Аудиторський процес та його стадії

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ Й НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ЗАПОРІЗЬКА ДЕРЖАВНА ІНЖЕНЕРНА АКАДЕМІЯ

Факультет                                Економіки та підприємства

                      Кафедра                                 Економіка підприємства 

 
 
РЕФЕРАТ

з дисципліни “Аудит”

на тему Аудиторський процес та його стадії

 
 
 
Здав Лісенко Т.О., ст.гр. ЕП-07-2з                                                                         № зал. книжки 070381                                                                                                                                                     Перевірив доцент Лівошко Т.В. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     м. Запоріжжя, 2011 р.  
План. 

1. Зміст контрольно-аудиторського  процесу і його стадії.
2. Первісна (організаційна) стадія.
3. Дослідницька стадія контрольно-аудиторського процесу.
4. Завершальна стадія (узагальнення й реалізація результатів контролю.)
5. Зміст контрольно - аудиторського процесу.

     Фінансово - господарський контроль й аудит  у всіх ланках народного господарства, насамперед у його основній ланці - підприємстві, здійснюється шляхом проведення ревізій тематичних, вибіркових, суцільних, аудиторських й інших контрольних перевірок за допомогою певних прийомів.

     Контрольно-аудиторський процес - це сукупність організаційних, методичних і технічних прийомів, здійснюваних за допомогою певних процедур.

     Організовують і безпосередньо здійснюють цей процес контрольно-аудиторські підрозділи, наявні в структурі органів керування, на які покладені контрольні функції на підприємствах. Незалежний фінансово-господарський контроль проводиться аудиторськими фірмами.

     Зміст будь-якого процесу характеризується стадіями його здійснення й складається  із засобів, предметів праці й  самої праці. Тому важливо правильно  визначити засоби й предмети праці  в процесі аудита.

     Засіб праці - це інструмент, за допомогою  якого аудитор впливає на предмет  праці. Щодо процесу аудита, засобом  праці є методичні прийоми (економічний  аналіз, статистичні розрахунки, економіко-математичні  методи, інформаційне моделювання, експертизи, дослідження первинних документів, інвентаризація, експертна оцінка, лабораторний аналіз, опитування).

     Предмет праці - це те, на що спрямовано дії аудитора. Залежно від того, яку роботу він  виконує (аудиторська фірма), - перевірка  вірогідності фінансової звітності, надання суб'єктам фінансово-господарської діяльності різних послуг, - буде змінюватися об'єкт аудита.

     Елементами  процесу аудита є методичні прийоми, дії аудитора, об'єкти аудита.

     Вплив аудитора за допомогою певних методичних прийомів на об'єкт перевірки визначає аудиторські процедури, через які здійснюється аудиторський процес.

     Для повного розкриття змісту аудиторського  процесу необхідно глибоке розуміння  зв'язку між його елементами. Процедура  аудита з однієї сторони складається  із сукупності методичних прийомів, а з іншого боку - з безпосередніх дій аудитора.

     В аудиторську процедуру може входити  один, два або більше методичні  прийоми, які використають у певній послідовності. Підбор процедур у процесі  аудита в кожному конкретному  випадку визначає розроблена аудитором методика, відображувана в програмі перевірки.

     Усякий  динамічний процес, пов'язаний з використанням  засобів і предметів праці, а  також самої праці, складається  з організаційної, технологічної  й завершальної стадій. Для контрольно-аудиторського процесу такими стадіями є: організаційні, дослідницька, узагальнення й реалізації результатів контролю.

     Взагалі, серед вітчизняних і закордонних  авторів немає єдиного підходу  до вивчення стадій аудиторського процесу. Одні автори, характеризуючи процес аудита, розглядають його стадії, інших - етапи, а деяких - ті самі поняття називають стадіями (етапами). Стадія - це період, що визначає ступінь розвитку чого-небудь, фазу розвитку, а слово етап - окремий момент, стадія.

     Як  свідчать дослідження діяльності аудиторських фірм України, аудит практично здійснюється після складання річної звітності протягом короткого періоду часу. Тому розвиток аудиторської діяльності безпосередньо впливає на визначення етапів аудиторського процесу.

     В економічній літературі немає єдиного підходу й у визначенні кількості стадій, і їхніх назв. Найбільше часто фахівці розглядають процес аудита з погляду періоду його виконання, тобто стадій, і виділяють наступні:

     - початкова (організаційна)

     - дослідницька

     - завершальна (узагальнення й реалізація результатів контролю)

     Організаційна стадія містить у собі вибір об'єкта аудита і його організаційно методичну  підготовку.

     Вибір об'єкта аудита складається у встановленні першочерговості об'єкта перевірки, тобто підприємства, що у плані  проведення аудита тривалістю меж ревізійного періоду повинне піддаватися комплексному аудитові або контрольній перевірці, окремі показники його діяльності (невиконання державного замовлення, нерентабельна робота, незабезпечення збереження цінностей й ін.) спричиняються потребу в невідкладних контрольних діях. Виходячи з характеру діяльності підприємства, змісту контролю визначають потреба у фахівцях, яких варто залучити з апарата підприємства при внутрішньому аудиті для виконання контрольно-аудиторського процесу, тобто формують бригаду контролерів. Після цього видається організаційно-розпорядницький документ - наказ, розпорядження керівника організації. У цьому документі вказують найменування підприємства, що контролюють, вид аудита, період, за який перевіряють його діяльність, прізвище, ім'я, по батькові, посаду кожного члена аудиторської бригади, строк проведення аудита. Керівником аудиторської бригади, як правило, призначають працівника контрольно-аудиторської служби, що має фахову освіту й практичний досвід контрольної роботи.

     Організаційно-методична  підготовка аудита починається з  визначення стану економіки об'єкта аудита. Бригада аудиторів до виїзду на об'єкт контролю вивчає плани  виробничої й фінансово-господарської  діяльності підприємства й виконання  їх за контрольований період. Для цього як джерела інформації використають виробничо - фінансовий план (бізнес-план) економічного й соціального розвитку, річну й періодичну бухгалтерську й статистичну звітність, акт попередньої контрольної перевірки й рішення по ній, документи тематичних обстежень, перевірок, різних службових обстежень і прийнятих по них рішень. Аналізують фінансовий стан підприємства, схоронність його власності, розрахунково-кредитні відносини, платоспроможність, рішення вищого органа керування по поданнях органів державного контролю, зауваження установ банків, податкових органів з питань їхньої компетенції. Вивчають й аналізують також іншу інформацію про діяльність підприємства за контрольований період.

     На  підставі вивчення економіки підприємства, що перевіряє, керівник бригади аудиторів розробляє програму аудита, що затверджує керівник організації, що призначив аудита. У ній указують об'єкт контролю, його зміст і послідовність перевірки, періоди для вибіркового й суцільного контролю й т.п. Потім вибирають методику аудита - визначають методичні прийоми й контрольно-аудиторські процедури, застосування їх при перевірці різних об'єктів контролю, використання засобів обчислювальної техніки й т.д. Конкретизують ці питання при розробці плану-графіка аудита, що передбачає встановлення строку перевірки кожного об'єкта (роздягнула, теми) і виконавців, виходячи із загального строку проведення аудита. Якщо проводиться аудит великого об'єднання, підприємства, концерту, акціонерного товариства більшим складом бригади аудиторів, то витрати часу доцільно розраховувати за допомогою сіткового графіка, у якому можна передбачити паралельне виконання різних контрольно-аудиторських процедур для того, щоб завершити контрольно-аудиторський процес у запланований строк.

     Завершується організаційно-методична підготовка аудита до виїзду на контрольоване підприємство складання робочого плану аудитора, де кожен виконавець по виділеному йому керівником бригади об'єкту й строку завершення контролю встановлює проміжні інтервали часу й елементи виконуваних робіт.

     Такі  організаційні процедури виконуються  при внутрішньому аудиті, що проводиться  на підприємстві вищим органом керування.

     Організаційні принципи зовнішнього аудита, що проводять  незалежні аудиторські фірми, аналогічні, обмежуються лише навкруги питань, поставлених замовником на його рішення, часом проведення й т.п.

     Дослідницька  стадія контрольно-аудиторського процесу  здійснюється аудиторами безпосередньо  на об'єкті аудита - підприємстві. Складається  ця стадія із двох етапів: преддослідницького й дослідницького.

     Преддослідницький етап включає ряд процедур організаційного характеру, спрямованих на створення необхідних умов для якісного проведення аудита у встановлений термін.

     Дослідницький етап - це виконання контрольно-аудиторських процедур по перевірці виробничої й фінансово-господарської діяльності підприємства за допомогою різних методів і засобів.

     Завершальна стадія контрольно-аудиторського процесу  передбачає узагальнення й реалізацію результатів контролю - систематизацію недоліків у діяльності контрольованого підприємства, коли групують і синтезують виявлені недоліки в хронологічній послідовності їхнього здійснення, систематизують порушення нормативно-правових актів у фінансово-господарській діяльності по економічному змісті, а також по місцях виникнення й госпрозрахункової відповідальності за порушення, внаслідок чого власникові нанесений збиток. Виявлені й згруповані недоліки в господарській діяльності узагальнюють і викладають в аудиторському висновку, що обговорюється з акціонерами, засновниками, розробляють профілактичні запобіжні заходи щодо недоліків у подальшій діяльності підприємства.

     Отже, контрольно-аудиторський процес є системним  впливом на суб'єкт підприємницької  діяльності з метою її оптимізації  нормативно-правового регулювання в умовах ринкових відносин.

     Стадії  процесу аудиторської перевірки  в значній мірі залежить від рівня  аудита й підходів до нього: підтверджуючий; системно-орієнтований; аудит, що базується на ризику. У підтверджуючому аудиті основна увага приділяється реєстрам і документам. Системно-системно-орієнтований підхід до аудита дає можливість аудитові спостерігати за системами, що контролюють операції. При аудиті, що базується на ризику, аудитор орієнтований на людей, які контролюють систему. Тому в умовах системно-системно-орієнтованого аудита варто виділити окремим етапом вивчення й оцінку системи обліку й внутрішнього контролю, а при аудиті, заснованому на ризику, - оцінку аудиторського ризику, від величини якого залежить час, обсяг аудиторської перевірки й вартість послуг.

     Логічна послідовність першорядних дій  аудитора дозволяє виділити стадії й  етапи аудиторського процесу, наведені в таблиці 1:

      Таблиця 1. - Стадії процесу аудиторської перевірки на різних етапах його розвитку.

     Першим  етапом на початковій стадії є вибір суб'єкта аудиторської перевірки, ознайомлення з його бізнесом і станом обліку. Цей етап характерний для всіх організаційно-методичних підходів до аудита. Вітчизняна практика показує, що вибір суб'єкта перевірки переважно здійснюють самі аудитори або аудиторські фірми через рекламу, оголошення в періодичних виданнях, радіо, телебачення. Закордонні аудиторські фірми для виборів фірм клієнтів використають аркуші-зобов'язання. Аудитори відправляють аркуші-зобов'язання на різні підприємства й організації, де перераховують свої послуги, зобов'язання аудитора і його відповідальність. Після відповіді клієнта на аркуш-зобов'язання із запрошенням для аудита представник аудиторської фірми виїжджає на місце перевірки.

     На  цьому етапі важливо ознайомиться з інформацією про бізнес клієнта, що необхідна для правильного тлумачення доказів, отриманих у процесі аудита. Знання бізнесу клієнта жадає від аудитора докладного вивчення видів діяльності, галузевих особливостей організації й технології виробництв. Галузеві особливості окремих видів діяльності суб'єктів перевірки істотно впливають на організацію обліку. Крім того, аудитор повинен добре володіти нормативною базою, що регулює діяльність і систему обліку підприємств різних галузей народного господарства.

     Вивчення  бізнесу клієнта дає аудиторові можливість вибрати правильний напрямок при перевірці підприємства, що одночасно займається декількома видами (наприклад, виробництвом, торгівлею, будівництвом й ін.)

     На  іншому етапі початкової стадії процесу  аудиторської перевірки фахівець знайомить із уставом підприємства, його статутними документами й правовими зобов'язаннями. Перевіривши, коли й ким зареєстроване підприємство склад засновників, він повинен звернути особливу увагу на предмет і види діяльності, які передбачені уставом. Все це при подальшій перевірці дає можливість визначити законність здійснення тих або інших господарських операцій. Важливо також проконтролювати наявність ліцензій на види діяльності й реалізацію окремих видів товарів.

     В умовах підтверджуючого аудита, як свідчить вітчизняна практика, за останні роки більшість аудиторів обмежуються тільки оглядовим вивченням стану бухгалтерського обліку.

     Аудитор повинен досліджувати й вивчити  систему бухгалтерського обліку й внутрішнього контролю клієнта  для того, щоб зрозуміти, як готується бухгалтерська інформація, і мати повне подання про надійність певних систем.

     Система внутрішньогосподарського контролю може давати надійну фінансову інформацію, забезпечувати збереження активів  суб'єкта перевірки. Якщо в клієнта  досить надійна система внутрішнього контролю, то ризик контролю буде незначним, а кількість аудиторських доказів меншим, чим при слабкому внутрішньому контролі. Крім цього, оцінка внутрішнього контролю й ризику дає можливість аудиторові виявляти контрольні моменти й знижує ймовірність виявлення наявності помилок.

     Дослідження системи обліку, оцінку внутрішнього контролю й ризику аудитор здійснює за допомогою вивчення організаційних структур, посадових інструкцій підприємства, бесід з керівництвом і працівниками клієнта, ознайомлення з документообігом, спостереження за роботою менеджерів і внутрішніх аудиторів і т.п.

     Основна мета оцінки системи внутрішнього контролю підприємства - створення основи для  планування аудита й визначення часу й обсягу аудиторських процедур, а також суми оплати за надані послуги.

     Отже, логічно визначити обсяг робіт, узгодження суми оплати й складання  договору як окремого етапу процесу  аудита.

     Договір аудиторської перевірки містить  не тільки види послуг, час його проведення, суму оплати, але й зобов'язання й права як виконавця, так і замовника.

     Складання плану й робочої програми є  завершальним етапом процесу аудита. У МСА 300 «Планування» визначено, що планування повинне передбачати:

     - знання бізнесу й клієнта

     - розуміння системи бухгалтерського обліку

     - ризик і сутність

     - характер, час й обсяг процедур

     - координація, керівництво нагляд  і перевірка

     - інші аспекти.

     Для виконання плану аудита з урахуванням  інформації, отриманої на попередніх етапах процесу аудиторської перевірки, аудитор у писемній формі становить робочу програму. До неї входить перелік конкретних процедур, спрямованих на виявлення доказів про вірогідність інформації про фінансову звітність підприємств. У програмі визначені аудиторські завдання для кожного напрямку дослідження, і вона може служити інструкцією для молодших аудиторів і використатися як спосіб контролю за своєчасністю і якістю виконаних ними робіт.

     На  стадії дослідження в умовах підтверджуючого  аудита доцільно виділити такі етапи  процесу:

• перевірка господарських операцій й облікових записів
• коректування плану й робочої програми
• перевірка (аналіз) фінансової звітності, збір аудиторських доказів.

     Для системно-системно-орієнтованого аудита й аудита, що базується на ризику використають однакові назви етапів (крім першого). Якщо в умовах підтверджуючого аудита для першого етапу стадії дослідження пропонується назва «перевірка господарських операцій й облікових записів», то в умовах системно-системно-орієнтованого аудита й аудита, що базується на ризику, - «вивчення господарських операцій й облікових записів» або «тестування контрольних моментів». Це має своє пояснення. Якщо за умови оцінки внутрішнього контролю й аудиторського ризику виявлено, що рівень ризику низький, те, можливо досить обмежитися тестуванням тільки контрольних моментів. Якщо ризик внутрішнього контролю високий, - доцільно здійснювати перевірку господарських операцій й облікових записів, тобто перевіряти первинні документи, облікові записи докладніше.

     Етап  коректування плану й робочої  програми передбачене МСА, де зазначено, що вони повинні складатися й коректуватися (при необхідності) у період проведення аудита. Коректування плану й внесення певних змін у робочу програму здійснюються на стадії дослідження, тобто збору доказів, внаслідок об'єктивних і суб'єктивних причин. Рішення про внесення змін у план і програму аудита приймає керівник аудиторської фірми або аудиторів. На завершальному етапі дослідницької стадії основним завданням є одержання достатнього обсягу аудиторських доказів для визначення того, наскільки об'єктивно відображене відображення окремих рахунків у балансі й інших формах фінансової звітності. Характер й обсяг цієї роботи залежить доказів, виявлених на попередніх етапах.

     Для виконання завдань на етапі перевірки (аналізу) фінансової звітності в практиці аудита використають аналітичні процедури й процедури перевірки окремих статей балансу. До аналітичних процедур ставляться:

• аналіз співвідношень різних фінансових (або фінансових і нефінансових) показників;
• порівняння фактичних даних із плановими або з аналогійними за попередні роки;
• порівняння окремих показників з відповідними показниками аналогічних підприємств або середньогалузевими;
• визначення відхилень;
• факторний, або регресійний аналіз.

     Якщо  в процесі аналізу фінансової звітності аудитор виявить істотні відхилення від передбачених, тоді варто вдатися до додаткових процедур контролю. За допомогою процедур перевірки крім окремих статей балансу аудитори виявляють помилки у фінансовій звітності.

     Якщо  при перевірці з використанням  аналітичних процедур акцентується увага на загальній оцінці господарських операцій і сальдо Головної книги, що переноситься в баланс суб'єкта перевірки.

     На  завершальній стадії процесу аудита доцільно виділити три етапи: оцінка й аналіз результатів; складання  звіту, підготовка пропозицій й ознайомлення з ними замовників; написання висновку й оформлення й підписання акту виконаних робіт.

     На  етапі оцінки аналізу результатів  аудиторської перевірки керівник фірми  або керівник групи аудиторів  оцінює результати аудита й аналізує достатність зібраних доказів для підтвердження вірогідності фінансової звітності. Вагомість доказів визначає зміст аудиторського звіту й висновку. На цьому етапі аудитор погоджує спірні питання з керівництвом підприємства (організації), що підлягало аудитові.

     Керівники аудиторської групи звертають особливу увагу на робочі документи аудиторів. Істотна перевірка цих документів дає можливість визначити якість виконання аудита, дотримання послідовності  плану й програми перевірки. На наступному етапі завершальної стадії аудитор становить висновок, у якому вказує сильні й слабкі напрямки діяльності підприємства. Особлива увага він зосереджує на пропозиціях, спрямованих на поліпшення бізнесу клієнта, організації системи обліку, удосконалення системи внутрішнього контролю. Залежно від потреб замовника, висновок зачитується на зборах засновників (акціонерів) або передається керівництву підприємства. Фома й зміст аудиторського висновку розкривається в МСА 700 «Аудиторський висновок про фінансову звітність».

     Після складання висновку аудитор разом із замовником оформляє й підписує акт виконання робіт, що є завершальним етапом процесу аудита. Розглянуті етапи характеризують процеси аудита фінансової звітності. Крім цього, аудиторські фірми виконують різні послуги: аналіз фінансової звітності, поновлення обліку й складання звітності, консультації по економіко-правових питаннях, оподатковування й т.п. Від характеру послуг залежить не тільки методика й процедура аудита, але й етапи їхнього виконання.

     Отже, види аудиторської діяльності значно впливають як на процес аудита взагалі, так і на етапи його виконання.

      Список використаної літератури: 

1. Гончарук  Я.А., Рудницький В.С. Аудит: Навч.посiбник - 3-тє вид., перероб. i доп. - К.: Знання, 2007.
2. Белуха Н.Т. Аудит: Підручник. - К.: «Знання», КОО, 2000