколишнього природного середовища до Державного, фонду охорони навколишнього природного середовища;
• кошти, що надійдуть від рекламодавців алкогольних напоїв і тютюнових виробів;
• кошти, що надійдуть в рахунок відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва;
• дивіденди (дохід), нараховані на акції (частки, паї) підприємств і господарських товариств паливно-енергетичного комплексу, які є у державній власності;
• зарубіжні гранти;
• кошти, що надійдуть від позичання матеріальних цінностей державного матеріального резерву;
• надходження від реалізації розброньованих матеріальних цінностей мобілізаційного резерву понад обсяги, визначені законом про державний бюджет на поточний рік;

інші надходження, що зараховуються до спеціального фонду  державного бюджету згідно із законодавством.

Видатки державного бюджету за своєю економічною сутністю є інструментом досягнення вищого критерію справедливості і корисності для кожного члена суспільства. На досягнення цієї мети повинно бути зорієнтоване бюджетне законодавство. Мова насамперед йде про те, що видатки бюджету повинні бути спрямовані на вирівнювання доходів окремих верств населення. Однак вирівнювання доходів виправдане тільки тоді, коли поліпшується становище найбідніших верств населення. Досягти вказаної мети можливо тільки в умовах економічного зростання і розвинених демократичних засад. На сучасному етапі бюджетне законодавство відповідає розстановці політичних сил в Україні і стану трансформації економіки.

Бюджетним кодексом України передбачено, що з Державного бюджету України здійснюються видатки  на:

1) державне управління: законодавчу владу; виконавчу  владу; Президента України;

2) судову владу;

3) міжнародну  діяльність; ^;

4) фундаментальні, та прикладні дослідження і  сприяння науково-технічному прогресу  державного значення, міжнародні  наукові та інформаційні зв'язки  державного значення;

5) національну  оборону;

6) правоохоронну  діяльність та забезпечення безпеки  держави;

7) освіту:

• загальну середню освіту: спеціалізовані школи (в тому числі школи-інтернати), засновані на державній формі власності;
• загальноосвітні школи соціальної реабілітації;
• професійно-технічну освіту (навчальні та інші заклади освіти, засновані на державній формі власності);
• вищі навчальні заклади, засновані на державній формі власності;
• післядипломну освіту;
• позашкільні навчальні заклади та заходи з позашкільної роботи з дітьми, згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України;
• інші заклади та заходи в галузі освіти, що забезпечують виконання загальнодержавних функцій, згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України;

8) охорону здоров'я:

• первинну медико-санітарну, амбулаторно-поліклінічну та стаціонарну допомогу (багатопрофільні лікарні та поліклініки, що виконують специфічні загальнодержавні функції, згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України);
• спеціалізовану, високоспеціалізовану амбулаторно-поліклінічну та стаціонарну допомогу (клініки науково-дослідних інститутів, спеціалізовані лікарні, центри, лепрозорії, госпіталі для інвалідів Великої Вітчизняної війни, спеціалізовані медико-санітарні частини, спеціалізовані поліклініки, спеціалізовані стоматологічні поліклініки, згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України);
• санаторно-реабілітаційну допомогу (загальнодержавні санаторії для хворих на туберкульоз, загальнодержавні спеціалізовані санаторії для дітей та підлітків, спеціалізовані санаторії для ветеранів Великої Вітчизняної війни);
• санітарно-епідеміологічний нагляд (санітарно-епідеміологічні станції, дезінфекційні станції, заходи боротьби з епідеміями);
• інші програми в галузі охорони здоров'я, що забезпечують виконання загальнодержавних функцій, згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України;

9) соціальний  захист та соціальне забезпечення:

• державні спеціальні пенсійні програми (пенсії військовослужбовцям рядового, сержантського та старшинського складу строкової служби та членам їх сімей, пенсії військовослужбовцям та особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, пенсії, призначені за іншими пенсійними програмами);
• державні програми соціальної допомоги (грошова допомога біженцям; компенсації на медикаменти; програма протезування; програми і заходи із соціального захисту інвалідів, у тому числі програми, заходи Фонду України соціального захисту інвалідів; заходи, пов'язані з поверненням в Україну кримськотатарського народу та осіб інших національностей, які були незаконно депортовані з України; щорічна разова грошова допомога ветеранам Великої Вітчизняної війни; довічна стипендія для учасників бойових дій; кошти, що передаються до Фонду соціального страхування на випадок безробіття; часткове покриття витрат на виплату заборгованості з регресних позовів шахтарів);
• державну підтримку громадських організацій інвалідів і ветеранів, які мають статус всеукраїнських;
• державні програми і заходи стосовно дітей, молоді, жінок, сім'ї;
• державну підтримку молодіжних громадських організацій на виконання загальнодержавних програм і заходів стосовно дітей, молоді, жінок, сім'ї;
• державні програми підтримки будівництва (реконструкції) житла для окремих категорій громадян;

10) культуру  і мистецтво:

• державні культурно-освітні програми (національні та державні бібліотеки, музеї і виставки національного значення, заповідники національного значення, міжнародні культурні зв'язки, державні культурно-освітні заходи);
• державні театрально-видовищні програми (національні театри, національні філармонії, національні та державні музичні колективи й ансамблі та інші заклади і заходи мистецтва, згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України);
• державну підтримку громадських організацій культури і мистецтва, що мають статус національних;
• державні програми розвитку кінематографії;
• державну архівну справу;

11) державні  програми підтримки телебачення, радіомовлення, преси, книговидання, інформаційних агентств;

12) фізичну культуру і  спорт:

• державні програми підготовки резерву та складу національних команд і забезпечення їх участі у змаганнях державного і міжнародного значення (утримання центральних спортивних шкіл вищої спортивної майстерності, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України, формування національних команд, проведення навчально-тренувальних зборів і змагань державного значення з традиційних та нетрадиційних видів спорту, підготовка і участь національних збірних команд в Олімпійських та Параолімпійських іграх, у тому числі фінансова підтримка баз олімпійської підготовки);
• державні програми з інвалідного спорту та реабілітації (центр "Інваспорт", участь у міжнародних змаганнях з інвалідного спорту, навчально-тренувальні збори до них);
• державні програми фізкультурно-спортивної спрямованості;

13) державні  програми підтримки регіонального  розвитку та пріоритетних галузей  економіки;

14) програми  реставрації пам'яток архітектури  державного значення;

15) державні  програми розвитку транспорту, дорожнього  господарства, зв'язку, телекомунікацій та інформатики;

16) державні  інвестиційні проекти;

17) державні  програми з ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки, попередження та ліквідації надзвичайних ситуацій та насідків стихійного лиха;

18) створення  та поповнення державних запасів  і резервів;

19) обслуговування  державного боргу;

20) проведення  виборів та референдумів;

21) інші програми, які мають виключно державне  значення.

Висновки:

З усього вище вказаного  можна зробити висновок, що дійсно державний бюджет країни є важливим питанням сучасності, що стосується економічної сторони життя країни. Він потребує детального обговорення та аналізу, і в результаті вирішення всіх проблем, пов’язаних з ним, усунення всіх недоліків.

Бюджет – основний інструмент економічного планування та макроекономічної стабілізації та зростання.

Через бюджет держава  фінансує економічний та соціально  – культурний розвиток, керує цими процесами. Отже, бюджет відображає як економічну, так і соціально –  культурну сторону життя суспільства.

Бюджет –  провідна ланка фінансової системи. Через бюджет здійснюється перерозподіл більшої частини національного  доходу держави.