Впровадження інновацій на тур підприємстві

ВСТУП

Актуальність  теми. Туризм, розвиваючись в умовах глобалізації у середовищі, сприятливому для ринкової економіки, підприємництва та вільної торгівлі, набуває глобальних рис сфери господарства, позитивно впливає на зростання добробуту та зайнятості. Подальший її розвиток потребує активізації досліджень традиційних та нових сегментів туристичного ринку, споживчих переваг, інформаційних технологій та управлінських методик. Саме такі дії сприяють підвищенню якості туристичного продукту, а високі стандарти якості є важливим критерієм мотиваційних уподобань і вибору туристичного продукту (послуги) споживачем.

Інноваційні технології дозволяють простіше й за меншими витратами пропонувати персоніфіковані товари і послуги. Інтернет дозволяє туристським організаціям, без більших витрат одержати доступ до більших груп споживачів з метою передачі конкретної інформації про пропоновані продукти й про організацію їх продажів; надійно поширювати повну й докладну інформацію про свою діяльність; швидко й ефективно ухвалювати заявки клієнтів і робити бронювання необхідних послуг; скоротити витрати на виробництво й поширення друкованої продукції; прискорити й спростити взаємодія з партнерами на ринку.

Науково-технічна революція змінила характер і методи ведення бізнесу. Використання можливостей технічного обміну сьогодні дозволяє легше і швидше створювати і продавати пакети послуг споживачам, вирішувати завдання фінансово-операційного управління, маркетингового планування, підвищувати конкурентоздатність і кількість продажів

Важливим аспектом керування інноваційною діяльністю є ретельне вивчення інновацій, набуття науково-технічних знань, які безпосередньо забезпечують розвиток інноваційних процесів у виробництві.

Вивчення наукових праць, методичних розробок і практичних рекомендацій з проблематики розвитку туризму підтверджують, що питання розробки і втілення інновацій в туризмі дослідженні недостатньо, що негативно впливає на стан галузі. Тому вирішення цієї проблеми в туристичній індустрії України є особливо актуальним.

Мета та завдання роботи є всебічне дослідження впровадження інноваційних технологій обслуговування в туризмі.

Об'єктом дослідження є туристичне підприємство ТОВ «САН ТУР.

Предметом дослідження є впровадження та розвиток інноваційних технологій на туристичному підприємстві ТОВ «САН ТУР».

Інформаційні  джерела. У процесі написання курсової роботи автором було опрацьовано понад 30 джерел. Насамперед варто відзначити праці, що найбільш повно та всебічно висвітлюють основні питання цієї теми. Для написання першого розділу автор брав інформацію у деяких наукових довідниках, зокрема Малахова Н. Н., Ушаков Д.С. Інновації в туризмі й сервісі, Новиков В.С. Інновації в туризмі, Севастьянова С.А. Регіональне планування розвитку туризму й готельного господарства, Федченко Л.А. Інновації в туризмі, Ильенкова С.Д., Гохберг Л.М., Ягудин С.Ю.. Інноваційний менеджмент.

Для написання курсової роботи автор зіткнувся з тим, що багато літератури, яка втратила свою достовірність. Тому автору довелося звернутися до деяких електронних джерел, наприклад, Усе про туризм, туристична бібліотека сайт-http:// tourlib. net/ statti_tourism/milinchuk.htm. Назви інших видань, що дали змогу написати курсову роботу, приведено у списку використаної літератури. 

Структурно курсова робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків та пропозицій, списку використаної літератури та джерел, додатків.           

РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ ВПРОВАДЖЕННЯ ІННОВАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ.

1. Сутність та значення інноваційних процесів в туристичній сфері

Інформаційні технології - термін, який застосовується для позначення самих сучасних удосконалень у способах і механізмах, які використовуються для збору, обробки, аналізу, зберігання, розповсюдження і застосування інформації. Про інформаційні технології говорять як про технології століття, які здатні зробити серйозний вплив на виробничу діяльність, сферу обслуговування, зайнятість населення і на життя людства в цілому, завдяки досягненням у області мікроелектроніки. Саме мікроелектроніка створила основи для розробок у сфері проектування та виробництва за допомогою комп'ютера; гнучких виробничих систем; роботів; персональних комп'ютерів; автоматизованих систем управління (АСУ); відеотексту; телеконференцій і т.д.

Інноваційна діяльність  — вид діяльності, пов'язаний із трансформацією наукових досліджень і розробок, інших науково-технологічних досягнень у новий чи покращений продукт, введений на ринок, в новий чи покращений технологічний процес, що використовується у практичній діяльності, чи новий підхід до соціальних послуг.

Відповідно до Закону «Про інвестиційну діяльність» Інноваційна діяльність − одна з форм інвестиційної діяльності, що здійснюється з метою впровадження досягнень науково-технічного прогресу у виробництво і соціальну  сферу

В інноваційній діяльності туристичний бізнес спирається на фундамент накопичених знань. Приступати до втілення нових ідей і створення нових напрямків туризму слід лише після пізнання і вивчення форм і методів роботи як минулого, так і сьогодення. Глибоке розуміння сфери діяльності дозволяє передбачати розвиток подій і випереджати конкурентів. На впровадження інновацій в туризмі впливає економічна ситуація в країні, соціальне становище населення, національне законодавство, а також міжурядові і міжнародні угоди. Тому мотиви і причини появи інновацій у туристської діяльності в кожній країні бувають різними. Однак для будь-якої країни є декілька характерних рис:

         - Зростаючі потреби населення у знайомстві з образом життя в інших регіонах і придбанні нових знань;

          - Насичення багатьох класичних і традиційних напрямів поїздок (дестинацій);

          - Небезпека втрати квоти ринку у в'їзному туризмі;

          - Загострення конкуренції, зростання пропозицій стандартизованих глобальних продуктів;

          - Необхідність стримувати виїзд своїх громадян в зони, аналогічні за умовами регіонах своєї країни (природа, культура, клімат);

          - Гармонійне поєднання привабливих умов відпочинку і подорожей (природних і культурних особливостей, можливостей проведення дозвілля, придбання специфічних товарів і спеціальних туристських послуг) для повного задоволення потреб найвибагливіших туристів;

- Технологічна революція  і експансія послуг в економіці;

- Перехід від економіки  пропозиції до економіки попиту [21].

Можна виділити наступні типи суб'єктів, що ініціюють зміни:

- окремі люди, що виступають з інноваціями (вчений, який розробляє новий метод; політик, що проводить правові реформи; винахідник нових технологій і т.п.). Ці люди заслужили певне визнання, вони авторитетні, можливо, наділені харизмою;

- інноваційні ролі (художник, мудрець, шаман, інтелектуал, експерт та інші). Творчість таких людей стає суспільним очікуванням, входить в обов'язок, незалежно від суб'єктивних якостей;

- інноваційні організації(законодавчі комітети, парламенти "мозкові трести" і т.п.). Обов'язок ініціації і проведення інновацій в цьому випадку є конституційною складовою самого статусу або "уставу" таких організацій;

- групи, колективи, соціальне середовище, або соціальні кола новаторського характеру (артистична "богема", студенти, джазові музиканти, майстри кіно, релігійні секти і т.п.). Відкидаються ухвалені норми, практики; цінності і символи таких соціальних кіл новаторського характеру перетворюються в своєрідну ідеологію даного середовища. На її основі пропонуються альтернативні зразки і правила, формується новий спосіб життя;

- соціальні рухи, спрямовані на зміни соціальних норм і цінностей.

          Вивчення тенденцій і закономірностей комплексного освоєння інновацій, планування позитивних результатів і керування ними - складна методологічна проблема в сфері туризму, зв'язана насамперед із класифікацією нововведень. У якості значимих для визначення суті інновацій у туризмі виділяють наступні класифікаційні ознаки:

- джерело ідеї (потреби туристів, відкриття, винаходу);

- вид інновації ( інфраструктура  туризму, турпродукт, способи й  засобу розподілу турпродукта/послуги,  керування, фактори виробництва);

- ступінь новизни;

- широта впливу, масштабність, связность (локальні, глобальні,  системні);

- інвестиційне наповнення (некапіталомісткі, капіталомісткі) .

Впровадження інноваційних технологій в туризмі дозволяє:

  - Використовувати  більш економічні канали зв'язку  з компаніями та цільовими  ринками;

  - Споживачам простіше  і швидше набувати туристський продукт, що призводить до збільшення обороту та обсягу видатків;

  - Забезпечувати більш  високий рівень обслуговування  та утримання споживача;

- Скорочувати витрати  завдяки більшій ефективності  внутрішніх операцій і спрощення  процедури торгових угод.

Інноваційний процес дослідники розглядають з різних позицій, а саме:

 • як лінійне  здійснення науково-дослідницької,  науково-технічної, виробничої діяльності  та маркетингу;

 • як паралельно-послідовне  здійснення НДДКР і комерціалі-зації  новинок; 

 • як тимчасові  етапи життєвого циклу інновації; 

 • як процес  фінансування інновацій. 

 Сукупність науково-технічних,  технологічних і організаційних  змін дослідники визначають як  інноваційний процес, а період  створення і комерціалізації  називають інноваційним циклом. Перетворення ідеї в товар проходить етапи фундаментальних (ФД), прикладних (ПД), конструкторських досліджень (КР), а також маркетингу, виробництва, збуту.

Для того щоб врахувати  сукупність всіх етапів діяльності в  період від пошуку нових ідей до їх використання, комерціалізації та розповсюдження, і вводять поняття "інноваційний цикл".

Інноваційний цикл включає в себе період створення новації та життєвий цикл. Це обумовлено тим, що нововведення може використовуватися для створення інновацій неодноразово, причому в сферах, іноді дуже віддалених від сфери появи новації.

Період створення новації  включає стадії зародження (усвідомлення потреби та можливості інновацій, виникнення ідеї); становлення (розробка ідеї) і  освоєння (впровадження у виробництво, експеримент).

Життєвий цикл інновації  включає фази впровадження, комерціалізації  і дифузії, рутинізацією (стабільної реалізації нововведень) і повсюдного поширення і перетворення на традиційний продукт [21].

Інноваційний цикл не буде повністю завершеним, якщо він зупиниться на одній з проміжних стадій періоду новації чи фазі життєвого циклу.

У туристському бізнесі  інноваційний цикл починається з  моменту виникнення ідеї про відкриття  нового напрямку (дестинації) поїздок, створення нового продукту або внесення змін в існуючий, впровадження нових видів технології чи комунікацій. Розробляється і визначається цільова спрямованість продукту з орієнтацією на певного споживача, зразкову наповнення туристського продукту.

Після формування ідеї майбутнього  продукту вивчаються можливості реалізації ідеї на практиці, здійснюються пошук і відбір постачальників і партнерів, планування основних і додаткових послуг, транспортування, медичного страхування, попередня економічна і цінова опрацювання. Після таких дій проводиться експериментальна перевірка продукту: презентація, пробні продажі, оцінка передбачуваного попиту та конкурентоспроможності. На цьому закінчується період створення новації. Наступним етапом інноваційного циклу є комплекс заходів, спрямованих на просування туристського продукту і впровадження його на ринок, реалізацію та комерціалізацію (проведення пропагандистських та рекламних акцій, прямий маркетинг, стимулювання збуту, паблік рилейшнз). Формується система управління збутом, що включає стимулювання персоналу [23].

Інноваційний цикл закінчується, коли інші суб'єкти туристичного ринку  починають у своїй діяльності активно застосовувати цю інновацію.

Інновації в туризмі  слід розглядати як системні заходи, що мають якісну новизну, що й приводять  до позитивних зрушень, що забезпечують стійке функціонування й розвиток галузі в регіоні. Так, ідея створення й реалізація туристських проектів, що навіть не приносять спочатку істотному прибутку, може дати поштовх розвитку туризму й тим самим активно сприяти створенню додаткових робочих місць і зростання доходів населення.

Інноваційний процес у туризмі досить специфічний. Він  одержує, як правило, своє визнання, з  одного боку, через туристський ринок  і ступінь задоволеності клієнта, а з іншої сторони, в основному  завдяки прийняттю спільних розв'язків туристськими організаціями, органами керування галуззю в регіоні, органами місцевого самоврядування й громадськими організаціями, діяльність яких пов'язана з туризмом, а також завдяки оцінці галузі місцевим населенням. Тільки така взаємодія всіх елементів (суб'єктів і об'єктів) інноваційного процесу може привести до появи істотного синергетичного ефекту, вираженого в якості росту (розвитку) сфери туризму. Комплексність і трансформируемість відкриттів, коли впровадження нового в одній області дає ефект (і можливо, більш сильний) в інш, що становить їхню сутність у галузі, тому потребують науково обґрунтованої організації й керуванні [37].

Інноваційний процес можна розглядати з різних позицій  та з різним рівнем деталізації: як паралельно-послідовне виконання науково-дослідної, науково-технічної, інноваційної, виробничої і маркетингової діяльності; у вигляді етапів життєвого циклу інновацій від виникнення ідеї до її розробки і впровадження; як процес фінансування та інвестування розробки, впровадження і розповсюдження нового виду продукту чи послуги. Тобто інноваційний процес передбачає створення і впровадження різного роду новацій: технологій, товарів і послуг, виробничих, організаційних, фінансових рішень. Важливим в розумінні інноваційного процесу є те, що він включає в себе реалізацію інвестицій, у ході яких поєднуються наука, техніка, економіка, підприємництво та управління.

Великий вплив на інноваційні процеси  в туризмі здійснюють різноманітні фактори, такі як:

-      нові напрямки розвитку науки і техніки, поява нових технологій;

-      економічна і політична ситуація в країнах світу;

-      нововведення міжнародних організацій, правила економічних взаємовідносин, нові форми співпраці, рішення, прийняті міжнародними та регіональними туристичними організаціями, нові знання про туристичні ресурси в різних куточках світу;

-      державні закони та правові акти, які визначають економічні і політичні принципи функціонування туристичних підприємств, розробка державних концепцій розвитку туризму, прийняття нових нормативно – правових актів по соціально – економічним питанням;

-      зміна ситуації на ринку туристичних послуг: поява нових туристичних маршрутів, невідповідність запропонованих послуг потребам туристів, зміна структури попиту, поява нових вимог до якості туристичного продукту зі сторони споживача;

-      впровадження інновацій в діяльність виробничих підприємств, які тісно пов’язані з туристичним бізнесом (транспортні компанії, готелі, оздоровчі заклади, засоби зв’язку та ін);

-      прагнення туристичних компаній закріпитись на ринку, боротьба за виживання;

-      неочікувані події: екологічні та техногенні катастрофи, терористичні акти та ін.. 

Отже, на впровадження інновацій в  туризмі має значний вплив  економічна ситуація в країні, соціальне положення суспільства, національне законодавство, а також міжурядові та міжнародні угоди. Тому передумови та причини появи інновацій в туристичній діяльності в кожній країні відрізняються та мають свою специфіку [17].

В туристичній  індустрії інноваційна діяльність розвивається по трьом основним напрямкам:

1.  Впровадження інновацій (організаційні інновації), які пов’язані з розвитком підприємництва і туристичного бізнесу в системі та структурі управління , в тому числі реорганізацією, поглинанням конкуруючих суб’єктів на основі нової техніки та передових технологій, кадрової політики (оновлення та заміна кадрового складу, система підвищення кваліфікації, перепідготовка та стимулювання працівників), раціональної економічної та фінансової діяльності (впровадження нових форм обліку та звітності);

2.  Маркетингові інновації, які дозволяють задовольнити потреби цільових  споживачів, або привабити нових клієнтів;

3.  Періодичні інновації (продуктові інновації), які спрямовані на зміну споживчих якостей туристичного продукту, його позиціонування на ринку.

Отже, інноваційний процес – комплексний процес створення, поширення та використання нового практичного  засобу (нововведення) для нової  або для поліпшення задоволення  уже відомої потреби людей; водночас це процес пов’язаних із запровадженням нововведення змін у тому соціальному й речовому середовищі, де здійснюється його життєвий цикл [13].

Інноваційний процес складається з наступних основних кроків:

- зародження ідеї інновації;

- обґрунтування необхідності інноваційної зміни;

- оцінка ефективності інновації;

- розробка та технічна реалізація інноваційної ідеї;

- реалізація інновації в поведінці системи;

- просування інновації на ринку вимог.

Основними принципами інновацій в туризмі є:

1.  Принцип науковості полягає в використанні наукових знань і методів для реалізації інновацій, які відповідають потребам туристів.

2.  Принцип системності. Стратегія інноваційного розвитку туристичної галузі країни повинна враховувати фактори і умови необхідні для задоволення потреб людини у відпочинку, ресурсні можливості регіону (економічні, фінансові, кадрові та ін.), соціальний вплив на суспільство, фактори зовнішнього середовища.

3.  Принцип відповідності інновацій потребам туристів.

4.  Принцип позитивного результату полягає в запобіганні нерозумного, непродуманого створення і впровадження нововведень, які несуть небезпеку як для туриста, так і для біосфери та суспільства загалом. 

5.  Принцип іманентності інвестиційним процесам. Для проведення необхідних досліджень, розробки та матеріалізації інновацій використовуються інвестиційні ресурси, ефективність яких визначається ступенем важливості та масштабності нововведення. Після закінчення комерційної реалізації засоби повертаються інвестору і в подальшому знову можуть бути інвестовані в інноваційний процес.

6.  Відповідність інноваційної діяльності та її результатів рівню розвитку суспільства. Нововведення, які для певного суспільства не відповідають конкретному етапу розвитку не можуть принести користь та бути в попиті.

7.  Принцип зв'язності. Інноваційний процес закінчується появою на ринку товару, який на певному етапі свого життєвого циклу повинен викликати потребу (стимулювати ідею) створення наступної інновації і забезпечити фінансову підтримку цього процесу.

8.  Принцип безпеки. Будь-яка інновація повинна гарантувати безпеку людині та оточуючому середовищу. Організація процесу передбачає вірогідність нанесення шкоди та заходи  по усуненню негативних впливів [18].

Отже, інноваційна діяльність в сфері туризму спрямована на створення нового або зміну існуючого продукту, на вдосконалення транспортних, готельних та інших послуг, освоєння нових ринків, впровадження передових інформаційних та телекомунікаційних технологій і сучасних форм організаційно – управлінської діяльності.

Туристична діяльність це не лише надання послуг по організації  подорожей, але й джерело  надходжень в бюджет країни.  Основними завданнями держави є:

1.  Визначення та розробка принципів політики в сфері туризму, програм їх реалізації, механізму контролю і дослідження результатів діяльності (організація статистики, відомчих досліджень);

2.  Розробка і прийняття комплексу законодавчих актів і розпоряджень, що забезпечуватимуть сприятливе правове середовище для розвитку інноваційної діяльності в туризмі;

3.  Формування в Україні системи взаємодіючих та взаємодоповнюючих інноваційних структур (інноваційні центри, технопарки, технополіси, центри оцінки технологій, агентства по трансферу технологій, бізнес центри, бюро патентного та юридичного захисту, інтелектуальної власності, бюро незалежної експертної оцінки проектів, відділи маркетингу і реклами продукції, центри міжнародного зв’язку і телекомунікацій, лізингові і транспортні компанії, центри підготовки і підвищення кваліфікації працівників турбізнесу та ін..);

4.  Формування в Україні системи взаємопов’язаних фінансових інститутів, призначених для фінансування інфраструктури інноваційної діяльності і інноваційних проектів в галузі туризму та рекреації [17].

          1.2. Основні напрямки інноваційної діяльності на туристичному підприємстві.

         Туризм у сучасних умовах виступає важливим каталізатором економічного росту країни, оскільки є каналом перерозподілу валового національного продукту між різними державами.

          Інновації, здійснювані на підприємстві, втручаються в поточну виробничу діяльність, вводячи в неї елементи невизначеності і ризику. Ризик пов'язаний з тим, що, по-перше, новий виріб, можливо, взагалі не вдасться створити або він буде виготовлений з порушеннями встановлених термінів, або з відхиленнями від запроектованої якості; по-друге, не вдасться налагодити постачання потрібними матеріалами, провести атестацію продукції, буде порушено договори постачання; по-третє, ймовірна негативна зміна економічних показників роботи: прибутку, собівартості, продуктивності праці і т. д.

В умовах ринкової економіки туристичні організації всі усвідомлюють необхідність розробки нових товарів та послуг і пов'язану з цим вигоду. Визначення майбутнього прибутку від нового туристичного продукту є завданням інноваційного менеджменту.

Інноваційний менеджмент являє собою поєднання різних функцій (таких як маркетинг, планування, організація, розробка контроль). Основними  завданнями інноваційного менеджменту  є вивчення стану сфери господарської діяльності та господарських систем здійснюють нововведення; вивчення самої специфіки інноваційного процесу.  Форми впровадження нововведень можуть бути різні, фахівці поділяють їх на еволюційні і радикальні. У них входять збереження і оновлення існуючих функцій, перегрупування складових частин системи, зміна елементів існуючої системи.

Для всіх цих нових перетворень, природно, необхідні особливі, інноваційні стратегії. Вони поділяються на такі основні види:

         1) наступальна стратегія (орієнтована на нові ринкові перспективи, її суть полягає в тому, щоб бути першими на ринку, що вимагає високої кваліфікації і організованості, а також грамотно проведеного маркетингу; ця стратегія ґрунтується не на одному окремому інновації, а на цілій серії нововведень );

2) захисна стратегія  (застосовується найчастіше для  протидії конкурентам, що прагнуть  упровадитися на даний ринок  з аналогічною або новою продукцією). Широке застосування різного  роду оборонних стратегій обумовлене  тим, що їхнє використання дозволяє фірмам одержувати певну норму і масу прибутку, не піддаючи вкладення в нововведення значному ризикові;

3) поглинаюча стратегія  (покупка нововведень в інших  компаній схожого профілю);

         4) створення нового ринку (застосування  власних нововведень);

          5) проміжна стратегія (заповнення  своєї ніші між різними конкурентами);

6) розбійницька стратегія  (застосування чужих нововведень);

7) залучає стратегія  (створення штату нових високопрофесійних  фахівців).

Основні функції інновацій:

- вони втягують у виробництво нові продуктивні сили, сприяють підвищенню продуктивності праці й ефективності виробництва, скорочують різного роду витрати;

- підвищують рівень  життя кожної людину й суспільства  в цілому за рахунок різноманітності  і якості виробленої продукції й послуг, задоволення потреб населення;

- допомагають привести  у відповідність структуру виробництва  зі структурою потреб, що змінилися,  сприяють підтримці рівноваги  між попитом та пропозицією,  між виробництвом і споживанням;

- є результатом застосування творчих можливостей і знань конкретної особистості, людського інтелекту, що, у свою чергу, стимулює подальший ріст творчої діяльності [18].

Для успішного керування  інноваційною діяльністю необхідно  ретельне вивчення інновацій. Насамперед , необхідно вміти відрізняти інновації від несуттєвих видозмін у продуктах і технологічних процесах (наприклад, естетичні зміни - кольору, форми й т.п. ); незначних технічних або зовнішніх змін у продуктах, що залишають незмінними конструктивне виконання, що й не виявляють достатнє помітного впливу на параметри, властивості, вартість виробу, а також вхідних у нього матеріалів і компонентів; від розширення номенклатури продукції за рахунок освоєння виробництва, що не випускалися колись на данім підприємстві, але вже відомих на ринку продуктів, з метою задоволення поточного попиту й збільшення доходів підприємства. Новизна інновацій оцінюється по технологічних параметрах, а також з ринкових позицій. З обліком цього будується класифікація інновацій [15].

Основними напрямками інноваційної діяльності туристичних підприємств є:

- використання нової техніки і технологій при наданні традиційних послуг;

- випуск нових видів туристського продукту, ресторанного продукту, готельних послуг і т.д.;

- використання нових туристських ресурсів, що раніше не використовувалися. Унікальний приклад - подорожі туристів на космічних кораблях;

- зміни в організації виробництва й споживання традиційного туристського, ресторанного продукту, готельних послуг і т.д.; новий маркетинг, новий менеджмент;

- виявлення й використання нових ринків збуту продукції (готельні й ресторанні ланцюги) [18].

Окрім цього, для туристичних  підприємств характерним є використання нововведень. Організаційні нововведення передбачають застосування нових форм і методів організації праці (організаційних структур управління, типів роботи). Економічні інновації охоплюють вдосконалення планування і прогнозування, ціноутворення, фінансування, мотивації, оплати праці, оцінки результатів діяльності. До соціальних нововведень входять активізації людського фактора у виробництві (стимулювання творчої діяльності, підвищення кваліфікації персоналу, поліпшення умов праці та відпочинку, забезпечення їх безпеки, охорона здоров’я людини). Правові нововведення – це розробка, прийняття нових, доповнення і зміна старих діючих законів, нормативно-правових актів, що регулюють діяльність турпідприємств та сприяють їх ефективній роботі [35].