Зовнішнє та внутрішнє середовище організації

                                                        Вступ 

     Найважливішим поняттям у менеджменті є організація. Будь-яка організація перебуває  й функціонує в середовищі. Кожна  дія всіх без винятку організацій  можливо тільки в тому випадку  якщо, середовище допускає його здійснення. Внутрішнє середовище є джерелом її життєвої сили. Воно містить у собі потенціал, необхідний для функціонування організації, але в це ж час може бути джерелом проблем і навіть її загибелі. Зовнішнє середовище є джерелом, що забезпечує організацію ресурсами. Організація перебуває в стані постійного обміну із зовнішнім середовищем, забезпечуючи тим самим собі можливість виживання.Отже, в роботі буд-якої організації ці моменти повинні бути предметом постійної уваги з боку менеджера. Тому основним завданням даної курсової роботи буде розгляд елементів зовнішнього середовища організації, взаємодії їх з елементами внутрішнього середовища, а також оцінка й аналіз цих факторів за допомогою різних методів.

На організацію  впливають численні фактори зовнішнього середовища. У курсовій роботі будуть розкриті основні фактори середовища прямого й непрямого впливу й міжнародного оточення. Елементи зовнішнього середовища тісно взаємопов’язані й мають ряд характеристик,на які буде звернено увагу у даній роботі.

Аналіз середовища потрібний для визначення стратегії  поведінки підприємства й запровадження  цієї стратегії в роботу підприємства. Таким чином, метою даної роботи є вивчення зовнішнього середовища організації для більш ефективного прийняття управлінських рішень, необхідних для успішної діяльності компанії.

Дана тема є актуальною, як і вся теорія менеджменту. Адже наша країна повинна  навчитися жити в умовах ринкової економіки. Запезпеченність підприємства висококваліфікованими керівники, уміння виділити й проаналізувати елементи організації й зовнішні фактори,які впливають на діяльність підприємства,все це є запорукою успіху фірми. 
 
 
 
 
 

            1. Аспекти зовнішнього середовища підприємства 

    1.1 Зовнішнє середовище  підприємства як  об'єкт вивчення менеджменту 

 Під зовнішнім  середовищем організації розуміються всі умови й фактори, що виникають у навколишньому середовищі, незалежно від діяльності конкретної фірми, але, які впливають або здатні вплинути на її функціонування й тому потребують прийняття управлінських рішень. Однак набір цих факторів і оцінка їх впливу на господарську діяльність різні, причому не тільки в авторів наукових публікацій з питань менеджменту, але й у кожної фірми. Загалом фірма в процесі керування сама визначає, які фактори й у якій мірі можуть впливати на результати її діяльності на даний період і в майбутньому,а висновки після проведених досліджень або поточних подій, супроводжуються розробкою конкретних заходів і методів для прийняття відповідних управлінських рішень. Причому, насамперед, виявляються й ураховуються фактори зовнішнього середовища, що впливають на стан внутрішнього середовища фірми.

 Зовнішнє  середовище організації є джерелом, що забезпечує організацію ресурсами, необхідними для підтримки її внутрішнього потенціалу на належному рівні. Організація перебуває в стані постійного обміну із зовнішнім середовищем, забезпечуючи тим самим собі можливість виживання. Але ресурси зовнішнього середовища не безмежні, і на них претендує багато інших організацій, що перебувають у цьому ж середовищі. Тому завжди існує загроза того, що організація не зможе одержати потрібні ресурси із зовнішнього середовища. Це може послабити її потенціал і призвести до багатьох негативних для організації наслідків. Завдання стратегічного керування полягає в забезпеченні такої взаємодії організації із середовищем, яке дозволило б їй підтримувати її потенціал на рівні, необхідному для досягнення її цілей, і тим самим давало б їй можливість виживати в довгостроковій перспективі.

 Отже, щоб  визначити стратегію поведінки організації й реалізувати цю стратегію, керівництво повине мати поглиблене уявлення як про внутрішнє середовище організації, її потенціал й тенденції розвитку, так і про зовнішнє середовище, тенденції її розвитку й роль, яку воно відіграє для організації. При цьому й внутрішнє середовище й зовнішнє вивчаються в першу чергу для того, щоб виявляти завчасно загрози й можлилі промахи, з якими може зіткнутися організація у своїй діяльності й завчасно їх усувати. І оскільки кожна фірма, що діє в умовах ринкових відносин, постійно піддається впливу зовнішнього середовища, спостереження й аналіз за станом середовища вимагають постійної уваги й ведуться на систематичній основі із застосуванням методів системного аналізу й комп'ютерної техніки.

 Таким чином,ми повільно підійшли до пояснення суті зовнішньного середовища. Уявлення про значення зовнішнього середовища й необхідность враховувати вплив зовнішніх  сил на організацію з'явилося наприкінці 50- х років. Це стало одним з важливих внесків системного підходу в науку управління, оскільки підкреслювалася необхідність для керівника розглядати свою організацію як цілісність, що складається з взаємопов’язаних частин, у свою чергу опублікованих зв'язками із зовнішнім світом. Ситуаційний підхід дозволив розширити теорію систем за рахунок розробки концепції, згідно з якою найбільш прийнятний у даній ситуації метод визначається конкретними внутрішніми й зовнішніми факторами, що характеризують організацію й здатні впливати на неї відповідним чином.

 Системні та ситуаційні погляди на речі привернули увагу як реакція на зміни, що можуть впливати на успішну діяльності організації. Сьогоднішні зміни в зовнішньому світі змусили звернути на зовнішнє середовище ще більша уваги, ніж коли-небудь раніше. Як пише Ельвар Ельбінг: “Зовнішнє середовище організації усе більше стає джерелом проблем для сучасних керівників. По суті справи, керівники найважливіших для суспільства організацій – ділових, освітніх, державних – під впливом недавніх подій у світі були змушені зосередити увагу на швидко мінливому середовищі і його здатності впливати на внутрішній стан организації”.

 Навіть  якби зміни не були настільки значними, керівникам однаково довелося б ураховувати такий фактор як вплив зовнішнього середовища, оскільки організація як відкрита система залежить від зовнішнього світу у відношенні постачання ресурсів, енергії, кадрів, а також споживачів. Оскільки від керівництва залежить ефективна робота , функціонування організації, менеджер зобов'язаний вміти виявляти істотні фактори в середовищі , які впливають або здатні вплинути  на діяльність його організацію. Більш того він повинен запропонувати способи реагування на вплив факторів зовнішнього середовища. Щодо цього організації подібні біологічним організмам. Згідно з теорією еволюції Чарльза Дарвіна, види, що збереглися, виживали тому, що змогли еволюціонувати й пристосуватися до змін у своєму середовищі. І організації змушені пристосовуватися до свого середовища, щоб вижити йпродовжувати свою діяльність. Таким чином, керівник повинен використовувати дарвінізм у середовищі організацій, щоб у світі швидких змін, де виживають лише ті,що пристосувалися, його організація не виявилася в числі зниклих. Багато факторів зовнішнього середовища можуть впливати на організацію. Штейнер і Майнер зауважують: “В минулому керівники зосереджували увагу на економічних і технічних аспектах. Однак приватні зміни ,соціальні цінності, політичні сили і сфери юридичної відповідальності змусили керівників розширити коло аспектів”.

 Звідси  випливає, що між факторами зовнішнього середовища існує певний взаємозв'язок. Цей взаємозв'язок визначається як рівень сили, з якої зміна одного фактора впливає на інші фактори. Наприклад, в 70- і роки зниження поставок нафти, насамперед у силу політичної структури й цілей інших країн, вплинуло на загальний стан економіки США. Ріст цін на продукти нафтопереробки спричинив загальне підвищення цін майже на все. Ця ж зміна стала каталізатором серії урядових акцій, наприклад, спроб регулювання температури в громадських місцях розподілу палива, установлення нормативів на ефективність використання палива, уведення податків на надприбуток нафтових компаній, установи по подоланню енергетичної залежності від інших країн. До того, як відбулося різке падіння цін на бензин, середовище прямого впливу багатьох організацій також було під ударом, оскільки профспілки вимагали компенсації у зв'язку зі стрибками цін на споживчу продукцію. Деякі фірми, наприклад, що випускали автомобілі для заміських подорожей , а також ті, що займалися автомобільним туризмом, постраждали через відтік споживачів. Але в деяких випадках ефект виявився позитивним. Пішли на покращення справи на фірмах, що займалися теплоізоляційними матеріалами, у тих,що розробляли синтетичні палива й випускали обладнання, основане на сонячній енергії. У цей час у цих же секторах зросла конкуренція, оскільки багато фірм вирішили домагатися своєї частки в галузях, виробництва,що розвиваються.

 Зовнішнє  середовище володіє певною складністю. Під складністю зовнішнього середовища розуміється число чинників, на які організація зобов'язана реагувати. Якщо брати до уваги число зовнішніх чинників, на які організація вимушена реагувати, то якщо на неї чинять опір державні установи, часте переукладення договорів з профспілками, декілька зацікавлених груп впливу, багаточисельних конкурентів і прискорені технологічні зміни, можна стверджувати, що ця організація знаходиться в складнішому оточенні, ніж, наприклад, організація, заклопотана діями всього декількох постачальників, за відсутності профспілок і сповільненій зміні технологій. Так само, коли йде мова про різноманітність чинників, організація, що використовує всього декілька вихідних матеріалів, декілька фахівців і веде справи всього з декількома фірмами своєї країни, повина вважати умови забезпечення менш складними, ніж організація, в якої ці параметри інші. По показнику різноманітності чинників в складніших умовах знаходитиметься організація, що використовує багатообразні і різні технології, що зазнали швидкого розвитку, ніж організація, якої вище перечислене не стосується.

 Нарівні з раніше перерахованими характеристиками, зовнішнє середовище також володіє рухливістю.Рухливість середовища – це швидкість з якою відбуваються зміни в оточенні організації. Багато дослідників вказують, що оточення сучасних організацій змінюється з наростаючою швидкістю. Проте при тому, що ця тенденція є загальною, є організації, довкола яких зовнішнє середовище особливо рухливе. Вважається, що найбільш швидкі зміни в зовнішньому середовищі стосуються перш за все таких галузей, як фармацевтичної, хімічної, електронної, авіационно-космічної, виробництва комп'ютерів, біотехнології, а також телекомунікації. Тут діють перш за все такі чинники, як зміни технології і методів конкурентної боротьби. Менш помітні зміни в зовнішньому середовищі відбуваються в машинобудуванні, виробництві запасних частин до автомобілів, в кондитерській, меблевій промисловості, виробництві тари і пакувальних матеріалів, харчових консервів. Крім того, рухливість зовнішнього оточення може бути вище для одних підрозділів організації й нижче для інших. Наприклад, у багатьох фірмах відділ досліджень і розробок зустрічається висока рухливість середовища, оскільки він повинен відслідковувати всі технологічні нововведення. З іншого боку, виробничий відділ може бути занурений у відносно повільно мінливе середовище, що характеризується стабільним рухом матеріалів і трудових ресурсів. У цей же час, якщо виробничі потужності розкидані по різних країнах світу або вихідні ресурси надходять через кордон, то виробничий процес може виявитися в умовах высокорухливого середовища. Враховуючи здатність функціонування в умовах высокорухливого середовища, організація або її підрозділи повинні опиратися на більш різноманітну інформацію, щоб ухвалювати прийняті рішення. Це робить прийняття рішень більш важким процесом.

 Існує ще одна характеристика зовнішнього середовища, яку слід виділити– це його невизначеність. Невизначеність зовнішнього середовища є функцією кількості інформації, якою володіє організація (або особа) з приводу конкретного фактора, а також функцією впевненості в цій інформації. Якщо інформації мало або є сумніву в її точності, середовище стає більш невизначеним, ніж в ситуації, коли є адекватна інформація і є підстави вважати її високонадійною. Оскільки бізнес усе більш стає глобальним заняттям, потрібно більше й більше інформації, але впевненість у її точності знижується. Таким чином, чим невизначенніше зовнішнєсередовище, тим складніше ухвалювати ефективні рішення. Саме аналіз зовнішнього середовища, заснований на різноманітних розрахунках рентабельності й ефективності виробництва окремих видів продуктів і діяльності фірми в цілому, дає можливість ураховувати конкретні умови зовнішнього середовища шляхом застосування гнучких форм зв'язків між усіма функціями керування. 

    1.2  Підхід авторів до визначення факторів зовнішнього середовища прямої дії та пояснення їх впливу на організацію

 Ситуаційний підхід потребує врахування як факторів внутрішнього середовища,так і факторів зовнішнього середовища – чинників,які впливають на діяльність підприємства ззовні.Також не слід забувати, що  при оцінці факторів зовнішнього середовища слід враховувати такі характеристики:

• взаємозалежність усіх факторів зовнішнього середовища(зміна одного фактора може спричинити зміну інших);
• складність зовнішнього середовища(значна кількість факторів,великий  спектр способів впливу);
• рухомість зовнішнього середовища(швидкість зміни оточення організації);
• динамічність зовнішнього середовища(змінність оточення організації);
• невизначеність зовнішнього середовища(обмеженість інформації);
• взаємозалежність факторів внутрішнього і зовнішнього середовищ;
• багатогранність зовнішнього середовища.

 Закцентуємо свою увагу на факторах зовнішнього  середовища.Їх поділяють на фактори  прямої(безпосередньо впливають на діяльність організації та залежать від цієї діяльності )та непрямої(впливають не безпосередньо, а через певні мехенізми й взаємовідносини)дії.

 Загалом серед факторів зовнішнього зовнішнього середовища прямої дії виділяють найголовніші,а саме такі як: 

 Але слід звернути увагу,що деякі автори підручників  з менеджменту додають до вище перерахований факторів ще декілька.Тому розглянемо підхід до визначення факторів зовнішнього середовища прямої дії  таких авторів, а саме О.Є.Кузміна та Б.М.Андрушкова.

 Б.М.Андрушков  розглядає вплив на організацію  наступних факторів зовнішнього  середовища прямої дії:

1. конкурентів
2. системи економічних відносин у державі
3. споживачів
4. державних органів влади
5. законодаччих актів
6. постачальників
7. партій та інших громадських організацій
8. профспілок

На відмінну від попереднього автора, О.Є.Кузмін додає до вище перерахований факторів наступні:

1. інфраструктуру
2. організації-сусіди

    1.3. Вплив факторів зовнішнього середовища прямої дії на діяльність організації

Розглянемо  пояснення авторів щодо впливу факторів зовнішнього середовища прямої дії на організацію:

1.Постачальники. 
З точки зору системного підходу, організація – це механізм перетворення входів в виходи. Яскравим прикладом прямого впливу на вхід організації є постачальники вхідних ресурсів. Враховуючи різноманіт-ність ресурсів, що споживаються організацією, у неї існує ціла мережа постачальників:

    Постачальники матеріальних ресурсів (постачання сировиною, матеріалами, запчастинами, готовими виробами, машинами і обладнанням, оргтехнікою, канцтоварами і т. П.).

    Якщо  фірма має обмежене число постачальників, розташованих в тому же регіоні, то середовище є для неї простим, малорухомим і передбачуваним. Деякі  фірми залежать від безперервного  потоку комплектуючих, що постачаються значною кількістю постачальників. Наприклад автозбірний завод. Малоймовірно, щоб всі постачальники знаходилися в одному регіоні.

    В цьому випадку дуже складне зовнішнє середовище стає рухомим. Для надійності своєї роботи фірмі необхідно створювати запаси ресурсів. Однак будь-які запаси зв'язують гроші, що можна було б використати на інші потреби. В даному випадку маємо приклад взаємопов’язвного, складного, рухомого і не дуже певного зовнішнього середовища організації.

    Фінанси .Організації мають різних потенційних постачальників фінансових коштів.

    До  них можуть належати:

     
·Банки (надання фінансових послуг);

·Інвестиційні і трастові компанії (вкладання грошей під проценти, застава і ін.);

·Акціонери (покупка акцій);

·Поодинокі  особи (акцептні векселі або облігації організації).

Для крупних  організацій мають місце всі  контрагенти. Для них оточення більш  сприятливе у порівнянні з підприємствами малого і середнього бізнесу. Ці організації  постійно мають ускладнення з  притягненням позикових фінансових коштів. Зовнішнє оточення у них складне.

Постачальники комунальних послуг (тепло -, водо - і енергопостачання, вивіз сміття і т. і.). Всі організації певного регіону, міста, селища ведуть справи практично з одним постачальником – монополістом. Він визначає умови надання послуг, з якими організації - одержувачі вимушені миритися. В даному випадку маємо приклад взаємозалежності зовнішніх змінних.

Інші  постачальники .Окрім означених постачальників, на оточення організації мають вплив інші підприємства. До них можна віднести наступні: 
-Спеціалізовані фірми і установи (надання професійних послуг, таких як юридичні, бухгалтерські, аудиторські і т. і.);

 
-Агентства по вивченню ринку  (надання інформації про ринок); 
-Транспортні агентства (доставка товару);

-Страхові  компанії (майнове страхування, страхування  робітників);

-Засоби зв'язку  і передачі інформації (розміщення  реклами і іншої інформації).

    Необхідно пам'ятати, що кожен постачальник представляє собою в ринковій економічній системі організацію, на яку також вплине зовнішнє оточення. Прояв характеристик цього оточення в свою чергу впливає на організацію – споживача ресурсів. 
 
2. Конкуренція як фактор прямого впливу.

     Конкуренти – це зовнішній фактор, вплив якого неможливо заперечувати. Керівництво кожного підприємства повинно розуміти, що якщо не задовольняти потреби споживачів так же ефективно, як це роблять конкуренти, то підприємству довго непротриматися на плаву. У багатьох випадках не споживачі, а саме конкуренти визначають, якого роду результати діяльності можна продати і яку ціну можна запросити.

     Монополізм веде до технологічного застою, ігнорування інтересів споживачів, а конкуренція є двигуном прогресу. Для виживання на конкурентному ринку керівники вимушені реагувати на нововведення шляхом перетворення своєї організації в більш новаторську і ефективну в межах своєї діяльності.

     Споживачі – не єдиний об'єкт суперництва організацій. Організації також можуть вести конкурентну боротьбу за трудові ресурси, матеріали, капітал і право використати певні технічні нововведення. Від реакції на конкуренцію залежать такі внутрішні фактори, як умови роботи, оплата праці і характер відношень керівників з підлеглими.

    Конкуренти  виявляють вплив практично на всі внутрішні змінні організації. Найбільш небезпечними характеристиками конкурентного оточення для організації є рухливість ринку і невизначенність дій конкурентів. Організація повинна прораховувати рухливість оточення і уважно стежити за появою слабких сигналів. 
 

        3.Вплив органів влади на діяльність організації.

    Органи  регіонального і місцевого управління і самоврядування також виявляють  сильний вплив на діяльність організацій, що знаходяться на певній території. Регулюючих постанов цих органів  багато, видаються вони значно частіше  законодавчих документів в інтересах певної території, міста, селища і відобра-жають специфіку тільки цієї території.Дуже часто розпорядження «місцевого» значення суперечать не тільки нормам, але і законам, маючи при цьому «виконавчу» чинність вище державних нормативних актів. В результаті організація стикається з дуже невизначеним і складним зовнішнім оточенням, коли веде свої справи в різноманітних регіонах своєї країни і інших держав. При цьому потрібно враховувати, що відмова від законопослухання може обернутися для організації крупним штрафом або навіть повним припиненням її діяльності.

    4.Вплив споживачів на діяльність організації.

    Будь-яка  організація у ринкових умовах орієнтується у своїй діяльності на забезпечення потреб споживачів,виробляючи такі товари та послуги,на які існує незабезпечений попит з їхнього боку.

    5.Вплив  інфраструктури на діяльність  організації.

    Інфраструктура  охоплює фінансові інституції, транспортні  сполучення, зв’язок, консалтингові  служби тощо. Впливає на швидкість  та якість розрахунків,перевезення,отримання необхідної інформації,що визначає ділові відносини організації.

    6.Законодавчі  акти як фактор впливу на  організацію.

    Будь-яка  організація функціонує на засадах  базових законодавчих актів:Закон  України «Про підприємства», Закон  України «Про підприємство»,Закон України «Про господарські товариства»,Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» та ін.

    7.Вплив  профспілок,партій,громадських організацій  на діяльність підприємства.

    Профспілки  на підприємствах здійснюють контроль за дотриманням трудового законодавства,дбають про поліпшення умов праці,підвищення її оплати,покращення охорони здоров’я та відпочинку,розвиток спорту,художньої самодіяльностіі.Вони укладають із керівництвом підприємства колективні договори,де де обумовлюються всі питання,пов’язані з умовами,оплатою та організацією праці.Партії беруть безпосередню участь в законотворчому процесі, результати якого теж безпосередньо впливають на організацію.Виступають також ініціаторами страйків,опозиційних дій тощо.

    8.Система економічних відносин у державі як фактор впливу на організацію.

    Система економічних відносин у державі  формує умови,правила і принципи функціонування організації.В ринкових умовах підприємство працює за законами попиту,пропозиції,конкуренції.

    9.Вплив  організацій-сусідів на діяльність організації.

    Впливають на організацію, працюючи з нею на одних площах,використовуючи спільні  комунікації,склади,приміщення.

    Отже,як бачимо зовнішнє середовище організації є джерелом, що забезпечує організацію ресурсами, необхідними для підтримки її внутрішнього потенціалу на належному рівні. Організація перебуває в стані постійного обміну із зовнішнім середовищем, забезпечуючи тим самим собі можливість виживання. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

                2.Техніко – економічна характеристика підприємства 

    2.1.Опис  товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЮКС»

     Спільне українсько-китайське підприємство «ЛЮКС» було  засноване у Києві  в 1992 році, спеціалізація відносилась  розробки, виробництва, поставки і технічного обслуговування медичного обладнання.  З 1994 року спеціалізація компанії «ЛЮКС» – імпорт, виробництво, дистрибуція і просування товарів медичного призначення.

       Сьогодні компанія є одним  з найбільших операторів медичного  ринку. Товари виготовляються  на заводах, що використовують  новітні технології виробництва відповідно до міжнародних та національних стандартів. Підприємство, яке займається імпортом та реалізацією під власною торговою маркою виробів медичного призначення, планує розширити свій асортимент продукції за рахунок ввезення оглядових нестерильних неприпудрених медичних рукавичок.

     На  даний момент ринок товарів медичного  призначення активно розвиваєтьося, і має велику потребу саме в  нестерильних неприпудрених рукавичках, так як їх виробників небагато, а  отже на ринку по цьому товару у компанії буде не дуже велика кількість конкурентів.

     Рукавички вироблятимуться на Малазійському  заводі компанії Hartalega, яка є лідером  у виробництві медичних рукавичок.

     Рукавички виготовлені з натурального латексу, відрізняються своєю прочністью, мають мікрорельєфну поверхню і фіксуючу манжету. Вони рекомендовані до використання в інтенсивній терапії, ендоскопії, травматології,  
 

стоматології.  Компанія планує завозити 3 розміри  рукавичок: S(6-7), M(7-8), L(8-9). Використовуючи інноваційний процес виробництва, компанія Hartalega змогла зменшити в рецептурі рукавичок кількість протеїнів латексу, що викликає алергію, тому нові рукавички ідеально підходять для людей з чутливою шкірою, або з алергією на протеїни латексу.

Рукавички вже  зареєстровані в Україні. Свідоцтво о державній реєстрації МОЗ України №4816/2006 від 24.02.2006р.

     ТОВ «ЛЮКС» розробив рекламну компанію для  просування нової продукції, планується виготовлення рекламних листівок, каталогів, участь у виставках, презентації  для покупців. Співробітники компанії «ЛЮКС» проводять регулярний контроль якості продукції на всіх  етапах виробництва.  Товар, що поставляється, проходить тестування в провідних клініках України. Компанія «ЛЮКС» пропонує своїм клієнтам медичну продукцію світового рівня якості, сервісне обслуговування по всій території України, здійснює рекламну підтримку. Значну увагу компанія «ЛЮКС» приділяє просуванню продукції під власною торговою маркою, що передбачає відповідальність компанії за товар на етапах виробництва, дистрибуції і використання, та гарантує високий рівень якості.

     Головний  офіс розташований у місті Києві  за адресою  вул. Максима Кривоноса, 2-А, корпус 3-й, офіс займає 2 поверхи (3-4), власність підприємства. В компанії працює 116 працівників.