Аналіз залежності між розвитком економіки та викидами шкідливих речовин в атмосферу

Міністерство  освіти і науки України

Хмельницький  національний університет 
 
 

Кафедра міжнародних

економічних зв’язків 
 
 

Реферат

 з  курсу  « Економіка регіонів» на тему

« Аналіз залежності між розвитком економіки  та викидами

шкідливих речовин в атмосферу» 
 
 

Виконала:ст.гр.МЕВ07-2

Дацюк А. В.

Перевірила: ст. викл.

Скиба Г. В. 
 
 
 

Хмельницький, 2010

План

Вступ

1. Рівень порушення екологічної рівноваги на даному етапі розвитку людства.
2. Оцінка шкідливого впливу галузей промисловості економіки на загальний фон екології:
3. Шляхи подолання кризових явищ в екології і попередження виникнення нових.

Висновки

Використана література

Вступ

     Розвиток  людського суспільства завжди відбувався і відбувається в тісній взаємодії  з природою. Взаємодіючи з природою, людина завжди прагнула поліпшити свій добробут, зробити життя більш комфортним і матеріально забезпеченим. Це обумовило збільшення виробництва необхідної продукції промисловості та сільського господарства і спричинило необмежене використання різноманітних природних ресурсів. Виробництво продукції, як відомо, пов’язане з утворенням відходів, які, потрапляючи в навколишнє природне середовище, забруднюють його.

     Не  є таємницею те, що інтенсифікація впливу господарської діяльності на навколишнє середовище в світі призвела до різкого якісного погіршення  його стану, що надзвичайно загострило проблему узгодженості соціально –  економічних та екологічних цілей  розвитку суспільства. Необхідність посилення  їх вивчення визначається кількома факторами. По – перше, різко зростає мінімальний  вплив екологічних факторів на господарську діяльність, збільшуючи масштаби економічної шкоди у сфері відтворення. По – друге, забруднення навколишнього природного середовища і зниження якості кінцевої продукції з точки зору її екологічності та безпеки збільшує затрати на подолання негативних наслідків цих процесів.

     Актуальність  даної теми полягає в тому, що, оскільки, технологічний прогрес з економічним зростанням чи без нього супроводжуватиме людину завжди, то проблема відтворення, котра включає в себе не лише відтворення економічного потенціалу, але й екологічного – природних ресурсів та нормативної якості навколишнього середовища, набирає обертів і масштабності. На сучасному етапі свого розвитку людство створило настільки розвинуті технології, що має змогу забирати ще більшу частку в енергетичному бюджеті природи, послаблюючи таким чином її стійкість. З цією проблемою стикається кожна пересічна людина на планеті. Саме тому потрібно ставити питання про пом’якшення наслідків людської діяльності на планеті Земля на міжнародний рівень і надати йому чільне місце серед найактуальніших глобальних проблем людства.

     Предметом дослідження є залежність між розвитком економіки і викидами шкідливих речовин в атмосферу, їх зв'язок і сталість цього зв’язку, методи врегулювання даної проблеми,

     Об’єктом даного наукового дослідження є ступінь залежності стану навколишнього середовища і стану екології в цілому від економічного прогресу,  економічні фактори, які впливають на якісний стан навколишнього середовища, шляхи подолання даної проблеми і планування  та розробка програм  для попередження погіршення  екологічної ситуації  в майбутньому.

     Метою наукової роботи є аналіз залежності між розвитком економіки і станом навколишнього середовища, обґрунтування теоретичних положень і розробка шляхів удосконалення механізму управління природокористуванням на базі екологічної економіки.

     Для досягнення вказаної мети були поставлені та вирішені такі теоретичні, методологічні  та практичні завдання:

• визначити рівень забруднення повітря на даному етапі розвитку людства;
• проаналізувати вплив деяких галузей економіки на стан атмосфери;
• зобразити шкідливий вплив економічної діяльності людей на атмосферу в кількісному вимірі;
• проаналізувати закордонний досвід регулювання шкідливого впливу економіки на екологію;
• сформулювати основні шляхи покращення екологічної ситуації в Україні.

1. Рівень  порушення екологічної рівноваги  на даному етапі розвитку людства.

     Діалектика  взаємодії суспільства і природи  має історичний характер, і полягає  в тому, що людство – складова природи, яка разом з тим протистоїть  їй як сила, що її перетворює.

     На  ранній стадії розвитку люди перебували з навколишнім середовищем у  стані безпосередньої і тісної єдності. Первісна людина являла собою звичайного всеїдного споживача природних  систем. Займаючись збиранням і полюванням вона створювала недовговічні невеликі поселення, часом перекочовувала в  пошуках ділянок з більш багатою  рослинністю чи іншими різновидами  їжі. У цей час впив людини на навколишнє середовище був незначний. Ще 1,5 млн  років тому тривалість життя людини не перевищувала 20 років, а чисельність  усієї її популяції становила  близько 500 тис. осіб. Не відбувалося  істотного впливу на навколишнє середовище, оскільки рівень розвитку продуктивних сил був надзвичайно малим.

     Вченими було доведено, що в незайманих людиною  природних комплексах вища продуктивність, ніж у екосистем, штучно ними створених. Але саме руйнівний вплив людини на навколишнє середовище стимулював розвиток цивілізації – у пошуках  нових ресурсів людство поступово  переходило від господарства, що привласнює, до такого, що виробляє. Створене примітивними засобами нове природне середовище надзвичайно вразливе, швидко виснажує грунт і не життєздатне у звичайних умовах. Тому вже навіть освоювані первісною людиною ділянки землі зрештою ставали непридатними для оброблення, і люди змушені були шукати нові території. Слідами тих екологічних катастроф стародавності планета покрита дотепер: це споконвічні степи і пустелі.

     Одна  з найтяжчих екологічних криз мала місце вже на початку неоліту. Навчившись добре полювати на тварин, люди своїми діями призвели до зникнення багатьох їх видів. Результатом стала соціально–екологічна криза -  значне скорочення населення планети ( не було засобів існування). Тим самим екологічна ніша істотно розширилась, чому вирішальною мірою сприяла аграрно-реміснича революція, яка привела до виникнення нових, вдосконалених знарядь праці, що дали змогу значно посилити вплив людини на навколишнє середовище. Тепер людина почала активно і цілеспрямовано втручатися у природні процеси, перебудовувати природні біохімічні цикли.

     Процеси одомашнення тварин, перехід від  полювання до сільського господарства, до осілого способу життя означали, що господарство з мисливсько- збиральницького  перетворилось у виробниче. Розвиток землеробства і скотарства призвів  до значного перетворення ландшафту. На даний момент з’являється все більше даних про те, що стародавні цивілізації гинули не тільки від вторгнень, але і від власних екологічних труднощів, з якими не могли впоратися.

     Погіршення  екологічної ситуації в наш час  стало особливо помітним з 60-х років  ХХ ст. Саме тоді почали з’являтися повідомлення про наслідки застосування пестицидів, різке збільшення викидів в атмосферу і гідросферу, не засвоюваних природою антропогенних відходів, про дефіцит матеріальних та енергетичних ресурсів.

     Нині  у людства дві найважливіші проблеми: імовірність ядерної війни і  екологічні катастрофи. Дане порівняння надзвичайно точно пояснює чим  може загрожувати людству байдужість і експлуатаційний характер співпраці  з природою – знищенням життя  на Землі.

     Особливістю нашого часу є інтенсивний і глобальний вплив людини на навколишнє середовище, що супроводжується глобальними  негативними наслідками. Протиріччя між людиною і природою здатні загострюватись через те, що немає  межі зростанню матеріальних потреб людини, у той час як здатність  природного середовища задовольнити їх – обмежена. У сучасній цивілізації  діє хижацька мораль «суспільства споживання» [1, 15 - 20].

     Становлення і розвиток людського суспільства  супроводжувалися регіональними і  локальними екологічними кризами.  Зараз можна з впевненістю  сказати, що проблема забруднення природного середовища стає гострою як наслідок зростання обсягів промислового і сільськогосподарського виробництва, так і у зв’язку з якісними змінами виробництва під впливом науково – технічного прогресу. Слід також зазначити, що тільки 1-2% використовуваного природного ресурсу залишається в кінцевому продукті, а більшість іде у відходи, що не засвоюються природою. Відходи виробничої діяльності все більше забруднюють літосферу, гідросферу і атмосферу Землі. Адаптаційні механізми біосфери не можуть впоратися з нейтралізацією значної кількості шкідливих речовин, і природні екосистеми починають руйнуватися [1, ст.58]. 

     2. Аналіз показників викидів шкідливих  речовин в атмосферу по областях

     Для проведення детальної оцінки взаємодії розвитку економіки та викидів шкідливих речовин в атмосферу потрібно звернутися до табличних даних, що наведені нижче.

     Таблиця 2.1

     Об’єми  викидів шкідливих речовин в  атмосферу в Україні в 2007 році, тис. т.[3].

Продовження Таблиці 2.1

     В таблиці 2.1 зображено показники кількості  викидів шкідливих речовин в  атмосферу в 2007 році. З відси видно, що станом на 2007 рік в Україні  налічувалось вісім областей плюс м. Севастополь, розмір шкоди, яку вони завдали екології країни найнезначніший. Викиди шкідливих речовин цих областей коливаються від 20,4 до 86,6 тис. т. Сюди можна віднести Волинську, Рівненську, Житомирську, Тернопільську, Чернівецьку, Кіровоградську, Миколаївську, Херсонську області.

     До  наступного кластеру можна віднести області показники,яких варіюють від 87,5 до 230,5 тис. т. Сюди відносять АР Крим, Закарпатську, Одеську,Полтавську, Сумську, Хмельницьку, Черкаську, Чернігівську області.

     І до третього, і найнебезпечнішого  відносять Вінницьку, Дніпропетровську, Донецьку, Запорізьку, Івано-Франківську, Київську, Луганську, Львівську та Харківську області. Викиди шкідливих речовин  в цих областях коливаються від  236,7 до 1871,2 тис. т. в рік.

     Враховуючи  потребу аналізу залежності між  розвитком економіки і викидами шкідливих речовин в атмосферу, потрібно навести дані ВВП 2007-го року в Україні.

     Таблиця 2.2

Продовження таблиці 2.2

     Маючи такі дані, можна проаналізувати залежність між розвитком економіки і  викидами шкідливих речовин в  атмосферу.

     Рис. 2.1 Залежність між викидами шкідливих речовин в атмосферу і ВВП регіонів в Україні в 2007 р. [3]

     Як  видно з рис. 2.1 чим менший ВВП  регіону, тим менший показник викидів  шкідливих речовин в атмосферу  в даному регіоні. Наприклад: місто  Севастополь, кількість викидів  в 2007 році, в якому склала 20,4 тисячі тонн, ВВП лише 4916 млн. грн.. І навпаки  – в Донецькому регіоні, де ВВП  в 2007 році був найбільшим, спостерігається найбільша кількість викидів шкідливих речовин в атмосферу.

     Для того, щоб зробити повноцінний  аналіз і зобразити картину екологічного забруднення території України  через розвиток економіки в повному  обсязі, потрібно проаналізувати і  охарактеризувати ще показники 2008-го і 2009-го років.

     Таблиця 2.2

     Об’єми  викидів шкідливих речовин в  атмосферу в Україні в 2008 році, тис. т. [3]

     На  основі даних Таблиці 2.2 можна зробити  висновок, що кількість міст та областей, в яких кількість шкідливих речовин  коливається від 20,6 до 87,4 залишилася незмінною. Змінилися лише самі області: Волинська, Житомирська, Кіровоградська, Рівненська, Сумська, Херсонська, Чернівецька області та місто Сімферополь. До другої категорії, показники котрої варіюють від 89,6 тис. т. до 218,1, належать АР Крим, Вінницька, Закарпатська, Миколаївська, Одеська, Полтавська, Хмельницька, Черкаська та Чернівецька області. До третьої категорії (266,8-1767,2) ввійшли Волинська, Дніпропетровська, Запорізька, Івано-Франківська, Київська, Луганська, Львівська та Харківська області.

     З рис. 2 видно, що змінився склад серед країн - лідерів з найменшої кількості викидів шкідливих речовин в атмосферу, Наприклад, м. Севастополь, як в 2007 році зайняло перше місце в рейтингу від найменшої кількості, так і у 2008 році посіло те саме місце. А от Тернопільська область здала свої позиції і в 2008 році зайняла аж п’яте місце. Серед регіонів, викиди шкідливих речовин в атмосферу, яких найвищі продовжують лідирувати Донецька, Дніпропетровська, Луганська, Запорізька. Тільки от тепер сюди приєдналася Івано-Франківська область, а Харківська посіла на одну сходинку нижче місце. Тобто об’єми викидів шкідливих речовин в атмосферу в Харківській області незначно зменшилися.

     Таблиця 2.3

Продовження табл. 2.3

     Згідно  теми даної наукової роботи, робимо аналіз залежності між викидами шкідливих  речовин в атмосферу і величиною  ВВП в 2008 році.

     Рис. 2.2 Залежність між викидами шкідливих  речовин і рівнем ВВП в Україні  в 2008 році 

     Таблиця 2.4

     Об’єми  викидів шкідливих речовин в атмосферу в Україні в 2009 році, тис. т. [3]

     З таблиці 3 видно, що в 2009 році в Україні  кількість викидів шкідливих  речовин через розвиток економіки  в атмосферу суттєво зменшилася. Це можна пояснити загальним зменшенням виробництва та спадом економічної  діяльності у зв’язку з економічною  кризою, котру переживає наша країна. Знову ж-таки, можна виділити три  групи регіонів за кількістю тонн викинутих шкідливих речовин  в атмосферне повітря в порядку  зростання. До першого (20,4 – 83,4) можна віднести, Волинську, Кіровоградську, Рівненську, Сумську, Тернопільську, Херсонську, Хмельницьку, Чернівецьку області та м. Севастополь. До другої групи (84,1-194,7) – АР Крим, Вінницьку, Житомирську, Закарпатську,Миколаївську, Одеську, Полтавську, Черкаську та Чернігівську області. І до третьої - (253,4 – 1513,3)групи відносять Дніпропетровську, Донецьку, Запорізьку, Івано-Франківську, Київську, Луганську, Львівську, Харківську області та м. Київ.

     Для того, щоб в повному обсязі розкрити зміст поставленої мети, слід зобразити, ще залежність між викидами шкідливих речовин в атмосферу та рівнем ВВП регіонів в 2009 році. Та це завдання є неможливим оскільки, дані про валовий внутрішній продукт в регіонах ще не сформовані.

     Таким чином, з рис.3 видно, що в порівнянні з 2008 роком, безумовними «лідерами» залишилися Донецька, Дніпропетровська, Луганська, Запорізька області. Найменшу кількість викидів все ще здійснює Чернівецька Рівненська області, а також м. Севастополь, що незмінно тримає перші позиції.

     Для кращого розуміння проблеми та її масштабів потрібно розрахувати  темпи росту та приросту кількості  викидів шкідливих речовин в  атмосферу.

     Таблиця 2.5

     Темпи росту та приросту кількості викидів  шкідливих речовин в атмосферу в 2008/2007 рр., в Україні [3]