Бізнес-план: структура та зміст

Міністерство  освіти і науки  України

НАЦІОНАЛЬНИЙ  ГІРНИЧИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ФАКУЛЬТЕТ МЕНЕДЖМЕНТУ 
 
 
 
 
 
 

РЕФЕРАТ

з дисципліни «Менеджмент ЗЕД»  

Тема: «Бізнес-план: структура та зміст» 
 
 
 
 

Виконавець _____________
Керівник  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Дніпропетровськ

2011

 
 

План

  1. Структура та логіка розробки бізнес-плану
  2. Вимоги до оформлення бізнес-плану

 

     1. Структура та логіка  розробки бізнес-плану

     Що  конкретно має включати в себе бізнес-план? Ви й самі можете відповісти на це запитання, якщо поставите себе на місце банківського службовця, до якого звернувся підприємець  з проханням про кредит для  реалізації своєї ідеї. Питання, які  б Ви йому задавали, і визначають зміст бізнес-плану. Дещо Інші запитання  до підприємця в аналогічній ситуації виникають у венчурних капіталістів або індивідуальних інвесторів. Оскільки банки ніколи не ризикують у бізнесі, їхня мета — домогтися надійної процентної ставки за кредити та гарантій своєчасного їх повернення. Навпаки, венчурні капіталісти або індивідуальні  інвестори згодні розділити з  підприємцем ризики його починання. Вони заінтересовані у швидкому зростанні  своїх капіталів, а тому, як правило, вимагають частки в майбутньому прибутку.

     Отже, зміст та структура бізнес-плану  залежать передусім від тієї аудиторії, для якої його призначено. Вибір тієї чи тієї аудиторії, у свою чергу, залежить від цілей, які ставить перед собою підприємець, опрацьовуючи бізнес-план (залучення зовнішнього капіталу, комунікації з партнерами по бізнесу, моделювання системи управління майбутнім бізнесом, попереднє визначення перешкод та проблем, розвиток власних управлінських навичок).

     Перше правило, якого має дотримуватися  підприємець у процесі складання  бізнес-плану, — це чітко визначити  мету його розробки та конкретного  адресата.

     На  зміст та структуру бізнес-плану  суттєво впливають розміри бізнесу  й обсяги фінансових потреб. Чим  масштабнішим є підприємницький проект, чим більше інвестицій він потребує, тим ширше коло питань має бути висвітлено у бізнес-плані, тим детальнішими та обгрунтованішими мають бути відповідні розрахунки.

     На  змісті та структурі бізнес-плану  позначається й специфіка сфери  майбутнього бізнесу. Обґрунтування  підприємницького проекту у сфері виробничої діяльності вимагає ґрунтовнішого та «об’ємнішого» бізнес-плану внаслідок самої природи цієї сфери. Навпаки, підприємець, який бажає розпочати роздрібну торгівлю, не має потреби в опрацьованому до дрібниць бізнес-плані.

     Зміст і структура бізнес-плану  залежать також і  від інших факторів, зокрема:

     • конкретних характеристик майбутнього  продукту бізнесу та стадії його життєвого  циклу;

     • ступеня конкуренції в галузі;

     • можливостей розширення бізнесу  в майбутньому.

     Наявність багатьох факторів, які впливають  на зміст, структуру та обсяги бізнес-плану (рис. 1), свідчать, що не існує певної стандартної, універсальної, «найліпшої»  форми бізнес-плану. Кожний підприємець  чи компанія складають бізнес-план по-своєму. Підходи до його розробки змінюються згідно з характером бізнесу, особливостями його середовища, конкретними  цілями бізнес-плану, індивідуальними  запитами потенційних інвесторів. Але  це зовсім не означає, що не існує загальних  вимог до опрацювання бізнес-плану. Є низка ключових питань, які мають  бути ретельно вивчені, оцінені та висвітлені в кожному бізнес-плані.

     Будь-який бізнес-план, незалежно від його особливостей та розмірів, має право  на існування лише за умови, що він  приносить дохід його власнику. Обґрунтувати можливість комерційного успіху — це перше основне завдання будь-якого бізнес-плану. Зробити це можна з допомогою фінансових показників, які характеризують:

     • фінансові потреби для створення  бізнесу;

     • обсяги передбачуваного продажу;

     • розміри прибутків та збитків;

     • рух готівки тощо.

     Усе це і становить основу фінансового  плану. Фінансові показники — це кінцевий результат, параметри якого залежать від ринкових, виробничих, організаційних та інших аспектів даного бізнесу. Зрозуміло, що й ці аспекти підприємницького проекту інтересують можливих партнерів, тому можуть бути висвітлені в бізнес-плані. Отже, обов'язковими складовими бізнес-плану мають бути:

     • маркетинг-план;

     • виробничий план;

     • організаційний план.

     Потенційних інвесторів інтересує не лише прибутковість  майбутнього бізнесу, а й пов'язані  з ним ризики, сильні та слабкі сторони  бізнесу як порівняти з конкурентами. Тому в бізнес-плані треба дати оцінку загроз та можливих ризиків.

     Зміст бізнес-плану, як ми вже з'ясували, залежить від впливу низки об'єктивних чинників. Закономірно, що структура бізнес-плану не може бути однаковою в усіх випадках, але процес формування структури бізнес-планів різних типів має багато спільного. Зокрема, у структурі будь-якого бізнес-плану можна виділити три блоки.

     Перший  блок — це опис ключових, найважливіших та найзначущіших аспектів майбутнього бізнесу; опис того стану бізнесу, якого прагне досягти підприємець стосовно всіх компонентів менеджменту.

     У другому блоці мають бути кількісно охарактеризовані заходи, які передбачається здійснити, щоб досягти поставлених цілей.

     Третій  блок узагальнює результати розрахунків, зроблених у другому блоці, з допомогою фінансових показників, які, зрештою, і стають найважливішими критеріями оцінки привабливості конкретного підприємницького проекту.

     На  наступному етапі здійснюється декомпозиція або деталізація цієї трьохблокової структури бізнес-плану. Саме тут ураховується вплив на зміст бізнес-плану різних факторів і визначається перелік розділів та параграфів бізнес-плану. Існують різні способи декомпозиції структури бізнес-плану, але перевага на практиці найчастіше віддається функціональному принципу. Згідно з ним у структурі бізнес-плану виокремлюють розділи за функціями управління: маркетинг, виробництво, управління персоналом, облік, фінанси.

     Більшість підприємців опрацьовують бізнес-плани  для залучення інвесторів до фінансування свого проекту. Найскладнішою та найбільш повною щодо висвітлення питань є процедура розробки бізнес-плану  для виробничої діяльності. Тому далі розглядатимемо структуру, зміст та методику розробки бізнес-плану, орієнтованого  на залучення Інвестицій у виробничу  діяльність. У структурі цього бізнес-плану, як правило, виділяють такі складові:

     1. Титульний аркуш.

     2. Зміст бізнес-плану.

     3. Резюме.

     4. Галузь, фірма та  її продукція (послуги):

     4.1. Поточна ситуація і тенденції  розвитку галузі.

     4.2. Опис продукту (послуги) фірми.

     4.3. Патенти, товарні знаки, інші  права власності.

     4.4. Стратегія зростання фірми.

     5. Дослідження ринку:

     5.1. Загальна характеристика ринку  продукту.

      

      
            

     5.2. Цільовий ринок бізнесу.

     5.3. Місцезнаходження фірми.

     5.4. Оцінка впливу зовнішніх чинників.

     6. Маркетинг-план:

     6.1. Стратегія маркетингу.

     6.2. Передбачувані обсяги продажу.

     7. Виробничий план:

     7.1. Основні виробничі операції.

     7.2. Машини й устаткування.

     7.3. Сировина, матеріали та комплектуючі  вироби.

     7.4. Виробничі й невиробничі приміщення.

     8. Організаційний план:

     8.1. Форма організації бізнесу.

     8.2. Потреба в персоналі.

     8.3. Власники бізнесу й команда  менеджерів.

     8.4. Організаційна схема управління.

     8.5. Кадрова політика та стратегія.

     9. Оцінка ризиків:

     9.1. Типи можливих ризиків.

     9.2. Способи реагування на загрози  для бізнесу.

     10. Фінансовий план:

     10.1. Прибутки та збитки.

     10.2. План руху готівки.

     10.3. Плановий баланс.

     10.4. Фінансові коефіцієнти.

     11. Додатки.

     Ця  структура є лише приблизною схемою бізнес-плану. Конкретний бізнес-план може бути і не таким докладним. Але  тут указані ті основні розділи, які необхідно включити до бізнес-плану, орієнтованого на залучення інвестицій у виробничу діяльність.

     Багато  хто з підприємців помилково  вважає, що структура бізнес-плану  й послідовність його розробки —  це те саме, що завжди є якась перша  позиція, з котрої треба починати. Такий хибний погляд на логіку розробки бізнес-плану підтримується існуванням програмних продуктів із жорсткою структурою, котрі задають одним-єдину послідовність  дій. Але, як свідчить практика, щодо бізнес-плану  це зовсім не так. Наприклад, популярне гасло: «Хочеш створити бізнес — починай з маркетингу» не завжди ефективне для фірми малого бізнесу. Малі фірми, як правило, добре знають свій ринок, використовуючи маркетинг за фактом. Спеціальні маркетингові дослідження можуть і не дати таким фірмам додаткової корисної інформації.

     Отже, досить складно визначити універсальну послідовність опрацювання бізнес-плану. Принципово важливим тут є розуміння  того, що в процесі розробки бізнес-плану  неминуче доведеться:

     1) опрацювати всі основні розділи  бізнес-плану;

     2) кілька разів повертатися до  вже написаних розділів для  доповнення, уточнення, доопрацювання.

     Водночас  можна стверджувати, що процес розробки бізнес-плану має внутрішню логіку, яка заважає підприємцеві «перескочити»  через ключові етапи цього  процесу. Наприклад, неможливо досліджувати ринок майбутнього бізнесу, не визначивши спочатку, який конкретно продукт  чи послуга будуть продаватися. Доки не будуть проведені дослідження  ринку, неможливо скласти реальний маркетинг-план.

     Рисунок 2 характеризує лише загальну логіку розробки бізнес-плану. На практиці можливі й  певні відхилення.

     

 

2. Вимоги до оформлення бізнес-плану

     Бізнес-план — це своєрідний рекламний документ, на підставі якого можна зробити висновки не лише про бізнес, а й про його власників. Тому важливим є як зміст, так і зовнішній вигляд бізнес-плану.

     Бізнес-план, як і будь-який інший документ, підлягає певним вимогам щодо стилю написання:

     1) бізнес-план має бути стислим,  простим, але адекватно розкривати сутність підприємницького проекту. Для більшості невеликих проектів (для реалізації яких потрібно 80—100 тис. грн.), як свідчить практика, обсяги бізнес-планів обмежуються 20—25 сторінками. В інших випадках має бути підготовлений докладніший бізнес-план. При цьому в бізнес-плані рекомендується уникати жаргонних виразів, суто технічного опису продукції, операцій, процесів. Слід використовувати загальновідомі терміни; інформацію треба викладати в діловому стилі, але якомога доступніше;

     2) бізнес-план має бути функціональним, тобто містити лише корисну  інформацію, яка Інтересує або  може інтересувати читача. За  необхідності додаткова, пояснювальна, первинна інформація може бути  винесена в додатки (обсяг додатків  не обмежується):

     3) бізнес-план повинен ґрунтуватися  на реалістичних припущеннях.  Прогнози та передбачення (як  найбільш «вразлива» частина  бізнес-планування) мають бути обґрунтовані  й підкріплені посиланнями на  тенденції та пропорції розвитку  галузі, на проведені дослідження  ринку, на досвід діяльності  конкурентів тощо. Довіра до бізнес-плану  може бути серйозно підірвана,  якщо заплановані в ньому відхилення  від середиьогалузевих показників не мають достатніх підстав;

     4) бізнес-плану протипоказаний зайвий  оптимізм. Будь-яке припущення в  бізнесі дає «на виході» кілька  результатів — від найгіршого  до найліпшого. У процесі бізнес-планування  треба орієнтуватися на найгірший  результат, створюючи в такий  спосіб певний запас «міцності»  бізнесу;

     5) бізнес-план має бути легким  для сприйняття, чітким та логічним; таким, щоб у ньому можна  було швидко знайти потрібну  інформацію. Отже, у структурі бізнес-плану  треба виділяти розділи та  параграфи;

     6) бізнес-план має забезпечувати  охорону конфіденційної інформації  про фірму та її діяльність. Для цього можна жорстко контролювати  сферу його розповсюдження або  скласти окремий додаток. який  міститиме всю конфіденційну  інформацію і буде доступний  тільки тим, кому треба таку  інформацію знати.

     Існують також і певні  правила технічного оформлення бізнес-плану. Такі правила передбачають:

     • наявність титульного аркуша;

     • наявність сторінки змісту;

     • розміщення резюме на початку бізнес-плану;

     • розміщення в кінці бізнес-плану  додатків;

     • наявність приміток та посилань на джерела використаної інформації.

     Форма титульного аркуша. На титульному аркуші зазначається:

     • повна назва фірми;

     • адреса фірми;

     • телефон фірми;

     • прізвища (назви),титули, адреси, телефони власників (засновників) фірми;

     • відомості щодо характеру та сфери  бізнесу фірми;

     • відомості про загальні фінансові  потреби;

     • вказівку на конфіденційність бізнес-плану2;

     • місяць та рік складання бізнес-плану;

     • прізвища авторів бізнес-плану.

     На  титульному аркуші не повинно бути зайвих подробиць.

     Оформлення  змісту. Бізнес-план треба поділити на розділи та параграфи. Тому за титульним аркушем наводиться зміст, який містить перелік розділів, параграфів, таблиць та іншого ілюстративного матеріалу, додатків.

     Оформляючи  бізнес-план, необхідно користуватися  послідовною системою нумерації сторінок у межах документа. При цьому рекомендується дотримуватися таких правил:

     1) титульний аркуш не нумерується;

     2) сторінка змісту не нумерується  (якщо їх кілька, то вони нумеруються  римськими цифрами);

     3) основні розділи нумеруються  арабськими цифрами 1, 2, З т.д.;

     4) додатки позначаються великими  літерами А, Б, В і т.д., наприклад,  «Додаток А»;

     5) сторінки додатків нумеруються  так: А1, А2, A3; Б1, Б2, БЗ і т.д.

     Складання резюме. Бізнес-план розпочинається з резюме. Резюме відкриває бізнес-план, але складають його тільки після того, як написано основні розділи бізнес-плану.

     Головне завдання резюме — показати, що підприємець  добре усвідомлює основні положення  бізнес-плану та здатний чітко  й логічно їх викласти. Занадто  детальне та великого обсягу резюме важко  читати. Занадто стисле — може створити неадекватне уявлення про бізнес.

     Резюме  — це короткий (І—2 сторінки) огляд підприємницького проекту, його ключових, найбільш важливих та значущих аспектів, здатних привернути увагу потенційного Інвестора та заінтересувати його в подальшому детальнішому вивченні бізнес-плану.

     Фактично  резюме є гранично стислою версією  бізнес-плану, не вступом до нього, а  ніби «повідомленням про наміри».

     На  титульному аркуші вказується лише загальна передбачувана вартість підприємницького проекту.

     Складання резюме — важливий та відповідальний етап завершення роботи над бізнес-планом. Потенційні інвестори отримують багато різних підприємницьких проектів. Вони, як правило, спочатку читають резюме і, якщо воно їх не зацікавило, бізнес-план далі не розглядають. Тому резюме обов'язково:

     1)має  бути написане так, щоб максимально  зацікавити в подальшому ознайомленні  з бізнес-планом;

     2) має дати читачеві достатньо  чітке уявлення про питання,  детальніше розглянуті в основній  частині бізнес-плану.

     На  практиці резюме складають, використовуючи вже написану основну частину  бізнес-плану. З кожного його розділу  вибирають найбільш суттєві та «яскраві»  аспекти майбутнього бізнесу.

     Виклад  матеріалу в резюме, як правило, починається  зі стислого опису концепції пропонованого  бізнесу та унікальних характеристик  фірми, які дадуть змогу задовольнити потреби майбутніх клієнтів і  забезпечити лідирування у відповідній  сфері. Далі викладаються переваги й  передбачувані результати діяльності фірми в кожній з функціональних сфер (маркетинг, виробництво, персонал, фінанси) з тим, щоб охарактеризувати фірму як життєздатну та унікальну  організацію.

     Орієнтовний перелік ключових аспектів бізнесу, які викладаються в резюме, такий:

     • опис концепції бізнесу, його можливостей, котрі забезпечуватимуть переваги на ринку та стратегії їх реалізації;

     • відомості про цільовий ринок  бізнесу (основні споживачі, особливості  їх обслуговування, передбачувані обсяги продажу, частка ринку);

     • унікальні характеристики бізнесу, найсуттєвіші конкурентні переваги фірми, які мають місце або  будуть створені внаслідок реалізації розробленої стратегії;

     • відомості про компетенцію й  професіоналізм керівника фірми  та членів команди менеджерів;

     • основні передбачувані показники  фінансової діяльності фірми (прибутковість, період досягнення беззбитковості, термін повернення інвестицій тощо);

     • характеристика загальних потреб у  коштах, бажаної форми їх отримання, порядку та напрямків їх використання, форм повернення інвестору.

     Резюме  завершується особистою оцінкою  підприємцем шансів на успіх його проекту.

     Додатки. Одна з найважливіших вимог до бізнес-плану — це його лаконічність. Через те в ньому практично неможливо дати докладну інформацію про важливі аспекти майбутнього бізнесу. Для вирішення цієї проблеми і використовують додатки.

     У додатки треба включати лише ті документи, що в них безпосередньо заінтересовані потенційні інвестори чи кредитори (решта документів мають бути заздалегідь підготовлені для негайного подання в разі потреби заінтересованим особам).

     Посилання на всі документи, які містяться  в додатках, мають бути зроблені в тексті бізнес-плану.

     Зокрема в додатки до бізнес-плану можуть включатися: листи від клієнтів, дистриб'юторів, підрядчиків, інформаційні документи (первинні відомості), угоди  оренди, контракти, інші типи угод, прейскуранти постачальників чи конкурентів, тобто  відомості, що деталізують, уточнюють, пояснюють зміст основних розділів бізнес-плану.

     Найчастіше  в додатки виносять:

     • первинні матеріали аналізу ринку;

     • специфікації продукції;

     • рекламні матеріали;

     • схему виробничих потоків;

     • схему організаційної структури;

     • коротку службову характеристику (CV) власників і ключових менеджерів фірми (не більше однієї сторінки з  описом трудової діяльності, освіти, знання професійних обов'язків, особливих  умінь);

     • угоди оренди;

     • гарантійні листи від основних клієнтів, постачальників, кредиторів;

     • рекомендаційні листи, які підтверджують  високу репутацію й надійність керівників фірми;

     • юридичні документи (копії установчих документів, контрактів, угод, патентів, ліцензій тощо).

 

      ЛІТЕРАТУРА

  1. Агафонова Л.Г., Рога О.В. Підготовка бізнес-плану: Практикум. – К.: Знання, 1999.
  2. Бизнес-план: методические материалы / Под ред. Р.Г. Маниловского. – М.: Финансы, 1994.
  3. Бизнес-план: Зарубежный и отечественный опыт. Новая практика разработки и документация: В 2-х ч. /Под общ. Ред. В.М. Попова. – М.: Финансы и статистика, 1995.
  4. Бизнес-план, или повысить доходность Вашего предприятия. Американская школа управления. – М.: Анкил, 1995.
  5. Бурков В.П., Галь В.В. и др. Бизнес-план инвестиционного проекта. Методика составления: Метод. Пособие. – М.: ЦИПКК. А.П., 1997.
  6. Горохов М.Ю., Малеев В.В. Бизнес-планирование и инвестиционный анализ. – М.: Филинъ, 1998.
  7. Грабовый П.Г., Петрова С.Н. и др. Риски в современном бизнесе. – М.: Аланс, 1994.
  8. Закон України „Про інвестиційну діяльність” №1560-ХІІ від 18.09.2001 // Відомості Верховної Ради, 1991, №47, зі змінами та доповненнями.
  9. Закон України „Про підприємництво” №698-ХІІ від 07.02.1991 // Відомості Верховної Ради, 1991, №14, зі змінами та доповненнями.
  10. Закон України „Про підприємства” №887-ХІІ від 27.03.1991 // Відомості Верховної Ради, 1991, №24, зі змінами та доповненнями.
  11. Липсиц И.В. Бизнес-план – основа успеха. – М.: Машиностроение, 1992.
  12. Маркова В.Д., Кравченко Н.А. Бизнес-планирование. – Новосибирск: ЭКО, 1994.

Бізнес-план: структура та зміст 📙 Реферат → 🆔 40187

Бізнес-план: структура та зміст 📙 Реферат → 🆔 40187

Бізнес-план: структура та зміст