Зміст

    1. Значення  статистики  населення................................................................1

    2. Показники  складу та руху  населення......................................................7

   3. Методи дослідження вживані в  статистиці населення..............................11

   Список  літератури.............................................................................................16 
 

   1. Значення  статистики  населення 

   Статистика  населення - наука, що вивчає кількісні  закономірності явищ і процесів, що відбуваються в населенні, в безперервному  зв'язку з їх якісною стороною.  Населення - об'єкт вивчення і демографії, яка встановлює загальні закономірності їх розвитку,  розглядаючи його життєдіяльність у всіх аспектах: історичному, політичному, економічному, соціальному, юридичному, медичному  і статистичному. При цьому треба мати на увазі, що у міру розвитку знань про об'єкт відкриваються його нові сторони, що  стають окремим об'єктом пізнання.  

   Статистика  населення вивчає свій об'єкт в конкретних умовах місця і часу, виявляючи  всі нові форми його руху: природне, міграційне, соціальне.  Під природним рухом населення розуміється зміна чисельності  населення зважаючи на народження і смерті, тобто що відбувається природним шляхом. При цьому розуміють так само браки і  розлучення, оскільки вони враховуються в однаковому порядку з народженнями і смертями.

     Міграційний рух, або просто  міграція населення, означає переміщення  людей через межі окремих територій,  звичайно із зміною  місця проживання на довгий час або назавжди.  Соціальний рух населення розуміється як зміна соціальних умов життя населення.

     Воно виражається в зміні чисельності  і складі соціальних груп людей,  що мають загальні інтереси, цінності  і норми поведінки,  що складаються в рамках історично певного суспільства.

     Статистика населення вирішує  ряд задач:

     Найважливіша її задача - визначення  чисельності населення. Але часто  вимагається знати чисельність  населення окремих континентів   і їх частин, різних країн, економічних регіонів країн, адміністративних регіонів. При цьому ведеться не простий арифметичний,  а особливий - статистичний рахунок - рахунок категорій населення. Статистично встановлюється число народжень, смертей,  браків, випадків припинення браку, чисельність прибулих і убули мігрантів, тобто визначається об'єм сукупності.

     Друга задача - встановлення структури  населення, демографічних процесів. Увага тут перш за все звертається  на розподіл  населення по підлозі,  зросту, рівню освіти, професійній,  виробничій ознаці, по приналежності до міського і сільського.

     Структура населення по підлозі  може характеризуватися рівною  чисельністю полови, чоловічою або  жіночою перевагою і ступенем  цієї переваги.  Структура населення по віку може бути мабуть представлений однорічними даними і групами віків, а так само  тенденцією зміни вікового складу, наприклад постаріння або омолоджування.  Освітня структура показує частку грамотного  населення, що має певний ступінь навчання на різних територіях і різних середовищах.  Професійна - розподіл людей по придбаним  в процесі навчання професіях, по заняттях.  Виробнича - по галузях народного господарства.

     Територіальне розміщення населення  або його розселення. Тут розрізняють  ступінь урбанізації, визначення  густини всього  населення, різне розуміння густини і його стани.

     Третя задача полягає у вивченні  взаємозв'язків, що мають місце  в самому населенні між його  різними групами і дослідження   залежності процесів, що відбуваються  в населенні від чинників середовища, в якому ці процеси протікають.

     Четверта задача складається  з розгляду динаміки демографічних  процесів. При цьому характеристика  динаміки може бути даний   як зміна чисельності населення  і як зміна інтенсивності процесів  що відбуваються в населенні  в часі і просторі.

     П'ята задача - статистика населення відкривається при прогнозах його чисельності і складу на майбутній час. Надання даних про прогноз чисельності населення на найближчу і далеку перспективу.

   Предметом  статистики  населення   чи  демографічної  статистики  є  само  населення,  вся  сукупність  людей,  що  населяє  земну  кулю,  або  будь-яку  країну,  чи  її  частину.

       Матеріали  статистики  населення   важливі  для  характеристики  соціального  ладу  країни,  її  економічного  і  культурного  рівня.

       Використовуючи  такі  джерела  даних  про  населення  , як перепис  населення  ,  а  також  матеріали  поточної  реєстрації  статистика  розробляє  такі  питання :

              1)чисельність  населення  та  його  розміщення  на  території країни;

              2)склад  населення;

              3)рух  населення.

   Місце регіонів у композиційному показнику рівня  та

   соціально-економічних  умов життя населення 

   Визначення  чисельності  населення  є  складною  і  важливою  роботою  і    потребує  дотримання  певних  умов:

              1) точне встановлення   часу,  по  відношенню  до  якого визичається   чисельність населення ( не  чисельність в 2006р.,  а  чисельність  на  1 січня  2007р.),  бо  це  може  бути  середньоспискова  чисельність за  рік,  або  чисельність   на  певну  дату,  а  ці  дані  різні.

        Чисельність  визначається   на  певну  дату  і  обов’язково  встановлюється  критичний момент на цю дату ( переважно 12 год. ночі)

       Для  ряду  розрахунків  необхідно   знати  середньорічну  чисельність   населення ( наприклад  для  визначення  скільки  припадає  продукту  на  душу  населення).  Вона  може  бути  визначена  як  середнє  арифметичне  із  чисельності  населення  на  початок  і  кінець  року.  Якщо  чисельність  на протязі  року  змінювалась рівномірно,  то  такий  розрахунок  буде  точним.  Але  для  розрахунку по  окремих  територіях  країни  розрахунок  середньої  чисельності визначається  по  формулі  середньої  хронологічної. Якщо  дані  про чисельність  на  одну  і  ту  ж  дату (1.01,1.02) з  врахуванням  тривалості   проживання  використовують  формулу:

   X=Sxt/St

        x- чисельність  населення;

        t-час  на протязі  якого проживала ця  чисельність населення.

       А  найкраще  для  розрахунку  поднювати   обидва  методи.

          2) ще  однією  умовою  правильного  визначення   чисельності    населення  +  точне  встановлення  границь  території,  по  якій   визначається  чисельність  населення  ( є  межі ,границі  населених  пунктів );

           3) третьою  вимогою  для   правильного  визначення   чисельності   населення   +  чітке  розмежування   постійного  і  наявного населення .

       Постійне  населення – це  ті  люди  які  в  даному  населеному  пункті  проживають  постійно  незалежно  від  того,  де  вони   перебувають  в  момент,  обліку  населення  (в  гостях,  у відряджені   і    т.д.)

       Наявне  населення  будь-якого  населеного  пункту – це  особи,  які  фактично  в  ньому  проживають  на  момент  обліку  населення,  незалежно  від  постійного  місця   проживання.

      Тому  існують  такі   поняття   як  тимчасово відсутні  і тимчасово проживаючі.  В статистиці  термін  відсутності  і  термін  проживання  обмежується  6-а  місяцями.

      Між  чисельністю  окремих   категорій   населення  є  певна  залежність.  Цю  залежність   виражає  баланс  категорій  населення,  який  виражається двома формулами:

       -  чисельність  наявного  населення   дорівнює  чисельності  постійного  населення   мінус  чисельність  тимчасово  відсутніх  плюс  чисельність  тимчасово  проживаючих;

   - чисельність  постійного  населення  дорівнює  чисельності  наявного  населення  мінус  чисельність  тимчасово  проживаючих

   плюс  чисельність  тимчасово  відсутніх.

   Для  окремого  населеного  пункту  чи  окремого   району  країни 

   чисельність  постійного  населення  і   чисельність  населення  можуть  відрізнятися  і  дуже  значно.  А  в  цілому  по  країні  ці  показники  співпадають,  що  є  важливим  контрольним  моментом.     

       До  показників  загальної   чисельності  населення  відносять   такі показники   як  розподіл  населення  статі  і  віку.  Під  віком  в  статистиці   розуміється  кількість  повних  років.

        Для  характеристики    населення   країни  і  його  змін  велике  значення  має  показник  розміщення  населення  по  території  країни ( по  районах,  областях,  колись   республіках).

        Просторове   розміщення  населення характеризує  такий   показник  як  густота  населення.

        Густота  населення – це  кількість жителів на  1км² території.     

        Середня   густота  населення   по  країні  представляє  собою   середню  різних  регіональних  показників.  

   2. Показники  складу та руху  населення. 

   Є  показник  галузевого  складу  населення,   що   характеризує  розподіл  зайнятого населення відповідно   до  класифікації  галузей народного господарства. Все   населення зайняте в народному   господарстві  поділяється  перш  за  все  на  населення  зайняте  в  сфері  матеріального  виробництва  і  в  нематеріальній  сфері.  Матеріали   цього  групування   використовують  для  характеристики  розподілу  трудових  ресурсів  країни  по  окремих  галузях,  для  характеристики  її  економічного  і  соціального  строю.

      В  характеристиці  складу  населення  важливе  значення  має  статистика  його  занять.   При цьому в статистиці  розрізняють два пов’язаних  але різні поняття,    заняття і професія.

   Професія це  робота,  в  якій  дана  особа   краще  всього  підготовлена,   а 

   заняття це   робота,  яка нею виконується.

   Структура бюджету прожиткового мінімуму по соціально-демографічних  групах у середньому по Україні (у відсотках)

       Для  соціально -  економічної   характеристики   країни  велике   значення  має  групування  населення  на  міське  і   сільське.  Статистика  до  міського  населення  відносить  населення  міст  та  інших   населених  пунктів,  затверджених  законом.  До  сільського   населення  відноситься все   інше   населення.  Крім  того  населення поділяється  на   сільськогосподарське,  що  пов’язане з сільським  господарством  і  несільськогосподарське,  пов’язане з іншими  галузями  народного   господарства.  В першому випадку основою    групування  було  місце проживання,  а в другому зв’язок   з тією чи  іншою галузей.

        Важливе  місце  в   статистиці  належить  показнику національного  складу  населення.    

        Крім  того  важливе   значення  мають  показники  культурного рівня  населення:  грамотність,  рівень освіти, тобто кількість осіб,  що  мають ту  чи  іншу   освіту  ( середню, спеціальну, вищу ).                                               

   В  статистиці  під  рухом  населення  розуміють   зміну  його  чисельності.   При  цьому  розрізняють  два  види  руху  населення:  природній  і  механічний.

       Природній  рух  населення -  це  зміна одного  покоління іншим в результаті  народження  і смертності.  Сюди  відносяться шлюби і розлучення.

       Механічний  рух  населення (міграція  населення) -  це  рух населення:  приїзди,  виїзди.

       Статистика  визначає  абсолютні  показники   руху   населення:  кількість  народжених,  померлих  в  даному  році.

       Природній  приріст  населення,   дорівнює  кількості  народжених  мінус  кількості  померлих;  кількості   тих,  що  приїхали  і  тих,   що  виїхали.

       Механічний  приріст   населення   дорівнює   кількості,  що   приїхала  мінус  кількість,  що   виїхала.  Цей  показник  може  бути  і  додатній  і  від’ємний,  або дорівнювати 0.

 Рис. 1. Взаємозв'язок бюджету прожиткового мінімуму з оплатою праці   

Коефіцієнти  руху  населення   визначаються  по  відношенню  до  середньорічної   чисельності   населення   і   визначаються  на   1000   чоловік   населення,   тобто в   проміле(‰ ).

    Коефіцієнти   природного  руху   населення.  Якщо  чисельність  населення  позначимо    S,   число  народжених  в  цьому  році  - N, тих,  що  померли  в  цьому  році -   M,   то  коефіцієнт  народження:

                                   K_нар.= N*1000/S

     Коефіцієнти  смертності

                                   K_смерт.=M*1000/S

     Коефіцієнт  природного  приросту  населення 

                                   K _{пр.прир.} (N-M)*1000/S=K_нар.-K_смерт.

     Розраховуються  ще  коефіцієнт  життєвості

                                   K_жит.=n*1000/M 

       Динаміка  ІЛР по окремих  країнах світу 

   Для  характеристики  життєвого  рівня  населення  і  його  росту 

   велике  значення   має   показник  середньої  тривалості  майбутнього   життя.

       Середня  тривалість  майбутнього  життя - це  кількість років, які  в  середньому  має  прожити  покоління,  що  народилося  в даному  році  при  тому, що  смертність  буде  на  тому  рівні, що і в році  народження  цього  покоління. 

        Важливим  джерелом  статистичних  даних  про   населення  є переписи  населення , які дають найбільш  повні і точні дані  про чисельність  в  складі  населення  на  певну дату ( критичний елемент).

        Проведення  перепису  населення   велика  і  відповідальна   робота . Підготовка  до  цієї  роботи  проводиться за  кілька  років . Сюди відноситься  підготовка  переписного  листа ,  складання  плану ,  програми , встановлення  дати  проведення ,  контрольний  обхід населення,  підготовка  працівників  перепису , що  включає  в    проведення   інструктажу ,  курсів , проводиться  роз’яснювальна  робота  по  радіо ,  телебаченню і т. д.

         Переписи  населення  проводяться   приблизно  через  10_р.Але  для  характеристики  населення  в  між переписні  періоди необхідне  інше  джерело-поточна  статистика  населення , що  дає характеристику  і природного  і механічного руху  населення . 

         Природній  рух  (народження, смертність, шлюб, розлучення) обліковується  ЗАГС (в  записах  актів  громадського  стану), чи в сільських, місцевих  радах.  Другі екземпляри  цих актів передаються в органи  ЦСУ.

         Механічний  рух  населення   обліковується  при  приписувані, або виписуванні на   спеціальних адресних  листках ,  відривні талони  яких   передаються  в  органи  статистики  для   подальшої  статистичної  обробки .

        Матеріали  поточної  статистики  поряд  із   даними  попереднього  перепису  дають  можливість  визначити  фактичну  чисельність. 

   3. Методи дослідження вживані в статистиці населення 

     Метод в найзагальнішому розумінні означає спосіб досягнення мети, регулювання діяльності. Метод конкретної науки - сукупність  прийомів теоретичного і практичного пізнання дійсності. Для самостійної науки обов'язково не тільки наявність особливого  від інших наук предмету дослідження, але і існування своїх власних методів вивчення цього предмету. Сукупність методів  дослідження вживаних в якій-небудь науці, складає методологію цієї науки. Оскільки статистика населення є галузевою статистикою, то основою її методології служить статистична методологія.  Найважливіший  метод, включений в статистичну методологію - отримання інформації про процеси і явища, що вивчаються, - статистичне спостереження.  Воно служить основою для збору даних як в поточній статистиці, так і при проведенні переписів, монографічного і вибіркового вивчення населення. Тут повне використовування положень теоретичної статистики про встановлення об'єкту одиниці спостереження,  введенні понять про дату і момент реєстрації, програму, організаційні питання спостереження, систематизацію і публікацію  його підсумків. В статистичній методології  закладений і принцип самостійності віднесення кожної переписуваної особи до  певної групи - принцип самовизначення.  Наступний етап статистичного вивчення соціально-економічних явищ - визначення їх  структури, тобто виділення частин і елементів, що становлять сукупність. Йдеться про метод угрупувань і класифікацій, які  в статистиці населення отримали назву типологічних і структурних. Для пізнання структури населення необхідне перш за все виділення ознаки угрупування і класифікації. Будь-яка ознака піддався  спостереженню, може служити і группировочным. Наприклад з питання про відношення до особи, записаної в переписному листі  першим, можна визначити структуру переписуваного населення, де представляється вірогідним виділити значне число груп. Ця

     ознака є атрибутивною, тому при  розробці по ньому переписних  листів необхідно скласти наперед  перелік потрібних для аналізу   класифікацій (угрупувань по атрибутивних  ознаках). При складанні класифікацій з великим числом атрибутивних записів наперед  обґрунтовується віднесення до певних груп. Так, по своєму заняттю населення ділиться на декілька тисяч видів, які статистика  зводить в певні класи, що фіксується в так званому словнику занять.

     При вивченні структури по  кількісних ознаках виникає можливість  використовування таких статистичних  узагальнюючих показників,  як  середня, мода і медіана, міри  відстані або показників варіації  для характеристики різних параметрів  населення. Дані структури  явищ служить основою вивчення зв'язку в них. В теорії статистики розрізняються функціональні і статистичні зв'язки. Вивчення  останніх неможливе без розділення сукупності на групи і потім порівняння величини результативної ознаки.  

   Угрупування по  ознаці чинника і зіставлення із змінами ознаки результативного дозволяє встановити напрям зв'язки: пряма вона або зворотна,  а так само дати уявлення про її форму ламаної регресі. Дані угрупування дозволяють побудувати систему рівнянь, необхідну  для знаходження параметрів рівняння регресії і визначення тісноти зв'язку за допомогою розрахунку коефіцієнтів кореляції.

   Угрупування і класифікації служать основою  для використовування дисперсійного  аналізу зв'язків між показниками  руху населення 

   і чинниками, що їх викликають.

     Широке використовування знаходять  у вивченні населення статистичні  методи дослідження динаміки, графічне  вивчення явищ,  індексний,  вибірковий  і балансовий.  

   Рис. 2.1 Співвідношення питомої  ваги промислового виробництва  та питомої ваги капітальних вкладень і іноземних інвестицій (у фактичних цінах) по регіонах у 2007 році. 

   Можна сказати що статистика населення  використовує для вивчення свого  об'єкту весь арсенал статистичних методів і прикладів. Крім того застосовуються і методи розроблені тільки для вивчення населення. Це методи реального покоління (когорт) і умовного покоління.

   Перший  дозволяє розглянути зміни в природному русі ровесників (що народилися в одному році) - подовжній аналіз; другою розглядає  природний рух однолітків (що живуть в один і той же час) - поперечний аналіз.