Застосування  аудіовізуальних  засобів навчаня  для активізації пізнавальної активності учнів  в УПНЗ. 

Вступ.

    Актуальність  теми. Головним питанням сьогодення в системі нової освіти є опанування учнями вмінь і навичок саморозвитку особистості, що значною мірою досягається шляхом впровадження інноваційних технологій, організації процесу навчання. Водночас слід пам’ятати, що будь-яку педагогічну технологію необхідно розглядати як цілісну систему в єдності компонентів і взаємозв’язків. Тому із цілої низки найскладніших проблем, з якими стикається процес демократизації та реформування освіти, найсерйозніша зумовлена нестачею інформаційно-методичних видань і засобів навчання [8].

    Нові  форми розвитку вимагають нових  правил і нових шляхів досягнення результатів. Така позиція вимагає  від сучасної освіти реформаційних  кроків щодо оновлення її змісту та застосування нових педагогічних підходів, впровадження інформаційних і комунікаційних технологій, що модернізують навчальний процес [1, 2, 9, 11].

    Використання  засобів мультимедія з метою  повторення, узагальнення та систематизації знань не тільки допомагає створити конкретне, наочно-образне уявлення про предмет, явище чи подію, які  вивчаються, але й доповнити відоме новими даними. Відбувається не лише процес пізнання, відтворення та уточнення вже відомого, але й поглиблення знань. Під час роботи з навчальною програмою важливо зосередити увагу учнів на найбільш складну для засвоєння частину, активізувати самостійну пошукову діяльність учнів [3].

    Мета  роботи: вивчтити та проаналзувати, як можна організувати роботу студентів на заняттях в ПТНЗ з використанням мультимедійних технологій; дати опис деяких інноваційних методів і прийомів навчання у ПТНЗі, а також методики їх проведення; продемонструвати переваги інноваційних методів; акцентувати увагу викладачів на перспективності мультимедійних технологій навчання.

    Впровадження  нових інформаційних технологій в навчальний процес зумовлює нові способи роботи з текстами. Найбільш розробленим в цьому напрямі є гіпертекстове представлення інформації, що поєднує звичайний текст з інтерактивним вибором певної порції інформації. Студент отримує можливість динамічно відтворювати нелінійний текст, до того ж кожний наступний фрагмент тексту він сам обирає за допомогою гіперпосилань. Гіпертекстові словники, довідники та підручники полегшують пошук додаткової інформації (пояснюючого тексту, посилань, схем, малюнків) за ключовими словами і дозволяють простежити смислові зв’язки між поняттями.

    Цілі роботи: сприяти осмисленню особливостей мультимедійних засобів навчання, враховувати ці особливості при створенні навчального заходу; розвивати уміння аналізувати, систематизувати навчальний матеріал; презентувати підготовлений проект; сприяти формуванню культури ділового та приватного спілкування, а також оволодінню навичками комунікативно виправданого використання засобів мови в різних життєвих ситуаціях, під час створення документів з дотриманням етикету ділового спілкування. 
 
 

    1. Мультимедійні системи  навчання як основний методологічний засіб інтерактивного навчання у ПНЗ

    1.1 Історія виникнення  та використання  засобу у навчальному  процесі.

    Уперше  термін «мультимедиа» з'явився тепер  уже більше 15 років тому, але використовувався в основному фахівцями. Усякий комп'ютер, що має звукову плату, іменувався «нацистським». На початку 90-х термін «мультимедиа» стає дуже популярним, і багато розроблювачів повідомляють розвиток нацистських технологій своїм пріоритетом. До середини десятиліття з'являються перші нацистські CD-Диски утворювального характеру. В основному, це енциклопедії, довідники, тренажери, альбоми. Деякі компанії беруться за переклад на рідну мову й локалізацію відомих на заході утворювальних програм. З'явився прошарок суспільства, що володіє можливістю мати домашній комп'ютер і платити гроші за нацистські програми до нього. Цей факт забезпечив подальший розвиток даного сектора російської економіки.

    В 1992 році була ініційована програма "Мультимедиа технології", у рамках якої була створена професійна студія ("ЭКОН") і були випущені перші мультимедиа продукти.

    В 1992 році в ході реалізації програми «Мультимедиа технології» було випущено всього три мультимедиа диски  утворювального призначення, а в 1995 - уже дванадцять .

    В 1994 році за рубежем (компанія Philips) створюється  технологія запису відеофільмів на CD, що дозволяє розмістити один повнометражний фільм на двох дисках практично без  втрати якості. Тепер улюблені фільми можна дивитися на екрані монітора й зберігати запису без втрати якості довгі роки на зручному носії. Середину й кінець 90-х можна вважати періодом буму мультимедиа систем на вітчізняному ринку.

    Поява технологій DVD (Digital Versatile Disc - цифровий багатофункціональний диск) дозволив збільшити обсяг зберігання інформації в рази, що відкрило дорогу високоякісним відео зображенням і многоканальному звуковому супроводу до них.

    Отже, протягом розглянутого періоду здатності  персональних комп'ютерів виросли від  простенького озвучування до відтворення й обробки високоякісних відео й звуку. Разом з технологіями мінялися й способи зберігання цифрової інформації: від простий 3-х дюймові дискети до лазерних CD-Дисків і технологій DVD. У цей час програмне й апаратне забезпечення для обробки звуку, відео, графіки, включаючи 3 D-Графіку, анімацію, а також запису компакт-дисків міцно узвичаїлося і їм оснащені практично всі домашні комп'ютери. Розроблено новітні технології обробки звуку, а поява DVD-Дисків розширило можливості використання мультимедиа технологій у домашніх умовах: звукові ефекти домашніх кінотеатрів, 3 D-Графіка комп'ютерних ігор, відео-ефекти та інші хитрування розроблювачів дозволяють створити відчуття «присутності» користувача в сюжеті подій.

    1.2 Мета та завдання  застосування у  навчальному процесі.

    Успішність  процесу навчання, ефективність використання в ньому розглянутих методів  навчання значною мірою залежать від матеріальних передумов.

    Засоби  навчання — допоміжні матеріальні  засоби з їх специфічними дидактичними функціями.

    Слово вчителя — найістотніший засіб навчання. За допомогою слова вчитель організовує засвоєння знань учнями, формування в них практичних умінь і навичок. Вик­ладаючи новий матеріал, він спонукає учнів до роздумів над ним.

    Підручник як важливий засіб навчання слугує учневі для відновлення в пам'яті, повторення та закріплення знань, здобутих на уроці, виконання домашнього завдання, повторення пройденого матеріалу.

    Інші  засоби навчання виконують різноманітні функції: одні заміняють учителя  як джерело знань (кінофільми, магнітофон, навчальні пристрої та ін.); другі — конкретизують, уточнюють, поглиблюють відомості, які повідомляє вчитель (картини, карти, таблиці та інший наочний матеріал); треті — є прямими об'єктами вивчення, дослідження (машини, прилади, хімічні речовини, предмети живої природи); четверті — «посередники» між учнем і природою або виробництвом у тих випадках, коли безпосереднє вивчення останніх неможливе або утруднене (препарати, моделі, колекції, гербарії тощо); п'яті використовують переважно для озброєння учнів уміннями та навичками — навчальними і виробничими (прилади, інструменти та ін.); шості — символічні (знакові) засоби (історичні та географічні карти, графіки, діаграми тощо).

    Спеціальні  технічні засоби навчання (ТЗН) — необхідний чинник засвоєння знань. До них належать: дидактична техніка (кіно-, діапроектори, телевізори, відеомаг-нітофони, електрофони), аудіовізуальні засоби; екранні посібники статичної проекції (діафільми, діапозитиви, транспаранти, дидактичні матеріали для епіпроекції), окремі посібники динамічної проекції (кінофільми, кінофрагмен-ти та ін.), фонопосібники (грам- і магнітофонні записи), відеозаписи, радіо- і телевізійні передачі.

    Комплексне  використання аудіовізуальних засобів  навчання на уроках повинно враховувати  пізнавальні закономірності навчальної діяльності учнів, їх підготовленість до сприймання і засвоєння навчального змісту за допомогою цих засобів; забезпечувати органічне поєднання їх з розповіддю вчителя, іншими засобами навчання.

    Необхідно ретельно продумати поєднання слова вчителя з ТЗН, можливості використання різних методичних прийомів: пояснення, установка на сприймання перед де­монструванням (простеженням) окремих елементів комплексу чи комплексу загалом, бесіда за їх змістом; пояснення (бесіда) за змістом аудіовізуальних засобів; демон­стрування (прослуховування) окремих частин, фрагментів або кадрів, що чергується з розповіддю (поясненням); демонстрування (прослуховування), що супроводжується поясненням (синхронним коментуванням).

    У процесі підготовки до проведення уроку з використанням ТЗН слід: детально проаналізувати зміст і мету уроку, зміст і логіку вивчення навчального матеріалу; визначити обсяг і особливості знань, які повинні засвоїти учні (уявлення, факти, закони, гіпотези), необхідність демонстрування предмета, явища або їх зображення; відібрати і проаналізувати аудіовізуальні та інші дидактичні засоби, встановити їх відповідність змістові та меті уроку, можливе дидактичне призначення як окремих посібників, так і комплексу загалом; встановити, на якому попередньому пізнавальному досвіді здійснюватиметься вивчення кожного питання теми; визначити методи і прийоми забез­печення активної пізнавальної діяльності учнів, міцного засвоєння ними знань, набуття умінь і навичок.

    Важливою  умовою активізації роботи під час повторення матеріалу є внесення в нього елементів нового [4, 6, 8]. Ця загальнопедагогічна вимога має пряме відношення до використання мультимедійних засобів навчання. Важливість їх застосування саме й полягає в тому, що вони надають уроку специфічну новизну, яка за своїм змістом і формою викладання має можливість відтворити за короткий час значний за обсягом матеріал, а також подати його в незвичному аспекті, викликати в учнів нові образи, деталізувати нечітко сформовані уявлення, поглибити здобуті знання [10]. 

    1.3 Проблеми професійного  навчання, що першочергово  реалізується при  застосування аудіовізуальних  засобів навчання.

    У процесі підготовки до проведення професійного навчання з використанням ТЗН слід: детально проаналізувати зміст і мету уроку, зміст і логіку вивчення навчального матеріалу; визначити обсяг і особливості знань, які повинні засвоїти учні (уявлення, факти, закони, гіпотези), необхідність демонстрування предмета, явища або їх зображення; відібрати і проаналізувати аудіовізуальні та інші дидактичні засоби, встановити їх відповідність змістові та меті уроку, можливе дидактичне призначення як окремих посібників, так і комплексу загалом; встановити, на якому попередньому пізнавальному досвіді здійснюватиметься вивчення кожного питання теми; визначити методи і прийоми забез­печення активної пізнавальної діяльності учнів, міцного засвоєння ними знань, набуття умінь і навичок.

    Важливою  умовою активізації роботи під час  повторення матеріалу є внесення в нього елементів нового [4, 6, 8]. Ця загальнопедагогічна вимога має пряме відношення до використання мультимедійних засобів навчання. Важливість їх застосування саме й полягає в тому, що вони надають уроку специфічну новизну, яка за своїм змістом і формою викладання має можливість відтворити за короткий час значний за обсягом матеріал, а також подати його в незвичному аспекті, викликати в учнів нові образи, деталізувати нечітко сформовані уявлення, поглибити здобуті знання [10].

    Дидактична  роль мультимедійних засобів у процесі  професійного навчання відрізняється від їх використання на уроках пояснення. Ця відмінність полягає в тому, що на уроці повторення вони можуть охоплювати матеріал кількох уроків і використовуватися вже не як джерело знань (хоч окремі відомості, що вони подають, є новими для учнів), а як основна або додаткова ілюстрація до повторення чи засіб відтворення та систематизації вже здобутих знань. Методика роботи з мультимедійною програмою під час повторення залежить від того, чи вона вже відома учням, чи вперше вони ознайомлюються з цим засобом навчання. Під час повторного використання застосована програма допомагає не лише відтворити навчальний матеріал, а й систематизувати його, поглибити та узагальнити. Якщо ж засоби мультимедія попередньо не використовувалися, їхнє дидактичне призначення дещо змінюється: вони не тільки відтворюють відоме, але й подають його в новому висвітленні, доповнюють вже відоме новими фактами, допомагають узагальнити та систематизувати знання [5].

    Виходячи  з цих особливостей, розглянемо окремі дидактичні можливості, а також обумовлені ними місце та методичні прийоми використання мультимедійних програм під час повторення навчального матеріалу.

    Під час уроків повторення та узагальнення інтегруються дидактичні можливості, а, отже, методичні варіанти використання мультимедійних засобів, що мають різне дидактичне призначення. Це може бути джерелом нової навчальної інформації, матеріалом для виконання самостійної роботи чи перевірки знань учнів, ілюстрацією до вже відомого матеріалу [5, 8].

    Саме  новітні розробки в навчанні із застосуванням комп’ютерних технологій і методів у сукупності називають мультимедія. Арсенал мультимедія-технологій складає анімаційну графіку, відеофільми, звук, інтерактивні можливості, використання віддаленого доступу і зовнішніх ресурсів, роботу з базами даних тощо. Різноманітні інформаційні компоненти, які знаходяться під керуванням однієї чи декількох спеціальних програм, називаються мультимедія-системою.

    Мультимедія-системи  мають унікальну можливість надавати величезну кількість корисної і цікавої інформації в максимально зручній і доступній формі. Саме завдяки цьому вони знаходять все більш широке застосування в різних сферах діяльності: в науці, освіті, професійному навчанні тощо.

    Метою застосування відеоматеріалів та інших  мультимедійних засобів є ліквідація прогалин у наочності викладання професійно-навчальних закладах. Основні принципи створення відеоматеріалів з шкільного демонстраційного експерименту:

• ілюстративність (надають педагогу можливість ілюструвати урок, але не розкриваючи зміст теми замість учителя);
• фрагментарність (надають можливість дозовано викладати матеріал, залежно від швидкості сприйняття учнями);
• методична інваріантність (відеофрагменти можна використовувати на розсуд учителя на різних етапах уроку, переслідуючи різні методичні цілі);
• лаконічність (викладення більшої кількості інформації за короткий час, але ефективніше; таким чином заощаджується дорогоцінний час уроку);
• евристичність (подання нового матеріалу настільки зрозуміло, щоб нові знання виявились доступними для свідомого засвоєння учнем).

    Мультимедійні засоби навчання є універсальними, оскільки можуть бути використаними  на різних етапах уроку:

• під час мотивації як постановка проблеми перед вивченням нового матеріалу;
• у поясненні нового матеріалу як ілюстрації;
• під час закріплення та узагальнення знань;
• для контролю знань.

    Серед величезного різноманіття навчальних мультимедійних систем умовно можна  виокремити засоби, які є найбільш ефективними:

• комп’ютерні тренажери;
• автоматизовані навчальні системи;
• навчальні фільми;
• мультимедія-презентації;
• відеодемонстрації.

    Комп’ютерні тренажери

    Моделювання реальності – найважливіша перевага мультимедія-технологій. З їх допомогою  можна не лише відтворити будь-який об’єкт, але й забезпечити його програмою, яка описує його поведінку в реальних умовах. Завдяки цій «віртуальній лабораторії» людина практикує операції, що максимально відповідають реальним, насправді маючи справу лише з їх електронним аналогом.

    Комп’ютерні тренажери можна використовувати  для попереднього практичного відпрацювання навичок поводження з небезпечними речовинами або приладами.

    Автоматизовані  навчальні системи

    Автоматизовані  навчальні системи, побудовані на основі мультимедія-технологій є на сьогодні одним із найбільш ефективних засобів  навчання. Саме тут повною мірою реалізується давній, але до сьогодні правильний принцип методики викладання: краще один раз побачити, ніж сто разів почути.

    Комбіноване використання комп’ютерної графіки, анімації, живого відеозображення, звуку, інших  медійних компонентів – усе це надає абсолютно унікальну можливість зробити предмет, що вивчається, максимально наочним, а тому зрозумілим та доступним. Це особливо актуально в тих випадках, коли учень має засвоїти велику кількість емоційно-нейтральної інформації, наприклад, біографії вчених, номенклатуру, правила техніки безпеки тощо.

    У побудові навчального матеріалу  величезне значення має створення  моделей реальних об’єктів, які  дозволяють віртуально потрапити всередину  об’єкта, зрозуміти основи та суть процесів, що відбуваються в ньому, розкрити внутрішні закономірності.

    Ще  однією незаперечною перевагою автоматизованих  систем навчання є інтерактивність, яка забезпечує діалоговий режим  протягом усього процесу навчання. Завдяки цьому навчальні системи  надають суттєву підтримку учням, полегшуючи процес навчання та позбавляючи їх тих елементів занять, що не забезпечують засвоєння необхідного матеріалу. Використовуючи автоматизовані системи навчання, особа, що навчається, може сама задавати темп процесу і самостійно контролювати його.

    Як  правило, навчальні системи будуються  за певними принципами: аудіовізуальні лекції розбиваються на тематичні розділи  і добре структуровані. Система  навігації дозволяє швидко знайти і  перейти до нового вибраного фрагменту, зупинити відтворення, повторити або «полистати» екрани. Для комп’ютерів без звукових карт передбачається можливість виклику спеціального текстового вікна, що дублює дикторський голос.

    Додатково навчальні системи можуть містити  блоки перевірки знань учня, а  також програмні додатки, що забезпечують реєстрацію користувача та ведення протоколу навчання. 

    Навчальні фільми

    Навчальні фільми відтворюють ті чи інші процеси  як у вигляді реальних спеціальних  зйомок, так і тривимірної комп’ютерної графіки.

    Найчастіше  навчальні фільми доцільніше використовувати як частину більш широких проектів – мультимедійних навчальних систем, але також вони можуть створюватися і як самостійний продукт. 

    Мультимедія-презентації

    Мультимедія-презентації  – це один із найбільш функціональних та ефективних засобів під час проведення лекцій, наукових конференцій тощо. 

    Відеодемонстрації

    Необхідно сказати декілька слів про місце  наочних інтерактивних засобів  у сучасному навчальному процесі. По-перше, відеодемонстрації та інші мультимедійні засоби зовсім не можуть замінити справжній, «живий» експеримент. Екран телевізора, як і екран монітора комп’ютера, є віртуальним світом. У той час як учням надзвичайно важливо, якщо не спробувати на дотик, то хоча б побачити своїми очима не на екрані, а в дійсності. Але в тих випадках, коли на уроці справжній експеримент із різних міркувань неможливий, то для безпосереднього спостереження на уроці, цю недостатність інформації може замінити відеодемонстрація. Тому відеодемонстрації є не заміною реального експерименту, а новою складовою частиною засобів наочності й доповнення в системі навчального експерименту.

    По-друге, відеозапис демонстрації не є відеофрагментом  уроку з демонстрацією досліду. Будь-який фільм чи відеофрагмент  уроку відрізняється логічною цілісністю, побудований на певній методиці викладання і відповідає конкретній програмі. Відеодемонстрація, навпаки, фрагментарна і не пов’язана з певною методикою викладення теми. Наприклад, учитель має можливість продемонструвати чи весь дослід, чи його фрагмент. Можна прокоментувати демонстрацію, повторити запис, призупинити те чи інше зображення тощо. Досліди можна демонструвати у будь-якому порядку, оскільки вони абсолютно самостійні. Відеодемонстрацію , як і реальний дослід, можна використовувати і як демонстрацію викладеного на уроці, і як мотивацію перед вивченням нової теми шляхом створення проблемної ситуації. Також відеоматеріали можна використовувати для перевірки знань учнів.

    По-третє, відеодемонстрація не містить готових  знань, що є яскравою відмінністю  її від навчальних відеофільмів. Вона є лише об’єктивним науковим фактом, джерелом необхідної інформації, яку учень повинен і може здобути сам. Таким чином, такий метод подання навчального матеріалу є евристичним. Тобто, подати новий матеріал настільки зрозуміло, щоб нові знання виявились доступними для свідомого засвоєння учнем. Учня необхідно впритул підвести до самостійного «відкриття» законів і взаємозв’язків, але саме відкриття учень повинен зробити сам.

    Відповідно  до різноманітних навчальних завдань, змісту та мети повторення мультимедійні засоби можуть бути використані як під час пояснення з елементами поточного повторення, так і під час окремих уроків повторення як наочна опора, посібник до самостійної роботи або ілюстрація до повторення чи як засіб повторення, узагальнення та систематизації знань. Відповідно до цього змінюється місце мультимедійної інформації на уроці та методичні прийоми її застосування [10].

    Але, не слід забувати, що програмні засоби навчального призначення мають  відповідати й вимогам педагогічної доцільності, і виправданості їх застосування. Тобто програмний засіб (мультимедійну систему, інформаційну систему) слід наповнювати таким змістом, який найбільш ефективно може бути засвоєний тільки за допомогою комп’ютера, і використовувати лише тоді, коли це дає незаперечний педагогічний ефект.

    Таким чином, у рамках узагальнення та повторення матеріалу мультимедія-системи можуть охоплювати матеріал кількох уроків і використовуватися вже не як джерело знань, а як основна або додаткова ілюстрація до повторення чи засіб відтворення та систематизації вже здобутих знань.

    Отже, застосування мультимедійних засобів  навчання надає уроку специфічну новизну, яка за своїм змістом і формою викладення має можливість відтворити за короткий час значний за обсягом матеріал, а також подати його в незвичному аспекті, викликати в учнів нові образи, деталізувати нечітко сформовані уявлення, поглибити здобуті знання.

2. Реалізація аудиовізуальних засобів навчання в ПТНЗ

    2.1 Виявлення ролі  засобу навчання  компютерни технологіям  у практиці діяльності  професійно-технічних  навчальних закладах (анкетування)

    Використання  мультимедійних засобів  при навчанні  передбачає декілька основних напрямків реалізації педагогічної діяльності, які можна поділити на дві групи відповідно до ролі учнів при проектуванні та створенні комп’ютерних засобів навчання. До першої групи слід віднести ті освітні продукти, які розробляються  вчителями для подання змісту навчального матеріалу, при роботі з ними  учням надається лише пасивна роль отримувача інформаційних даних.  До другої групи належать інтерактивні  освітні засоби, оскільки вони передбачають активну роль учня, який при їх використанні самостійно обирає розділи для навчання  в рамках навчальної теми, визначаючи послідовність їх вивчення. Найефективнішими з огляду на розвиток навичок мислення учнів та навичок до самостійної дослідницької діяльності є засоби, які проектуються та розробляються самими учнями при вивченні навчального матеріалу. Викладачі відзначають високий рівень мотивації учнів до навчання у випадках, коли учням надається можливість за допомогою інформаційних технологій  представляти результати цікавого для них навчального проекту, що виконувався під керівництвом вчителя.

    Анкетування - метод психолого-педагогічний, передбачає письмове (іноді усне) опитування значної  кількості людей за допомогою  анкет.

    Метод - анкетування передбачає масовий збір матеріалу за допомогою анкет, де відповіді на запитання пишуться тими, кому адресована анкета, - це можуть бути батьки учня, педагоги. Анкета застосовується для отримання таких даних, які в бесіді не можливо виявити. Наприклад, необхідно виявити ставлення педагога до комп’ютеризації. Ці відомості дуже добре можуть бути отримані за допомогою анкетування і правильно поставлених питань [8, 18, 19, 27].  

Тест: Комп'ютерні презентації 

Питання №1: Презентація - це ...