Формування завдань безпеки діяльності банку

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ  УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ДЕРЖАВНОЇ  ПОДАТКОВОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ

Реферат

з дисципліни  "Безпека фінансових установ"

на тему:

«Формування завдань безпеки діяльності  банку»

Виконала:

студентка гр.ФБМ-41

Комаха Ганна Дмитрівна

Ірпінь-2013

Зміст

1.  Вступ.

2. Сутність безпеки банку

3. Завдання і принципи банківської  безпеки

4. Законодавство України, яке  регламентує діяльність банків  щодо захисту їх безпеки на  ринку банківських послуг.

5. Використана література.

1. Вступ

Безпека підприємницької діяльності є однією із головних умов успішного  функціонування бізнесу не тільки в  Україні, а й у всьому світі. Практично  немає жодної країни, де б цій  проблемі не приділялась певна увага. Особливо гостро вона постає в країнах  з перехідною економікою, де ринкові  механізми перебувають у стадії становлення. У цей період дуже частими  є різні кризи політичного, економічного, соціального характеру, недосконалим стає законодавство, значно відстає  від реалій життя менталітет населення. Все це є підґрунтям для виникнення різних небезпечних явищ у підприємництві — загроза його існуванню, недобросовісна конкуренція, зростання злочинності. За таких обставин правоохоронні  органи не в змозі ефективно протистояти  численним правопорушенням. Об'єктивно  формується необхідність захисту особистості  і бізнесу силами самих підприємців. І однією з основних умов існування  та ефективності такого захисту є  нормативно-правові заходи, які розробляє  держава. Світова практика показує, що захист приватної власності і  підприємницької діяльності на 70% здійснюється саме на приватному рівні, тобто без  монополії з боку держави.

Отже, забезпечення безпеки бізнесу  силами приватних органів і організацій  є закономірним явищем у суспільстві  з ринковими відносинами. Водночас безпека бізнесу є складовою  частиною національної безпеки країни, і їй належить відповідна роль у  формуванні економічної та соціальної політики. З огляду на це безпека  бізнесу набуває ознак самостійного виду діяльності і потребує відповідного правового статусу та регулювання. Саме з цих позицій розглядаються  у цьому навчальному посібнику  нормативно-правові умови організації  безпеки бізнесу, зокрема безпека  банківської діяльності як найбільш розвиненого виду безпеки бізнесу  в Україні.

2. Сутність безпеки банку

Безпека банку — стан стійкої життєдіяльності, за якого забезпечується реалізація основних інтересів і пріоритетних цілей банку, захист від зовнішніх і внутрішніх дестабілізуючих факторів незалежно від умов функціонування. Основна мета безпеки банку — виключити можливість нанесення йому збитків або упущення вигоди та забезпечити ефективну його діяльність і якісну реалізацію всіх операцій та угод. 
   Головним критерієм ефективності та якості безпеки банку є стабільність його фінансового й економічного розвитку відповідно до планів і завдань незалежно від зміни ситуації.

Сьогодні в українських банках склалася певна система безпеки  їх діяльності, яку можна розглядати як стан стійкої життєдіяльності, за якого забезпечуються реалізація основних інтересів, пріоритетних цілей банків, захист від зовнішніх і внутрішніх дестабілізуючих факторів незалежно  від умов їх функціонування. Основним критерієм ефективності безпеки  банківської діяльності є стабільність фінансового і економічного стану  банку.

Метою безпеки банківської діяльності є усунення можливостей завдання банку збитків або упущення ним  вигоди, забезпечення його ефективної діяльності та якісної реалізації операцій і угод.

Сприймаючи  безпеку банківської діяльності як багатогранну систему захисту  інтересів банку, можна визначити  і"і основні види, під якими  розуміють сукупність заходів єдиної спрямованості, що здійснюються у межах відповідної групи завдань безпеки.

Виконання заходів безпеки забезпечується через діяльність сил безпеки  і використання різноманітних засобів. Залежно від способу організації  безпеки її силами є: підрозділи безпеки  банків, спеціалізовані фірми, організації, які надають банкам послуги безпеки, персонал банків. До засобів безпеки  відносять технічні засоби охорони,  які використовуються для забезпечення ефективної реалізації заходів безпеки.

3. Завдання і принципи банківської  безпеки

Основним критерієм ефективності безпеки банківської діяльності є стабільність фінансового і економічного стану банку.

Метою безпеки банківської діяльності є усунення можливостей завдання банку збитків або упущення ним  вигоди, забезпечення його ефективної діяльності та якісної реалізації операцій і угод.

Досягнення мети безпеки банківської  діяльності забезпечується виконанням таких завдань:

♦ профілактика та запобігання правопорушенням  і злочинним посяганням на власність, персонал та імідж банку;

♦ своєчасне виявлення реальних і потенційних загроз банку, проведення заходів щодо їх нейтралізації;

• оперативне виявлення змін і негативних тенденцій у сферах діяльності, інтересів та інформаційної уваги банку, своєчасне реагування елементів його структури на них;
• виявлення та формування умов, сприятливих для реалізації банком своїх інтересів;
• виховання та навчання персоналу банку з питань безпеки;
• послаблення шкідливих наслідків від акцій конкурентів або злочинців з підриву безпеки банку;
• збереження і ефективне використання фінансових, матеріальних та інформаційних ресурсів банку.

Сприймаючи безпеку банківської  діяльності як багатогранну систему  захисту інтересів банку, можна  визначити і"і основні види, під якими розуміють сукупність заходів єдиної спрямованості, шо здійснюються у межах відповідної групи завдань безпеки.

Отже, видами безпеки банківської  діяльності є:

особиста безпека — забезпечення спокійної роботи, вільного переміщення  і відпочинку кожного працівника банку. Досягається виконанням усіма працівниками застережних заходів, передбачених умовами та правилами роботи і нормами особистої поведінки, проведенням спеціальних охоронних заходів, вивченням і дотриманням кожним працівником правил поведінки в екстремальних умовах;

колективна безпека — забезпечення спокійного, планового і ефективного  ритму роботи підрозділів банку. Досягається створенням доброзичливої, спокійної обстановки у колективах, додержанням принципів справедливості, правильними підходами до стимулювання праці, постійним вивченням психологічної  обстановки в колективах банку, своєчасним виявленням напруженості у взаєминах  працівників, клієнтів і акціонерів банку, запобіганням конфліктним ситуаціям  і швидким вирішенням їх, виконанням режимних та охоронних заходів;

економічна безпека — забезпечення умов для ефективного проведення банком операцій і здійснення угод, зберігання і раціонального використання кредитних та фінансових ресурсів банку, надійного зберігання і транспортування  готівки та цінностей, правильної експлуатації техніки і обладнання установ  банку. Досягається виваженою політикою  керівництва банку в усіх сферах банківської діяльності, що забезпечує виправданий ризик та ефективне  вкладання коштів; всебічним знанням  і врахуванням особливостей ситуації у регіонах, країні та за Ті межами, прогнозуванням Гї розвитку; наявністю інформації про внутрішнє та зовнішнє середовише діяльності банку, ділову, фінансову і виробничу активність клієнтів; створенням ефективного комплексу заходів захисту електронної системи платежів банку і запобіганням витоку коштів шляхом фальсифікації фінансових документів; наявністю таких, що відповідають встановленим вимогам, місць зберігання готівки, цінностей, технічних засобів, транспорту та обладнання установ банку, вмілою їх експлуатацією, грамотною організацією виконання режимно-охоронних заходів; створенням обстановки бережливого ставлення до майна банку, суворої і неминучої відповідальності за посягання на матеріальні засоби та за їх псування, ефективним плануванням і додержанням правил пожежної безпеки;

інформаційна безпека — формування інформаційних ресурсів банку та організація гарантованого їх захисту. Досягається створенням у банку  системи збору та обробки інформації, проведенням відповідних заходів  шодо і"ї зберігання та розподілу, визначенням категорій і статусу банківської інформації, порядку і правил доступу до неї, дотриманням усіма працівниками, клієнтами та акціонерами банку норм і правил роботи з банківською інформацією, своєчасним виявленням спроб і можливих каналів витоку інформації та їх перетинанням.

Надійність та ефективність банківської  діяльності забезпечуються через реалізацію відповідних вимог до системи  безпеки банку (безперервність, плановість, конкретність, активність, універсальність  та комплексність).

Заходи безпеки банку реалізуються у формі охорони, режиму та інформаційно-аналітичного забезпечення його діяльності. Такі форми  реалізації заходів безпеки у  практичній діяльності банків найбільш характерні для банківського бізнесу  і застосовуються практично всіма  банками світу.

Організація забезпечення безпеки банку здійснюється на основі принципу централізованого управління стратегічними напрямками даної діяльності на рівні керівництва  банку. Крім того, основними принципами банківської безпеки є:

законність: заходи, що виконуються в межах, необхідних для забезпечення безпеки банку, ґрунтуються на чинних законах України, постановах Кабінету Міністрів, Указах Президента України, нормативних актах Національного банку, вимогах документів місцевих органів влади та статуту банку;

 самостійність і відповідальність: підрозділи безпеки банку повинні мати у своєму розпорядженні всі необхідні засоби для ефективного вирішення поставлених перед ними завдань, повноваження осіб і підрозділів банківської безпеки суворо регламентуються нормативними актами банків; 
   економічна доцільність: заходи безпеки не повинні призводити до погіршення умов діяльності та стану банку, перешкоджати реалізації його інтересів; витрати на проведення заходів безпеки мають бути адекватними ефективності останніх;

компетентність: виконання заходів безпеки повинно здійснюватися грамотно, на високому професійному рівні, ґрунтуватися на об’єктивних даних, не обмежувати права і не ображати гідності громадян; 
   цілеспрямованість: заходи безпеки здійснюються у суворій відповідності до завдань, які вирішує банк згідно із затвердженою його керівництвом комплексною програмою безпеки;

координація і взаємодія: служба безпеки банку координує зусилля всіх його установ і підрозділів щодо виконання заходів безпеки; з цією метою встановлює необхідні зв’язки з підрозділами банку і зовнішніми організаціями; 
   конфіденційність: заходи безпеки проводяться на конфіденційній основі без їх розголошення; про результати виконання заходів безпеки інформується керівництво банку і за його рішенням інші особи, робота яких пов’язана з необхідністю володіння відповідною інформацією.

Надійність  та ефективність безпеки визначаються через реалізацію відповідних вимог.

4. Законодавство України,  яке регламентує діяльність банків  щодо захисту їх безпеки на  ринку банківських послуг.

Аналізуючи нормативно-правові  умови безпеки банківської діяльності в Україні, необхідно зазначити, що спеціального законодавства в цій галузі на сьогодні немає. Україна є однією з небагатьох країн світу, де, незважаючи на значне зростання злочинності, приватний сектор економіки позбавлений права на захист власності, підприємницької діяльності та іміджу своїми силами. Є тільки окремі положення законодавчих та нормативних актів про захист бізнесу.

В основу дій банку з охорони  його власності покладено ст. 54 Закону України "Про банки і банківську діяльність". Згідно з положеннями  цієї статті банкам надається право  забезпечувати захист банківської  інформації, коштів та майна шляхом створення відповідних систем захисту, служб охорони відповідно до законодавства  України та нормативних актів  Національного банку України. Останні ж можуть керуватись тільки ст. ст. 27, 28, 29, 42 Конституції України, якими гарантується право на життя, здоров'я та повагу до людини, недоторканність житла та на підприємницьку діяльність. Захист підприємницької діяльності, на жаль, не гарантується жодним законодавчим актом. У такій ситуації підприємці можуть посилатись (що вони і роблять) тільки на ст. З Закону України "Про підприємництво", яка надає право "без обмежень приймати рішення і здійснювати самостійно будь-яку діяльність, що не суперечить чинному законодавству". Виходячи з такого трактування прав підприємців у статті, можна вбачати, що цим надається і право на захист їх діяльності.

Водночас законодавство, надаючи  це право, одразу ж створює умови  для його обмеження. Термін "згідно з чинним законодавством", який вживається майже в усіх законодавчих і нормативних  актах, надає право державним  органам вводити різні інструменти  контролю та державного впливу у вигляді  підзаконних актів. Такі умови створені й для охоронної діяльності, в  тому числі і щодо банків. За Законом України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" охоронну діяльність віднесено до ліцензійних видів діяльності (ст. 9), що вже є обмеженням. Тобто право підприємця на охорону його власності і діяльності потребує відповідної ліцензії, а остання ставить його у залежність від відповідних державних структур.

Законодавче регулювання такої  форми реалізації заходів безпеки  банківської діяльності, як режим, найбільш розвинене з точки зору інформаційної  безпеки. Інформаційні взаємовідносини  суб'єктів підприємництва і держави  регулюються на сьогодні понад 30-ма законодавчими і майже такою  ж кількістю підзаконних актів. Але чи виграють від цього підприємці, зокрема банки?

В основу організації режиму захисту  банківської інформації покладено  положення таких законодавчих актів:

• Закону України "Про банки і банківську діяльність" (ст. 52 "Банківська таємниця").
• Закону України "Про підприємства в Україні" (ст. ЗО "Комерційна таємниця підприємства").
• Закону України "Про інформацію" (ст. ЗО "Інформація з обмеженим доступом").

Найбільш досконалим, з правової точки зору, є режим захисту  інформації з обмеженим доступом. Так, законодавством передбачено однозначне визначення банківської таємниці (ст. 52 Закону України "Про банки і  банківську діяльність"). Згідно з  цим Законом до банківської таємниці належать відомості про операції, рахунки та вклади клієнтів і кореспондентів банку. Це єдине, поряд з державною  таємницею, пряме визначення таємниці на законодавчому рівні. Ніхто не в змозі обмежити чи навпаки розширити  відомості, що становлять банківську таємницю. Водночас поняття комерційної таємниці, наведене у ст. ЗО Закону України "Про  підприємства в Україні", подається  не так конкретно. У Законі лише вказано, які відомості можуть бути віднесені  до комерційної таємниці (відомості, пов'язані з виробництвом, технологічною інформацією, управлінням, фінансами, іншою діяльністю підприємства, розголошення яких може завдати шкоди інтересам підприємства). Однією з умов віднесення відомостей також у випадках, передбачених законодавством, на письмову вимогу судам, органам прокуратури, служби безпеки, внутрішніх справ, державної контрольно-ревізійної служби, Антимонопольного комітету, арбітражному суду та аудиторським організаціям.

У частині третій цієї статті зазначено, що довідки про рахунки і вклади громадян видаються, крім самих клієнтів та їх представників, також судам, органам  прокуратури, служби безпеки, внутрішніх справ, податкової міліції, у справах, що знаходяться в їх провадженні.

Аналізуючи наведені вище норми  Закону, слід звернути увагу на таке:

органам державної податкової служби можуть видаватися лише довідки про  операції і рахунки юридичних  осіб та інших організацій; видачу їм інформації (крім органів податкової міліції) про рахунки і вклади громадян законодавством не передбачено;

до переліку органів і організацій, яким видаються довідки про рахунки  і вклади громадян, не включено також  арбітражний суд, органи державної  контрольно-ревізійної служби, Антимонопольний  комітет та аудиторські організації;

для отримання інформації про рахунки  і вклади громадян обов'язковою є  наявність упровадженні правоохоронного  органу або суду відповідної справи.

У той же час згідно зі ст, 12 Закону України "Про систему оподаткування" банки зобов'язані подавати державним податковим органам на їх запити відомості про наявність і рух коштів на розрахункових та інших рахунках платників податків-клієнтів банків. Враховуючи, що зазначена інформація є банківською таємницею, законодавець положеннями цієї статті доповнює право державних податкових органів на її отримання, але тільки у відповідності з їх запитами.

Інакше встановлено правовий режим  захисту комерційної таємниці. Згідно з ч.2 ст. ЗО Закону України "Про  підприємства в Україні" порядок  захисту відомостей, що становлять комерційну таємницю визначає керівник підприємства (банку). Цією ж статтею  надається право керівникові  визначати склад і обсяг таких  відомостей.

Подібним чином визначений і  правовий режим захисту конфіденційної інформації. Відповідно до ч.З ст. ЗО Закону України "Про інформацію" власникам конфіденційної інформації надано право самим включати її до категорії конфіденційної, визначати режим доступу до неї і встановлювати систему (способи) її захисту. ]0

Окремо визначено правовий режим  захисту інформації, яка знаходиться  в автоматизованих системах, що для  банків є особливо необхідним, оскільки понад 65% банківської інформації циркулює якраз в автоматизованих системах. Законодавством встановлено, що доступ до інформації, яка зберігається, обробляється і передається в автоматизованих  системах, ЗДІЙСНЮЄТЬСЯ згідно із правилами  розмежування доступу, які встановлюються власником інформації чи уповноваженою  ним особою (ст. 6 Закону України "Про  захист інформації в автоматизованих  системах"). Тобто і в цьому  випадку право захисту інформації покладено на її власника — банк. Враховуючи ж особливість діяльності банків у сфері економічних відносин як суб'єктів, що "зв'язують" функціонування всіх підприємств, організацій і  установ через грошові потоки, виникає потреба в регулюванні  їхніх суміжних інтересів щодо захисту  інформації. Тобто сьогодні в Україні  є потреба в публічному праві, яке б виступало механізмом державного регулювання і захисту інтересів  суб'єктів підприємництва на ринку  інформації.

5. Використана література

1. Абалкін Л. И., Аболіхіна Г. А., Адибеков М. Г., Андросова Л. Д., Ауров В. В. Безопасность банка / Алла Георгиевна... Грязнова (ред.). — М. : ДеКА, 2011. — 104с. — (Банковская система России).
2. Банківське право: Програма для студ. спец. 7.060101 "Правознавство", 6.050105 "Банківська справа" та інших неюридичних спец. / Укоопспілка; Львівська комерційна академія / Г.М. Голуб (уклад.). — Л. : Видавництво Львівської комерційної академії, 2012. — 28с.
3. Безклубий Ігор Анатолійович. Банківські правочини: цивільно-правові проблеми / Київський національний ун- т ім. Тараса Шевченка. — К. : ВПЦ "Київський університет", 2012. — 378с.
4. Закон України "Про банки і банківську діяльність" / Верховна Рада України. — Офіц. вид. — К. : Парламентське вид-во, 2012. — 24с.