Лікарсько-педагогічний контроль за фізичним вихованням в школі

 
 

Відділ  освіти 

   
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Лікарсько-педагогічний контроль за фізичним вихованням в школі 

(методичні  рекомендації) 
 
 

2011 рік 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

      В методичних рекомендаціях висвітлено питання лікарсько-педагогічного  контролю за фізичним вихованням в  школі, методику

      медичного спостереження, хронометражу уроку  фізичної культури, проведення санітарно-освітньої  роботи.

      Рекомендовано лікарям, вчителям фізичної культури, директорам шкіл. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Зміст 

1. Передмова 4

2. Завдання, форми і методи лікарсько-педагогічного контролю за фізичним вихованням в школі 5

3. Медичний  огляд школярів в зв'язку з  заняттям фізичними вправами 8

4. Тимчасові  протипоказання і обмеження в  навантаженні при заняттях фізичними  вправами 11

5. Заключення  за результатами медичних обстежень 19

6. Медичне  спостереження за уроками фізичної  культури 23

7. Спостереження за умовами проведення занять 28

8. Профілактика  спортивного травматизму 31

9. Лікарсько-педагогічний  контроль за проведенням спортивно-масових  заходів 32

10. Санітарно-освітня робота 33

11. Додатки 38

Література 41 

 

      

Передмова 

     Створення умов для повноцінного використання фізичного виховання як цінного  засобу оздоровлення, пропаганди здорового  способу життя вимагає від  педагогів та лікарів переосмислення значення фізичної культури для підростаючого покоління.

     Фізичне виховання – могутній засіб активного  впливу на розвиток організму і удосконалення  його функцій. Лікар школи повинен  бути активним учасником роботи по фізичному вихованню в школі. Він здійснює спостереження за заняттями фізичними вправами і спортом у відповідності з особливостями організму школярів різного віку й статі та стану їх здоров'я і фізичного розвитку. Недостатність знань і досвіду в цій роботі створює для лікарів, педагогів значні труднощі.

     В методичних рекомендаціях подано завдання, форми і методи лікарсько-педагогічного контролю за фізичним вихованням, загальні дані про медичний огляд школярів в зв’язку з заняттями фізичними вправами. Наведено тимчасові протипоказання й обмеження в навантаженні при заняттях фізичними вправами, методика медичного спостереження, хронометраж уроку фізичної культури, методику проведення санітарно-освітньої роботи.

     Даний посібник може буде корисним медичному  персоналу, вчителям фізичної культури, директорам шкіл, студентам інститутів фізичної культури, педагогічних коледжів.

 

Завдання, форми і методи

лікарсько-педагогічного  контролю

за  фізичним вихованням в школі 

     Належний  стан фізичного виховання в школі  можливий при активній участі в ньому  лікаря школи, який підтримує тісний зв’язок з вчителями фізичної культури, інакше кажучи, при повноцінному лікарсько-педагогічному контролі.

     Основні завдання лікарсько-педагогічного  контролю за фізичним вихованням наступні: забезпечення правильного використання засобів і методів фізичного  виховання, створення належних санітарно-гігієнічних умов для занять, проведення відповідних заходів щодо попередження і виправлення дефектів фізичного розвитку, використання фізичних вправ у лікувальних цілях.

     Для виконання першого завдання необхідно, щоб всі заходи з фізичного виховання проводилися з врахуванням фізичного стану і вікових особливостей учнів, при дотриманні поступовості і послідовності, доступності і міцності закріплення умінь і навичок.

     Лікар повинен допомагати в складанні  планів і контролювати проведення всіх заходів по фізичному вихованню. Для цього йому потрібно добре знати фізичний стан учнів.

     Дані  про фізичний стан отримуються під  час систематичних лікарсько-педагогічних спостережень, які проводяться в  наступній формі: щорічні поглиблені медичні огляди; спеціальні медичні огляди учнів, які займаються спортом; періодичні медичні огляди перед змаганнями; а також в зв'язку із захворюваннями, скаргами по інших показниках, лікарсько-педагогічні спостереження в процесі уроків, позакласних заходів під час фізкультурно-оздоровчих заходів в режимі дня.

     Виявлення в результаті оглядів і спостережень змін у стані здоров'я учнів  повинні бути предметом обговорення  на педагогічних радах.

     В процесі лікарсько-педагогічного  контролю за фізичним вихованням лікар повинен домагатися:

     - відповідності застосовування вчителем  фізичної культури засобів і  методів фізичного виховання  фізичному стану і віку школярів;

     - правильному розподілу часу на  заняттях з фізичної культури  в розкладі навчальних занять  та при проведенні занять спецмедгруп.

     Лікар приймає активну участь в створенні  санітарно-гігієнічних умов для  проведення фізичного виховання. Це є другим важливим завданням лікарсько-педагогічного  контролю. Лікар повинен також  брати участь у плануванні і спостереженні за дотриманням норм при будівництві спортивних споруд (майданчиків, катків), у встановленні відповідних вимог до мікроклімату в спортивних, тренажерних залах, кліматичних норм для занять на свіжому повітрі, форми спортивного одягу.

     Суттєвим  розділом цієї роботи є також проведення систематичного санітарно-гігієнічного спостереження за місцями і умовами занять по фізичній культурі і спорту, контроль за дотриманням учнями правил гігієни, одягом і взуттям при заняттях фізичними вправами і спортом, навчання учнів самоконтролю.

     Третє завдання лікарсько-педагогічного  контролю за фізичним вихованням полягає  в проведенні заходів з попередження і виправлення вад фізичного  розвитку й відхилень у стані  здоров'я школярів. Вирішення даного завдання забезпечується медичним обстеженням, спостереженням у процесі занять фізичною культурою з початковими ступенями порушень постави, деформації хребта (сколіозів) і аналізом причин появи цих дефектів будови тіла (невідповідність шкільних меблів і освітлення, недостатнє володіння методикою проведення уроків).

     Досить  важливою є участь лікаря в заходах  з попередження травматизму під  час занять фізичної культури і спортивно-масових  заходів.

     Лікар забезпечує медичне обслуговування спортивних змагань, здачу учнями нормативів орієнтовного (обов'язкового) комплексного тесту оцінки фізичної підготовленості, Державних тестів, походів і масових спортивних заходів.

     Основною  умовою успіху лікарсько-педагогічного  контролю є спільна робота лікаря і вчителя фізичної культури, а  також залучення до нього всього педагогічного колективу і самих учнів. В основі цієї спільної роботи повинна бути систематична взаємодопомога, участь вчителів фізичної культури в проведенні медичних оглядів, спільне визначення рівня фізичного розвитку окремих учнів, лікарсько-педагогічний контроль за уроками фізичної культури, занять спецмедгруп, участь лікаря в плануванні всіх спортивно-масових заходів.

     Лікар проводить роботу з вчителями  щодо знань про фізичну культуру: володіння віковими особливостями  школярів, стану здоров'я, фізичного розвитку і фізичної підготовки; впливу фізичних вправ на організм, вміння визначити втому і ступінь фізичного навантаження на уроках; дотримання санітарно-гігієнічних вимог, попередження травматизму; вміле використання загартування в процесі занять фізичними вправами; усвідомлення необхідності заняття спортом, навичок особистої і загальної гігієни.

     Лікарсько-педагогічний контроль за фізичним вихованням повинен  бути виражений в загальному плані  лікарсько-профілактичного обслуговування учнів. Для цього в план повинні бути занесені: щорічні медичні огляди школярів, медичне обслуговування шкільних спортивно-масових заходів; заходи по санітарно-гігієнічному забезпеченню занять, попередження травматизму й загартування, санітарно-освітня робота з учасниками навчально-виховного процесу. 
 
 

 

Медичний огляд  учнів 

в зв'язку з заняттям фізичними вправами 

     Лікар, який приймає активну участь в  процесі фізичного виховання, повинен  мати повне уявлення про фізичний розвиток учнів і володіти знаннями вікових особливостей та вплив фізичних вправ на організм школярів.

     Фізичний  стан визначається на основі оцінювання стану здоров'я, фізичного розвитку і фізичної підготовки учнів.

     Фізичний  стан учнів лікар вивчає у процесі  щорічних медичних оглядів, обстежень, пов'язаних із зверненням учнів до лікаря, і спеціальних оглядів в зв'язку з заняттями фізичною культурою і спортом. До спеціальних оглядів відносяться, зокрема, спостереження в процесі занять фізичною культурою, на корекційних заняттях, змаганнях.

     При проведенні щорічних обстежень учнів лікар повинен дати відповідь на такі питання:

     - чи може учень виконати нормативи,  які передбачені навчальною програмою  з фізичної культури, чи йому  потрібні обмеження і які;

     - чи потрібні учневі заняття  фізичними вправами з лікувальною метою (корегуюча гімнастика і т.д.);

     - чи може учень займатися в  спортивних секціях, приймати  участь в тренувальних заняттях  і змаганнях, в яких саме  і при яких умовах.

     Об'єм і характер обстежень повинен  видозмінюватися в залежності від  віку, бажання учня займатися окремими видами спорту та інших причин. Особлива увага звертається на обстеження постави, з метою її правильного формування і виправлення вад.

     При оглядах учнів, які звернулися за медичною допомогою чи за порадою  до лікаря, необхідно, поряд з наданням відповідної медичної допомоги, виявляти, чи не потребує обстежуваний тимчасового обмеження в фізичному навантаженні чи звільнені від занять фізичною культурою. Методика обстеження вибирається з врахуванням перенесеного захворювання. Обов’язково даються вказівки про те, яке навантаження повинен виконувати учень, включаючись в заняття фізичної культури.

     Спеціальні  обстеження в зв'язку з заняттями  фізичною культурою повинні проходити  учні:

     - які готуються у складі збірних  команд школи (незалежно від виду спорту);

     - які тренуються до майбутніх  змагань у видах спорту, які  вимагають потужних і довготривалих  навантажень, таких як біг на  середні та довгі дистанції,  спортивні ігри, туризм;

     - в яких в процесі занять  фізичною культурою, виявилась  втома, перевтома, чи хворобливий стан;

     - які не можуть взагалі чи  своєчасно здати навчальні нормативи  чи вимоги;

     - які за станом здоров'я віднесені  до спеціальної медичної групи.  При таких обстеженнях обов'язково  проводяться загальний лікарський  огляд і функціональні проби серцево-судинної системи (проба вибирається в залежності від віку).

     Інші  види обстежень визначаються очікуваним фізичним навантаженням і фізичним станом. Наприклад, повинні бути включені:

     - обстеження покриву шкіри при  допущенні до плавання;

     - виявлення особливостей будови тіла і стан опорно-рухового апарату при допуску до занять гімнастикою;

     - виявлення функціонального стану  дихальної і серцево-судинної  систем при наявності в анамнезі  захворювань легень;

     - рентгеноскопія органів грудної  клітки і загально клінічні аналізи крові і сечі для видів спорту, які вимагають великих навантажень (лижі, велосипед та ін.) при відхиленнях в окремих системах організму;

     - консультативні огляди лікарів-спеціалістів (педіатра, невропатолога, хірурга,  отоларинголога, окуліста та ін.) при відхиленнях в окремих системах організму.

     При повторних обстеженнях особлива увага звертається на вивчення тих  органів та функцій, які під впливом  занять можуть призвести до найбільш характерних змін чи стан яких викликає сумнів у вчителя. Терміни повторних обстежень залежать від інтенсивності занять, участі в змаганнях та ін.

     Дані  спеціальних обстежень заносяться в медичну карту (форма №26) учня, а для учнів, які систематично тренуються – до лікарсько-контрольної  картки спортсмена. Відповідна корекція проводиться і в листках здоров'я у класних журналах.

Анамнез

     При всіх перерахованих видах лікарських обстежень загальний анамнез  доповнюється відомостями, які стосуються занять фізичною культурою і спортом. Необхідно при цьому виявити:

     - любить учень займатися фізичною культурою і спортом чи старається звільнитися від занять і чому;

     - займається лише на уроках  фізкультури, згідно розкладу, чи  відвідує спортивні секції в  позаурочний час;

     - які види фізичних вправ особливо  подобаються і якими видами спорту займається систематично;

     - самопочуття учня під час і  після занять фізичною культурою,  тренувань, здачі навчальних нормативів, змагань;

     - успішність учня з фізичної  культури (бали, причини середнього  чи початкового рівня знань,  умінь і навичок);

     - здача навчальних нормативів, орієнтовного (обов'язкового) комплексного тесту  оцінки фізичної підготовленості,  державного тестування.

     При поточних обстеженнях звертається  увага на відношення до уроків фізичної культури, тренувань (бажання займатися, байдуже відношення до занять, поява огиди й пропуски без поважних причин, відмова занять лише при наполегливості вчителя), виявляються зміни в самопочутті в зв’язку з заняттями (погіршення сну, апетиту, зниження працездатності, яка впливає на успішність), зміни у взаємовідносинах з учнями (поява гарячковості, яка раніше була відсутня, частих суперечок з друзями, погіршення відношення до учня з боку колективу і т.д.).

     Ці  дані дозволяють виявити відхилення у стані здоров'я учня, появи  у нього перевтоми чи перетренованості під впливом неефективних занять фізичною культурою. 
 

 

 

Тимчасові протипоказання і  обмеження 

в навантаженні при  заняттях фізичними  вправами 

     Істотними є терміни, на які повинна бути повністю або часткова рекомендація лікаря на звільнення від фізичних вправ учнів в зв'язку з перенесеною ним хворобою чи патологічних станах.

     Тимчасове повне звільнення від уроків фізичної культури необхідно рекомендувати учням:

     - в період одужання після гострих  захворювань;

     - при загостренні хронічних захворювань;

     - після операційного втручання;

     - при ознаках перенапруги, перевтоми  і перетренованості.

     Тимчасове звільнення від деяких видів вправ чи обмеження в навантаженні повинні рекомендуватися учням:

     - які мали до цього тимчасове  повне звільнення;

     - при наявності не різко вираженої перевтоми і внаслідок перенапруги;

     - в деяких випадках, коли бурхливо  проходить статеве дозрівання (наприклад,  при відставанні серця в розвитку);

     - при деяких порушеннях опорно-рухового  апарату, які потребують застосування  спеціальних корегуючих вправ (в першу чергу при сколіозах);

     - при переході від занять лікувальною  фізичною культурою або занять  в спеціальній медичній групі.

     Терміни відновлення занять після різного роду захворювань визначаються індивідуально для кожного учня, враховуючи при цьому клінічні дані.

     Для зразка можна скористатися схемою, складеною проф. Д.М.Російським і  доц. Сєркіним зі змінами і доповненнями, які внесли Є.І.Янкелевич і проф. В.К.Добровольський (див. таблицю 1).

     В доповнення до схеми слід вказати, що кожна активізація туберкульозної інтоксикації виключає продовження занять фізичними вправами аж до моменту, коли процес прийме інактивний характер.

     При захворюваннях опорно-рухового апарату, нервової системи, хворобах вух, очей –  питання про заняття вирішується на основі заключення лікарів-спеціалістів. 

 

Таблиця 1

Терміни початку занять фізичними  вправами

після гострих та інфекційних  захворювань 

Назва хвороби Ознаки  одужання Через скільки  днів від моменту одужання можна Примітка
Приступати 

до занять фізкультурою

Почати тренування Приймати участь в змаганнях
Ангіна (катаральна, фолікулярна, лакунарна) Відсутність загальних  процесів в зіві (червоності, припухлості  і т.д.) і болі при ковтанні. Нормальна  температура протягом 2 днів. Задовільний  загальний стан. 6 -7 12 -14 20 -22 Обмеження при  заняттях взимку і плаванням в  зв'язку з небезпекою різкого охолодження  тіла.
Ангіна  флегмонозна Задовільне  загальне самопочуття. Відсутність  больових відчуттів в зіві і шийних лімфатичних вузлах. Нормальна температура  протягом не менше 7 днів. 14-15 20 -21 30 -35 При допуску  до змагань особливу увагу звертати на стан серцево-судинної системи. Обов'язкове проведення функціональних проб.
Апендицит гострий Задовільне  загальне самопочуття. Нормальна температура  протягом 10 днів. Відсутність болі і напруги черевної порожнини в районі апендикса при прощупуванні. 7 – 10 14 – 18 25 – 30 Рекомендується  оперативне втручання.
Після операції (пройшла без ускладнень) на апендицит Гарний безболісний  рухомий післяопераційний рубець. Безболісна напруга м'язів черевного пресу. 10 – 15 20 – 25 30 – 40 Обмежити вправи на гімнастичних приладах, стрибки  і підняття ваги.
Бронхіт гострий, гострий катар верхніх  дихальних шляхів. Задовільний загальний  стан. Нормальна температура, відсутність  кашлю. Відсутність хрипів в легенях. 6 – 8 10 – 12 14 – 16 Остерігатись  різкого і особливо раптового  охолодження дихальних шляхів при  фізичних вправах.
Вітряна віспа Задовільне  загальне самопочуття. Нормальна температура  не менше 7 днів. Відсутність больових явищ зі сторони дихальних шляхів, суглобів і шкіри. 7 – 8 10 – 12 16 – 18  
Гостре  запалення придаткових порожнин носа (фронтит, гайморит) Нормальна температура  не менше 14 днів. Повне зникнення  болі і неприємних відчуттів в  уражених ділянках. 8 – 9 16 – 18 20 – 25 Особлива обережність  при заняттях зимовими видами спорту. Необхідне поступове загартування.
Запалення легень (катаральне і крупозне) Задовільний загальний  стан. Нормальна температура протягом не менше 14 днів. Відсутність кашлю. Нормальні дані при аускультації і перкусії. 12 – 14 18 – 20 25 – 30 При затяжному  катаральному запаленні і при  тяжких формах крупозного запалення  терміни збільшуються на 2-3 тижні.
Гастроентерити  та інші гострі розлади кишково-шлункового тракту Зникнення всіх больових явищ (болі, нудоти, поносу і т.д.) 2 – 3 5 – 6 10 – 12 Слід звертати більше уваги на дотримання харчового  режиму.
Грип:

а) катаральна, шлунково-кишкова  і нервова форми, легкі і середні  випадки (підвищена температура  не більше 4 діб, відсутність чіткого  виразу місцевих явищ)

Задовільний загальний  стан. Нормальна температура не менше 5 днів, повна відсутність больових симптомів зі сторони дихальних  шляхів, серця, шлунково-кишкового тракту та інших органів. Задовільні показники  серцево-судинних функціональних проб. 4 – 5 6 – 8 10 – 12  
б) більш тяжкі випадки (підвищена  температура більше 5 діб, виражені розлади зі сторони окремих органів, а також різко виражені явища  загальної інтоксикації) Задовільне  загальне самопочуття. Нормальна температура  не менше 7 днів. Інші признаки як при легких формах грипу. Задовільний результат функціональних серцево-судинних проб. 10 – 12 18 – 20 30 – 40 При допущенні  до змагань обов'язково ретельно обстежити  серцево-судинну систему і провести функціональні проби.
Дизентерія Задовільне  загальне самопочуття. Нормальне випорожнення протягом не менше 15 діб. Хороший апетит. Близька до звичайної вага. Задовільний  результат серцево-судинних функціональних проб. 14 – 16 20 – 22 30 – 35 Необхідний  ретельний контроль за самопочуттям серцево-судинної системи і кишечником.
Дифтерія Нормальна температура  протягом не менше 15 днів. Добре самопочуття. Повне зникнення больових явищ зі сторони залоз. Відсутність патологічних змін в сечі. 30 – 35 40 – 50 60 – 75 Лікарський  нагляд

протягом 2 -3 міс.

Ретельний контроль за роботою серця.

Особлива обережність  і поступовість втягування в заняття.

Обов'язкові контрольні аналізи сечі.

Кір Нормальна температура  не менше 7 днів; стала робота кишечнику, повна відсутність залишків висипки  на шкірі. 14 – 16 20 – 21 25 – 30  
Малярія Задовільне  загальне самопочуття.

Нормальна температура  не менше 10 днів. Відсутність збільшення селезінки.

6 – 7 9 – 10 14 – 16 Особлива обережність  по відношенню до плавання і дії  сонячних променів.
Запалення нирок (гострий нефрит) Відсутність набряків. Відсутність в сечі білка і  елементів формули крові при  трьох повторних дослідженнях через  кожні 5 днів. 30 – 35 40 – 50 60 – 90 Систематичний

лікарський нагляд.

Обов'язкові повторні

аналізи сечі після 2-3

тренувань протягом 2-3 місяців.

Гострі  і підгострі захворювання шкіри  та слизистих оболонок, які не викликають різких больових явищ чи обмеження  рухів (стригучий лишай короста  та ін.) Час повного  одужання встановлюється лікуючим лікарем-спеціалістом і характеризується повною відсутністю прояву хвороби та відсутністю рецидивів протягом 8-15 днів. 7 – 10 11 – 14 15 – 21  
Гостре  розширення серця (внаслідок спортивних чи інших перенаван-тажень) Задовільне  загальне самопочуття, відсутність  частого дихання при русі. Відновлення  нормальних розмірів серця, чисті, ясні тони. Задовільний результат функціональних проб серцево-судинної системи. 30 – 45 60 – 75 90 – 120 Ретельний педагогічний і лікарський нагляд в умовах лікарського  кабінету і на уроках фізичної культури.
Отит (гострий) Нормальна температура  не менше 5 днів і відсутність больових явищ. 14 – 16 20 - 25 30 – 40 Необхідне особливе застереження при заняттях плаванням.
Плеврит сухий Нормальна температура  не менше 20 днів. Задовільне загальне самопочуття. Відсутність больових симптомів легень і бронхів. 14 – 16 20 -24 30 – 35 Рекомендується  загартування. Уникати застуди.
Плеврит ексудативний Відсутність ознак  випоту в плеврі. 40 – 50 60 – 80 90 – 105 Рекомендується  загартування. Уникати застуди.
Ревматизм гострий Задовільне  самопочуття. Нормальна температура не менше як 30 днів. Повна відсутність деформацій і болі в суглобах при рухах. Відсутність больових явищ зі сторони серця. 6-8 міс. 1 – 1,5 року 2 – 2,5 роки Призначаються заняття лікувальною гімнастикою. Дуже обережне і поступове тренування, яке краще починати влітку.
Струс мозку Задовільне  загальне самопочуття. Повна відсутність  головної болі і запаморочення як в спокої так і при русі (протягом не менше 15 днів). Нормальні рефлекси. 20 – 25 30 – 40 60 – 90 Виключається  на півроку здача нормативів і тренування, які пов'язані з різкими струсами тіла (стрибки, футбол і т.д.)
Скарлатина Задовільне  загальне самопочуття. Нормальна температура  не менше як 20 днів. Повна відсутність  злущування шкіри. Відсутність патологічних змін в сечі. 30 – 40 50 – 60 75 – 90 Особлива обережність  і поступовість в загальному навантаженні на заняттях. Обов'язковий аналіз сечі перед початком тренувань і після  одного з перших занять.
 
 

     Терміни, при яких повинні бути припинені  заняття в спортивних секціях при явищах перетренованості (див. таблицю 2). 

 

Таблиця 2

Терміни відновлення занять

в спортивних секціях  при перетренованості 

 
Характеристика  ступеня

перетренованості

Термін початку

занять

від моменту

одужання

 
Примітка
Явища перетренованості з переважанням функціональних порушень: велика кількість скарг, наявність вегетативних неврозів, зниження або припинення росту спортивних досягнень, погіршення пристосування до фізичного навантаження. 15 – 30 днів Відновлення тренування при умові змін режиму і зниження інтенсивності.
Явища перетренованості, при яких, поряд  з нервово-психічними явищами, має  місце серцево-судинна недостатність, збільшення розмірів серця, погіршення пристосування до навантажень на витривалість та ін. 1 – 2 місяці Відновлення тренувань при зміні їх методики і ретельний лікарсько-педагогічний контроль

     Терміни початку занять після деяких ушкоджень  опорно-рухового апарату наводяться в таблиці 3.

     Звільнення  від уроків фізичної культури і обмеження  в навантаженні фізичними вправами необхідно проводити з врахуванням не тільки даних медичного обстеження, але і санітарно-гігієнічних умов занять. Учні, в яких термін звільнення від занять завершився, допускаються до них тільки після повторних медичних оглядів (див. таблицю 3). 

Таблиця 3

Терміни відновлення занять

фізичними вправами після ушкоджень  опорно-рухового апарату 

Назва ушкодження Термін початку  занять Примітка
Переломи  кісток

нижніх  кінцівок:

щиколотки (кісточки)

45 – 60 днів 

із дня  зняття іммобілізуючої пов’язки

При наявності підвивиху гомілковоступневого суглобу або розходження „вилки” не раніше 90 днів.
кісток  гомілки 90 – 120 днів 

із дня  зняття іммобілізуючої пов’язки.

При переломі однієї малогомілкової кістки без зміщення термін може бути зменшений до 30 – 45 днів.
стегнової кістки 5-6 місяців 

з дня  зняття іммобілізації.

При незадовільному положенні уламків -індивідуально, в залежності від стану кісткового мозолю і функції.
кісток  ступні з положенням уламків, які  не порушили склепіння і ресорну  функцію ступні 2-3 місяців

з дня  зняття гіпсової пов'язки.

Обов'язкове носіння  ортопедичної устілки (супінатора) не менше 6 місяців.
кісток  ступні з положенням уламків, які  порушили склепіння і ресорну  функцію 4-6 місяців 

з дня  зняття гіпсової пов'язки.

Спочатку, на термін 4-6 міс. дозволяється допуск тільки до фізичних вправ, які не потребують довготривалого опорного навантаження на нижні кінцівки.
Переломи  кісток

верхніх кінцівок:

передпліччя

45-60 днів із  дня

іммобілізації.

При наявності  незадовільного положення уламків виключаються вправи на гімнастичних приладах, боротьба, підняття ваги.
плеча 60-90 днів 

із дня  зняття іммобілізації.

Під час  занять гімнастикою, підняття ваги, боротьбою  у всіх випадках термін визначається індивідуально в залежності від  ступеня відновлення функції кінцівки.
кісток  кисті та пальців 30-45 днів 

із дня  перелому.

ключиці 45-60 днів 

із дня  перелому.

При хорошій  консолідації і відсутності неврогенних  ускладнень.
Компресійні переломи в грудному та поперековому відділах хребта 10-12 місяців

з дня  перелому.

При відсутності  будь-яких скарг у всіх випадках протипоказана спортивна гімнастика, підняття ваги, боротьба, акробатика, стрибки  на лижах і у воду.
„Розтягнення” зв'язкового апарату  гомілковоступневого  суглобу:

1-ї ступені  – з мікро  пошкодженнями зв'язкового апарату

Через 7-10

днів  після пошкодження.

Необхідно на термін 30-60 днів бинтування суглобу еластичним бинтом на період занять фізичними  вправами.
2-ї  ступені – з вираженим пошкодженням  зв'язкового апарату Через 14-21

день  після пошкодження.

 
3-ї  ступені – при наявності відривних  переломів Через 21-45

днів  після пошкодження.

 
„Розтяг”  і забій колінного  суглобу:

без гемартрозу і без пошкоджень зв'язкового апарату

Через 10-14

днів  після пошкодження.

 
з незначним крововиливом в суглоб і незначним пошкодження зв'язкового апарату Через 14-28

днів  після пошкодженням.

При повному  зникненні випоту з суглобу.
з гемартрозом і пошкодженням зв'язкового апарату Не раніше, ніж  через 45 днів з дня пошкодження. Теж саме.
після операції видалення менісків колінного суглобу 90-180 днів після  операції. Плавання дозволяється не раніше 90 днів, гімнастика не раніше 120 – 150 днів, всі інші види спорту не раніше 180 днів.
Вивихи  ліктьового і плечового суглобів. 30-60 днів з  дня вивиху. При відсутності обмежень рухів, болі і розхитаності суглобу.
„Розтягнення” променевозап’ясткового і плечового  суглобів 7-30 днів з  дня пошкодження. В залежності від  клінічних даних і успіху лікування.

  

Заключення  за результатами

медичних  обстежень 

     За  результатами медичного огляду школярі тимчасово розподіляються на основну, підготовчу і спеціальну медичні групи. Всі вони відвідують обов'язкові уроки, але виконують загальнорозвиваючі і коригуючі вправи з різним фізичним навантаженням та ті, які їм не протипоказані. Крім цього для учнів спеціальної медичної групи організовуються додаткові заняття за спеціальною програмою, які проводить відповідно підготовлений учитель.

     За  даними медичних обстежень складають  індивідуальні заключення на кожного  учня.

     Заключення  по щорічних чи спеціальних обстеженнях повинні включати дані, необхідні для уточнення змісту і методики проведення уроків фізичної культури, занять спеціальних медичних груп, позакласної роботи. Заключення по поточних обстеженнях повинні доповнювати або видозмінювати головне заключення в залежності від змін у фізичному стані учнів (в зв'язку з перенесеними хворобами, з перетренуванням чи при інших обставинах).

     При щорічних і спеціальних обстеженнях  оцінка стану здоров'я повинна  бути зроблена, враховуючи як морфологічні так і функціональні ознаки. Особливо уважно оцінюються особливості опорно-рухового апарату та інших органів, які затруднюють виконання тих чи інших вправ. Спостерігають відхилення в процесі розвитку організму учнів в порівнянні з середніми віковими даними.

     Оцінка  фізичного розвитку здійснюється на основі даних антропометричних вимірювань: ваги тіла, зросту стоячи і сидячи, окружності грудей, життєвої ємкості легень і  станової сили, які порівнюються з  середніми величинами цих показників. Враховується стан зовнішнього покриву тіла (шкіри, волосяного покриву, підшкірної жирової клітковини і т.д.), особливості хребта, м’язів та будови тіла.

     Оцінка  рівня фізичної підготовленості  проводиться за результатами здачі  орієнтовного (обов’язкового) комплексного тестів навчальних нормативів, функціональних проб і спостережень, які проводяться під час виконання фізичних вправ на уроках фізичної культури.

     Узагальнююча  характеристика фізичного стану  в лаконічній, але змістовній формі  записується в картці медичного  огляду (форма № 26). Обов'язково відмічається ступінь відповідності фізичного розвитку паспортному віку.

Лікарсько-педагогічний контроль за фізичним вихованням в школі