Зовнішньоекономічна діяльність ВАТ «Світанок»

Зміст 

Вступ

Розділ 1 Зовнішня торгівля як система економічних  відносин

1. Сутність та форми зовнішньої торгівлі
2. Система показників зовнішньої торгівлі

Розділ 2. Обсяг  та динаміка зовнішнього товарообігу  України

     2.1Зовнішня торгівля України товарами

     2.2 Зовнішня торгівля України послугами

Розділ 3 Зовнішньоекономічна  діяльність ВАТ «Світанок»

     3.1.Основні  вихідні дані

3.2 Характеристика  менеджменту ВАТ «Світанок»

3.3 Планування  стратегії ВАТ «Світанок»

     3.4 Оцінка ризиків

     3.5 Оцінка ефективності ЗЕД ВАТ «Світанок»

Висновки

Список  використаної літератури 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Вступ 

     Міжнародна  торгівля - основна форма міжнародних  економічних відносин, оскільки включає  торгівлю не тільки товарами в речовинному  розумінні цієї категорії, але і  найрізноманітнішими послугами.

     Сьогодні  жодна з країн не може успішно  розвиватися без налагодження зовнішньоекономічних зв'язків. А для нових індустріальних країн зовнішня торгівля стала визначальним фактором економічного зростання. В  сучасних умовах її значення для кожної з країн світового співтовариства важко переоцінити, адже економічний успіх в сучасному високоінтегрованому світі не мислимий без активної участі в міжнародних торгових зв'язках. Практика показує, що ще жодній країні не вдалося створити здорову у всіх аспектах економіку, ізолювавшись від світової економічної системи. Саме міжнародна торгівля є основною формою зв'язку між національними товаровиробниками різних країн, формуючи їх економічну взаємозалежність.

     Країни-учасниці торговельно-економічних блоків, розуміючи  складність і суперечливість сучасної ситуації на світовому ринку, прагнуть відшукати шляхи для позитивного вирішення наявних проблем і протиріч.

     На  підставі цього можна зробити  висновок про те, що вивчення міжнародної  торгівлі у системі світового  господарства є дуже важливою та актуальною темою дослідження.

     Світова торгівля знаходиться в центрі уваги  економічної науки з часів  Адама Сміта та Давида Рікардо, які  розробили перші теорії міжнародної  торгівлі. Проте ще й сьогодні тривають гострі дискусії щодо ефективного управління участю країни у світовій торгівлі.

    В даний час з'явилися реальні  перспективи створення дійсно відкритої  економіки в нашій країні, її ефективної інтеграції у світове господарство. Активне використання зовнішньоекономічного  фактора сприяє подоланню негативних процесів в економіці і подальшому розвитку ринкових відносин.

    Розвиток  зовнішньої торгівлі, зокрема нарощування  експорту країни на світовому ринку, збільшення або, принаймні, збереження його питомої ваги у світовій торгівлі є надзвичайно важливим чинником функціонування національної економіки будь-якої держави. 

     Україна, як і будь-яка країна світу не забезпечена усіма факторами  виробництва, тому їй необхідно деякі  товари і послуги купувати у інших  країн для забезпечення внутрішнього попиту, а також для розвитку своєї економіки.

     Метою роботи є дослідження динаміки зовнішнього товарообігу України, структура її експорту і імпорту.

     Для досягнення заданої мети дослідження  потрібно визначити ряд завдань:

     - вивчення сутності міжнародної  торгівлі;

     - проаналізувати концепції міжнародної торгівлі;

     - дослідити сучасні закономірності  розвитку міжнародної торгівлі  України;

     - проаналізувати спеціалізацію та  залежність України на світовому  ринку товарів і послуг;

     - дослідити потенційні можливості  України у міжнародній торгівлі;

     - розглянути шляхи розвитку міжнародної торгівлі;

     - на прикладі уявної компанії  «Надія» проаналізувати її зовнішньоекономічну  діяльність.

     Об’єктом  дослідження є міжнародна торгівля України, а предметом – система  економічних відносин, що виникають в Україні з приводу експорту та імпорту товарів і послуг.

    Теоретичною методологічною основою курсової роботи являються основні положення  і висновки, сформульовані в наукових фундаментальних працях вітчизняних  і закордонних економістів в  області теорії міжнародної торгівлі.

    В якості емпіричної бази дослідження  використані законодавчі і нормативні документи регулюючі проведення зовнішньоекономічної діяльності.

    Інформативною основою є праці українських  і закордонних фахівців в області  теорії міжнародної торгівлі; матеріали наукових конференцій; періодичної преси.

    У ході дослідження використовувалися  загальнонаукові методи, методи порівнянь, угруповань, спостереження, обстеження, комплексної оцінки, аналітичні процедури  й ін.

    Робота  складається із вступу, трьох глав, висновку, списку використаної літератури. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Розділ 1 Зовнішня торгівля як система економічних  відносин 

1. Сутність  та форми зовнішньої торгівлі

     Міжнародна  торгівля – це сфера міжнародних  товарних відносин, специфічна форма обміну продуктами праці (товарами і послугами) різних країн. З іншого боку, міжнародна торгівля є сукупністю зовнішньої торгівлі всіх країн світу.

     Зовнішня  торгівля – це торгівля однієї країни з іншими, яка полягає у оплачуваному вивезенні (експорті) та ввезенні (імпорті) товарів та послуг [10].

     За  специфікою предмета торгівлі звичайно розрізняють наступні форми міжнародної  торгівлі:

1. Торгівля сировинними товарами, до яких відноситься: мінеральна сировина, продукти збагачення і переробки, сільськогосподарська сировина рослинного і тваринного походження і продукти їх первинної переробки, а також продовольчі товари.
2. Торгівля промисловими товарами, у тому числі:
1. Товарами широкого вжитку: одяг, взуття, миючі засоби, меблі, побутова техніка, товари для особистої гігієни, парфуми і косметика, аксесуари, ювелірні прикраси, хутряні вироби, автомобілі.
2. Машинно-технічною продукцією, у тому числі:
• Готовою продукцією (постачання машин та устаткування в готовому до експлуатації вигляді);
• Продукцією в розібраному вигляді;
• Комплектним устаткуванням. Під комплектними об’єктами розуміють промислові чи інші підприємства в цілому, окремі цехи, установки, агрегати, що утворюють готовий технологічний комплекс чи його самостійну частину.
3. Торгівля послугами. Наприклад, транспортні послуги, туризм, оренда, комп’ютерні, фінансові, інженерні послуги, послуги зв’язку тощо [9, с. 43].

     За  способом та організацією взаємовідносин між партнерами розрізняють:

1. Зустрічну торгівлю. Сутність зустрічної торгівлі полягає в тому, що експортно-імпортні операції доповнюють прийняттям партнерами зустрічних зобов'язань щодо постачання (закупівлі) погоджених товарів і послуг. Міжнародна зустрічна торгівля є якісно новою формою організації комерційних операцій, розвиток якої відрізняється швидкими темпами. Вона сприяє встановленню ефективного, довгострокового, взаємовигідного співробітництва учасників безпосередньо в сфері виробництва. У міжнародному товарообігу її частка складає близько 50%.

     Видами  міжнародної зустрічної торгівлі є:

• бартерні операції;
• зустрічні закупівлі;
• викуп техніки, що була у вживанні;
• операції з давальницькою сировиною;
• прості компенсаційні операції;
• складні компенсаційні угоди.

     Бартерна (товарообмінну) угода — це один з видів експортно-імпортних операцій, оформлених бартерним договором чи зі змішаною формою оплати, яким оплата експортних (імпортних) поставок частково передбачена в натуральній формі між контрагентами, що передбачає збалансований за вартістю обмін товарами, роботами, послугами в будь-якім сполученні, який не оподатковується рухом засобів у готівковій чи безготівковій формах [15].

     Зустрічні закупівлі. Ця форма зустрічної торгівлі дозволяє партнерам гнучко виконувати свої зобов'язання з урахуванням  повної чи часткової оплати товарів  у грошовій чи товарній формі, заліку фінансових вимог без переказу валютних коштів, досягнення збалансованості взаємопоставок.

     Викуп техніки, що була у вживанні, при  збуті більш нових моделей  і модифікацій. За цією формою торгівлі експортер одержує можливість продати  більш сучасну і дорогу продукцію, а імпортер — можливість звільнитися від морально застарілої техніки, а також продати її за залишковою вартістю, тобто врахувати її у вартості нової придбаної техніки. Вартість викупленої техніки зараховується в платіж за нову і складає в залежності від її стану, моделі, року виготовлення й інших умов приблизно 10-20% вартості нової.

     Операції  з давальницькою сировиною. Давальницька операція — це постачання однією країною  сировини, напівфабрикатів, комплектуючих  деталей для їх наступної переробки, складання в країні торгівельного партнера і зворотне постачання готових виробів у країну першого експорту.

     Прості  компенсаційні угоди. За цієї форми  зустрічної торгівлі експортер поставляє  виробниче устаткування на умовах комерційного кредиту, а імпортер після його встановлення і пуску в експлуатацію, компенсує його вартість і вартість кредиту постачанням продукції, виготовленої на цьому устаткуванні, поставленому, з розстрочкою платежу.

     Прості  компенсаційні угоди, як правило, укладають  на суми, що не перевищують 20 млн. дол. і на термін не більше 3 років. При цьому ціни на компенсуючу продукцію встановлюються тверді і фіксуються щорічно.

     Складні компенсаційні угоди. Це довгострокові (на 5-10 років) компенсаційні операції великомасштабного характеру (100 млн. дол. і більше). Особливістю таких угод є те, що експортер не зацікавлений сам використовувати компенсуючу продукцію у таких великих обсягах і найчастіше відмовляється від неї на користь третьої сторони, яка в міру реалізації продукції компенсує експортерові вартість устаткування і кредит.

     Таким чином, складна компенсаційна угода  носить тристоронній характер [9].

     2. Електронна торгівля. Важливою рисою  сучасної міжнародної торгівлі  є розвиток електронної торгівлі.

     Термін  «Електронна торгівля» охоплює  дистриб'юцію, маркетинг, продаж чи доставку товарів або послуг електронними засобами. Швидкі темпи зростання електронної торгівлі спостерігаються завдяки використанню Інтернету для комерційних цілей.

     Комерційна  операція поділяється на три етапи:

• реклама та пошук;
• замовлення та оплата;
• постачання.

     Кожен з цих етапів може здійснюватись  через Інтернет і тому розглядається  в контексті електронної торгівлі.

     До  продуктів, які постачаються електронним  способом, відносяться:

• комп’ютерне програмне забезпечення;
• фінансові та страхові послуги;
• аудіо-відео товари;
• туристичні послуги;
• інформаційні послуги;
• телекомунікаційні послуги;
• послуги інформаційних технологій та ін. [19].

     Отже, зовнішня торгівля являє собою обмін  товарами та послугами з іншими країнам  для окремо взятого національного господарства. З моменту виникнення зовнішньої торгівлі відбувався постійний розвиток та вдосконалення її форм, пошук найзручніших способів організації взаємовідносин між торговельними партнерами. 
 
 
 

2. Система показників зовнішньої торгівлі

     Основою системи показників розвитку міжнародної торгівлі є група обсягових індикаторів, до складу якої входять експорт, реекспорт, імпорт, реімпорт, зовнішньоторговельний обіг, генеральна торгівля, спеціальна торгівля та фізичний обсяг торгівлі.

     Згідно  із Законом України «Про зовнішньоекономічну діяльність», експорт - продаж товарів українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності іноземним суб'єктам господарської діяльності (у тому числі з оплатою в негрошовій формі) з вивезенням або без вивезення цих товарів через митний кордон України.

     Реекспорт - продаж іноземним суб'єктам господарської  діяльності та вивезення за межі України  товарів, що були раніше імпортовані  на територію України.

     Імпорт - купівля (у тому числі з оплатою  в негрошовій формі) українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб'єктів господарської діяльності товарів з ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями України, розташованими за її межами [15].

     Реімпорт  – ввезення раніше вивезених за кордон товарів, які не піддавались обробці, тобто це експортні операції, що не відбулись.

     Зовнішньоторговельний обіг — сума вартості експорту і  імпорту країни або груп країн  за певний період: рік, квартал, місяць. Зовнішньоторговельний обіг показує  загальні обсяги зовнішньоторговельної  діяльності, тобто експорту та імпорту  в цілому:

     ЗТО = Ек + Ім,             (1.1)

     де  ЗТО - зовнішньоторговельний обіг; Ек - обсяг експорту (у вартісних  одиницях); Ім. - обсяг імпорту (у вартісних  одиницях).

     Генеральна (загальна) торгівля — прийняте у міжнародній статистиці позначення зовнішньоторговельного обігу з урахуванням вартості транзитних товарів. Показує загальне зовнішньоторговельне «навантаження» на країну, включаючи обсяги ввезення, вивезення та транзиту товарів:

     де  ГТ - генеральна (загальна) торгівля; Ек - вартість експорту; Ім. - вартість імпорту; Т - вартість транзитних товарів, перевезених через територію країни.

     Спеціальна  торгівля — експорт та імпорт, зумовлені  існуванням двох систем обліку товарів  у статистиці зовнішньої торгівлі:

     • спеціальної системи обліку для деяких видів товарів;

     • загальної системи, що застосовується до всіх товарів;

     • вивезення товарів після переробки  під митним контролем;

     • націоналізовані товари.

     Загальний експорт складається зі спеціального експорту та реекспорту.

     Фізичний обсяг зовнішньої торгівлі — оцінка експорту або імпорту товарів у незмінних цінах одного періоду (як правило, року) для отримання інформації щодо руху товарної маси без впливу коливання цін.

     Індекс  фізичного обсягу розраховується за формулою:

      , (1.3)

     де I_ф.о - індекс фізичного обсягу; P₀ - ціна товару в базисному періоді; q₁ - кількість товару в періоді, що вивчається; q₀ - кількість товару в базисному періоді.

     Результуючі показники, до яких належать сальдо торговельного  балансу, сальдо балансу послуг, сальдо балансу поточних операцій, індекси стану платіжного балансу, індекс «умови торгівлі», коефіцієнт імпортної залежності країни, у сукупності характеризують стан зовнішньої торгівлі за критерієм збалансованості експорту та імпорту, ефективності та місця країни в світовій торгівлі.

     Сальдо - різниця між грошовими надходженнями  і витратами за певний проміжок часу.

     Сальдо  торговельного балансу:

     С_т = Ек_т - Ім_т                           (1.4)

     де  С_т - сальдо торговельного балансу; Ек_т - вартість товарного експорту; Ім_т - вартість товарного імпорту.

     Сальдо  балансу послуг:

     С_п = Ек_п - Ім_п                    (1.5)

     де  С_п - сальдо балансу послуг; Ек_п - вартість експорту послуг; Ім_п - вартість імпорту послуг.

     Сальдо  балансу поточних операцій:

     С_по = Ек_по - Ім_по              (1.6)

     де  Спо - сальдо балансу поточних операцій; Ек_по - надходження по статтях балансу поточних операцій; Ім_по - платежі по статтях балансу поточних операцій.

     Індекс  стану балансу. Абсолютні розміри  сальдо торговельного балансу, балансу послуг або балансу з поточних операцій дають можливість лише ранжувати країни за цим показником. Зіставляти ж розміри сальдо по країнах некоректно через те, що країни мають різні економічні та експортні потенціали. В цьому випадку доречно використовувати індекс стану балансу, який ще називають індексом (коефіцієнтом) покриття експортом імпорту (коефіцієнтом покриття імпорту експортом):

     І _і/е =

     Ек  та Ім - відповідно, вартість експорту та імпорту.

     Розрахунковий баланс — це співвідношення вимог і зобов'язань даної країни щодо інших країн на певну дату, незалежно від термінів надходження платежів.

     Платіжний баланс - це співвідношення суми платежів, здійснених даною країною за кордоном, і надходжень, отриманих нею з-за кордону, за певний період (рік, квартал, місяць).

     Індекс  «умови торгівлі» - відношення експортних цін країни до її імпортних цін.

     Якщо  індекс розраховується щодо великої  сукупності товарів, то він визначається як співвідношення індексів експортних та імпортних цін. Для цього розраховується індекс експортних цін (в одиницях національної або іншої валюти):

     Остаточно індекс «умови торгівлі» розраховується як співвідношення двох індексів:

     де  І_у.т. - індекс «умови торгівлі»; Р_Ек - індекс експортних цін (в одиницях національної або іншої валюти); Р_Ім - індекс імпортних цін.

     Індекс  «умови торгівлі» дає важливу  інформацію для оцінки змін у зовнішній  торгівлі країн, але використовувати  його доцільно тільки в сукупності з даними щодо обсягів торгівлі та причин коливання (зменшення або збільшення) експортних та імпортних цін.

     Коефіцієнт  імпортної залежності країни — відношення обсягу імпорту певного товару до обсягу його споживання в країні. Імпортну залежність можна охарактеризувати як залежність країни від зовнішнього ринку в яких-небудь товарах або їх групах внаслідок відсутності в країні необхідних для виробництва потужностей, сировини, кваліфікованих кадрів або через причини економічного та політичного характеру.

     Структурні  показники розвитку міжнародної торгівлі характеризують експортні та імпортні товарні потоки за такими ознаками, як товарний склад і регіональна спрямованість.

     Індекс  диверсифікації експорту — це індекс відхилення товарної структури експорту країни від структури світового експорту. Використовується, як правило, для визначення розбіжностей У структурі зовнішньої торгівлі країн, експорт яких є достатньо різнобічним. Розраховується на базі абсолютного відхилення частки або іншого товару в експорті країни від його частки у світовому експорті. Для цього використовується формула:

     де S_j - індекс диверсифікації експорту країни; h_j - частка товару в загальному експорті країни; h_ij - частка товару в загальному світовому експорті.

     Недоліком даного показника є його значна залежність від кон'юнктури світових товарних ринків і насамперед від коливання  цін на сировину. Навіть незначна їх зміна на окремі товари може суттєво  вплинути на рівень індексу диверсифікації експорту країни.

     Показники інтенсивності міжнародної торгівлі. У світовій практиці для виміру зовнішньоторговельної інтенсивності країн використовується два типи показників: обсяг зовнішньої торгівлі (або експорту, або імпорту окремо) на душу населення країни та відношення експорту (або імпорту, або зовнішньоторговельного обігу окремо) до валового внутрішнього продукту (ВВП) країни.

     Обсяг експорту, імпорту або зовнішньоторговельного обігу на душу населення:

     де  Ек_д - експорт на душу населення; Ім_д - імпорт на душу населення; ЗТО_д - зовнішньоторговельний обіг на душу населення; Ек - вартість національного експорту за рік; Ім - вартість національного імпорту за рік; ЗТО - зовнішньоторговельний обіг країни за рік (Е + І); Ч - чисельність населення країни на відповідний рік.

     Експортна квота. У міжнародних зіставленнях експортна квота використовується не тільки для характеристики рівня інтенсивності зовнішньої торгівлі країни, а й з метою оцінки рівня відкритості національного господарства, участі в міжнародному розподілі праці. Розраховується за формулою:

     де  К_е - квота експортна; Ек - річний обсяг експорту країни; ВВП - валовий внутрішній продукт країни за аналогічний період.

     Імпортна  квота як частка імпорту у валовому внутрішньому продукті країни характеризує також рівень залежності країни від імпорту товарів і послуг. Розраховується за формулою:

     де  К_j - квота імпортна; Ім - обсяг імпорту країни за певний рік; ВВП - валовий внутрішній продукт країни за аналогічний період [2, с. 167]. 

     Показники економічної ефективності експорту та імпорту. Розрахунок економічної  ефективності провадиться шляхом зіставлення досягнутого економічного результату (ефекту) з витратами ресурсів на отримання цього ефекту. Економічні результати і витрати ресурсів мають кількісний вимір, а тому й економічна ефективність може вимірюватися кількісно.

     Макроекономічні показники ефективності зовнішньої торгівлі:

     Макроекономічний  показник ефективності зовнішньоторговельного обігу: 

     де  Е_то - ефективність зовнішньоторговельного обігу; В_Ім - економія витрат у результаті імпорту; В_ек - національні витрати на експорт.

     Макроекономічний  показник ефективності експорту: 

      , (1.16) 

     де  Е_Ек - ефективність національного експорту; V_Ек - валютна виручка від експорту товарів і послуг; В_Ек - національні витрати на експорт.

     Макроекономічний  показник ефективності імпорту:

     де  Е_Ім - ефективність національного імпорту; В_Ім - економія витрат у результаті імпорту; V_Ім - валютні витрати на імпорт.

     Сферою  застосування цих макроекономічних показників є тільки аналітичні макроекономічні розрахунки з метою розробки та обґрунтування можливих варіантів торговельно-політичних заходів, спрямованих на реалізацію державних інтересів у розвитку зовнішньоторговельної діяльності країни.