Діяльність кредитних спілок в Україні

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ  ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

ЕКОНОМІЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ

Підготувала

Студентка ІІІ групи  IV курсу

спеціальності Фінанси і  кредит

Огороднік Марина

Викладач : к.е.н., ас. Тригуб О.В.

Київ 2012 р.

ЗМІСТ

ВСТУП 3

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ФУНКЦІОНУВАННЯ КРЕДИТНИХ СПІЛОК НА РИНКУ ФІНАНСОВИХ ПОСЛУГ 4

РОЗДІЛ 2. АНАДІЗ ДІЯЛЬНОСТІ КРЕДИТНИХ СПІЛОК В УКРАЇНІ 14

ВИСНОВОК 22

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 23

ВСТУП

Розвинута ринкова економіка  передбачає функціонування багатьох ринків. Одним із таких ринків є ринок  фінансових послуг, головними учасниками якого є кредитні спілки. Вони  є наймолодшими серед депозитних фінансових інститутів. Їх доля залежить від ефективності управління, забезпечення своїх членів певним комплексом фінансових послуг на найвигідніших умовах. Вони стали тими фінансовими установами, що дають можливість отримати фінансові  послуги громадянам, які мають  невеликі доходи та не дуже високий  рівень життя, дрібним підприємцям, а також сільськогосподарським  товаровиробникам, які не можуть жодним іншим чином задовольнити свої фінансові  потреби. Тому проблема функціонування й розвитку кредитних спілок є  важливою складовою частиною фінансового  механізму і набуває особливої  актуальності в умовах ринкової економіки.

Вагомий внесок у дослідження проблем кредитно-кооперативного руху в Україні зробили такі вчені, як Р. Бігун, А. Качор, О. Саленко та ін. Питанням виникнення кредитно-кооперативної ідеї та аналізу діяльності перших кооперативів присвячені праці М. Туган-Барановського, А. Макаренка, В. Пекарського та ін. Різноманітним аспектам наукових розробок із питань функціонування кредитних спілок присвячені праці таких українських вчених, як М. Аліман, С. Бебенко, В. Гончаренка, В. Зіновчука, П. Маковського, О. Кузьміна, А. Оленчика, А. Пантелеймоненка, А. Темірбулатова  та ін. Проте невивченими  залишаються питання, які на теперішній час є важливими: дослідити роль кредитних спілок України у кредитуванні населення;  виділити особливості організації кредитних спілок та визначити їх місце і роль на фінансовому ринку; проаналізувати сучасний стан кредитної підтримки громадян із не дуже високим рівнем життя, сільськогосподарських товаровиробників, малого підприємництва кредитними спілками.

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ФУНКЦІОНУВАННЯ КРЕДИТНИХ СПІЛОК НА РИНКУ ФІНАНСОВИХ ПОСЛУГ

Відповідно до Закону України  “ Про кредитні спілки ”: ” Кредитна спілка – це неприбуткова організація, заснована фізичними особами на кооперативних засадах з метою задоволення потреб її членів у взаємному кредитуванні та наданні фінансових послуг за рахунок об'єднаних грошових внесків членів кредитної спілки ”. Іншими словами, кредитні спілки є специфічними організаціями фінансової взаємодопомоги громадян, які мають неприбуткову кооперативну основу.

Ідея кооперації як форми взаємодопомоги та економічного самозахисту населення  в умовах ринку сформувалась в  Англії на початку XIX ст. У 1844 р. 28 робітників-ткачів англійського міста Рочдейл заснували споживчий кооператив, принципи діяльності якого започаткували увесь кооперативний рух. Власне організація ґрунтувалася на принципах демократії та матеріальної участі членів через пайові внески, з яких формувалися кошти товариства. Кооперативна ідея була близькою та зрозумілою широким верствам населення, тому швидко почала поширюватися у різних країнах.

Уперше кредитні кооперативи виникли  в Німеччині у 50-х роках XIX ст. Відомості  про перший кредитний кооператив датуються 1849 р. Кооперативна ідея самодопомоги застосовувалася у фінансовій сфері  у вигляд організацій взаємного  кредитування. Видатні німецькі кооператори — Герман Шульце-Деліч та Фрідріх Райффайзен — майже одночасно, незалежно один від одного, запропонували два принципово різні підходи до організації кооперативного кредитування: перший — для міського населення, другий — для сільського [6].

Ідея кооперативного кредитування з Німеччини почала поширюватись в інші країни — Австрію, Італію, Францію, Росію, Велику Британію тощо. На східноукраїнських землях перше  ощадно-позичкове товариство з'явилось  у 1869 р. у м. Гадячі на Полтавщині, а на західноукраїнських — у 1894 р. у Перемишлі (кредитне товариство "Віра").

На сьогодні у світі є багато різновидів кредитних кооперативів, особливості діяльності яких визначаються національним законодавством кожної конкретної країни. В одних країнах кредитні кооперативи надають лише фінансові  послуги, в інших — можуть додатково  здійснювати товарні операції, в  третіх — діють універсальні кооперативи  з фінансовими функціями. Кредитні кооперативи можуть мати різну назву: ощадно-позичкове товариство, ощадно-позикова асоціація, народний банк, народна каса, фінансовий кооператив, кредитне товариство, кредитна спілка тощо. Найпоширенішою формою кредитних кооперативів є  кредитні спілки

Вперше кредитні спілки в Україні з’явились ще наприкінці ХІХ ст. на Полтавщині. До 1918 року на українських землях налічувалось вже  понад 3 тис. кредитних спілок, які  об’єднували близько 3 млн. громадян. Після встановлення радянської влади практично всі кредитні товариства було ліквідовано [2].

Відповідно до Закону України «Про кредитні спілки», діяльність  кредитних спілок ґрунтується на таких основних принципах:

• добровільності вступу та свободи виходу з кредитної спілки, тобто ніхто не може бути примушений вступати до кредитної спілки ;
• рівноправності членів кредитної спілки, тобто всі члени кредитної спілки мають рівні права, в тому числі у разі голосування на загальних зборах, незалежно від розміру пайового та інших внесків;
• самоврядування, тобто забороняється втручання інших організацій, органів влади в діяльність кредитної спілки, за винятком випадків, передбачених законодавством;
• гласності, тобто кредитна спілка зобов'язана забезпечити повне та своєчасне інформування своїх членів з питань власної діяльності, на їх прохання  ознайомлювати з протоколами загальних зборів і засідань інших органів управління кредитної спілки, видавати копії документів та витяги з них [1].

Кредитна спілка створюється на підставі рішення установчих  
зборів.  Чисельність засновників (членів) кредитної спілки не може  
бути менше ніж 50 осіб, які відповідно до цього Закону можуть бути  
членами кредитної спілки та об'єднані хоча б  за  однією  з  таких  
ознак:  мають  спільне  місце  роботи  чи навчання або належать до  
однієї  професійної  спілки,  об'єднання професійних спілок, іншої  
громадської  чи  релігійної  організації  або  проживають в одному  
селі,  селищі, місті, районі, області.

Створення кредитної спілки є кропіткою та тривалою діяльністю. Процес створення кредитної спілки при активній участі всіх членів кредитної  спілки та інших зацікавлених сторін займає 3 – 4 календарних місяці, якщо ж участь не є дуже активною, то процес створення кредитної спілки стає більш тривалим та небезпечним для майбутньої кредитної спілки. Процес створення кредитної спілки можна розподілити на наступні етапи [2]:

1. Створення ініціативної групи;
2. Підготовка засновницьких документів;
3. Проведення установчих зборів;
4. Завершення підготовки документів, їх нотаріальне посвідчення;
5. Реєстрація в Державному реєстраторі відповідного регіону;
6. Реєстрація в Державній комісії з регулювання ринків фінансових послуг України як фінансової установи;
7. Отримання ліцензій на впровадження окремих видів діяльності.

Управління кредитною  спілкою здійснюється на демократичних  засадах, що означає, що незалежно від  моменту вступу чи розміру внеску, кожен її учасник має право одного голосу. Кредитна спілка є відкритою організацією, в якій кожному гарантовано вільний вхід і вихід. Оскільки кредит у кредитній спілці можуть отримати лише її учасники, то можна відмітити ще одну специфічну рису кредитної спілки — всі її клієнти є її учасниками. Однак, незважаючи на те, що учасниками кредитної спілки є лише фізичні особи, підприємства також можуть отримати кредит через своїх представників, які є її членами.

Органами управління кредитної  спілки є загальні збори членів кредитної  спілки, спостережна рада, ревізійна  комісія, правління та кредитний  комітет (рис. 1.1.).

Рис. 1.1. Органи управління кредитної спілки

Джерело: побудовано автором на основі [2]

Отже, коротко охарактеризуємо  функції кожної складової кредитної  спілки. Так, вищим органом управління кредитної спілки є загальні збори її членів. Загальні  збори членів кредитної спілки можуть ухвалювати рішення з будь яких питань діяльності кредитної спілки.

До виключної компетенції  загальних зборів членів кредитної  спілки належить: затвердження Статуту  кредитної спілки, внесення до нього  змін і доповнень; обрання та відкликання  членів спостережної ради та ревізійної комісії; затвердження річних результатів  діяльності кредитної спілки, звітів спостережної ради, правління та кредитного комітету і висновків ревізійної комісії; прийняття рішення про збільшення пайового капіталу кредитної спілки шляхом збільшення розміру обов'язкового пайового внеску або внесення додаткових пайових внесків; прийняття рішення про порядок розподілу доходу та покриття збитків кредитної спілки; затвердження положень про спостережну раду, ревізійну комісію, кредитний комітет та правління; прийняття рішення про створення інших органів управління, крім спостережної ради, ревізійної комісії, кредитного комітету та правління; прийняття рішення про припинення діяльності кредитної спілки.

Спостережна рада представляє інтереси членів кредитної спілки в період між загальними зборами. Спостережна рада кредитної спілки підзвітна загальним зборам членів кредитної спілки і в межах компетенції, визначеної Законом України «Про кредитні спілки», контролює й регулює діяльність правління та кредитного комітету.

До компетенції спостережної ради кредитної спілки належить:

• затвердження положень про порядок надання послуг членам кредитної спілки;
• встановлення видів та умов надання кредитною спілкою фінансових послуг своїм членам;
• затвердження рішень кредитного комітету про надання кредиту у випадках, передбачених відповідним положенням кредитної спілки;
• визначення порядку прийняття рішень про придбання та продаж майна кредитної спілки, використання тимчасово вільних коштів;
• затвердження кошторису та штатного розпису кредитної спілки;
• затвердження положення про структурні підрозділи кредитної спілки;
• прийняття рішення про вступ кредитної спілки до асоціації кредитних спілок та/або об'єднаної кредитної спілки і вихід із таких асоціацій та/або об'єднаної кредитної спілки, якщо інше не визначено рішенням загальних зборів членів кредитної спілки;
• вирішення питань про прийняття нових членів до кредитної спілки та припинення членства у кредитній спілці.

Контроль за фінансово  господарською діяльністю кредитної  спілки здійснює ревізійна комісія. Ревізійна комісія підзвітна й відповідальна перед загальними зборами членів кредитної спілки. Ревізійна комісія обирається загальними зборами членів кредитної спілки у кількісному складі, що визначається рішенням загальних зборів, але не менше трьох осіб, які працюють на громадських засадах. Строк повноважень членів ревізійної комісії визначається загальними зборами членів кредитної спілки, але не більш ніж три роки. Порядок обрання ревізійної комісії визначається Положенням про ревізійну комісію [2].

До складу ревізійної комісії  не можуть входити члени спостережної ради, правління, кредитного комітету та особи, які перебувають із кредитною  спілкою у трудових відносинах.

Правління кредитної спілки є виконавчим органом, який здійснює керівництво її поточною діяльністю. Правління складається з осіб, які перебувають у трудових відносинах із спілкою. Правління вирішує всі питання діяльності кредитної спілки, крім тих, що належать до компетенції загальних зборів, спостережної ради та кредитного комітету. Спостережна рада може прийняти рішення про делегування частини належних їй повноважень до компетенції правління, крім тих, що віднесені цим Статутом до її виключної компетенції. Правління підзвітне загальним зборам і спостережній раді кредитної спілки та організує виконання їх рішень.

Кредитний комітет кредитної спілки є спеціальним органом, відповідальним за організацію кредитної діяльності спілки. Кредитний комітет призначається спостережною радою та підзвітний загальним зборам членів кредитної спілки та спостережній раді і несе перед ними відповідальність за ефективність кредитної діяльності спілки. Кредитний комітет призначається спостережною радою у складі не менше трьох осіб за умови обов’язкової участі в ньому голови правління. До компетенції кредитного комітету належать:

• розгляд заяв членів кредитної спілки про надання кредитів і прийняття рішень із цих питань;
• здійснення контролю за якістю кредитного портфеля;
• вирішення інших питань, пов’язаних з кредитною діяльністю, визначається положенням про кредитний комітет.

Наступним етапом роботи є  розгляд умов входження до кредитної  спілки. Отже, для роботи мною було проаналізовано умови членства в кредитній спілці «Профспілкова скарбниця». Так, існує наступний порядок набуття членства у спілці [5]:

1. Прийняття до кредитної спілки провадиться на підставі письмової заяви особи за рішенням спостережної ради кредитної спілки, якщо таке право не делеговане спостережною радою правлінню кредитної спілки.
2. Особа стає членом кредитної спілки за умови: 

1) відповідності ознаці  членства; 

2) подання заяви про  вступ до кредитної спілки; 

3) рішення спостережної  ради або правління (у разі  делегування йому цього повноваження) про прийом особи до кредитної  спілки; 

4) сплати вступного внеску  у розмірі 50 (П’ятдесят) гривень  та обов'язкового пайового внеску  – 150 (Сто п’ятдесят) гривень, що підтверджується відповідними документами, а саме квитанцією до прибуткового касового ордеру.

3. Сплата вступного та обов'язкового пайового внесків здійснюється лише після прийняття спостережною радою або правлінням (у разі делегування йому цього повноваження) позитивного рішення про прийом до кредитної спілки.
4. Вступні та обов'язкові пайові внески можуть сплачуватись як готівкою, так і в безготівковому вигляді. Розмір та порядок сплати вступних та обов'язкових пайових внесків встановлюється за рішенням загальних зборів.
5. Заява особи про вступ до спілки складається письмово за формою, встановленою спостережною радою, та має бути розглянутою спостережною радою або Правлінням, якщо таке право йому делеговане спостережною радою, на найближчому після подання заяви засіданні.

Фінансовий механізм кредитної  спілки досить простий і показано на рис. 1.2.

Рис. 1.2. Фінансовий механізм кредитної спілки

Джерело: [2]

Отже, розглянемо детальніше механізм дії кредитної спілки:

1. Члени кредитної спілки – вкладники вкладають до кредитної спілки свої гроші.
2. Члени кредитної спілки – позичальники беруть ці кошти в кредит.
3. Позичальники сплачують проценти за користування кредитом.
4. Отримані від позичальників проценти сплачуються вкладникам як  винагорода за вклад та використовуються на покриття витрат на здійснення діяльності кредитної спілки та формування її резервів.

Кредити кредитної спілки класифікують за терміном користування, за методами надання основної суми, за порядком нарахування та сплати процентів і основної суми, за наявністю  забезпечення, за цільовим призначенням.  

Суть неприбуткової діяльності кредитної спілки полягає в тому, що кінцевою метою її діяльності є не отримання прибутку від наданих послуг, а самі послуги, що надаються членам кредитної спілки. Фінансовий характер діяльності кредитної спілки робить її схожими на інших учасників фінансового ринку — банки. Між цими структурами є багато як спільного, так і відмінного. Спільним є те, що і банки, і кредитні спілки на ринку діють як фінансові посередники, створені для задоволення потреб споживачів у фінансових ресурсах. Вони мають можливість акумулювати кошти від тих, хто має в даний момент їх надлишок і передавати тим, хто відчуває в них нагальну потребу.

Відмінні риси між кредитними спілками та банківськими установами наведена в табл.1.1.:

Табл. 1.1.

Відмінності між  кредитними спілками та банками

 Джерело: складено автором на основі [7].

Отже, основними ознаками кредитної спілки є:

1. кредитна спілка є неприбутковою фінансовою установою, яка спеціалізується на наданні послуг своїм членам у сфері кредитування та заощадження;
2. кредитна спілка є юридичною особою, яка утворена на добровільних засадах громадянам, котрі належать до однієї територіальної громади, професійної спільноти, громадської чи релігійної організації, трудового колективу чи студентського середовища;
3. членами кредитної спілки, як різновиду фінансового кооперативу, можуть бути лише фізичні особи;
4. вищий орган управління кредитної спілки – загальні збори; голосування здійснюється на демократичних засадах (1 член кредитної спілки – 1 голос);
5. кредитні спілки надають послуги лише своїм членам;
6. кредитна спілка самостійно встановлює види кредитів і депозитів, умови та строки залучення та надання коштів, способи забезпечення за наданими кредитами. Завдяки цьому мінімізуються фінансові ризики кредитної спілки.

РОЗДІЛ 2. АНАДІЗ ДІЯЛЬНОСТІ КРЕДИТНИХ СПІЛОК В УКРАЇНІ

В Україні діяльність кредитних  спілок регулюється Законом України  «Про кредитні спілки» та різноманітними розпорядженнями Національної комісії, що здійснює державне регулювання ринків фінансових послуг.

Станом на 31.06.2012 року в  Україні було зареєстровано 614 кредитних  спілок, кількість членів яких склала 1 128,2 тис. осіб. Отже, розглянемо динаміку основних показників системи кредитних спілок.

Табл. 2.1.

Основні показники системи  кредитних спілок в Україні 2008 – 2012 рр.

Джерело: складено автором на основі [3]

Для більш наочного розуміння  стану розвитку кредитних спілок на фінансовому ринку України побудуємо ряд гістограм.

Рис. 2.1. Динаміка кількості кредитних спілок та їх членів

Джерело: побудовано автором на основі [4]

Отже, на рис. 2.1. показано змніу  кількості кредитних спілок та їх членів за 2008 – ІІ кв. 2012 рр. Так, сілід  відмітити, що за проаналізований період число кредитних спілок має тенеденцію до зменшення. Після кризи 2008 року величина кредитних спілок на фінансовому ринку зменшилась і станом на 01.01.2010 р. склала 74 спілки. За 2010 рік сума кредитних спілок змешилась майже на 100 шт., що було переломним моментом на ринку. В загальному за проаналізований період сума кредитних спілок в Україні зменшилась на 215 шт..

Якщо говорити про кількість  українців, які є членами кредитних  спілок, то також спостерігалась  тенеденція до їх зменшення. За період з 2008 по ІІ кв. 2012 рр., кількість учасників  скоротилась на 1 541,1 тис. осіб.. Проте, слід відмітити, що в ІІ кв. 2012 року було внесено до Державного реєстру 1 кредитну спілку та, відповідно, відбулося збільшення кількості усачників кредитних спілок на 65,9 тис. осіб. Станом на 30.06.2012 кількість членів кредитних спілок становила  1128,2 тис. осіб, з яких 263,0 тис. осіб або 23,3 % – члени КС, які мають діючі кредитні договори, та 44,3 тис. осіб (3,9%) – члени спілок, які мають внески (вклади) на депозитних рахунках.

Наступним етапом роботи є  аналіз концентрації ринку, тобто визначення кількості кредитних спілок, які  займають найбільшу частку ринку  за активами. Дані наведені в табл. 2.2..

Табл. 2.2.

Групування перших за обсягом  активів кредитних спілок станом на 2012 рік

Джерело: [3]

Отже, слід зазначити, що 3 найбільші  кредитні спілки України, за розміром активів, складають лише 15,3 % всього ринку. До першої трійки входять наступні кредитні спілки: «Володар», «Профспілкова  скарбниця» та «Київський кредитний  альянс».  Так, необхідно відмітити, що за розміром активів найбільшу частку займають 200 кредитних спілок – 89,2 % ринку.

Однією із головних характеристик  роботи будь-якої фінансової організації  є стан активів та пасивів компанії. Отже,  наступним кроком аналізу  є дослідження стану активів  та капіталу кредитних спілок в Україні.

Рис. 2.2. Динаміка величини активів та капіталу кредитних спілок 2008 – ІІ кв. 2012 рр.

Джерело: побудовано автором на основі [4]

Отже, на рис. 2.2. показано динаміку активів та капіталу кредитних спілок в Україні за 2008 – ІІ кв. 2012 рр. Так, після 2008 року величина активів  спілок значно зменшилась, що супроводжено зменшенням кількості кредитних  спілок. В загальному вигляді динаміка активів кредитних спілок співпадає з динамікою кількості спілок.

Важливою складовою діяльності кредитних спілок є розмір капіталу, який призначений для забезпечення стабільної діяльності, своєчасного виконання ними своїх зобов’язань перед своїми членами, а також запобігання можливим втратам через ризики, притаманні діяльності спілок. На відміну від більшості юридичних осіб, у кредитних спілок відсутній статутний капітал. Тому вони повинні формувати капітал протягом всього часу свого існування і постійно забезпечувати відповідність розміру капіталу як обсягам залучених коштів, і, відповідно, розміру своїх активів, так і рівню ризиків, які бере на себе кредитна спілка у процесі своєї діяльності.  Після кризи 2008 року рівень забезпеченості капіталом кредитних спілок значно зменшився, що супроводжено зменшенням довіри до таких установ. Проте, після 2009 року відбувається поступове нарощення обсягів капіталу.

На ринку фінансових послуг, а саме кредитних спілок слалась  така ситуація, що більшість  спілок (296) об’єднувала відносно невелику кількість членів – до 1000 осіб.  Тому розглянемо  даний аспект  діяльності кредитних спілок.

Рис. 2.3. Групування кредитних спілок за кількістю членів станом на 30.06.2012 р. (за даними, поданими 502 кредитними спілками)

Джерело: побудовано автором на основі [4]

На рис. 2.3. зображено розподіл кредитних спілок за кількістю учасників. Отже, необхідно відмітити, що, достатньо велика кількість кредитних спілок (187) об’єднує від 1000 до 10 000 членів, що ускладнює проведення загальних зборів, які є вищим органом управління кредитних спілок, та прийняття своєчасних управлінських рішень.