Загальна методика проведення аудиту основних засобів

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Київська державна академія водного транспорту

Кафедра обліку і аудиту

Захищена на кафедрі  з оцінкою _________

«___» _____________ 20___ р.

Підписи: ____________

_____________________

_____________________

КУРСОВА РОБОТА

_____________________________________

(прізвище, ім'я та по батькові студента)

_____________________________________

(курс, група)

ТЕМА____________________________________________

__________________________________________________

Науковий керівник:

____________________________

(прізвище, ініціали)

До захисту допускається

«___» _____________ 20___ р.

Київ 20___ р.

ПЛАН

Вступ…………………………..……………………………………………3

1.Теоретичні основи проведення аудиту основних засобів…………….5

1.1 Основні засоби підприємств та їх класифікація ................................ 5

2. Мета, завдання та джерела аудиту основних засобі………………...8
3. Послідовність проведення аудиту…………………………………..10
4. Особливості нормативної бази операцій з наявності та руху основних засобів…………………………………………….…………………..12

          1.5.Економічна характеристика діяльності ТзОВ „Плющ”……...…….13

2. Загальна методика проведення аудиту основних засобів….………..16

1. Фактична перевірка основних засобів ……………….………….. 16
2. Аудит оцінки основних засобів…………………………….……… 18
3. Аудит надходження основних засобів………………………...……20
4. Аудит витрат на ремонт………………………………………….….22
5. Аудит амортизаційних відрахувань………………………..……….23
6. Аудит результатів переоцінки основних засобів…………………..25
7. Аудит списання основних засобів………………………………….26

3. Узагальнення результатів аудиту……………………………………..29

Висновок…………………………………………………………………..33

Список використаної літератури………………………………..……….35

Додатки

ВСТУП

На сучасному етапі  розвитку економіки виникає необхідність вдосконалення системи облікової інформації, яка є необхідна для прийняття управлінських рішень, і це пов'язано з кардинальними змінами в структурі та формах власності, а також в організації та управлінні виробництвом.

Реформування бухгалтерського  обліку в Україні є складовою  частиною заходів, орієнтованих на впровадження економічних відносин ринкового спрямування. Трансформація обліку здійснюється в рамках реалізації стратегічного курсу нашої держави на інтеграцію до світового економічного простору, що передбачає адаптацію законодавства України до законодавств розвинутих країн.

Для нормального функціонування будь-якої ланки ринкової економіки  вкрай потрібно, щоб учасники, приймаючи  рішення, мали достовірну і повну  інформацію про майно, грошове та фінансове становище, результати роботи, а також про процеси формування їх як на своєму підприємстві, так і у партнерів за попередніми даними. Таку інформацію забезпечує тільки система бухгалтерського обліку і аудиту.

Виникнення і становлення  аудиту обумовлене життєвою, економічною  необхідністю незалежного, об'єктивного контролю діяльності підприємств недержавних форм власності і підтвердження достовірності представленої звітності для користувачів. Тому з кожним роком аудиторська діяльність в цілому викликає все більший інтерес і увагу підприємців, комерсантів, банкірів та інших користувачів облікової інформації.

Через позбавлення можливості самостійно впевнитись у тому, що всі  численні операції підприємства законні  та правильно відображені у звітності, власники та кредитори постійно відчувають потребу у послугах аудиторів.

Діяльність кожного  підприємства передбачає наявність  засобів виробництв і відповідних  матеріальних умов. Головною передумовою  здійснення будь-якого виробничого  процесу є наявність відповідних  засобів праці. їх склад і структура  визначають вид діяльності та виробничу потужність підприємства. Тому роль і значення засобів праці у виробничому процесі та значна їх частка в загальній вартості активів і визначають основний зміст категорії "основні засоби".

Так як роль основних засобів  дуже важлива на кожному підприємстві, то і їх аудит є важливим етапом перевірки звітності підприємства. Мета курсової роботи - розглянути теоретичні та методологічні основи проведення аудиту основних засобів.

1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ПРОВЕДЕННЯ АУДИТУ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ

1.1. Основні  засоби підприємств та їх класифікація

Основним документом, що визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про основні засоби та інші необоротні активи, а також розкриття інформації про них у фінансовій звітності є відповідно до ст. 14.1.138 Податкового кодексу України  та Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби" [10].

Норми Положення (стандарту) 7 застосовуються підприємствами та іншими юридичними особами всіх форм власності, крім бюджетних установ.

Основні засоби — це матеріальні  активи, які підприємство утримує  з метою використання в процесі  виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк використання яких становить більше одного року (або операційного циклу, якщо він триваліший за рік [13]. вартість яких не  перевищує  2500  гривень.

Матеріальні активи відносяться до складу основних засобів за таких умов:

- призначаються платником податку для використання  у  господарській діяльності платника податку; 

- вартість яких  перевищує 2500 гривень і поступово  зменшується у зв'язку з фізичним  або моральним  зносом;

- очікуваний  строк корисного використання (експлуатації) яких з дати  введення  в  експлуатацію  становить  понад  один  рік  (або операційний цикл, якщо він довший за рік).

Об'єкт основних засобів - це закінчений пристрій з усіма  пристосуваннями і приладдям  для нього або окремий конструктивно  відокремлений предмет, призначений для виконання певних самостійних функцій, чи відокремлений комплекс конструктивно з'єднаних предметів однакового або різного призначень, що мають для обслуговування загальні пристосування , приладдя, керування та єдиний фундамент, внаслідок чого кожен предмет може виконувати свої функції, комплекс - певну роботу тільки у складі комплексу, а не самостійно.

Об'єкт основних засобів  визнається активом, якщо існує ймовірність  того, що підприємство отримує в  майбутньому економічні вигоди від його використання та вартість його може бути достовірно визначена.

Для чіткого обліку основних засобів необхідно насамперед їх правильно класифікувати.

В Україні основні  засоби можна згрупувати за їх функціональним призначенням, за галузевою ознакою, за використанням, за ознакою належності, за натурально матеріальним складом і з функціональним призначенням розрізняють:

• виробничі   —   основні   засоби,   що   безпосередньо   беруть   участь   у виробничому процесі або сприяють його здійсненню, що діють у сфері 
  матеріального виробництва;
• невиробничі - основні засоби, що не беруть безпосередньої або побічної участі   у   процесі    виробництва   й   призначені   в   основному   для 
  обслуговування комунальних і культурно-побутових потреб трудящих, 
  які використовуються у невиробничий сфері.

За галузевою ознакою  основні засоби поділяються на: промислові, будівельні, сільськогосподарські, транспортні, зв'язку тощо. Більша частина основних засобів належить до галузі „Промисловість". Вона безпосередньо пов'язана з  процесом виробництва продукції. Але наявність інших видів господарської діяльності (ведення підсобного сільського господарства, будівельно-монтажні роботи, утримання дитячих установ тощо) зумовлює необхідність обліку основних засобів, що належать до інших галузей господарства, які перебувають на балансі промислового підприємства, належать до галузі „Будівництво", підсобного сільського господарства - до галузі „Сільське господарство" тощо.

У зв'язку з цим у  бухгалтерському обліку основні  засоби промислових підприємств поділяються на промислово-виробничі, виробничі основні засоби інших галузей народного господарства та невиробничі.

До промислово-виробничих основних засобів належать: будови, споруди, передавальні пристрої, машини та устаткування, робочі машини та обладнання, вимірювальні, й регулюючі прилади, лабораторне устаткування, обчислювальна техніка, інші машини та обладнання, транспортні засоби, інструмент, виробничій інвентар та приладдя, господарський інвентар, робочі та продуктивні тварини, багаторічні насадження, меліорація земель і водойми, інші основні засоби.

До невиробничих основних засобів належать: будови і споруди  житлово-комунального та культурно-побутового призначення, транспортні засоби, обладнання, інструменти та інші основні засоби невиробничого призначення для обслуговування житлових, комунальних та культурно-побутових потреб населення.

За використанням основні  засоби поділяються на:

• діючі - всі основні засоби, що використовуються у господарстві;
• недіючі — ті, що не використовуються у даний період часу у зв'язку з 
  тимчасовою консервацією підприємств або окремих цехів;

- запасні - різне устаткування, що знаходиться в резерві й призначене для зміни об'єктів основних засобів, що вибули або ремонтуються.

За ознакою належності основні засоби поділяють на:

• власні — ті, що можуть складатися із Статутного (пайового, акціонерного) капіталу, додаткового капіталу з відповідних джерел на     розширення роботи підприємства,    власних    прибутків,    цільового    фінансування    і    цільових надходжень.
• орендовані — основні засоби, що показуються у балансі орендодавця, тим самим включається можливість подвійного обліку одних і тих самих засобів.
• Відповідно до ст. 145.1.ПКУ  основні засоби та інші необоротні активи поділяються на такі групи:
• група 1 - земельні ділянки (мінімально допустимі строки корисного використання не встановлені); 
  група 2 - капітальні витрати на поліпшення земель, не пов’язані з будівництвом (мінімально допустимі строки корисного використання - 15 років);      
• група 3 – будівлі (мінімально допустимі строки корисного використання - 20 років), споруди (мінімально допустимі строки корисного використання - 15 років), передавальні пристрої (мінімально допустимі строки корисного використання - 10 років);
• група 4 - машини та обладнання (мінімально допустимі строки корисного використання - 5 років). З них: електронно-обчислювальні машини, інші машини для автоматичного оброблення інформації, пов’язані з ними засоби зчитування або друку інформації, пов’язані з ними комп’ютерні програми (крім програм, витрати на придбання яких визнаються роялті, та/або програм, які визнаються нематеріальним активом), інші інформаційні системи, комутатори, маршрутизатори, модулі, модеми, джерела безперебійного живлення та засоби їх підключення до телекомунікаційних мереж, телефони (в тому числі стільникові), мікрофони і рації, вартість яких перевищує 2500 гривень (мінімально допустимі строки корисного використання - 2 роки);      
• група 5 - транспортні засоби (мінімально допустимі строки корисного використання - 5 років);       
• група 6 - інструменти, прилади, інвентар (меблі) (мінімально допустимі строки корисного використання - 4 роки); 
• група 7 – тварини (мінімально допустимі строки корисного використання - 6 років);      
• група 8 - багаторічні насадження (мінімально допустимі строки корисного використання - 10 років);      
• група 9 - інші основні засоби (мінімально допустимі строки корисного використання – 12 років);      
• група 10 - бібліотечні фонди (мінімально допустимі строки корисного використання не встановлені);      
• група 11 - малоцінні необоротні матеріальні активи (мінімально допустимі строки корисного використання не встановлені);    група 12 - тимчасові (нетитульні) споруди (мінімально допустимі строки корисного використання - 5 років);      
• група 13 - природні ресурси (мінімально допустимі строки корисного використання не встановлені);      
• група 14 - інвентарна тара (мінімально допустимі строки корисного використання – 6 років);      
• група 15 - предмети прокату (мінімально допустимі строки корисного використання – 5 років);      
• група 16 - довгострокові біологічні активи 7 (мінімально допустимі строки корисного використання – 7 років). 

1.2. Мета, завдання  та джерела аудиту основних  засобів

Основним завданням  і метою аудиту основних засобів є:

1. необхідно впевнитись в тому що необхідні активи підприємства включені до складу основних засобів і вони дійсно наявні;
2. впевнитись у правильності розподілу основних засобів за відповідними групами;
3. перевірити правильність визначення та відображення в обліку і фінансовій звітності оцінки основних засобів;
4. встановлення  правильності  документального  оформлення  і  своєчасного відображення в обліку операцій з основними засобами, їх надходження, внутрішнє переміщення і вибуття;
5. перевірка   правильності   розрахунку,   своєчасного   відображення   зносу основних засобів;
6. перевірка доцільності проведення ремонту основних засобів, контроль за витратами на капітальний ремонт, за правильністю їх відображення;
7. перевірка правильності відображення в обліку фінансових результатів від вибуття (в т.ч. ліквідації) основних засобів;
8. контроль за збереженням основних засобів;
9. перевірка правильності проведення індексації основних засобів;
10. підтвердження  законності  і  правильності  відображення  на рахунках бухгалтерського обліку операцій з основними засобами;
11. встановлення своєчасності і правильності списання недоамортизованої частини основних засобів на фінансові результати [18].

При проведенні аудиту бухгалтерського  обліку основних засобів у суб'єкта господарювання аудитор повинен використовувати такі доказові джерела інформації:

1. Первинні документи  з обліку основних засобів:

- "Акт приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних  засобів"(д 1). Ця форма застосовується  підприємствами для оформлення  зарахування до складу основних засобів окремих об'єктів, введення їх в експлуатацію, внутрішнього переміщення, а також передачі основних засобів за плату, без оплати і за договорами оренди іншим юридичним або фізичним особам;

- "Акт приймання-здавання  відремонтованих, реконструйованих і модернізованих об'єктів"(д 2), який застосовують при виконанні ремонтних робіт як власними силами підприємства, так і сторонніми організаціями;

- "Акт на  списання  основних  засобів"(д 3).  Цей документ  складають підприємства у разі повної або часткової ліквідації основних засобів (крім автотранспортних), внаслідок їх зносу, аварійного стану, розкрадання і в інших випадках;

- "Акт на списання автотранспортних засобів". Застосовується бухгалтерією підприємства для списання окремого об'єкта або групи    об'єктів основних засобів. Підставою для відображення операцій в інвентарній картці слугують записи у всіх вищезгаданих формах актів [18].

2.Облікові регістри  синтетичного обліку необоротних  активів (відомості, журнали, книги).

3. Інвентаризаційні відомості, які свідчать про фактичний стан і наявність необоротних активів.
4. Рахунки Головної книги, призначені для обліку необоротних активів і їх зносу.
5. Бухгалтерський баланс звітного періоду
6. Звіт про фінансові результати (в частині фінансових результатів від ліквідації, продажу основних засобів, амортизація як елемент операційних 
   витрат).
7. Звіт про рух грошових коштів (розділ 2).
8. Примітки до фінансової звітності.
9. Фінансова звітність за попередній період.
10. Результати опитування і анкетування керівництва підприємства з питань збереження, використання, обліку основних засобів.
11. Документація внутрішнього аудитора з контролю за необоротними 
    активами.
12. Відповіді на запит від постачальників основних засобів або підрядників.
13. Робочі документи і звіт попереднього аудитора.
14. Контракти, угоди про оренду, страхові поліси.
15. Кошториси і плани ремонтів основних засобів.
16. Розрахунки амортизаційних відрахувань по основних засобах.
17. Наказ про облікову політику в частині обліку основних засобів

1.3. Послідовність  проведення аудиту 

На початку проведення аудиторської перевірки я проаналізував  стан бухгалтерського обліку основних засобів, форм ведення та способи  відображення    господарських  операцій на рахунках бухгалтерського  обліку.

Першим етапом перевірки  є аналіз проведених інвентаризацій, тобто аудитор ретельно перевіряє своєчасність, повноту і якість проведення інвентаризації та правильність відображення її результатів в інвентарних описах та порівняльних відомостями.

Крім того перевіряється  як визначена та відображена в обліку завдана шкода МВО в результаті нестачі та чи є наявність письмової згоди на відшкодування завданих збитків.

Наступним етапом аудиту є дослідження правильності оцінки відображення в обліку основних засобів  залежно від джерел їх надходження :

• придбані, створені основні засоби зараховуються на баланс за первісною вартістю;
• безоплатно отримані основні засоби - за справедливою вартістю на дату отримання;
• основні засоби внесені до статутного капіталу — за погодженою із засновниками справедливою вартістю;
• основні засоби отримані в обмін на подібний об'єкт - за залишковою вартістю переданого об'єкта;
• основні засоби придбані в обмін на інші об'єкти - за справедливою вартістю;
• об'єкти   передані   до   основних   засобів  з   оборотних  активів  —  за собівартістю.

Наступним етапом є перевірка  вартості інвентарних об'єктів по кваліфікаційних групах та відповідних  субрахунків і робиться порівняння цих даних із залишками по рахунках 10, 11, 12, 13, 15 та даних по Головній книзі  і балансі.

Наступним етапом перевірки є контроль правильності відображення в бухгалтерському обліку операцій по надходженню , амортизації та вибуттю основних засобів:

а) аудитор контролює правильність введення об'єктів в експлуатацію 
згідно із первинними документами, а також відображені в обліку витрат на 
придбання об'єктів і їх списання.

б) при створенні основних засобів шляхом будівництва при підрядному 
способі, аудитор перевіряє підрядний договір;   при господарському способі 
будівництва аудитор перевіряє кошториси на будівельно-монтажні роботи та 
відповідні витратні документи.

в) при перевірці правильності вибуття основних засобів аудитор звертає увагу на первинну вартість об'єкта, що вибуває , суму нарахованого зносу ,залишкову вартість та причини  вибуття об'єкту,  а також результати  від 
списанні об'єкта.

На наступному етапі  перевірки аудитор має зосередити свою увагу на перевірці правильності і своєчасності нарахування амортизації, зносу. Амортизація нараховується  протягом строку корисного використання об'єкта основних засобів [15].

Дальше я перевірив переоцінку і дооцінку основних засобів.

1.4. Особливості  нормативної бази операцій з  наявності та руху основних  засобів

Проводячи аудит основних засобів необхідно користуватися  наступними основними нормативними документами, діючими в Україні, і які повинні застосовувати на всіх підприємствах при організації бухгалтерського обліку:

1. Закон України «Про  бухгалтерський облік и фінансову  звітність» № 996-ХІУ від 16.07.99 — визначає загальні принципи  ведення бухгалтерського обліку.

2. План рахунків бухгалтерського обліку активів,  капіталу, зобов'язань і 
   господарських операцій підприємств та організацій, затверджений наказом 
   Мінфіну України № 291 від 30.11.99 р. і зареєстрований у Міністерстві 
   юстиції України за № 892/4185 від 21.12.99 р. - визначає методологію обліку 
   в усіх сферах економічної діяльності.
3. Інструкція із застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств та організацій № 291 від 30.11.99 р. (зареєстровано в Міністерстві юстиції України № 893/4186 від 21.12.99 р.).
4. Положення   (стандарт)   бухгалтерського   обліку   1   «Загальні   вимоги   до фінансової звітності», затверджений наказом Міністерства фінансів України №87 від 31.03.99.
5. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 2 «Баланс», затверджений наказом Міністерства фінансів України №87 від 31.03.99.
6. Положення   (стандарт)   бухгалтерського   обліку   3   «Звіт  про   фінансові результати», затверджений наказом Міністерства фінансів України № 87 від 31.03.99.

7. Положення   (стандарт)   бухгалтерського   обліку   7   „Основні   засоби" (затверджене наказом Міністерства фінансів України № 92 від 27,02-2000 р.) визначає методологічні засади  формування в бухгалтерському     обліку інформації про основні засоби та інші необоротні активи, а також розкриття інформації про них у фінансовій звітності.

8. Інструкція   з   інвентаризації   основних   засобів,   нематеріальних   активів, товарно-матеріальних    цінностей,    грошових    коштів    та    розрахунків, затвердженою наказом Міністерства фінансів від 11 серпня 1994 р. № 69 (із змінами і доповненнями).
9. Положення „Про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку" (затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р. №88) - регламентує порядок запису господарських операцій в облікових реєстрах.

10.Наказ Міністерства  статистики України „Про затвердження  типових форм первинного обліку" № 352 від 29.12.95 р. (зі змінами  і доповненнями), який визначає  первинні документи, що оформлюються  при надходженні основних засобів на підприємстві.

11.Наказ Міністерства  фінансів України „Про затвердження  Методичних рекомендацій щодо  застосування регістрів бухгалтерського  обліку" від 29.12.2000 р. № 356 (зі  змінами і доповненнями) у якому  даються форми 8 журналів, що замінили звичайні для бухгалтера журнали-ордери.

12.1нструкція «Про порядок  визначення розмірів збитків  від крадіжок, недостачі, знищення (пошкодження) матеріальних цінностей», затверджена постановою Кабінету  Міністрів України № 116 від  22.01.96.

1.5. Економічна  характеристика діяльності ТзОВ  „Плющ”

Предметна область аудиторського  дослідження охоплює всю інформацію, яка стосується основних засобів, враховуючи і ту, яка виходить за межі бухгалтерського  обліку і фінансової звітності.

В першу чергу аудитору необхідно ознайомитися з обліковою політикою підприємства. В складі інформації про облікову політику суб'єкта господарювання в бухгалтерській звітності підлягає розкриттю, як мінімум, така інформація :

• про способи   оцінки об'єктів основних засобів, придбаних в обмін на 
  інше майно, яке відрізняється від грошових коштів;
• про   зміну   вартості   основних   засобів,   у   якій   вони   прийняті   до 
  бухгалтерського обліку (враховуючи випадки добудови, дообладнання, реконструкції і часткової ліквідації);
• про прийняті суб'єктом господарювання строки корисного використання об'єктів основних засобів;
• про об'єкти основних засобів, вартість яких не погашається;
• про об'єкти основних засобів, наданих і отриманих за договором оренди;

- про  способи  нарахування  в  бухгалтерському  обліку амортизаційних відрахувань по окремих об'єктах основних засобів;

- інші питання.

Загальна характеристика підприємства на якому було проведено  аудиторську перевірку: ТзОВ «Плющ» було створено у 2000 році на базі ВАТ  «Консервний завод». Основна діяльність товариства направлена на виробництво різноманітних консервних виробів великого асортименту.

Структура підприємства складається з таких підрозділів: виробничий цех; склад готової продукції; тарний склад; механічна група; охорона; адмінперсонал.

Виробничий цех займається заготівлею сировини та виробництвом продукції. Робота складу готової продукції  полягає не тільки у зберіганні готової  продукції, а й її етікеровкою , упаковкою  для подальшої її реалізації. Тарний склад займається забезпеченням тари для готової продукції. Механічна група здійснює обслуговування як технологічного процесу так і підприємства в цілому. Охорона здійснює нагляд за забезпеченням порядку на території товариства та охоронну діяльність в цілому. Адмінперсонал в загальному здійснює керівництво товариством для його ефективної роботи.