Внутріфірмове планування в ринкових умовах господарювання

Курсова робота

з дисципліни: «Фінансовий менеджмент»

на тему: «Внутріфірмове планування в ринкових умовах господарювання»

 

Зміст

Введення

1. Теоретичні основи внутрішньофірмового планування на підприємстві

1.1. Зміст, необхідність, мету і завдання всередині - фірмового планування

1.2. Стратегічне (перспективне) внутрішньофірмове планування, його види та цілі

1.3. Поточне та оперативне планування

2. Дослідження ефективності внутрішньофірмового планування ВП «Шахта« Булавинська »за 2005-2006 рр..

2.1. Організаційно-економічна характеристика підприємства

2.2. Оцінка внутрішньофірмового планування ВП «Шахта« Булавинська ».

3. Розробка заходів щодо підвищення ефективності та вдосконалення внутрішньофірмового планування

Висновок

 

ВСТУП

Становлення ринкових відносин і нового економічного мислення передбачає розвиток підприємницької діяльності, необхідної для підйому виробництва, збільшення випуску товарів і послуг. В умовах молодої ще українського ринку, хронічного дефіциту при величезних ресурсах і невикористаних резервах виробництва, підприємства всіх форм власності повинні приділяти першорядну увагу стратегічному фінансового менеджменту й внутрифирменному планування.

Збалансований внутрішньофірмовий план представляє підприємству цілком відчутні блага: чітку миттєву програму виробничої діяльності, ефективний зворотний зв'язок, ефективну стратегію вдосконалення виробництва, спрямованість персоналу фірми до інновацій, скорочення витрат виробництва. Всім цим, а в першу чергу необхідністю вдосконалення внутрішньофірмового планування в умовах ринкового господарювання, і визначається актуальність і значимість даної теми роботи. У даній роботі автором розглянуто широке коло питань: теоретичні засади та практичні аспекти внутрішньофірмового планування, а також принципи та інструменти внутрішньофірмового фінансового планування і прогнозування на підприємстві.

Сутність, необхідність, методи і значення оперативного фінансового планування в своїх працях розглядають багато вітчизняні та зарубіжні автори, такі як: Ковальов В.В., Коваленко О.М., Крамаренко Г.О., Лігоненко Л.О., Лихачова О. Н. та інші.

Метою даної роботи є вивчення теоретичних основ, які пояснюють правила внутрішньофірмового планування і принципи формування внутрішньофірмових фінансових планів на прикладі ВП «Шахта« Булавинська »і розробка пропозицій щодо вдосконалення процесу планування.

Виходячи з поставленої мети, дана курсова робота ставить перед собою такі основні завдання:

· Розглянути економічну сутність внутрішньофірмового фінансового планування в діяльності суб'єктів господарювання, його роль, значення і завдання;

· Вивчити принципи, інструменти, принципи і методику внутрішньофірмового планування в діяльності підприємств;

· Познайомитися з діючою системою планування на досліджуваному підприємстві;

· Розробити пропозиції щодо вдосконалення процесу внутрішньофірмового планування

У даній роботі автор провів дослідження та проаналізував основні напрямки планування на підприємствах вугільної промисловості. Предметом роботи є організація системи внутрішньофірмового планування на підприємстві. Об'єктом дослідження є діяльність з організації процесу внутрішньофірмового фінансового планування на відокремленому підрозділі «Шахта« Булавинська »державного підприємства« Орджонікідзевугілля »в 2005-2006 роках.

Для реалізації цих завдань у роботі використовувалися такі методи: аналітичний, порівняльний, експертний, метод аналізу, статистичний, графічний.

Все це і зумовило структуру даної роботи, яка складається з 2-х основних розділів. У теоретичній частині викладені основні аспекти сучасної системи внутрішньофірмового планування. У другій - аналітичної частини досліджуються фактичні показники, використовувані при складанні планів на досліджуваному підприємстві, проведений аналіз і відображена існуюча система планування та внесено ряд пропозицій щодо вдосконалення процесу внутрішньофірмового планування.

Інформаційну базу дослідження становлять законодавчі та нормативні документи, дані фінансової і бухгалтерської звітності підприємства, методичні вказівки з написання курсової роботи, наукові праці вітчизняних і зарубіжних фахівців у галузі фінансового менеджменту, ресурси Інтернету.

Результати дослідження можна використовувати в практичній фінансової діяльності досліджуваного підприємства.

 

1. Теоретичні основи внутрішньофірмового планування

1.1 Зміст, необхідність, цілі та завдання внутрішньофірмового планування

Швидкі темпи зростання і постійне вдосконалення економіки сучасної України всім добре відомі. Однак далеко не всім суб'єктам господарювання вдається вести справу так, що їм можна просто позаздрити. Успіх діяльності підприємства багато в чому залежить від ретельно продуманої політики, добре розробленого плану дій.

Не всі фірми користуються офіційно прийнятими системами планування, а ті, що користуються, не завжди роблять це добре, незважаючи на те, що внутрі фінансове планування обіцяє цілий ряд вигод. У їх числі системне осмислення ситуації, більш чітка координація зусиль всього підприємства, більш точна постановка завдань та інше. Все це повинно привести до підвищення конкурентоспроможності підприємства та зростання його прибутку.

Процес планування починається з постановки загальних цілей, що дає можливість вибрати напрямок роботи. Цілі є категорією довгострокового планування. Вони отримують свою конкретизацію в постановці короткострокових завдань.

Планування виробництва є вирішальним чинником ефективного ведення господарства в умовах його інтенсифікації. Воно грунтується на об'єктивних економічних законах, і, перш за все, законі планомірного, пропорційного розвитку народного господарства. Необхідність планування зумовлена ​​високим рівнем концентрації виробництва, суспільною власністю на засоби виробництва.

Зміст внутрішньофірмового планування як функції управління підприємством полягає в обгрунтованому визначенні основних напрямків діяльності та подальшого розвитку з урахуванням фінансових, матеріальних та інших джерел і попиту ринку.

Таким чином, призначення планування як функції управління полягає в прагненні завчасно врахувати по можливості всі внутрішні і зовнішні фактори, що забезпечують сприятливі умови для нормального функціонування та розвитку підприємства. Воно передбачає розробку комплексу заходів, які визначають послідовність досягнення конкретних цілей з урахуванням можливостей найбільш ефективного використання ресурсів кожною службою і всім підприємством у цілому. Тому планування покликане забезпечити взаємоув'язки між окремими структурними підрозділами підприємства, які включають всю технологічну ланку: дослідження і розробку, виробництво товарів і надання послуг. Ця діяльність опирається на виявлення та прогнозування споживчого попиту, аналіз і оцінку наявних ресурсів і перспектив розвитку. Звідси випливає необхідність ув'язування планування з маркетингом та контролем з метою постійного коректування показників якості та асортименту пропонованої продукції слідом за змінами попиту на ринку.

Потреба в плануванні сучасного суб'єкта господарювання випливає з великої кількості конкурентних підприємств, різноманітності можливих форм управління підприємством, наявність численних структурних підрозділів в рамках підприємства, тісних міжфірмових зв'язків з постачальниками і підрядниками, а також з вимог науково-технічного прогресу - швидко враховувати і освоювати новітні досягнення науки і техніки. У цьому ж напрямі діє і такий чинник, як прагнення підприємства підпорядкувати собі ринок, підсилити свій вплив на формування споживчого ринкового попиту.

Розвиток планування безпосередньо пов'язане з посиленням тенденції до централізації в управлінні підприємством і покликане пов'язати діяльність всіх підрозділів (служб), підпорядкувавши її єдиній стратегії розвитку. Внутрішньофірмове планування в рамках підприємства охоплює як поточний, так і перспективне планування, здійснюване у вигляді прогнозування

Якщо перспективне планування покликане визначити загальні стратегічні цілі та напрямки розвитку підприємства, необхідні для цього ресурси й етапи рішення поставлених завдань, то розроблювані на його основі поточні плани орієнтовані на фактичне досягнення намічених цілей виходячи з конкретних умов і стану ринку на кожному даному етапі розвитку. Тому поточні плани доповнюють, розвивають і коректують перспективні напрямки розвитку з урахуванням конкретної обстановки.

Рівень і якість планування визначаються такими найважливішими умовами: компетентністю керівництва підприємством на всіх рівнях управління; кваліфікацією обслуговуючого персоналу, що працює у функціональних підрозділах; наявністю інформаційної бази та забезпеченістю комп'ютерною технікою.

Планування передбачає: обгрунтований вибір цілей, визначення політики, розробку заходів і заходів (образу дій); методи досягнення цілей, забезпечення основи для прийняття наступних довгострокових рішень.

Планування спрямоване на оптимальне використання можливостей підприємства, у тому числі найкраще використання всіх видів ресурсів і запобігання помилкових дій, що можуть призвести до зниження ефективності діяльності підприємства, втрати клієнтів.

Планування містить у собі визначення:

· Кінцевих і проміжних цілей;

· Завдань, вирішення яких необхідне для досягнення цілей;

· Засобів і способів їх вирішення;

· Необхідних ресурсів, їх джерел і способу розподілу.

Виходячи з усього вищезазначеного, можна сказати, що внутрі фінансове планування - це процес визначення обсягу фінансових ресурсів за джерелами формування і напрямками їх цільового використання згідно з виробничими та фінансовими показниками підприємства у плановому періоді.

Метою внутрішньофірмового фінансового планування є забезпечення господарської діяльності необхідним обсягом фінансових ресурсів на основі прогнозування величини грошових потоків, які формуються за рахунок власних і позикових фінансових джерел. Розглядаючи внутріфірмове планування більш докладно, можна відзначити наступні його локальні цілі:

1) забезпечення виробничого, науково-технічного і соціального розвитку підприємства, перш за все за рахунок власних коштів, але з використанням також позикових і залучених;

2) оптимізація фінансового результату переважно за рахунок зростання обсягу продажів і зниження витрат виробництва та обігу;

3) забезпечення на належному рівні фінансової стійкості та ліквідності підприємства.

За допомогою фінансового планування підприємство має можливість ефективно вирішувати такі основні завдання:

1) забезпечення виробничого процесу необхідними фінансовими ресурсами;

2) встановлення раціональних фінансових взаємовідносин з іншими суб'єктами господарювання, фінансово-кредитними установами, державою;

3) визначення шляхів найбільш ефективного вкладення капіталу, оцінка раціональності його використання;

4) виявлення і мобілізація внутрішніх резервів збільшення прибутку за рахунок раціонального використання фінансових ресурсів;

5) здійснення контролю за фінансовим станом і платоспроможністю підприємства.

Внутрішньофірмове планування дозволяє підприємству вирішити такі конкретні питання:

· Які фінансові ресурси можуть перебувати у розпорядженні підприємства;

· Які джерела їх надходження;

· Чи достатньо грошових коштів для виконання поставлених завдань;

· Яка частка коштів має бути перерахована до бюджету, позабюджетні фонди, банкам та іншим кредиторам;

· Яким чином раціонально розподілити прибуток підприємства;

· Як забезпечити збалансованість планових доходів і витрат підприємства на основі принципів самоокупності та самофінансування.

У розробці та здійсненні фінансових планів, що забезпечують грамотне управління фінансами не тільки для досягнення беззбиткової роботи суб'єкта господарювання, а й можливостей поступального розвитку розширеного відтворення відповідно до вимог часу, укладені основне призначення і сутність внутрішньофірмового фінансового планування.

Фінансове планування, охоплюючи найважливіші сторони фінансово-господарської діяльності підприємства, взаємопов'язане з плануванням виробничої діяльності. Показники всіх планових фінансових інструментів базуються на планах обсягу виробництва і реалізації, асортименту товарів і послуг, собівартості продукції. Вони повинні створювати необхідні фінансові умови для успішного виконання цих планів.

Принципи фінансового планування визначають характер та зміст цього виду управлінської діяльності.

1. Принцип фінансового співвідношення термінів - надходження і використання коштів має здійснюватися у встановлені терміни.

2. Принцип платоспроможності - планування коштів повинно постійно забезпечувати платоспроможність підприємства, тобто у підприємства повинно бути достатньо ліквідних коштів для забезпечення погашення короткострокових зобов'язань.

3. Принцип пристосування до потреб ринку - для підприємства важливо врахувати кон'єктури ринку і свою залежність від отримання кредитів.

4. Принцип максимальної рентабельності - доцільно вибирати ті капіталовкладення, які забезпечують максимальну рентабельність.

Методи фінансового планування - це конкретні способи планових розрахунків. Процес планування фінансових показників може здійснюватися за допомогою кількох методів, до яких відносяться: балансовий, нормативний, розрахунково-аналітичний, метод оптимізації планових розрахунків, економіко-математичне моделювання.

Сутність балансового методу полягає в тому, що для кожної статті витрат визначають конкретні джерела фінансування. Цей метод застосовують при прогнозі надходжень і витрачання грошових коштів, складанні плану доходів і витрат, платіжного календаря та ін

Нормативний метод фінансового планування полягає в розрахунку потреби господарюючого суб'єкта у фінансових ресурсах і визначенні джерел фінансування цих ресурсів на основі встановлених норм і техніко-економічних нормативів (ставок податків, тарифів, норм амортизаційних відрахувань, норм оборотних коштів).

У процесі фінансового планування розрахунково-аналітичним методом планові показники розраховуються на основі аналізу фактичних фінансових показників, які беруться як базові, та індексів їх зміни в планових періодах.

Метод оптимізації планових розрахунків полягає у складанні декількох варіантів планових розрахунків. Для отримання найбільш оптимального варіанту проводять оптимізацію планових рішень за різними критеріями вибору, які можуть бути наступними: максимум прибутку на грошову одиницю вкладеного капіталу, мінімум фінансових витрат, максимум абсолютної суми отриманого прибутку і ін

Метод економіко-математичного моделювання дає можливість знайти кількісне вираження взаємозв'язків між фінансовими показниками та факторами, які їх визначають.

Класифікація внутрішньофірмового фінансового планування представлена ​​на рис.1.1.

Фінансове планування

 

За охоплюють період часу

 

За масштабністю поставленої мети

 

За використовуються моделям

 

довгострокове

 

середньострокове

 

короткострокове

 

стратегічне

 

тактичне

 

оперативне

 

Розробка фінансової частини бізнес плану

 

Бюджетіро-вання

 

Складання прогнозних фінансових документів

 

Рис. 1.1. Класифікація внутрішньофірмового планування

Таким чином, внутрі фінансове планування являє собою процес розробки системи фінансових планів підприємства. Планування має величезне значення в господарській діяльності підприємства, так як саме процес фінансового планування дозволяє суб'єкту господарювання мати у своєму розпорядженні саме стільки фінансових ресурсів (як власних, так і залучених), скільки необхідно для нормального функціонування підприємства.

1.2. Стратегічне (перспективне) внутрішньофірмове планування, його види та цілі.

Весь процес фінансового планування на підприємстві в залежності від спрямованості і характеру розв'язуваних задач можна розділити на дві основні стадії: розробка стратегії діяльності підприємства (стратегічне планування) і визначення тактики реалізації обраної стратегії (поточне і оперативне планування). Кожній з цих підсистем властиві певні форми розроблюваних фінансових планів (табл.1.2).

Таблиця 1.2

Характеристика підсистем внутрішньофірмового планування

Підсистеми внутрішньофірмового планування	Форми розроблюваних планів	Період планування
Стратегічне (перспективне) планування	Прогноз звіту про фінансові результати Прогноз звіту про рух грошових коштів Прогноз бухгалтерського балансу	3-15 років
Поточне планування	План доходів і витрат План надходження та витрачання грошових коштів Балансовий план	1 рік
Оперативне планування	Платіжний календар Касовий план	Декада, місяць, квартал

Стратегічне планування охоплює тривалий період, має віддалені наслідки, впливає на функціонування всієї системи управління і грунтується на величезних ресурсах. У масштабах суб'єкта господарювання стратегічне планування - це розробка виходячи з результатів фінансового аналізу стану підприємства і прогнозу змін зовнішнього і внутрішнього середовища, стратегії фінансової діяльності на певний період. Воно зазвичай розраховане на тривалий період, але в умовах високої невизначеності, в яких доводиться працювати більшості підприємств, більш прийнятно середньострокове, а іноді і короткострокове стратегічне планування.

Реалізація виробленої фінансової стратегії досягається шляхом розробки тактичних планів, що реалізуються через оперативне планування.

Оперативне фінансове планування використовує затверджені стратегічні позиції в повсякденній діяльності для досягнення проміжних цілей на шляху досягнення стратегічних цілей і завдань. При цьому детально розробляються засоби і способи вирішення завдань, використання ресурсів, впровадження нових технологій. Оперативне планування - процес розробки фінансових планів, що забезпечує найкраще використання всіх ресурсів підприємства (як власних, так і залучених).

Якщо стратегічне фінансове планування визначає найбільш важливі пропорції і темпи розширеного відтворення, розглядає можливі альтернативи розробки фінансової стратегії, яка забезпечує стабільне фінансове становище підприємства в довгостроковому періоді, то оперативне планування здійснюється на короткострокові періоди і відрізняється конкретністю завдань і шляхів їх реалізації. Схема всього процесу планування показана на малюнку 1.3.

 

Обгрунтування потреби у фінансових ресурсах

 

Обгрунтування вибору джерел і умов формуванні-ня фінансових ресурсів

 

Обгрунтування напрямів інвестицій

 

Обгрунтування напрямків фінансової діяльності

 

Прогноз фінансового стану на плановий період

 

Аналіз та оцінка фінансового стану підприємства

 

Аналіз та оцінка виробництв-венно-господарських-ної діяльності

 

Аналіз та оцінка впливу зовнішніх факторів

 

Розробка плану виробниц-ства і продажів

 

Розробка плану технічно-кого розвитку

 

Балансовий план

 

План доходів і витрат

 

План грошових коштів

 

Платіжний календар

 

Система план. бюджетів

Фінансове оперативне планування

 

Стратегічне фінансове планування

 

Стратегія розвитку підприємства

 

 

Рис. 1.3. Схема процесу внутрішньофірмового планування

Процес внутрішньофірмового планування включає в себе кілька етапів. На першому етапі аналізуються фінансові показники за минулі періоди. Другий етап передбачає складання основних прогнозних документів, оперативних фінансових планів і бюджетів. Завершує процес фінансового планування практичне впровадження, виконання планів та контроль за їх виконанням. Загальна схема цього процесу показана на рис. 1.4.

Процес внутрішньофірмового

фінансового планування

I етап	Аналіз фінансової ситуації
II етап	Розробка загальної фінансової стратегії підприємства
III етап	Складання оперативних фінансових планів
IV етап	Коригування, ув'язка і конкретизація фінансових планів
V етап	Виконання фінансових планів
VI етап	Контроль виконання фінансових планів

Рис.1.4. Основні етапи внутрішньофірмового фінансового планування на підприємстві

Багатоаспектність планування відображає різноманітність проблем, які вирішуються в процесі управління економічним і соціальним розвитком суспільства. Будучи провідним елементом системи управління, планування відіграє роль інструменту реалізації політики держави, його окремих суб'єктів, а також власників підприємств.

У зв'язку зі зростанням динаміки економічних і соціальних процесів, які відбуваються в суспільстві, швидкою зміною кон'юнктури на внутрішньому і зовнішньому ринках, необхідністю забезпечення стабільного розвитку суспільства в довгостроковій перспективі на макро-і мікрорівні, все більше зростає роль перспективного планування. Суб'єктам господарювання в сучасних умовах важливо приділяти все більше уваги розвитку перспективного планування як інструменту централізованого управління. Таке планування, що охоплює період від 3 до 15 років (частіше 3-5 років) передбачає розробку загальних принципів орієнтації підприємства на перспективу (концепцію розвитку); визначає стратегічний напрям і програми розвитку, зміст і послідовність здійснення найважливіших заходів, що забезпечують досягнення поставлених цілей. Стратегічне планування допомагає приймати рішення з комплексних проблем діяльності підприємства.

Оскільки оцінка перспектив в умовах стихійного розвитку економіки вкрай невизначена, перспективне планування не може орієнтувати підприємство на досягнення кількісних показників і тому зазвичай обмежується розробкою лише найважливіших якісних характеристик, конкретізіруемих в програмах або прогнози. Через них здійснюється координація перспективних напрямків розвитку всіх підрозділів підприємства з урахуванням їх потреб і ресурсів.

Стратегічне внутрішньофірмове планування включає розробку фінансової стратегії підприємства та прогнозування фінансової діяльності. Розробка фінансової стратегії представляє собою особливу галузь фінансового планування, оскільки вона є складовою частиною загальної стратегії економічного розвитку підприємства. Вона повинна узгоджуватися з цілями та напрямками, визначеними загальною стратегією. Однак фінансова стратегія сама робить значний вплив на формування загальної стратегії економічного розвитку підприємства. Це відбувається з-за зміни ситуації на фінансовому ринку, що викликає, як правило, коригування фінансової і загальної стратегії розвитку підприємства. У цілому фінансова стратегія являє собою особливий вид практичної діяльності фінансових менеджерів, що полягає в розробці стратегічних фінансових рішень (у формі прогнозів, проектів, програм і планів).

У системі довгострокового планування цілі втілюються в програми дій, бюджети (річний план), плани прибутків, що розробляються для кожного з головних підрозділів підприємства. Потім програми і бюджети виконуються цими підрозділами і визначаються відхилення фактичних показників від запланованих.

Ріс.1.5.Схема довгострокового планування.

Як видно зі схеми (рис.1.5) перспективи і цілі пов'язані між собою для вироблення стратегії. Поточні програми (бюджети) орієнтують оперативні підрозділи підприємства в їхній повсякденній роботі, спрямованої на забезпечення поточної рентабельності; стратегічні програми й бюджети закладають основи майбутньої рентабельності, що вимагає створення спеціальної системи виконання, побудованої на управлінні проектами.

Стратегічному фінансовому плануванню властиві такі характерні риси:

· Спрямованість у середньострокову і довгостроковій перспективі (на період більше одного року);

· Орієнтація на вирішення ключових, визначальних для фінансової системи підприємства цілей, від досягнення яких залежить вся його діяльність;

· Органічна ув'язка намічених цілей з обсягом і структурою ресурсів, необхідних для їх досягнення;

· Облік впливу на запланований об'єкт численних зовнішніх чинників, розробка заходів для успішного вирішення завдань планованої фінансової системи;

· Адаптивний характер, тобто здатність передбачати зміни зовнішнього і внутрішнього середовища внутрішньофірмового планування об'єкта і пристосовувати до них процес його функціонування.

Процес формування фінансової стратегії підприємства включає в себе такі основні етапи:

· Визначення періоду реалізації стратегії;

· Аналіз факторів зовнішнього фінансового середовища підприємства;

· Формування стратегічних цілей фінансової діяльності підприємства;

· Розробка фінансової політики;

· Розробка системи заходи для забезпечення реалізації фінансової стратегії;

· Оцінка розробленої фінансової стратегії.

Під час розробки фінансової стратегії найважливішим чинником виступає визначення періоду її реалізації, тривалість якого залежить від тривалості формування загальної стратегії розвитку підприємства.

Особливу увагу в процесі формування фінансової стратегії слід звертати на аналіз факторів зовнішнього середовища шляхом вивчення економіко-правових умов фінансової діяльності підприємства. Крім того, особлива увага приділяється обліку чинників ризику.

Формування стратегічних цілей фінансової діяльності підприємства - це наступний етап стратегічного планування, в основі якого використовуються відповідні нормативи: середньорічний темп зростання власних фінансових ресурсів, що формуються із внутрішніх джерел; мінімальна частка власного капіталу, рентабельність власного капіталу; співвідношення оборотних і необоротних активів підприємства і т. д.