Формування граматичних навичок в учнів

Вступ 

  Тема курсової роботи «Формування граматичної компетенції при навчанні учнів середніх класів німецької мови» актуальна для вчителів - стажистів, так і для студентів - практикантів, вчителів - початківців.

          Граматика при вивченні іноземної мови виконує декілька функцій. З одного боку - це засіб формування комунікативної компетенції, з іншого - самостійний розділ в практиці мови, все більше підлягає контролю.

Беручи  до уваги те, що учні не дуже люблять  граматику своєї рідної мови, тому що дуже великі правила, поганозапам'ятовуються, тому від вчителя іноземної мови потрібні добрі знання і української граматики і граматики іноземної мови яка вивчається. Як сказав великий німецький класик І.В. Гете: «Wer fremde Sprachen nicht lernt, weiß nicht von seiner eigenen». «Хто не вчить іноземну мову, той не знає і свій власну».

          Дійсно, при вивченні, наприклад, німецької граматики, часто доводиться вдаватися до граматики української мови; порівнювати, зіставляти, але ще більше значення має те, наскільки вчитель володіє методами формування граматичних навичок в учнів. Без знання теорії даного питання, важко спланувати ефективну роботу на уроці. Найбільш цікавими в плані освоєння методики питання щодо формування граматичних навичок є роботи авторів І.Л. Бім, В.М. Філатова, Є. І. Пассова.

         У теоретичній частині розглядаються експліцитний, імпліцитний, диференційований методи, спрямовані на формування граматичних навичок. У практичній частині наводиться опис фрагментів уроків із застосуванням вищеназваних методів.

        Мета роботи: освоєння методики роботи з формування граматичних навичок в учнів.

        Завдання:

1) вивчити  літературу з даного питання; 

2) провести  ряд уроків з німецької мови  під час пробної практики щодо  формування граматичних навичок;

3) поєднати  вивчену теорію з практикою;

4) проаналізувати  доцільність застосування перерахованих  вище підходів.

         Об'єкт дослідження: процес навчання граматичної сторону мови.

         Предмет дослідження: формування граматичних навичок в учнів

 на середньому ступені навчання (7 – 9 класи). 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Розділ 1. Сучасні методи формування граматичних навичок 

1.   Роль граматики при навчанні учнів іноземної мови

           Граматика як один із важливих аспектів мови в усі часи перебувала в центрі наукових суперечок, дискусій про її місце, роль, значення при навчанні іноземним мовам. У 20 столітті спостерігалися тенденції ліквідації граматики в загальноосвітніх установах. Але це призвело до значного збільшення кількості помилок у мовленні учнів. Не останню роль у цьому зіграв комунікативний підхід до навчання іноземної мови.

        Протягом століть граматика розглядалася то, як мета навчання, то, як засіб навчання іноземної мови.

         Якщо взяти до уваги два значення граматики:

1) як  граматичний лад;

2) як  теорія мови,

то в  програмах загальноосвітніх установ  мова йде про граматику як граматичному ладі мови. Без оволодіння граматикою в цьому її значення не може бути правильно сформованого мовного  спілкування. Тому граматика виступає як засіб для формування комунікативної компетенції, а саме мовної. [4, С. 149]

           Але в останні роки, на початку 21 століття у зв'язку з введенням єдиного державного іспиту (ЄДІ), граматика стала об'єктом контролю. Завдання з граматики включені у тест і складають окремий блок. Суть завдань - у правильному виборі форми слова, часу, застави, управління. Для виконання таких завдань учні повинні знати правила і мати практику в застосуванні знань з граматики. Тому граматика стає не тільки засобом, але і метою навчання. Але важливо відзначити, не самоціллю, а засобом для формування комунікативної компетенції.

          Граматиці належить організуюча роль. Окремі слова мають сенс, якщо їм додаються однозначні форми пропозиції, які об'єднуються в словосполучення, тексти, тобто зв'язне ціле.

 Наприклад:  «Тобі, книгу, передавав, я» - «Я  передав тобі книгу». Якщо на  рідній мові це побудова відбувається  на інтуїтивному рівні, то на  іноземній мові цього треба  навчати. 

         Рідна мова є первинним засобом спілкування, а іноземна мова - вторинним, воно не є життєво необхідним, тому при навчанні іноземної мови потрібні спеціальні зусилля для виклику мотивації вивчення мови.

        Освоєння іноземної мови відбувається в навчальних умовах, де немає достатньої бази для мимовільності. Тому при оволодінні граматикою іноземної мови в шкільному курсі особлива увага повинна бути приділена правилами (теорії) у поєднанні з мовною практикою. [4, С. 126 ] 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

1.2 Формування граматичних  навичок на основі правил 

           При формуванні граматичних навичок у практичній методиці існує два методі: експліцитний та імпліцитний.

          Експліцитний підхід - це граматика, засвоєна на основі правил. При формуванні граматичних навичок і вмінь на основі правил розглядають дедуктивний і індуктивний метод. Найбільш поширений дедуктивний метод, походить від слова «дедукція», що означає умовивід від загального до приватного. У розглянутому аспекті - це шлях від правила до практичних дій: [2, С. 93]

 1. учні вивчають правило, сформульоване в граматичних термінах, яке ілюструється прикладами;

2. учні  роблять серію вправ відповідно  до правила;

3. на  закінчення даються перекладні  вправи на активізацію граматичного  явища яке вивчається.

          Як видно, при дедуктивний метод перший етап формування навичок і вмінь - ознайомлення - реалізується в процесі знайомства з правилом і прикладами, другий етап - тренування - включає відпрацювання ізольовано - формальних операцій, третій етап - мовна практика - організується на базі перекладних вправ.

           До переваг дедуктивного методу належать:

 а)  принцип свідомості, що сприяє  створенню повноцінного еталона  відпрацьовуються граматичних явищ;

 б)  поопераційні відпрацювання граматичних дій, яка забезпечує «чистоту» формованого навички;

 в)  може бути використаний при  самостійній роботі учнів. 

          Недоліки:

 а)  не стимулює розумову активність  учнів і підносить їм готове  рішення;

б) «запуск» навичок на продуктивному рівні організується шляхом послівного перекладу, а це не є повноцінним іншомовним висловлюванням; в) формування граматичних навичок гальмується недооцінкою умов усного іншомовного спілкування.

 Іншим  методом експліцитно підходу  є індуктивний метод, що передбачає  перехід від поодиноких фактів до загальних положень.[ 7, С. 137]

           Індуктивний метод надає можливість самим учням сформулювати правило на основі явищ, з якими вони стикаються при вивченні іноземної мови. При індуктивному методі учні знаходять у тексті незнайомі граматичні форми і намагаються усвідомити їх значення через контекст. Подальший аналіз нового явища відбувається шляхом порівняння іноземного тексту з його перекладом на рідну мову, після чого формулюється правило. При цьому якщо потрібно використовуються підказки викладача або підручника. Потім слідує серія вправ на ідентифікацію і пояснення нового граматичного явища і на актуалізацію його форм.

          Порядок роботи над граматичним явищем:

 а)  увазі учнів пропонується текст,  що містить граматичне явище;

 б)  увагу учнів залучається до аналогічного, але вже вивченому явищу;

 в)  учням надається можливість перевірити, наскільки правильно вони зрозуміли  суть відпрацьовуємого граматичного явища;

 г)  актуалізація вивченого граматичного  матеріалу може відбуватися як  у перевідних вправах, так і в окремих умовно - мовних вправах.

          Індуктивний метод відрізняється досить тривалим етапом ознайомлення, оскільки учні самі здійснюють пошук інформації.

          Тренувальний етап дещо скорочено. Що стосується мовної практики, то вона лише намічається в умовно - мовних вправах.

           До переваг індуктивного методу належать:

 а)  використання пошуку - самого ефективного  способу навчання, сприяє усвідомленню  суті граматичного явища;

 б)  повноцінна реалізація принципу  свідомості;

 в)  стимулювання розумової активності  учнів, що забезпечує мимовільне  запам'ятовування досліджуваного  граматичного явища. 

        Недоліки:

 а)  він вимагає значного часу  для ознайомлення з досліджуваним  граматичним явищем;

 б)  у ньому передбачається поопераційні відпрацювання граматичного явища, необхідні для «чистоти» граматичних навичок. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

1.3 Граматика без правил 

           Граматичні знання не завжди пропонуються учням у вигляді правил. Здійснювати мовленнєві дії можна, не вивчаючи закономірності зміни і поєднання слів у реченні. Так людина опановує рідною мовою. Така граматика називається імпліцитною, тобто граматика, якою володіють практично, не знаючи правил.

          Імпліцитний підхід до формування граматичних навичок включає також два методи навчання з різними модифікаціями, а саме - структурний і комунікативний. 

1.3.1 Структурний метод  формування граматичних  навичок 

          Структурними називають цілий ряд методів формування граматичних навичок на усній, активної, структурно - функціональної основі. В основу їх вправи кладуться структурні моделі, або моделі пропозицій, символічно виражаються через формулу, наприклад: S + V + C, де S - підмет, V - присудок, C - доповнення. Структурні моделі називають ще мовними або мовними моделями або, якщо вони виражені не символами, а лексичними одиницями, мовними зразками, типовими фразами.

        Одним з перших структурні моделі запропонував англійський педагог Г. Пальмер, автор відомих таблиць, опублікованих в 1916 році. [7, С. 248]

         У цілому структурний метод передбачає в різних варіантах наступні кроки:

1. аудіювання мовних зразків, містять граматичні структури;

2. хоровий та індивідуальне повторення слідом за вчителем (або фонограмою) мовних зразків граматичних структур;

3.  запитально - відповідальні вправи з учителем або в парах з використанням досліджуваних граматичних структур;

4. навчальний діалог, містить кілька питань - відповідальних єдностей і включає відпрацьовуються структури.

          Таким чином, в структурному методі спостерігається невеликий ознайомлювальний етап, що передбачає один спосіб навчання - показ, і тривалий етап тренування без поопераційний роботи. Вираженого етапу мовної практики немає.

         Головна перевага структурного методу полягає в тому, що він робить граматичні структури об'єктом спеціального і при цьому тривалого тренування, що створює важливий стереотип у головах учнів і виробляє автентичний еталон побудови іншомовної фрази.

         Структурний метод має ряд недоліків, якщо він покладений в основу всього навчання іноземної мови та формування іншомовних мовних навичок. У структурному методі немає місця принципам свідомості і комунікативності: більшість вправ носять механічний характер і швидко набридають учням. 

1.3.2 Комунікативний метод при навчанні граматиці 

          Іншим різновидом імпліцитного підходу до формування граматичних навичок є комунікативні методи. До комунікативних методів належать різні варіанти інтенсивних методів, так званий метод гувернантки, і просто природне занурення в мовне середовище, що змушує до спілкування в комунікативних цілях.

        Комунікативний метод навчання іноземним мовам, і в тому числі формування граматичних навичок, розроблений Є.І. Пассовим. [7, С. 94]

Він вважає, що успішне становлення навички можливо при дотриманні ряду умов.

         До цих умов відносяться:

1. передують слухання того матеріалу, який підлягає автоматизації (тобто мовного зразка);
2. імітація у промові, що передбачає не просто повторення, а імітацію за наявності речовий завдання;
3. однотипність фраз, оскільки повторювані конструкції запам'ятовуються швидше і міцніше;
4. регулярність однотипних фраз;
5. дію за аналогією в мовних умовах, що припускає конструювання фраз не за правилом, а за аналогією зі зразком і обов'язково відповідно з мовною завданням;
6. безпомилковість мовних дій, що досягається в результаті регулярного підкріплення;
7. формування граматичних навичок на достатній кількості матеріалу і в достатній кількості різноманітних ситуацій;
8. мовний характер вправ.

          Комунікативний метод залишається комунікативним тільки в тому випадку, якщо навички формуються в ньому в мові, за наявності речовий завдання.

          Така мовна завдання досягається за рахунок установки. Замість того щоб пропонувати учням поставити пропозицію в минулому часі, дається завдання: «Я буду говорити про те, що зазвичай роблю, а ви поцікавитеся, чи робив я це раніше». І далі відповідно слід:

      «Кожен вечір я трохи читаю.« Am Abend lese ich etwas.

- А  вчора ви теж читали? Und gestern? Haben Sie auch gelesen?

- Так,  звичайно ». Ja, stimmt. (Gewiss) ». 

       При комунікативному методі необхідні вміння та навички формуються в процесі виконання цілої серії граматично спрямованих вправ. Перш за все, це типові діалоги (діалог - розпитування, діалог - обмін думками, діалог волевиявлення), а також композиційно - мовні форми (опис, розповідь, міркування), побудовані за тематичним принципом. Мета даних вправ - оволодіння граматичними навичками або усунення прогалин у володінні конкретним граматичним матеріалом.

        Види комунікативних вправ:

         Імітаційні вправи. Дані вправи виконуються з метою формування навичок граматичного явища з опорою на правило, інструкцію, речовий зразок і завдання, наприклад, на підтвердження.

+ Er lernt Deutsch, um in Deutschland zu studieren. Stimmt?

- Ja. Stimmt. Er lernt Deutsch, um in Deutschland zu studieren.

        Суть імітаційних вправ в тому, щоб повністю підтвердити пропозицію, висловлену партнером.

Підстановчі вправи. Мета - подальше формування навичок вживання граматичної форми з опорою на зразок. Наприклад, при відповіді на питання Wer ist in den Zoo gegangen? Правильно вставте допоміжний дієслово: ist, sind.

           Das Mädchen ... ins Theater gegangen. (Ist)

Sie ... ins Theater gegangen. (Sind)

 Вправи на  переклад з німецької мови  на українську.

 Наприклад: Ich gratuliere dir zum Geburtstag.

 Я вітаю  тебе з днем народження.

(В німецькому  варіанті: тобі до дня народження.)

 Трансформаційні  вправи.

+ Ich gehe heute mit meiner Freund ins Kino. Und du?

- Heute gehe ich auch mit meiner Freund ins Kino.

          Подальше тренування спрямоване на переклад з української мови на німецьку.

 Я вітаю  Вас з Днем вчителя. 

Ich gratuliere Ihnen zum Lehrertag.

        Надалі мовні зразки можуть бути включені в рольову гру. Таким чином, типова серія комунікативно-спрямованих граматичних вправ передбачає:

1. Розкриття граматичного значення; - розгляд граматичних форм;

2. з'ясування особливостей вживання граматичного явища;

3. виконання імітатівних вправ;

4. виконання символів вправ;

5. переклад з німецької на російську;

6. виконання ситуаційних вправ, виконання комунікативних етюдів;

7. проведення рольових ігор.

           Комунікативний підхід при оволодінні граматичними явищами іноземної мови формує не тільки граматичні навички, а й сприяє розвитку комунікативної компетенції в усіх видах мовленнєвої діяльності: говорінні, читанні, аудіюванні, листі.

          У комунікативного методу багато переваг. Одне з головних полягає в тому, що та ознайомлення, й тренування включені в найбільш «речовий» етап - практику, який частіше за все, при формуванні граматичних навичок взагалі не організується. У комунікативному методі найбільш повно реалізується принцип комунікативності. Він створює сприятливі передумови для підтримки мотивації до вивчення іноземних мов в учнів.

            До недоліків комунікативного методу варто віднести недооцінку принципу свідомості у навчанні та необхідність індивідуального кваліфікованої роботи з учнями. Не кожному вчителю вдається створити справжню мовну обстановку при проведенні умовно - мовних вправ.

 Таким  чином, всім методам формування  граматичних навичок притаманні  як позитивні, так і негативні сторони. Тому до цих методів слід підходити диференційовано залежно від віку учнів, цільових установок, кількості годин і самого граматичного матеріалу. [6, С. 13]

          Диференційований підхід до формування граматичних навичок передбачає використання різних методів і прийомів навчання, різних вправ в залежності від цілей навчання, видів мовної діяльності, етапу навчання, мовного матеріалу і особливостей інтелектуального розвитку учнів. Принцип диференційованого підходу при формуванні граматичних навичок полягає у використанні різних методів в залежності від цілей навчання граматичного матеріалу та контингенту учнів.

         Диференційований підхід до формування граматичних навичок передбачає не тільки варіювання різних методів навчання, а й систематизацію граматичного матеріалу, і переважне використання способу навчання - пошук.

        Таким чином, існує три підходи до формування граматичних навичок - експліцитний, імпліцитний і диференційований. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Розділ  2. Оволодіння методикою навчання граматичної стороні мови під час пробної практики

2.1 Використання дедуктивного  методу при вивченні  граматики в 7 класі 

         Під час проходження пробнї практики в школі № 96 міста Запоріжжя вчителем був проведений урок в 7 класі з формування граматичних навичок. Тема «Особистий займенник« man ». Учні познайомилися зі значенням займенника «man», вживанням його у промові з дієсловами у теперішньому часі.

        Даний граматичний матеріал включений в тему «Gesicht einer Stadt - Visitenkarte des Landes». «Обличчя міста - візитна картка країни». Займенник «man» включено в активну лексику з дієсловом nennen - man nennt. Це словосполучення учні повинні засвоїти - вивчити і активно вживати в мові при описі міст. Воно зустрічається майже в усіх текстах про міста, включених в дану тему.

        У блоці № 3 «Wir arbeiten an der Grammatik» даються приклади, тобто пропозиції, в яких включено займенник «man». Пропозиції ці дані з дієсловами у теперішньому часі і з перекладом.

         Далі наводиться правило в пам'ятці з позначенням Merken wir uns! (Запам'ятаємо!). Робота над формуванням граматичних навичок проходила по дедуктивного методу вивчення граматики, тобто формування граматичних навичок на основі правила з подальшою тренуванням, практикою.

 Учні  самостійно ознайомилися з правилом  вправу 2. [7, С. 68] В якості підготовки до самостійного знайомства з правилом вчителем були поставлені питання, на що слід звернути увагу при читанні правила.

           Питання вчителя:

      Очікувані (передбачається) відповіді:

1) В  якому особі варто присудок, 1) Присудок стоїть в 3 особі,

 яке  узгоджується з займенником «man»? 

2) У  якому числі стоїть присудок 2) В однині.

 при  займенник «man»? 

3) Чи  є у займенника «man» 3) Займенник  «man» - не власний переклад? перекладається, але є в реченніпідлягає.

4) Як  перевести речення 4) Поєднання перекладається з займенником «m 5) Яким членом речення 5) підлягали.

 є  займенник «man»? an»? Присудком  в 3 л. мн. числа. 

         Учитель доповнив, що при перекладі можна розуміти займенник «вони», але вголос його не вимовляти, а тільки погодити з ним присудок - (вони) пишуть, читають, малюють і т.д. Після ознайомлення з правилом учні відповіли на дані питання.

        Для кращого засвоєння правила і алгоритму перекладу пропозицій з невизначено - особистим займенником «man» спільно з учнями була складена схема.

man                       - t 
 

       Учні переносять цю схему в  зошит, промовляючи правило про  себе, осмислює. Учні знову озвучують  правило, вже дивлячись на схему: 

             man - є підметом; 

                          -t - узгоджується з дієсловом у 3 особі однини = присудок.

                       Далі працюють в парах, пояснюючи  схему вживання і                            перекладу невизначено - особистого  займенника «man».

        Таким чином, учні працювали над правилами за наступною схемою:

- сприйняття  питань вчителі - підготовка до  роботи над правилом;

- читання  за підручником - самостійна робота;

- осмислення - відповіді на запитання вчителя  (первинний контроль);

- складання  графічного зображення пропозицій з невизначено - особистим займенником «man»;

- осмислення  функцій головних членів пропозиції;

- запис  в зошиті - самостійне осмислення;

- парна  робота: осмислення, запам'ятовування.

          Далі учні працюють з вправою 1. [7, С. 68] Читають німецькі речення, читають український переклад. Учитель звертає увагу учнів, що займенник «man» в розповідному реченні може стояти на першому місці. (Дивись схему вище). Це прямий порядок слів. Після присудка - при зворотному порядку слів.

Man nennt Leipzig die Stadt des Buches und die Stadt der Musik.

In dieser Stadt baut man viel.

In diesem Film zeigt man die schönen Landschaften unserer Heimat. [7, С. 68] Вчитель просить підтвердити прикладом.

1)

2)                         -t man   
 
 

          Далі учні записують речення, що підтверджують схеми, у зошит.

 1) Man besucht in Wien gewöhnlich zahlreiche Kaffeehäuser. - Прямий порядок слів.

2) Hier trinkt man gern eine Tasse starken Kaffee. - Зворотний порядок слів.

        Тренування у вживанні дієслів з невизначено - особистим займенником «man». Вчителем запропоновані картки з дієсловами у Infinitiv, учні складають словосполучення з «man».

     Учитель Учень 1 Учень 2 (переводить)

besuchen man besuch відвідують 

besichtigenman besichtigt оглядають

sehen man sieht дивляться 

bewundern man bewundert милуються 

trinken man trinkt п'ють 

machen man macht роблять 

        Наступним етапом йде тренування у правильному перекладі речень з невизначено - особистим займенником «man» вправу 3 (5 речень). [7, С. 68]