Методика проведення бухгалтерської експертизи в суді

Вступ

Судово-бухгалтерська діяльність здійснюється за принципами законності, незалежності, об’єктивності та повноти дослідження. Гарантії незалежності судового експерта та правильності його висновків забезпечуються:

– процесуальним порядком призначення судового експерта;

– забороною під загрозою передбаченої законом відповідальності втручатися будь-кому в проведення судової експертизи;

– існуванням установ судових  експертиз, незалежних від органів  дізнання та попереднього слідства;

– створенням необхідних умов для діяльності судового експерта, його матеріальним і соціальним забезпеченням;

– кримінальною відповідальністю судового експерта за надання завідо-мо неправдивого висновку та відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов’язків;

– можливістю призначення  повторної судової експертизи;

– присутністю учасників  процесу в передбачених законом  випадках під час проведення судової  експертизи.

Призначена судово-бухгалтерська  експертиза є важливою слідчою дією. Від чіткого та безпомилкового її проведення здебільшого залежать якість і строки розслідування кримінальної справи. Судово-бухгалтерська експертиза призначається, коли перед слідчим (судом) після проведення ним певних слідчих дій (судового розгляду) виникли конкретні запитання, вирішити які може лише спеціаліст, і в справі є достатня кількість слідчого та документального матеріалу, необхідного для дослідження експертом-бухгалтером. Судово-бухгалтерську експертизу призначають як на стадії попереднього розслідування, так і за розгляду справ у суді. Питання про призначення судово-бухгалтерської експертизи вирішується у кожному окремому випадку залежно від обставин справи. Порядок призначення судової експертизи в експертних установах визначається Законом України «Про судову експертизу», Кримінально-процесуальним, Цивільно-процесуальним та Господарсько-процесуальним кодексами України,

Інструкцією про призначення  та проведення судових експертиз та іншими нормативно-правовими актами з питань судової експертизи.

Як правило, судово-бухгалтерська  експертиза призначається, якщо:

• висновки ревізії суперечать матеріалам справи та для усунення суперечностей потрібен висновок експерта бухгалтера;

• ревізором не прийняті до обліку надані матеріально відповідальними  особами документи, акти про нестачу  товарів – через їх неналежне  оформлення, несвоєчасне надання;

• є обґрунтоване клопотання звинуваченого про призначення  судово – бухгалтерської експертизи;

• є суперечності у висновках  первинної та повторної ревізій;

• методи, що застосовуються ревізором для визначення матеріальних збитків, викликають сумнів;

• така необхідність випливає з висновків експерта іншої спеціальності.

До експертної установи надсилаються постанова (ухвала) про призначення експертизи, а також об’єкти дослідження.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.Проведення  експертизи в суді

     Експертиза в суді призначається з додержанням правил, передбачених КПК України. Експерт у судовому засіданні бере участь у дослідженні доказів і може з дозволу суду ставити запитання підсудному, потерпілому і свідкам про обставини, які мають значення для його висновку. Після з'ясування обставин, що мають значення для висновку експерта, головуючий пропонує прокуророві, підсудному, його захисникові та іншим учасникам судового розгляду подати у письмовому вигляді питання, які вони бажають поставити експертові. Суд обмірковує ці питання, враховуючи при цьому думку учасників судового розгляду, усуває ті з них, які не стосуються справи або не належать до компетенції експерта, а також формулює ті питання, які він ставить перед експертом з власної ініціативи. Після цього суд виносить ухвалу, а суддя — постанову, в якій викладає поставлені на вирішення експертизи питання. Ці питання передаються експерту, який складає висновок. Висновок експерта повинен відповідати вимогам, зазначеним у статті 200 цього Кодексу. Він оголошується в судовому засіданні і приєднується до справи. ( Стаття 310 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 6834-X від 16.04.84, Законом N 2464-XII від 17.06.92) 

Законодавством України  судова експертиза визначається як дослідження  досвідченим фахівцем-вченим, експертом  на основі спеціальних знань матеріальних об’єктів, явищ і процесів, які містять  інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів  дізнання, досудового слідства чи суду.Правовою основою призначення та проведення судових експертиз є Закон України “Про судову експертизу”, Кримінально-процесуальний кодекс (КПК), Цивільний процесуальний (ЦПК) та Господарський процесуальний (ГПК) кодекси України. Чинне законодавство встановлює, що судові експертизи з кримінальних та цивільних справ призначаються у тих випадках, коли в процесі судового провадження за цими справами для вирішення певних питань необхідні спеціальні знання.Зі становленням судової експертизи як однієї з форм пізнавальної діяльності пов’язані імена таких найвидатніших представників вітчизняної науки, як А.М. Бутлеров і М.М. Герасимов, Д.І.Менделєєв, Н.І. Пирогов, і багатьох інших, дуже багато зробили для наукового обгрунтування судово-експертних досліджень.Відповідно до ст. 310 КПК України судово-бухгалтерська екс-пертиза може бути призначена і в суді, оскільки згідно з чинним законодавством суд має обґрунтовувати свій вирок тільки на підставі тих доказів, які були розглянуті на судовому засіданні.

Вирішення питання про  виклик експерта до суду здійснюється у процесі підготовки справи до розгляду. Причому виклик експерта до суду не є обов’язковим, він здійснюється лише за необхідності, а саме: Експерт, який проводив експертизу на стадії попереднього слідства, може бути викликаний для проведення цієї самої експертизи на судовому засіданні, якщо суду й учасникам процесу важко розібратися в матеріалах експертизи без допомоги самого експерта. У підготовчій частині судового засідання суд опитує учасників судового розгляду, чи мають вони клопотання про доповнення доказів, тобто чи є необхідність викликати до суду нових експертів, окрім тих, що вже викликані.

Мотивами клопотання про  виклик нового експерта-бухгалтера можуть бути сумніви щодо достатньої кваліфікації експертів, що брали участь у попередньому (досудовому) розслідуванні, або їх упередженість. Суд вислуховує думку  учасників процесу з даного клопотання, задовольняє його або ви-носить мотивоване рішення про відмову в задоволенні. Суд, перевіривши особу нового експерта, роз’яснює йому його права та обов’язки, які є такими самими, як і експерта на попередньому розслідуванні. Готуючись до участі в судовому засіданні, новий експерт повинен ознайомитися з висновком, складеним на попередньому слідстві. З дозволу судді експерт також має можливість ознайомитися з попереднім обвинувальним висновком і з додатково зібраними матеріалами, яких не було на момент подання висновку під час попереднього розслідування. Бажано, щоб запитання експерта були логічно послідовними, точними, короткими та зрозумілими і особам, яким вони ставляться, і суду, і всім іншим учасникам процесу. Після дослідження всіх обставин справи, що мають значення для обґрунтування висновків, експерт-бухгалтер може готуватися до складання висновку.

На час, необхідний експерту для ознайомлення зі справою і протоколом судового слідства, а також для наради з бухгалтерами-експертами, що раніше вже давали висновок у даній справі, суд оголошує перерву. Суд, прокурор, захисник, обвинувачуваний, потерпілий та їхні представники вправі ставити запитання експерту-бухгалтеру в письмовому вигляді. Поставлені запитання мають бути оголошені, і за ними має бути заслухана думка учасників судового розгляду, а також висновок прокуратури. Суд повинен розглянути ці питання, відхилити ті з них, які не належать до справи чи не входять до компетенції експерта-бухгалтера. На основі такого розгляду суд виносить ухвалу про призначення експертизи, у якій, крім питань, що винесені на розгляд експерта, вказується, які питання були відхилені і які мотиви цього відхилення. Ухвала про призначення експертизи має виноситися судом тільки в кімнаті для нарад й оформ-люватись окремим документом, копія якого надається експерту. Не допускається винесення ухвали про призначення експертизи в залі засідання або постановка запитань експерту в усній формі.

Судово-бухгалтерську експертизу експерт проводить, як правило, у  приміщенні суду. Суддя вправі бути присутнім під час проведення експертизи. Таким самим правом користуються й інші учасники процесу в разі подання ними відповідних клопотань. Суд також може дати дозвіл на виконання своїх обов’язків експе-ртом і за межами приміщення суду, якщо для складання висновку не потрібні матеріали справи. Завершивши дослідження наданих йому матеріалів, експерт складає письмовий висновок або повідомлення про неможливість дати висновок. Цей висновок оголошується експертом у суді й разом з ухвалою суду про призначення експертизи долучається до справи. Після оголошення експертом-бухгалтером висновку йому можуть бути поставлені запитання в усній формі для роз’яснення певних положень висновку. Усні відповіді експерта-бухгалтера заносяться до протоколу судового засідання.

Після надання висновку експертом, його допиту, заслухавши думки обвинувача, підсудного й інших учасників  процесу та їхніх представників, суд може звільнити експерта від  подальшої присутності в суді. У разі поновлення судового слідства суд може вдруге викликати експертів-бухгалтерів у тому самому складі. Відповідно до ст. 312 КПК України суд мотивованою ухвалою може призначити також додаткову та повторну експертизи. Додаткова експертиза призначається після розгляду судом первинної експертизи лише в тому разі, якщо недостатню ясність або неповноту висновку, зробленого в суді, не вдалось усунути, допитуючи експерта-бухгалтера. Повторна експертиза може бути призначена судом, якщо висновки експерта суперечать фактичним обставинам справи, якщо під час судового розслідування будуть установлені нові факти, що можуть вплинути на висновки експерта, а також у випадках, коли під час призначення і проведення експертизи були допущені істотні порушення процесуальних норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи. Відмова в призначенні додаткової та повторної експертиз має бути мотивована судом в ухвалі.

 

 

2.Методика проведення бухгалтерської експертизи в суді

Відповідно до ст. 310 КПК  України судово бухгалтерська експертиза може бути призначена і в суді, оскільки згідно з чинним законодавством суд  має обґрунтовувати свій вирок тільки на підставі тих доказів, які були розглянуті на судовому засіданні.

Вирішення питання про  виклик експерта до суду здійснюється в процесі підготовки справи до розгляду. Причому виклик експерта до суду не є обов'язковим, а здійснюється лише за необхідності, а саме:

- якщо висновок експерта  є особливо важливим як доказ  у розслідуваній справі;

- на судовому засіданні необхідно провести додаткову судово бухгалтерську експертизу;

- висновок експерта, зроблений  на стадії попереднього (досудового) розслідування, має недоліки, що  викликають сумніви в його правильності;

- з даної справи для встановлення одних і тих самих фактів уже були проведені дві експертизи, висновки яких суперечать один одному;

- між експертами, що проводили  комісійну експертизу, виникли суперечності, і кожен з них склав свій висновок;

- зацікавлені учасники  процесу не згодні з висновками  експертизи та порушили клопотання  про виклик експерта до суду;

- висновок складений  на даних, отриманих зі свідчень обвинувачуваного, потерпілого чи свідка, а є підстави вважати, що вони можуть бути змінені на судовому засіданні.

          Експерт, який проводив експертизу на стадії попереднього слідства, може бути викликаний для проведення цієї самої експертизи на судовому засіданні, якщо суду й учасникам процесу важко розібратися в матеріалах експертизи без допомоги самого експерта.

         Якщо на досудовому розслідуванні висновок експертизи складений кількома експертами одностайно, то до суду може бути викликаний лише один експерт. У підготовчій частині судового засідання суд опитує учасників судового розгляду, чи мають вони клопотання про доповнення доказів, тобто чи є необхідність викликати до суду нових експертів, окрім тих, що вже викликані.

Мотивами клопотання про  виклик нового експерта бухгалтера можуть бути сумніви щодо достатньої кваліфікації експертів, що брали участь у попередньому (досудовому) розслідуванні, або їх упередженість. Суд вислуховує думку  учасників процесу з даного клопотання, задовольняє його або виносить мотивоване рішення про відмову в задоволенні.

Суд, перевіривши особу  нового експерта, роз'яснює йому його права та обов'язки, які є такими самими, як і експерта на попередньому розслідуванні. Готуючись до участі в судовому засіданні, новий експерт  повинен ознайомитися з висновком, складеним на попередньому слідстві. З дозволу судді експерт також має можливість ознайомитися з попереднім обвинувачувальним висновком і з додатково зібраними матеріалами, яких не було на момент подання висновку під час попереднього розслідування.

Під час судового розгляду експерт повинен уважно досліджувати все, що стосується предмета експертизи, і виявляти необхідну активність у реалізації своїх прав, передбачених чинним законодавством, -- постановкою питань підсудним, свідкам, іншим особам. Бажано, щоб запитання експерта були логічно послідовними, точними, короткими та зрозумілими і особам, яким вони ставляться, і суду, і всім іншим учасникам процесу. Запитання не мають виходити за межі предмета експертизи і кола обставин справи. Бажано, щоб експерт бухгалтер у судовому слідстві сам записував показання осіб, допитуваних судом.

При цьому інформацію, що експерт одержує в процесі  судового слідства з показань підсудних, свідків і інших осіб та фіксує у своїх записах, він повинен  звіряти з протоколом судового засідання. І якщо під час ознайомлення з протоколом експерт бухгалтер виявить розбіжності, він має заявити клопотання перед судом про доповнення чи виправлення протоколу, тому що у своєму висновку експерт вправі посилатися тільки на ту інформацію, яка перевірена в судовому розгляді й зафіксована в протоколі засідання. Після дослідження всіх обставин справи, що мають значення для обґрунтування висновків, експерт бухгалтер може готуватися до складання висновку.

На час, необхідний експерту для ознайомлення зі справою і  протоколом судового слідства, а також  для наради з бухгалтерами експертами, що раніше вже давали висновок у  даній справі, суд оголошує перерву. Суд, прокурор, захисник, звинувачуваний, потерпілий і їхні представники вправі ставити питання експерту бухгалтеру в письмовому вигляді. Поставлені питання мають бути оголошені, і за ними має бути заслухана думка учасників судового розгляду, а також висновок прокуратури.

Суд повинен розглянути ці питання, відхилити ті з них, які  не належать до справи чи не входять до компетенції експерта бухгалтера. На основі такого розгляду суд виносить ухвалу про призначення експертизи, у якій, крім питань, що винесено на розгляд експерта, вказується, які питання були відхилені і які мотиви цього відхилення. Ухвала про призначення експертизи має виноситися судом тільки в нарадчій кімнаті й оформлюватись окремим документом, копія якого надається експерту. Не допускається винесення ухвали про призначення експертизи в залі засідання або постановку запитань експерту в усній формі.

Судово-бухгалтерську експертизу експерт проводить, як правило, у  приміщенні суду. Суддя вправі бути присутнім під час проведення експертизи. Таким самим правом користуються й інші учасники процесу в разі подання ними відповідних клопотань.

Суд також може дати дозвіл для виконання своїх обов'язків  експертом і за межами приміщення суду, якщо для складання висновку не потрібні матеріали справи. Завершивши дослідження наданих йому матеріалів, експерт складає письмовий висновок або повідомлення про неможливість дати висновок. Цей висновок оголошується експертом у суді й разом з ухвалою суду про призначення експертизи долучається до справи. Після оголошення експертом бухгалтером висновку йому можуть бути поставлені запитання в усній формі для роз'яснення певних положень висновку. Усні відповіді експерта бухгалтера заносяться до протоколу судового засідання. Після надання висновку експертом, його допиту, заслухавши думки обвинувача, підсудного й інших учасників процесу і їхніх представників, суд може звільнити експерта від дальшої присутності в суді. У разі поновлення судового слідства суд може вдруге викликати експертів бухгалтерів у тому самому складі.

Судово бухгалтерська  експертиза може призначатися і господарським  судом для розв'язання господарських  спорів юридичних осіб, які виникають  під час укладання, змін і виконання господарських договорів, суперечок про встановлення цін на продукцію і тарифів на послуги, а також у разі розгляду справ про банкрутство. Відповідно до ст. 312 КПК України суд мотивованою ухвалою може призначити також додаткову та повторну експертизи. Додаткова експертиза призначається після розгляду судом первинної експертизи лише в тому разі, якщо недостатню ясність або неповноту висновку, зробленого в суді, не вдалось усунути, допитуючи експерта бухгалтера.

Повторна експертиза може бути призначена судом, якщо висновки експерта суперечать фактичним обставинам справи, якщо під час судового розслідування будуть установлені нові факти, що можуть вплинути на висновки експерта, а також у випадках, коли під час призначення і проведення експертизи були допущені істотні порушення процесуальних норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи. Відмова в призначенні додаткової та повторної експертизах має бути мотивована судом в ухвалі.

Таким чином, здійснюючи судово бухгалтерську експертизу, суд виконує  таке: - з'ясовує обставини, що мають  значення для висновку; - пропонує учасникам  судового розгляду письмово подати запитання, які вони можуть поставити перед  експертом, та заслуховує думки учасників  судового розгляду з приводу поданих  запитань; - у нарадчій кімнаті остаточно  обмірковує ці запитання і виносить ухвалу про призначення експертизи; - оголошує в судовому засіданні постанову (ухвалу) про призначення експертизи та вручає її експертові, якого викликано до залу суду в порядку, передбаченому чинним законодавством; - після проведення експертом досліджень, складання і оголошення висновку експерта приєднує його до справи; - допитує експерта з метою роз'яснення і доповнення висновку.

Матеріали або джерела  інформації, що направляються для  дослідження експерту-бухгалтеру, поділяються на основні та додаткові.

Основні джерела  інформації:

- оригінал акта про  перевірку фінансово-господарської  діяльності підприємства, організації чи установи державною податковою адміністрацією з усіма додатками;

- письмові пояснення керівника,  головного бухгалтера та інших  посадових осіб щодо висновків перевірки;

- вилучені оригінали документів, облікових регістрів, форми фінансової та податкової звітності, що підтверджують факти порушень у сплаті податків;

- дані про майно підприємства, наявність і рух грошових коштів на рахунках у банку;

- інші матеріали справи (договори, аудиторські висновки, акти  ревізій, висновки інших судових  експертиз тощо).

Додатковими джерелами  інформації є свідчення працівників податкової адміністрації, які безпосередньо здійснювали контроль за виконанням податкового законодавства суб'єктами підприємницької діяльності.

Крім того, як джерело  інформації експерт-бухгалтер може використовувати зафіксовані в  протоколах свідчення певних категорій  працівників підприємств і організацій, де були здійснені правопорушення. До таких категорій належать працівники бухгалтерій, складів, секретарі, водії, охорона та ін. З їхніх свідчень можна отримати дані про порядок ведення на підприємстві бухгалтерського обліку, умови здійснення окремих господарських операцій, місця зберігання матеріальних цінностей, грошових коштів, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують факти правопорушень.

Характерною особливістю  правопорушень, пов'язаних з ухиленням  від сплати податків, є те, що вони всі віддзеркалюються в первинних  документах, облікових регістрах  і звітних формах, які нерідко  складені з порушенням вимог щодо організації і ведення фінансового, управлінського, податкового обліків  та звітності.

Дані цих документів є  підґрунтям для висновку бухгалтера-експерта у даній справі. До таких документів відносять:

- установчі документи  підприємства (статут, установчий договір, свідоцтво про реєстрацію як платника податків і зборів);

- документи з обліку касових і розрахункових документів (прибуткові й видаткові касові ордери, касові звіти, книги обліку розрахункових операцій, платіжні доручення, виписки банку, картки зі зразками підписів осіб, які мають право розпоряджатись грошовими коштами підприємства);

- документи з обліку матеріальних цінностей (товарно-транспортні накладні, рахунки-фактури, картки складського обліку тощо);

- накази, розпорядження,  протоколи загальних зборів, службове  листування;

- бухгалтерські регістри  та фінансова звітність;

- документи і регістри  податкового обліку (податкові накладні, книги обліку придбання і продажу товарів);

- податкові декларації  та додатки до них.

Якщо експерт-бухгалтер  виявив, що ухиляння від сплати податків відбулося через унесення у відповідні документи поправок, змін чи доповнень, а також способи виправлень підчисткою і підробкою підписів, унесенням нового тексту в заповнений документ, то він має право направити слідчому клопотання про призначення техніко-криміналістичної експертизи документів

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновки

Таким чином, здійснюючи судово-бухгалтерську  експертизу, суд виконує наступне:

– з’ясовує обставини, що мають значення для висновку;

– пропонує учасникам судового розгляду письмово подати запитання, які вони можуть поставити перед експертом, та заслуховує думки учасників судового розгляду з приводу поданих запитань;

– у нарадчій кімнаті остаточно обмірковує ці запитання і виносить ухвалу про призначення експертизи;

– оголошує в судовому засіданні постанову (ухвалу) про призначення експертизи та вручає її експертові, якого викликано до зали суду в порядку, передбаченому чинним законодавством;

– після проведення експертом досліджень, складання і оголошення висновку експерта приєднує його до справи;

– допитує експерта з метою роз’яснення і доповнення висновку.

Як бачимо, спектр питань, що розв’язуються  в межах судово-бухгал-терської експертизи, досить великий.

Перелік матеріалів, що передаються  експерту, залежить від завдань, поставлених  перед ним слідчим чи судом  у конкретній справі.

Таким чином, серед основних завдань, що вирішуються судово-бух-галтерськими експертами, виділяють такі: завдання, пов’язані з ідентифікацією об’єктів, діагностичні завдання, завдання, обумовлені експертною профілактикою.

Таким чином, призначена судово-бухгалтерська  експертиза в правоохо-ронній діяльності є процесуальною дією, яка має забезпечити додержання прав звинувачуваного та встановлення істини.

 

 

 

Список  використаних джерел:

1.Кримінально-процесуальний кодекс України: К.: Велес, 2010 р.

2.Закон України «Про судову експертизу» від 25 лютого 1994 р.

3.Закон України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» від 26.01.1993 р. за №2939 ХІІ (із змінами і доповненнями).

4.Інструкція «Про призначення і проведення судових експертиз», затверджена наказом Міністерства юстиції України 08.10.1998 р. за №53/5.

5.Мумінова-Савіна Г.Г. Судово-бухгалтерська експертиза: Навч. посіб.- К.: КНЕУ, 2010 р.

6. Кримінальний кодекс України від 05.04.2001 р.,

7.Камлик М.І. Судова  бухгалтерія. Підручник. Атіка 2009 – 187 с.

8.Судово-експертна діяльність: довідник для суддів (за ред. С.Р.Станік, Л.М. горбу нової, О.Г. Пушенко, Л.М. Головченко). Підручник 2010 - 215 с.

9.Білуха М.Т. Судово-бухгалтерська експертиза. – Підручник 2009 – 150 с.

10.Лазаренко В.И., Волошин А.Г. Аудит, ревізія, судебно-бухгалтерськая експертиза  в работе контролирующих органов . Велес 2008 – 134 с.

11.Цивільний кодекс України

 

 

 

 

 

 

 

 

 

План

Вступ

1.Проведення  експертизи в суді.

2.Методика  проведення бухгалтерської експертизи  в суді.

Висновки

Список  використаної літератури

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І  НАУКИ УКРАЇНИ

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ  УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ВАДИМА ГЕТЬМАНА

 

Кафедра аудиту

 

 

РЕФЕРАТ

з дисципліни «Судово – бухгалтерська експертиза»

На тему: »Методика проведення бухгалтерської експертизи в суді»

 

 

 

Виконала студентка 6 групи

4 курсу ОЕФ, спеціальність  6509

Брензей О.О.

Науковий керівник:

                                                                             Старченко Н. М.

 

 

                                                           Київ 2012