Характеристика фінансового ринку Росії

Національний  банк України

Львівський  інститут банківської справи 
Університету банківської справи (м.Київ) 
Факультет підвищення кваліфікації та перепідготовки.

Кафедра «Фінанси» 
 
 
 
 

Реферат з дисципліни Фінансовий ринок

на тему: Характеристика фінансового ринку Росії. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Виконала  студентка:

гр.202 –  Фпз

Кушнір  О.Г

Перевірила:

доцент Лапішко З.Я. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Львів – 2012 р.

Вступ

Глава 1. Кількісні і якісні характеристики фінансового ринку Росії

Глава 2. Основні сегменти фінансового ринку Росії

Глава 3. Роль посередників на фінансовому ринку Росії

Висновок

Список використаної літератури

     Вступ

     Для нормального розвитку економіки  постійно потрібна мобілізація тимчасово  вільних грошових коштів фізичних і  юридичних осіб та їх розподіл і  перерозподіл на комерційній основі між різними секторами економіки. У ефективно функціонуючій економіці цей процес здійснюється на фінансових ринках. Ця курсова робота присвячена аналізу фінансового ринку Росії, тенденцій та перспектив його розвитку. Актуальність даної теми полягає в тому, що фінансовий ринок сьогодні - це один з найважливіших інститутів залучення інвестицій у вітчизняну економіку; створення в Росії розвиненої держави неможливе без створення розвиненого фінансового ринку. При цьому необхідно підкреслити про слабку розробленість цієї теми і відсутність сучасних статистичних даних по деяких сегментах фінансового ринку Росії.

     Як  відзначають дослідники протягом багатьох десятиліть у Росії, по суті, не було достатньо розвиненого фінансового  ринку. Перехід Росії від жорстко централізованої планової економіки до ринкової вимагає відтворення в країні фінансового ринку з усіма обслуговуючими його інститутами. Варто сподіватися, що фінансовий ринок Росії, коли закінчиться його формування і становлення, також буде мати достатні для нього ресурсами, сприятиме акумулюванню тимчасово вільних грошових коштів та їх ефективне їх використання. Формування в Росії потужного міжнародного фінансового центру є однією з пріоритетних завдань розвитку сучасної Росії. За допомогою «нового» фінансового ринку Росія зможе залучити багатомільярдні інвестиції в економіку, забезпечити стабільне економічне зростання. Тому можна сказати, що рішення даної проблеми має теоретичне і практичне значення.

     Метою даної курсової роботи є аналіз ситуації, що склалася на фінансовому ринку  Росії в умовах глобальної фінансово-економічної  кризи, виявлення тенденцій та перспектив його розвитку в посткризовий період. Звідси такі завдання дослідження:

1. Дати поняття та визначити функції, структуру та класифікацію фінансового ринку;
2. Проаналізувати основні сегменти фінансового ринку Росії і значення основних посередників;
3. Вивчити фінансовий ринок Росії в умовах фінансової кризи, виявити тенденції і перспективи його подальшого розвитку.

     Ця  курсова робота написана при використанні літератури з економічної теорії, фінансів, спеціалізованим дослідженням, яке розкриває порушену в роботі проблему, а також матеріалами  періодичної преси. Бібліографічний список наведено наприкінці курсової роботи.  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     Глава 1. Кількісні і якісні характеристики фінансового ринку Росії.

      Російські фінанси давно інтегровані в світові фінанси, а наш фінансовий ринок вже багато років є нерозривною частиною світової фінансової системи. Посилення цього процесу сталося, коли ряд найбільших світових інвестиційних банків стали розглядати інвестиційну кошик BRIC (Бразилія, Росія, Індія, Китай), як якусь альтернативу фінансовим ринкам постіндустріальної розвинених економік (США, Японії та країн західної Європи).

     Фінансовий  ринок Росії з ряду показників вийшов у лідери серед ринків, що розвиваються. Більшість його сегментів демонструє випереджальну динаміку в порівнянні з темпами зростання всієї економіки. Співвідношення капіталізації ринку акцій і ВВП зросло за останні вісім років з 17 до 155% (а в2009 склав 104%). Співвідношення активів банків і ВВП за той же період - з 33 до 61%. Співвідношення вартості корпоративних облігацій в обігу і ВВП - з 0,5 до 3,7%, вартості чистих активів пайових інвестиційних фондів і ВВП - з 0,1 до 2,3%.

     Разом з тим у порівнянні з країнами, що мають розвинені фінансові  ринки, обсяг практично всіх сегментів  фінансового ринку Росії поки незначний - за винятком фондового. За співвідношенням капіталізації і ВВП Росія перевершує більшість країн Європи, неістотно відстаючи від США, Японії та Іспанії. Суттєво більш високе значення даного показника характерне лише для країн з великими розвиненими ринками (Канада, Австралія, Великобританія, Швеція, Швейцарія), ПАР, Гонконгу і Сінгапуру.

     Все більша кількість підприємств реального  сектора починає розглядати фондовий ринок як головне джерело залучених  ресурсів для фінансування інвестицій в основний капітал і поглинання конкурентів. У 2007 році обсяг інвестицій, залучених російськими підприємствами на внутрішньому ринку цінних паперів, склав 32,7 млрд. доларів, що приблизно відповідає 13% сукупного обсягу інвестицій в основний капітал усіх російських підприємств у 2007 році. Особливістю минулого року став той факт, що значна частина залучених інвестицій припала на ринок акцій - за допомогою IPO / SPO емітенти залучили на внутрішньому ринку 14,7 млрд. доларів, ще 18 млрд. було отримано на ринку корпоративних облігацій. На зовнішніх ринках акцій і облігацій російські компанії залучили ще 47,3 млрд. доларів інвестицій.

     Але нинішні тенденції розвитку глобального  ринку капіталу такі, що всього цього  недостатньо, щоб забезпечити належний рівень конкурентоспроможності національного  фінансового ринку. Закономірності розвитку глобального ринку капіталу ведуть до того, що в найближчі п'ятнадцять-двадцять років ринків, що розвиваються у світі не залишиться взагалі. Залишаться тільки розвинені, що перетворилися на міжнародні фінансові центри глобального або регіонального масштабу, на які перетечуть операції з фінансовими активами резидентів країн з нині фінансовими ринками. Таким чином, для російського фінансового ринку сьогодні актуальна альтернатива: або він стане ефективним розвиненим ринком, великим міжнародним фінансовим центром, або його не буде взагалі. Країни без міжнародних центрів (і, отже, у довгостроковій перспективі без внутрішніх фінансових ринків) дуже сильно залежать від іноземного капіталу і одночасно там відбувається відтік заощаджень населення на іноземні ринки; вони змушені різними способами закриватися від глобальної економіки, щоб хоч якось зберегти національну економіку від руйнування; вони емітують слабку національну валюту, схильну до криз.

     Відрив  російського фінансового ринку  від реального сектора відзначається  багатьма дослідниками. Відсутність зв'язку між рівнем процентної ставки і віддачею капіталу в реальному секторі економіки - це лише один із проявів загальної тенденції: звичних для Заходу взаємозалежностей окремих параметрів фінансового ринку та інших економічних показників у Росії немає або вони виражені значно слабше. Однак такий розрив - характерна риса не тільки російської, а й світової економіки в цілому. Курси акцій слабо залежать від реального економічного та фінансового стану компаній, від економічної ситуації в країні. Російський фінансовий ринок не виконує і таку свою функцію, як акумуляція і розподіл фінансових ресурсів, перетворення заощаджень в інвестиції. На три чверті заощадження населення і підприємств не реінвестуються. Вони вкладаються у придбання готівкової валюти і «йдуть» за кордон, стаючи «чужими» інвестиціями. За даними Федеральної резервної системи і Казначейства США, російське населення є найбільшим в світі утримувачем готівкових доларів - у росіян накопичилося 80 млрд. дол (хоча за даними офіційної статистики ЦБ Росії обсяг готівкової валюти становить усього 27 млрд. дол і при цьому знижується ).

     Якщо  говорити про якісні характеристики фінансового ринку Росії, потрібно відзначити, що фінансовий ринок Росії  відноситься до числа країн, що розвиваються, і для нього характерний ряд  негативних тенденцій, які панують  на ньому ще з моменту його створення:

1. Недолік ресурсної бази. Про гострій нестачі фінансових ресурсів говорить низька монетизація економіки, яка вимірюється коефіцієнтом монетизації (відношення грошового агрегату М2 до ВВП). У 2002 році в РФ цей коефіцієнт становив 16%, а наприкінці 2005 року незначно перевищив 30%, тоді як мінімально необхідним рівнем вважається 50-60%. Незначний обсяг фінансових ресурсів ринку в свою чергу дозволяє невеликими засобами маніпулювати ним.
2. Вузькість внутрішнього пропозиції ресурсів. За проведеними опитуваннями населення готове вкладати в цінні папери не більше 3% своїх заощаджень. У банківському секторі, незважаючи на введення системи страхування вкладів, частка росіян, які втратили інтерес до банківських послуг з розміщення коштів, збільшилася в 2007 році на 12%.
3. Надмірна концентрація власності, торгової активності на обмеженій групі фінансових інструментів (сім-десять акцій генерують понад 90% торгів), а також надконцентрацію в столиці внутрішніх грошових ресурсів країни (понад 60%) і фінансових інститутів (40-80%), фінансових ресурсів у Москві; дуже незначна частка акціонерних капіталів, що знаходяться у вільному обігу; олігополія в структурі фінансових посередників та інституційних інвесторів (у різних сегментах внутрішнього ринку домінують по вісім-десять гравців).
4. Слабкість фінансової позиції інститутів фінансового ринку, їх невелика капітальна база, нездатна абсорбувати великі ризики.
5. Нездатність ринку забезпечити чесність і справедливість ціноутворення. Практика проведення фінансових операцій з використанням службової інформації.
6. Виключно високий рівень ризику. У 90-ті роки 20-го століття Росія ввійшла в групу шести найбільш ризикованих ринків світу. У 1995-2000 роках стандартне відхилення значень місячних змін фондових індексів становило 24,5%. Останні роки не змінили ризикованою природи ринку, про що свідчить наступні дані:

     Волатильність російського ринку акцій у 2001-2008 роках.

     Все це, а також інші недоліки фінансового  ринку Росії, говорить про наявні проблеми, які доведеться вирішувати. У той же час російський фінансовий ринок розвивається високими темпами і має високий потенціал.  
 
 
 
 
 
 

     Глава 2 . Основні сегменти фінансового ринку Росії .

     Російський  фінансовий ринок представлений  наступними секторами:

1. Ринок кредитів;
2. Ринок цінних паперів;
3. Ринок дорогоцінних металів;
4. Валютний ринок;
5. Ринок похідних фінансових інструментів.

     Як  вже було згадано вище на ринку  кредитів об'єктом купівлі-продажу  є тимчасово вільні грошові кошти, що надаються у позику на умовах повернення, терміновості і платності. Згідно зі статтею 819 ЦК РФ за кредитним договором банк або інша кредитна організація зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, передбачених договором, а позичальник зобов'язується повернути отриману грошову суму і сплатити відсотки на неї. Ринок кредитів переважно забезпечується в РФ комерційними банками. До числа найбільш великих банків у Росії ставляться Ощадбанк, ВТБ, Відродження та ін В останні роки ринок кредитів активно розвивався. На 1 травня 2006 року в РФ діяло 1233 кредитних організації з 3274 філіями. Обсяг ринку кредитів і його структура показані в таблиці.

     Проблемами  вітчизняного кредитного ринку залишається  низька капіталізація, що знижує можливості обслуговування великих компаній, обсяг  бізнесу яких у багато разів перевершує капітал банків. Наслідком цього є тенденція розширення операцій російських компаній на зарубіжних фінансових ринках.

     Позитивним  моментом сучасного стану кредитного ринку є досить високу якість кредитного портфеля 30 найбільших банків. У той же час, незважаючи на сприятливу картину, багато економістів висловлюють заклопотаність погіршення якості портфеля споживчих кредитів, що в перспективі може призвести до виникнення кризових ситуацій у ряду банків.

     Обсяги  наданих кредитів (млрд. руб.)

     Росія як країна, що володіє власними значними запасами і родовищами дорогоцінних металів, має практично всі необхідні  передумови для розвитку ринку дорогоцінних металів. В останні роки на створення ринку надали позитивний вплив такі фактори, як:

1. Формування основних учасників ринку;
2. Зростання обсягів видобутку металів і відповідно зростання пропозиції;
3. Приплив іноземних інвестицій у видобувну галузь;
4. Збільшення промислового споживання
5. Підвищення попиту з боку приватних інвесторів;
6. Формування цін на метали з урахуванням кон'юнктури світового ринку.

     Відповідно  з учасниками ринку і характером операцій ринок дорогоцінних металів  може бути розділений, як і ринок  цінних паперів, на первинний і вторинний. У РФ більш розвинений первинний ринок, основними учасниками якого виступають підприємства добувної та переробної промисловості. Об'єктом операцій і операцій на первинному ринку виступає, як правило, метал у фізичній формі (злитки, порошки, гранули, прокат) - первинний метал, добутий з надр, а також отриманий під час переробки вторинної сировини. На вторинному ринку найбільший розвиток отримали міжбанківський, оптовий і експортний ринки. У стадії розвитку перебувають роздрібний сектор, а біржовий тільки формується. Вторинний ринок представлений більш широким колом учасників. Крім учасників первинного ринку це і приватні інвестори. Крім угод з металами у фізичному вигляді на вторинному ринку проводяться операції в знеособленому вигляді (цінні папери), які мають перевагу над першими, оскільки не обкладаються ПДВ.

     Важливий  крок у розвиток ринку золота був  зроблений у червні 2006 року. РТС в рамках своєї строкової секції FORTS почала торгувати ф'ючерсними контрактами на золото. Перша номінальна угода по ф'ючерсному контракту на золото була укладена з розрахунком у липні за ціною 626,5 доларів за унцію (в даний час ціна однієї унції більше 1200 доларів). Тільки протягом одного дня торгів укладено 70 угод на 46,793 млн. рублів (теперішній час такий обсяг характерний для однієї години торгів).

     На  валютному ринку об'єктом купівлі-продажу  виступає іноземна валюта і фінансові  інструменти, що обслуговують операції з нею. Внутрішній валютний ринок має важливе значення для всього російського фінансового ринку та економіки в цілому, забезпечуючи взаємодію з іншими сегментами внутрішнього фінансового ринку, зв'язок з реальним сектором російської економіки та участь Росії у функціонуванні глобальної економічної системи. Курсова динаміка рубля була важливим фактором, що визначав порівняльну привабливість рублевих і валютних інструментів грошового ринку і ринку капіталу, і тим самим впливала на інвестиційні рішення учасників фінансового ринку. Від курсових коливань також залежали фінансові результати діяльності кредитних організацій, небанківських фінансових інститутів і нефінансових підприємств через зміни рублевої вартості їхніх валютних активів і зобов'язань.

     В даний час, як видно з гістограми, сумарний оборот валютного ринку  знизився.

     Таким чином, у першому півріччі 2009 року внутрішній валютний ринок залишався  одним з найбільш значущих сегментів  російського фінансового ринку. Цінові та об'ємні індикатори, які характеризують кон'юнктуру ринку, в аналізований період відрізнялися високою волатильністю. Після серйозного погіршення в кінці 2008 року і початку 2009 року в умовах світової фінансово-економічної кризи, ситуація на внутрішньому валютному ринку стала поступово стабілізуватися. Його учасники адаптувалися до змін ринкової кон'юнктури. Інфраструктура біржового та позабіржового сегментів внутрішнього валютного ринку зберігала свою працездатність у повному обсязі.

     Найважливіший сегмент фінансового ринку Росії - ринок цінних паперів, що представляє  собою сукупність економічних відносин, що виникають між різними економічними суб'єктами з приводу мобілізації  та розміщення вільного капіталу в  процесі випуску та обігу цінних паперів.

     Ринок торгівлі російськими цінними паперами включає в себе російський ринок, Лондонський, Німецький, Нью-Йоркський  і ін На закордонних ринках розміщуються депозитарні розписки та єврооблігації.

     Російський  ринок цінних паперів - це змішана  модель фондового ринку: на ринку  є і комерційні банки, і внебанковские  інвестиційні інститути. У США комерційні банки мають обмеження на операції з цінними паперами.

     На  російському ринку цінних паперів  панували державні та муніципальні цінні  папери, успішно конкурували з  банківськими та корпоративними цінними  паперами. Прибутковість цінних паперів складала в окремі періоди до 123% річних. Однак висока прибутковість цінних паперів за законами ринку означала високий ступінь ризику і робила російський ринок ризикованим.

     Російський  ринок цінних паперів в періоди  до 2007 року не виконував свого основного  призначення - перерозподілу грошових коштів на цілі продуктивних інвестицій. Ринок був невеликий за обсягом, багато цінні папери були неліквідні. Не були розвинені інфраструктура ринку та технологія торгівлі. Був відсутній відкритий доступ до інформації. Попит на цінні папери був низький. Частка нерезидентів становила приблизно одну третину. У 1996 році вони були допущені на первинний ринок, а потім на вторинний ринок. Крім того, в 1996 році Росія була включена в індекс IFC. Це означало, що всі великі інвестиційні фонди світу, що вкладають кошти в країни, що розвиваються, виділяли от1 до 3% своїх коштів для інвестування в економіку РФ. У період 1997-1998 років частка нерезидентів скоротилася до 18%, а потім і зовсім обнулилася в результаті кризи в Росії.

     Багато  хто з вищеназваних особливостей були пов'язані з нерозвиненістю російського ринку цінних паперів.

     У сучасний період, в період дії світової фінансової кризи російський ринок  цінних паперів починає своє поступове  відновлення. Нагадаю, що в листопаді 2008 - лютому 2009 втрати російського фондового ринку за індексом РТС склали 80% (американський індекс S & P 500 -45%; німецький DAX -47%; японський Nikkei 225 -56%). У першому півріччі 2009 р. на російському ринку акцій намітилися ознаки поліпшення ситуації. З лютого почалася поступова активізація операцій з акціями на вторинному ринку, і в останній декаді місяця стався поворот цінової динаміки після обвального падіння котирувань інструментів у другій половині 2008 - січні 2009 р. Позитивний вплив на стан ринку акцій зробила стабілізація ситуації на внутрішньому валютному ринку, підвищення цін на світових нафтовому і фондовому ринках. Проте відновлення зростання котирувань російських акцій було пов'язано в основному з припливом короткострокового спекулятивного капіталу, в тому числі іноземного, на ринок акцій. Приплив довгострокових інвестицій на вітчизняний фондовий ринок стримували відсутність відчутних позитивних змін у стані світової і російської економіки невизначеність майбутньої динаміки котирувань російських цінних паперів. Таким чином, російський ринок акцій як і раніше залишався вкрай вразливим до зміни напрямку потоку капіталу портфельних інвесторів і, отже, до можливості нової суттєвої цінової корекції.

     На  початку 2009 р. на російському фінансовому  ринку зберігалися негативні  тенденції останніх місяців 2008 року. Продовжувався відтік капіталу іноземних інвесторів з вітчизняного фондового ринку, хоча щомісячні обсяги виведення коштів нерезидентів у січні-березні 2009 р. були істотно менше, ніж у червні-грудні 2008 р. Це пом'якшувало вплив даного чинника на динаміку котирувань російських цінних паперів, які з останньою декади лютого впевнено підвищувалися. У квітні-травні 2009 р. кошти нерезидентів стали повертатися на російський ринок акцій: за даними ФБ ММВБ, сальдо операцій нерезидентів з акціями на вторинному ринку (обсяг купівлі мінус обсяг продажу) було позитивним.