Ирина Эланс

Автор который поможет с любыми образовательными и учебными заданиями

Збір статистичної інформації

Зміст

Реферат

Вступ……………………………………………………………….....4

Розділ 1. Збір статистичної інформації.

Задачі статистичної оцінки рівня продуктивності праці….….6
План статистичного спостереження…………………………...7

1.2.1 Програмна частина плану статистичного спостереження......8

1.2.2 Організаційна частина………………………………………... 9

1.3 Результати статистичного спостереження……………………...9

Розділ 2. Зведення та групування статистичних даних.

2.1 Зведення статистичної інформації…………………………......10

2.2 Групування статистичної інформації……………………….....12

Розділ 3. Обробка статистичної інформації.

3.1 Розрахунок відносин величин……………………………….....23

3.2 Середні величини та показники варіації……………………....28

3.3Розрахунок показників, що характеризують ряди розподілу…………………................…………………………….....33

3.4 Перенесення результатів спостереження на генеральну сукупність…………………………………………………………...35

3.5 Визначення показників ряду динаміки……………………......37

3.6 Виявлення взаємозвя’зку між факторною (пробіг автомобіля з початку експлуатації) та результативною (кількість авт. год. перебування автомобіля в наряді ) ознаками ………………….....45

Розділ 4. Аналіз отриманих результатів…………………….....51

Список використаної літератури…………………………….....53

Вступ

Прискорення соціально-економічного розвитку народного господаства Укпаїни та підвищення ефективності суспільного виробництва вимагають подальшого вдосконалення системи обліку і звітності, широкого застосування статистико-математичних методів в економічних розробках та дослідженнях.

Значна роль у вирішенні перелічених завдань належить соціально-економічній статистиці.

Перед статистикою поставленні важливі завдання щодо подальшого вдосконалення системи статистичних даних, забезпечення усіх рівнів управління народним господарством вичерпною і вірогідною статистичною інформацією.

Статистика – наука, що займається розробкою методів збору, зведення, обробки, аналізу і теоретичним узагальненням цифрових даних про явища суспільного життя.

Слово “ статистика” походить від латинського слова “статус” (status), що означає визначений стан, положення речей.

Статистика як суспільна наука вивчає розміри і кількісні співвідношення масових, соціально-економічних явищ або процесів в конкретних умовах місця, часу і дає числове вираження закономірностей, які проявляються в них.

Предметом вивчення статистики автомобільного транспорту є кількісна сторона масових суспільних явищ і процесів, що складають умови протікання транспортного процесу і його результати, у невідривному зв’язку з кількісною стороною в конкретних умовах місця і часу.

Задачі, що стоять перед нею можна сформулювати так:

аналіз наявності трудових ресурсів;
визначення забезпеченості підприємств трудовими ресурсами ;
вивчення змін чисельності робітників
аналіз використання робочого часу.

Об’єктом статистики автомобільного транспорту є сукупність процесів, які протікають на автотранспорті. Статистика автомобільного транспорту вивчає перш за все процес перевезення та його результат, трудові ресурси автотранспорту та їх використання, продуктивність праці, заробітну плату працівників, наявність, склад і використання основних фондів, собівартість автомобільних перевезень.

Темою курсової роботи є збір та обробка статистичної інформації з метою контролю плану таксомоторних перевезень .

Перед статистикою при вивчені продуктивності праці стоять наступні задачі.

Найважливіша практична задача статистики автомобільного транспорту за дотриманням планів економічного розвитку автомобільного транспорту – вирішується шляхом співставлення фактичних і планових значень показників діяльності автомобільного транспорту і його підрозділів. Якщо відхилення незначні, то у виробництві не відбуваються значні порушення. Якщо відхилення значні, то вони негативно впливають на виробничий процес і призводить до невиконання планових завдань. Тому важливо встановити причини відхилення.

Статистичні методи дозволяють встановити, які порушення виникли на виробництві, і чому не були ефективно використані внутрішні резерви трудових, матеріальних, фінансових ресурсів.

РОЗДІЛ 1. ЗБІР СТАТИСТИЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ

1.1 Задачі статистичного спостереження.

Статистичне спостереження – науково організоване, планомірне збирання масової інформації про соціально-економічні явища або процеси.

Метою статистичного спостереження є збирання вірогідної та повної статистичної інформації про досліджувані соціально-економічні явища або процеси.

Завдання спостереження визначають, виходячи з практичних та наукових потреб планування, аналізу й управління виробництвом, ступеня вивченості цього питання.

Статистичне спостереження може бути первинним або вторинним.

Первинне – це реєстрація даних, що находять безпосередньо від об¢єкта, який їх продукує.

Вторинне – це збирання раніше зареєстрованих або оброблених даних.

Основними задачами статистичного спостереження є:

конотроль за виконням планів;
забезпечити інформацією відповідні керуючі органи;
прогнозування;
інформація для оперативного управління;
інформація про розвиток країн світу.

1.2.План статистичного спостереження.

1.2.1. Програмна частина плану статистичного спостереження.

Програмна частина включає матеріал , де вказується:

- мета статистичного спостереження,

- об’єкт статистичного спостереження,

- одиниця спостереження,

- одиниця сукупності,

- форма спостереження ,

- вид спостереження,

- спосіб спостереження,

- ознаки, що фіксуються у формулярі при спостереженні,

- статистичний формуляр.

Отже, мета статистичного спостереження – це збирання вірогідної та повної статистичної інформації про досліджувані соціально-економічні явища або процеси. В даній роботі метою статистичного спостереження є одержання статистичних даних, які є підставою для контролю плану таксомоторних перевезень.

Об’єкт дослідження – сукупність соціально-економічних явищ або процесів, які необхідно дослідити. В даній роботі це є підприємство „Еліт-таксі”. Кожен об'єкт складається з окремих елеиентів, одиниць.

Одиниця сукупності – елемент, який служить основою підрахунку і володіє ознаками, які підлягають реєстрації.

Одиниця статистичного спостереження – це первинний елемент об’єкта статистичного спостереження, який є носієм ознак, що підлягають спостереженню. Одиниця статистичного спостереження є джерелом інформації. Одиницею статистичного спостереження в цій роботі буде їздка, а одиницею статистичної сукупності – водій.

Форма спостереження – звітність. Звітністю називається такий вид спостереження, при якому відомості надходять у статистичні органи від підприємств, установ, організацій у вигляді обов'язкових звітів про їхню діяльність.

Вид спостереження – несуцільне одноразове вибіркове статистичне спостереження. Несуцільне спостереження – це спостереження, при якому обстежують тільки частину одиниць сукупності. Вибірковим називається таке спостереження, при якому обстеженню підлягає певна частина сукупності явищ, яку отримали на основі ненавмисного випадкового відбору. Одноразове – це спостереження, що проводиться у міру виникнення потреби дослідження явища або процесу.

Спосіб спостереження – документальний облік. Це коли реєстрація фактів здійснюється за даними, наведеними у документах первиннного обліку.

Відповіді, що заносяться у формуляри можуть бути виражені в словесній формі, цифрами чи у формі альтернативних відповідей (так чи ні).

Ознаки, що фіксуються при спостережені:

марка автомобіля,
стаж водіїв,
кількість зроблених їздок автомобілем (n_ї_з),
обсяг перевезень пасажирів (Q_пас),
виручка.

1.2.2. Організаційна частина плану статистичного спостереження.

Організаційна частина включає:

1. місце проведення статистичного спостереження (адреса),

2. час проведення статистичного спостереження (об’єктивний і суб’єктивний час спостереження),

3. особи, що відповідають за організацію спостереження,

4. зразки документів, які заповнюються при проведені статистичного спостереження,

5. терміни передачі зібраної статистичної інформації.

Місце проведення даного статистичного спостереження:

м. Київ, проспект Перемоги 20^а.

Об’єктивним часом спостереження в даній роботі є проміжок від 1.10.2007 по 7.10.2007 року (7 доби). Це той час до якого відносяться зібрані статистичні дані.

Суб'єктивним часом цього дослідження є 8.10.2007 року.Це час коли були зібрані статистичні дані.

Останнім елементом цього пункту є визначення відповідальних осіб за проведення статистичного спостереження, в даному випадку відповідальна особа – Голяка Ірина Петрівна.

Результати обробки документів та аналізу отриманої інформації повинні бути передані керівникові – Сукманюк Вікторія Михайлівна .

1.3 Результати статистичного спостереження.

Відповідно до завдання на курсову роботу з досліджуваної генеральної сукупності (N =180), береться вибірка (n=21) випадковим безповторним способом відбору. Отримані дані занесені до статистичного формуляру.

РОЗДІЛ 2. ЗВЕДЕННЯ ТА ГРУПУВАННЯ СТАТИСТИЧНИХ ДАНИХ.

2.1. Зведення статистичних даних.

Статистичне зведення – це систематизація одиничних фактів, яка дає змогу знайти узагальнюючі показники, що описують всю досліджувану сукупність та її окремі частини, здійснити аналіз та прогнозування досліджуваних явищ і процесів.

За складністю побудови зведення поділяють на прості і групові.

Просте підсумкове зведення не передбачає попереднього розподілу на групи одержаних відомостей. В цьому разі лише визначають загальний підсумок усіх одиниць сукупності або загальний обсяг досліджуваного показника.

Групове(складне) зведення передбачає попередній розподіл одиниць на групи (наприклад рентабельні і збиткові підприємства). Це дає змогу підрахувати кількість одиниць сукупності та обсяг досліджуваної ознаки в кожній групі. Здебільшого матеріал спостереження групують за первинними ознаками, після чого зводять. Отже, статистичне зведення в широкому розумінні – це складна операція наукової обробки первинних статистичних даних, яка охоплює групування матеріалів, розробку системи показників для характеристики типових груп і підгруп, підбиття підсумків у розрізі груп і в цілому за всією сукупністю та зображення згрупованих матеріалів у вигляді таблиць.

Вся багатогранна і складна робота, пов’язана із статистичним зведенням вихідної інформації, поділяється на такі етапи:

визначення завдання статистичного зведення;
вибір групувальної ознаки, кількості груп та інтервалу, формування груп і підгруп;перевірка повноти і якості матеріалів спостереження, підбиття підсумків, обчислення необхідних показників для характеристики всієї сукупності та її окремих частин;
статистичне зведення представлене в таблиці 2.

Зведений статистичний формуляр

Таблиця 2

N	Одиниця сукупності	Стаж, роки	Марки автомобіля	∑n_їзд.	∑Q_пас., чол	∑виручка, грн..
1	Буткевич	3	Deo Lanos	78	254	2830
2	Годунко	5	Opel	78	224	2470
3	Глижко	6	Lada	81	224	2610
4	Діжурко	6	Deo Lanos	64	172	2180
5	Задорожний	3	Lada	64	187	2240
6	Клімчик	7	Opel	95	271	2760
7	Коржик	6	Opel	78	244	2440
8	Лаушкін	14	Lada	89	221	3360
9	Лясковець	8	Deo Lanos	94	258	2990
10	Мазур	4	Lada	99	280	2760
11	Мечкало	10	Opel	92	271	3210
12	Мунько	13	Lada	87	248	3070
13	Ногачевський	15	Opel	86	257	3170
14	Погулич	13	Deo Lanos	89	265	3170
15	Рукавичка	8	Opel	97	293	3360
16	Стеренчук	5	Lada	87	266	3170
17	Салівоновий	7	Opel	78	219	2740
18	Слободян	9	Deo Lanos	79	257	2950
19	Холодько	10	Opel	83	237	2950
20	Царик	7	Lada	94	265	3350
21	Чирук	8	Deo Lanos	91	262	3310
	Сума	167		1783	5175	61090

2.2. Групування статистичної інформації.

Статистичне групування – це розподіл одиниць сукупності на однорідні групи по характерним для них ознакам.

Найголовніші завдання, які вирішуються за допомогою статистичних групувань:

виділення соціально-економічних типів, груп, підгруп;
характеристика структури досліджуваних явищ;
вивчення взаємодії між окремими ознаками сукупності.

Відповідно до цих завдань виділяють такі види групувань:

типологічне;
структурне;
аналітичне.

Типологічне групування призначене виділяти соціально-економічні типи, групи, підгрупи, визначати істотні відмінності між ними та ознаки, що є спільними для всіх груп. Необхідність проведення типологічного групування зумовлена насамперед потребою теоретичного узагальнення первинної статистичної інформації та подальшого одержання узагальнюючих статистичних показників.

Одним з найважливіших і найскладніших питань типологічного групування є вибір групувальної ознаки чи ознак, суттєвих для формування типів. Це мають бути ознаки, що найповніше виражають сутність, якісні характеристики будь-якого типу явищ.

Групувальні ознаки:

за формою вираження:

атрибутивні, які характеризують властивість, якість явища не мають кількісного вираження (в роботі – марка автомобіля);

кількісні (варіаційні), які набувають різне кількісне вираження у певних одиницях досліджуваної сукупності.

за роллю ознаки у взаємозв’язку досліджуваних явищ:

факторні, що впливають на інші ознаки;
результативні, розмір і динаміка яких формується під впливом інших ознак.

Після визначення групувальної ознаки важливим кроком є розподіл одиниць сукупності на групи. Для цього треба визначити кількість утворюваних груп та розмір інтервалу. Якщо ознака атрибутивна, то вона і визначає кількість груп, а якщо ознака кількісна, то кількість груп визначається за формулою:

Г = 1 + 3,332 × lg n (1)

де n – кількість одиниць сукупності.

Значення інтервалу в разі групування із застосуванням рівних інтервалів визначають за формулою:

i = (X_max – X_min) / Г (2)

де X_max і X_min максимальне і мінімальне значення ознаки, що розглядається.

Типологічні групування відрізняються від структурних лише метою дослідження, за формою ж вони цілком збігаються.

Типологічне групування за маркою автомобіля

Оскільки марка автомобіля це атрибутивна ознака, то кількість груп визначається усно і буде дорівнювати кількості варіантів даної ознаки, а саме Г = 3.

Таблиця 3

№	Марка автомобіля
1	Deo Lanos
2	Opel
3	Lada

Типологічне групування за стажем водіїв

Кількість груп визначимо за формулою (1):

Г = 1 + 3,332*lg21 = 1 + 3,332*1,32 = 5,4 » 5

Значення інтервалу визначимо за формулою (2):

i = (15 – 3) / 5 = 2,4 (р)

Таблиця 4

№	Стаж, роки
1	3 – 5,4
2	5,4 – 7,8
3	7,8 – 10,2
4	10,2 – 12,6
5	12,6 – 15

Типологічне групування за кількістю їздок

Г = 1 + 3,332*lg21 = 1 + 3,332*1,32 = 5,4 » 5

i = (99 – 64) / 5 = 7

Таблиця 5

№	n_їзд
1	64 -71
2	71 – 78
3	78 – 85
4	85 – 92
5	92 - 99

Типологічне групування за кількістю перевезених пасажирів

Г = 1 + 3,332*lg21 = 1 + 3,332*1,32 = 5,4 » 5

i = (293 – 173) / 5 = 24 (чол.)

Таблиця 6

№	Q_пас.,чол.
1	173 – 197
2	197 – 221
3	221 – 245
4	245 – 269
5	269 – 293

Типологічне групування за виручкою

Г = 1 + 3,332*lg21 = 1 + 3,332*1,32 = 5,4 » 5

i = (3360 – 2180) / 5 = 236 (грн.)

Таблиця 7

№	Виручка, грн.
1	2180 – 2416
2	2416 – 2652
3	2652 – 2888
4	2888 – 3124
5	3124 – 3360

Структурне групування характеризує розподіл якісно однорідної сукупності на групи за певною ознакою. Цей вид групувань використовують для пізнання явищ суспільного життя, виявлення закономірностей розподілу одиниць сукупності за варіюючими значеннями досліджуваної ознаки, для вивчення складу сукупності та структурних зрушень.

Структурні групування, як і типологічні, можна здійснювати за атрибутивними і кількісними ознаками.

Групування за атрибутивною ознакою передбачає, що групи розрізняються між собою не розміром, а характером ознаки. Кількість груп, на які поділяється досліджувана сукупність, часто визначають кількістю різновидів атрибутивної ознаки.

У разі структурних групувань на підставі кількісних ознак потрібно визначити оптимальну кількість груп та простежити, щоб зникли особливості досліджуваного явища.

Результати структурного групування можна відобразити графічно: по атрибутивній ознаці – полігон; по кількісній – гістограма.

Структурне групування водіїв за маркою автомобіля.

Таблиця 8

№	Марка автомобіля	Кількість водіїв, чол.
1	Deo Lanos	6
2	Opel	8
3	Lada	7

Рис.1. Полігон розподілу водіїв за марками автомобілів

Структурне групування водіїв за стажем

Таблиця 9

№	Стаж, роки	Кількість водіїв, чол.
1	3 – 5,4	5
2	5,4 – 7,8	6
3	7,8 – 10,2	6
4	10,2 – 12,6	0
5	12,6 – 15	4

Рис.2 Гістограма розподілу водіїв за стажем

Структурне групування водіїв за кількістю їздок

Таблиця 10

№	n_їзд	Кількість водіїв, чол.
1	64 -71	2
2	71 – 78	4
3	78 – 85	3
4	85 – 92	7
5	92 - 99	5

Рис.3 Гістограма розподілу водіїв за кількістю їздок

Структурне групування водіїв за кількістю перевезених пасажирів

Таблиця 11

№	Q_пас.,чол.	Кількість водіїв, чол.
1	173 – 197	2
2	197 – 221	2
3	221 – 245	4
4	245 – 269	9
5	269 – 293	4

Рис.4 Гістограма розподілу водіїв за кількістю перевезених пасажирів

Структурне групування водіїв за виручкою

Таблиця 12

№	Виручка, грн.	Кількість водіїв, чол.
1	2180 – 2416	2
2	2416 – 2652	3
3	2652 – 2888	4
4	2888 – 3124	4
5	3124 – 3360	8

Рис.5 Гістограма розподілу водіїв за виручкою

Аналітичне групування допомагає виявити і вивчити зв’язок між показниками. Структурні групування є описовими, за їх допомогою не можна пояснити причини закономірностей та їхньої зміни в часі та просторі. Ці завдання статистика вирішує іншими методами, поміж яких основним вважають метод аналітичних групувань.

Характерна особливість аналітичних групувань – кожна група факторної ознаки характеризується середніми значеннями результативної ознаки. Ступінь впливу факторної ознаки на результативну оцінюється за допомогою дисперсійного аналізу.

Для аналітичного групування будується графік взаємозв’язку результативної ознаки від факторної.

Аналітичне групування «маркою автомобіля – кількість перевезених пасажирів»

факторна ознака – марка автомобіля;
результативна ознака – кількість перевезених пасажирів.

Таблиця 13

№	Марка автомобіля	Кількість водіїв, чол.	∑ Q_пас.,чол.	Сер. Q_пас.,чол.
1	Deo Lanos	6	1469	244,83
2	Opel	8	2016	252
3	Lada	7	1619	241,57

Збір статистичної інформації 📙 Курсовая → 🆔 82655