Збутовой потенціал підприємства та ефективність його використання при логістичному підході

 

       Вступ

 

       Ні для кого не секрет, що нині українська економіка функціонує за законами ринку. Кожне підприємство в таких умовах веде абсолютно самостійну політику і тільки на ньому лежить відповідальність за результати його діяльності.

          У сучасних умовах ринок пред'являє до кожного суб'єкта фінансово-господарської діяльності досить тяжкі умови, а проблеми в економіці України лише посилюють і без того скрутне становище багатьох українських підприємств. Щоб вижити і успішно функціонувати в таких умовах, підприємству вже недостатньо просто робити продукцію в максимально можливому об'ємі, виконуючи свої внутрішні плани, важливо цю продукцію потім ще і реалізовувати. Адже в умовах жорсткої конкурентної боротьби виживає тільки те підприємство, яке зможе запропонувати ринку якісну продукцію по більш низькій ціні, ніж у конкурентів.

        Ціна продукції залежить не лише від витрат на її виробництво, але й від витрат на її транспортування, складування, реалізацію і так далі. Знижуючи ці витрати, ми знижуємо собівартість, підвищуючи таким чином свій прибуток. Саме цими питаннями (і не лише ними) займається логістика розподілу, впровадженню принципів якої на практиці і присвячена ця курсова робота.

       Об’єктом дослідження у даній курсовій роботі є система розподілу Державного підприємства "Севастопольського виноробницького заводу".

        Основними цілями курсової роботи є пропозиції з вдосконалення логістичної системи збуту ДП «Севастопольський виноробницький завод».

         Задачами дослідження є:

        1. Аналіз існуючої системи розподілу продукції даного підприємства - опис основних посередників по збуту його продукції, опис збутової політики, якої дотримується підприємство при реалізації своєї продукції, опис асортименту продукції, що випускається, її основних характеристик. У ході аналізу мають бути окремо розглянуті як позитивні, так й негативні сторони використовуваної на підприємстві збутової системи.

        2. На основі проведеного аналізу зробити певні висновки про відповідність цієї структури розподілу вимогам логістики, тобто відповісти на питання, чи є ця система оптимальною з точки зору мінімізації витрат (максимізації прибутку).

        Курсова робота складається з трьох основних розділів.

       У першому розділі розглядаються теоретичні питання логістики розподілу.

        Другий розділ – практичний. У ньому на прикладі Державного підприємства «Севастопольський виноробницький завод» розкривається дія системи розподілу даного підприємства.

        Третій розділ розглядає рішення усунення недоліків, які є у системі збуту підприємства. А також надаються пропозиції з вдосконалення логістичної системи збуту ДП «Севастопольський виноробницький завод».

       У даній роботі використовувалися різноманітні досліджувальні методи. Це метод збору інформації, метод групування та аналітичний метод.

       В процесі проведення дослідження було використано матеріали внутрішньої звітності підприємства, дані статистичних довідників та матеріали практикуючих фахівців в галузі менеджменту та логістики, розміщені в періодичних виданнях, монографіях, підручниках та електронних джерелах,  таких вітчизняних учених, як Л. В. Балабанова, М. С. Дороніна, М. А. Окландер, Н. І. Чухрай, також науковців СНД, як Б. А. Анікін, А. М. Гаджинський, И. Е. Тишбаєв, А. І. Семененко, В.І Сергєєв і фахівців інших зарубіжних країн, зокрема, Д. Бауерсокс, Дж. Бушер, Д. Клосс, Дж. Хескетт та ін.

 

 

 

 

 

 

        Розділ 1. Теоритичні аспекти логістики розподілу.

 

        Термін "розподіл", використаний в назві изуча¬емойвивчаємій функциональної області логістики, має широке застосування як в науці, так і в практиці.  
        У логістиці під розподілом розуміється фізичний, відчутний, речовий зміст цього процесу. Закономірності, пов'язані з розподілом прав власності, тут також беруться до уваги, проте не вони є основним предметом дослідження й оптимізації. Головним предметом вивчення в логістиці розподілу  є раціону¬лизацияраціоналізація процесу фізичного розподілу наявного запасу матеріалів. Як упакувати продукцію, по якому маршруту направити, чи потрібна мережа складів (якщо так, то яка?), чи потрібні посередники - ось зразкові завдання, що вирішуються логістикою розподілу. (Джерело: [10, с.70] ).

      Логістика вивчає і здійснює наскрізне управління матеріальними пото-ками, тому вирішувати різні завдання разподільчого характеру, тобто ділити що-небудь між ким-небудь, тут доводиться на усіх етапах:

       - розподіляються замовлення між різними постачальниками при закупівлі товарів; 
        - розподіляються вантажі по місцях зберігання при доставці на підприємтво; 
        - розподіляються матеріальні запаси між різними ділянками виробництва; 
       - розподіляються матеріальні потоки в процесі продажу і т. д.

       Для того, щоб обкреслити межі логістики розподілу, необхідно розглянути схему процесу відтворення капіталу, який, як відомо, має три стадії (Малюнок 1).

 

Д                                  Т                                  П                           Т'                       Д'

     

       логістика                         виробнича логістика                           логістика

        закупок                                                                                        розподілу

 

Малюнок 1. Процес відтворення капіталу і функціональні області логістики.

 

       Як видно з Малюнку 1, матеріальні потоки стають об'єктом логістики розподілу на стадії розподілу і реалізації готової продукції.

       Поняття логістики розподілу легко сформувати на основі загального визначення поняття логістики. Згадаємо, що логістика визначається як наука (діяльність) про наскрізне управління матеріальними потоками, що включають в себе:

       Доведення матеріального потоку до виробництва;

       2. Управління процесом проходження потоку усередині виробництва; 
       3. Управління процесом доведення готової продукції до споживача.

       Специфіка логістики полягає в об'єднанні управління матеріальним потоком на названих трьох ділянках, а також усередині кожного з них, в "одних руках".

         Логістика розподілу вивчає останній етап (не у відриві, а в глибокому системному взаємозв'язку з попередніми етапами), тобто представляє собою науку (діяльність) про планування, контроль та управління транспортуванням, складуванням і іншими матеріальними і не матеріальними операціями, які здійснюються в процесі доведення готової продукції до споживача згідно інтересам та вимогам останнього, а також передачі, зберігання і обробки що відповідає інформації.

      Принципова відмінність логістики розподілу від традиційних збуту і продажу полягає в наступному:

       - підпорядкування процесу управління матеріальними та інформаційними потоками цілям і завданням маркетингу;

       - системний взаємозв'язок процесу розподілу з процесами виробництва і закупівель (у плані управління матеріальними потоками);

       - системний взаємозв'язок усіх функцій усередині самого розподілу.

        Визначення логістики розподілу формулюється таким чином: розподільна логістика - це комплекс взаємозв'язаних функцій, що реалізовуються в процесі розподілу матеріального потоку між різними оптовими покупцями, тобто у процесі оптового продажу товарів.

         Процес роздрібного продажу в логістиці, як правило, не розглядається. Ефективність цього процесу в основному залежить від чинників, що лежать за межами логістики, наприклад від заходів, від знання психології покупців, від уміння оформити торговий зал, організувати рекламу і т. п. Раціональна організація матеріальних потоків в процесі роздрібного продажу, звичайно ж, потрібна, але тут значущість її набагато нижча, ніж на більш ранніх стадіях руху матеріального потоку.

       Необхідно вточнити, що сказане вище відноситься не до процесу роздрібної торгівлі в цілому, який включає і оптову закупівлю і роздрібний продаж, а тільки до роздрібного продажу, тобто до обслуговування покупця. 
       Об'єкт вивчення в розподільній логістиці - матеріальный потік на стадії руху від постачальника до споживача. Предмет вивчення - раціоналізація процесу фізичного просування продукту до споживача.

       Розподіл матеріального потоку вже досить давно є значню стороною господарської діяльності. Проте положення однієї з найбільш важливих функцій воно набуло лише порівняно недавно. У країнах з розвиненою ринковою економікою в 50-х - початку 60-х років системи розподілу розвивалися значною мірою стихійно. Питання вибору каналів розподілу, упаковки товарів, підготовки їх до транспортування й доставки одержувачеві; питання виробництва і закупівель матеріалів вирішувалися в слабкому взаємозв'язку один з одним. Окремі підфункції, які у сукупності утворюють функцію розподілу, трактувалися як самостійні функції управління. Интегрований погляд на функцію розподілу отримав розвиток у 60-х - початку 70-х років. У цей період прийшло розуміння того, що об'єднання різноматних функцій, що стосуються розподілу зробленого продукту в єдину функцію управління, несе в собі великий резерв підвищення ефективності.

        Результатом інтегрованого підходу до реалізації особистих функцій розподілу стало включення розподілу в структуру функціонального управління організацій і підприємств.

       У торгівлі прикладом інтеграції різних підфункцій розподілу може служити виділення і розвиток спеціальних структур, що займаються постачанням магазинів. У країнах з розвиненою ринковою економікою такі структури розподілу в 70-і роки стали створювати і розвивати великі ланцюги роздрібної торгівлі. Вітчизняний досвід наданий організацією централізованої доставки товарів в магазини экспедиційними підрозділами торгових оптових баз.

Поняття логістичної системи є  частковим по відношенню до загального поняття системи. В енциклопедичному словнику наведено наступне визначення поняття “система”: “Система (від грец. – ціле складене із частин ; з’єднання, сполучення) – множина елементів, що знаходяться у відносинах і зв’язках один з одним, які утворюють певну цілісність, єдність”.

Поняття логістичної системи є  одним із базових понять логістики. Існують різноманітні системи, що забезпечують функціонування економічного механізму. В цій множині необхідно вирізняти  саме логістичні системи з метою їх синтезу, аналізу і удосконалення.

Логістична система –– це економічна система, що складається із підсистем  та елементів, що виконують логістичні функції (операції, об’єднані загальною  метою та інтересами), які реалізуються шляхом управління логістичними потоками. Вона, як правило, складається із декількох підсистем і має розвинуті зв’язки з зовнішнім середовищем [12, с. 80].

       Логістика розподілу охоплює увесь комплекс задач з управління матеріальним потоком на ділянці постачальник - споживач, починаючи від моменту постановки завдання реализації і закінчуючи моментом виходу поставленого продукту з сфери уваги постачальника. При цьому основну питому вагу займають завдання управління матеріальними потоками, які вирішуються в процесі просування вже готової продукції до споживача. 
       Склад завдань  логістики розподілу на мікро- і макрорівнях різний.

       На рівні підприємства, тобто на мікрорівні, логістика розподілу ставить і вирішує наступні завдання:

        1. Планування процесу реалізації;

       2. Організація отримання і обробки замовлення;

       3. Вибір виду упаковки, ухвалення рішення про комплектацію, а також організація виконання інших операцій, безпосередньо передуючих відвантаженню;

        4. Організація відвантаження продукції;

         5. Організація доставки і контроль за транспортуванням;

         6. Організація післяреалізаціонного обслуговування.

        На макрорівні до завдань логістики розподілу відносять: 
        1. Вибір схеми розподілу матеріального потоку;

        2. Визначення оптимальної кількості розподільних центрів (складів) на обслуговуваній території;

       3. Визначення оптимального місця розташування розподільчого центру (складу) на обслуговуваній території;

       4. Ряд інших завдань, пов'язаних з управлінням процесом проходження матеріального потоку по території району, області, країни, материка або усієї земної кулі.

Ключовий момент логістики розподілу  –– вибір та конструювання каналів  розподілу. Канали розподілу –– це маршрути, за якими продукція переміщується від місць виробництва чи видобутку до місць споживання, зупиняючись у певних пунктах, переходячи від одного власника до іншого. Це сукупність фірм чи окремих осіб, які беруть на себе обов'язок чи допомагають передати комусь іншому право власності на конкретні товари чи послуги на їхньому шляху від виробника до споживача. Функції каналів розподілу наведено нижче [22, с. 342]:

а) функції, пов'язані з угодами (закупівля продукції для перепродажу  чи для передачі споживачам; продаж продукції, тобто контактування з потенційними покупцями, отримання замовлень, просування товарів; діловий ризик за наявності права власності на продукцію);

б) логістичні функції (створення необхідного  асортименту продукції для обслуговування покупців; збереження продукції, її якості; сортування, комплектування, поділ великих партій продукції відповідно до потреб споживачів; транспортування продукції);

в) обслуговуючі функції (торговельне  обслуговування споживачів; огляд, перевірка, оцінка продукції, визначення її ґатунку та якості; проведення маркетингових досліджень; планування продукції, тобто консультування виробників щодо товарів, стадій життєвого циклу, місця товарів на ринку в умовах конкуренції; визначення цін, націнок та знижок; надання послуг виробничого, комерційного, інформаційного та іншого характеру.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

       Висновки Розділу 1.

 

       Розглянувши теоретичні аспекти логістики розподілу, можна зробити наступні висновки. Врахувати всі фактори, що впливають на формування логістичної системи, дуже важко. У зв'язку з цим ускладнюється побудова ефективного механізму управління логістичною системою підприємства. Однак на цей момент розроблено доволі багато математичних моделей на основі застосування програмно-обчислювальних засобів, за допомогою яких можливо досягнути оптимізації логістичних систем, їх елементів та інтеграційних процесів і, як наслідок, сформувати на підприємстві ефективний механізм управління логістичною системою розподілу. Багатоваріантність організації розподілу (збуту) дозволяє максимально повно використовувати потенціал логістики. Другий розділ курсової роботи аналізує практичний стан діяльності ДП "Севастопольський виноробницький завод", він містить глибокий аналіз предмета та об’єкта дослідження.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

        Розділ 2. Аналіз системи розподілу Державного підприємства "Севастопольського виноробницького заводу".

 

       2.1. Організаційно-економічна характеристика Державного підприємства "Севастопольського виноробницького заводу".

 

       Державне підприємство "Севастополький виноробницький завод"(далі ДП "Севастопольський виноробницький завод") - спеціалізоване підприємство, робить винопродукцию з 1961 року. Основними напрямками діяльності заводу є виробництво ігристих вин і оптово-роздрібна торгівля спиртними напоями. Дбайливе збереження традицій виноробства, унікальні технології, знання, досвід, майстерність і тепло душі винарів Заводу отримали заслужену на увагу шанувальників сьогодення шампанського не лише в Україні. Усі робочі місця укомплектовані висококваліфікованими кадрами.

       Завод має право здійснювати будь-які види діяльності, не заборонені законом. Фактично Завод займається виробництвом спиртними напоями, на що є відповідна ліцензія. Виконавчим органом ДП "Севастопольський виноробницький завод" є генеральний директор. Генеральний директор керує поточною діяльністю суспільства і вирішує усі питання, які не віднесені статутом і законом до компетенції загальних зборів учасників суспільства. Він діє від імені Заводу за дорученням, у тому числі представляє його інтереси і здійснює угоди.

        Підприємство має лінійно-функціональну організаційну структуру управління.

        Організаційна структура –– це упорядкована сукупність взаємопов’язаних елементів системи, що визначає поділ праці та службових зв'язків між структурними підрозділами. Вона організаційно закріплює функції за структурними підрозділами і регламентує потоки інформації на підприємстві.

        Лінійно-функціональна структура усуває недоліки лінійного та функціонального типів структур управління: функціональні ланки позбавлені права безпосереднього впливу на виконавців, вони готують рішення для лінійного керівника, який здійснює прямий адміністративний вплив на виконавців.

       Організаційна структура підприємства надана на Малюнку 2.1.1.

 

 

Генеральний

директор 

 

 

Виконавчий                                   Головний                                         Комерційний

  директор                                       бухгалтер                                             директор

    заступники                                  заступник                   бухгалтер-касир      

виконавчого директора           головного бухгалтера

з технічних питань                            з виробництва                     з загальних питань

головний інженер

 

 інженер-механік                                    технолог                           складські відділи                    

 

інженер з технологічного                   винорозливний                     транспортний

         обладнання                                          відділ                                    відділ

 

ремонтно-інструментальне                 розфасовувальний                     підсобне

            відділення                                          відділ                              господарство

 

відділ контролю якості                                автоклавне                         канцелярія

                                                                        відділення  

 

 

Малюнок 2.1.1. Організаційна структура ДП "Севастопольський виноробницький завод".

 

 Основним, що характеризує діяльність підприємства показником є величина отримуваного прибутку. Загальна оцінка фінансово-господарської діяльності підприємства дана в таблиці 2.1.1.

 

 

  Таблиця 2.1.1.

 

Загальна  оцінка фінансово-господарської  діяльності ГП "Севастопольський виноробницький завод" в 2009 - 2011 роках.

 

Показатели	2009 год	2010 год	2011 год	2011 год в % к 2009 году
1. Доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), тис. грн.	1347,6	1399,3	1639,8	121,7
2.Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг), тис. грн.	983,7	1045,6	1245,0	126,6
3. Адміністративні витрати, тис. грн.	––	––	––	––
4. Витрати на збут, тис. грн.	10,5	13,6	21,4	у 2 рази
5.Інші операційні витрати, тис. грн.	––	––	––	––
6. Валовий прибуток, тис. грн.	139,2	120,5	121,5	87,3
7. Чистий прибуток (збиток), тис. грн.	96,5	80,2	75,0	77,7
8. Рентабельність продукції, %	9,7	7,6	5,9	60,8
9. Рентабельність господарської діяльності, %	13,0	10,1	7,9	60,8

 

Джерело: складено на основі звітності  підприємства.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

        2.2. Політика збуту Державного підприємства "Севастопольського виноробницького заводу".

 

       Система збуту продукції ДП "Севастопольського виноробницького заводу" украй спрощена. Підриємство реалізує свою продукцію оптовим покупцям (як правило, це юридичні особи, хоча покупцем може бути і фізична особа). У існуючій системі збуту у підприємства є тільки один розподільний центр - це безпосередньо сам склад готової продукції.

       Оптові покупці самостійно здійснюють транспортування продукції з цього складу до своїх розподільних центрів, що знаходяться, як правило, в місці споживання товару (це можуть бути оптові склади, склади роздрібної торгівлі, магазини і так далі).

        Таким чином, схема розподілу продукції для цього підприємства виглядає таким чином:

 

виробництво

 

                                    склад готової продукції

 

                           

                               посередники (оптові покупці)

 

                                       кінцевий споживач

 

 

Мал. 2.2.1. Схема системи розподілу продукції ДП "Севастопольського виноробницького заводу"

 

       Як ми бачимо, з безлічі способів доведення своєї продукції до кінцевого споживача підприємство вибрало тільки один, найпростіший і невимагаючий від самого підприємства яких-небудь особливих зусиль і витрат на реалізацію своєї продукції.

 

       Опис посередників по збуту продукції. Динаміка структури збуту продукції ДП "Севастопольського виноробницького заводу".

       ДП "Севастопольський виноробницький завод" робить тільки два види алкогольної продукції - шампанське та ігристі вина.

       Слід зазначити, що ці види алкогольних напоїв є традиційною продукцією для промисловості Кримського регіону. Ця продукція має стійкий і досить високий попит не лише на території нашої країни, але і далеко за її межами. Високий рівень попиту на продукцію Заводу обумовлено багатьма чинниками, найбільш значимими з яких являються :

        1. Відносно низька роздрібна ціна;

        2. Тривалий термін зберігання;

        3. Досить високі смакові якості і так далі.

        Як вже було вказано вище, підприємство реалізує свою продукцію декільком оптовим покупцям, які потім вже самостійно поширюють її по своїх каналах.

        У даного підприємства за два роки його роботи на ринку склалися певні стійкі зв'язки з декількома підприємствами, що займаються оптовими закупівлями алкогольної продукції. Усі ці підприємства зареєстровані і працюють в Криму.

         Опишемо декілька посередників, які знаходяться на теріторії м.Севастополь. Це:

ТОВ «АТБ – Маркет»

ТОВ «Фуршет»

ПП «24 градуси»

ТОВ «Вінотека»

ТОВ «Поляна».

         У таблиці 2.2.1. показана питома вага кожного посередника в загальній сумі  продукції, що реалізується за 2010 і 2011 рр.

        Як видно з приведених в таблиці даних, в 2011 р. в порівнянні з 2010 р. кількість підприємств, з якими співпрацює Завод, залишилось без змін, а ось в структурі збуту сталися досить серйозні зміни. У 2011 р. сталося збільшення долі ТОВ " Вінотека" (з 39,3% до 46,1%) та ТОВ " АТБ-Маркет" (з 18,4% до 24,2%). Таким чином, у 2011р. ці два підприємства купували у ДП «Севастопольського виноробницького завода» 70,3% його продукції. Знизилася питома вага закупівель ТОВ " Фуршет" (з 24,8% до 15,2%, а частка ТОВ «Поляна» стала зовсім незначною, знизившись з 5,1% до 2,1%. Доля ПП «24 градуси» практично не змінилася (з 12,4% - 12,5%).

         Таким чином, в результаті зміни структури збуту продукції склалася ситуація, коли значну долю своєї продукції (70,3%) підприємтво реалізує лише двом організаціям, а інша її частина припадає на частку 3-х підприємств, причому ТОВ «Поляна» вже практично не впливає на структуру збуту, оскільки купує у підприємства усього 2,1% його продукції, і очевидь, у 2012р. не здійснюватиме оптових закупівель у ДП «Севастопольського виноробницького завода».

 

Таблиця 2.2.1.

Питома вага кожного посередника в загальній сумі  продукції

ДП «Севастопольського виноробницького заводу», що реалізується

 за 2010 і 2011 рр.

 

Посередник	2010		2011		Зміна
	тыс. бут.	%	тыс. бут.	%	тыс. бун.	%
1. ТОВ «АТБ-Маркет»	359,560	18,35%	480,234	24,19%	120,674	5,83%
2. ТОВ «Фуршет»	486,030	24,81%	301,774	15,20%	-184,256	-9,61%
3. ПП «24 градуси»	243,196	12,41%	247,342	12,46%	4,146	0,04%
4. ТОВ «Вінотека»	770,210	39,31%	915,340	46,10%	145,130	6,79%
5. ТОВ «Поляна»	100,324	5,12%	40,894	2,06%	-59,430	-3,06%
Разом:	1959,320	100,00%	1985,584	100,00%	26,264	-