Досвід підготовки фахівців у сфері керування документаціїними процесами за кордоном ( на прикладі США)

                    МІНІСТЕРСТВО КУЛЬТУРИ І ТУРИЗМУ  УКРАЇНИ.

ВІДОКРЕМЛЕНИЙ ПІДРОЗДІЛ «МИКОЛАЇВСЬКА ФІЛІЯ» КИЇВСЬКОГО

        НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ КУЛЬТУРИ  І МИСТЕЦТВ      

                                Факультет менеджменти і бізнесу

              Кафедра документознавства та  інформаційних систем

                                  РЕФЕРАТ.

                                             з  дисципліни «Вступ до фаху»

на тему « Досвід підготовки фахівців у сфері керування документаціїними

                       процесами за кордоном ( на прикладі  США).»

                                                                                  Виконала:

                                                                                  Студентка групи ДМ -1

                                                                                   денної  форми навчання

                                                                                   Кормилець Аліса Сергіївна.

                                                                                   Викладач:

                                                                                   Єрмолаєва А.А.

                                                                                                                     к.п.н

                                       Миколаїв, 2009                          

                           План.

1. Вступ.

2.Зміст навчання.

3.Структура  вищої освіти.

4.Найважливіші розділи навчальних планів.

5. Основні вимоги до спеціалістів.

6.Навчальні заклади та їх програми.

7.Висновок.

8. Джерела використаної літератури.

                                        Вступ.

Розвиток в  Україні системи підготовки кадрів для сфери інформаційної діяльності потребує вивчення досвіду зарубіжних краї, в яких вже сформувалась інформаційна індустрія, відбулось організаційне оформлення інфраструктури, успішно розвивається і такий  її важливий елемент як підготовка кадрів.

Зокрема доведено, що США має великі досягнення у  підготовці фахівців у сфері керування  документацією, яке становить основу організації підготовки фахівців. Суттєвим є відмінності, які існують між педагогічними системами підготовки фахівців в Україні та в США. Зокрема, методи, засоби, організаційні форми, умови, в яких відбувається підготовка спеціалістів з управління інформаційними ресурсами, що дозволяє співвіднести особливості підготовки фахівців в нашій країні з підготовкою спеціалістів за кордоном. Що дає змогу оцінити вимоги до системи знань і відповідно, умінь і навичок, необхідних фахівцю.

Розвиток інформаційної  освіти в різних країнах має свої особливості ,  пов’язані з специфікою вищої освіти зокрема та бібліотечної освіти, в тому чеслі. Розглянемо організацію підготовки працівників у сфері керування документацією, форми і методи їх навчання в США.

У США форми  та методи навчання працівників у сфері керування документацією відображають особливості американської університетської освіти. В даний час в США ведеться підготовка інформаційних робітників в багатьох навчальних закладах, головним чином  в бібліотечних школах при університетах. Звертають на себе увагу різноманітні програми, спеціалізованногго навчання та присудження ступенів по їх закінченню.

Найбільш частими  з них є: магістр бібліотеко ведення  та інформаційних наук, доктор філософії  в області бібліотеко ведення. Термін  навчання від трьох до п’яти років.

В США підготовка інформаційних менеджерів в безпосередній  взаємодії з бібліотечною освітою  і передбачає три основних профілі:

Іформаційиний менеджер – готується на рівні  бакалавра та призначається для  реалізації інформаційних процесів в органах, де працюють з інформацією.

Спеціаліст  по інформаційним системам – готується  на рівні маністра та призначається  для проектування та впровадження інформаційних  систем.

Одним з найбільш авторитетних вузів США, по підготовці спеціалістів у сфері керування документацією є, Школа інформаційної науки Технологічного інституту штату Джорджия ( місто Атланта ) У школі навчання ведеться по трьом програмам,  які дають змогу отримати один із ступенів: бакалавр,  магістр , доктор філософії. Програма навчання чотири роки. Вона дає змогу отримати необхідні навики в області інформаційних технологій та документаційного забезпечення.

Спеціалізована  програма, яка дає право на отримання  магістра, розрахована на навчання протягом одного року та передбачена  для осіб, які закінчили університет за іншою спеціальністю.

Особи, які мають  диплом об закінченні цього курсу, отримують  змогу на заняття адміністративних посад в установах пов’язаних з обробкою інформації. Докторська програма приблизно розрахована на три роки і передбачає написання та захист дисертацію. Можна назвати й інші Вищі Навчальні Заклади США, які готують працівників у сфері керування документацією, зокрема Школа бібліотеко ведення при університеті Кейс Вестерк Різерв  (місто Клівленд). В ній заснований центр в області документації і комунікації. Школа бібліотечного і інформаційного обслуговування, при університеті Штату Меріленд разом з традиційними бібліотечними дисциплінами включають в свою програму такі дисципліни, як  основи документації, в ведення інформаційно- пошукові системи, Школа готує магістрів і докторів філософії.

                         Начальні плани та програми.

В США система  керованої факультативності. Велике значення надається праву вибору студентом дисциплін, які його цікавлять,  причому його індивідуальний навчальний план будується з урахуванням потреб, які пред’являються для отримання ступеня бакалавра. Головними позитивним сторонами такої системи освіти вважається: еластичність, рухливість, яка досягається шляхом включення у навчальний план порівняльно коротких курсів та їх модернізацію У американських вузах студенту надається можливість вибору лекцій та семінарів, в той же час н обов’язкову  частину програми витрачається не багато часу. Кожний із розділів дисциплін вивчається протягом одного семестру.

             Найважливіші розділи навчальних програм.

1.Созданиє та  використання інформації: характеристики  використаної інформації, інформаційні потреби суспільства та шляхи їх вирішення: історичні технічні та інші фактори, які впливають на пошук інформації.

2. Джерела і  фонди інформації та спеціальні  джерела; внутрішні та зовнішні  структури; опубліковані та неопубліковані  джерела; документи та інші  джерела інформації ( машини, люди).

3. Характеристики  потоків документі; структура,  розподіл та використання.

4.Характеристика  форм документів; особливості преобразованія.

5. Збір, описання документної інформації; методи, процеси; складання документів, каталогів.

6.Систиматизація  документів; ручні та автоматичні  способи в складанні документів  та інших різноманітних видів інформаційних джерел.

7.Методи,  процеси,  результати документування і  індексування.

8.Організація  документації для пошуку; типи,  структури; ручні та автоматичні  методи пошуку; стратегії пошуку; рентабельність та ефективність.

9.Передача та розповсюдження інформації; коди, канали, джерела; теорії комунікації; технічні средства розповсюдження та передачі інформації; методи, процеси.

10.Пристрої та  проектування IBM ввід,  вивід, переробка, зберігання документної інформації ; обережний зв'язок; збір матеріалів та ведення архівів,  картотек, документації.

11.Інформаційно-пошукові  операції і методи; обробка, зберігання  пошук документів;  використання  основних довідкових посібників; розповсюдження, відбір, обробка записів і документів.

У розглянутому розділі відображені позитивні  аспекти європейської системи освіти та досвід країни у підготовці спеціалістів у сфері керування документаційними процесами.                                                                                                          

                          Основні вимоги  до спеціалістів.

В коледжах і  університетах зокрема заняті інформаційні працівники с ступенем доктора і  магістра, у державних установах магістра , а в приватних   фірмах  магістрів і бакалаврів.

Особливий ряд  вимог  до особистих  якостей працівника у сфері документування та інформаційних технологій встановлюють роботодавці, а саме:

1.Вища освіта  достатньо широкого профілю.

2.Прагнення  до удосконалення своїх знань,  обов’язкова схильність до поглибленої роботи з книгою, документами.

3.А також  якості необхідні для безпосереднього  контакту з людьми, комунікабельність,  тактичність, урівноваженість.

Оскільки природне поєднання цих якостей в одній  людині є доволі рідко, то у завдання професійної підготовки входити виховання та розвиток цих якостей. Автоматизація документних  систем, обєднання традиційної документації, з діяльністю бібліотек та створення автоматизованих банків даних і систем інформаційного обслуговування. Це основні аспекти вимог до спеціалістів в сфері документації та інформаційних технологій.

               Навчальні заклади та їх  програми  підготовки.

  Інформаційний факультет  Шефілдського  університету надає освіту в галузі інформаційного менеджменту (Information Management), менеджменту інформаційних технологій ( Information Technology Management) і бібліотечно- інформаціоного менеджменту ( Library and Information Management), інформаційного менеджменту в бізнесі. Підготовка спеціалістів в галузі менеджменту інформаційних технологій має на меті підготовку  спеціалістів, які є посередниками між інформаційнимми  технологіями і користувачами інформаційних технологій. Введення інформаційних технологій в організаціях, які змінюють робочі місця супроводжуються такими проблемами як відмова користувача використовувати поаний потенціал інформаційної системи, невідповідність системи технічних вимог та інше. Програма розроблена як гнучкий курс переважно через дестанційне навчання , але з певною кількістю днів безпосереднього навчання в навчальному закладі. Обовязковим  є комп’ютерний практикум - вивчення практичного застосування інформаційних технологій широкого спектру, в тому числі  електрону пошту,  текстові процесори, WEB- пошук презентаційні програмні продукти, електроні таблиці, бази  даних, розробка WEB- сторінок.

Університет Конектикуту ( Southern Connecticut State University Department of Library Science and Instructional Technology) готує спеціалістів в галузі бібліотечної науки і освітніх технологій, які, інтегруючи бібліотечну науку, інформатику і освітні технології можуть працювати у всіх типах бібліотек та інших галузях інформаційного простору.

Школа інформаційного менеджменту і систем Університету Кароліни ( University of  California-Berkeley School of Information Management s Systems ), готує спеціалістів з управління інформацією і системами,які після відповідної підготовки повинні володіти теорією і практикою збереження, організації. Спеціалісти повинні вміти виконувати широкий спектр завдань пов’язаних  з інформацією:організовувати інформацію, аналізувати інформаційні потреби споживачів інформації, проектувати та оцінювати інформаційні системи, ефективність їх взаємодій з користувачем , розуміти економічне та соціальне середовище , в якому фіксується  організація, бути знайомими з проблемами законодавства, економіки, етики,  управління. Професія є міждисциплінарною потребою розглядання аспектів інформатики, когнітивістики, психології, соціології, економіки, бізнесу, закону, зв’язку.

В школі інформаційної  науки Університету Теннессі ( University of Tennessee School of Information Science ) вивчається історія книги, інформаційні ресурси науки, технології, медицини, електроні комунікації та інформаційні ресурси Інтернет, роль інформації у суспільстві, інформаційні продукти та послуги, організація та представлення  інформації ( каталогізація, індексування, класифікація ), організація та представлення мультимедіа-гуманітарних, інженерних наук, інформаційний пошук, ресурси та послуги для соціальних, гуманітарних, інженерних наук, урядові інформаційні ресурси, пошук інформації у бібліографічних, фактографічних, повнотекстових базах даних, базах даних патентної інформації, економіка інформації, інформаційна політика,  методи дослідженя, шкільні бібліотечні медіа-центри, наукові бібліотеки, спеціалізовані інформаційні агенції,  послуги і менеджмент публічних бібліотек,науково-технічні комунікації, стратегія, проектування та практика забезпечення навчальними послугами та технологіями кінцевих користувачі, книговидання , електроні публікації,ділова інформація щодо  конкурентоздатності, оцінка і синтез інформації, стратегічна роль інформації,  ресурси для дітей та юнацтва,  бібліотечна автоматизація ( MARC, он-лайнові каталоги ), аналіз та проектування інформаційних систем, системи управління базами даних, інформаційно-пошукові системи,  (людино-машина) взаємодія, технології інформаційних мереж. Основи інформатики є основним курсом.

На факультеті інформаційної науки Університету Торонто ( University of  Toronto Faculty of Information Studies ) вивчають  інформацію та її соціальний  контекст, в тому числі соціальну організацію знань, питання інтелектуальної свободи, етичні і юридичні аспекти діяльності інформаційних служб, управління інформаційними  організаціями, організаціями, методи досліджень в інформаційній професії, інформаційні ресурси і послуги , вступ до інформаційної технології, бібліографію, інтерактивний інформаційний пошук, архіви та їх функції, вступ до інформаційних систем, аналіз інформаційних систем, проектування інформаційних систем, проектування бази даних, моделі і технології управління знаннями, Workflov-системи, програмне забезпечення колективної роботи, Інтернет, функціонування бібліотеки у сучасному суспільстві, інформаційні ресурси бізнесу, урядову інформацію, публікації міжнародних організацій, інформаційні ресурси для дітей, теорії класифікації, створення і організацію бібліографічних записів, обчислювальні методи в інформації, прийняття рішень в інформаційних організаціях, управління інформаційними організаціями, управління персоналом в бібліотеках, управління електронними ресурсами, управління корпоративними та іншими спеціальними інформаційними центрами, аналіз історії бібліографії, історія книги, рідкісні книги і рукописи, соціальний вплив інформаційної технології, телекомунікації для інформаційних систем, інформаційно-пошукові системи. Студенти виконують проекти мережі Інтернет, Інтернет-проект, проект електронної публікації.

Ще в 1924 році у Сіракузькому університеті( Нью-Йорк) започаткована перша навчальна програма з державного управління, яке виділилося з таких споріднених галузей , як право,політ економіка, політологія. Нині більшість провідних університетів США готують фахівців з державного управління, щорічний випуск яких останнім часом досяг 10 тисяч. У1939 створена Американська асоціація з державного управління з метою вдосконалення досліджень, процесів майстерності персоналу в державному управлінні, яка в 1940 році заснувала фаховий журнал для вчених,  практиків, студентів  «Огляд державного управління» . Також була відкрита Академія державного і місцевого управління, а в 1958 році – Рада вищої освіти з державного управління та в 1967 року – Національна академія державного управління. У1969 році заснована асоціація шкіл державних справ і управління, яка виникла на базі зазначеної Ради вищої освіти, видає журнал з освіти в державних справах і в межах якої функціонує Комісія з оглядової перевірки й акредитації.

Аналіз 193 навчальних програм безпосередньо з державного управління 103 університетів 50 штатів США дає змогу виявити наступні типологічні характеристики стандартизації підготовки фахівців з державного управління.

По – перше, фахівці готуються за всіма існуючими  в США стандартами , академічними рівнями: асоціат ( молодший спеціаліст), бакалавр, магістр, доктор ( філософії) , а також  з наданням академічних  ( доступеневого і ступеневого) сертифікатів з підвищенням  кваліфікації.

По – друге, поширеними є комбіновані ( дуальні, об’єднані ) дворівневі ( бакалавр – магістр, магістр – доктор)і одно рівневі за різними напрямами, спеціальностями ( магістр – магістр) навчальними програмами.

По – третє,  найпопулярнішими за кількістю пропозицій академічними програмами слід назвати  магістерську ( 59,3% розглянутих програм),  докторську  ( 13 %)  та її комбінації ( 10,4 % магістр – доктор, 7,3 % магістр – магістр ), тобто програми найвищих   освітніх рівнів.

По – четверте, типова нормативна тривалість акадеиічних  програм становить: асоціата  - 2 роки , бакалавра – 4 роки, магістра 1-2 роки, доктора -  3 роки.  Разом з тим встановлюється граничний термін опанування програми, як правило, до 7 – 10 років. Академічні програми кожного рівня мають чітку типову структуру і здебільшого допускають їх повну модифікацію з урахуванням особливостей осіб, які навчаються та реалізацію модульно – кредитної накопичувально – трансферної системи фахової освіти.

По – п’яте, навчальні дисципліни чітко стандартизовані, кожна з них має ідентифікаційний код, що вказує на предметну приналежність та рівень складності, а також  на обсяг навчання – кредитну вагу ( пункти).

По – шосте, навчання за академічними програмами здійснюється в різноманітних формах:  очній, заочній,  вечірній , післяобідній, суботньо – недільній,  дистанційній та їх комбінаціях.

По – сьоме, загальнонаціональні стандарти  і критерії чітко розроблені лише для домінуючих магістерських програм, для бакалаврських існують керівні  принципи і ореінтири. Для докторських  політика докторської освіти.

По – восьме, для магістерських програм основними компонентами змісту підготовки визнано: менеджмент підготовки органів державної служби ( людські ресурси, бюджетний і фінансовий процеси, інформаційні технології ; використання кількісних та якісних методів аналізу ( формування, впровадження й оцінювання політика та програм, прийняття  рішень , розв’язання проблем);  розуміння державної політика та організаційнго середовища ( політичні та правові, економічні і соціальні інститути та процеси, організаційно менеджерські процеси й діяльність).

                                         Висновок.

На підставі  вище зазначеного Україні, насамперед стандартну рівневу  організацію вищої освіти взагалі, і зокрема з державного управління, слід привести у відповідність з міжнародними стандартами вищої школи. Якщо в розвинених країнах академічні рівні, є суто освітніми, то в нашій державі кандидатські і докторські ступені є науковими. Це призводить до стандартизації їх здобуття за підходами, способами, механізмами і процедурами, відмінними від використовуваних при опануванні освітньо – кваліфікаційних рівнів.

В Україні в  освітній галузі з державного управління слід запровадити всі міжнародно визнані стандартизовані рівні  підготовки фахівців: молодшого спеціалісти, бакалавра, магістра, доктора наук. Це стосується і напрямів, спеціальностей та спеціалізацій навчання, перелік яких має відповідати компонентному складу і структурній організації державно – управлінського виду діяльності. Доцільними  є одно рівневі:   (за подвійними спеціальностями, напрямами, галузями) та дворівневі освітньо – професійні програми. Також треба урізноманіт нювати  форми професійного навчання з урахуванням статусу і потреб державного – управлінського персоналу.

Загальнонаціональна система навчання фахівців державного управління  на основі європейських стандартів має підлягати аналізу й оцінці, контролю, ліцензуванню й акредитацій.

Сандарти фахової освіти з державного управління в Україні  доцільно розвивати в тісній взаємодії  з аналогічними процесами  в північноамериканському регіоні. Ефективна й продуктивна стратегія вдосконалення стандартів підготовки фахівців з державного управління саме в тому і полягає, щоб у процесі її розробки були враховані провідні тенденції й дотримані основні принципи стандартизації, апробовані світовою практикою.

                     Джерела використаної літератури.

1.Дубова С.В. Досвід  підготовки інформаціїних спеціалістів  в зарубіжних країнах [Електронний  ресурс]/С.В.Дубова //Рідна школа. - 2001.-№10.-С.76-77.-  Режим доступу:htt//www/documentovet.at.ua.- Заголовок з екрану.

2.Таланова Ж.В.Стандартизація  професійної підготовки з державного  управління  в країнах Північної  Америки.[ Електронний ресурс] / Ж.В.Таланова// Вісн.АУДУ.- 200. –№3 . – С.341 – 349. – Режим доступу: //www.documentovet.at.ua .- Заголовок з екрану.

3. Гіляревський.Р.С Питання  підготовки інформаційних робітників  [ Текст] / Р.С.Гіляревський//Огляд по матеріалам США та  Великобританії./ Міжнародний центр научної і технічної інформації. – 1975. – С.7- 65.