Конвенція ООН про боротьбу з опустелюванням у тих країнах, що потерпають від серйозної посухи та або опустелювання, особливо в Африці

Київський національний університет  ім. Т.Г. Шевченка

юридичний факультет

 

Реферат

на тему:

«Конвенція ООН про боротьбу з опустелюванням у тих країнах, що потерпають від серйозної посухи та або опустелювання, особливо в Африці»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Київ-2012

План

1. Загальна характеристика конвенції
2. Актуальність проблем, висвітлених у конвенції в Україні
3. Результати приєднання України до конвенції

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Загальна характеристика конвенції

Конвенція Організації Об’єднаних Націй про боротьбу з опустелюванням у тих країнах, що потерпають від  серйозної посухи та/ або опустелювання, особливо в Африці (далі – Конвенція) – міжнародний правовий документ, була ухвалена та відкрита для підписання 17 червня 1994 р. в м. Париж, Франція, набула чинності 26 грудня 1996 р. Умовно Конвенція відноситься до Ріо-конвенцій, оскільки принципове погодження щодо її концепції було досягнуто в Ріо-де-Жанейро в 1992 році на Саміті. На сьогоднішній день її Сторонами є 191 країна світу (найбільше договірних Сторін!). Україна приєдналася до Конвенції згідно із Законом України від 4 липня 2002 р. №61-IV.        

 Мета Конвенції полягає  у боротьбі з опустелюванням  і пом’якшенні наслідків посухи  шляхом вжиття ефективних заходів  на всіх рівнях у поєднанні  з угодами про міжнародне співробітництво  і партнерство у рамках комплексного  підходу, що відповідає Порядку  денному на ХХІ століття і  спрямований на досягнення збалансованого  „стійкого” розвитку в уражених  районах. В контексті Конвенції  термін “опустелювання” стосується  не тільки розширення існуючих  природних пустель, а означає  врахування процесів деградації  земель у посушливих, напівпосушливих  і сухих субгумідних районах  у результаті дії різних факторів, включаючи зміну клімату і  діяльність людини. Документ складається  з преамбули, шести частин, 40 статей, п’яти додатків.¹        

 Конвенцією визначено  зобов’язання країн:

- приділяти першочергову увагу боротьбі з опустелюванням і пом’якшенню наслідків посухи і виділяти адекватні ресурси у відповідності з їх власними обставинами і можливостями;        

- розробляти стратегії і встановлювати пріоритети, в рамках планів і/чи стратегій збалансованого розвитку, у боротьбі з опустелюванням і пом’якшення наслідків посухи;        

- розглядати питання усунення причин, що лежать в основі опустелювання і приділяти особливу увагу соціально-економічним факторам, що сприяють розвитку процесів опустелювання;        

- сприяти обізнаності місцевого населення і його участі, особливо жінок і молоді, за підтримки неурядових організацій, у зусиллях в боротьбі з опустелюванням і пом’якшення наслідків посухи;        

- створювати сприятливу атмосферу за допомогою належного посилення відповідних існуючих законів, а в тих випадках, коли вони відсутні, за допомогою видання нових законів і формування довготермінової політики і програм дій.

Ключовим питанням щодо Конвенції на майбутнє є виконання її десятирічної Стратегії (затверджена у 2007 році на КСК-8)

Стратегією визначено:

- чотири стратегічні цілі:

1) покращити умови життя населення уражених територій;

2) покращити стан уражених екосистем;

3) генерувати глобальні вигоди  через ефективне впровадження  Конвенції;

4) мобілізувати ресурси в підтримку впровадження Конвенції шляхом налагодження ефективного партнерства між національними та міжнародними суб’єктами.

- п’ять оперативних цілей:

1) пропагандистська, інформаційна та просвітницька робота (активно впливати на відповідні міжнародні, національні та місцеві процеси і суб’єктів з метою належного вирішення проблем деградації земель, опустелювання та посух);

2) рамки політики (підтримувати зусилля щодо створення сприятливої кон’юнктури для сприяння прийняттю рішень, спрямованих на боротьбу з деградацією земель, опустелюванням та пом’якшення наслідків посух);

3) науково-технічні знання(стати глобальним центром науково-технічних знань з проблем деградації земель, опустелювання та пом’якшення наслідків посух);

4) нарощування потенціалу (виявляти та задовольняти потреби у нарощуванні потенціалу з метою попередження та подолання деградації земель, опустелювання та пом’якшення наслідків посух);

5) фінансування та передача технологій (мобілізувати фінансові та технологічні ресурси на національному, двосторонньому та багатосторонньому рівнях та використовувати їх більш адресно та скоординовано з метою підвищення ефективності та результативності).²

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Актуальність проблем, висвітлених  у конвенції в Україні 

За даними Генасамблеї  ООН, нині майже третина планети  – під загрозою висихання, понад  мільярд людей можуть опинитись  у пустелі. Щороку цього дня у  багатьох країнах світу проводять  заходи під гаслом «Збережи землю  й воду – забезпеч спільне майбутнє».

Україна зустріла загрозу опустелювання років 40 тому, коли в південних областях подекуди зафіксували піщані бурі, почала зникати флора і фауна, а відтак – виїхали люди. Зараз там пісок. Олешківські піски – понад 150 тисяч гектарів: 30 км із заходу на схід та 150 км і півночі на південь. Розташовані на Лівобережжі Херсонщини, визнані однією з найбільших пустель у Європі. Хоча пустелею їх назвати важко, скоріше, це напівпустеля. Українські бархани (так ще називають напівпустелю) поки не розростаються в розмірі. Навколо території посадили ліс (до речі, найбільший штучний лісовий масив у Європі). Втім, перший заступник голови Всеукраїнської екологічної ліги Тетяна Тимочко бачить в регіоні загрозу опустелювання.  
«Засушення земель в Херсонській області відбувається внаслідок господарської діяльності. Територія зрошувалась з водосховища річки Колончак, в яку скидають підприємства Криворізького басейну свої води з підвищеним рівнем солей. Відбувається процес засолення ґрунтів, який переростає в процес опустелювання», – каже Тетяна Тимочко.  
          У приховуванні об’єктивної інформації щодо засоленості ґрунтів Тетяна Тимочко звинувачує владу. «Наші чиновники люблять скидати все або на світову кризу, або на парниковий ефект у масштабі всього світу. Але це наслідки господарської діяльності– в тому числі. Державні установи не хочуть цього визнати. Треба весь час промивати Колончак, тобто зменшити рівень засоленості. На це не хоче витрачати гроші підприємства Кривбасу».  
 
         Утворенню пустелі в Україні могли б запобігти послідовні дії центральної влади, зазначають екологи. Нині екологічними питаннями опікуються надто різні структури. Підприємства, які зрошують землю, відповідальності за стан ґрунту не несуть. Це, залежно від ситуації, парафія Міністерства охорони навколишнього середовища, Мінагрополітики чи Міністерства з надзвичайних ситуацій.  
           У Міністерстві з охорони навколишнього природного середовища наголошують: загроза опустелювання в Україні існує не лише в Херсонській області. Тенденцію засушення зафіксували також в Одеській, Миколаївській, Запорізькій та на півдні Донецької області.  
 Чиновники впевнені, причиною цього – потепління та парниковий ефект, каже заступник директора департаменту атмосферного повітря та моніторингу міністерства Микола Кудін: «Зменшити викиди парникових газів. Для цього треба розробляти та застосовувати передові технології. Україна підписала більше десятка меморандумів з японськими компаніями, які будуть сприяти впровадженню екологічно-безпечних технологій, які призведуть до зменшення викидів парникових газів».  
          Міністерство охорони навколишнього середовища розробило національний план заходів з пом’якшення наслідків зміни клімату. Він нині перебуває на стадії затвердження у міністерствах. Та чи стане фінансування цього плану пріоритетним для українського уряду, у Мінохорони навколишнього середовища сумніваються. 

Щоб привернути увагу суспільства  до проблеми опустелення грунтів  було прийнято рішення призначити всесвітній день боротьби з опустелюванням і  засухою. Всесвітній день боротьби з опустелюванням і засухою  - Відзначається 17 червня починаючи з 1995. Встановлено на 49-ій сесії Генеральної Асамблеї ООН (Резолюція № № A/RES/49/115 від 30 січня 1995 року). Дата цього Всесвітнього дня була обрана на знак річниці прийняття конвенції по боротьбі з опустелюванням.

Генеральний секретар ООН в 2006 році в присвяченому цій Всесвітньому дню посланні зазначає, що:

Опустелювання - втрата біологічної  продуктивності земель у посушливих, напівпосушливих і посушливих напіввологому  районах - це одна з найбільш серйозних  загроз, з якими стикається людство. Це - глобальна проблема, яка зачіпає  одну п'яту частину населення  світу в більш ніж 100 країнах.

Він застерігає, що існує, внаслідок  опустелювання, загроза міграції 60 млн. чоловік з опустелившихся районівАфрики в Європу і Північну Африку.

В рамках Конвенції, опустелювання розглядається не як процес утворення пустель, а як будь-яка деградація земель під впливом природних чи антропогенних чинників. Саме тому, сторонами Конвенції на сьогодні є 193країни світу, у тому числі і ті, на території яких природні пустелі взагалі відсутні, та Європейське співтовариство.

Україна входить до 5-го додатку Конвенції (країни Центральної та Східної Європи).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Результати приєднання України  до Кіотської конвенції

Законом України від 21.12.2011 № 2818-VI затверджено Основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2020 року, а розпорядженням Кабінету Міністрів України від 25.05.2011 № 577-р Національний план дій з охорони навколишнього природного середовища на 2011-2015 роки, яким, серед іншого, передбачено розробку протягом 2012 року Концепції Державної цільової програми щодо боротьби з опустелюванням та деградацією земель (спрямованої на виконання положень Конвенції), а протягом 2013 року вказаної програми.

Ефективність роботи Координаційної ради з виконання положень КБОООН(Конвенція ООН про боротьбу з опустелюванням) при Міністерстві охорони навколишнього природного середовища України, а також інших координаційних органів, що стосуються впровадження КБОООН, є недостатньою. Серед основних причин цього – неодноразові зміни Уряду України, структурно-функціональні реформи відповідних органів державної влади і супутні їм кадрові перестановки. Рішення координаційних органів носять рекомендаційний характер, що нерідко робить проблематичним їхнє належне виконання.

Матеріально-технічне і кадрове  забезпечення відповідних міністерств  і державних комітетів потребує поліпшення. За період земельної реформи, що почалася в 1991 році, в Україні  з'явилося більше 24 мільйонів землевласників і землекористувачів. Це істотно  ускладнило державне управління у сфері  охорони навколишнього природного середовища і раціонального використання природних ресурсів. Разом з тим, заходи, спрямовані на посилення інституційного потенціалу належних державних органів, усе ще не можна розцінювати як адекватні.

Потребує подальшого вирішення  проблема подолання відомчого підходу  до питань охорони навколишнього  природного середовища і раціонального  використання природних ресурсів, поліпшення координації роботи відповідних  державних органів, розмежування управлінських  і господарських функцій.

Нормативно-правові акти, прийняті в різний час, не завжди повною мірою узгоджуються один з одним. У деяких випадках це створює проблеми при їхньому застосуванні на практиці.

Недостатньо врегульованими на законодавчому рівні залишаються  питання, пов'язані з веденням державного земельного кадастру і розвитком  ринку земель. Зареєстровані у  Верховній Раді України проекти  законів України "Про державний  земельний кадастр" і "Про ринок  земель" так і не були прийняті через існуючі протиріччя.

Незадовільним є стан справ  з розроблення стандартів, норм і  правил, а також проектної документації з землеустрою та містобудівної  документації, що необхідні для належної реалізації норм законів і підзаконних  актів на місцях.

Результату роботи представників  Мінприроди в міжнароднному організаційному  комітеті конвенції ООН:

Опрацьовано матеріали та взято участь у:

- дев’ятій сесії Комітету  з огляду впровадження Конвенції  та другій спеціальній сесії  Комітету з питань науки та  технологій  (м. Бонн, Німеччина,  з 15 по 25 лютого 2011 року);

- міжсесійному засіданні Президії дев’ятої Конференції Сторін Конвенції (м. Буенос-Айрес, Аргентина, з 23 по 24 травня 2011 року);

- регіональних нарадах країн Центральної та Східної Європи з підготовки до 10-ї Конференції Сторін цієї Конвенції та з питань розбудови спроможності для підтримки процесу опрацювання Субрегіональної програми дій (м. Бонн, Німеччина, з 31 серпня по 3 вересня 2011 року);

- десятій  Конференції Сторін Конвенції (м. Чангвон, Республіка Корея, з 10 по 21 жовтня 2011 року.

Під час вищенаведених  подій забезпечувалося врахування інтересів України та інших країн  Центральної та Східної Європи у  рішеннях, які приймалися; проголошувалися  заяви від імені країн 5-го додатку  Конвенції та ін.

Серед іншого, розвивалися  та відстоювалися ідеї щодо :

- поширення діяльності Конвенції на подолання всіх проявів деградації земель та опустелювання у всіх регіонах Світу, не обмежуючись лише посушливими землями;

- надання міжнародної  фінансової підтримки для подолання  проблем деградації земель, не  лише країнам, що розвиваються, але і країнам з перехідною  економікою;

- розвитку регіональних  координаційних механізмів, та розроблення  Регіональної програми дій для  країн Центральної та Східної  Європи;

- створення Міжурядової міждисциплінарної наукової панелі Конвенції  за аналогією з тими, які успішно функціонують у рамках інших Ріо - Конвенцій та ін.

Детальна інформація викладена  у звітах, копії яких надіслано  МЗС і передано Департаменту державної  екологічної політики та міжнародної  діяльності.

Завідувача сектору земельних  ресурсів Департаменту Колмаза Ю.Т., який взяв участь у десятій Конференції Сторін Конвенції, було обрано до складу Бюро Комітету з науки і техніки, що є допоміжним органом Конвенції.

Підготовлено та надіслано  МЗС інформаційно-аналітичні та довідкові  матеріали, а також пропозиції щодо питань для обговорення під час  запланованої зустрічі співробітників Посольства України у Німеччині  з представниками Секретаріату Конвенції.

Підготовлено та надіслано  пропозиції до розділу „Охорона земель та грунтів” Національного плану  дій з охорони навколишнього  природного середовища України на 2011 - 2015 роки, спрямованого на реалізацію  Основних засад (стратегії) державної  екологічної політики України на період до 2020 року (Закон України вiд 21.12.2010  № 2818-VI) щодо  виконання положень Конвенції.³

Пунктом 82 Національного  плану дій з охорони навколишнього  природного середовища України на 2011 - 2015 роки, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 25.05.2011 № 577-р, передбачено розроблення  Мінприроди, Мінагрополітики, Держземагентством, та іншими центральними органами виконавчої влади проекту Концепції Державної  цільової програми щодо боротьби з  опустелюванням та деградацією земель (спрямованої на виконання положень Конвенції) в термін до грудня 2012 року.⁴

Підготовлено та надіслано  до звернення Мінприроди до Адміністрації  Президента України, Кабінету Міністрів  України та МЗС стосовно забезпечення участі членів делегації України  на 66-й сесії Генеральної асамблеї ООН у нараді високого рівня „Спрямування зусиль щодо опустелювання, деградації земель та посух в контексті сталого  розвитку та викорінення бідності” (м. Нью Йорк, США, 20 вересня 2011 року).

Підготовлено та надіслано  до МЗС пропозиції щодо питань Конвенції  до проекту базового документу Конференції  ООН зі сталого розвитку «Ріо + 20» (м. Ріо-де-Жанейро, Бразилія, 4 - 6 червня 2012 року).

Підготовлено та надіслано  до МЗС пропозиції з питань Конвенції  до елементів виступу делегації  України на 66-ій сесії Генеральної  асамблеї ООН (п. 19 порядку денного  «Сталий розвиток»).

Законом України від 21.12.2011 № 2818-VI затверджено Основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2020 року, а розпорядженням Кабінету Міністрів України від 25.05.2011 № 577-р Національний план дій з охорони навколишнього природного середовища на 2011-2015 роки, яким, серед іншого, передбачено розробку протягом 2012 року Концепції Державної цільової програми щодо боротьби з опустелюванням та деградацією земель (спрямованої на виконання положень Конвенції), а протягом 2013 року вказаної програми.⁵

Постановою Кабінету Міністрів  України від 19.07.2006 №998 затверджено  Порядок збирання, використання, поширення  інформації про опустелювання та деградацію земель.⁶

Вищевказаним Порядком визначено  відповідні критерії і показники, а  також органи державної влади, які  повинні забезпечувати збір і  аналіз даних, що стосуються боротьби з опустелюванням і деградацією  земель.

Зокрема:

Державна гідрометеорологічна  служба України забезпечує відомості:

• про особливості гідрометеорологічних процесів (щорічно);
• про забруднення ґрунтів за даними базових спостережень за забрудненням навколишнього природного середовища (щорічно);
• узагальнені відомості про гідрологічний режим поверхневих вод (щорічно).

Державне агентство  земельних ресурсів України забезпечує відомості:

• про кількість земель, зокрема, зрошених і осушених, в розрізі власників землі і землекористувачів, а також угідь та видів економічної діяльності (щорічно);
• характеристики земель за товщиною гумусового горизонту, вмістом гумусу і рухомих поживних елементів, гранулометричним складом ґрунтів, крутизною схилів, еродованістю, кам’янистістю, засоленістю, солонцюватістю, кислотністю, перезволоженістю, заболоченістю, забрудненням як продуктами хімізації сільського господарства, так і техногенним, включаючи радіонуклідне (кожні п'ять років);
• характеристики культуртехнічного стану природних кормових угідь (кожні п'ять років).

Міністерство  аграрної політики України забезпечує відомості:

• про агрохімічну характеристику ґрунтів земель сільськогосподарського призначення, про стан їх забруднення токсичними речовинами і радіонуклідами, про застосування органічних і мінеральних добрив, хімічних меліорантів, урожайність, валовий збір та посівні площі сільськогосподарських культур (щорічно);
• про агрохімічну паспортизацію орних земель, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень (кожні п'ять років).

Міністерство  України з питань надзвичайних ситуацій і у справах захисту населення  від наслідків Чорнобильської катастрофи забезпечує відомості:

• про вміст забруднюючих речовин, у тому числі радіонуклідів, та їх поширення на територіях зони відчуження і зони безумовного (обов'язкового) відселення, а також в інших зонах, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи (щорічно).

Державний комітет  лісового господарства України забезпечує відомості:

• про радіологічні показники ґрунтів земель лісогосподарського призначення (щорічно);
• про правовий режим лісових ділянок, розподіл їх між користувачами, якісний стан лісів, а також їх поділ за категоріями (кожні п'ять років).

Державна геологічна служба забезпечує відомості:

• про видові та просторові характеристики активності прояву ендогенних і екзогенних геологічних процесів (щорічно);
• про обсяг, режим, якість та використання підземних вод (щорічно).

Державний комітет  України по водному господарству забезпечує відомості:

• про спеціальне використання водних ресурсів за даними державного обліку водокористування (щорічно).

Міністерство  з питань житлово-комунального господарства України забезпечує відомості:

• про підтоплення міст і селищ міського типу (небезпечне підняття рівня ґрунтових вод) (щорічно).

 

Міністерство  охорони навколишнього середовища України на основі вищезазначених даних:

• проводить аналіз, узагальнює його результати, готує оперативний щорічний і розширений п'ятирічний звіти про опустелювання і деградацію земель;
• публікує і розміщує на своєму веб-сайті звіти для використання органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування під час прийняття відповідних рішень з питань охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання природних ресурсів, а також для інформування громадськості.⁷

На думку чиновників Міністерства охорони навколишнього середовища Україна причина цього – потепління і парниковий ефект. Україна підписала  більше десятка меморандумів з японськими компаніями, які будуть сприяти впровадженню екологічно безпечних технологій, які  призведуть до зменшення викидів  парникових газів.

Мінприроди України розробило  національний план заходів з пом’якшення  наслідків зміни клімату. Він  в даний час знаходиться на стадії затвердження у міністерствах. Але, як завжди, на реалізацію може не вистачити  фінансів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаних джерел:

1. ЗУ «Про приєднання України до Конвенції Організації Об'єднаних Націй про боротьбу з опустелюванням у тих країнах, що потерпають від серйозної посухи та/або опустелювання, особливо в Африці» від 4 липня 2002 року N 61-IV .
2. ЗУ «Основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2020 року» № 2818-VI від 21.12.2011р.
3. Розпорядження Кабінету Міністрів України «Національний план дій з охорони навколишнього природного середовища на 2011-2015 роки» від 25.05.2011 № 577-р
4. Наказ Міністерства екології та природних ресурсів України «Про виконання Національного плану дій з охорони навколишнього природного середовища на 2011-2015 роки», N 263, 26.07.2011р.
5. Постанова Кабінету Міністрів України «Порядок збирання, використання, поширення інформації про опустелювання та деградацію земель» від 19.07.2006 №998.
6. Аналітичні матеріали щодо результату роботи представників Мінприроди в міжнародних організаційних комітетах конвенції ООН та багатосторонніх угод, в тому числі в рамках проектів міжнародної технічної та фінансової допомоги http://www.menr.gov.ua/content/article/7126?print=true.
7. Довідкова інформація щодо Конвенції ООН про боротьбу з опустелюванням у тих країнах, що потерпають від серйозної посухи та/або опустелювання, особливо в Африці://http://menr.gov.ua/content/article/9443?print=true.
8. Конвенція Організації Об'єднаних Націй про боротьбу з опустелюванням у тих країнах, що потерпають від    серйозної посухи та/або опустелювання, особливо в Африці. http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995_120
9. Національна доповідь щодо впровадження в Україні конвенції ООН Про боротьбу з опустеленням. Київ-2007. 
   

¹ Конвенція Організації Об'єднаних Націй про боротьбу з опустелюванням у тих країнах, що потерпають від    серйозної посухи та/або опустелювання, особливо в Африці. http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995_120

² Довідкова інформація щодо Конвенції ООН про боротьбу з опустелюванням у тих країнах, що потерпають від серйозної посухи та/або опустелювання, особливо в Африці :// http://menr.gov.ua/content/article/9443?print=true

³ Аналітичні матеріали щодо результату роботи представників Мінприроди в міжнародних організаційних комітетах конвенції ООН та багатосторонніх угод, в тому числі в рамках проектів міжнародної технічної та фінансової допомоги http://www.menr.gov.ua/content/article/7126?print=true.

⁴ Наказ Міністерства екології та природних ресурсів України «Про виконання Національного плану дій з охорони навколишнього природного середовища на 2011-2015 роки», N 263, 26.07.2011

⁵ ЗУ «Основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2020 року» № 2818-VI від 21.12.2011р.

⁶ Постанова Кабінету Міністрів України «Порядок збирання, використання, поширення інформації про опустелювання та деградацію земель» від 19.07.2006 №998.

⁷ Національна доповідь щодо впровадження в Україні конвенції ООН Про боротьбу з опустеленням. Київ-2007.