Бізнес план туристичного агентства

Зміст

Бізнес план туристичного агентства

Резюме

Український туризм на теперішній час функціонує в умовах жорсткої світової  конкуренції. Будучи важливою складовою економіки нашої держави як фактор, що не лише залучає до вироблення туристичного продукту більшість галузей вітчизняної економіки, а й стимулює їх розвиток, туристична сфера вимагає ґрунтовних науково-методичних досліджень, зокрема аналізу нинішнього стану розвитку, вирішення різноманітних проблем державного регулювання, прогнозування та запобігання можливим ризикам та загрозам. Теперішній стан туризму в Україні потребує негайного вдосконалення механізмів державної туристичної політики. Розглядаючи досвід іноземних країн, можна констатувати, що динамічний розвиток туристичної сфери напряму залежить від сприйняття на рівні держави важливості туризму та використовуваних  важелів державної підтримки. За рекомендаціями всесвітньої туристичної організації сучасний стан розвитку туризму в першу чергу потребує державної підтримки, а вже потім приватного сектора. Сприяння розвитку туристичної сфери повинно здійснюватися з урахуванням його місця в економіці країни.

Але на теперішньому етапі  розвитку вітчизняного туризму йому приділяється недостатньо уваги з боку держави. Сучасна державна політика не сприймає туризм як істотну і потужну складову національної економіки, тому й фінансування туризму обмежується незначними асигнуваннями, нездатними істотно впливати на існуючі процеси в туризмі. В той же самий час, розглядаючи темпи росту міжнародного туристичного ринку, а також обсяги вітчизняної туристичної сфери, можна констатувати, що туризм повинен стати об’єктом постійної уваги з боку державних органів.

Сучасна туристична індустрія  є однією з найбільш прибуткових галузей світової економіки. Доходи, отримані від туризму, займають значну частину в бюджетах держав і становлять до 10 % валового національного продукту. Показники динаміки росту прибутковості туризму значно випереджають аналогічні показники інших галузей економіки. За даними Всесвітньої туристичної організації, за останні 10 років доходи від туризму зростали щороку на 7,9 % при щорічному середньому зростанні кількості туристичних потоків на 4,5 %.

Туризм загалом є  галуззю економіки та сфери послуг, що дає можливість при порівняно невеликих капіталовкладеннях забезпечити економічно рентабельне використання "місцевих ресурсів": історико-культурної спадщини, традицій, природи. Тому для Києва правомірним є вибір туризму як пріоритетного напряму розвитку міста та складової міського середовища.

Київ має вигідне  економіко-географічне розташування. Через Київ проходять найважливіші залізничні, автомобільні магістралі та повітряні траси країни, що надзвичайно  важливо для розвитку та інтенсифікації зовнішньоекономічних та культурних зв'язків міста.

Розташоване на межі двох природно-кліматичних зон (Полісся  та Лісостепу), м. Київ має достатній  природно-ресурсний потенціал для  розвитку міської агломерації, високу водозабезпеченість, значні можливості для розвитку рекреаційного комплексу і курортного господарства.

Місія даного бізнес-проекту – обслуговування молоді за рахунок продажу якісних туристичних послуг для жителів м. Київ та України.

Мета проекту – започаткування нового проекту шляхом відкриття турагенства.

Бізнес-проект реалізується у формі приватного підприємництва з метою задоволення потреб населення м. Київ. Основним товарним асортиментом турагенства є туристичні тури для молоді м. Київ та України.

Конкурентними перевагами даного бізнес-проекту можна вважати швидку адаптацію до зміни кон’юнктури ринку, помірні ціни, широкий асортимент. Організація бізнесу не передбачає ліцензування і патентування діяльності. З метою оподаткування буде застосована спрощена система оподаткування шляхом сплати єдиного податку.

Сформований статутний  капітал є основним джерелом власних коштів, які будуть використані для забезпечення турагенства у перший місяць роботи.

Сума власних коштів – 30000 грн. За перший рік чистий прибуток очікується в сумі майже 73980  грн.  Термін окупності – 5 місяців.

1. Опис бізнесу

Туристична фірма заснована  у Києві в січні 2013 р. (св. про рег. № 4342423, Ліцензія ДКМПСТУ АВ 423443)

Основними видами діяльності туристичної фірми "Молодь Тур" є:

• організація внутрішнього і виїзного туризму

На внутрішній і виїздний туризм буде робитися основний акцент в нашій діяльності. Турфірма "Молодь Тур" прагне об'єднати студентство, допомогти їм пізнати наш світ і збагатити життя кожного, хто звернувся до нас. Не важливо, подорожуєте ви по рідному краю або прагнете обійти навколо світу, чи хочете заощадити або готові витратити на відпочинок кругленьку суму, ТФ "Молодь Тур" допоможемо вибрати найкращий маршрут. Відмінною рисою роботи нашої туристичної фірми є доброзичливість і індивідуальний підхід до кожного, хто звернеться до нас. ТФ "Молодь Тур" завжди йде на зустріч клієнтам і прагне виконати будь-які їх побажання. ТФ "Молодь Тур" пропонує повний асортимент відпочинку, здатний задовольнити будь-який "апетит" до подорожей.

2. Маркетингове дослідження ринку

Київ має один із найбільших у країні історико-культурний потенціал. На його території розташовано 2148 пам'яток історії та культури. Серед них 39 міжнародного значення, зокрема збудовані  у XI - XII ст. Софійський собор та комплекс споруд Києво-Печерського національного історико-культурного заповідника, які внесені до списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. До реєстру національного культурного надбання включено 380 пам'яток архітектури, 23 пам'ятки археології, 25 пам'яток історії і 9 пам'яток монументального мистецтва.

У місті зосереджено  понад 100 музеїв, у тому числі 32 музеї  міського підпорядкування (фонд більш  як 2 млн. експонатів), 33 театри та театри-студії, 53 культові споруди, 141 бібліотека, 19 концертних організацій і самостійних музичних колективів, цирк.

Київ має два кліматичних  курорти загальнодержавного значення - Пуща-Водиця та Конча-Заспа - з проектною  потужністю відповідно 13,3 тис. та 14,7 тис. місць, мережа яких представлена 49 об'єктами.

Привабливість м. Києва  як об'єкта туризму визначається такими факторами:

- величезна історична  і культурна спадщина міста,  що нерозривно пов'язана з історією  і культурою як українців, так  і інших слов'янських народів; 

- наявність найбільшого  в державі готельно-туристичного  комплексу (понад 15 % загальної місткості підприємств по Україні);

- наявність бази проведення  міжнародних конгресів, симпозіумів,  семінарів, виставок, ярмарків, фестивалів;

- великий потенціал  для розвитку пізнавального та  подієвого туризму; 

- найбільший центр православ'я - передумова розвитку релігійного туризму;

- можливість проведення  міжнародних змагань з різних  видів спорту (спортивно-оздоровчий  туризм);

- акваторія Дніпра  є основою для розвитку водних  видів туризму. 

У місті станом на 01.11.2010 функціонують 98 об'єктів розміщення туристів (близько 15,4 тис. місць). Середньорічне завантаження готелів становить 48 % і коливається залежно від сезону в межах 25 - 70 %. Туристичною діяльністю займаються понад 1296 фірм (24 % від загальної кількості по Україні).

У 2010 році, згідно із статистичною звітністю, Київ відвідали 143 тис. іноземних туристів, 239,5 тис. внутрішніх туристів та 156,1 тис. екскурсантів, а включаючи і музейні екскурсії, - понад 2,5 млн. чол. Кількість відвідувачів музеїв у 2002 році становила 3599 тис. чол.

За останні три роки зафіксовано стабільні темпи  зростання в'їзного туризму в  м. Києві, що становить 14 % на рік (загальний  показник по Україні за цей період становив 1,5 % на рік).

З метою досягнення основних цілей розвитку туризму в м. Києві Програма охоплює такі напрями діяльності:

- удосконалення нормативно-правової  бази туристичної діяльності;

- інтенсифікація туристичної  діяльності, спрямованої на приймання  туристів;

- розробка та підвищення  якості туристичного продукту;

- активізація екскурсійної  діяльності;

- розширення мережі  та диверсифікація готельних  послуг;

- розвиток рекреаційно-курортної  діяльності;

- підвищення ефективності  використання рекреаційних ресурсів;

- модернізація та реконструкція  транспортної інфраструктури;

- активізація природоохоронної  діяльності;

- впровадження сучасних  інформаційно-аналітичних технологій  у сферу туризму та удосконалення  інформаційного і рекламного  забезпечення;

- проведення ефективної  інноваційної діяльності та створення  наукової бази туризму;

- поліпшення кадрового  забезпечення.

За загальними показниками  м. Київ перебуває в одній категорії  з іншими європейськими столицями, проте за основними складовими життєдіяльності  населення, за рівнем економічного розвитку та доходами населення, показниками якості життя відстає від столиць високорозвинених європейських країн.

Входження України як повноправної суверенної держави у  міжнародний політичний та економічний  простір сприяє дальшому розвитку столичних  функцій м. Києва, що позитивно позначиться на темпах та пропорціях його економічного і соціального розвитку.

Туристичний розвиток м. Києва має підпорядковуватися подвійній  меті:

I Зберігати і зміцнювати  вже досягнуте положення на  туристичному ринку. Для цього  передбачається створювати додаткову пропозицію, яка б реагувала на зміну споживчого попиту на вже сформований турпродукт. Орієнтація на сегмент ринку ділового, соціального і культурно-пізнавального туризму. При цьому слід враховувати, що створення конкурентних переваг у сфері туризму пов'язане з первинною концентрацією зусиль на прийомі іноземних і вітчизняних туристів, що може бути здійснено тільки за умови створення принципово нової за змістом туристичної пропозиції, яка відрізнятиметься інноваційністю та індивідуальністю.

II Формувати новий туристичний продукт, що виходив би за рамки традиційного уявлення про туристичну пропозицію Києва і враховував історико-культурну специфіку міста, а також давав можливість істотно урізноманітнювати традиційну пропозицію завдяки її комбінуванню з іншими послугами - подієвий, науковий, інсентів- (заохочувальний), навчальний туризм тощо.

Важливим, пріоритетним напрямом розвитку туристичної діяльності є організація і забезпечення прийому іноземних та вітчизняних  туристів. Тому необхідно розробити заохочувальні програми підтримки підприємств туристичної галузі, що працюють на в'їзд до Києва (адже саме через Київ пролягає більша частина туристичних маршрутів по Україні).

Аналіз динаміки мотивацій  здійснення туристичних подорожей  до м. Києва показує, що в останні роки простежується тенденція збільшення потоку іноземних туристів за такими цілями поїздок: діловий туризм, відпочинок та проведення дозвілля, лікування (майже на 40 %).

Враховуючи міжнародний  досвід та наявний туристичний потенціал  м. Києва, можна зробити висновок про необхідність орієнтації туристичного сектору столиці на розвиток ділового, культурно-пізнавального та спеціалізованих видів туризму.

Діловий туризм може значно пожвавити економіку м. Києва, активізувати зв'язки столиці з регіонами України і зарубіжжя.

Для перетворення м. Києва  на центр ділового туризму необхідно  вирішити багато завдань: по-перше, пов'язаних зі зміною співвідношення ціна/якість у бік зниження вартісної складової, а по-друге, з вирішенням питань безпеки  туристів.

Конгресовий та виставковий  туризм дає змогу уникнути такої  гострої проблеми в туризмі, як сезонний чинник. Збільшення кількості виставок і ярмарків, проведення міжнародних  конгресів, розширення кола їх учасників  та створення сучасних конгрес-центрів стане базою для розвитку в м. Києві ділового туризму.

Важливою умовою розвитку конгресового туризму є періодичне видання спеціалізованого довідкового  каталогу конгрес-послуг у м. Києві. При формуванні ділового сегмента ринку  слід враховувати іміджеві фактори, які сприяють ефективності відповідних заходів.

Подальшого розвитку потребує інсентів- (заохочувальний) туризм, що ґрунтується на колективних відвідуваннях  м. Києва з екскурсійною метою  та на поїздках працівників підприємств  і установ у туристичні зони для  відпочинку. Перспективність цього  виду туризму визначається різноманітною структурою споживчого попиту на туристичні послуги.

Дотримання безпеки  при наданні туристсько-екскурсійних послуг потребує своєчасного створення  в структурі ГУ МВС України  у м. Києві спеціалізованого підрозділу туристичної муніципальної міліції, який відповідатиме за безпеку туристів та здійснюватиме контроль за проведенням екскурсій особами, які мають на це відповідний дозвіл, за поселенням туристів у приватних квартирах особами, що не мають на це відповідного дозволу.

Практика створення таких спеціалізованих підрозділів існує в багатьох країнах світу і рекомендується Всесвітньою туристською організацією.

Культурно-пізнавальний туризм у м. Києві ґрунтується  на неослабному інтересі до величезного  пізнавального потенціалу столиці, що охоплює численні пам'ятки архітектури, історії, літератури, археології, включення в програму перебування участь у святах, обрядах і т. ін.

Сучасний етап формування м. Києва як центру культурно-пізнавального  туризму обумовлений новаціями  в житті суспільства та спадкоємними традиціями. Це ставить високі вимоги до його організації, що має забезпечити створення у м. Києві національного адміністративного, ділового, культурно-освітнього центру, який відповідатиме міжнародним стандартам якості та комфорту міського середовища; збереження унікального архітектурно-ландшафтного комплексу історичного центру м. Києва, вдосконалення функціонально-планувальної організації згідно з сучасними тенденціями та перспективами розвитку туризму; відтворення та реконструкцію історичних містоформуючих ансамблів, що є найбільш привабливими для туристів.

Удосконалення культурно-просвітницького  обслуговування як місцевого населення, так і туристів є одним із провідних  завдань, що постають сьогодні перед  містом-столицею.

Враховуючи значний культурний потенціал м. Києва, слід реформувати в культурно-просвітницькі центри більшість спеціалізованих культурно-просвітніх комплексів, таких як "Софійський музей" (Державний архітектурно-історичний заповідник з філіями - Кирилівським монастирем та Андріївською церквою), Києво-Печерський державний історико-культурний заповідник, "Китаїв" (у межах колишнього монастиря), Київська фортеця та Лисогірський форт, "Церковщина", "Голосіївська пустинь", "Феофанівська пустинь", Видубицький монастир, Пирогівське городище.

Врахування історико-культурної значущості території м. Києва дає  можливість обґрунтовано визначити  заходи щодо її реконструкції та узгодити процес розвитку міста з вимогами охорони і використання його багатої  культурної і природної спадщини. Для цього необхідно підтримувати належний технічний стан пам'яток і об'єктів показу, проводити історико-архітектурну оцінку об'єктів показу, використовувати об'єкти історичної спадщини при формуванні туристичних програм.

Виходячи з головної мети трансформації міського середовища Києва в галузі відтворення сфери туризму, передбачено планувальне закріплення та регулювання 21 туристичної зони поза межами чотирьох великомасштабних рекреаційних зон, а також Вишгородської туристичної зони в перспективних межах міста.

З метою залучення  потенційних відвідувачів до ознайомлення з національними традиціями, обрядами, творчістю і культурою необхідно  сприяти розвитку етнічного туризму. Найбільш перспективним у цьому  напрямі є використання історичних споруд як готових декорацій для проведення заходів, пов'язаних з елементами народної культури і побуту.

Розвиток подієвого  туризму ґрунтується на залученні  широкого контингенту туристів, мотивом  подорожі яких є події культурного  або спортивного життя міста. Розробка і проведення важливих знакових заходів культурного, наукового, спортивного характеру, нових святкових програм, конференцій, конгресів, "круглих столів" привернуть велику кількість учасників і гостей з України, країн близького та далекого зарубіжжя.

Основними спеціалізованими видами туризму, здатними забезпечити резерв туристичного розвитку м. Києва, є науковий, освітній та релігійний туризм.

Залишаються невирішеними питання щодо створення туристичної  смуги за міжнародними стандартами  для проведення змагань різного рівня, організації міського (районних) клубів туристів та пунктів прокату туристсько-спортивного спорядження. Необхідно активізувати роботу зі створення міських шкіл для підготовки керівників походів, тренерів, інструкторів, суддів туристських змагань. З метою дотримання безпеки туристів потрібно передбачити створення міської аварійно-рятувальної служби.

Подальший розвиток туристичної  галузі за рахунок активного розвитку соціального туризму в цілому відповідає інтересам Києва.

Позитивним моментом у розвитку соціального туризму на сучасному етапі може бути визнано те, що зміни, які відбулися останнім часом у економічному і політичному житті м. Києва, дали змогу значно розширити пропозиції у сфері туризму, максимально наблизивши їх до наявного попиту.

Структурна перебудова економіки в цілому дає змогу  говорити і про можливість подальшого розвитку туристичної сфери, насамперед шляхом зміни пріоритетів переходу від орієнтації на виключно елітарний  туризм до зацікавленості в розвитку недорогих масових видів туризму.

Дитячо-юнацький та молодіжний туризм є ефективним засобом активного  відпочинку, естетичного і патріотичного  виховання та розвитку людини, що базується  на реальному знайомстві з життям, історією, культурою і звичаями регіонів країни.

Розвиток програми "Міжнародні студентські, шкільні і вчительські посвідчення ISIC, ITIC", підготовка і проведення заходів за участю Міжнародної конфедерації студентського туризму і Міжнародної асоціації молодіжного туризму, забезпечення гарантованого рівня міжнародних знижок за послуги та інформацію в столиці мають виключно важливе значення для формування іміджу м. Києва як центру світового туризму. Нині посвідчення ISIC розповсюджуються в 95 країнах світу і надають понад 17 тис. знижок і пільг їх власникам, відкриваючи школярам і студентам доступ до недорогих і різноманітних подорожей. Наприклад, програма ISIC дістала підтримку з боку уряду Москви, завдяки чому власники посвідчень отримали понад 500 знижок і пільг.

Ще одним заходом  щодо залучення до туристичного руху молоді столиці має стати створення Асоціації студентського туризму м. Києва.

Потребує вирішення  питання розміщення дітей та молоді у дешевих готелях м. Києва  з мінімальним сервісом за європейським зразком. Втілення гнучкої системи  пільг на послуги харчування, транспортне та культурно-екскурсійне обслуговування сприятиме розвитку системи дитячого та молодіжного туризму.

Створення нових продуктів  для більшості фірм є необхідною умовою їхнього виживання в конкурентній боротьбі. При цьому слід зауважити, що зовсім не обов’язково для успішної конкуренції, щоб фірма весь час була лідером у відновленні продукції. Є дві стратегії виходу фірми на ринок з новим продуктом: виходити на ринок раніше від інших фірм чи в числі перших; виходити на ринок тоді, коли новий продукт уже міцно закріпився на ринку.

Перші фірми звичайно вважаються новаторами у відповідній  галузі, Другі – послідовниками. Фірма має право обирати свою стратегію нового продукту. Однак, незалежно  від того, яку стратегію відновлення  продукту має фірма, загальним є те, що вона мусить в будь-якому випадку створювати новий продукт.

Розглянемо застосування даної методики на прикладі досліджуваної  туристичної фірми. Простежимо динаміку величини на прогнозуванні до впровадження двох нових маршрутів по стадіях життєвого циклу у відповідності з даною методикою (табл. 3.1).

Таблиця 3.1

Початкові дані для аналізу  витрат за стадіями життєвого циклу  турфірми «Тревел»

Перший турпродукт називається «Західна Україна (Розважальні заклади Львову,Ужгороду)» і пов’язаний з відвідуванням клубів, кафе, що знаходяться в Карпатах. Окрім історичного ознайомлення з містами туристам може бути запропонована екскурсія по тематичним кафе, ознайомлення з місцевою кухнею.

Другий маршрут  називається «Чехія (пивний тур + пізнавальний огляд місцевості», який розрахований на 2 дні і включає відвідини пивних заводів Чехії. Згідно матриці формування витрат на стадіях життєвого циклу турпродукту, витрати на рекламу і маркетинг до стадії спаду значно скорочуються, хоча можуть робитися спроби відновити маршрут за рахунок масової реклами. У випадку з тур продуктом «Західна Україна (Розважальні заклади Львову, Ужгороду)» зростання витрат на маркетинг і рекламу пов’язано з Розробкою модифікації даного маршруту, покликаного збільшити попит і відновити інтерес до даного напряму.

У цілому, не дивлячись на однакові рівні витрат на рекламу і маркетинг, слід зазначити меншу величину сумарних витрат по всіх стадіях життєвого циклу турпродукту «Західна Україна (Розважальні заклади Львову,Ужгороду)» на 1,5 тис. грн. в порівнянні з

маршрутом «Чехія (пивний тур + огляд місцевості».

Проте слід проаналізувати також співвідношення даних витрат з доходами, які можна одержати на всіх стадіях життєвого циклу  і оцінити внесок кожного виду турпродукту в загальний фінансовий результат (табл. 3.2).

Таблиця 3.2

Вихідні дані аналізу  витрат за стадіями життєвого циклу  турпродуктів фірми «Тревел»

Таким чином, не дивлячись на високий рівень витрат по маршруту «Західна Україна (Розважальні заклади Львову,Ужгороду)» у порівнянні з маршрутом «Чехія (пивний тур+ пізнавальний огляд місцевості» рівень доходів і відповідно прибутку також значно вищий. Тому менеджери турагенства можуть ухвалити рішення про вибір на користь туру «Західна Україна (Розважальні заклади Львову,Ужгороду)».

Застосування  системи обліку і управління витратами  на туристичних підприємствах дозволить краще оцінити ефективність схвалюваних управлінських рішень з використання ресурсів на всіх стадіях життєвого циклу продукції; виявити причини, у результаті яких були ухвалені економічні рішення (або фактичні витрати виявилися вище намічених); істотно підвищити якість інформаційного забезпечення; посилити увагу до питань витрат діяльності підприємства керівників і виконавців; підвищити глибину і достовірність економічних розробок туристичного продукту.

3. Опис продукції

Аналіз туристичного ринку вважаємо за доцільне розпочати з динаміки основних показників ринку туристичних послуг з 2009 року по 2012 рік. Кількість іноземних громадян, що відвідали Україну, мала тенденцію до збільшення з 2009 по 2012 рік (з 16453,7 тис. чол. до 17334,7 тис. чол.). Але вже у 2012 році кількість іноземних туристів почала поступово знижуватись і становила 15498,6 тис. чол.

Зменшення кількості туристів зумовлене початком світової фінансової кризи і відповідно наступними чинниками у світовій економіці:

— початок скорочень на підприємствах;

— економія коштів населенням унаслідок зниження розміру заробітних плат;

— негативні очікування і відповідно прагнення до заощаджень.

У той же час кількість  туристів, обслугованих суб’єктами туристичної діяльності, зберегла динаміку до зростання і за 2012 рік склала 3041,7 тис. осіб.

Якщо розглядати склад  туристів, що були обслуговані (внутрішні туристи, іноземні туристи, туристи-громадяни України,що виїжджали за кордон), то всі показники теж мають тенденцію до збільшення, окрім 2009 року, коли показники внутрішнього туризму мали значні зміни у бік збільшення, а виїзний туризм у бік зменшення. Однією з причин таких змін у 2008 році була активна реклама та популяризація внутрішнього туризму шляхом проведення акції «Сім чудес України».

Важливим показником впливу туризму на економіку країни є показник частки у валовому внутрішньому продукті країни. Частка туристичного бізнесу у валовому внутрішньому продукті протягом періоду з 2009 по 2012 роки мала майже незмінний показник (1,6 % у 2009 році і 1,5 % у 2012 році), з цього можна констатувати, що динаміка росту туризму співпадала з динамікою зростання ВВП України.