Логістика

1) Логістика туризму – новітній науково-практичний напрямок, який досліджує догістичні особливості туристичної галузі, зокрема прикладає логістичні засади до її геопросторової організації та управління. Застосування логістичних засад в діяльності туристичних підприємств дозволяє значно підвищити прибутковість туристичного бізнесу за рахунок скорочення витрат та підвищення рівня логістичної координації всіх операцій з обслуговування туристів. Комплекс складових туристичної послуги охоплює засоби розміщення та харчування туристів, їх транспортування та програмно-екскурсійне забезпечення, інформаційне та фінансове обслуговування тощо. У функціональному аспекті як окрема туристична послуга, так і її компонентні складові обов’язково передбачають логістичні функції постачання, виробництва та збуту. Тому кожну компонентну складову турпослуги слід розглядати як окрему туристичну підсистему, а це надає можливість організації діяльності всього туристичного комплексу певного геопросторового рівня: локального (тур); мікро (туристичне підприємство); мезо (туристичне господарство області, туристичної зони чи курортополісу); макро (туристична індустрія держави), мега (туристичні макрорегіони світу чи інтеграційні об’єднання), мета (світовий туризм). Логістичний підхід сприяє вирішенню проблеми сталого розвитку туризму, збереження та відновлення ресурсної бази галузі; дозволяє зменшити (а в ідеалі - виключити) ризики погіршення екологічної ситуації, зниження якості туристичних послуг, що надаються, загрози здоров’ю та безпеці туристів, отже, може служити основою для визначення стратегії сталого розвитку туризму в країні та її регіонах.

Логістика туризму розглядається  нами як складова логістики послуг,  відповідно включає розгляд особливостей та класифікації послуг, сутності та складу туристичних та готельних послуг, зростання значення національного та міжнародного туризму, а також концептуальних основ логістики послуг. Теоретичні засади логістики туризму передбачають висвітлення комплексної структури логістики туризму, особливостей обслуговуючих потоків у логістиці туризму, а також базових понять цього напрямку. Розкриття логістичних основ сталого розвитку туризму охоплює концепцію сталого розвитку туризму, принципову логістичну модель розвитку галузі, характеристику логістичного потенціалу туристопотоку, ресурсної та матеріально-технічної бази туризму, розгорнуту логістичну модель та логістичний аудит сталого розвитку туризму, а також приклади застосування логістичного підходу в українському туризмі.

Логістика ресурсної бази туризму висвітлює такі питання, як значення ресурсної бази в туризмі  та її логістичної оцінки, особливості  визначення логістичного потенціалу рекреаційно-туристичних ресурсів та розрахунки логістичного потенціалу морської пляжної зони. Логістика турфірми охоплює концепцію логістики туристичного підприємства, питання стратегії, планування та організаційні форми логістики турфірми, вертикальної та горизонтальної інтеграції в туризмі, а також особливості логістичних каналів просування тур -продукту за традиційним та новітнім підходами. В розділі про логістику туру розглядається класифікація та логістична розробка туру, класифікація туристичних маршрутів, узагальнена методика логістичної оптимізації туру із застосуванням теорії графів. Логістика міжнародного туризму передбачає висвітлення чинників розвитку міжнародного туризму, характеристику туристопотоків за макрорегіонами світу та фінансових потоків у міжнародному туризмі, а також моделей управління туристичним бізнесом за кордоном. Логістика готельних послуг у туризмі має своїм змістом розкриття сутності сектору розміщення як основного постачальника туристичних послуг, логістичного циклу обслуговування туристів у готелях, логістичних потоків та вузлів у готельному господарстві, логістичної системи управління готелями.

2) Маркетинг в індустрії гостинності покликаний виявити потреби

клієнтів, створити привабливі туристичні і готельні послуги, ознайомити

потенційних гостей з доступними для них продуктами, проінформувати їх

про місце, де ці послуги  можна придбати. Таким чином, практичне 

призначення маркетингу: досліджувати ринок, спланувати продукт,

рекламувати і просувати  його,  формувати  попит та стимулювати  збут.

Тільки після такої  активної діяльності підприємство індустрії  гостинності 

може розраховувати на отримання прибутку і досягнення своїх цілей.

Для здійснення успішної діяльності на ринку необхідна детально

розроблена і добре  продумана продуктова стратегія. Стратегічні  рішення 

по продукту є головними  в рамках загальної маркетингової  стратегії 

підприємства сфери гостинності. Це пов'язано з тим, що туристський 

продукт служить ефективним засобом дії на ринок, головною турботою

підприємства і джерелом отримання прибутку. Крім того, він  є 

центральним елементом комплексу  маркетингу.

Для  формування продуктової  стратегії курортно-рекреаційного

комплексу (КРК) «Море» м. Алушта, за допомогою методу SWOT- аналізу,

були  визначені сильні і слабкі сторони підприємства, а  також його

ринкові можливості і загрози. Проаналізувавши і зіставивши можливості з 

сильними сторонами КРК "Море", приходимо до висновку, що за даних 

умов для курортного комплексу  буде вигідно:

- позиціонувати себе як  перший  SPА-курорт в Криму з

ексклюзивними оздоровчими  послугами;

- розширити асортимент  додаткових послуг за рахунок 

використання нових технологій і методів лікування, а також  спеціальних 

послуг для різних сегментів  клієнтів;

- підвищити престижність  відпочинку і лікування в КРК  «Море», а 

також його частки ринку  за допомогою широкої рекламної  кампанії в 

засобах масової інформації, орієнтованих на клієнтів з рівнем доходів 

вище середнього і клієнтів з високим рівнем доходу.

Здійснюючи свою маркетингову діяльність, підприємство повинно 

переслідувати мету, виробляти  такі готельні продукти та послуги, які 

найбільшою мірою можуть задовольнити споживачів цільових сегментів 

ринку.

Для визначення цільових сегментів  ринку,  було проведено 

маркетингове дослідження  думок клієнтів щодо рівня послуг  комплексу 

методом  письмового  анкетного  опитування. Аналіз результатів якого 71

дозволив виділити 5 основних сегментів споживачів послуг КРК  «Море»:

«солідні люди», «закохані  парочки», «еліта», «відрядженні» і  «гості з 

дітьми».

Для даних сегментів розроблено ряд пропозицій  із вдосконалення

продуктової пропозиції комплексу:

- пакет послуг «Новорічний  сімейний» для сегменту споживачів  «гості 

з дітьми», розрахована додаткова  економічна ефективність від його

впровадження в найближче  святкування  Нового року, яка складе 66145

грн. ;

- для сегменту  споживачів  «солідні люди» пропонується  організація 

тижнів кухонь різних регіонів і країн в ресторані «Море», а також 

застосування відповідної  національної атрибутики і колористики  у всьому

готелі. Організація в  ці дні, а також на День святого  Валентина, 8 березня 

та інші свята спеціальних  заходів.  Для кожного  свята  необхідно 

розробляти спеціальне меню, складати святкову програму із залученням

зірок вітчизняної та закордонної  естради, кіно і телебачення;

- для сегменту «закохані  парочки» пропонується пакет  «Уїк-енд на 

двох» вартістю 1925 грн. за двох, який має всі шанси підвищити 

заповнюваність комплексу  в міжсезоння і вихідні дні  на 15 %. При вартості

1925 грн. на двох економічно  і  доцільно включити в пакет  такі послуги: 

розміщення на 2 доби, сніданки, шампанське і фрукти в номері, вечеря в 

ресторані «Море», користування сауною і розважальним комплексом. Цей 

вид пакету, як очікується, стане  популярним особливо у молодят під  час 

їхнього медового місяця;

- доцільно також розробити  постійний пакет, який би включав  оплату 

харчування за спеціальними цінами, оренду конференц-залу для сегменту

«відрядженні»;

- для сегменту «еліта»  пропонуємо включити комплекс  послуг під 

назвою «Секрети кримських  вин», який дозволяє використовувати  таку

«родзинку» Криму, як виноробство.  Буде запропонована широка карта 

вин, організована дегустація в ресторані комплексу, відвідування винних

підвалів Криму: Масандри, Інкерману, Сонячної Долини, представлена

шоу-програма, а також  масаж «Доброго ранку» в номері і  сеанс сауни.

Вартість пакету доцільно встановити в розмірі 5020 грн. на двох осіб на

добу. Екскурсії у винні  підвали слід організовувати на взаємовигідних

умовах із заводами-виробниками.

Пакетні пропозиції  −  це, перш за все, можливість привернути цінних

для готелю як корпоративних, так й індивідуальних клієнтів і  виграти за

рахунок продажу не тільки місць розміщення, але і додаткових послуг.

Цінове стимулювання рекомендовано  здійснювати за допомогою 

надання як посередникам, так  і постійним клієнтам знижок за проживання

від 5 % до 20 %. Для кожної категорії  знижок слід застосовувати свою

карту − срібна, золота і  платинова. Це підвищить престиж  гостя і 

збільшить кількість його повторних приїздів і проживання у комплексі. 72

Продуктова стратегія  підприємства  сфери гостинності  сьогодні

повинна бути направлена на розробку таких послуг, які могли  б збільшити 

прибуток підприємства, особливо в «низький сезон».

Передбачається, що застосування розроблених практичних

рекомендацій, орієнтованих на  формування продуктової стратегії  КРК 

«Море», сприятиме забезпеченню цілей збільшення частки ринку, стійкого

розвитку і підвищенню прибутковості даного комплексу, а  також інших 

підприємств сфери гостинності.

3) Таким чином, процес управління якістю представляє собою цілеспрямовану координацію і контроль туристичного підприємства щодо якості.

Сам процес управління операціями залежить від розробки системи обслуговування. У межах зв’язку між концепцією обслуговування і споживачами буде спостерігатись ідентифікація критеріїв диференціації (обслуговування гостей у готелях та інші види операцій, які здійснюються в сфері гостинності і відрізняються в різних країнах світу), а в межах зв’язку між конкурентами та споживачами в СУЯ будуть проводитись операції щодо уточнення  ринкової  орієнтації. Технологія процесу при управлінні якістю послуг сфери гостинності також складається з відповідних послідовних дій керівників, спрямованих на досягнення відповідного впливу на об’єкт.

Практична і методична значимість побудованих моделей полягає у запровадженні нового напряму діагностування туристичних підприємств за форматами господарської діяльності у поєднанні  з багатоступеневим  аналізом  факторів, що дозволило отримати методичний апарат для аналітичної оцінки у процесі побудови СУЯ.

 

Збутова логістика в туризмі  – це невід'ємна частина загальної  логістичної системи, що забезпечує найбільш ефективну організацію  розподілу продукції, готової до споживання. Функції збутової логістики  полягають у розподілі та просуванні туристичного продукту по каналах товароруху, постачанні продукту, орієнтованого  на потреби споживачів (згідно з  термінами обслуговування, якістю, кількістю та ціною), оптимізації  витрат пов'язаних з функціонуванням  логістичної системи та комерційну збутову діяльність, застосуванні оптимальних  інформаційних збутових систем.

З метою формування системи інформаційної  та збутової логістики туристичного підприємства нами визначено поняття  та склад туристичного продукту, як сукупність туристичних послуг (основних, додаткових та спеціалізованих), природних  і антропогенних умов та ресурсів (натуральних та створених) і туристичних  товарів (специфічних та неспецифічних), що задовольняють потреби споживачів до подорожі, під час та після  подорожі, при умові, що ці споживачі  є туристами. Представлена в роботі класифікація видів туристичного продукту за рядом ознак дає можливість структуризувати потоки та визначити ефективність їх доведення до безпосереднього споживача.

ективності системи інформаційної та збутової логістики туристичного підприємства на основі наступних критеріїв:

1) забезпечення якісного  рівня обслуговування за допомогою  встановлення системи інтегральних  показників, що характеризують вимоги  споживачів, як кінцевої ланки  логістичної системи;

2) оптимізації загальних  логістичних витрат в системі  товаропросування “постачальник-споживач” в туризмі.

У першому випадку одним  із комплексних показників ефективності є якість обслуговування, оцінювана  за наступними характеристиками: а) здатність  логістичної системи надати необхідний споживачеві продукт у потрібному місці, в певний час за визначених умов; б) здатність логістичної системи  забезпечувати необхідний рівень технології обслуговування; в) тривалість логістичного циклу.

6) SWOT-аналіз туристичної галузі Західного регіону України

Strength – сильні сторони:  Weakness – слабкі сторони

– Не потребує надмірних  капіталовкладень;

– сприяє значному припливу іноземного капіталу;

– зростання ваги туристичної  галузі в економіці країни;

– висока рентабельність порівняно  із здійсненими

витратами;

– стале зростання кількості  туристів (іноземний та

внутрішній туризм);

– постійний попит на туристичні послуги;

– розвиток інформаційних  технологій у туризмі;

– кваліфіковані кадри (підготовка у ВНЗ, досвід роботи у

туристичних фірмах).

– Залежність від екологічного стану;

– якісна робота та розвиток інфраструктури;

– недостатність конкурентних переваг порів-

няно з туризмом у розвинених країнах;

– недостатня підтримка  держави.

Opportunity – шанси Тhreats- ризики

– Розвиток туристичної  галузі економіки держави;

– розвиток інших галузей, який приводить до росту

ділового туризму, підприємницької  активності; розвиток

нових видів туризму;

– удосконалення законодавчої бази туризму;

– швидке  збільшення попиту на туристичні послуги на

основі зростання купівельної  спроможності окремих верст

населення;

– запровадження нових  послуг; завоювання ринків.

– Нестійка економічна ситуація, загроза еко-

номічних криз;

– погіршення екологічної  ситуації;

– негативні демографічні тенденції;

– сповільнені темпи розвитку галузі;

– недостатня увага розвитку туризму з боку

держави.

Таблиця 2

SWOT-аналіз для Німеччини  як країни подорожей

*

Strength – сильні сторони Weakness – слабкі сторони

– Високий стандарт інфраструктури (загальної і 

туристичної);

– чистота, безпека;

– історичні місця та споруди (замки, фортеці, церкви);

– багатий природний та культурний ландшафт;

– привабливі міста та культурні  і спортивні події;

– чудові пропозиції оздоровчого  та Welness-відпочинку.

– Високий рівень цін, несприятливе

співвідношення "ціна-якість";

– слабко виражена культура надання послуг 

– бюрократія: органи управління, поліція,

митниця тощо;

– мовні проблеми у спілкуванні  з іноземними

туристами;

– відсутність типового регіону для сонячного

відпочинку.

Opportunity – шанси Threats – ризики

– Тенденція до короткотривалих  та екскурсійних

подорожей;

– сповільнення зростання  попиту на виїзний відпочинок

за кордоном;

– тенденція до зростання  попиту на відпочинкові

подорожі всередині країни;

– зростання патріотичних настроїв ("залишайся вдома");

– висока безпека подорожей;

– поява нових ринків-постачальників туристів (Китай,

розширення зони Євросоюзу).

– Зростання конкуренції  між туристичними

регіонами/країнами;

– зростання мобільності  для виїзду за кордон;

– розширення зони Євросоюзу (поява нових

конкурентів);

– кризи в туризмі (терористичні акти,

авіакатастрофи, природні катастрофи);

– непривабливі туристичні продукти

(співвідношення ціна-якість).

*

Дослідження Німецького центру туризму, 2001 р. (інтерпретація Гайдук А.Б.) 440

Таблиця 3

SWOT-аналіз розвитку туристичних  кластерів Іспанії  

на прикладі туризму острова  Тенеріфе (Канарські острови)

Strength – сильні сторони Weakness – слабкі сторони

– Стабільна законодавча  база, державне сприяння розвитку

туризму;

– високий рівень туристичної  інфраструктури; адекватна

фінансова база;

– зацікавленість, економічна вигода держави, регіонів,

окремих підприємців у  розвитку туризму;

– багаторічні традиції розвитку туризму;

– досвід, висока кваліфікація і культура обслуговування

персоналу туристичних фірм, підприємців посередників під

час надання туристичних  послуг;

– наявність історичних та релігійних пам’яток, велике

різноманіття екскурсійного  забезпечення;

– можливість вибору туристами  місця проживання і

відпочинку залежно від  багатьох кліматичних зон;

– м'який стабільний клімат упродовж всього року;

– доброзичливість населення, чистота і безпека перебування

туристів;

– статус лідерства на туристичному ринку; винахідливість у

стратегіях надання послуг.

– В окремих закладах спостерігається

невідповідність співвідношення

параметрів "ціна–якість";

– окремі випадки мовних незручностей та

непорозумінь під час  спілкування туристів

з населенням та персоналом туристичних

підприємств;

– випадки відмінності  у якості

обслуговування туристів з розвинутих

країн, та країн, що розвиваються;

– внутрішні проблеми розвитку окремих

туристичних підприємств (зокрема  фінан-

сові);

– необхідність удосконалення

маркетингових здібностей щодо вивчення

нових ринків, споживачів туристичного

продукту.

Оpportunity – шанси Тhreats– ризики

– Зростання попиту на відпочинок туристів з Америки,

Європи, Азії та інших континентів  та регіонів;

– можливість розвитку внутрішнього туризму;

– розвиток комп’ютерного  інформаційного обслуговування

при формуванні та збуті  туристичного продукту;

– розширення застосування фінансових механізмів розвитку

туристичного бізнесу;

– наявність інформаційного забезпечення продажу

туристичного продукту, туристичних  послуг та екскурсій;

– збільшення різноманітності  під час надання туристичних

послуг та організації  розважальних програм;

– розширення асортименту  туристичних послуг, надання

додаткових, супутніх послуг;

– пришвидшення зростання  ринку.

– Деякі негативні наслідки загострення

конкуренції між регіонами (островами),

окремими туристичними агенціями  і

підприємствами;

– непередбачувані форс–мажорні обста-

вини і кризи у туризмі; загроза терорис-

тичних актів, природних та авіакатастроф;

– непривабливі туристичні продукти з пог-

ляду співвідношення параметрів "ціна–

якість";

– рецесія бізнесового  циклу окремих

туристичних підприємств.

Джерело: власна розробка.

Для усунення цих причин та негативних явищ необхідно застосовувати  такі заходи:

− використання маркування і штрихкоду для запобігання перенесення небезпечного багажу;

− запобігання порушень дисципліни персоналом,  отримання  незаконної грошової винаго-

роди за провезення недозволеного  багажу, наркотиків, вибухових речовин  та зброї;

− застосування умовних  знаків і технологій,  особливих  кодів у спілкуванні персоналу  при

захопленні літака,  здійсненні паспортного контролю,  визначення потенційно небезпечних паса-

жирів, з’ясування мети їхньої подорожі тощо, сканування багажу пасажирів, використання послуг

скайд-маршалів для боротьби з терористами всередині захоплених літаків, тренування персоналу у

змодельованих ситуаціях  захоплення літаків.

Економіка організацій ТРС  є складною динамічною стохастичною системою з багатьма

змінними зовнішнього  і внутрішнього середовища.  Зростання  вартості ресурсів в умовах глоба-

лізації міжнародних ринків викликали об'єктивну потребу вдосконалення управлінських систем

організацій ТРС,  пошуку економічних ринкових інструментів практичного вирішення проблем441

ефективного використання усіх їхніх ресурсів.  Одним із важливих шляхів ефективного вико-

ристання фінансових,  матеріальних та трудових ресурсів,  а також капіталу організацій ТРС є

застосування нових фінансових механізмів та інформаційних технологій у їхній діяльності.  Ці

важливі напрямки оптимізації  управління туристично-рекреаційною сферою забезпечують акти-

візацію розвитку цієї сфери у регіоні.

Важливими аспектами підвищення ефективності логістичних процесів у ТРС є впровадження

ефективних фінансових механізмів та інформаційних технологій. Це стосується насамперед автома-

тизації бронювання готельних місць, авіаквитків, кают на кораблі, оренди транспорту тощо під час

надання туристичних послуг. Інший напрямок впровадження інформаційних  технологій полягає у

впровадженні програмного  забезпечення для оптимізації управління використанням ресурсів

туристичних агенцій та туроператорів, застереження туристичних підприємств  від банкрутства.

Фінансові механізми розвитку ТРС передбачають надходження значних  коштів від цікавих

екскурсійних програм  про культурно-історичне значення певної місцевості,  пізнавальних та розва-

жальних програм. Адже 40—60 % коштів від туризму надходять  саме завдяки супутнім до проживання

програмам, які реалізуються підприємствами та установами туристичної  інфраструктури (харчування,

резервація та оплата екскурсій, оренда автомобілів, надання фінансових послуг). Для цього необхідно

максимально наблизити якість курортно-туристичних послуг до міжнародних  стандартів.  

Вирішення вищеописаних актуальних проблем розвитку туризму в Україні  вимагає підви-

щення професійного рівня,  кваліфікації,  досвіду працівників і менеджерів туристичного бізнесу,

вивчення та впровадження світового досвіду надання туристичних  послуг,  послуг гостинності і

рекреації, логістичного сервісу  для їхнього наближення до світових стандартів