Загальнi засади функцiонування мiлiцi ї в Українi

Розділ І

ЗАГАЛЬНI ЗАСАДИ ФУНКЦIОНУВАННЯ МIЛIЦI ї В УКРАїНI

1. Місце міліції  в системі правоохоронних органів України

Правоохоронні органи України  – це  державнi i недержавнi  органи,головним завданням i функцiєю,яких є охорона правопорядку,захист прав i законних iнтересiв громадян,юридичних осiб та держави.

До державних правоохоронних органiв належать:

1)прокуратура;

2)органи та установи  юстиції;

3)Органи внутрiшнiх справ- в тому числi – мiлiцiя;

4)Служба бюезпеки України;

5)органи державної податкової  служби;

6)митнi органи.

До недержавних првоохоронних органiв належать:адвокатуру,приватний нотарiат та приватнi охороннi органiзацiї.

Таким чином,в Українi правоохороннi  органи складають декiлька ¹незалежних,але у той же час  взаємодiючих пiдсистем.

Міліція в Україні - державний озброєний  орган виконавчої влади, який захищає  життя, здоров'я, права і свободи  громадян, власність, природне середовище, інтереси суспільства і держави від протиправних посягань.

У  міліції є певнi завдання такi як: забезпечення особистої безпеки громадян,  захист  їх  прав  і свобод та  законних інтересів; участь у поданні соціальної та правової допомоги  громадянам, сприяння  у  межах   своєї    компетенції    державним    органам, сприяння  у  межах   своєї    компетенції    державним    органам, підприємствам, установам і організаціям у виконанні покладених  на них законом обов'язків; участь у поданні соціальної та правової допомоги  громадянам, сприяння  у  межах   своєї    компетенції    державним    органам, підприємствам, установам і організаціям у виконанні покладених  на них законом обов'язків; охорона і забезпечення громадського порядку; виявлення і розкриття злочинів, розшук осіб, які їх вчинили; забезпечення безпеки дорожнього руху; захист власності від злочинних посягань; виконання кримінальних покарань і адміністративних стягнень.Цi завдання  є обов’язковими для виконання всiх працiвникiв данного правоохоронного органу.

Діяльність  міліції  будується  на   принципах    законності,

гуманізму, поваги до особи, соціальної справедливості, взаємодії  з

трудовими колективами, громадськими організаціями й населенням.

Діяльність міліції є  гласною. Вона інформує  органи  влади  і

управління, трудові колективи, громадські організації, населення  і

засоби масової інформації про свою діяльність,  стан  громадського

порядку та заходи щодо його зміцнення. Не  підлягають   гласностi тiльки   відомості,    що  становлять державну або службову ²таємницю. ³

У  підрозділах міліції  не допускається діяльність  політичних

партій, рухів та інших  громадських об'єднань, що  мають  політичну

мету.  При  виконанні  службових  обов'язків  працівники   міліції

незалежні від впливу будь-яких політичних, громадських  об'єднань.

Правовий статус міліції України визначаться Законом України "Про міліцію" від 20 грудня 1990р.  

⁴Правовою основою діяльності міліції: Конституція України, законодавчі акти України, постанови Верховної Ради України, укази ⁵

Президента  України, постанови Кабінету Міністрів  України, нормативні акти МВС України, Загальна декларація прав людини, міжнародні правові норми, ратифіковані в установленому  порядку.

 Дiяльнiсть міліції  дуже рiзноманiтна, цей првоохоронний  орган  виконує  свої  завдання  неупереджено,   у    точній відповідності з законом. Ніякі виняткові  обставини  або  вказівки  службових осіб не можуть бути підставою для  будь-яких  незаконних  дій  або  бездіяльності  міліції.  Для  забезпечення  громадського  порядку працівники міліції зобов'язані вживати  заходів  незалежно  від свого підпорядкування.

     Міліція поважає  гідність  особи  і  виявляє   до  неї  гуманне 

ставлення,  захищає  права  людини  незалежно  від  її соціального 

походження, майнового та іншого  стану,  расової  та  національної

належності, громадянства,  віку,  мови  та  освіти,  ставлення  до

релігії, статі, політичних та інших переконань. При  звертанні  до

громадянина працівник міліції  зобов'язаний назвати своє  прізвище, ⁵

звання та  пред'явити  на  його  вимогу  службове  посвідчення.  У 

взаємовідносинах з громадянами  працівник міліції повинен  виявляти

високу культуру і такт.

   Міліція не розголошує  відомостей,  що  стосуються  особистого 

життя людини, принижують  її  честь  і  гідність,  якщо  виконання 

обов'язків не вимагає  іншого.

Міліція тимчасово, в  межах  чинного  законодавства,  обмежує ⁶

права і свободи громадян, якщо без цього не можуть  бути  виконані

покладені на неї обов'язки, й  зобов'язана  дати  їм  пояснення  з 

цього приводу.

Державні  органи,  громадські  об'єднання,  службові   особи,

трудові колективи, громадяни  зобов'язані сприяти міліції в  охороні 

громадського порядку  і боротьбі із злочинністю.

Міліція має право для  виконання  покладених  на  неї  завдань 

залучати громадян за  їх  згодою  до  співробітництва  у  порядку,

встановленому  законами,    що    регулюють    профілактичну    та

оперативно-розшукову діяльність. Примусове залучення  громадян  до

співробітництва з міліцією забороняється.

Отже,можна зробити висновок, що мiлiцiя в системi правоохоронних органiв України виконує  дуже важливу i вiдповiдальну роль,а саме: вона покликана забезпечити особисту безпеку громадян; попереджати і припиняти злочини ; розкривати злочини; охороняти громадський порядок і забезпечувати громадську допомогу в здійсненні їх законних прав та інтересів.

1.2 Історичні аспекти становлення  міліції в Україні

Можна видiлити декiлька найбiльш основних аспектiв становлення міліції в Українi:

Міліція Української Народної Республіки доби Центральної Ради(листопад 1917 –  квітень 1918 рр.)

Охорона правопорядку – одне з  центральних питань, яке вирішують  органи влади та управління в будь-якій державі. З усією гостротою постало воно й перед керівництвом Української Народної Республіки, утворення якої було проголошено у ІІІ Універсалі Центральної Ради, ухваленому 7 листопада 1917 р. У цьому документі зазначалось: “Однині Україна стає Української Народньою Республікою. Не відділяючись від республіки Російської і зберігаючи єдність її, ми твердо станемо на нашій землі, щоб силами нашими помогти всій Росії, щоб уся Республіка Російська стала федерацією рівних і вільних народів. До Установчих Зборів України вся власть творити лад на землях наших, давати закони й правити належить нам, Українській Центральній Раді, і нашому правительству – Генеральному Секретаріятові України”.

У спадок Центральній Раді залишився  і охоронний апарат створений  Тимчасовим урядом замість зруйнованого охоронного апарату самодержавства після Лютневої революції 1917 р. ⁷

Отже, на території УНР залишалися діючими ті правоохоронні органи, зокрема міліція, які були сформовані Тимчасовим урядом та діяли на підставі ⁸ухвалених ним нормативно-правових актів.

Виконуючи свої обов’язки у складних умовах повоєнної розрухи, міліція  УНР докладала багато зусиль у  боротьбі зі злочинністю, несла службу по охороні громадського порядку, залучалась до збору податків, тощо. 

Міліція України радянського  періоду (1923-1940 рр.).

30 грудня 1922 року на першому з’їзді  Рад СРСР у Москві було проголошено про створення Союзу Радянських Соціалістичних Республік, однією з перших в його склад увійшла Українська РСР

Даний період життєдіяльності української  міліції був досить складним. З  одного боку він характеризувався значними успіхами у боротьбі зі злочинністю, дитячою безпритульністю та бездоглядністю, а з іншого боку в умовах тоталітарного режиму міліція підчас використовувалась у карально-репресивних заходах проти політичних супротивників, національного українського руху, заможного, а навіть і середнього класу селянства тощо.

Постанова «Про діяльність органів  міліції», яка була прийнята в червні 1924 року на Всеукраїнській нараді робітників НКВС, підкреслила основні недоліки та напрямки подальшої діяльності міліції. Її діяльність в першу чергу спрямовувалась на неухильне виконання законів.

Основними завданнями міліції України  у 1926 р., як і раніше, була боротьба з кримінальною злочинністю, зокрема з бандитизмом; охорона громадського порядку; зміцнення дисципліни особового складу міліції та розшуку; остаточне організаційне оформлення цих органів; оздоровлення особового складу міліції та розшуку шляхом перегляду його та заміни тієї частини працівників, які не справлялися зі своїми прямими обов’язками; підвищення кваліфікації і боротьба з плинністю особового складу; поліпшення матеріального становища і технічного оснащення органів міліції та розшуку; уточнення прав та обов’язків органів міліції і розшуку та звільнення їх від обов’язків, які не входять до їхніх основних функцій.

У 1937-1941 роках відбувався подальший  організаційний розвиток міліції удосконалення  структури, форм і методів її діяльності, який був припинений з початком Великої  Вітчизняної війни. Подальші заходи щодо вдосконалення оперативної роботи в органах міліції від середини 1941 року були спрямовані на виконання невідкладних завдань, пов’язаних з перебудовою всієї роботи на воєнний лад.

Міліція України в останні  роки існування Радянського Союзу та перші роки незалежності України (1990–1992 рр.)

Даний період був одним з найскладніших  в історії української міліції. Це стало наслідком стрімкої криміналізації суспільства, яке розпочалося ще за кілька років до проголошення незалежності України. У 1990 році політична ситуація в СРСР продовжувала загострюватись. Важливим етапом розвитку української міліції стало ухвалення Верховною Радою УРСР 20 грудня 1990 р. Закону Української РСР “Про міліцію”. Цим документом була закладена правова основа діяльності міліції України. ⁹

Даний Закон, звичайно зі змінами і  доповненнями, є і сьогодні основоположним документом діяльності сучасної міліції.

Також у Законі “Про міліцію” були детально врегульовані такі важливі  питання, як визначення принципів та правової основи діяльності міліції, обов’язків та прав міліції, застосування заходів фізичного впливу, спеціальних засобів і вогнепальної зброї працівниками міліції, проходження служби в міліції, правового та соціального захисту, відповідальності працівників міліції, контролю і нагляду за діяльністю міліції тощо. Проголосивши незалежність, Україна фактично успадкувала правоохоронні органи, які існували в УРСР.

Саме тому терміново було розроблено і прийнято цілу низку нових документів та внесено зміни і доповнення до вже існуючих. Слід відзначити, що становлення органів міліції суверенної України відбувалось у вкрай важких умовах.

Значною подією у житті міліції України  стало встановлення, враховуючи заслуги  органів внутрішніх справ України  у боротьбі зі злочинністю та охороні  правопорядку, професійного свята “День  міліції”. Указом Президента України  від 17 листопада 1992 р. встановлювалось  відзначення “Дня міліції” “…щорічно 20 грудня – у день прийняття Верховною  Радою України в 1990 році Закону України  “Про міліцію”.¹⁰

РОЗДІЛ ІІ Окремі аспекти правового статусу міліції  в Україні

2.1 Загальна характеристика основних  прав міліції

     Міліції для виконання покладених  на неї обов'язків  надається  
право:

  1) вимагати від громадян  і  службових  осіб,  які   порушують  
громадський  порядок,  припинення  правопорушень  та    дій,    що  
перешкоджають здійсненню повноважень міліції.

  2) перевіряти  у громадян при підозрі у  вчиненні правопорушень  
документи, що  посвідчують  їх  особу,  а  також  інші  документи,  
необхідні для з'ясування питання щодо додержання правил, нагляд  і  
контроль за виконанням яких покладено на міліцію;

3) викликати громадян і службових  осіб у справах про  злочини  
та у зв'язку з матеріалами, що знаходяться  в  її  провадженні,  в  
разі ухилення без поважних причин від явки за  викликом  піддавати  
їх приводу у встановленому законом порядку;

4)виявляти івести облік осіб, які підлягають  
профілактичному  впливу  на  підставі  та  в порядку, встановлених  
законодавством,  виносити    їм    офіційне    застереження    про  
неприпустимість протиправної поведінки;

5) затримувати  і тримати у спеціально  відведених  для  цього  
приміщення:¹¹ осіб, підозрюваних у вчиненні  злочину,  ухиляються від виконання кримінального покарання,  осіб, щодо яких як запобіжний захід обрано взяття під  варту; осіб,  які  вчинили  адміністративні   правопорушення;

неповнолітніх  віком  до  16  років,  які   залишилися    без  
опікування, - на строк до передачі законним; 

осіб,  які  виявили  непокору  законній  вимозі    працівника  
міліції,  -  до  розгляду  справи  судом,  але не більше ніж на 24  
години осіб, які перебували в громадських місцях у стані  сп'яніння,  
якщо їх вигляд ображав людську гідність і  громадську  мораль  ;

військовослужбовців, які вчинили діяння,  що  підпадають  під  
ознаки злочину або адміністративного правопорушення;

осіб,  які  мають  ознаки  вираженого  психічного  розладу  і  
створюють у зв'язку з цим реальну небезпеку для себе і оточуючих; 
іноземців та осіб без громадянства, які  розшукуються  
правоохоронними органами інших держав;

6) проводити  огляд осіб, зазначених у пункті 5  цієї  статті,  
речей, що знаходяться при них,  транспортних  засобів  і  вилучати  
документи та  предмети,  що  можуть  бути  речовими  доказами  або  
використані на шкоду їх здоров'ю;¹²

7) складати  протоколи  про  адміністративні   правопорушення,  
провадити  особистий  огляд,  огляд  речей,  вилучення  речей    і  
документів;¹³

8)    у   випадках,   передбачених   Кодексом   України   про 

адміністративні    правопорушення,    накладати    адміністративні 

стягнення;

9) проводити в порядку  провадження дізнання і  за  дорученням 

слідчих органів;

10)  здійснювати  на  підставах  і  в  порядку,  встановлених 

законом, гласні та негласні  оперативно-розшукові  заходи;

11)  проводити   фотографування,    звукозапис,    кіно-    і 

відеозйомку, дактилоскопію  осіб,  які  затримані  за  підозрою  у 

вчиненні  злочину  або  за  бродяжництво,   взяті    під    варту,

звинувачуються  у  вчиненні  злочину,  а  також  осіб,    підданих

адміністративному арешту;

12) проводити кіно - фото  і  звукофіксацію  як  допоміжний 

засіб попередження протиправних дій та розкриття правопорушень;

13)    вести    профілактичний    облік      правопорушників;

14)  проводити  огляд   поклажі,  багажу  та  огляд   пасажирів 

цивільних   повітряних,   морських   і   річкових  суден,  засобів 

залізничного   та   автомобільного   транспорту  згідно  з  чинним

законодавством;

15) входити безперешкодно  у будь-який час доби:

   а)  на  територію   і  в  приміщення  підприємств,  установ  і 

організацій,  ,  та  оглядати  їх  з  метою припинення злочинів, переслідування осіб, підозрюваних у  вчиненні

злочину, при стихійному лихові та інших надзвичайних обставинах;

    б) на земельні  ділянки, в жилі та інші приміщення  громадян  у 

разі переслідування злочинця або припинення злочину;¹⁴

в)  до  житла чи до іншого володіння особи, яка перебуває  під 

адміністративним   наглядом,   з   метою    перевірки    виконання 

встановлених  судом  обмежень.

16) перебувати  на  земельних   ділянках,  в  жилих  та  інших 

приміщеннях громадян за їхньою згодою;

17)  одержувати  безперешкодно   і безоплатно від  підприємств,

установ і організацій  незалежно від форм  власності  та  об'єднань

громадян  на  письмовий  запит  відомості  ;

18) повідомляти  з   метою  профілактичного  впливу  державним 

органам,  та iншим установам,за місцем проживання особи про  факти  вчинення  нею адміністративного правопорушення;

19)  вносити  відповідним   державним  органам,    обов'язкові  до  розгляду  подання  про   необхідність усунення причин  і умов, що сприяють вчиненню  правопорушень;

20) відповідно до своєї  компетенції тимчасово обмежувати  або 

забороняти доступ громадян на окремі ділянки місцевості чи об'єкти ;

21)  обмежувати  або   забороняти  у    випадках    затримання 

злочинців,  при  аваріях,  інших  надзвичайних   обставинах,    що

загрожують життю і  здоров'ю людей, рух транспорту і  пішоходів  на ¹⁵

окремих   ділянках   вулиць   і   автомобільних   доріг;¹⁶

   21-1)  зупиняти  транспортні   засоби  лише  в разі: порушення 

правил дорожнього руху водіями;

22) анулювати виданий підприємству,  установі  й  організації 

дозвіл на придбання, зберігання і використання зброї, боєприпасів,

вибухових речовин і матеріалів,  інших  предметів  і  речовин  при 

невиконанні встановлених правил користування і поводження  з  ними

або  при  недоцільності  їх  дальшого  зберігання;

23) вилучати у громадян  і службових  осіб  предмети  і  речі,

заборонені або обмежені в обороті, а також  документи  з  ознаками

підробки, знищувати ці предмети, речі та документи або  передавати

їх за призначенням у встановленому  порядку;

24)   вимагати   від   керівників   підприємств,   установ  і 

організацій пояснення по фактах порушення законодавства

Органи міліції  вправі  приступити  до  проведення  перевірки 

суб'єктів господарської  діяльності за умови наявності  направлення 

   на    перевірку;

25)  користуватися  безплатно   всіма   видами    громадського 

транспорту міського,  приміського  і  місцевого  сполучення  (крім

таксі),  а  також  попутним  транспортом.

  26)  використовувати   безперешкодно  транспортні   засоби,  що 

належать підприємствам, установам, організаціям ,  для  проїзду  до

місця події, стихійного лиха, доставки в лікувальні заклади  осіб,

які потребують невідкладної медичної допомоги, для  переслідування

правопорушників та їх доставки в міліцію.

  27) користуватися у  невідкладних  випадках  безперешкодно   і ¹⁷

безплатно засобами зв'язку, що належать підприємствам, установам  і 

організаціям, а засобами зв'язку, що належать громадянам, - за  їх

згодою; 

28) користуватися безоплатно  засобами  масової  інформації  з 

метою встановлення обставин вчинення  злочинів  та  осіб,  які  їх

вчинили;

29) матеріально і морально  заохочувати громадян, які  подають 

допомогу в охороні  правопорядку та боротьбі із злочинністю;

30) зберігати, носити і  застосовувати  спеціальні  засоби  та 

зброю;

31) видавати  у разі  наявності небезпеки для життя  і здоров'я 

особам, взятим під захист,  відповідно  до  чинного  законодавства 

зброю, спеціальні засоби індивідуального  захисту та сповіщення про 

небезпеку; 

32)  звертатися  у   межах  своєї  компетенції   із запитами до 

правоохоронних  органів  інших  держав або міжнародних  організацій ;

Р о з д і л  II, Стаття 11 закрiплює основнi права міліції.

2.2 Загальна характеристика основних  обов'я зків міліції

Міліція відповідно до своїх завдань зобов'язана:¹⁸

  1) забезпечувати  безпеку громадян і громадський  порядок;

  2) виявляти, запобігати,припиняти та розкривати  злочини, вживати з цією метою  оперативно-розшукових та  профілактичних  
заходів, передбачених чинним законодавством; 
          3) приймати і реєструвати заяви й повідомлення про злочини та адміністративні правопорушення, своєчасно приймати по них рішення; 
         4) здійснювати досудову підготовку матеріалів за протокольною формою,провадити дізнання у межах,визначених  
кримінально-процесуальним законодавством;

5)припиняти   адміністративні  правопорушення  і  здійснювати провадження у справах про них;

6)виявляти  причини й умови, що сприяють вчиненню  
правопорушень, вживати в межах своєї  компетенції  заходів до їх усунення; брати участь у правовому вихованні населення;

7) проводити  профілактичну роботу  серед   осіб,  схильних  до вчинення  злочинів, здійснювати адміністративний  нагляд за особами,щодо яких  його встановлено, а також   контроль  за  засудженими до  кримінальних покарань, не пов'язаних  з позбавленням волі; 
         8)виконувати в межах своєї компетенції кримінальні покарання та адміністративні стягнення;

9)розшукувати  осіб, які переховуються від органів   діз-нання кримінального покарання,  пропали  безвісти, та інших   осіб  у випадках, передбачених законодавством;

10) проводити  криміналістичні  дослідження   за  матеріалами оперативно-розшукової  діяльності, забезпечувати  у   встановленому порядку участь  спеціалістів  криміналістичної  служби  у  слідчих діях;

11) виконувати  прийняті в установленому законом  порядку  і в межах своєї ¹⁹компетенції рішення прокурора, слідчого, суду;

12)  забезпечувати   в  межах  своєї компетенції    безпеку дорожнього руху, додержання  законів, правил і  нормативів  у  цій сфері, здійснювати   державну  реєстрацію (перереєстрацію) і облік транспортних   засобів   та  

систематизацію  відомостей  про  їх  
власників, приймати  іспити  на право  керування  транспортними засобами і видавати відповідні документи; запобігати забрудненню повітря, водойм  транспортними  засобами та сільськогосподарською технікою; здійснювати   контроль   за   утриманням  у  належному технічному  стані та чистоті доріг, вулиць, майданів;

13) давати  відповідно до законодавства  дозвіл  на  придбання, зберігання, носіння і перевезення  зброї,  боєприпасів,  вибухових речовин  та матеріалів, інших предметів  і речовин, щодо зберігання  і використання яких встановлено  спеціальні правила, а також   на  
відкриття  об'єктів, де вони використовуються,    контролювати додержання зазначених правил та функціонування цих об'єктів;

14) контролювати  додержання громадянами та службовими  особами встановлених  законодавством  правил  паспортної  системи, в'їзду, виїзду, перебування в Україні і  транзитного проїзду через її територію іноземних громадян та осіб без громадянства;

15) повідомляти  відповідним державним органам   і  громадським об'єднанням  про аварії, пожежі, катастрофи, стихійне  лихо та  інші надзвичайні події,  вживати невідкладних заходів для ліквідації  їх  
наслідків, врятування людей і подання їм допомоги, охорони  майна, що

залишилось  без нагляду; 
        16) брати участь у проведенні карантинних заходів під час епідемій та епізоотій; ²⁰

17) сприяти  забезпеченню відповідно до законодавства   режиму воєнного 

оголошення  на всій території України або  в окремій  місцевості;

або  надзвичайного  стану, зони надзвичайної екологічної  ситуації в разі  їх

18)  охороняти  на договірних  засадах  майно    громадян,

колективне  і державне  майно,а  також  майно  іноземних  держав, міжнародних  організацій, іноземних  юридичних  осіб  та  громадян, осіб без громадянства;

19) забезпечувати   збереження   знайдених,    вилучених    у затриманих  і заарештованих осіб і   зданих  у  міліцію  документів, речей, цінностей та іншого  майна, вживати  заходів   до  повернення їх   законним  власникам.  Міліція  несе   відповідальність за збереження  зданих цінностей і майна;

20) охороняти,  конвоювати та тримати затриманих  і взятих  під варту осіб;

21)у встановленому  порядку виявляти і повідомляти  закладам охорони здоров'я про  осіб, які становлять групу ризику  захворювання на СНІД, і здійснювати  за  поданням  закладу охорони  здоров'я з санкції прокурора  привід цих осіб, а також інфікованих  вірусом імунодефіциту людини, хворих  на венеричні захворювання, захворювання, хронічний і алкоголізм наркоманів, які вводять  наркотичні  засоби  шляхом  ін'єкцій,  для  обов'язкового   обстеження і лікування;