Бізнес план цементної галузі

Коротка характеристика цементної галузі і  інвестиційного проекту

Цементна промисловість  є однією з  найбільш  енергоємних  галузей.  Щороку в Україні вона споживає понад 3 млн т у. п. та 2 млрд кВт/год  електроенергії.  Одним  із  основних  шляхів  зменшення  енергоємності є переведення  цементних заводів з мокрого  на сухий спосіб виробництва, який забезпечує  економію  енергоресурсів  до 50 %.

Як відомо, у цементній  промисловості застосовуються три  способи виробництва, що відрізняються  технологією  підготовки  сировинних сумішей:  мокрий,  сухий  і  комбінований. 

Мокрий  спосіб   передбачає  тонке  здрібнювання сировинної  суміші  у  водному  середовищі  з одержанням шихти у вигляді  водної суспензії – шламу  вологістю  30–50  %.  При  використанні сухого   способу   сировинну   шихту   готують у  вигляді  тонкоподрібненого  сухого  порошку, тому перед помелом  чи у його процесі сировинні матеріали  висушують, і на випал надходить  порошкоподібна суха сировинна суміш. Комбінований  спосіб  поєднує  перші  два:  сировинну суміш  готують  за  мокрим  способом  у  вигляді шламу,  а  потім  зневоднюють  на  фільтрах  до вологості 16–18 % і подають на випал  у печі у вигляді  напівсухої  маси,  або  ж  гранулюють тонкоподрібнений  сухий  порошок,  додаючи 10–14 % води, і подають на випал гранули  діаметром  10–15 мм.

Цементну галузь в Україні  представляють 15 заводів, потенційна потужність яких становить близько 24 млн. тонн цементу на рік. Із них 13, загальною  потужністю 21 млн. тонн на рік, об`єднані у державний концерн "Укрцемент". До основних центрів  галузі  належать  Амвросіївка,  Краматорськ   (Донбас),   Кривий   Ріг,   Дніпродзержинськ,  Дніпропетровськ,  Балаклея  (Харківська    обл.),    Здолбунів    (Рівненська    обл.), Миколаїв  (Львівська  обл.),  Ямниця  (Івано-Франківська   обл.),   Кам’янець-Подільський (Хмельницька обл.),  Вільшани  (Миколаївська обл.). 

Цементними  заводами  асоціації  “Укрцемент” забезпечується 81,4  %  загального  випуску продукції,  а  останні  18,6 %  –  підприємствами “Балцем”  та  “Цемент  Донбасу”.  Найбільшими серед заводів асоціації є “Подільський цемент” (14,4 %  від загального  виробництва цементу), “Донцемент”  (13,7  %),  “Хайдельберг Цемент” Україна (13,4 %) та “Волиньцемент” (9,8 %).

Більшість  підприємств  вітчизняної  цементної галузі збудовано  у 20–50х роках минулого століття,  тому  вони  виробляють  свою  продукцію  переважно  за  застарілими  технологіями. Крім того, зберігається велика енергоємність, а це не бажано, бо ціна на енергоносії росте швидкими темпами.

Для підвищення обсягу виробництва  цементу в Україні необхідно  виконати чимало програм і планів з переоснащення, модернізації та вдосконалення  всіх без винятку технологічних  процесів виробництва та виробничої інфраструктури. Так, впровадження технології виготовлення цементу за "сухим" способом із застосуванням в якості палива вугільної суміші може розв`язати  не тільки багато проблем цементників, а й дати українській вугільній  промисловості надійний ринок збуту  вугілля, одержувати на 1 тонну палива до 7 тонн цементного клінкеру.

При проведенні реконструкції  передбачається максимальне використання інфраструктури існуючих підприємств, тому капітальні витрати на реконструкцію  будуть нижчими ніж досягнуті  у світовій практиці. Наприклад, для  Амвросіївського цементного комбінату  та ВАТ "Івано-Франківськцемент" вони становитимуть близько 50 доларів  на 1 тонну виробничої потужності, а  для Кам`янець-Подільського цементного заводу - до 40 доларів. У світовій практиці аналогічні витрати становлять 70-80 доларів.

Останніми  роками  в  Україні  розпочалася модернізація  цементних  заводів  за  проектами “Спільного    впровадження”    на    декількох потужних підприємствах.

На  сьогодні  реконструкція  з  переведенням цементних  заводів  з  мокрого  на  сухий  спосіб виробництва  передбачена  для  таких  підприємств   України:   ВАТ   “Цемент”,   м.   Одеса (353  тис.  т  цементу),  ВАТ  “Івано-Франківськ цемент”  (550  тис.  т),  ВАТ  “Волинь-цемент”(1501 тис. т), ВАТ “Південцемент” (1080 тис. т), ВАТ  “Подільський  цемент”  (2500  тис.  т),  ВАТ “Миколаївцемент” (1200 тис. т) та ВАТ “Балцем” (2853 тис. т) – усього 10037 тис. т. Після модернізації   річний   випуск   цементу   може збільшитися  до  14 052  тис.  т,  тобто  в  1,4  раза.

Кам'янець-Подільський цементний  завод є найбільшим промисловим  підприємством Хмельниччини й велетнем цементної галузі України (входить до складу концерну "Укрцемент").

Деякі факти з  його історії

У 60-х роках минулого століття виробництво цементу в Україні  було зосереджене в Донецькій, Дніпропетровській  та деяких західних областях. Для задоволення  потреб ринку центральних регіонів, які відчували дефіцит цементу, ЦК КПРС і Рада Міністрів СРСР прийняли Постанову від 15 лютого 1961 року про  будівництво Кам'янець-Подільського цементного заводу.  
Будівництво проводилось з 1966 року, перша технологічна лінія потужністю 600 тис. тонн цементу. Будівництво підприємства було завершено з пуском шостої технологічної лінії, загальна проектна потужність більше 3 млн.700 тис. тонн цементу.

З 1999 року основний власник  підприємства - всесвітньовідома ірландська компанія "СRH" (98,896% акцій ВАТ «Подільський цемент». Компанія „СRН" виробляє та продає будівельні матеріали і відома в усьому світі. На її підприємствах працює 47 600 осіб. Збут продукції за рік становить приблизно 10,4 млрд. дол. США, прибуток до оподаткування — 803 млн. дол. США. Саме вона інвестувала проект вугільного млина при зміні палива. Тоді підприємство почало використовувати в якості палива вугілля, а не газ, як було раніше.

Основними споживачами цементу  є Вінницька, Хмельницька, Київська, Дніпропетровська, Запоріжська, Одеська  та інші області України. З нього  побудовані: Київська ГЕС, Чорнобильська  АЕС, друга черга ДніпроГЕСу, Запоріжська  та Південно-Українська АЕС та багато інших об'єктів промислового, сільськогосподарського та соціального призначення. По виробництву і продажу на ринку цементу ВАТ "Подільський цемент" посідає друге місце серед заводів на Україні.

Колектив заводу працює над освоєнням  ринків, поставляє цемент та клінкер  у Польщу, Угорщину, Ірландію.

Подільський цемент славиться своєю  якістю. Його продукцію атестовано за європейськими, польськими, українськими стандартами якості.

Компанія безпосередньо виробляє клінкери цементні, портландцемент, цемент глиноземистий, шлаковий без клінкерний та аналогічні гідравлічні цементи тощо.

Модернізація заводу передбачає перехід на "сухий" спосіб виробництва (проект "Суха піч №7"), проводиться під керівництвом німецької компанії "Бовіс Ленд Ліз Лтд Україна". Проект вартістю 210 млн євро фінансується ірландською компанією CRH,  до  складу  якої входить ВАТ “Подільський  цемент”. 

В роботі проекту задіяні 60 організацій, з них основні роботи виконують: німецька компанія "Polysius", вона постачає 85% обладнання; компанія з Данії "FLS", німецька компанія "Beumer" (система  транспортування) та компанія  CTS  з Голландії, яка постачає купол для складу вапняку. Сьогодні з основних організацій безпосередньо на будівельних майданчиках працюють: "Основа- Солсіф" (м. Київ), УБ ХАЕС (м. Нетішин) та "Київбудком" (м. Київ). Металоконструкції постачаються компаніями з України.

Проектом  передбачається будівництво нової технологічної лінії з виробництва цементу сухим способом потужністю 2,5 млн т на рік. Введення цієї лінії в експлуатацію дасть можливість  зменшити  майже  удвічі  витрати палива, знизити собівартість цементу і викиди пилу та шкідливих речовин у навколишнє середовище,  що,  у  свою  чергу,  значно  зменшить питоме  енергоспоживання  –  з  6771  до  3180 МДж на 1 т клінкеру, тобто в 2,1 раза. Викиди пилу знизяться з 150 г/с до 11 г/с (більше ніж у 10 разів), річне зменшення викидів СО2 складатиме в середньому 740 тис. т.

Учені Інституту загальної  неорганічної хімії АН  Узбекистану  дослідили,  що  переведення цементного  заводу  з  мокрого  на  сухий  спосіб виробництва  дозволяє  не  тільки  зменшити питому  витрату  палива  на  30–40  %,  але  й  на

40  %  збільшити  обсяг   виготовлення  цементу.

Питання і відповіді до індивідуального  завдання

1. Вивчити та проаналізувати попит на ринкове середовище з урахуванням наступного:

• Які фінансові ресурси потрібні для випуску продукції на ринок і які спеціальні заходи слід передбачити в проекті щодо фінансування маркетингу:

Модернізація заводу передбачає будівництво нової технологічної  лінії з виробництва цементу  сухим способом потужністю 2,5 млн  тон на рік (проект "Суха піч №7"). Проект вартістю 210 млн євро повністю фінансується ірландською  компанією  CRH,  до  складу  якої входить  ВАТ  “Подільський  цемент”. 

На підприємстві створений  відділ маркетингу, основним завданням  якого є співпраця з клієнтами. Він налічує 7 працівників, кожен  з яких працює із споживачами і  надає інформацію про вартість продукції, вартість доставки, якість того чи іншого виду цементу, приймає заявки, обговорює  умови розрахунку тощо. Створено веб-сторінку, на якій клієнт може зробити заявку на придбання продукції та сайт, на якому є адреси (телефонні номери) комерційного директора, фінансового  відділу щоб в разі необхідності звертатися безпосередньо за консультацією  чи з інших питань до них.

Але, на мою думку, цього  замало, потрібно розширювати штат персоналу з маркетингової діяльності, крім цього для кваліфікованого  управління комплексом маркетингу доцільно сформувати відділи планування, реклами  та маркетингових досліджень. Адже при введенні в експлуатацію технологічної  лінії, виробництво зросте майже  на 40 %, відповідно і обсяги реалізації повинні зрости відповідним чином.

• Де продаватимуть проектну продукцію:

Основними споживачами продукції  ВАТ «Подільський цемент» на внутрішньому ринку є Вінницька, Хмельницька, Київська, Дніпропетровська, Запорізька, Одеська та інші області України.

Також колектив заводу працює над  освоєнням ринків, поставляє цемент та клінкер у Польщу, Угорщину, Ірландію. Тому я думаю,  що ринки збуту  продукції збережуться в будь-якому  випадку, адже завод не перший рік  працює ( з 1966 р.) і займає свою нішу на ринку.

• Яка місткість ринку і його вплив на ціну:

Кам'янець-Подільський цементний  завод є велетнем цементної галузі України (14,4 %  від  загального  виробництва  цементу). По виробництву  і продажу на ринку цементу  ВАТ "Подільський цемент" посідає  друге місце серед заводів  на Україні.

Суттєву конкуренцію за обсягами виробництва  для ВАТ «Подільський цемент»  складають «Донцемент»  (13,7  %),  «Хайдельберг Цемент» Україна (13,4 %) та «Волиньцемент» (9,8 %).

• Яку частку продукції можна споживати на внутрішньому ринку, а яку – на зовнішньому:

На жаль, про частку обсягу реалізації продукції на внутрішньому ринку  та на зовнішньому інформації не знайшлося. Мої припущення такі – 80-90% внутрішній ринок продажів, 20-10% - зовнішній, виходячи із можливостей доставки та транспортування  продукції за кордон.

2. Обгрунтувати, яку маркетингову стратегію доцільно обрати.

Для підприємства ВАТ «Подільський цемент» найбільш характерна стратегія  низьких витрат, яка полягає у  досягненні конкурентних переваг шляхом здешевлення виробництва і збуту  продукції.

Нові технології, їх висока продуктивність, менші витрати енергоресурсів (так  як підприємство замість газу використовує вугілля, яке є значно дешевшим видом  палива, крім цього введення цієї лінії  в експлуатацію дасть можливість  зменшити  майже  удвічі  витрати палива) дозволять підприємству знизити собівартість цементу, тобто суттєво знизити витрати на виробництво.

3. За якими критеріями доцільно сегментувати ринок продукції проекту? Поясніть свій вибір.

На мою думку, сегментувати ринок  продукції можна за групами споживачів, н-д:

• індивідуальні покупці цементу;
• організації-споживачі.

У зв'язку з тим, що споживачами  ВАТ «Подільський цемент» в основному  є не індивідуальні покупці, а  інші організації-споживачі, при проведенні досліджень таких ринків слід пам'ятати  його особливості:

• попит на цемент, що закуповують організації-споживачі, значною мірою залежить від економічної ситуації в країні (адже будівництво великих проектів вимагає масштабних інвестицій та залучення кредитів);
• організації - споживачі закуповують цемент досить великими партіями і на значні суми;
• покупці, як правило, концентруються у великих промислових центрах.

Також сегментувати ринок  можна за різновидами виготовленого  цементу (їх у ВАТ «Подільський цемент» - близько 10). Така сегментація потрібна для планування виробництва того чи іншого виду цементу, який користується у споживачів найбільш значним попитом.

4. Охарактеризуйте джерела маркетингової інформації (внутрішньої і зовнішньої) інвестиційного проекту.

Будь - який вид діяльності , а зокрема маркетингової, потребує знання всієї сукупності відомостей про ситуацію, яка складається  в галузі, на ринку. Інформація має  бути високоякісною, тобто достовірною, повною, точною, актуальною, цінною та корисною. Маючи високоякісну інформацію, ВАТ «Подільський цемент» може одержати конкурентні переваги, знизити рівень фінансового ризику, визначити ставлення споживачів, підвищувати ефективність роботи, вирішувати інші важливі проблеми.

Потрібно розробити маркетингову інформаційну систему, яка буде призначена для збирання, аналізу, оцінювання й  розподілу інформації, необхідної для  прийняття маркетингових рішень.

Здебільшого стандартними є  чотири підсистеми маркетингової інформаційної  системи:

1. система внутрішньої звітності – дає змогу стежити за показниками, що відображають рівень поточного збуту, суми витрат, обсяги матеріальних запасів, рух готівки, дані про дебіторську та кредиторську заборгованість, інші показники внутрішньої звітності;
2. система збору поточної маркетингової інформації – це комплекс джерел і процедур, які застосовують для отримання щоденної інформації про різні події, що відбуваються на ринку. Одержана інформація стосується постачальників, конкурентів, посередників, споживачів, органів державного регулювання, чинників зовнішнього середовища;
3. система маркетингових досліджень дає змогу оперувати інформацією, отримання якої потребує проведення окремого дослідження. Ця система включає безперервний процес планування, збір, аналіз і представлення даних, необхідних у зв'язку з поточною та майбутньою маркетинговою ситуацією;
4. аналітична система маркетингу охоплює прогресивні засоби для аналізу даних і проблемних ситуацій. Вона складається зі статистичного банку і банку моделей, банку (бази) даних усієї комерційно-економічної інформації щодо кон'юнктури потенційних ринків збуту.

Також по можливості створити на підприємстві відділ інформаційного забезпечення, якого потрібно долучити до співпраці зі відділом маркетингу.

5. Визначте основні стимулятори комерційної привабливості проектного продукту:

До основних стимуляторів комерційної привабливості проекту, які забезпечать успішне просування його продукції на ринках належать:

• цінове стимулювання попиту;

• організація після продажного обслуговування (в першу чергу добре налагоджена система доставки та транспортування продукції);

• рекламна політика;

• зв’язки з громадськістю (діяльність по інформуванню споживачів, ділових партнерів і конкурентів, адміністративних органів, населення в цілому про діяльність фірми);

• різноманітні заохочення покупців, продавців та посередників тощо.

6. Яка роль належить ціновому фактору проектної продукції:

На мою думку, ціновий  фактор збуту продукції відіграє вирішальну роль.

Мною були проаналізовані ціни на цемент ВАТ «Подільський цемент»  та його основних конкурентів: ПАТ «Хайдельберг Цемент Україна» та ПАТ «Волинь-цемент». Дані наведені в таблиці:

Як видно з таблиці, найнижчі ціни за свою продукцію пропонує саме ВАТ «Подільський цемент», тому попит на його продукцію є найбільш привабливим для потенційних  споживачів. Але також потрібно враховувати  вартість доставки за регіонами.

7. Визначте можливі способи просування проектної продукції на ринок:

Відомі три основні  способи просування:

• Реклама ( інформація про продукцію, розміщена в газетах, журналах, теле-і радіо реклама, Інтернет-реклама);
• пропаганда (інформація, яку поширюють журналісти, фахівці в різних областях, прості споживачі. Проте пропаганда може бути і спеціально організована. Для цього застосовуються різні прийоми:
• прес-конференції, де представники фірми, спілкуючись з журналістами, а також фахівцями і іншими авторитетними для товариства особами, зацікавлюють їх у своїй продукції, після чого ті, вже від свого імені, без оплати з боку фірми, її "просувають" по своїх каналах;
• презентації (самої фірми - з якого-небудь приводу, наприклад, з нагоди ювілею,  нового підрозділу, новій продукції і тому подібне), куди запрошують ширший круг, в першу чергу потенційних партнерів);
• зв'язки з громадськістю (діяльність по інформуванню споживачів, ділових партнерів і конкурентів, адміністративних органів, населення в цілому про діяльність фірми).
• персональні продажі (усне представлення продукції в бесіді з дуже невеликим числом потенційних споживачів (частіше всього з одним), зазвичай безпосередньо перед передбачуваним здійсненням купівлі).

Також до способів стимулювання продукції можна віднести:

• укладання угод із замовниками наперед на визначений термін;
• якоюсь мірою кадрова політика: підбір кваліфікованого персоналу з доволі високим стажем роботи, які були б орієнтовані на стимулювання збуту продукції.

8. Як впливає на просування проектного продукту на ринок поведінка продавців та посередників:

Поведінка продавців і  посередників на ринку при просування продукції може сприяти збільшенню обсягів продажів, а може і навпаки  його зниженню. Інколи продавці чи посередники  можуть діяти не згідно з визначеними  цілями стратегії підприємства, навмисно використовуючи всі можливі способи  для зменшення обсягу реалізації зараз і в майбутньому (шахрайство, крадіжка, шпигунство тощо).

9. Які особливості маркетингу продукції даного проекту при виході на зовнішні ринки?

Зовнішній (міжнародний) маркетинг  ґрунтується на принципах внутрішнього маркетингу. Разом з тим міжнародний  маркетинг має свої специфічні особливості. При виході на зовнішній ринок  виникає принципово нова ситуація, більш різноманітнішим стає зовнішнє середовище, збільшується число факторів, що впливають на прийняття рішень. Це призводить до того, що:

1) підвищується ступінь невизначеності  в діяльності підприємства;

2) зростає ступінь ризику, з'являється  додатковий ризик його діяльності;

3) збільшується потреба в інформаційному  забезпеченні підприємства.

Перш ніж вирішити вийти на світовий ринок, підприємству необхідно багато чого дізнатись, досконало розібратися  в особливостях внутрішнього й зовнішнього  середовища.

До внутрішнього середовища відносяться  функціональні структури підприємства, система розробки, виробництва і  збуту товарів, кваліфікація кадрів і їх використання, системи передачі інформації між ланками управління та ін. До зовнішнього (оточуючого) середовища відносяться конкуренти, покупці, посередники, фінансові установи, митні та державні органи і т. п. Важливу роль відіграє економічна ситуація в країні, політико-правові(торгове  і господарське право, трудове право  та ін.), природні умови, культура, традиції та ін.