Контроль і ревізія діяльності

                                                    ЗМІСТ

ВСТУП………………………………………………………………..                                                                                                   

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ВНУТРІШНЬОГО ТА ЗОВНІШНЬОГО КОНТРОЛЮ НА ПІДПРИЄМСТВІ

………………………………………….                                                                                                                                         

           1.1. Економічний зміст внутрішнього  та зовнішнього контролю на  підприємстві …..                                      

           1.2. Внутрішній та зовнішній контроль  на підприємстві:нормативно-правове  підгрунтя ….

           1.3. Методика внутрішнього та зовнішнього  контролю на підприємстві…………………………     

РОЗДІЛ 2. ВНУТРІШНІЙ ТА ЗОВНІШНІЙ  КОНТРОЛЬ У СВК «ЖУРАВНИКИ»……………………………………….    

            2.1. Економіко-організаційна характеристика  діяльності підприємства…………………..               

            2.2. Організація контрольного процесу  на підприємстві…………………………………………        

            2.3. Методичні засади здійснення  документального  внутрішнього  та зовнішнього контролю на  підприємстві………………………………………………………..

РОЗДІЛ 3. МЕТОДИКА ВНУТРІШНЬОГО ТА ЗОВНІШНЬОГО КОНТРОЛЮ НА ПІДПРИЄМСТВІ: ПРОБЛЕМНІ ПИТАННЯ ТА НАПРЯМИ  ЇХ ВИРІШЕННЯ……………………………………….

ВИСНОВКИ………………………………………………………………

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………

ДОДАТКИ…………………………………………………………

                                                           ВСТУП

У ході опрацювання матеріалів  дисципліни «Контроль і ревізія» нам було дане завдання створити курсовий проект для себе я обрала тему «Внутрішній  та зовнішній контроль підприємства: організація та методика проведення».

Актуальність  теми в ринкових умовах роль контрольно-ревізійної роботи значно зростає, оскільки боротьба з економічною злочинністю неможлива без участі професійно і компетентне підготовлених працівників державної контрольно-ревізійної служби. Тільки об'єктивна обліково-аналітична інформація про діяльність суб'єктів господарювання дає можливість перевірити відповідність діяльності підприємств чинним законодавчим та іншим нормативно-правовим актам, які її регулюють. А саме тому я вважаю, що саме внутрішній та зовнішній контроль на підприємстві є основним адже охоплює всі ланки діяльності. Адже державний контроль здійснюється у формі ревізій та перевірок. Державна контрольно-ревізійна служба координує свою діяльність з місцевими Радами народних депутатів та органами виконавчої влади, фінансовими органами, державною податковою службою, іншими контролюючими органами, органами прокуратури, внутрішніх справ, служби безпеки.

Об’єкт дослідження є СВК «Журавники», Горохівського району, Волинської області на базі якого виконувалась курсова робота.

Предметом є звітність,документація та вся діяльність що підлягає внутрішньому та зовнішньому контролюю. Його методологія та організація на досліджуваному підприємстві.

Метою дослідження  є виявити методи внутрішнього та зовнішнього контролю, його організацію та строки проведення. Сформулювати цілі дослідження діяльності  та документації яка підлягає  контролю тільки чітко організована система контролю за внутрішньою та зовнішньою діяльністю, іншими сферами суспільного життя дає змогу своєчасно виявити й усунути фактори, які створюють перепони для ефективного ведення виробництва й досягнення поставленої мети.  
Визначити як відбувається контроль діяльності в СВК, якими документами оформляється строки здачі результатів перевірок. А також встановити в ході дослідження теми систему контролю за виробництвом і розподілом суспільного продукту, іншими сферами суспільного життя що дасть змогу своєчасно виявити й усунути фактори, які створюють перепони для ефективного ведення виробництва й досягнення поставленої мети. 
Дослідженню проблеми контролю присвячено численні праці провідних вітчизняних і зарубіжних вчених-економістів, спеціалістів з обліку, аналізу, контролю й аудиту. Теоретичні та методологічні розробки знайшли відображення у фундаментальних працях А. Аксеменко, М.Баканова, І. Бєлобжецького, М. Білухи, Б. Валуєва, Ю. Данилевського, В. Івашкевича, М. Кужельного та інших. Однак проблемі розвитку та необхідності саме внутрішнього аудиту не приділяється достатньо уваги. 
Аналізуючи основні ознаки аудиту очевидним є те, що під внутрішнім аудитом розуміється організована на підприємстві система контролю за додержанням встановленого порядку здійснення бухгалтерського обліку та надійність функціонування системи внутрішнього контролю. Вона діє в інтересах його керівництва і регламентована внутрішніми документами.

                                                                                РОЗДІЛ І

 ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ  ВНУТРІШНЬОГО ТА ЗОВНІШНЬОГО        КОНТРОЛЮ НА ПІДПРИЄМСТВІ

1.1. Економічний зміст  внутрішнього  та зовнішнього  контролю на підприємстві

Контроль за господарською  діяльністю підприємств і організацій  є однією із найважливіших функцій  господарського керівництва і управління. Контроль як функція управління підпорядкований  вирішенню завдань системи управління. Тому призначення контролю відповідає цілям управління, які зумовлюються економічними і політичними закономірностями розвитку певної формації. Суть контролю полягає в тому, щоби за допомогою  певної системи перевірок забезпечити  виконання господарських планів, раціональне використання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів.

Функції економічного контролю залежать від дій економічних  законів, форм і цілей суспільства, інтереси якого він забезпечує.

Контроль проявляється як функція системи управління суспільними  процесами. Це стосується переважно  соціального управління, політичного  керівництва держави

Контроль як функція соціального  управління — це система спостереження  і перевірки процесу функціонування відповідного об'єкта у соціальній сфері суспільства з метою  встановлення відхилень від заданих  параметрів. Як функція соціального  управління контроль об'єктивно необхідний. Він спрямовує процес управління за встановленими ідеальними моделями, коригуючи поведінку підконтрольного  об'єкта.

У контролі як функції соціального  управління яскраво виявляється  його інформаційна суть. Контроль є  універсальним засобом одержання  інформації по каналу зворотного зв'язку. Без механізму зворотного зв'язку між суб'єктом і об'єктом процес соціального управління втрачає  чіткість і цілеспрямованість. Для  того, щоб успішно управляти, той, хто керує, повинен знати результати свого управлінського впливу на об'єкти управління. Контроль дає змогу отримувати оперативну інформацію, яка об'єктивно  відтворює стан справ на підконтрольних об'єктах, відповідність діяльності затвердженій соціальній програмі, дає  змогу виявити недоліки в прийнятих  рішеннях, в організації виконання, способах і засобах реалізації.

Контроль як функція політичного  керівництва є засобом зміцнення  демократії в умовах багатопартійного суспільства. Основна спрямованість  контролю полягає в перевірці  виконання правлячою партією  своїх програмних настанов і передвиборних  платформ щодо прискорення соціально-економічного розвитку країни і подальшого зростання  добробуту народу. Досвід показує, що після приходу до влади правляча партія не завжди виконує передвиборні програми. Тому завдання контролю —  своєчасно виявляти ці порушення  і конституційне усувати їх.

Економічний контроль сприяє підвищенню ефективності виробничої і  фінансово-господарської діяльності підприємств з різними формами  власності. При цьому поєднується  державний контроль і внутрішній контроль власників, зацікавлених у  виконанні державних замовлень, контрактів. За допомогою контролю держава захищає інтереси споживачів, перевіряє якість продукції, забезпечує доступність і вірогідність інформації про кількість і якість асортименту  продукції.

Раціональне господарювання неможливе без застосування економічних  заходів щодо дотримання законодавства  в галузі господарської політики, тобто без систематичного і дієвого  контролю з боку держави за виробництвом, споживанням суспільного продукту, використання як живої, так і матеріалізованої суспільної праці.

Отже, контроль - це система  спостереження і перевірки відповідності  процесу функціонування об'єкта управління прийнятим управлінським рішенням, визначення результатів управлінського впливу на керований об'єкт з виявленням відхилень, допущених в ході виконання  цих рішень. За допомогою контролю встановлюють причини і винних у  відхиленнях із метою усунення негативних явищ і недопущення їх у майбутньому.

Економічний контроль поширюється  на сферу розвитку народного господарства — галузі, підприємства. Економічний  контроль, крім того, передбачає систематичне спостереження за фінансовим станом підприємства, конкурентоспроможністю його продукції на внутрішньому і  світовому ринку. Отже, зміст економічного контролю — це система конкретних заходів, спрямованих на раціональне  господарювання підприємств з різними  формами власності в умовах ринкових відносин.

Функція економічного контролю поширюється па економічну діяльність усіх ланок народного господарства.

За організаційними формами  економічний .контроль в Україні поділяють на:

1) державний;

2) муніципальний;

3) незалежний;

4) контроль власника.

Контрольно-ревізійна робота відіграє важливу роль в господарському механізмі управління народним господарством, оскільки координує і погоджує ряд  однорідних процесів, виконання яких здійснюється колективом працівників.

Під контрольно-ревізійною роботою розуміють сукупність трудових процесів, пов'язаних з виконанням контрольно-ревізійних процедур, а також із створенням необхідних умов для їх здійснення.

До контрольно-ревізійних процедур відносять організацію  перевірки наявності та стану  матеріальних цінностей, фінансових ресурсів, розрахункових операцій і т.д.

Контрольно-ревізійна робота проводиться у формі ревізій  і перевірок.

Ревізія — це метод документального  контролю за фінансово-господарською  діяльністю підприємства, дотриманням  законодавства з фінансових питань, достовірністю обліку і звітності, спосіб документального розкриття  недостач, розтрат, привласнень та крадіжок коштів і матеріальних цінностей, попередження фінансових зловживань. За наслідками ревізії складається акт.

Фактично ревізія —  це комплекс взаємопов'язаних перевірок  питань фінансово-господарської діяльності підприємств, що здійснюється з допомогою  прийомів документального та фактичного контролю, спрямований на виявлення  обґрунтованості, доцільності і  економічної ефективності здійснення господарських операцій, стану збереження майна.

Перевірка — це обстеження і визначення окремих ділянок  фінансово-господарської діяльності підприємства або їх підрозділів. На відміну від ревізії перевірки  оформляються довідкою або доповідною запискою.

Форми контрольно-ревізійної роботи можуть бути централізовані (зосереджені  у вищих ланках управління) і децентралізовані (характеризується наявністю контрольно-ревізійного  апарату на підвідомчих підприємствах).

За характером виконання  контрольно-ревізійних процедур виділяють  бригадну, індивідуальну та змішану  форми організації контрольно-ревізійної роботи.

Ревізія або перевірка  здійснюється на підставі розпорядчого документа, підписаного начальником  контрольно-ревізійної служби, начальником  управління, їх заступниками.

Відповідно до статті 11 Закону України «Про Державну контрольно-ревізійну  службу в Україні» ревізія підприємств, установ та організацій за ініціативою  контрольно-ревізійних органів може проводитись не частіше ніж один раз на рік. За дорученням правоохоронних органів ревізія проводиться  в будь-який час.

До завдань контрольно-ревізійної служби належать здійснення контролю за:

• використанням коштів бюджетів усіх рівнів, які входять  до складу бюджетної системи України, та коштів державних цільових фондів;

• виконанням державних  контрактів, проавансованих за рахунок бюджетних коштів;

• використанням матеріальних цінностей і нематеріальних активів, що перебувають у державній чи комунальній власності, бюджетних  позик та кредитів, а також позик  та кредитів, гарантованих коштами  бюджетів;

• веденням бухгалтерського  обліку і фінансової звітності на підприємствах, в установах та організаціях, що отримують кошти з бюджетів усіх рівнів та/або державних цільових фондів, в тому числі валютних.

1.2. Внутрішній та зовнішній  контроль на підприємстві:нормативно-правове  підґрунтя

До державних органів, які здійснюють функції економічного контролю, належать Рахункова палата Верховної Ради України, Державна податкова  адміністрація України, Державна контрольно-ревізійна  служба України, Державне казначейство України, Фонд державного майна України, Міністерство економіки України, Міністерство фінансів України, Міністерство праці  та соціальної політики України, Державний  комітет статистики України, Антимонопольний  комітет України, Національний банк України.

Спеціалізовані органи контролю — Державний комітет стандартизації, сертифікації і метрології України, Державний митний комітет України, Державний комітет у справах  захисту прав споживачів, Державна пожежна інспекція та інші.

Рахункова палата Верховної  Ради України створена відповідно до Конституції України і є постійно діючим органом державного фінансово-економічного контролю. Основне завдання — організація  і здійснення контролю за своєчасним виконанням дохідної та видаткової частин Державного бюджету, витрачанням бюджетних  коштів, в тому числі здійснення контролю за утворенням і погашенням внутрішнього і зовнішнього боргу  України, визначення ефективності та доцільності  витрачання державних коштів, валютних та кредитно-фінансових ресурсів, контроль за фінансуванням загальнодержавних  програм економічного, соціального  та національного розвитку.

Державна податкова адміністрація  та її органи контролюють додержання законодавства про податки, правильність обчислення та своєчасність внесення до бюджету податків та інших платежів, а також вживають заходи щодо запобігання  ухиленню від сплати податків фізичними  та юридичними особами.

Державна контрольно-ревізійна  служба України та її органи контролюють  використання коштів бюджетів усіх рівнів, які входять до складу бюджетної  системи України, та коштів державних  цільових фондів. Вони також здійснюють контроль за виконанням державних контрактів, використанням матеріальних цінностей  і нематеріальних активів, що перебувають  у державній чи комунальній власності, бюджетних позик та кредитів, а  також позик та кредитів, гарантованих коштами бюджетів. Крім того, до компетенції даних органів також належить контроль за веденням бухгалтерського обліку і фінансової звітності на підприємствах, в установах та організаціях, що отримують кошти з бюджетів усіх рівнів та/або державних цільових фондів, зокрема валютних.

Державне казначейство і  його підрозділи контролюють витрачання коштів Державного бюджету установами і організаціями відповідно до їх кошторисів оперативно в момент їх витрачання. Так, установи та організації, що фінансуються з бюджету, не можуть одержувати або переказувати кошти  іншим суб'єктам із поточних рахунків без попереднього контролю органів  Державного казначейства.

Фонд державного майна  України здійснює державну політику у сфері приватизації державного майна, виступає орендодавцем майнових комплексів, що є загальнодержавною  власністю.

Міністерство економіки  України контролює виконання  планів економічного і соціального  розвитку держави, затверджених Верховною  Радою України, виявляє відхилення від заданих параметрів розвитку окремих галузей народного господарства та вживає заходів щодо запобігання  їм, тобто здійснює контроль економіки  на макрорівні.

Міністерство фінансів України  та його місцеві органи здійснюють контроль за складанням і виконанням Державного бюджету, затвердженого  Верховною Радою України, надходженням коштів і цільовим витрачанням.

Міністерство праці та соціальної політики України контролює  додержання законодавства з питань праці та заробітної плати в галузях  народного господарства, тарифних угод з оплати праці, механізму регулювання  фонду оплати праці, а також розробляє  і затверджує нормативні документи  з питань регулювання зайнятості населення, використання праці та її оплати.

Державний комітет статистики України контролює за достовірністю  звітності насичення ринку товарами, виконання програм економічного і соціального розвитку держави, наявність товарних, матеріальних і  трудових ресурсів, необхідних для  населення і розвитку народного  господарства, здійснює вибірково контрольні переписи (ресурсів). Урядом України  надано Держкомстату право контролю за поданням звітності, перевірки даних  обліку.

Антимонопольний комітет  України запобігає створенню  монопольного становища на ринку  підприємств, що обмежують конкуренцію  певного товару, оскільки це призводить до порушення ринкових відносин у виробництві та реалізації окремих видів товарів,, до недобросовісної конкуренції на ринку.

Національний банк України  контролює наявність грошей в  обігу, використання кредитів за цільовим призначенням, додержання касової дисципліни, правил розрахунків в народному  господарстві та інших операцій, покладених на банки в умовах ринкових відносин, а також витрачання коштів з Державного бюджету; здійснює емісію грошей та регулює  грошові відносини в державі.

Крім того, Національний банк контролює діяльність комерційних  банків, реєструє та одержує від  них баланси, розрахунки економічних  відносин та іншу звітність, проводить  ревізії, вносить пропозиції щодо поліпшення їхньої діяльності або про закриття.

Права,обов’язки та відповідальність працівників, які здійснюють економічний  контроль (контрагентів, ревізорів, інспекторів), визначені у законах положеннях про відповідні контрольно-ревізійні  служби, а у відомчих інструкціях.

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ  УКРАЇНИ Р О З П О Р  Я Д Ж Е Н Н Я Про схвалення Концепції розвитку державного внутрішнього фінансового контролю (Концепція, розд.2) від 24 травня 2005 р N 158-р м. Київ ( В редакції розпорядження Кабінету Міністрів України від 22 жовтня 2008 р. N 1347-р )

Внутрішній контроль - контроль функціонування системи обліку та контролю ядерного матеріалу в зоні балансу матеріалу експлуатуючою організацією (ліцензіатом).

ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ  ЯДЕРНОГО РЕГУЛЮВАННЯ УКРАЇНИ Облік  та контроль ядерного матеріалу, фізичний захист ядерного матеріалу і ядерних  установок. Тлумачний словник українських  термінів. Словники термінів: українсько-англо-російський, русско-украинско-английский, englіsh-russіan-ukraіnіan НП 306.7.086-2004 (ТЛУМАЧНИЙ СЛОВНИК УКРАЇНСЬКИХ ТЕРМІНІВ) 08.06.2004 N 101

Внутрішній контроль - процес, що відбувається на всіх рівнях управління. Він розробляється банком для гарантування досягнення поставлених цілей з питань:

ефективності та результативності операцій, здійснених банком;

достовірності фінансової звітності;

дотримання законодавства  та внутрішніх процедур банку.

ПРАВЛІННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО  БАНКУ УКРАЇНИ П О С Т  А Н О В А Про схвалення  Методичних рекомендацій щодо вдосконалення  корпоративного управління в банках України (Методичні рекомендації, п.1.12) 28.03.2007 N 98

Внутрішній контроль - діяльність служб або органів з перевірки дотримання норм і правил.

ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ  УКРАЇНИ З ПРОМИСЛОВОЇ БЕЗПЕКИ, ОХОРОНИ ПРАЦІ ТА ГІРНИЧОГО НАГЛЯДУ  Н А К А З Про затвердження Правил безпеки під час експлуатації магістральних нафтопроводів (Правила, розд.2) 23.05.2007 N 110

Внутрішній контроль - сукупність процедур, що здійснюються фінансовою установою і забезпечують:

- дотримання законодавства  та внутрішніх регламентуючих  документів при здійсненні операцій  фінансовою установою;

- достовірність та повноту  інформації, яка надається наглядовим  і виконавчим органам фінансової  установи;

- збереження активів фінансової  установи і її клієнтів;

- виконання планів фінансової  установи.

ДЕРЖАВНА КОМІСІЯ  З РЕГУЛЮВАННЯ РИНКІВ ФІНАНСОВИХ ПОСЛУГ УКРАЇНИ Р О З П О  Р Я Д Ж Е Н Н Я Про затвердження Методичних рекомендацій щодо проведення внутрішнього аудиту фінансових установ (Методичні рекомендації, п.1.2) 27.09.2005 N 4660

Внутрішній контроль - це діяльність, яка здійснюється керівництвом, структурними підрозділами та працівниками Державного казначейства з метою забезпечення: - додержання вимог законодавства при виконанні покладених на Державне казначейство функцій; - контролю з боку керівництва за організацією діяльності Державного казначейства, за розподілом повноважень та відповідальності між структурними підрозділами Державного казначейства при виконанні функцій, процесів, операцій; - достовірності, повноти, об'єктивності та своєчасності надання керівництву Державного казначейства для прийняття управлінських рішень фінансової, бухгалтерської, статистичної, іншої інформації з питань казначейського обслуговування бюджетів, кошторисів розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів тощо; - ведення фінансово-господарської діяльності згідно із вимогами законодавства; - контролю за управлінням інформаційними потоками (отриманням, передаванням, зберіганням інформації) та забезпеченням інформаційної безпеки.

МІНІСТЕРСТВО  ФІНАНСІВ УКРАЇНИ ДЕРЖАВНЕ КАЗНАЧЕЙСТВО УКРАЇНИ Н А К А З Про  затвердження Термінологічної бази системи внутрішнього контролю та аудиту Державного казначейства України (Термінологічна база, п.2) 07.10.2008 N 417

Муніципальний економічний  контроль здійснюється відповідно до законодавства про місцеві Ради народних депутатів та місцеве і  регіональне самоврядування. До компетенції  місцевих Рад народних депутатів  віднесено здійснення контролю за станом обліку та звітності на підприємствах, організаціях, які є комунальною  власністю, за додержанням зобов'язань  щодо платежів до бюджету місцевого  самоврядування підприємствами і організаціями.

Незалежний (аудиторський) контроль здійснюють аудитори (фірми) на госпрозрахункових  засадах за договорами з державними і акціонерними підприємствами. При  цьому перевіряють стан обліку зазначених організацій і підприємств, відповідність  звітності даним обліку, своєчасність розрахунків з бюджетом, підтверджують  правильність складання фінансової звітності, декларацій, які підприємства подають податковим органам.

1.3. Методика внутрішнього  та зовнішнього контролю на  підприємстві

Економічний контроль власника складається з внутрішньосистемного і внутрішньогосподарського контролю.

Внутрішньосистемний економічний контроль здійснюють міністерства, державні комітети, концерни, асоціації, акціонерні виробничі об'єднання відповідно до законодавства та інших нормативних актів, якими передбачено, що комплексні ревізії і контрольні перевірки фінансово-господарської діяльності підприємств проводяться за ініціативою власника, тобто органу, якому підпорядковане підприємство на правах власності.

Основним завданням внутрішньосистемного контролю е контроль виконання планових завдань із виробничої І фінансово-господарської діяльності, використання матеріальних, фінансових ресурсів, недопущення фактів безгосподарності і марнотратства, збереження власності, правильної постановки обліку і контрольно-ревізійної роботи, додержання чинного законодавства з виробничої і фінансово-господарської діяльності.

Внутрішньогосподарський економічний  контроль передбачає контрольні функції, які здійснюються власниками підприємств  відповідно до законодавства. Завданням  даного контролю є перевірка господарських  операцій у структурних підрозділах  з мстою недопущення перевитрат матеріальних та фінансових ресурсів, виконання виробничих планів раціонального  використання робочої сили, впровадження нових методів і прогресивних технологій в бригадах, дільницях  і т.д.; забезпечення збереження грошових коштів і товарно-матеріальних цінностей, економного витрачання сировини і паливно-енергетичних ресурсів, випуску продукції високої  якості, яка має попит на ринку.

У здійсненні внутрішньогосподарського контролю на підприємствах провідне місце займають працівники бухгалтерії, зокрема головні бухгалтери. Функції  контролю головний бухгалтер здійснює особисто і через апарат бухгалтерії. На великих підприємствах є спеціалісти, на яких покладені обов'язки контролерів (економісти-ревізори).

Економічний контроль класифікують за такими ознаками:

1) за періодичністю здійснення;

2) за інформаційним забезпеченням;

3) за формами здійснення

За періодичністю здійснення економічний контроль поділяють  на:

1) попередній;

2) оперативний (поточний);

3) заключний (ретроспективний).

Попередній контроль здійснюють перед виконанням господарських  операцій, щоб запобігти нераціональним витратам і безгосподарності, незаконним діям і різним витратам. Здійснюють його всі органи державного і господарського управління, а також власники.

Оперативний контроль здійснюється в процесі виконання господарських  операцій. Основними завданнями цього  контролю є виявлення відхилень  в процесі виконання операцій з метою вжиття необхідних заходів  щодо усунення негативних факторів і  закріплення позитивного досвіду.

Заключний контроль здійснюється після завершення господарських  операцій усіма контрольними органами. Основним завданням заключного контролю є перевірка правильності І законності проведення господарських операцій на підприємствах, виявлення порушень і зловживань, а також розробка заходів щодо усунення виявлених  недоліків і запобігання їх в  майбутньому. Найважливішою формою заключного контролю є ревізія виробничої і фінансово-господарської діяльності підприємств, яка проводиться власником  не більше ніж 1 раз в рік відповідно до Закону України «Про підприємства в Україні»-. Завданням ревізії є заключна оцінка діяльності підприємства за минулий рік, виявлення резервів і надання допомоги підприємству у використанні їх, перевірка додержання законодавства, збереження власності, достовірності обліку і звітності.

За інформаційним забезпеченням  в економічному контролі розрізняють:

а) документальний контроль;

б) фактичний контроль.

Документальний контроль полягає в тому, що встановлюють суть і достовірність господарських  операцій за даними первинної документації, облікових регістрів і звітності, в яких вони знайшли відображення в бухгалтерському, внутрішньогосподарському і статистичному обліку.

Фактичний контроль полягає  в установленні дійсного реального  стану об'єкта шляхом вимірювання, зважування, підрахунку лабораторного аналізу  і тощо.

Фактичний і документальний контроль взаємопов'язані, оскільки їх спільне застосування дає змогу  встановити дійсний стан об'єктів, розробити  заходи щодо усунення недоліків.

За формою здійснення економічного контролю розрізняють такі контрольні перевірки:

1. превентивні;

2. поточні;

3. тематичні;

4. ревізії.

Превентивні (запобіжні) контрольні перевірки здійснюють на стадіях  попереднього контролю виробничої і  фінансово-господарської діяльності підприємств. Власник перевіряє  оптимальність планів і збалансованість  ресурсів згідно з технічно-обгрунтованими нормативами. Особливо відповідальна роль головного бухгалтера у превентивних перевірках господарських операцій, які відображаються у системі бухгалтерського обліку. Кожна господарська операція, зафіксована на матеріальних носіях підлягає повторній превентивній перевірці, яку здійснює головний бухгалтер, або особа, уповноважена ним.