Зміст 

 

Реферат 

       У своїй роботі я досліджував статистичну інформацію для оцінки трудових ресурсів.. Об’єктом дослідження виступає обліковий склад працівників АТП №5 м. Києва, що налічує 192 водія. Дослідження ведеться за вибіркою n = 23 водія.

       Робота  складається з 4 розділів:

       Розділ 1. Збір статистичної інформації.

       В розділі описуються організація  та методи збору інформації, виконується розробка формуляру.

       Розділ 2. Зведення та групування статистичних даних.

       В розділі виконується зведення та групування зібраної інформації.

       Розділ 3. Обробка статистичних даних.

       В розділі виконується визначення відносних величин, середніх величин та показників варіації, побудова рядів розподілу та динаміки, їх характеристика, вимірюється взаємозв`язок між факторною та результативною ознаками.

       Розділ 4. Аналіз отриманих результатів.

       Наводяться  пропозиції щодо покращення результатів та висновки.

       Обсяг роботи – 41 сторінки. 
 
 
 
 
 
 

Вступ

 

     Слово «статистика» (від лат. status – стан речей) означає кількісний облік масових, насамперед соціально-економічних явищ і процесів. Статистикою називають також науку, яка об`єднує принципи та методи роботи з масовими числовими даними – кількісними характеристиками зазначених явищ і процесів

     Зараз цей термін використовується в наступних  значеннях. По-перше, під статистикою  розуміють особливу галузь практичної діяльності людей, направлену на збір, обробку і аналіз даних, які характеризують стан економіки і культури країни. По-друге, статистикою називають суспільно-економічну науку, яка вивчає кількісну сторону або розміри соціально-економічних явищ або процесів у конкретних умовах місця і часу та відображає процеси, які в них проявляються.

     Предметом статистики є розміри і кількісні  співвідношення між масовими суспільними явищами, закономірності їх формування, розвитку, взаємозв`язку; статистика вивчає кількісну їх сторону в нерозривному зв’язку з їх якісною стороною.

     Статистикою вивчається кількісна сторона масових суспільних явищ і процесів, що складають умови протікання транспортного процесу і його результати у невідривному зв’язку з кількісною стороною в конкретних умовах місця і часу.

     Задачі  статистики:

     - Контроль заходів виконання плану.

     - Збір статистичних даних про соціально-економічні явища та процеси, що проходять на автомобільному транспорті.

     - Прогнозування та виявлення причин і випливу основних факторів, які впливають на основні процеси АТП.

     Об’єктом  статистики автомобільного транспорту є сукупність процесів, які протікають на автотранспорті. Статистика автомобільного транспорту вивчає перш за все процес перевезення та його результати, трудові  ресурси автотранспорту та їх використання, продуктивність праці, заробітну плату працівників, наявність, склад і використання основних фондів, собівартість автомобільних перевезень.

     Тема  моєї курсової роботи – «Збір та обробка статистичної інформації для  оцінки трудових ресурсів» є актуальною, оскільки головним завданням роботи є дослідження ступеню використання заробітної плати, виявлення основних факторів, які впливають на використання заробітної плати та тенденції їх впливу, розробка шляхів щодо покращення використання заробітної плати.  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Розділ 1. Збір статистичної інформації

1.1. План статистичного  спостереження

 

       1. Програмна частина:

1. мета;
2. об’єкт;
3. одиниця сукупності;
4. одиниця спостереження;
5. джерело інформації;
6. способи збирання даних;
7. ознаки, що фіксуються в формулярі при спостереженні.

       Отже, мета даного статистичного спостереження – оцінка ступеня використання заробітної плати водіями.

         Об’єктом дослідження є обліковий склад працівників АТП №5 м.Києва, що налічує 192 водія.

       Одиниця сукупності - складовий первинний елемент об’єкта дослідження, який служить основою підрахунку і володіє ознаками, які реєструються під час статистичного спостереження. В цій курсовій роботі це водій.

         Одиниця статистичного спостереження – це первинна одиниця, від якої дістають інформацію. В даній курсовій роботі це їздка.

         Джерело інформації – інформація з відділу кадрів стосовно відомостей про водіїв (стаж, сімейний стан, розмір зарплати/день)і.

       Спосіб  збирання даних – вибірковий, неперервний, безповторний.

       Відповіді, що заносяться у формуляри можуть бути виражені в словесній формі, цифрами чи у формі альтернативних відповідей (так чи ні).

       Ознаки, що фіксуються при спостереженні:

1. Заробітна плата;
2. Стаж працівника;
3. Сімейний стан.

 2. Організаційна частина включає:

1. Місце і час проведення спостереження (об’єктивний,      суб’єктивний час);
2. Органи спостереження;
3. Порядок і терміни здачі оброблених статистичних даних особам відповідальним за статистичне спостереження.  

       В організаційну частину статистичного  спостереження входить визначення місця проведення даного спостереження, в моїй роботі – це АТП №5 м. Києва, визначення часу проведення спостереження.

       Статистичні дані можуть характеризувати стан суспільного  явища за конкретний проміжок часу чи лише за певний момент, це залежить від характеру явища. Наприклад, дані про кількість перевезень можуть бути отримані лише за певний період часу (добу). Момент часу, який відсікає всі події, що були до і після критичного моменту, називають критичним моментом спостереження.

       Об’єктивний час спостереження в моїй роботі – проміжок часу з 11.02.2011 по 16.02.2011 року (6 днів).

       Суб'єктивним часом цього дослідження є 11.11.2011 року.

       Останнім  елементом цього пункту є визначення відповідальних осіб за проведення статистичного  спостереження, в даному випадку  відповідальна особа – Лисенко Олена Олексіївна.

       Результати  обробки документів та аналізу отриманої  інформації повинні бути передані керівнику  – Хобті Михайлу Олексійовичу. 
 
 
 

1.2. Результати статистичного  спостереження

 

        Згідно завдання на курсову роботу з досліджуваної генеральної сукупності (N=192 водія), робиться вибірка (n=23 водія) випадковим, без повторним способом відбору. Отримані дані потрібно занести до формуляру.

      Формуляр статистичного спостереження представлений у табл. 1.1

             Таблиця 1.1

Формуляр  статистичного спостереження

 

Сімейний стан: 1 – неодружений, 2 – одружений, 3 – розлучений, 4 – вдівець

 

Розділ 2. Зведення та групування статистичних даних

2.1. Зведення

      Статистичне зведення – це систематизація одиничних фактів, яка дає змогу знайти узагальнюючі показники, що описують всю досліджувану сукупність та її окремі частини, здійснити аналіз та прогнозування досліджуваних явищ і процесів.

      За  складністю побудови зведення бувають прості і складні.

      Просте  підсумкове зведення не передбачає попереднього розподілу на групи одержаних відомостей. В цьому разі лише визначають загальний підсумок усіх одиниць сукупності або загальний обсяг досліджуваного показника.

      Складне зведення передбачає попередній розподіл одиниць на групи. Це дає змогу підрахувати кількість одиниць сукупності та обсяг досліджуваної ознаки в кожній групі. Здебільшого матеріал спостереження групують за первинними ознаками, після чого зводять.

       Програма  зведення поділяється на такі етапи:

1. вибір ознаки, по якій буде проводитись групування;
2. визначення кількості груп і їх меж;
3. розроблення макетів таблиць, графіків і діаграм.

 

       Статистичне зведення представлене в таблиці 2.1 
 
 
 
 

Таблиця 2.1

Зведення статистичної інформації

 

Отже, ми отримали зведення статистичної інформації, яка  буде вихідними даними для наступних  розрахунків.

2.2. Статистичне групування

       Статистичне групування – це розподіл сукупності на однорідні групи по суттєвим для них ознакам.

       За  допомогою статистичного групування вирішується три основні задачі:

      - поділ усієї сукупності на якісно однорідні групи, тобто виділення соціально-економічних явищ;

      - виявлення внутрішньої будови досліджуваних явищ і структурних змін;

      - встановлення причинно-наслідкових зв`язків між ознаками або явищами.

       Для вирішення цих задач виділяють  три види групувань:

       1. типологічне;

       2. структурне;

       3. аналітичне.

       Типологічне групування призначене для виділення соціально-економічних типів явищ, визначення істотних відмінностей між ними та ознак, що є спільними для всіх груп. Необхідність проведення типологічного групування зумовлена насамперед потребою теоретичного узагальнення первинної статистичної інформації та подальшого одержання узагальнюючих статистичних показників.

       Групувальні ознаки:

1. за формою вираження:

а) атрибутивні, які характеризують властивість, якість явища і не мають кількісного вираження;

б) кількісні (варіаційні), які набувають різне кількісне вираження у певних одиницях досліджуваної сукупності;

2. за роллю ознаки у взаємозв’язку досліджуваних явищ:

а) факторні, що впливають на інші ознаки;

б) результативні, розмір і динаміка яких формується під впливом інших ознак.

       Після визначення групувальної ознаки важливим кроком є розподіл одиниць сукупності на групи. Для цього треба визначити кількість утворюваних груп та розмір інтервалу. Якщо ознака атрибутивна, то вона і визначає кількість груп, а якщо ознака кількісна, то кількість груп визначається за формулою:

       Г = 1 + 3,332 × lg n       (2.1)

де n –  кількість одиниць сукупності.

       Значення  інтервалу в разі групування із застосуванням  рівних інтервалів визначають за формулою:

       I = (X_max – X_min) / Г    (2.2)

де X_max і X_min - максимальне і мінімальне значення ознаки, що розглядається.

     Типологічні групування відрізняються від структурних лише метою дослідження, за формою ж вони цілком збігаються.

     Структурне  групування характеризує розподіл одиниць сукупності на групи за певною ознакою.

     Структурні  групування, як і типологічні, можна  здійснювати за атрибутивними і кількісними ознаками.

     Результати  структурного групування можна зобразити  графічно: по атрибутивній ознаці – полігон; по кількісній – гістограма.

       Аналітичне групування показує  взаємозв`язок між факторною і  результативною ознакою.

       Для нього будується графік взаємозв’язку результативної ознаки від факторної.

       Статистичне групування за кількісною ознакою (вік водія)

       1. Типологічне групування:

       Кількість груп визначаємо за формулою:

       Г = 1 + 3,332 × lg n = 1 + 3,332 ×lg 23 = 1 + 3,332×1,36 = 5,53

       Значення  інтервалу визначимо за формулою:

       I = (X_max – X_min) / Г = (19 - 6)/5 = 2,6 (років)

Таблиця 2.2 

Розподіл  сукупності за стажем водіїв

 

       2. Структурне групування:

Таблиця 2.3

Розподіл  водіїв за віком 

 

Рис. 1. Гістограма розподілу водіїв за трудовим стажем

       Отже, гістограма показує, що найбільша кількість водіїв, що працює, має стаж 16,4 – 19 років, а найменша – 8,6-11,2 років.

       3. Аналітичне групування:

Таблиця 2.4

       Вимірювання зв`язку між факторною ознакою  – стажем водіїв, та результативною – заробітною платою

 

Рис. 2. Графік залежності заробітної плати від стажу водіїв 

       Отже, як видно на рис. 2 найбільшу заробітну плату отримують водії з трудовим стажем 13,8 – 16,4 років. Отже, розмір заробітної плати напряму залежить від стажу водія.

        

       Статистичне групування за якісною ознакою   (сімейний стан)

       1. Типологічне групування:

       Розподіл  сукупності за сімейним станом буде налічувати 4 групи.

Таблиця 2.5

Розподіл  сукупності за сімейним станом

 
 
 
 

       2. Структурне групування:

Таблиця 2.6

Розподіл  водіїв за сімейним станом

         
 
 

Рис. 3. Гістограма розподілу водіїв за сімейним станом

       3. Аналітичне групування:

Таблиця 2.7

Вимірювання взаємозв`язку між факторною ознакою – сімейним станом та результативною – заробітною платою

 
 

Рис.4. Графік залежності заробітної плати від  сімейного стану

       Отже, ми бачимо, що на підприємстві працює найбільше неодружених водіїв, а найбільша заробітна плата – у розлучених.

       Структурнее групування за кількісною ознакою (заробітна  плата):

       Г=1+3,332lg23=5

       I=(1535-1238)/5=59,4

                                                             Таблиця 2.8

Розподіл  водіїв за розміром заробітної плати

 

       Отже, ми бачимо, що найбільша кількість  робітників отримує середню заробітну плату в межах 1520,64 грн.