Корекційно-розвивальна програма для учнів молодших класів з подолання підвищеної тривожності

    Сумський  державний педагогічний університет

    ім. А.С.Макаренка 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

    Корекційно-розвивальна  програма для учнів  молодших класів з  подолання підвищеної

    тривожності 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

    Студентки

    0048 групи ІПП

    Алєксєєнко  С.

    Перевірила:

    Василевська О.І. 
 
 
 
 
 
 

    Суми  – 2011р

    Корекційно-розвивальна  програма для учнів  молодших класів з  подолання підвищеної тривожності 

    Актуальність. Проблема підвищеної тривожності дітей стає особливо актуальною в період вступу й адаптації дитини до школи. У молодших школярів з високою нереалістичною і низькою самооцінкою можуть спостерігатися психічні розлади, які спотворюють процес нормального психічного розвитку. Вони характеризуються підвищеною тривогою, занепокоєнням, невпевненістю, емоційною несталістю, тобто такими емоційними станами як тривога, страхи, фобії, депресії та ін., що потребують психотерапевтичного впливу. Причини формування високого рівня тривожності полягають як у генетичних факторах розвитку психіки дитини, так і в соціальних. Якщо природні фактори формування тривожності важко піддаються корекції, то для корекції соціальних можна створити певні умови, які будуть сприяти подоланню розвитку високого рівня тривожності у молодших школярів. Ефективною є корекційна робота з тривожними дітьми та з їхніми батьками.

    Тривожність – це властивість людини приходити в стан підвищеної турботи, випробовувати страх і тривогу в специфічних соціальних ситуаціях. Тривожна людина відрізняється тим, що у неї дуже часто виникають пов'язані з турботою емоційні переживання: боязнь, побоювання, страхи. Йому здається, що багато що з того, що його оточує, несе в собі загрозу для власного «я».

    Тривога як стан вивчалася багатьма вітчизняними і зарубіжними вченими. Тривогу  як стан і як рису, яка виникає  у процесі адаптації до середовища та виконання різних видів діяльності, вивчали Ю.А.Александровський, Ф.Д. Горбов, А.Б. Леонова, Н.Б. Пасинкова, Я.Рейковський, Ю.Л. Ханін, Х. Хекхаузен, Г. Айзенк, Г.Г. Аракелов, А.М.Прихожан, А.І.Захаров, А.В.Петровська, В.В.Петровський.

    Актуальність  проблеми в тому, що дуже часто в  учнів спостерігаються стани  шкільної тривожності, яка виражається  у хвилюванні – підвищеній занепокоєності в навчальних ситуаціях у класі, очікуванні поганого ставлення до себе, негативного оцінювання з боку вчителів та однолітків.

    Сильна  перевтома, перенавантаження учнів  також можуть ставати причиною виникнення тривожності. Поняття «шкільна тривожність» розкриває не лише негативні дії з боку вчителя, школи, а й вплив неправильного виховання в сім’ї, індивідуальні особливості учнів.

    Формування  дитячої тривожності є наслідком  неправильного виховання дитини. З батьками необхідно проводити  роз'яснювальні бесіди, рекомендувати  для читання спеціальну літературу і залучати їх до взаємодій з педагогом  і психологом. Найчастіше тривожність розвивається тоді, коли дитина перебуває в стані (ситуації) внутрішнього конфлікту. Він може бути викликаний

    • негативними вимогами, що пред'являються  до дитини, які можуть принизити або поставити в залежне становище;

    • неадекватними, найчастіше завищеними вимогами;

    • суперечливими вимогами, які пред'являють  до дитини батьки або школа

   Дана  корекційна  програма спрямована  на зниження рівня тривожності, подолання негативних проявів у спілкуванні та гуманізацію міжособистісних стосунків дітей.

   Програма  розрахована на 10 занять по 40-45 хвилин, що відповідає віковим особливостям молодших школярів та вимогам до організації корекційної роботи з ними.

   Основна мета програми – забезпечення можливостей для підвищення самооцінки, розвиток навичок саморегуляції емоційних станів, в першу чергу, тривожності, розвиток комунікативних умінь та сприяння процесу становлення позитивних відносин у дитячій групі.

   Основні завдання програми:

·        Набуття на закріплення молодшими школярами навичок позитивної вербальної та невербальної комунікації.

·        Розвиток навичок експресивної виразності.

·        Розвиток уміння щиро ділитися своїми почуттями та розуміти почуття інших.

·        Розвиток взаємної підтримки, довіри, емпатії.

·        Підкріплення позитивного образу «Я».

·        Оволодіння навичками саморегуляції власного емоційного стану.

·        Розвиток уміння здійснювати самопред’явлення в групі однолітків.

·        Стимулювання побудови сприятливих взаємовідносин у групі.

Примітка: діагностичний матеріал, який можна використовувати для виявлення тривожності:

• Проективна методика «Кактус»;
• Методика «Шкала явної тривожності для дітей CMAS (The Children’s Form of Manifest Anxiety Scale)» (адаптована А.М.Прихожан).

 

    Розподіл  часу корекційної  програми:

      
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     Зміст програми:

     I етап: – орієнтовний  (2 заняття)

     Заняття 1.

     Мета: створення позитивного емоційного тепла, зімкнення групи, вироблення правил поведінки на заняттях.

     Обладнання: картки для візиток, фломастери.

     Час: 40 хвилин.

     Вправи:

1. «Здрастуйте, я радий познайомитися».
2. Вироблення правил поведінки на заняттях.
3. Гра «Вітри дують на…»
4. Гра «Хоровод»

     Заняття 2.

     Мета: розвиток здатності злагоджено працювати в групі, зімкнення групи.

     Обладнання: не потрібно.

     Час: 45 хвилин.

     Вправи:

1. Гра «Друкарська машинка»
2. Гра «Складемо історію»
3. Гра «Хоровод»

 

     II етап – реконструктивний (6 занять)

     Заняття 3.

     Мета: зняття напруги серед учасників, усвідомлення себе.

     Обладнання: папір, фломастери.

     Час: 40 хвилин.

     Вправи:

1. Гра «Чарівне слово»
2. Частини мого «Я»
3. Гра «Паровозик»
4. «Хоровод»

     Заняття 4

     Мета: Розвиток уваги до поведінки іншого й здатності до одержання зворотного зв'язку.

     Обладнання: шпилька або інший невеликий предмет.

     Час: 45 хвилин.

     Вправи:

1. Гра-тренінг «Митниця»

     Хід гри: Ведучий: «Пропоную попрактикувати в спостережливості, уважному аналізі поведінки іншої людини, умінні зрозуміти його щиросердечний стан. Отже, наша група – пасажири, що йдуть на рейс літака. Один з них – контрабандист. Він намагається вивезти із країни унікальний ювелірний виріб (у якості «предмета контрабанди» використається реальний маленький предмет – шпилька) «Отже, хто хоче бути митником?»

     Той, хто взяв на себе цю роль виходить. Один з учасників групи, за бажанням, ховає в себе шпильку, після чого впускають «митника». Повз нього по одному проходять «пасажири», він намагається визначити «Хто з них, привозить контрабанду». Щоб полегшити завдання, йому представляють дві або три спроби. Після того, як у ролі «митника» побували двоє – троє учасників, ведучий просить їх розповісти, на що вони орієнтувалися, визначаючи «контрабандиста».

2. Гра «Асоціації»

     Хід гри: Ведучий (учасники групи викликаються на цю роль добровільно) виходить, інші учасники групи загадують когось із тих, хто залишився. Ведучий по асоціаціях повинен відгадати того, хто загаданий групою. Перед початком гри ведучий пояснює, що всі питання повинні бути однотипні, – на що або на кого схожий той, кого загадали:

• на який час доби;
• на яку пору року;
• на яку погоду;
• на який день тижня;
• на які кольори веселки й т. д.

     Варто особливо нагадати, що завдання потрібно виконувати так, щоб не зачепити самолюбство, не образити того, хто був заданий.

3. «Хоровод»

     Хід гри: Учасники встають у коло, беруться за руки, дивляться один одному в очі й посміхаються.

     Заняття 5.

     Мета: розвиток розуміння про цінності іншої людини й здатності виражати свій емоційний стан.

     Обладнання: папір, ручки.

     Час: 45 хвилин.

     Вправи:

1. Гра «Вітання»

     Хід гри: «Обмін вітаннями – це обмін  людським теплом. Зустрічаючи людину, ми, насамперед, зустрічаємося з нею поглядом і виражаємо в тій або іншій формі, що ми раді існуванню цієї людини, раді, що він є серед нас. Звичайно, так відбувається, якщо ми щирі у вираженні своїх почуттів, якщо ми щирі у своїй поведінці. Давайте спробуємо різні форми. Для цього кожен учасник привітає всіх присутніх. Ведучий підходить до кожного учасника, і вони обмінюються різними вітаннями. Це можуть бути рукостискання, обійми, поплескування, захоплені вигуки, тихі багатозначні погляди й ін. «Подумайте, як краще привітати нового партнера, що підходить саме для цієї людини».

     Потім проводиться обговорення того, як кожен учасник почував себе, чи легко було привітати, які почуття  він вкладав у своє вітання.

2. Гра «Значимі люди»

     Хід гри: Ведучий просить учасників  гри розповісти про тих самих значимих для них людях. Це можуть бути не обов'язково ті, з ким він постійно спілкується в цей час, але неодмінно ті, хто значить для нього більше, ніж всі інші, кого він знав, хто для нього дорожче всіх. Ведучий також розповідає про значимих для нього людей.

     Ведучий просить учасників групи будувати оповідання за наступною схемою:

• хто вони;
• чим значимі для вас, чим дороги;
• так само чи близькі вони йому тепер, якщо мова йде про минуле;
• хотіли б вони їм що-небудь сказати, будь у них така можливість, прямо зараз (наприклад, є невиражене почуття подяки)

3. Гра «Список почуттів»

     Матеріали: папір, ручки.

     Хід гри: Ведучий: «У житті всі ми випробовуємо різні почуття – позитивні, негативні. Згадаєте їхні назви. Запишіть їх у два стовпчики: ліворуч – позитивні, праворуч – негативні».

     На  виконання завдання дається 5 хвилин. Після цього ведучий просить  підкреслити назву самого приємного  почуття серед перших і самого неприємного – серед других; запитує, скільки згадалося позитивних, і скільки – негативних.

     Дане  завдання має діагностичне значення. Благополучною ознакою є перевага кількості названих позитивних емоцій названо більше, дитині потрібно більше підтримки, тому що в нього, можливо, великий негативний досвід міжособистісних відносин. У таких випадках можна запитати, у якій ситуації виникає те почуття, що виділене як саме неприємне, а в який – саме приємне.

4. Хоровод

     Хід гри: Учасники вступають у коло, беруться за руки, дивляться один одному в  очі, посміхаються.

     Заняття 6.

     Мета: розвиток комунікативних навичок, усвідомлення різних рис характеру й почуттів.

     Обладнання: не потрібно.

     Час: 40 хвилин.

     Вправи:

1. Гра «Спина до спини»

     Хід гри: Ведучий говорить про те, що в групі є можливість одержати досвід спілкування, недоступний у повсякденному житті.

     Двоє  учасників групи сідають спиною до спини друг до друга й намагаються в такому положенні протягом 3–5 хвилин підтримувати розмову. По закінченні вони діляться своїми відчуттями.

     Ведучий задає питання:

• чи було це схоже на знайомі життєві ситуації (наприклад, телефонна розмова), у чому відмінності;
• чи легко було вести розмову;
• який виходить бесіда – більше відвертої чи ні.

2. Гра «Насос і м’яч».

     Діти  об’єднуються в парти. Один з пари – великий надувний м’яч, інший  насосом надуває цей м’яч. М’яч стоїть на напівзігнутих ногах, руки, шия розслаблені. Корпус нахилений дещо вперед, голова опущена (м’яч не наповнений повітрям). Товариш починає надувати м’яч, супроводжуючи рухи рук (вони качають повітря) звуком «С». з кожною подачею повітря м’яч надувається все більше. Почувши перший звук «С», він вдихає порцію повітря, одночасно випрямляючи ноги в колінах, після другого «С» - випрямивши тулуб, після третього – у м’яча піднімається голова, після четвертого – надулися щоки і навіть відійшли від боків. М’яч надутий. Насос перестав накачувати. Товариш «вибирає» із м’яча шланг насоса… З м’яча з силою виходить повітря зі звуком «Ш». Тіло знову здулося, повернулось в перше положення. Діти обмінюються ролями.

3. Хоровод

     Хід гри: Учасники вступають у коло, беруться за руки, дивляться один одному в  очі, посміхаються.

     Заняття 7.

     Мета: Формування позитивних стратегій взаємодії.

     Обладнання: аркуші паперу, ручки.

     Час: 45 хвилин.

     Вправи:

1. Гра «За що ми любимо»
2. Гра «Сліпий і поводир»
3. «Хоровод»

     Заняття 8.

     Мета: Підвищення усвідомленості про власну значимість і про цінності іншої людини, усвідомлення проблем у відносинах з людьми.

     Обладнання: кольорові олівці, аркуші паперу.

     Час: 45 хвилин.

     Вправи:

1. Гра «Я не такий, як всі, і всі ми різні»
2. Гра «Мій портрет у променях сонця»
3. «Хоровод»

 

III етап. закріпляючий (2 заняття)

     Заняття 9.

     Мета: Усвідомлення проблем у відносинах з людьми, активізація самосвідомості.

     Обладнання: ручки, аркуші паперу.

     Час: 40 хвилин.

1. Гра «Продовжити речення»
2. Гра «Подяка без слів»
3. «Хоровод»

 
 

     Заняття 10.

     Мета: усвідомлення мотивів міжособистісних відносин, завершення групи.

     Обладнання: не потрібно.

     Час: 40 хвилин.

1. Завершення групи.
2. Заключне слово ведучого.

     3. «Хоровод» 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Список  використаних джерел 

     

1. Овчарова  Р.В. Практическая психология в начальной  школе. – М.: Сфера, 1996 – 240 с.
2. Клюева Н.В., Касаткина Ю.В. Учим детей общению. Популярное пособие для родителей и педагогов. – Ярославль: Академия развития, 1997 – 240 с.
3. Корекція підвищеної тривожності у дітей / Міняєва А. – Психологічна газета. - №22 (94), 2007. – с.3-9
4. http://argo1.com.ua/11.htm