Бюджетна система України

ПВНЗ  «Європейський університет»

Кам’янець-Подільська філія 
 
 
 
 

Реферат

на  тему: «Бюджетна система України»

з дисципліни «Бюджетна система» 
 

      Виконав:

студент групи 31-БК

третього  курсу

Бізнес-коледжу

денної  форми навчання

Шило  А.А.

Перевірила:

Гіджелінська О.С 
 

м. Кам’янець-Подільський,

2011

ПЛАН 

    Вступ

 
1. Структура бюджетної системи  України. 
 
2. Принципи бюджетної системи України. 
 
3. Бюджетна класифікація. 
 
4. Складові частини бюджету. 
 
5. Сутність та роль бюджету в соціально-економічних проце
 

     Список використаної літератури 
Вступ 

Бюджет та бюджетна система загалом відноситься  до тієї сфери суспільного

життя, що безпосередньо  стосується інтересів всіх і кожного. В бюджеті

будь-якої країни відбиваються важливі економічні, соціальні, політичні

проблеми життя  суспільства і людини.  

Розподільчі відносини у суспільстві охоплюють  всі сторони

відтворювального  процесу. Основне місце у регулюванні  цих відносин

відводиться бюджету. Саме через бюджет держава  може стимулювати або

обмежувати  розвиток державності окремих підприємств, організацій,

установ, забезпечити  збільшення чи зменшення матеріального  або

культурного рівня розвитку, впливати на внутрішнє  життя державного

організму. З  метою реалізації цих заходів  в умовах товарно-грошових

відносин держава повинна мати у своєму розпорядженні відповідні фонди

грошових коштів. Формування цих фондів здійснюється в процесі розподілу

і перерозподілу  ВВП і НД. 

Бюджет в  соціально-економічному розвитку України  відіграє особливу роль

при допомозі: 

· Системи  оподаткування та мобілізації коштів в бюджет; 

· Системи  фінансування і використання бюджетних  коштів; 

· Системи  бюджетного регулювання. 

Виділяються значні кошти на розвиток всіх галузей  матеріальної і

нематеріальної  сфери економіки, на операційні видатки, на розвиток

науково-технічного прогресу. Значну частину коштів держава  вкладає в

соціально-культурну  сферу, на невиробничі капіталовкладення, на оплату

праці працівників  бюджетних установ, на харчування і  медикаменти в

установи охорони  здоров’я, на стипендії, пенсії, допомоги. За рахунок

коштів бюджету  повністю утримуються органи влади, оборони, міжнародні

економічні  відносини.

 

1. Структура  бюджетної системи України. 
 
Бюджетна система України складається з державного бюджету та місцевих бюджетів. Бюджетами місцевого самоврядування визнаються бюджети територіальних громад сіл, селищ, міст та їх об’єднань. 
 
Місцевими бюджетами визнаються бюджет Автономної Республіки Крим, обласні, районні бюджети, бюджети районів у містах та бюджети місцевого самоврядування. 
 
Зведений бюджет. 
 
Зведений бюджет є сукупністю показників бюджетів, що використовуються для аналізу і прогнозування економічного і соціального розвитку держави. Зведений бюджет України включає показники Державного бюджету України, зведеного бюджету Автономної Республіки Крим та зведених бюджетів областей та міст Києва і Севастополя. 
 
Зведений бюджет Автономної Республіки Крим включає показники бюджету Автономної Республіки Крим, зведених бюджетів її районів та бюджетів міст республіканського значення. 
 
Зведений бюджет області включає показники обласного бюджету, зведених бюджетів районів і бюджетів міст обласного значення цієї області. 
 
Зведений бюджет району включає показники районних бюджетів, бюджетів міст районного значення, селищних та сільських бюджетів цього району. 
 
Зведений бюджет міста з районним поділом включає показники міського бюджету та бюджетів районів, що входять до його складу. У разі, коли місту або району у місті адміністративно підпорядковані інші міста, селища чи села, зведений бюджет міста або району в місті включає показники бюджетів цих міст, селищ та сіл. 
 

 

2. Принципи  бюджетної системи України. 
 
Бюджетна система України ґрунтується на таких принципах: 
 
1) принцип єдності бюджетної системи України - єдність бюджетної системи України забезпечується єдиною правовою базою, єдиною грошовою системою, єдиним регулюванням бюджетних відносин, єдиною бюджетною класифікацією, єдністю порядку виконання бюджетів та ведення бухгалтерського обліку і звітності; 
 
2) принцип збалансованості - повноваження на здійснення витрат бюджету повинні відповідати обсягу надходжень до бюджету на відповідний бюджетний період; 
 
3) принцип самостійності - Державний бюджет України та місцеві бюджети є самостійними. Держава коштами державного бюджету не несе відповідальності за бюджетні зобов’язання органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування. Органи влади Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування коштами відповідних бюджетів не несуть відповідальності за бюджетні зобов’язання одне одного, а також за бюджетні зобов’язання держави. Самостійність бюджетів забезпечується закріпленням за ними відповідних джерел доходів, правом відповідних органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування на визначення напрямів використання коштів відповідно до законодавства України, правом Верховної Ради Автономної Республіки Крим та відповідних рад самостійно і незалежно одне від одного розглядати та затверджувати відповідні бюджети; 
 
4) принцип повноти - до складу бюджетів підлягають включенню всі надходження до бюджетів та витрати бюджетів, що здійснюються відповідно до нормативно-правових актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування; 
 
5) принцип обґрунтованості - бюджет формується на реалістичних макропоказниках економічного і соціального розвитку держави та розрахунках надходжень до бюджету і витрат бюджету, що здійснюються відповідно до затверджених методик та правил; 
 
6) принцип ефективності - при складанні та виконанні бюджетів усі учасники бюджетного процесу мають прагнути досягнення запланованих цілей при залученні мінімального обсягу бюджетних коштів та досягнення максимального результату при використанні визначеного бюджетом обсягу коштів; 
 
7) принцип субсидіарності - розподіл видів видатків між державним бюджетом та місцевими бюджетами, а також між місцевими бюджетами повинен ґрунтуватися на максимально можливому наближенні надання суспільних послуг до їх безпосереднього споживача; 
 
8) принцип цільового використання бюджетних коштів - бюджетні кошти використовуються тільки на цілі, визначені бюджетними призначеннями; 
 
9) принцип справедливості і неупередженості - бюджетна система України будується на засадах справедливого і неупередженого розподілу суспільного багатства між громадянами і територіальними громадами; 
 
10) принцип публічності та прозорості - Державний бюджет України та місцеві бюджети затверджуються, а рішення щодо звіту про їх виконання приймаються відповідно Верховною Радою України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим та відповідними радами; 
 
11) принцип відповідальності учасників бюджетного процесу - кожен учасник бюджетного процесу несе відповідальність за свої дії або бездіяльність на кожній стадії бюджетного процесу. 
 

 

3. Бюджетна класифікація. 
 
 
Бюджетна класифікація України застосовується для здійснення контролю за фінансовою діяльністю органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших розпорядників бюджетних коштів, проведення необхідного аналізу в розрізі доходів, а також організаційних, функціональних та економічних категорій видатків, забезпечення загальнодержавної і міжнародної порівнянності бюджетних показників. 
 
З метою досягнення цілісності бюджетних категорій доходів і видатків та для забезпечення взаємозв’язку між функціональними призначеннями і економічним характером видатків бюджету Міністр фінансів України затверджує бюджетну класифікацію, а також зміни до неї та інформує про це в обов’язковому порядку Верховну Раду України. 
 
Бюджетна класифікація має такі складові частини: 
 
1) класифікація доходів бюджету; 
 
2) класифікація видатків (у тому числі кредитування за вирахуванням погашення) бюджету; 
 
3) класифікація фінансування бюджету; 
 
4) класифікація боргу. 
 
Класифікація доходів бюджету 
 
1. Доходи бюджету класифікуються за такими розділами: 
 
1) податкові надходження; 
 
2) неподаткові надходження; 
 
3) доходи від операцій з капіталом; 
 
4) трансферти. 
 
Податковими надходженнями визнаються передбачені податковими законами України загальнодержавні і місцеві податки, збори та інші обов’язкові платежі. 
 
Неподатковими надходженнями визнаються: 
 
1) доходи від власності та підприємницької діяльності; 
 
2) адміністративні збори та платежі, доходи від некомерційного та побічного продажу; 
 
3) надходження від штрафів та фінансових санкцій; 
 
4) інші неподаткові надходження. 
 
Трансферти - це кошти, одержані від інших органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших держав або міжнародних організацій на безоплатній та безповоротній основі. 
 
Класифікація видатків бюджету 
 
Видатки бюджету класифікуються за: 
 
1) функціями, з виконанням яких пов’язані видатки (функціональна класифікація видатків); 
 
2) економічною характеристикою операцій, при проведенні яких здійснюються ці видатки (економічна класифікація видатків); 
 
3) ознакою головного розпорядника бюджетних коштів (відомча класифікація видатків); 
 
4) за бюджетними програмами (програмна класифікація видатків). 
 
Функціональна класифікація видатків має такі рівні деталізації: 
 
1) розділи, в яких визначаються видатки бюджетів на здійснення відповідно загальних функцій держави, Автономної Республіки Крим чи місцевого самоврядування; 
 
2) підрозділи та групи, в яких конкретизуються напрями спрямування бюджетних коштів на здійснення відповідно функцій держави, Автономної Республіки Крим чи місцевого самоврядування. 
 
За економічною класифікацією видатки бюджету поділяються на поточні видатки, капітальні видатки та кредитування за вирахуванням погашення, склад яких визначається Міністром фінансів України. 
 
Відомча класифікація видатків бюджету визначає перелік головних розпорядників бюджетних коштів. На її основі Державне казначейство України та місцеві фінансові органи ведуть реєстр усіх розпорядників бюджетних коштів. 
 
Програмна класифікація видатків бюджету застосовується при формуванні бюджету за програмно-цільовим методом. 
 
Класифікація фінансування бюджету. 
 
Класифікація фінансування бюджету визначає джерела отримання фінансових ресурсів, необхідних для покриття дефіциту бюджету, і напрями витрачання фінансових ресурсів, що утворилися в результаті перевищення доходів бюджету над його видатками (до цієї категорії належать платежі з погашення основної суми боргу). 
 
Класифікація фінансування бюджету здійснюється за такими ознаками: 
 
1) фінансування за типом кредитора - за категоріями кредиторів або власників боргових зобов’язань; 
 
2) фінансування за типом боргового зобов’язання - за засобами, що використовуються для фінансування дефіциту або профіциту. 
 
Класифікація боргу 
 
Класифікація боргу систематизує інформацію про всі боргові зобов’язання держави, Автономної Республіки Крим, місцевого самоврядування. 
 
Борг класифікується за типом кредитора та за типом боргового зобов’язання. 
 

 

4. Складові  частини бюджету. 
 
Бюджет може складатися із загального та спеціального фондів. Загальний фонд бюджету включає: 
 
1) всі доходи бюджету, крім тих, що призначені для зарахування до спеціального фонду; 
 
2) всі видатки бюджету за рахунок надходжень до загального фонду бюджету; 
 
3) фінансування загального фонду бюджету. 
 
Спеціальний фонд бюджету включає: 
 
1) бюджетні призначення на видатки за рахунок конкретно визначених джерел надходжень; 
 
2) гранти або дарунки (у вартісному обрахунку), одержані розпорядниками бюджетних коштів на конкретну мету; 
 
3) різницю між доходами і видатками спеціального фонду бюджету. 
 
Розподіл бюджету на загальний та спеціальний фонди визначається законом про Державний бюджет України. Джерела формування спеціального фонду визначаються виключно законами України. 
 
 
Підставою для рішення відповідної ради про створення спеціального фонду у складі місцевого бюджету може бути виключно закон про Державний бюджет України. 
 
Передача коштів між загальним та спеціальним фондами бюджету дозволяється тільки в межах бюджетних призначень шляхом внесення змін до закону про Державний бюджет України чи рішення відповідної ради. 
 
Платежі за рахунок спеціального фонду здійснюються в межах коштів, що надійшли до цього фонду на відповідну мету. 
 
Створення позабюджетних фондів органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування та іншими бюджетними установами не допускається. 

 

5. Сутність  та роль бюджету в соціально-економічних  процесах 

Бюджет - складна економічна категорія. Як категорія, державний бюджет

являє собою  систему економічних відносин, що складаються в суспільстві в

процесі формування, розподілу та використання централізованого грошового

фонду країни, призначеного для задоволення суспільних потреб. Іншими

словами, державний  бюджет - це грошові відносини, що виникають  у держави

з фізичними  та юридичними особоми у зв(язку з розподілом та

перерозподілом  національного доходу, призначеного для фінансування

народного господарства, соціально-культурних заходів та установ,

управління  державою, укріплення обороноздатності країни. 

Будучи частиною бюджетних відносин, державний бюджет як категорія

характеризується  тими ж рисами, які притаманні фінансам вцілому, але в

той же час  має свої особливості, які відрізняють його від інших сфер та

ланок фінансових відносин. До числа таких особливостей слід віднести те,

що: 

а) бюджет являє  собою економічну форму перерозподільчих відносин,

пов(язаних з  відокремленням частини національного  доходу в руках держави

та її використанням  для суспільних потреб; 

б) за допомогою  бюджету здійснюється перерозподіл національного доходу зподіл національного  доходу

(національного  багатства) між найважливішими  сферами суспільного

виробництва (промисловістю, сільським господарством, транспортом,

будівництвом  і т.д.), в межех галузей народного  господарства, між

сферами суспільної діяльності (виробничою і невиробничою сферами

економіки), між  регіонами країни та територіями; 

в) область  бюджетного розподілу займає центральне місце в складі

державних фінансів, що визначило ключовим положенням бюджету  у

порівнянні  з іншими ланками фінансової системи. 

Важливою є  роль бюджету у розподілі сукупного  суспільного продукту та

національного доходу. В бюджеті країни акумулюється значна частина знов

створеної вартості-нацонального доходу, розподілюваного і

розподілюваного у відповідності з ринковими  законами суспільного

розвитку для  забезпечення розширеного відтворення  та задоволення

загальнодержавних потреб. 

Розподільчі відносини у суспільстві охоплюють всі сторони

відтворювального  процесу. Основне місце у регулюванні  цих відносин

відводиться бюджету. Саме через бюджет держава  може стимулювати або

обмежувати  розвиток державності окремих підприємств, організацій,

установ, забезпечити  збільшення чи зменшення матеріального або

культурного рівня розвитку, впливати на внутрішнє  життя державного

організму. З  метою реалізації цих заходів  в умовах товарно-грошових

відносин держава  повинна мати у своєму розпорядженні  відповідні фонди

грошових коштів. Формування цих фондів здійснюється в процесі розподілу

і перерозподілу  ВВП і НД. 

Цей розподіл здійснюється при допомозі фінансових відносин, а бюджетні

відносини (БВ) є складовою частиною фінансових відносин і вони

характеризуються  наступними особливостями: 

1. Ці відносини  є розподільчими; 

2. Носієм бюджетних  відносин є гроші, тобто ці  відносини мають вартісне

вираження; 

3. Кінцевою  метою бюджетних відносин є  формування і використання

централізованого  фонду грошових коштів держави (ЦФГКД). 

Необхідність формування ЦФГКД в умовах товарно-грошових відносин

зумовлено необхідністю виконання державою функцій, виражених  у

Конституції. З метою формування ЦФГКД у  відповідності з об’єктивними

економічними  законами держава через законодавчі  акти організує грошові

відрахування, пов’язані з цим процесом. Механізм формування цього фонду

в ринкових умовах повинен забезпечуватися з урахуванням: 

- необхідності  певного обсягу грошових коштів  для виконання функцій

державою; 

  

- стимулювання  юридичних та фізичних осіб в процесі виробництва та

надання послуг. 

Таким чином  формування ЦФГКД є об’єктивно необхідним процесом.

Враховуючи  принцип єдності усіх ланок бюджету. Бюджет можна розглядати: 

а) як економічну категорію;

б) як ЦФГКД;

в) як централізовану ланку фінансової системи;

г) як основний фінансовий план країни.

д) як основний юридично-економічний закон країни. 

Розглядаючи бюджет як економічну категорію слід зазначити, що державний

бюджет виступає складовою частиною відносин, пов’язаних з розподілом та

перерозподілом ВВП і НД з метою формування і використання ЦФГКД.

 

 

ЛІТЕРАТУРА 
 
1. Бюджетний кодекс. 
 
2. Василик О.Д. Державні фінанси України: Навч. пос. – К.: вища школа,1997. – 383 с.
 

3.Україна. Господарський кодекс України: Офіц. текст. — К.: Вид-во Європ. ун-ту, 2004. — 256 с. 

4.Закон України «Про господарські товариства» від 19.09.1991 р. 

5.Постанова KM України «Про затвердження Положення про порядок санації державних підприємств» //Збірник постанов Уряду України. — 1994.— №5. 

6.Держбюджет-2005 //Все про бухгалтерський облік.— № 34 (1067).— 2005.

— 12 квітня.  

7. Бюджетна  система. Вишкіл студії: Навч. посіб. / Юрій СІ., Бескид Й.М., Демґянишин В.Г. та ін.