Застосування дослідницького методу у ПТНЗ, ВНЗ

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

УКРАЇНСЬКА ІНЖЕНЕРНО-ПЕДАГОГІЧНА  АКАДЕМІЯ

СТАХАНОВСЬКИЙ НАВЧАЛЬНО-НАУКОВИЙ ІНСТИТУТ

ГІРНИЧИХ ТА ОСВІТНІХ ТЕХНОЛОГІЙ

Кафедра ________________

 

 

 

 

 

 

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни

«Дидактичні основи професійної освіти»

на тему:«Застосування дослідницького методу у ПТНЗ, ВНЗ»

 

 

 

 

 

Виконав студент

гр. ДГ-К9-1  Шевченко А. С.

 

Науковий керівник  _______________

 

 

 

 

 

Стаханов 2011

 

Реферат

Курсова робота по «Дидактичним основам професійної освіти» на тему «Застосування дослідницького методу у ПТНЗ, ВНЗ», яка включає __ сторінок друкарського тексту, __ додатки, основні поняття, об’єкт і предмет дослідження. Також у курсовій роботі визначено гіпотези та завдання дослідження. У основі дослідження лежить – дослідження актуальності використання дослідницького методу в сучасних умова організації навчального процесу та психологічні особливості учнів під час застосування методу.

У педагогічній частині  розповідається про сутність, мету, завдання та функції дослідницького методу. Також розглянуті дидактичні принципи та вимоги щодо реалізації занять з використанням дослідницького методу.

 

УЧБОВИЙ ПЛАН, УЧБОВА ПРОГРАМА, КВАЛІФІКАЦІЙНА ХАРАКТЕРИСТИКА, МОТИВАЦІЯ, АКТУАЛІЗАЦІЯ, ВИРОБНИЧЕ НАВЧАННЯ, СИСТЕМА ВИРОБНИЧОГО НАВЧАННЯ, ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЇ ПЕДАГОГІЧНОГО ПРОЦЕСУ, УЧНІВСЬКИЙ КОЛЕКТИВ, УПРАВЛІНСЬКІ НАВИЧКИ, СТУДЕНТСЬКЕ САМОВРЯДУВАННЯ

 

 

 

ЗМІСТ

 

 

 

ВСТУП

Центральне місце в  проблемному навчанні займає дослідницький  метод. Цей метод передбачає побудову процесу навчання на кшталт процесу  наукового дослідження, здійснення основних етапів дослідницького процесу, зрозуміло, у спрощеній, доступною учням формі: виявлення невідомих (незрозумілих) фактів, що підлягають дослідженню (ядро проблеми); уточнення і формулювання проблеми; висунення гіпотез; складання плану дослідження; здійснення дослідницького плану, дослідження невідомих фактів та їх зв'язків з іншими, перевірка висунутих гіпотез; формулювання результату; оцінка значимості отриманого нового знання, можливостей його застосування. Важлива особливість дослідницького методу полягає в тому, що в процесі вирішення одних проблем постійно виникають нові.

Дослідницький метод  у навчанні лише в якійсь мірі імітує процес наукового дослідження. Навчальне  дослідження відрізняється від  наукового деякими суттєвими  особливостями. Навчальна проблема, тобто те, що досліджується в процесі проблемного навчання, і та істина, яку учні відкривають, для науки не є новими. Але вони нові учнів, а відкриваючи для себе те, що в науці давно відкрито, учні на цьому етапі своєї навчальної діяльності мислять як першовідкривачі. Тому застосування дослідницького методу в навчанні відносять до дидактиці "перевідкриття" (учні наводяться до самостійного "перевідкриття" того, що в науці вже давно відкрито). Стимули учнів до проведення дослідження відмінні від стимулів, що спонукають вченого до дослідження. Навчальне дослідження ведеться учнями під керівництвом, з особистою участю і за допомогою вчителя. Ця допомога повинна бути такою, щоб учні вважали, що вони самостійно досягли мети. Як і всякий інший метод навчання, дослідницький метод не є універсальним методом навчання. Для того щоб знання учнів були результатом їх власних пошуків, керованих учителем, їх самостійної пізнавальної діяльності, необхідно організувати ці пошуки, розвивати пізнавальну діяльність учнів, що, безсумнівно, більш

складно і вимагає  методичної підготовки більш високого рівня. Термін «дослідницький метод» був  запропонований Б.Є. Райкова в 1924 році, під яким він розумів «... метод  умовиводи від конкретних фактів, самостійно спостережуваних учнями або відтворюваних ними на досвіді». Питаннями дослідження займалися такі вчені як Б. В. Всесвятські, Е. А. Красновський, Г.І Щукіна та ін

Об'єкт: Дослідницький метод навчання.

Предмет: Застосування дослідницького методу у ВНЗ.

Мета: Розглянути умови ефективного застосування дослідницького методу навчання.

Завдання:

1. Охарактеризувати  досліднцькиий метод.

2. Розглянути  психологічні основи дослідницького  навчання.

3. Вивчити використання  дослідницького методу

 

 

 

Розділ1.Психологічнаоснова  
дослідницького методу навчання

1.1 Аналіз професійно-технічного навчального закладу

Професійно-технічна освіта – складова системи освіти України, що є комплексом педагогічних і організаційно-управлінських  заходів, спрямованих на забезпечення оволодіння громадянами знаннями, уміннями і навичками в обраній ними галузі професійної діяльності, розвиток компетентності та професіоналізму, виховання загальної і професійної культури. Здобувається у професійно-технічних навчальних закладах.

Організація діяльності педагогічного колективу щодо забезпечення навчально-виробничого процесу здійснюється відповідно до плану роботи ПТНЗ на навчальний рік. План роботи на навчальний рік є первинним документом, що визначає основні напрями діяльності ПТНЗ і проблеми, над якими працюватиме колектив у поточному навчальному році.

Основними навчально-методичними  документами з планування навчально-виробничого  процесу в ПТНЗ є:

• робочі навчальні плани за професіями для певного ступеня професійно-технічної освіти;
• робочі навчальні програми з навчальних предметів та професійно-практичної підготовки, що передбачені робочими навчальними планами;
• поурочно-тематичні плани з навчальних предметів;
• перелік навчально-виробничих робіт з професії на семестр чи курс навчання;
• плани виробничого навчання навчальних груп на місяць;
• плани навчально-виробничої діяльності на півріччя;
• плани занять (уроків);
• розклад занять.

1.1.1 Загальна характеристика ПТНЗ

Первомайський індустріально-педагогічний технікум – це професійно-технічний  навчальний заклад України, який займає провідне місце в підготовці спеціалістів різних галузей починаючи с гірних технологій закінчуючи комп’ютерними.

Підготовку кваліфікованих фахівців зі спеціальності «Програмування для електронно-обчислювальної техніки  і автоматизованих систем» проводять викладачі I і II категорій, з великим педагогічним стажем роботи – автори десятків методичних розробок, навчальних посібників, присвячених проблемам цієї спеціальності.

Технікум має усє  відповідні класи для проведення занять та матеріальну базу яка забеспечує  якісне навчання.

1.1.2 Загальна характеристика професії «Програмування для електронно-обчислювальної техніки і автоматизованих систем»

Аналіз  кваліфікаційної характеристики

Освітньо-кваліфікаційна характеристика (ОКХ) випускника професійного технічного навчального закладу є державний нормативним документом, на основі якого складаються навчальні плани і програми професійних навчальних закладів. В ній узагальнюється зміст освіти, тобто відображаються цілі освітньої та професійної підготовки, визначається місце фахівця в структурі господарства держави і вимоги до його компетентності, інших соціально важливих властивостей та якостей.

Всі кваліфікаційні характеристики робочих професій зібрані  в «Єдиному тарифно-кваліфікаційному довіднику» (ЕТКД).

Діяльність фахівця з програмування для електронно0обчислювальноъ техніки пов’язана з обслуговування комп’ютерних і інтелектуальних пристроїв, систем і мереж обробки інформації та прийняття рішень;

комп’ютерна обробка  текстової, графічної та образної інформації;

обслуговування комп’ютеризованих, інтегрованих і робототехнічних систем.

 Група 24 ПЄВТ  Стахановському промислово-економічному технікумі учні здобувають спеціальність ««Програмування для електронно-обчислювальної техніки і автоматизованих систем». Після закінчення навчання вони отримають кваліфікаційний рівень «Молодший спеціаліст» 4-ого розряду. Термін навчання на цій спеціальності становить 4 роки на базі основної загальної освіти або 3 роки на базі повної загальної середньої освіти. Група 24 ПЄВТ складається з 22 учнів.

Студенти вивчають обов'язкові у ВНЗ України загальноосвітні дисципліни і науки: фундаментальні математичні науки, дисципліни по обчислювальній техніці, що забезпечують глибокі знання, уміння і навички в комп'ютерній підготовці, спеціальні професійні дисципліни, що забезпечують кваліфіковану підготовку техніків по обслуговуванню комп'ютерних мереж.

Студенти проходять учбову (комп’ютерну), виробничу, монтажну і переддипломну практики; беруть участь в науково-дослідній роботі.

Згідно з довідником кваліфікаційних характеристик професій працівників фахівець спеціальності: «Програмування для електронно-обчислювальної техніки і автоматизованих систем» – повинен вміти:

Консультації з питань інформатизації (участь у консультаціях  з питань інформатизації підприємств, організацій та установ виробничої та невиробничої сфер всіх форм власності);

Створення програмного  забезпечення (участь у створенні  програмного забезпечення для підприємств, організацій та установ виробничої та невиробничої сфер всіх форм власності);

Обробка даних (участь в  обробці даних підприємств, організацій  та установ виробничої та невиробничої сфер всіх форм власності)

Робота з базами даннях (участь у роботі з базами даних  підприємств, організацій та установ  виробничої та невиробничої сфер всіх форм власності)

• володіти технічними та організаційними засобами реалізації правил безпеки та екологічних норм при експлуатації ІС, засобів автоматики і управління;
• використовуючи нові високоефективні алгоритми ідентифікації, моделювання, проектування і управління та комп’ютерні технології, за допомогою спеціаліста вміти розробляти більш досконалі апаратні та програмні засоби до ІС проблемно-орієнтованого спрямування;
• впроваджувати більш досконалі ІІС, засоби автоматики і управління для і задач синтезу/аналіз; об'єктів технічного, економічного, технологічного тощо призначення.

Повинен знати: правила експлуатації комп'ютерної техніки і систем зв'язку, технологію опрацювання даних, робочі інструкції, програми, інші нормативні і методичні матеріали щодо техніки проведення та послідовності виконання операцій у комп'ютерних системах (мережах); комплекс знань з основних розділів математики (дійсні та комплексні числа, тотожні перетворення, логарифми, функції та графіки, рівняння, нерівності, тригонометричних функцій), геометрії (прямі, трикутники, чотирикутники, подібність геометричних фігур, прямі і площини у просторі, багатогранники і круглі тіла); широкі знання з української мови та української літератури.

Кваліфікаційні вимоги: повна загальна середня освіта, професійно-технічна освіта; без вимог до стажу роботи.

 

 

1.2 Психологічні основи дослідницького навчання

Дослідницький метод  навчання вимагає від учнів високого рівня інтелектуальних здібностей, певного типу темпераменту та здібностей для ефективної взаємодії в колективі та успішного виконання роботи. Всі ці аспекти будуть розглянуті нижче.

Інтелект – це загальна здатність до пізнання і рішення проблем, яка об’єднує усі пізнавальні здібності індивіда: відчуття, сприйняття, пам’ять, представлення, мислення, уява

Істотними якостями людського  інтелекту є допитливість і глибина  розуму, його гнучкість і рухливість, логічність і доказовість: цікавість; глибина розуму; гнучкість і рухливість розуму; логічність мислення; доказовість мислення; критичність; широта мислення.

Різний зміст діяльності вимагає розвитку певних інтелектуальних  здібностей індивіда. Але в усіх випадках потрібна чутливість індивіда до нового, актуальним проблемам, до тенденцій  можливого розвитку ситуації. Показником розвитку інтелекту є незв’язаність суб’єкта зовнішніми обмеженнями, відсутність у нього ксенофобії – боязнь нового, незвичного.

Показники якості знань, умінь та навичок учнів за результатами іспитів аж ніяк не відображають реального  стану речей, хоча формальні дані (за виставленими оцінками) нібито й нормальні. Але справа в тому, що учні, маючи непогану пам’ять, за рахунок надмобілізації, перенапруження безпосередньо перед іспитом сприймають велику кількість інформації на рівні короткотермінової пам’яті, на іспиті «видають» ці знання, отримують оцінку. Це не що інше, як «система перевернутого відра»: «видав», звільнив короткочасну пам’ять для заповнення її новою інформацією, і через короткий проміжок часу забув, концентруючись на підготовці до нового іспиту. Знання в такій системі не можуть слугувати базою для вироблення умінь, навичок, професійних компетенцій. Принцип ґрунтовності навчання вимагає заміни сесійної, «стресової», екзаменаційної системи рівномірно напруженою, синкретично організованою формою (модульно-рейтинговою, кредитно-модульною, рейтинговою тощо).

Фізіологічним базисом  особових властивостей є тип вищої  нервової діяльності (темперамент) людини. На думку А.С. Батуева, він складається  із загальних властивостей нервової системи, які характеризуються:

1) екстра / інтроверсією;

2) емоційною стабільністю / нейротизмом; 

3) рухливістю / інертністю нервових процесів.

У кожного темпераменту можна знайти як позитивні, так і  негативні властивості. Хороше виховання, контроль і самоконтроль дає можливість проявитися: меланхолікові, як людині вразливій з глибокими переживаннями і емоціями; флегматику, як витриманому, без скороспішних рішень людині; сангвінікові, як високо чуйній для будь-якої роботи людині; холерикові, як пристрасній, несамовитій і активній в роботі людині.

Негативні властивості темпераменту можуть проявитися: у меланхоліка – замкнутість і соромливість; у флегматика – надмірна повільність; у сангвініка – поверхневість, розкиданість, непостійність; у холерика – поспішність рішень.

Людина, що має будь-який тип темпераменту, може бути здатною і не здатною; тип темпераменту не впливає на здібності людини, просто одні життєві завдання легше вирішуються людиною одного типу темпераменту, інші – іншого.

Від темпераменту людини залежать:

• швидкість виникнення психічних процесів (наприклад, швидкість сприйняття, швидкість мислення, тривалість зосередження уваги і т. п.);
• пластичність і стійкість психічних явищ, легкість їх зміни і перемикання;
• темп і ритм діяльності;
• інтенсивність психічних процесів (наприклад, сила емоцій, активність волі);
• спрямованість психічної діяльності на певні об’єкти (екстраверсія або інтроверсія)

Здібності - це індивідуальні  властивості особи, що є суб’єктивними умовами успішного здійснення певного роду діяльності. Здібності не зводяться до наявних у індивіда знань, умінь, навичок. Вони виявляються в швидкості, глибині і міцності оволодіння способами і прийомами деякої діяльності і є внутрішніми психічними регуляторами, що обумовлюють можливість їх придбання.

Кожна здібність має  свою структуру, яка залежить від розвитку особистості.

 Виділяють два рівні  розвитку здібностей: репродуктивний  та творчий. Людина, яка знаходиться  на репродуктивному рівні розвитку  здібностей, виявляє високі уміння  засвоювати знання, оволодівати  діяльністю і здійснювати її  відповідно до зразка, що пропонується. На творчому рівні розвитку здібностей людина створює нове, оригінальне. Зазначені рівні розвитку здібностей не слід вважати незмінними, оскільки кожна репродуктивна діяльність містить елементи творчості, а творча діяльність включає репродуктивну, без якої вона не може здійснюватися.

 Найвищий рівень  розвитку і прояву здібностей  позначають поняттями талант  і геній. Талановиті і геніальні  люди досягають в теорії і  практиці нових результатів, які  мають велике значення для суспільства. Проте, між поняттями талант і геній існує відмінність. Талановиті люди створюють нове у межах вже визначених ідей, напрямів, способів досліджень. Геніальна людина відкриває принципово нові шляхи в галузі наукових досліджень, виробництва, мистецтва тощо.

 Крім рівнів в  психології розрізняють загальні  й спеціальні здібності. Загальні  здібності забезпечують відносну  легкість і продуктивність у  засвоєнні знань і виконанні  різних видів діяльності. Під  спеціальними здібностями розуміють  психологічні особливості індивіда, які дають можливість успішно виконувати певні види діяльності (музика, математика, лінгвістика тощо).

До спеціальних здібностей належить віднести й здібності до практичної діяльності: конструктивно-технічні, організаційно-управлінські, педагогічні, підприємницькі та інші.

 Згідно з іншим  підходом, в структурі здібностей  виділяють потенційні і актуальні  можливості розвитку. Потенційні  здібності - це можливості розвитку  індивіда, які виявляються кожного  разу, коли перед ним постає  необхідність розв'язання нових завдань. Проте, розвиток індивіда залежить не тільки від його психологічних якостей, але й від тих соціальних умов, у яких ці якості можуть або не можуть бути реалізовані. У такому випадку говорять про актуальні здібності. Справа у тому, що далеко не кожна людина може реалізувати свої потенційні здібності відповідно до своєї психологічної природи, оскільки для цього може не бути об'єктивних умов і можливостей. Отже, можна зробити висновок, що актуальні здібності складають тільки частину потенційних.

1.3 Дослідження типу темпераменту та рівня інтелекту.

Для дослідницького методу навчання одним із головних факторів є темперамент, так як дослідницька робота потребує багато дій , і в  цих ситуаціях темперамент грає велику роль.

Дослідницьке навчання потребує самостійних рішень, робота у колективі , і тому той чи інший тип темпераменту впливає на все це.

Чисті темпераменти зустрічаються  дуже рідко. Існують не лише змішані типи темпераментів, але і проміжні, перехідні. Для визначення типу темпераменту розроблена безліч методик, тестів.

Відомий психолог X. Айзенк вважає, що особистість людини включає  чотири рівні: І – рівень окремих реакцій; II – рівень звичних реакцій; III – рівень окремих рис особистості; IV – рівень типових рис: інтро-екстраверсія, емоційна нестабільність (нейротизм), психопатичні риси, інтелект. Нейротизм – це емоційно психологічна нестійкість, схильність до психотравм. В осіб з підвищеним нейротизмом через зайву вразливість і образливість, навіть дріб’язкові, може виникати емоційний стрес, вони довго переживають конфлікти, «не можуть узяти себе в руки», часто пригнічені, засмучені, дратівливі, тривожні, коло їхніх друзів звичайно звужується. Ці риси досить стійкі і можуть бути згладжені в процесі наполегливого самовиховання. Екстраверсія у поєднанні з підвищеним нейротизмом обумовлює прояв темпераменту холерика; «інтроверсія + нейротизм» визначає темперамент меланхоліка; протилежність нейротизму – емоційна сталість, врівноваженість у поєднанні з екстраверсією виявляється як сангвіністичний темперамент, у поєднанні з інтроверсією – як флегматичний

Можливі два типи людей: екстернали (коли людина думає, що події, які відбуваються з нею, є результатом зовнішніх сил, випадку, обставин, інших людей тощо) та інтернали (коли людина інтерпретує значущі події як результат власних зусиль).

Опис особливостей різних темпераментів може допомогти розібратися  в рисах темпераменту людини, якщо вони чітко виражені, але люди з  різко вираженими рисами певного  темпераменту не так вже й часто зустрічаються, найчастіше у людей буває змішаний темперамент в різних поєднаннях. Але переважання рис будь-якого типу темпераменту дає можливість віднести темперамент людини до того чи іншого типу.

Флегматик - поспішаючи, незворушний, має стійкі прагнення і настрій, зовні скупий на прояв емоцій і почуттів. Він проявляє завзятість і наполегливість у роботі, залишаючись спокійним і врівноваженим. У роботі він продуктивний, компенсуючи свою неспішність старанністю.

Холерик - швидкий, поривчастий, проте абсолютно неврівноважений, з різко мінливим настроєм з емоційними спалахами, швидко виснажується. У нього немає рівноваги нервових процесів, це його різко відрізняє від сангвініка. Холерик, захоплюючись, безладно витрачає свої сили і швидко виснажується.

Сангвінік - живий, гарячий, рухливий чоловік, з частою зміною настрою, вражень, з швидкою реакцією на всі події, що відбуваються навколо нього, досить легко примирення зі своїми невдачами і неприємностями. Зазвичай сангвінік має виразною мімікою. Він дуже продуктивний у роботі, коли йому цікаво, приходячи в сильне збудження від цього, якщо робота не цікава, він ставиться до неї байдуже, йому стає нудно.

Меланхолік - легко ранимий, схильний до постійного переживання  різних подій, він гостро реагує на зовнішні фактори. Свої астенічні переживання він часто не може стримувати зусиллям волі, він підвищено вразливий, легко емоційно вразливий.

Для визначення рівня  екстраверсії, емоційної стійкості  і типу темпераменту було використано  тест-опросник за Г.Айзенком . Тест проводився в групі з 21 учнів, які навчаються в ПТНЗ для здобуття спеціальності «Програмування для електронно-обчислювальноъ техныки» та кваліфікаційного рівня «Молодший спеціаліст».                      Таблиця1.

ПІБ учня	Тип темпераменту	Рівень мислення	Середній бал
Аби лов Азер	Холерик	25	4,6
Антипова Ольга	Сангвінік	29	5
Барило Артем	Сангвінік	30	4,7
Воронецький Руслан	Флегматик	28	4
Гаврилова Юлія	Сангвінік	20	3,5
Давидова Катерина	Меланхолік	24	3,7
Давиденко Інесса	Сангвінік	25	4,6
Куделина Марина	Меланхолік	29	5
Кирилов Владислав	Сангвінік	30	4,8
Куринний Ігор	Сангвінік	28	5
Резник Ганна	Флегматик	24	4,5
Крекша Стас	Меланхолік	15	3,3
Почтивий Глеб	Сангвінік	26	4,1
Тимченко Вікторія	Холерик	30	4,2
Мова Максим	Меланхолік	27	3,2
Кондратенко Володимир	Сангвінік	13	3
Буханьков Роман	Флегматик	17	4,1
Курбас Владислав	Сангвінік	19	4,1
Ракович Вікторія	Сангвінік	27	3,2
Неплохов Денис	Меланхолік	21	4,4
Забіяк Вікторія	Сангвінік	18	4,4

 

За даними тесту типи темпераментів (Таблиця 1) учнів групи у процентному співвідношенні складає:

1. Холерик – 2 учня – 9%;
2. Меланхолік – 5 учнів-23%;
3. Сангвінік – 11 учнів – 54 %;
4. Флегматик – 3учня – 14%.

За даними тесту в  групі більшу частину складають  сангвініки, але також у групі присутні меланхоліки та флегматики. Не значну кількість складають холерики. Ці данні необхідно враховувати при складанні заняття, та при формування підгруп для роботи на заняттях.

Оскільки темперамент людини не впливає на здібності людини, отже необхідно досліджувати не тільки типи темпераментів у учнів, а також і їх здібності. У випадку, коли відомо, які здібності мають учні, це може сприяти більш раціональному конструюванню запитань до екзаменаційних білетів, а також сприяти більш оптимальному вибору форм та видів іспиту.

Аби доцільно підбирати запитання та завдання для контролю знань учнів необхідно з’ясувати рівень інтелектуального розвитку учнів, аби сприяти не тільки репродукції знань, а й їх використання для знаходження рішення раніш не відомих завдань.

Для визначення інтелектуальних та творчих здібностей учнів використовується короткий орієнтовний тест В.Н. Бузина, Э.Ф. Вандерлика, за допомогою якого, визначається інтегральний показник загальних здібностей учнів Тест містить 50 запитань. На виконання тесту відводиться 15 хвилин.

Ці тести рекомендується використовувати з метою прогнозування успішності професійного навчання та інтелектуального розвитку учня.

Методика тестування проходила в твй самій групі з 21 учнів, які здобувають кваліфікаційний рівень «Молодший спеціаліст».

За даними тесту коефіцієнт (Таблиця 1.) інтелектуальних та творчих здібностей учнів в процентному співвідношенні складає:

5. 5% (1 учень) – = 13;
6. 15 % (3 учні) – 14–18;
7. 23 % (5 учнів) – 19–24;
8. 42 % (9 учнів) – 25–29;
9. 15 % (3 учня) – 30.

Таким чином, коефіцієнт інтелектуальних та творчих здібностей в групі у основній масі між 19 та 29 балами – учні з середнім інтелектом, що складає 70% групи. З низьким рівнем інтелекту – 5%

За результатами тесту видно, що у групі присутні студенти, які  не докладають зусиль для розв’язані задачі, відповіді у них виникають випадково, але більшість учнів докладають свідомі зусилля для розв’язання задач, мають широкий кругозір та здатність зосереджуватися на завдані.

Висновки: отже, за результатами експериментального дослідження учнів групи за тестами X. Айзенка та В.Н. Бузина і Э.Ф. Вандерлика на тип темпераменту та рівню інтелектуальних здібностей стає вочевидь, що в цілому учні мають достатній рівень інтелектуального розвитку, а також мають високу психічну активність, працездатність, стрімкість і жвавість рухів, різноманітніство і багатство міміки, швидку промову. Вони прагнуть до частої зміни вражень, легко і швидко відгукуються на навколишні події, товариські. Емоції – переважно позитивні. Порівняно легко і швидко переживає невдачі.

При несприятливих умовах і негативних виховних впливах рухливість може вилитися у відсутність зосередженості, невиправдану поспішність вчинків, поверховість.

Згідно з критеріями оцінки для учнів, в цілому, характерний середній рівень особистісної тривожності, середня емоційна стійкість і помірна екстраверсія, середній та вище середнього рівень розвитку інтелектуальних здібностей.

На підставі цих результатів  можна зробити висновок що дослідницька робота в цій групі буде успішною, завдяки загальним здібностям групи. Також не рідко при використанні дослідницького методу , учні повинні працювати у колективі , тому  комуникатівні якості учнів також впливають на навчанні вцілом.  Для визначення комунікативного контроля застосуємо короткий опрісник М.Шнайдера.                       Таблиця 2.

ПІБ учня	Рівень комунікативного  контроля
Аби лов Азер	5
Антипова Ольга	3
Барило Артем	7
Воронецький Руслан	6
Гаврилова Юлія	4
Давидова Катерина	9
Давиденко Інесса	5
Куделина Марина	6
Кирилов Владислав	8
Куринний Ігор	7
Резник Ганна	2
Крекша Стас	4
Почтивий Глеб	5
Тимченко Вікторія	7
Мова Максим	9
Кондратенко Володимир	5
Буханьков Роман	4
Курбас Владислав	3
Ракович Вікторія	7
Неплохов Денис	4
Забіяк Вікторія	9